Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Войни лів село Калуського району Івано Франківської області центр Войнилівської громади селище ВойнилівГерб ВойниловаВой

Войнилів

Войнилів

Войни́лів — село Калуського району Івано-Франківської області, центр Войнилівської громади.

селище Войнилів
image
Герб Войнилова
image
Войнилівське ПТУ і пам'ятник полеглим у ІІ Світовій війні
Войнилівське ПТУ і пам'ятник полеглим у ІІ Світовій війні
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада
Код КАТОТТГ UA26060110010011082
Основні дані
Засновано 1434
Магдебурзьке право 1552
Статус із 2024 року
Площа 19.72 км²
Населення ▼ 2692 (01.01.2018)
Густота 136,5 осіб/км²;
Поштовий індекс 77316
Телефонний код +380 3472
Географічні координати 49°07′10″ пн. ш. 24°29′37″ сх. д. / 49.11944° пн. ш. 24.49361° сх. д. / 49.11944; 24.49361Координати: 49°07′10″ пн. ш. 24°29′37″ сх. д. / 49.11944° пн. ш. 24.49361° сх. д. / 49.11944; 24.49361
Висота над рівнем моря 273 м
Водойма р. Сивка, Болохівка


Відстань
Найближча залізнична станція: Калуш
До станції: 19 км
До райцентру:
 - автошляхами: 15,8 км
До обл. центру:
 - залізницею: 42 км
 - автошляхами: 37,9 км
Селищна влада
Адреса 77312, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, село Войнилів, вул. Шевченка, 114
Голова селищної ради Масляк Мар'яна Романівна
Карта
image
image
Войнилів
image
image
Войнилів

image Войнилів у Вікісховищі

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Войнилів

Населення Войнилова — 2 704 особи.

Розташування

Селище знаходиться на правому березі річки Сівки (притока Дністра), біля західних схилів Войнилівської височини, за 17 км від залізничної станції Калуш.

Через Войнилів пролягає територіальна дорога Т 0910 Калуш — Бурштин, крім цього з селища радіально розходяться дороги районного значення на Болохів (С090601), Копанки, Дубовицю, Перевозець.

Історія

image
Герб польського періоду

Феодалізм

4 червня 1437 р. Войнилів (в книзі — Вонилів, лат. Wonylow) згаданий в найдавніших записах галицьких судів (1435—1475 років) — «Актах ґродських і земських».
Поселення було королівщиною. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.

1552 р. король Сиґізмунд ІІ Авґуст дозволив львівському стольнику Прокопу Сенявському заснувати на маґдебурзькому праві місто Прокопів — так Войнилів отримав магдебурзьке право і на короткий час змінив назву. З набуттям статусу містечка тут почали активно розвиватися ремесла й торгівля, двічі на рік проводилися ярмарки. Королівська люстрація 1565 року в селі Сільце зафіксувала імена власників черед худоби: Курило, Василь і Федько. З XVII століття відомі печатки з гербом Войнилова: на блакитному тлі — червоний фортечний мур, з-за якого виходить золотий лев з кільцем у передніх лапах («Правдич», пол. — Правдзіц) — родовий герб тогочасних власників містечка ).

Місцеві жителі також брали участь у національній революції 1648—1676. Багато з них приєдналися до загонів Семена Височана. За деякими даними в цей час у Войнилові побував Богдан Хмельницький.

Неодноразові турецько-татарські напади у XVII столітті завдали містечку значних руйнувань. 24 вересня 1676 року сталася Битва під Войниловом під час польсько-турецької війни 1672—1676 років між військами Речі Посполитої під командуванням короля Яна ІІІ Собеського і татарами. За легендою під-час битви було взято в полон багато турецьких і татарських воїнів і з того часу стара назва містечка Прокопівка замінена на Войнилів. Доказом цієї легенди є деякі прізвища місцевих жителів Мурин, Дурбак.

Місто успішно відбудувалось і процвітало. Про масштаби у 1701 році тодішнього міста Войнилова можна судити хоча б із наявності аж трьох міських греко-католицьких парафій (а весь налічував 28 парафій).

Капіталізм

Після 1-го поділу Польщі (1772) Войнилів увійшов до складу Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина).

У 1785 році організована школа.

У 1874 р. у Войнилові створене Братство тверезості, на честь події поставлений хрест поблизу церкви св. Миколи.

Значної шкоди завдала Войнилову Перша світова війна. У серпні 1916 р. австрійською армією конфісковані 12 давніх дзвонів з трьох войнилівських церков (парафії Святого Миколая, Різдва Христова, Святих Косьмія та Дем'яна) загальною вагою 775 кг, виготовлених від 1600 до 1825 року, з церкви Народження Марії 4 дзвони 1128, 1600, 1617 і 1754 років,з каплиці — 1 дзвін діаметром 25 і вагою 7 кг та ще 5 дзвонів вагою 45, 27, 11, 11, 11 кг 1715—1834 рр. із церкви Сільця

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в містечку був осередок постерунку поліції та ґміни Войнилів Калуського повіту.

1 квітня 1927 р. присілки (хутори) Павликівка, Черешеньки, Баранівка і Будостав вилучені з сільської гміни Войнилів Калуського повіту Станиславівського воєводства і з них утворена самоврядна гміна Павликівка.

У 1939 році у Войнилові проживало 2850 мешканців (1450 українців-грекокатоликів, 250 українців-римокатоликів, 150 поляків і 1000 євреїв), а в Сільці — 880 мешканців (670 українців, 80 поляків, 70 латинників і 60 євреїв).

Соціалізм

Від 21 вересня 1939 року Войнилів — у складі Західної України приєднаний до УРСР, де-факто — анексований червоною імперською Росією.

У 1940—1941 та 1944—1962 роках Войнилів був центром Войнилівського району. В роки німецької окупації Войнилів входив до Крайсгауптманшафту Калуш. Єврейське населення було розстріляне у Рогатині. Поляки в 1944 р. виїхали в Польщу, а звідти у Войнилів переселено 18 українських сімей (92 особи).

Після захоплення Войнилова Радянським військами в липні 1944 р. негайно розпочата насильна мобілізація, більшість із мобілізованих додому не повернулася. В центрі селища в приміщенні костьолу в 1944—1962 рр. працювала катівня НКВС (після втрати Войниловом статусу райцентру тюрма стала непотрібною і споруду тюрми-костьолу знесли, рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році). Населення жорстоко тероризувалося, кращих господарів і свідомих людей виселено на Сибір, землеробів загнано в утворений колгосп «Промінь». 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Сільцівську і Павликівську сільради з приєднанням до Войнилівської сільради; так припинило своє багатовікове існування село Сільце (польською — Siółko).

У Войнилові працював сироварний цех, де вироблявся сир марки «Костромський». Продукція підприємства в основному ішла на експорт. За відмінну якість продукції цех у 1957 році на всесоюзному конкурсі підприємств м'ясної та молочної промисловості СРСР нагороджено дипломом 2-го ступеня.

За роки радянської влади у Войнилові здійснено значне житлове й культурно-побутове будівництво. Тут зведено понад 100 житлових будинків, виросли дві нові, упорядковані, засаджені деревами й квітами вулиці Івана Франка та Василя Стефаника. Працювала комунальна лазня, перукарня, фотоательє, аптека, майстерня пошиття одягу і взуття, ощадна каса, відділення зв'язку, АТС на 112 номерів, будинок піонерів.

Від 1960 року — селище. 1963 року Войнилівську сільську Раду було реорганізовано в селищну.

Приділялася певна увага розвитку торгівлі та громадського харчування. 1960 року у Войнилові побудовано раймаг, книго-культмаг, ресторан, три їдальні, гастроном, молочний, хлібний, комісійний та меблевий магазини.

В листопаді 1964-го у Войнилові відкрито професійно-технічне училище. В жовтні 1965 року відкрито районну лікарню на 100 ліжок з хірургічним, терапевтичним, акушерсько-гінекологічним, педіатричним відділами та рентгенкабінетом. Але з утратою статусу районного центру почалась деградація Войнилова і поступовий соціальний занепад.

З 24 серпня 1991 року — у складі відновленої держави Україна.

Сучасність

Селище повністю електрифіковане і газифіковане та частково забезпечене централізованим водопостачанням.

У вересні 2017 р. Войнилів став центром ОТГ, 10 січня 2018 р. відбулася перша сесія.

Освіта

Діють освітні заклади:

  • ВОЙНИЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, при школі діє краєзнавчий музей (був створений у 1993 р.);
  • ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ВОЙНИЛІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ"
  • ВОЙНИЛІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯСЛА-САДОК "БЕРІЗКА" ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
  • "ДИТЯЧА МУЗИЧНА ШКОЛА ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
  • "ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОБ'ЄНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
image
Лікарня

Медицина

  • Войнилівський центр первинної медико-санітарної допомоги
  • Калуський обласний протитуберкульозний диспансер [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Релігія

Переважна більшість мешканців — віряни УГКЦ та ПЦУ. Войнилівський протопресвітеріат УГКЦ охоплює 18 парафій. Після зруйнування костелу католиків латинського обряду немає. За часів панування Польщі у Войнилові був костел. Знаходився він у центрі на теперішній вулиці Шевченка. Римо-католицька парафія існувала з 1610 р. Освячення останнього костелу Святої Трійці відбулось в 1868 році. Як описують очевидці — він був дуже гарним і його було видно аж із Завадки. За часів радянської влади був перетворений на тюрму МДБ, куди доправлялись в'язні з усієї області — їх рештки зі слідами катувань розкопував у 1990 році Меморіал. Зараз костелу вже нема. Нема нічого що б могло нагадувати про його існування. Будівлю зруйнували на початку 1960-х, а на його місці знаходиться будинок сільради та пошти.

Пам'ятки

  • Церква Св. Миколая 1602 р.  — пам'ятка архітектури місцевого значення № 757
  • Церква Свв. Кузьми і Дем'яна 1912 р.
  • Парафіяльна церква Різдва Пр. Богородиці
  • Монастир «Пресвятого Серця Ісусового» сестер чину Святого Василія Великого.
  • Ландшафтний заказник місцевого значення Яськів потік
  • Пам'ятник Т.Г Шевченку (скульптор Сергій Онищенко)
  • image
    Церква Св. Миколи
  • image
    Церква Свв. Кузьми і Дем'яна
  • image
    Церква Різдва Пр. Богородиці
  • image
    Войнилівський монастир
  • image
    Хрест пожертви у Сільці

Вулиці

У містечку є вулиці:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Волоська
  • Гагаріна
  • Галицька
  • Євшана
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Лісова
  • Миру
  • Незалежності
  • Перемоги
  • Січових Стрільців
  • Сонячна
  • Тараса Шевченка
  • 50 років УПА

Відомі люди

Народилися

  • Белей Іван Михайлович (1856—1921) — український журналіст, перекладач і критик.
  • Белей Іван Якович (1899—1970) — український лікар і громадський діяч.
  • Любомир Белей (1962—2018) — український мовознавець, дослідник ономастики, історії української літературної мови, мови та культури української діаспори та лексикографії.
  • Ярослав Гонський (1930—2017) — український вчений у галузі медицини.
  • Дурбак Павло (1879—1960) — український промисловець і підприємець, інженер машинобудування, сотник-інтендант та головний інтендант Української Галицької Армії.
  • Микола Євшан (1889—1919) — український літературний критик, літературознавець і перекладач.
  • Антоніна Король-Мельник (1922—1946) — лікар, учасниця ОУН, дружина Ярослава Миколайовича Мельника (псевдо Роберт) — провідника ОУН-Б Карпатського краю.
  • Сидір Рей (ориг. Izydor Reiss) (1908—1979) — польський прозаїк та поет.
  • Іван Рудович (1868—1929) — український греко-католицький священник, науковець, письменник, педагог і громадський діяч.
  • Ярослав Самотовка (1913 — загинув у Дніпропетровську або Києві 1942—1943) — адвокат, випускник Львівського університету, учасник Похідних груп ОУН на Схід. Співробітник Дніпропетровського українського державного університету у 1941-42.
  • Петро Федюшка — «Комар», «Брюс», «Готур», «Ка-ро», «Автор», «737» (14.07.1919 — 15.09.1949, с. Солотвино Богородчанського району) — господарчий референт Калуського надрайонного проводу, а потім Калуського окружного проводу ОУН, Калуський окружний провідник, фінансовий референт Карпатського краю ОУН, організаційний референт Крайового проводу. Лицар Золотого хреста бойової заслуги 1 кляси — посмертно.
  • Болеслав Ян Чедековский (пол. Bolesław Jan Czedekowski) (1885—1969) — польський та австрійський художник-портретист.

Галерея

image
Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)
  • image
    Войнилівський випускний
  • image
    Вулиця Шевченка
  • image
    Пам'ятник Т. Шевченкові, біля Народного дому
  • image
    Місце катівні МДБ
  • image
    Пам'ятник замученим борцям за волю
  • image
    Пам'ятник Ярославу Мельнику
  • image
    Меморіальна дошка на пам'ятнику Я. Мельнику

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Akta grodskie і ziemskie z archiwum…— Lwów, 1887.— Т. 12.— 564 s. [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]— S. 28. (лат.), (пол.)
  3. F. Sikora. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1518) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 1996.— t. XXXVII/1, zeszyt 152.— S. 147—148. (пол.)
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  5. М. Baliński, Т. Lipiński. Starożytna Polska…[недоступне посилання] — Warszawa, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 721. (пол.)
  6. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  9. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  10. Протокол Реквізиції австрійським військом дзвонів на парафіях Войниів і Довпотів. // Іван Тимів. Калуш: історія в документах. — Івано-Франківськ : Фоліант, 2017. — С. 56-59. — ISBN 978-617-7496-29-7.
  11. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 lutego 1927 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej pod nazwą Pawlikówka w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  12. Володимир Кубійович. Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  13. . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 11 грудня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 26 липня 2015.
  16. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 5 грудня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  19. . Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  20. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  21. . Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  22. . Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  23. . Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  24. На утеплення Войнилівської лікарні Держбюджет виділив майже 600 тисяч гривень. ФОТО
  25. У Калуському обласному протитуберкульозному диспансері розпочався ремонт. ФОТО. — «Вікна», 2018.07.23.
  26. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  27. . Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 6 травня 2013.
  28. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 29 грудня 2011.
  29. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  30. . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  31. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  32. . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  33. . Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  34. Пам'ятник Шевченку в Калуші вилили з бронзи, призначеної для Леніна. ФОТО
  35. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  36. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
  37. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.
  38. Наказ ч.1/50

Джерела та посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vojni liv selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti centr Vojnilivskoyi gromadi selishe VojnilivGerb VojnilovaVojnilivske PTU i pam yatnik poleglim u II Svitovij vijniVojnilivske PTU i pam yatnik poleglim u II Svitovij vijniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromadaKod KATOTTG UA26060110010011082Osnovni daniZasnovano 1434Magdeburzke pravo 1552Status iz 2024 rokuPlosha 19 72 km Naselennya 2692 01 01 2018 Gustota 136 5 osib km Poshtovij indeks 77316Telefonnij kod 380 3472Geografichni koordinati 49 07 10 pn sh 24 29 37 sh d 49 11944 pn sh 24 49361 sh d 49 11944 24 49361 Koordinati 49 07 10 pn sh 24 29 37 sh d 49 11944 pn sh 24 49361 sh d 49 11944 24 49361Visota nad rivnem morya 273 mVodojma r Sivka BolohivkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KalushDo stanciyi 19 kmDo rajcentru avtoshlyahami 15 8 kmDo obl centru zalizniceyu 42 km avtoshlyahami 37 9 kmSelishna vladaAdresa 77312 Ivano Frankivska obl Kaluskij r n selo Vojniliv vul Shevchenka 114Golova selishnoyi radi Maslyak Mar yana RomanivnaKartaVojnilivVojnilivVojniliv u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vojniliv Naselennya Vojnilova 2 704 osobi RoztashuvannyaSelishe znahoditsya na pravomu berezi richki Sivki pritoka Dnistra bilya zahidnih shiliv Vojnilivskoyi visochini za 17 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kalush Cherez Vojniliv prolyagaye teritorialna doroga T 0910 Kalush Burshtin krim cogo z selisha radialno rozhodyatsya dorogi rajonnogo znachennya na Bolohiv S090601 Kopanki Dubovicyu Perevozec IstoriyaGerb polskogo perioduFeodalizm 4 chervnya 1437 r Vojniliv v knizi Voniliv lat Wonylow zgadanij v najdavnishih zapisah galickih sudiv 1435 1475 rokiv Aktah grodskih i zemskih Poselennya bulo korolivshinoyu U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya mlin i 2 lani blizko 50 ga obroblyuvanoyi zemli 1552 r korol Sigizmund II Avgust dozvoliv lvivskomu stolniku Prokopu Senyavskomu zasnuvati na magdeburzkomu pravi misto Prokopiv tak Vojniliv otrimav magdeburzke pravo i na korotkij chas zminiv nazvu Z nabuttyam statusu mistechka tut pochali aktivno rozvivatisya remesla j torgivlya dvichi na rik provodilisya yarmarki Korolivska lyustraciya 1565 roku v seli Silce zafiksuvala imena vlasnikiv chered hudobi Kurilo Vasil i Fedko Z XVII stolittya vidomi pechatki z gerbom Vojnilova na blakitnomu tli chervonij fortechnij mur z za yakogo vihodit zolotij lev z kilcem u perednih lapah Pravdich pol Pravdzic rodovij gerb togochasnih vlasnikiv mistechka Miscevi zhiteli takozh brali uchast u nacionalnij revolyuciyi 1648 1676 Bagato z nih priyednalisya do zagoniv Semena Visochana Za deyakimi danimi v cej chas u Vojnilovi pobuvav Bogdan Hmelnickij Neodnorazovi turecko tatarski napadi u XVII stolitti zavdali mistechku znachnih rujnuvan 24 veresnya 1676 roku stalasya Bitva pid Vojnilovom pid chas polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rokiv mizh vijskami Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam korolya Yana III Sobeskogo i tatarami Za legendoyu pid chas bitvi bulo vzyato v polon bagato tureckih i tatarskih voyiniv i z togo chasu stara nazva mistechka Prokopivka zaminena na Vojniliv Dokazom ciyeyi legendi ye deyaki prizvisha miscevih zhiteliv Murin Durbak Misto uspishno vidbuduvalos i procvitalo Pro masshtabi u 1701 roci todishnogo mista Vojnilova mozhna suditi hocha b iz nayavnosti azh troh miskih greko katolickih parafij a ves nalichuvav 28 parafij Kapitalizm Pislya 1 go podilu Polshi 1772 Vojniliv uvijshov do skladu Avstriyi vid 1867 roku Avstro Ugorshina U 1785 roci organizovana shkola U 1874 r u Vojnilovi stvorene Bratstvo tverezosti na chest podiyi postavlenij hrest poblizu cerkvi sv Mikoli Znachnoyi shkodi zavdala Vojnilovu Persha svitova vijna U serpni 1916 r avstrijskoyu armiyeyu konfiskovani 12 davnih dzvoniv z troh vojnilivskih cerkov parafiyi Svyatogo Mikolaya Rizdva Hristova Svyatih Kosmiya ta Dem yana zagalnoyu vagoyu 775 kg vigotovlenih vid 1600 do 1825 roku z cerkvi Narodzhennya Mariyi 4 dzvoni 1128 1600 1617 i 1754 rokiv z kaplici 1 dzvin diametrom 25 i vagoyu 7 kg ta she 5 dzvoniv vagoyu 45 27 11 11 11 kg 1715 1834 rr iz cerkvi Silcya Pislya okupaciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki polyakami v 1919 roci v mistechku buv oseredok posterunku policiyi ta gmini Vojniliv Kaluskogo povitu 1 kvitnya 1927 r prisilki hutori Pavlikivka Chereshenki Baranivka i Budostav vilucheni z silskoyi gmini Vojniliv Kaluskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva i z nih utvorena samovryadna gmina Pavlikivka U 1939 roci u Vojnilovi prozhivalo 2850 meshkanciv 1450 ukrayinciv grekokatolikiv 250 ukrayinciv rimokatolikiv 150 polyakiv i 1000 yevreyiv a v Silci 880 meshkanciv 670 ukrayinciv 80 polyakiv 70 latinnikiv i 60 yevreyiv Socializm Vid 21 veresnya 1939 roku Vojniliv u skladi Zahidnoyi Ukrayini priyednanij do URSR de fakto aneksovanij chervonoyu imperskoyu Rosiyeyu U 1940 1941 ta 1944 1962 rokah Vojniliv buv centrom Vojnilivskogo rajonu V roki nimeckoyi okupaciyi Vojniliv vhodiv do Krajsgauptmanshaftu Kalush Yevrejske naselennya bulo rozstrilyane u Rogatini Polyaki v 1944 r viyihali v Polshu a zvidti u Vojniliv pereseleno 18 ukrayinskih simej 92 osobi Pislya zahoplennya Vojnilova Radyanskim vijskami v lipni 1944 r negajno rozpochata nasilna mobilizaciya bilshist iz mobilizovanih dodomu ne povernulasya V centri selisha v primishenni kostolu v 1944 1962 rr pracyuvala kativnya NKVS pislya vtrati Vojnilovom statusu rajcentru tyurma stala nepotribnoyu i sporudu tyurmi kostolu znesli reshtki soten zhertv vipadkovo rozkopali v 1991 roci Naselennya zhorstoko terorizuvalosya krashih gospodariv i svidomih lyudej viseleno na Sibir zemlerobiv zagnano v utvorenij kolgosp Promin 12 chervnya 1951 r pid privodom poperednogo zlittya kolgospiv Vojnilivskij rajvikonkom rishennyam 320 likviduvav Silcivsku i Pavlikivsku silradi z priyednannyam do Vojnilivskoyi silradi tak pripinilo svoye bagatovikove isnuvannya selo Silce polskoyu Siolko U Vojnilovi pracyuvav sirovarnij ceh de viroblyavsya sir marki Kostromskij Produkciya pidpriyemstva v osnovnomu ishla na eksport Za vidminnu yakist produkciyi ceh u 1957 roci na vsesoyuznomu konkursi pidpriyemstv m yasnoyi ta molochnoyi promislovosti SRSR nagorodzheno diplomom 2 go stupenya Za roki radyanskoyi vladi u Vojnilovi zdijsneno znachne zhitlove j kulturno pobutove budivnictvo Tut zvedeno ponad 100 zhitlovih budinkiv virosli dvi novi uporyadkovani zasadzheni derevami j kvitami vulici Ivana Franka ta Vasilya Stefanika Pracyuvala komunalna laznya perukarnya fotoatelye apteka majsternya poshittya odyagu i vzuttya oshadna kasa viddilennya zv yazku ATS na 112 nomeriv budinok pioneriv Vid 1960 roku selishe 1963 roku Vojnilivsku silsku Radu bulo reorganizovano v selishnu Pridilyalasya pevna uvaga rozvitku torgivli ta gromadskogo harchuvannya 1960 roku u Vojnilovi pobudovano rajmag knigo kultmag restoran tri yidalni gastronom molochnij hlibnij komisijnij ta meblevij magazini V listopadi 1964 go u Vojnilovi vidkrito profesijno tehnichne uchilishe V zhovtni 1965 roku vidkrito rajonnu likarnyu na 100 lizhok z hirurgichnim terapevtichnim akushersko ginekologichnim pediatrichnim viddilami ta rentgenkabinetom Ale z utratoyu statusu rajonnogo centru pochalas degradaciya Vojnilova i postupovij socialnij zanepad Z 24 serpnya 1991 roku u skladi vidnovlenoyi derzhavi Ukrayina SuchasnistSelishe povnistyu elektrifikovane i gazifikovane ta chastkovo zabezpechene centralizovanim vodopostachannyam U veresni 2017 r Vojniliv stav centrom OTG 10 sichnya 2018 r vidbulasya persha sesiya OsvitaDiyut osvitni zakladi VOJNILIVSKIJ LICEJ VOJNILIVSKOYi SELIShNOYi RADI OB YeDNANOYi TERITORIALNOYi GROMADI pri shkoli diye krayeznavchij muzej buv stvorenij u 1993 r DERZhAVNIJ NAVChALNIJ ZAKLAD VOJNILIVSKIJ PROFESIJNIJ LICEJ VOJNILIVSKIJ ZAKLAD DOShKILNOYi OSVITI YaSLA SADOK BERIZKA VOJNILIVSKOYi SELIShNOYi RADI OB YeDNANOYi TERITORIALNOYi GROMADI DITYaChA MUZIChNA ShKOLA VOJNILIVSKOYi SELIShNOYi RADI OB YeDNANOYi TERITORIALNOYi GROMADI CENTR DITYaChOYi TA YuNACKOYi TVORChOSTI VOJNILIVSKOYi SELIShNOYi RADI OB YeNANOYi TERITORIALNOYi GROMADILikarnyaMedicinaVojnilivskij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Kaluskij oblasnij protituberkuloznij dispanser 10 listopada 2017 u Wayback Machine ReligiyaPerevazhna bilshist meshkanciv viryani UGKC ta PCU Vojnilivskij protopresviteriat UGKC ohoplyuye 18 parafij Pislya zrujnuvannya kostelu katolikiv latinskogo obryadu nemaye Za chasiv panuvannya Polshi u Vojnilovi buv kostel Znahodivsya vin u centri na teperishnij vulici Shevchenka Rimo katolicka parafiya isnuvala z 1610 r Osvyachennya ostannogo kostelu Svyatoyi Trijci vidbulos v 1868 roci Yak opisuyut ochevidci vin buv duzhe garnim i jogo bulo vidno azh iz Zavadki Za chasiv radyanskoyi vladi buv peretvorenij na tyurmu MDB kudi dopravlyalis v yazni z usiyeyi oblasti yih reshtki zi slidami katuvan rozkopuvav u 1990 roci Memorial Zaraz kostelu vzhe nema Nema nichogo sho b moglo nagaduvati pro jogo isnuvannya Budivlyu zrujnuvali na pochatku 1960 h a na jogo misci znahoditsya budinok silradi ta poshti Pam yatkiCerkva Sv Mikolaya 1602 r pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 757 Cerkva Svv Kuzmi i Dem yana 1912 r Parafiyalna cerkva Rizdva Pr Bogorodici Monastir Presvyatogo Sercya Isusovogo sester chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Yaskiv potik Pam yatnik T G Shevchenku skulptor Sergij Onishenko Cerkva Sv Mikoli Cerkva Svv Kuzmi i Dem yana Cerkva Rizdva Pr Bogorodici Vojnilivskij monastir Hrest pozhertvi u SilciVuliciU mistechku ye vulici Bogdana Hmelnickogo Vasilya Stefanika Voloska Gagarina Galicka Yevshana Zelena Ivana Franka Lesi Ukrayinki Lisova Miru Nezalezhnosti Peremogi Sichovih Strilciv Sonyachna Tarasa Shevchenka 50 rokiv UPAVidomi lyudiNarodilisya Belej Ivan Mihajlovich 1856 1921 ukrayinskij zhurnalist perekladach i kritik Belej Ivan Yakovich 1899 1970 ukrayinskij likar i gromadskij diyach Lyubomir Belej 1962 2018 ukrayinskij movoznavec doslidnik onomastiki istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi movi ta kulturi ukrayinskoyi diaspori ta leksikografiyi Yaroslav Gonskij 1930 2017 ukrayinskij vchenij u galuzi medicini Durbak Pavlo 1879 1960 ukrayinskij promislovec i pidpriyemec inzhener mashinobuduvannya sotnik intendant ta golovnij intendant Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Mikola Yevshan 1889 1919 ukrayinskij literaturnij kritik literaturoznavec i perekladach Antonina Korol Melnik 1922 1946 likar uchasnicya OUN druzhina Yaroslava Mikolajovicha Melnika psevdo Robert providnika OUN B Karpatskogo krayu Sidir Rej orig Izydor Reiss 1908 1979 polskij prozayik ta poet Ivan Rudovich 1868 1929 ukrayinskij greko katolickij svyashennik naukovec pismennik pedagog i gromadskij diyach Yaroslav Samotovka 1913 zaginuv u Dnipropetrovsku abo Kiyevi 1942 1943 advokat vipusknik Lvivskogo universitetu uchasnik Pohidnih grup OUN na Shid Spivrobitnik Dnipropetrovskogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetu u 1941 42 Petro Fedyushka Komar Bryus Gotur Ka ro Avtor 737 14 07 1919 15 09 1949 s Solotvino Bogorodchanskogo rajonu gospodarchij referent Kaluskogo nadrajonnogo provodu a potim Kaluskogo okruzhnogo provodu OUN Kaluskij okruzhnij providnik finansovij referent Karpatskogo krayu OUN organizacijnij referent Krajovogo provodu Licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi 1 klyasi posmertno Boleslav Yan Chedekovskij pol Boleslaw Jan Czedekowski 1885 1969 polskij ta avstrijskij hudozhnik portretist GalereyaMemorial prisvyachenij mistyanam zhertvam Golokostu Holon Izrayil Vojnilivskij vipusknij Vulicya Shevchenka Pam yatnik T Shevchenkovi bilya Narodnogo domu Misce kativni MDB Pam yatnik zamuchenim borcyam za volyu Pam yatnik Yaroslavu Melniku Memorialna doshka na pam yatniku Ya MelnikuPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Akta grodskie i ziemskie z archiwum Lwow 1887 T 12 564 s 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine S 28 lat pol F Sikora Sieniawski Rafal h Leliwa zm 1518 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1996 t XXXVII 1 zeszyt 152 S 147 148 pol Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 171 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s M Balinski T Lipinski Starozytna Polska nedostupne posilannya Warszawa 1845 T II Cz 2 S 721 pol M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 s 72 PDF Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2018 Procitovano 10 bereznya 2018 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Protokol Rekviziciyi avstrijskim vijskom dzvoniv na parafiyah Vojniiv i Dovpotiv Ivan Timiv Kalush istoriya v dokumentah Ivano Frankivsk Foliant 2017 S 56 59 ISBN 978 617 7496 29 7 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 28 lutego 1927 r o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej pod nazwa Pawlikowka w powiecie kaluskim wojewodztwie stanislawowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdenno zahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 33 Visbaden 1983 205 s Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 11 grudnya 2016 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 26 lipnya 2015 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 5 grudnya 2014 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 5 sichnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2020 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 18 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 24 lipnya 2018 Procitovano 24 lipnya 2018 Na uteplennya Vojnilivskoyi likarni Derzhbyudzhet vidiliv majzhe 600 tisyach griven FOTO U Kaluskomu oblasnomu protituberkuloznomu dispanseri rozpochavsya remont FOTO Vikna 2018 07 23 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 6 travnya 2013 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2011 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Pam yatnik Shevchenku v Kalushi vilili z bronzi priznachenoyi dlya Lenina FOTO Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2015 Nakaz ch 1 50Dzherela ta posilannyaG A Verbilenko Vojniliv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il stor 603 604 R S Dejsak Vojniliv 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 V G Kravchenko Ya S Melnichuk M D Tarasenko Vojniliv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast Golova redkolegiyi O O Chernov K Institut Istoriyi Akademiyi Nauk URSR 1971 S 255 262 elektronne posilannya na www history iv fr net Istorichne Prikarpattya 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Wojnilow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 754 pol Siolko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 623 pol Misyac uv yaznennya v kosteli 1 28 zhovtnya 2018 u Wayback Machine pol Vojniliv Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Korotka istoriya sela YouTube

Дата публікації:
Топ