Войнилів (ґміна)

Ґміна Войнилів — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Станіслав Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Войнилів.

Гміна Войнилів
1934—1939, 1941—1944
Воєводство	Станиславівське
Повіт	Калуський
Адмінцентр гміни	Войнилів
Тип гміни	сільська
Площа	110,87 км²
Громади	7
Населення (1931)  • населення  • густота населення	12077 108,9 осіб/км²

Об'єднану сільську Войнилівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабін, Бабін Зажечни (Бабин-Зарічний), Войнілув (Войнилів), Долпотув (Довпотів), Должка (Довжка), Дубовіца (Дубовиця), Мошковце (Мошківці), Павлікувка (Павликівка), Пшевозєц (Перевозець), Середне (Середня), Сюлко, Сівка Войніловска (Сівка-Войнилівська), Слобудка (Слобідка).

Площа ґміни — 110,87 км². Кількість житлових будинків — 2430. Кількість мешканців — 12077 осіб.

Національний склад населення ґміни Войнілув на 1 січня 1939 року:

село	населення	українці-греко-католики	українці-латинники	євреї	поляки	польські колоністи
Бабин	960	905	30	5	20
Бабин Зарічний	620	610		5	5
Довпотів	1370	1215	20	5	130
Довжка	620	560	45	15
Дубовиця	910	700	100	10		100
Мошківці	600	560	30		10
Павликівка	820	280	225	5		310
Перевозець	980	950	10	10	10
Середнє	970	790	150	20	10
Сільце	880	670	70	60	80
Сівка Войнилівська	1060	930	100	10	20
Слобідка	410	405	5
Войнилів	2850	1450	250	1000	150
Загалом	13050	10025	1035	1145	435	410
Відсотки	100 %	89,77 %	1,62 %	0,77 %	2,07 %	5,68 %

17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району.

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року.

На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 11966 осіб.

Примітки

1. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 10. (пол.)
2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263. (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32—33.
4. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
5. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 4. (нім.)