Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Владислав Желенський (Владислав Маркіян Микола Желенський, пол. Władysław Marcjan Mikołaj Żeleński; нар. 6 липня 1837, Ґродковиці — 23 лютого 1921, Краків) — польський композитор і піаніст, педагог, доктор філософії (1862). Засновник і перший директор Консерваторії музичного товариства в Кракові (нині Музична академія).
| Владислав Желенський | |
|---|---|
| пол. Władysław Marcjan Mikołaj Żeleński | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 липня 1837[1][2][…] |
| Місце народження | Ґродковіце, Ґміна Клай, Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Дата смерті | 23 січня 1921[1][2][…] (83 роки) |
| Місце смерті | Краків, Польська Республіка[1] |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Громадянство | Республіка Польща |
| Професії | піаніст, композитор, музичний педагог, професор, органіст, диригент |
| Вчителі | d, Дрейшок Олександр, Йозеф Крейчі і d |
| Інструменти | фортепіано, орган і орган[d] |
| Жанри | опера і симфонія |
| Заклад | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Нагороди |  |
| Діти | Тадеуш Бой-Желенський[4], d і d |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Владислав Желенський походив від шляхетського польського роду Желенських (пол. Żeleńskich) герба Цьолек, що оселилися 1680 року в маєтку Ґродковиці біля Кракова. Батько, Маркіян Желенський (1804—1846), захоплювався музикою, грав на фортепіано, писав власні композиції. Він брав участь у Листопадовому повстанні й 1833 року одружився з Камілою Руссоцькою, матір′ю майбутнього композитора. У подружжя народилось п′ятеро дітей, Владислав — друга дитина. 23 лютого 1846 року під час Галицького повстання на родинний маєток Желенських було скоєно озброєний напад селян, будинок пограбували, а батька вбили. Мати з дітьми змушена була переїхати до Кракова.
1850—1857 рр. Владислав Желенський навчався в Краківській гімназії святої Анни (відомий як Колеґіум , нині Перший загальноосвітній ліцей імені Бартоломея Новодворського в Кракові). Також вчився грати на фортепіано в майстра Казимира Войцеховського, а від 1854 року займався у відомого польського педагога Яна Ґермаша. Музичну композицію вивчав у польського композитора Францішека Мірецького. У двадцять років Владислав Желенський створив твори для двох струнних квартетів, написав фортепіанне тріо й увертюру для оркестру, яку особисто виконував на концерті 29 липня 1857 року в Кракові.
1857 року за вказівкою матері, Владислав вступив на філософський факультет Ягеллонського університету, згодом продовжив навчання в Карлів університеті в Празі й 1862 року отримав звання доктора філософії.
У Празі Владислав Желенський продовжував займатися музикою, а саме брав уроки гри на фортепіано в німецького піаніста-вітруоза Олександра Дрейшка (1859). Згодом розпочав навчання контрапункту й захопився грою на органі під керівництвом чеського композитора Джозефа Крейчі.
Від кінця 1866 року навчався в Паризькій Консерваторії у Наполеона Анрі Ребера, працював над оперою «Dziwożona». 1868—1870 років закінчив приватний курс у композитора Бертольда Дамського.
1870 року Владислав Желенський повернувся до Польщі. 30 січня 1871 року відбувся його концерт у Кракові. Згодом він переїхав до Варшави, де після смерті Станіслава Монюшка очолив клас гармонії та контрапункту Варшавської консерваторії. Від 1878 року до 1882 рр. — директор Варшавського музичного товариства. 1880 року повернувся до Кракова. За сприяння Владислава Желенського було засновано Консерваторію музичного товариства при Музичній школі музики в Кракові, яку він очолив. Одним із відомих учнів Владислава Желенського був польський піаніст і композитор Зиґмуд Стойовський.
1913 року з нагоди 75 річниці від дня народження Владислав Желенський став Почесним громадянином міста Кракова.
23 лютого 1921 року Владислав Желенський помер у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі в родинній усипальні.
Родина
1872 року Владислав Желенський одружився з Вандою Грабовською (1841—1904), з якою мав трьох синів:
- Станіслав Желенський — архітектор;
- Тадеуш Бой-Желенський — перекладач, письменник, лікар за фахом
- Едвард Желенський — співробітник банку.
Після смерті першої дружини одружився 1907 року з Теклою Симонович (1838-1935).
Творчість
Владислав Желенський — один із представників неоромантизму польської музики, після Станіслава Монюшка. Автор оркестрової та камерної музики.
На його творчий стиль вплинула музика Мендельсона й Шумана, а згодом твори Монюшка й Сметани. Владислав Желенський високо оцінював творчість Глюка йШопена. У 1880-і роки ідеальною стала для нього музика Брамса, захоплювався композиціями Дворжака, Чайковського й Вагнера. Вагомий вплив на творчість композитора мала народна музика.
Владислав Желенський автор чотирьох опер:
- «Конрад Валленрод» (пол. Konrad Wallenrod) — за однойменним твором Адама Міцкевича,1885
- «Балладина» (пол. Goplana) — драматичний твір Юліуша Словацького, 1886—1891
- «Янек» (пол. Janek) — опера у двох діях, 1891—1900
- «Стара Казка» (пол. Stara baśń) — опера в 4 актах (1905—1906).
Написав дві оркестрові увертюри: «У Татрах» (пол. W Tatrach, 1868—1870) і «Відлуння лісове» (пол. Echa leśne). Автор двох симфоній, двох струнних квартетів E-dur й F-dur, романсу для скрипки й фортепіано та багато інших.
На жаль, більшість музичних композицій Владислава Желенського не збереглись.
Нагороди
Ушанування пам′яті
- Художник Яцек Мальчевський за життя композитора 1901 року написав картину «Портрет Владислава Желенського з музою» (1901). Зберігається в Національному музеї Варшави.
- Відбудовано будинок сім′ї Желенських у Ґродковіце, на території маєтку розміщено родинний склеп.
- 25 жовтня 1997 року встановлено пам′ятну дошку до 160-річчя від дня народження композитора на будинку в Ґродковіце.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132168413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- International Music Score Library Project — 2006.
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Zelenski-Wladyslaw;4002929.html
- Negrey, 2012.
- Chechlińska, 2004.
- Antoni Tessarczyk: Rzeź galicyjska 1846 r. czyli szczegółowy opis dokonanych morderstw, rozbojów i łupieztw, wraz z ważniejszymi wypadkami jakie tym okropnym scenom towarzyszyły w związku z intrygami biurokracyi. Kraków: W drukarni Stanisława Cieszkowskiego, 1848, ss. 69-70.
- Małgorzata Kosińska. Władysław Żeleński (пол.). culture.pl. Процитовано 14 вересня 2011.
- Kurjer Lwowski z Soboty dnia 15 Marca 1913, s. 3. Österreichische Nationalbibliothek (пол.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- Spis osób pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w KrakowieSpis osób pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie (osoby pochowane do 1939 r.). Cmentarium (пол.). Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
- Chodkowski, 1995.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. Wiedeń: 1918, s. 185.
- . www.palac-zelenskich.pl. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
Література та джерела
- Музична енциклопедія (Польща). / Encyklopedia muzyczna PWM — Краків, 2012. —Том 12. — С.392—401. — (пол.)
- Мацей Негрей. Владислав Желенський. / Maciej Negrey. Władysław Żeleński 1888-1921. — Академія музики в Кракові (пол.)
- Енциклопедія музики. За ред. Анджея Ходковського. / Encyklopedia muzyki. Andrzej Chodkowski (red.). — Варшава: PWN, 1995. С. 987—988. — (пол.)
- Софія Хехлінська. Желенський Владислав. / Zofia Chechlińska: Żeleński, Władysław. // The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol. Z. Oxford University Press, 2004. — (англ.)
- Зджіслав Яхімецький. Владислав Желенський. / Zdzisław Jachimecki: Władysław Żeleński. — Краків: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1987. Серія: Biblioteka Słuchacza. (пол.).
Посилання
- Желенський Владислав // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 81.
- Владислав Желенський [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Culture.pl
- Владислав Желенський [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті AllMusic
- Почесний ректор
- Владислав Желенський (ноти) на сайті International Music Score Library Project
- Владислав Желенський [ 9 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Discogs
- Владислав Желенський (дискографія) на сайті MusicBrainz
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhelenskij Vladislav Zhelenskij Vladislav Markiyan Mikola Zhelenskij pol Wladyslaw Marcjan Mikolaj Zelenski nar 6 lipnya 1837 Grodkovici 23 lyutogo 1921 Krakiv polskij kompozitor i pianist pedagog doktor filosofiyi 1862 Zasnovnik i pershij direktor Konservatoriyi muzichnogo tovaristva v Krakovi nini Muzichna akademiya Vladislav Zhelenskijpol Wladyslaw Marcjan Mikolaj ZelenskiOsnovna informaciyaData narodzhennya 6 lipnya 1837 1837 07 06 1 2 Misce narodzhennya Grodkovice Gmina Klaj Velickij povit Malopolske voyevodstvo Respublika PolshaData smerti 23 sichnya 1921 1921 01 23 1 2 83 roki Misce smerti Krakiv Polska Respublika 1 Pohovannya Rakovickij cvintarGromadyanstvo Respublika PolshaProfesiyi pianist kompozitor muzichnij pedagog profesor organist dirigentVchiteli d Drejshok Oleksandr Jozef Krejchi i dInstrumenti fortepiano organ i organ d Zhanri opera i simfoniyaZaklad Muzichnij universitet Friderika ShopenaNagorodiDiti Tadeush Boj Zhelenskij 4 d i d Fajli u VikishovishiZhittyepisVladislav Zhelenskij pohodiv vid shlyahetskogo polskogo rodu Zhelenskih pol Zelenskich gerba Colek sho oselilisya 1680 roku v mayetku Grodkovici bilya Krakova Batko Markiyan Zhelenskij 1804 1846 zahoplyuvavsya muzikoyu grav na fortepiano pisav vlasni kompoziciyi Vin brav uchast u Listopadovomu povstanni j 1833 roku odruzhivsya z Kamiloyu Russockoyu matir yu majbutnogo kompozitora U podruzhzhya narodilos p yatero ditej Vladislav druga ditina 23 lyutogo 1846 roku pid chas Galickogo povstannya na rodinnij mayetok Zhelenskih bulo skoyeno ozbroyenij napad selyan budinok pograbuvali a batka vbili Mati z ditmi zmushena bula pereyihati do Krakova 1850 1857 rr Vladislav Zhelenskij navchavsya v Krakivskij gimnaziyi svyatoyi Anni vidomij yak Kolegium nini Pershij zagalnoosvitnij licej imeni Bartolomeya Novodvorskogo v Krakovi Takozh vchivsya grati na fortepiano v majstra Kazimira Vojcehovskogo a vid 1854 roku zajmavsya u vidomogo polskogo pedagoga Yana Germasha Muzichnu kompoziciyu vivchav u polskogo kompozitora Francisheka Mireckogo U dvadcyat rokiv Vladislav Zhelenskij stvoriv tvori dlya dvoh strunnih kvartetiv napisav fortepianne trio j uvertyuru dlya orkestru yaku osobisto vikonuvav na koncerti 29 lipnya 1857 roku v Krakovi 1857 roku za vkazivkoyu materi Vladislav vstupiv na filosofskij fakultet Yagellonskogo universitetu zgodom prodovzhiv navchannya v Karliv universiteti v Prazi j 1862 roku otrimav zvannya doktora filosofiyi U Prazi Vladislav Zhelenskij prodovzhuvav zajmatisya muzikoyu a same brav uroki gri na fortepiano v nimeckogo pianista vitruoza Oleksandra Drejshka 1859 Zgodom rozpochav navchannya kontrapunktu j zahopivsya groyu na organi pid kerivnictvom cheskogo kompozitora Dzhozefa Krejchi Vid kincya 1866 roku navchavsya v Parizkij Konservatoriyi u Napoleona Anri Rebera pracyuvav nad operoyu Dziwozona 1868 1870 rokiv zakinchiv privatnij kurs u kompozitora Bertolda Damskogo 1870 roku Vladislav Zhelenskij povernuvsya do Polshi 30 sichnya 1871 roku vidbuvsya jogo koncert u Krakovi Zgodom vin pereyihav do Varshavi de pislya smerti Stanislava Monyushka ocholiv klas garmoniyi ta kontrapunktu Varshavskoyi konservatoriyi Vid 1878 roku do 1882 rr direktor Varshavskogo muzichnogo tovaristva 1880 roku povernuvsya do Krakova Za spriyannya Vladislava Zhelenskogo bulo zasnovano Konservatoriyu muzichnogo tovaristva pri Muzichnij shkoli muziki v Krakovi yaku vin ocholiv Odnim iz vidomih uchniv Vladislava Zhelenskogo buv polskij pianist i kompozitor Zigmud Stojovskij 1913 roku z nagodi 75 richnici vid dnya narodzhennya Vladislav Zhelenskij stav Pochesnim gromadyaninom mista Krakova 23 lyutogo 1921 roku Vladislav Zhelenskij pomer u Krakovi Pohovanij na Rakovickomu cvintari v rodinnij usipalni Rodina1872 roku Vladislav Zhelenskij odruzhivsya z Vandoyu Grabovskoyu 1841 1904 z yakoyu mav troh siniv Stanislav Zhelenskij arhitektor Tadeush Boj Zhelenskij perekladach pismennik likar za fahom Edvard Zhelenskij spivrobitnik banku Pislya smerti pershoyi druzhini odruzhivsya 1907 roku z Tekloyu Simonovich 1838 1935 TvorchistVladislav Zhelenskij odin iz predstavnikiv neoromantizmu polskoyi muziki pislya Stanislava Monyushka Avtor orkestrovoyi ta kamernoyi muziki Na jogo tvorchij stil vplinula muzika Mendelsona j Shumana a zgodom tvori Monyushka j Smetani Vladislav Zhelenskij visoko ocinyuvav tvorchist Glyuka jShopena U 1880 i roki idealnoyu stala dlya nogo muzika Bramsa zahoplyuvavsya kompoziciyami Dvorzhaka Chajkovskogo j Vagnera Vagomij vpliv na tvorchist kompozitora mala narodna muzika Vladislav Zhelenskij avtor chotiroh oper Konrad Vallenrod pol Konrad Wallenrod za odnojmennim tvorom Adama Mickevicha 1885 Balladina pol Goplana dramatichnij tvir Yuliusha Slovackogo 1886 1891 Yanek pol Janek opera u dvoh diyah 1891 1900 Stara Kazka pol Stara basn opera v 4 aktah 1905 1906 Napisav dvi orkestrovi uvertyuri U Tatrah pol W Tatrach 1868 1870 i Vidlunnya lisove pol Echa lesne Avtor dvoh simfonij dvoh strunnih kvartetiv E dur j F dur romansu dlya skripki j fortepiano ta bagato inshih Na zhal bilshist muzichnih kompozicij Vladislava Zhelenskogo ne zbereglis NagorodiKavaler Ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 1898 Ushanuvannya pam yatiHudozhnik Yacek Malchevskij za zhittya kompozitora 1901 roku napisav kartinu Portret Vladislava Zhelenskogo z muzoyu 1901 Zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi Varshavi Vidbudovano budinok sim yi Zhelenskih u Grodkovice na teritoriyi mayetku rozmisheno rodinnij sklep 25 zhovtnya 1997 roku vstanovleno pam yatnu doshku do 160 richchya vid dnya narodzhennya kompozitora na budinku v Grodkovice PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132168413 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 https encyklopedia pwn pl haslo Zelenski Wladyslaw 4002929 html Negrey 2012 Chechlinska 2004 Antoni Tessarczyk Rzez galicyjska 1846 r czyli szczegolowy opis dokonanych morderstw rozbojow i lupieztw wraz z wazniejszymi wypadkami jakie tym okropnym scenom towarzyszyly w zwiazku z intrygami biurokracyi Krakow W drukarni Stanislawa Cieszkowskiego 1848 ss 69 70 Malgorzata Kosinska Wladyslaw Zelenski pol culture pl Procitovano 14 veresnya 2011 Kurjer Lwowski z Soboty dnia 15 Marca 1913 s 3 Osterreichische Nationalbibliothek pol Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 27 serpnya 2018 Spis osob pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w KrakowieSpis osob pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie osoby pochowane do 1939 r Cmentarium pol Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 28 serpnya 2018 Chodkowski 1995 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wieden 1918 s 185 www palac zelenskich pl Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 21 lyutogo 2020 Literatura ta dzherelaMuzichna enciklopediya Polsha Encyklopedia muzyczna PWM Krakiv 2012 Tom 12 S 392 401 ISBN 978 83 224 0935 0 pol Macej Negrej Vladislav Zhelenskij Maciej Negrey Wladyslaw Zelenski 1888 1921 Akademiya muziki v Krakovi pol Enciklopediya muziki Za red Andzheya Hodkovskogo Encyklopedia muzyki Andrzej Chodkowski red Varshava PWN 1995 S 987 988 ISBN 83 01 11390 1 pol Sofiya Hehlinska Zhelenskij Vladislav Zofia Chechlinska Zelenski Wladyslaw The New Grove Dictionary of Music and Musicians vol Z Oxford University Press 2004 ISBN 978 0 19 517067 2 angl Zdzhislav Yahimeckij Vladislav Zhelenskij Zdzislaw Jachimecki Wladyslaw Zelenski Krakiv Polskie Wydawnictwo Muzyczne 1987 Seriya Biblioteka Sluchacza ISBN 83 224 0370 4 pol PosilannyaZhelenskij Vladislav Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 81 Vladislav Zhelenskij 21 veresnya 2020 u Wayback Machine na sajti Culture pl Vladislav Zhelenskij 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine na sajti AllMusic Pochesnij rektor Vladislav Zhelenskij noti na sajti International Music Score Library Project Vladislav Zhelenskij 9 travnya 2020 u Wayback Machine na sajti Discogs Vladislav Zhelenskij diskografiya na sajti MusicBrainz