Висо́ка Піч — село в Україні, у Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 2 159 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. Герб є промовистим.
село Висока Піч | |||
---|---|---|---|
| |||
Пам'ятник воїнам-танкістам | |||
Країна | Україна | ||
Область | Житомирська область | ||
Район | Житомирський район | ||
Громада | Тетерівська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA18040530030022014 | ||
Облікова картка | с. Висока Піч | ||
Основні дані | |||
Засноване | XVIII ст. | ||
Населення | 2 159 (2001) | ||
Площа | 0,209 км² | ||
Густота населення | 10330,14 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 12427 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 207 м | ||
Водойми | р. Тетерів | ||
Найближча залізнична станція | Житомир | ||
Відстань до залізничної станції | 35 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | вул. Шевченка, 25, с. Тетерівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12420 | ||
Карта | |||
Висока Піч | |||
Висока Піч | |||
Мапа | |||
Висока Піч у Вікісховищі |
Загальна інформація
Село розташоване за 35 км від обласного й районного центру міста Житомир та залізничної станції Житомир, на лівому березі річки Тетерів. Через село проходить автодорога із Житомира до Любара.
Населення
За довідником 1885 року в селі мешкало 47 осіб, налічувалося 6 дворових господарств. Наприкінці 19 століття у селі налічувалося 45 жителів, дворів — 6.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 756 осіб, з них: православних — 651, чоловіків — 375, жінок — 381.
На початку 20 століття у селі налічувалося 747 жителів, дворів — 120, у 1906 році — 751 мешканець, дворів — 120, у 1923 році — 2 310 осіб, дворів — 210.
На початок 1970-х років село мало 320 дворів із населенням 1 920 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 3 406 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 910 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1965 | 91.01% |
російська | 185 | 8.57% |
білоруська | 4 | 0.19% |
вірменська | 2 | 0.09% |
інші/не вказали | 3 | 0.14% |
Усього | 2159 | 100% |
Історія
Засноване у XVIII столітті на місці видобування заліза з болотної руди. На околиці села виявлено залишки поселення черняхівської культури.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке сільце Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Розкинулося біля річки Тетерів. Були поштова станція, заїзд, водяний млин, чавуноливарний завод.
Наприкінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало над Тетеревом. Поштова станція між Чудновом (18 верст) та Корчиком. Діяли ливарня та гута, була мурована корчма. Через нестачу залізної руди виплавляли тут заледве 200 пудів сировини на рік. Колишня власність Іллінських, потім Стоцьких, згодом — інженера Бетулицького.
На початку 20 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 26 верст від Житомира.
У 1906 році — сільце Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 32 версти, до волосного центру, містечка Троянів — 30 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Житомирі.
У 1923 році включене до складу новоствореної Високопічської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Троянівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 25 верст від районного центру, міст. Троянів.
Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 років.
14 листопада 1935 року, відповідно до постанови Президії ЦВК УСРР «Про часткові зміни районних меж Київської, Харківської та Одеської областей», село, в складі сільської ради, передане до приміської смуги Житомирської міської ради Київської області. 14 травня 1939 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення Житомирського сільського району Житомирської області», село, в складі сільської ради, включене до новоутвореного Житомирського району Житомирської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 106 селян, з них 79 загинуло, 39 — відзначені орденами й медалями СРСР. Після війни у селі встановили пам'ятник загиблому танкісту, Герою Радянського Союзу М. К. Іванову.
В радянські часи в селі був відділок колгоспу з центральною садибою у Старошийці. Вирощували зернові культури, овочі, льон, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У селі були дві середні школи, будинок культури, три бібліотеки, лікарня, аптека, відділення зв'язку, будинок побуту. 76 селян нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу, зокрема орденом Трудового Червоного Прапора відзначені продавець А. Г. Івченко, робітник С. 3. Ткачук.
30 грудня 1962 року, внаслідок адміністративно-територіальної реформи, село включене до складу Коростишівського району Житомирської області, 4 січня 1965 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Житомирського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Високопічської сільської ради включено до складу Тетерівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Іваницький Тарас Володимирович (1992—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Потєхін Анатолій Миколайович (1969—2017) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Раковський Олександр Сергійович (1993—2022) — старшина Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Сєдой Володимир Миколайович (1968—2005) — старший прапорщик Збройних сил України, миротворець.
- Шеров Олександр Борисович (1992—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 16 жовтня 2022.
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 656. — 15 000 прим.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 206. (рос. дореф.)
- Wysoki Piec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 130. (пол.)
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 19. Процитовано 24 січня 2024.
- Wysoki Piec 2.) W. P., wś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 706. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2024.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 151. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 25 січня 2024.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 229, 539, 541. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2024.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 жовтня 2022.
Посилання
- Погода в селі Висока Піч [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viso ka Pich selo v Ukrayini u Teterivskij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 2 159 osib 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi Gerb ye promovistim selo Visoka Pich Gerb Pam yatnik voyinam tankistam Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Teterivska silska gromada Kod KATOTTG UA18040530030022014 Oblikova kartka s Visoka Pich Osnovni dani Zasnovane XVIII st Naselennya 2 159 2001 Plosha 0 209 km Gustota naselennya 10330 14 osib km Poshtovij indeks 12427 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 34 pn sh 28 15 55 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 207 m Vodojmi r Teteriv Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhitomir Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 35 km Misceva vlada Adresa radi vul Shevchenka 25 s Teterivka Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12420 Karta Visoka Pich Visoka Pich Mapa Visoka Pich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Visoka Pich Zagalna informaciyaSelo roztashovane za 35 km vid oblasnogo j rajonnogo centru mista Zhitomir ta zaliznichnoyi stanciyi Zhitomir na livomu berezi richki Teteriv Cherez selo prohodit avtodoroga iz Zhitomira do Lyubara NaselennyaZa dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 47 osib nalichuvalosya 6 dvorovih gospodarstv Naprikinci 19 stolittya u seli nalichuvalosya 45 zhiteliv dvoriv 6 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 756 osib z nih pravoslavnih 651 cholovikiv 375 zhinok 381 Na pochatku 20 stolittya u seli nalichuvalosya 747 zhiteliv dvoriv 120 u 1906 roci 751 meshkanec dvoriv 120 u 1923 roci 2 310 osib dvoriv 210 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 320 dvoriv iz naselennyam 1 920 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 3 406 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 2 910 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1965 91 01 rosijska 185 8 57 biloruska 4 0 19 virmenska 2 0 09 inshi ne vkazali 3 0 14 Usogo 2159 100 IstoriyaZasnovane u XVIII stolitti na misci vidobu vannya zaliza z bolotnoyi rudi Na okolici sela viyavleno zalishki poselennya chernyahivskoyi kulturi Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke silce Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rozkinulosya bilya richki Teteriv Buli poshtova stanciya zayizd vodyanij mlin chavunolivarnij zavod Naprikinci 19 stolittya selo Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Lezhalo nad Teterevom Poshtova stanciya mizh Chudnovom 18 verst ta Korchikom Diyali livarnya ta guta bula murovana korchma Cherez nestachu zaliznoyi rudi viplavlyali tut zaledve 200 pudiv sirovini na rik Kolishnya vlasnist Illinskih potim Stockih zgodom inzhenera Betulickogo Na pochatku 20 stolittya selo Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 26 verst vid Zhitomira U 1906 roci silce Troyanivskoyi volosti 6 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 32 versti do volosnogo centru mistechka Troyaniv 30 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya rozmishuvalosya u Zhitomiri U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Visokopichskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Troyanivskogo rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 25 verst vid rajonnogo centru mist Troyaniv Selo postrazhdalo vnaslidok Golodomoru 1932 1933 rokiv 14 listopada 1935 roku vidpovidno do postanovi Prezidiyi CVK USRR Pro chastkovi zmini rajonnih mezh Kiyivskoyi Harkivskoyi ta Odeskoyi oblastej selo v skladi silskoyi radi peredane do primiskoyi smugi Zhitomirskoyi miskoyi radi Kiyivskoyi oblasti 14 travnya 1939 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro utvorennya Zhitomirskogo silskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do novoutvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 106 selyan z nih 79 zaginulo 39 vidznacheni ordenami j medalyami SRSR Pislya vijni u seli vstanovili pam yatnik zagiblomu tankistu Ge royu Radyanskogo Soyuzu M K Ivanovu Bratska mogila radyanskih voyiniv Pohovano 69 cholovik V radyanski chasi v seli buv viddilok kolgospu z centralnoyu sadiboyu u Staroshijci Viroshuvali zernovi kulturi ovochi lon mali rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo U seli buli dvi seredni shkoli budinok kulturi tri biblioteki likarnya apteka viddilennya zv yazku budinok pobutu 76 selyan nagorodzheni ordenami j medalyami Radyanskogo Soyuzu zokrema ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora vidznacheni prodavec A G Ivchenko robitnik S 3 Tkachuk 30 grudnya 1962 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi selo vklyuchene do skladu Korostishivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 sichnya 1965 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do vidnovlenogo Zhitomirskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Visokopichskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Teterivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiIvanickij Taras Volodimirovich 1992 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Potyehin Anatolij Mikolajovich 1969 2017 kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Rakovskij Oleksandr Sergijovich 1993 2022 starshina Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Syedoj Volodimir Mikolajovich 1968 2005 starshij praporshik Zbrojnih sil Ukrayini mirotvorec Sherov Oleksandr Borisovich 1992 2022 starshij lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki Ukrposhta Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2022 Chornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Visoka Pich Zhitomirskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 656 15 000 prim Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 206 ros doref Wysoki Piec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 130 pol Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g ros doref Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 19 Procitovano 24 sichnya 2024 Wysoki Piec 2 W P ws Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 706 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ros doref Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 5 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2024 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ros Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 151 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 25 sichnya 2024 https socialdata org ua projects mova 2001 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B Dovidnik oficijne vidannya PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zhitomir Volin 2007 s 229 539 541 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2024 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2022 PosilannyaPogoda v seli Visoka Pich 19 grudnya 2011 u Wayback Machine