Іваницький Тарас Володимирович

Тарас Володимирович Іваницький  — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Тарас Іваницький Іваницький Тарас Володимирович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	26 червня 1992(1992-06-26) Житомир, Україна
Смерть	7 березня 2022(2022-03-07) (29 років) Київська область, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Поховання	Висока Піч
Військова служба
Роки служби	2014—2020, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваницький.

Життєпис

Тарас Іваницький народився 26 червня 1992 року в Житомирі в багатодітній родині. Згодом, разом із батьками переїхав до с. Озадівки на Бердичівщині. Закінчивши місцеву загальноосвітню школу вступив до Бердичевського ПТУ № 4. Тут він здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Майже три роки працював у сфері торгівлі — контролером-ревізором у ТОВ «СТАМА». З початком війни на сході України був мобілізований. Починаючи з 2014 року неодноразово перебував на Донбасі в складі АТО та ООС. Служив у 26-й артилерійській бригаді, якій у травні 2019 року було присвоєно ім'я генерал-хорунжого Романа Дашкевича. У 2016 році перевівся до 95-тої окремої десантно-штурмової бригади в рідному Житомирі. У вересні 2020 року звільнився з військової служби. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну старший солдат був призваний 25 лютого 2022 року до лав Збройних Сил України Бердичівським РТЦК та СП. Обіймав військову посаду навідника мінометного взводу мінометної батареї десантно-штурмового батальйону військової частини А0281. Загинув Тарас Іваницький вранці 7 березня 2022 року внаслідок авіаудару в боях на Київщині.

Чин прощання із загиблим проходив 13 березня у селі Висока Піч Тетерівської сільської громади на Житомирщині. Разом із ним поховали земляків — старшину (Олександра Раковського) та старшого лейтенанта Олександра Шерова, які загинули разом.

Родина

У загиблого залишилася дружина Тетяна (одружились у серпні 2020 року) та донька Софійка (нар 18 грудня 2021). З двох братів та сестри у лавах ЗСУ також проходить військову службу брат Іван Іваницький.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• медаль «Учасник АТО» (2018),
• Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» (2018).
• Грамота за військову службу та мужність (2018),
• Подяка Міністра оборони України за участь у параді (2018).

Примітки

1. На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Суспільне (укр.). 13 березня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
2. На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Новини Рівне (укр.). 13 березня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
3. Кучерява, Вікторія (19 квітня 2022). Старший солдат Тарас Іваницький: захищав Україну до останнього подиху. РІО Бердичів (укр.). Процитовано 5 вересня 2022.
4. У бою за нашу Батьківщину загинув військовий з Бердичівського району. Рупор Житомира (укр.). 12 березня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.

Джерела

• Указ Президента України від 20 квітня 2022 року № 265/2022 «Про відзначення державними нагородами України»