Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Венеція значення Вене ція італ Venezia вен Venesia словен Benetke м

Венеція

Венеція
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Венеція (значення).

Вене́ція (італ. Venezia, вен. Venesia, словен. Benetke) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Венето. Адміністративний центр регіону. Розташоване на північному сході країни, на 117 невеликих островах у Венеційській лагуні Адріатичного моря. Віддалене від Рима на 400 км. Колишня столиця олігархічно-купецької Венеційської республіки. Один з великих культурних центрів епохи Ренесансу. Батьківщина Антоніо Вівальді. Великий італійський туристичний центр. Населення — 259 263 особи (2012). Близько 60 тисяч проживають в історичній частині міста, решта — на материковій частині муніципалітету та інших островах лагуни. Свято муніципалітету — 21 листопада. Патрон — святий Марко, символом якого є крилатий лев, зображений на прапорі і гербі міста.

Венеція
італ. Venezia
вен. Venesia
Комуна
image image
image
Країна image Італія
Регіон image Венето
Провінція Венеція
Код ISTAT 027042
Поштові індекси 30100
Телефонний код 041
Координати 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д. / 45.43750; 12.33583Координати: 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д. / 45.43750; 12.33583
Висота 2 м.н.р.м.
Площа 414,573211 км²
Населення 250 369 (01-01-2023)
Густота 603,92 ос./км²
Розміщення
image
image 
Мапа
Влада
Мер Giorgio Orsoni (8-4-2010)
Офіційна сторінка

Назва

Географія

Порт на Адріатичному морі (вантажообіг понад 20 млн тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. Марко Поло. Історичний центр розміщений на 118 островах Венеційської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема Ріальто і так званий міст Зітхань, обидва побудовані в кінці XVI століття).

Промислово-портова частина Венеції материкова.
Суднобудування і судноремонт, кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість.
Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів Мурано; музей), мережив (острів Бурано), мозаїки.
Університет, консерваторія (1916). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр (1637–1812), оперний театр «Феніче» (1792).

Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, гондолах, баржах.

Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розміщені багато декоровані церкви, палаци. На центральній площі Сан-Марко — собор (IX—XV століття), Палац дожів (XIV—XV століть), Стара бібліотека Сан-Марко (XVI століття), будівлі релігійних братств (шкіл), монастирі. Місто і лагуна внесені до списку Світової спадщини.

Клімат

Венеція знаходиться в зоні вологого субтропічного клімату (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена). Для Венеції характерне тривале спекотне літо з середньою температурою приблизно 23 градуси в липні (найтеплішому місяці) та м'якою зимою (середня температура січня дорівнює +2,5 градуса). Узимку іноді бувають приморозки і снігопади.

Венеція — південне місто, лежить приблизно на широті Криму.

Клімат Венеції
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 6,6 8,6 12,5 16,1 21,5 24,9 27,7 27,5 23,5 18,0 11,6 7,4 17,2
Середня температура, °C 3,3 4,7 8,3 12,0 17,1 20,5 23,0 22,6 18,9 13,8 7,8 4,0 13,0
Середній мінімум, °C −0,1 0,8 4,1 7,8 12,7 16,1 18,3 17,7 14,3 9,6 4,0 0,6 8,8
Норма опадів, мм 47.0 48.3 48.8 70.0 66.0 78.0 63.9 64.8 72.0 73.5 65.5 50.6 748.4
Вологість повітря, % 81 77 75 75 73 74 71 72 75 77 79 81 75.8
Джерело: VENEZIA/TESSERA (VE) 2 m. s.l.m. (a.s.l.)STAZIONE 105 VENEZIA TESSERA medie mensili periodo 61 - 90 / Meteo Aeronautica

Історія

Докладніше: Венеційська республіка, Повені в Венеції та Повінь у Венеції (1966)

Перше поселення в Венеції на Ріва-Альта () було засноване близько 421 року, міське поселення на островах Венеційської лагуни почало будуватися у другій половині VI століття. З IX—X по XVI століття — великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територією. У 1797–1805 і 1815–1866 Венеція — володіння Австро-Угорської імперії.

Під час 18-го століття, Венеція стала ймовірно найвитонченішим і елегантним містом Європи, і значно вплинула на розвиток мистецтва, архітектури і літератури.

Під час Другої Світової Війни, історичне місто майже не зазнало атак, єдине відзначене агресивне втручання було під час , успішної операції повітряних сил Великої Британії, що здійснили удар по Німецьким військово-морським силам в березні 1945. Усі цілі були уражені практично без архітектурних пошкоджень самого міста.

image
Підрозділ на муніципалітет

Адміністративний поділ

Згідно зі статутом комуни Венеція, прийнятому в 1991 році, Венеція є столичним містом Італії. Місцеве самоврядування це мер і міська рада, які обираються населенням.

Муніципалітет Венеції адміністративно поділяється на такі муніципалітети:

  1. Муніципалітет Венеція-Мурано-Бурано (інакше знаний як острівна Венеція) (60 198 жителів і 211 км²) (колишні квартали № 1 Сан-Марко — Кастелло — Сант-Елена, № 2 Каннареджо, № 3 Дорсодуро — Сан-Поло — Санта-Кроче, номер 4 Джудекка — Сакка Фізола, номер 7 Мурано і номер 8 Бурано)
  2. Муніципалітет Лідо-Пеллестріна (інакше знаний як Венеція на узбережжі) (20 183 мешканців і 72 км²) (колишні квартали № 5 Лідо — Маламокко — Альбероні та № 6 Пеллестрина — Сан-П'єтро-ін-Вольта)
  3. Муніципалітет Фаваро Венето (23 873 мешканців і 45 км²) (колишній округ 10 Фаваро)
  4. Муніципалітет Местре-Карпенедо (інакше знаний як центр Местре) (89 373 мешканців і 24 км²) (колишній квартал 11 Карпенедо Біссуола, номер 15 Пьяве 1866, номер 13 Сан-Лоренцо 25 квітня, номер 12 Терральо)
  5. Муніципалітет Чіріньяго-Зеларіно (інакше знанй як Местре захід) (39 083 мешканців і 26 км²) (колишні квартали № 14 Чипресіна — Зеларіно — Трівіньяно і № 16 Чиріньяго — Газера)
  6. Муніципалітет Маргера (28 645 жителів і 35 км²) (колишній район 17 Маргера — Катене і номер 18 Мальконтента)

Центральну частину острівної Венеції перетинає Великий канал, який звивається у формі букви S, слідуючи стародавньому руслу річки. На його берегах лежать 6 історичних підрозділів ( sestieri ), утворених у Середньовіччі:

Мапа адміністративного поділу Венеції
image
image
Міст Свободи, що з'єднує Венецію з материком

Інші райони острівної Венеції — це острови Мурано (Murano), Бурано (Burano), Маццорбо (Mazzorbo) і Торчелло (Torcello), розташовані на північний схід від центру.

Узбережжя Венеції розташоване на південь від історичного центру і включає острови Лідо і Пеллестріна.

Історичний центр з'єднаний мостом Свободи (Ponte della Libertà) на материковій, на якому стоїть густонаселене селище Местре (Mestre).

Сусідні муніципалітети

Список муніципалітетів метрополійного міста Венеція.

Демографія

З часів Середньовіччя до Нового часу Венеція була одним з найбільших міст Європи. Так, в XV столітті з населенням 180 тисяч жителів вона поступалася тільки Парижу. Населення історичної Венеції (без урахування материкової частини) продовжувало зростати до середини XX століття, після чого стало стабільно падати, скоротившись з 174,8 тисяч в 1951 році до 58,6 тисяч у 2012 році.Населення за роками:

image


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживали 33 783 іноземці з 142 країн, серед них 6577 громадян країн Євросоюзу та 2444 громадяни України.

Серед іноземців було найбільше жителів Бангладеш (15,9 %), Молдови (14,3 %) та Румунії (14,0 %).

З найближчими містами — Падуя і Тревізо Венеція утворює район PaTreVe з населенням 2,6 млн осіб. Крім італійської мови, поширений венеційський діалект венетської мови.

Релігія

Культура

Визначні місця

Площа святого Марка (італ. Piazza San Marco) — центральна площа міста.

Острів Святого Михайла (Сан-Мікеле, італ. San Michele) — острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них: Ігор Стравінський (з дружиною Вірою), Крістіан Доплер, Сергій Дягілєв, Йосип Бродський, Езра Паунд та ін.

Великий канал (Гранд-канал, (італ. Canal Grande) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.

Колекція Пеґі Гуґенгайм — художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі..

Освіта

Бібліотека Марчіана — найбільша бібліотека міста, розташована на площі Святого Марка (заснована 1468). У Державному архіві Венеції зберігаються історичні документи з моменту утворення Венеційської республіки. Публічна бібліотека фонду Кверини Стампалія.

Діє Венеційська консерваторія (заснована в 1876 році, розташована в палаці Пізані) і Військово-морське училище Франческо Морозіні (навчальний заклад ВМС Італії, засноване в 1937 році).

  • Університет Ка 'Фоскарі — державний вищий навчальний заклад широкого профілю, заснований в 1868 році. Розташований в історичному центрі в палаці Ка 'Фоскарі.
  • Університет Венеції IUAV — державний вищий навчальний заклад архітектурного профілю, заснований в 1926 році.
  • Академія витончених мистецтв — проводить навчання з мистецтвознавчих спеціальностей, заснована урядом Венеції в 1750 році.
  • Міжнародний університет Венеції — міжнародний центр підвищення кваліфікації з гуманітарних напрямків, заснований в 1995 році.

Храми

Відомі особи, пов'язані з Венецією


  • Джуліо Камілло Дельмініо (1480—1544) — філософ.

Галерея зображень

Цікаві факти

  • За результатами опитування, яке провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Венеція потрапила до дванадцятки найкрасивіших міст світу;
  • Венеція є містом без автомобілів;
  • Із кожним роком Венеція все більше йде під воду, науковці прогнозують, що до 2098 року міста більше не буде на карті.

В художній прозі

  • Дія твору Купера Фенімора повністю відбувається в Венеції.

Див. також

Примітки

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. . ISTAT. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.(італ.)
  3. BBC News: Mock funeral for Venice's 'death'(англ.)
  4. Hrvatski jezični portal
  5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  6. Ignazio del Punta. An Illustrated history of Venice. — 2008. — С. 11. — .
  7. . The Daily Telegraph. London. 26 January 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 13 June 2013.
  8. Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
  9. [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  10. Міла Тєшаєва: Дивовид // Український тиждень № 3 (168) від 21 січня 2011 Посилання [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  11. Мальцев О.В. (19.07.2018). . oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  12. . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 12 січня 2014.
  13. . Wanna (ru-RU) . 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.

Джерела

  • Benigni, Umberto. Venice [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  • Chambers, D.S. The Imperial Age of Venice, 1380—1580. London: Thames & Hudson. 1970.
  • Lane, Frederic Chapin. Venice: Maritime Republic. 1973.
  • Madden, Thomas. Venice: A New History. New York: Viking, 2012.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венеція

  • Офіційна сторінка [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
  • UNESCO Venice Office [ 3 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • Official Tourism and Events Site of the City of Venice [ 22 лютого 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veneciya znachennya Vene ciya ital Venezia ven Venesia sloven Benetke misto ta municipalitet v Italiyi u regioni Veneto Administrativnij centr regionu Roztashovane na pivnichnomu shodi krayini na 117 nevelikih ostrovah u Venecijskij laguni Adriatichnogo morya Viddalene vid Rima na 400 km Kolishnya stolicya oligarhichno kupeckoyi Venecijskoyi respubliki Odin z velikih kulturnih centriv epohi Renesansu Batkivshina Antonio Vivaldi Velikij italijskij turistichnij centr Naselennya 259 263 osobi 2012 Blizko 60 tisyach prozhivayut v istorichnij chastini mista reshta na materikovij chastini municipalitetu ta inshih ostrovah laguni Svyato municipalitetu 21 listopada Patron svyatij Marko simvolom yakogo ye krilatij lev zobrazhenij na prapori i gerbi mista Veneciya ital Venezia ven VenesiaKomunaKrayina ItaliyaRegion VenetoProvinciya VeneciyaKod ISTAT 027042Poshtovi indeksi 30100Telefonnij kod 041Koordinati 45 26 15 pn sh 12 20 09 sh d 45 43750 pn sh 12 33583 sh d 45 43750 12 33583 Koordinati 45 26 15 pn sh 12 20 09 sh d 45 43750 pn sh 12 33583 sh d 45 43750 12 33583Visota 2 m n r m Plosha 414 573211 km Naselennya 250 369 01 01 2023 Gustota 603 92 os km Rozmishennya MapaVladaMer Giorgio Orsoni 8 4 2010 Oficijna storinkaNazvaVene ciya ital Venezia MFA veˈnɛttsja lat Venetiae italijska nazva Vene siya ven Venesia MFA veˈnɛsja venecijska nazva Bene tki sloven Benetke chesk i slovac Benatky slovenska nazva Mle ci bosn i horv Mleci serb i chorn Mleci nazva u pivdennoslov yanskih movah Veneckij Grad vid lat Venetiarum Civitas GeografiyaPort na Adriatichnomu mori vantazhoobig ponad 20 mln tonn na rik mizhnarodnij aeroport im Marko Polo Istorichnij centr rozmishenij na 118 ostrovah Venecijskoyi laguni rozdilenih 150 kanalami i protokami cherez yaki perekinuto blizko 400 mostiv zokrema Rialto i tak zvanij mist Zithan obidva pobudovani v kinci XVI stolittya Promislovo portova chastina Veneciyi materikova Sudnobuduvannya i sudnoremont kolorova metalurgiya naftopererobna himichna elektrotehnichna legka promislovist Remisniche virobnictvo hudozhnih virobiv zi skla ostriv Murano muzej merezhiv ostriv Burano mozayiki Universitet konservatoriya 1916 Muzeyi zokrema Galereya Akademiyi mistectv Pershij zagalnodostupnij opernij teatr 1637 1812 opernij teatr Feniche 1792 Ostrivna Veneciya morskij kurort centr mizhnarodnogo turizmu svitovogo znachennya misce provedennya mizhnarodnih kinofestivaliv hudozhnih vistavok Vnutrishnomiski perevezennya na motornih sudah gondolah barzhah Uzdovzh kanaliv i vuzkih krivih vulic rozmisheni bagato dekorovani cerkvi palaci Na centralnij ploshi San Marko sobor IX XV stolittya Palac dozhiv XIV XV stolit Stara biblioteka San Marko XVI stolittya budivli religijnih bratstv shkil monastiri Misto i laguna vneseni do spisku Svitovoyi spadshini Klimat Veneciya znahoditsya v zoni vologogo subtropichnogo klimatu Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Dlya Veneciyi harakterne trivale spekotne lito z serednoyu temperaturoyu priblizno 23 gradusi v lipni najteplishomu misyaci ta m yakoyu zimoyu serednya temperatura sichnya dorivnyuye 2 5 gradusa Uzimku inodi buvayut primorozki i snigopadi Veneciya pivdenne misto lezhit priblizno na shiroti Krimu Klimat VeneciyiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 6 6 8 6 12 5 16 1 21 5 24 9 27 7 27 5 23 5 18 0 11 6 7 4 17 2Serednya temperatura C 3 3 4 7 8 3 12 0 17 1 20 5 23 0 22 6 18 9 13 8 7 8 4 0 13 0Serednij minimum C 0 1 0 8 4 1 7 8 12 7 16 1 18 3 17 7 14 3 9 6 4 0 0 6 8 8Norma opadiv mm 47 0 48 3 48 8 70 0 66 0 78 0 63 9 64 8 72 0 73 5 65 5 50 6 748 4Vologist povitrya 81 77 75 75 73 74 71 72 75 77 79 81 75 8Dzherelo VENEZIA TESSERA VE 2 m s l m a s l STAZIONE 105 VENEZIA TESSERA medie mensili periodo 61 90 Meteo AeronauticaIstoriyaDokladnishe Venecijska respublika Poveni v Veneciyi ta Povin u Veneciyi 1966 Pershe poselennya v Veneciyi na Riva Alta bulo zasnovane blizko 421 roku miske poselennya na ostrovah Venecijskoyi laguni pochalo buduvatisya u drugij polovini VI stolittya Z IX X po XVI stolittya velikij centr poserednickoyi torgivli mizh Zahidnoyu Yevropoyu i Shodom U seredni viki respublika z kincya XIII stolittya oligarhichna pid kerivnictvom dozha iz znachnoyu pidvladnoyu teritoriyeyu U 1797 1805 i 1815 1866 Veneciya volodinnya Avstro Ugorskoyi imperiyi Pid chas 18 go stolittya Veneciya stala jmovirno najvitonchenishim i elegantnim mistom Yevropi i znachno vplinula na rozvitok mistectva arhitekturi i literaturi Pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni istorichne misto majzhe ne zaznalo atak yedine vidznachene agresivne vtruchannya bulo pid chas uspishnoyi operaciyi povitryanih sil Velikoyi Britaniyi sho zdijsnili udar po Nimeckim vijskovo morskim silam v berezni 1945 Usi cili buli urazheni praktichno bez arhitekturnih poshkodzhen samogo mista Pidrozdil na municipalitetAdministrativnij podilZgidno zi statutom komuni Veneciya prijnyatomu v 1991 roci Veneciya ye stolichnim mistom Italiyi Misceve samovryaduvannya ce mer i miska rada yaki obirayutsya naselennyam Municipalitet Veneciyi administrativno podilyayetsya na taki municipaliteti Municipalitet Veneciya Murano Burano inakshe znanij yak ostrivna Veneciya 60 198 zhiteliv i 211 km kolishni kvartali 1 San Marko Kastello Sant Elena 2 Kannaredzho 3 Dorsoduro San Polo Santa Kroche nomer 4 Dzhudekka Sakka Fizola nomer 7 Murano i nomer 8 Burano Municipalitet Lido Pellestrina inakshe znanij yak Veneciya na uzberezhzhi 20 183 meshkanciv i 72 km kolishni kvartali 5 Lido Malamokko Alberoni ta 6 Pellestrina San P yetro in Volta Municipalitet Favaro Veneto 23 873 meshkanciv i 45 km kolishnij okrug 10 Favaro Municipalitet Mestre Karpenedo inakshe znanij yak centr Mestre 89 373 meshkanciv i 24 km kolishnij kvartal 11 Karpenedo Bissuola nomer 15 Pyave 1866 nomer 13 San Lorenco 25 kvitnya nomer 12 Terralo Municipalitet Chirinyago Zelarino inakshe znanj yak Mestre zahid 39 083 meshkanciv i 26 km kolishni kvartali 14 Chipresina Zelarino Trivinyano i 16 Chirinyago Gazera Municipalitet Margera 28 645 zhiteliv i 35 km kolishnij rajon 17 Margera Katene i nomer 18 Malkontenta Centralnu chastinu ostrivnoyi Veneciyi peretinaye Velikij kanal yakij zvivayetsya u formi bukvi S sliduyuchi starodavnomu ruslu richki Na jogo beregah lezhat 6 istorichnih pidrozdiliv sestieri utvorenih u Serednovichchi Mapa administrativnogo podilu Veneciyi Kannaredzho Cannaregio Kastello Castello vklyuchayuchi ostriv San Mikele San Michele Dorsoduro Dorsoduro vklyuchayuchi ostriv Dzhudekka Giudecca e Sacca Fisola San Marko San Marco vklyuchayuchi ostriv San Dzhordzho San Giorgio Maggiore San Polo San Polo Santa Kroche Santa Croce vklyuchayuchi ostriv Tronketto Tronchetto Mist Svobodi sho z yednuye Veneciyu z materikom Inshi rajoni ostrivnoyi Veneciyi ce ostrovi Murano Murano Burano Burano Maccorbo Mazzorbo i Torchello Torcello roztashovani na pivnichnij shid vid centru Uzberezhzhya Veneciyi roztashovane na pivden vid istorichnogo centru i vklyuchaye ostrovi Lido i Pellestrina Istorichnij centr z yednanij mostom Svobodi Ponte della Liberta na materikovij na yakomu stoyit gustonaselene selishe Mestre Mestre Susidni municipaliteti Kampanya Lupiya Kavallino Treporti Kiodzha Yezolo Markon Martellago Mira Molyano Veneto Muzile di P yave Kuarto d Altino Skorce Spinea Spisok municipalitetiv metropolijnogo mista Veneciya DemografiyaZ chasiv Serednovichchya do Novogo chasu Veneciya bula odnim z najbilshih mist Yevropi Tak v XV stolitti z naselennyam 180 tisyach zhiteliv vona postupalasya tilki Parizhu Naselennya istorichnoyi Veneciyi bez urahuvannya materikovoyi chastini prodovzhuvalo zrostati do seredini XX stolittya pislya chogo stalo stabilno padati skorotivshis z 174 8 tisyach v 1951 roci do 58 6 tisyach u 2012 roci Naselennya za rokami Stanom na 31 grudnya 2014 roku v municipaliteti oficijno prozhivali 33 783 inozemci z 142 krayin sered nih 6577 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 2444 gromadyani Ukrayini Sered inozemciv bulo najbilshe zhiteliv Bangladesh 15 9 Moldovi 14 3 ta Rumuniyi 14 0 Z najblizhchimi mistami Paduya i Trevizo Veneciya utvoryuye rajon PaTreVe z naselennyam 2 6 mln osib Krim italijskoyi movi poshirenij venecijskij dialekt venetskoyi movi ReligiyaCentr Venecijskogo patriarhatu Katolickoyi cerkvi KulturaViznachni miscya Plosha svyatogo Marka ital Piazza San Marco centralna plosha mista Ostriv Svyatogo Mihajla San Mikele ital San Michele ostriv mertvih 1807 roku za rozporyadzhennyam Napoleona I buv peretvorenij na kladovishe Na ostrovi pohovano bagato vidatnih lyudej sered nih Igor Stravinskij z druzhinoyu Viroyu Kristian Dopler Sergij Dyagilyev Josip Brodskij Ezra Paund ta in Velikij kanal Grand kanal ital Canal Grande golovna vulicya Veneciyi Dlya pishohodiv majzhe nedostupna Kolekciya Pegi Gugengajm hudozhnij muzej Odin iz najvidomishih i najskandalnishih u sviti Osvita Biblioteka Marchiana najbilsha biblioteka mista roztashovana na ploshi Svyatogo Marka zasnovana 1468 U Derzhavnomu arhivi Veneciyi zberigayutsya istorichni dokumenti z momentu utvorennya Venecijskoyi respubliki Publichna biblioteka fondu Kverini Stampaliya Diye Venecijska konservatoriya zasnovana v 1876 roci roztashovana v palaci Pizani i Vijskovo morske uchilishe Franchesko Morozini navchalnij zaklad VMS Italiyi zasnovane v 1937 roci Universitet Ka Foskari derzhavnij vishij navchalnij zaklad shirokogo profilyu zasnovanij v 1868 roci Roztashovanij v istorichnomu centri v palaci Ka Foskari Universitet Veneciyi IUAV derzhavnij vishij navchalnij zaklad arhitekturnogo profilyu zasnovanij v 1926 roci Akademiya vitonchenih mistectv provodit navchannya z mistectvoznavchih specialnostej zasnovana uryadom Veneciyi v 1750 roci Mizhnarodnij universitet Veneciyi mizhnarodnij centr pidvishennya kvalifikaciyi z gumanitarnih napryamkiv zasnovanij v 1995 roci Hrami Sobor svyatogo Marka Cerkva Il Redentore Sobor Santa Mariya Glorioza dej Frari Cerkva Santa Mariya dej Mirakoli Sobor Santa Mariya della Salyute Cerkva Dzhezuati Cerkva San Dzhordzho dej Grechi Cerkva Madonna dell Orto Cerkva San Barnaba Cerkva San Mikele Bogoslovskij disputVidomi osobi pov yazani z Veneciyeyudozh Enriko Dandolo 1115 1120 1205 dozh politik polkovodec Marko Polo 1254 1324 kupec shpigun doslidnik mandrivnik Bartolomeo Kolleoni 1395 1400 1475 kondotyer Yakopo Bellini 1400 1470 71 hudozhnik Aristotel Fioravanti 1415 1486 civilnij i vijskovij inzhener artilerist arhitektor Alvize Vivarini 1446 1502 hudozhnik Marko Bazayiti 1470 1530 hudozhnik Dzhovanni Dzhirolamo Savoldo 1480 1548 hudozhnik Andrea Palladio 1508 1580 arhitektor Vinchenco Skamocci 1548 1616 arhitektor Andrea del Verrokkjo 1435 1488 hudozhnik skulptor Lorenco di Kredi 1459 1537 hudozhnik Vittore Karpachcho 1455 1465 bl 1526 hudozhnik Tullio Lombardo 1455 1532 skulptor Dzhovanni Bellini 1430 1516 hudozhnik Dzhordzhone 1477 1510 hudozhnik Tician 1480 1485 1576 hudozhnik Yakopo Robusti znanij yak Tintoretto 1518 1594 hudozhnik Sebastyano del Pombo 1485 1547 hudozhnik Paolo Veroneze 1528 1588 hudozhnik Nikolo Renyeri 1591 1667 hudozhnik Domeniko Fetti 1589 1623 hudozhnik Tomazo Dzhovanni Albinoni 1671 1751 kompozitor Baldassare Galuppi 1706 1785 kompozitor Bernardo Belotto 1720 1780 hudozhnik Rozalba Karr yera 1675 1757 zhinka hudozhnicya Antonio Vivaldi 1678 1741 kompozitor skripal virtuoz svyashenik Karlo Gocci 1720 1806 italijskij dramaturg Dzhakomo Kazanova 1725 1798 avantyurist pismennik Dzhovanni Volpato 1735 1803 graver biznesmen volodar porcelyanovoyi manufakturi u Rimi Karlo Goldoni 1707 1793 dramaturg Dzhovanni Battista Tyepolo 1696 1770 hudozhnik Andrea Appiani 1754 1817 hudozhnik organizator muzeyu Vrubel Mihajlo Oleksandrovich 1856 1910 hudozhnik Muratov Pavlo Pavlovich 1881 1950 rosijskij pismennik Igor Stravinskij 1882 1971 kompozitor ta dirigent Dyagilyev Sergij Pavlovich 1872 1929 impresario Brodskij Josip Oleksandrovich 1940 1996 poet P yetro Serantoni 1906 1964 kolishnij italijskij futbolist pivzahisnik zgodom futbolnij trener Dzhulio Kamillo Delminio 1480 1544 filosof Galereya zobrazhenBiblioteka Marchiana Municipalitet palacco Ka Loredan Palacco Dandolo Pristan Vodnij tramvaj Vaporetto Tovarnij choven Vantazhni roboti Policiya Karabineri Podatkova sluzhba Shvidka dopomoga Vogneborci Vigili del Fuoco Pribrezhna ohorona Guardia Costiera Palacco Kontarini Bovolo Venecijska krinicya Gromadskij fontan v Dorsoduro Arsenal Mist Rialto Mist Zithan Ruh po Grand KanaluCikavi faktiZa rezultatami opituvannya yake proviv zhurnal Forbes sered fahivciv u 2010 roci Veneciya potrapila do dvanadcyatki najkrasivishih mist svitu Veneciya ye mistom bez avtomobiliv Iz kozhnim rokom Veneciya vse bilshe jde pid vodu naukovci prognozuyut sho do 2098 roku mista bilshe ne bude na karti V hudozhnij proziDiya tvoru Kupera Fenimora povnistyu vidbuvayetsya v Veneciyi Div takozhTalasokratiya Muzeyi Veneciyi Venecijskij kinofestival Venecijskij karnaval Venecijskij biyenale Venecijske sklo Venecijski mosti 487 Veneciya asteroyid nazvanij na chest mista Piplmuver Veneciya PrimitkiFizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv ISTAT Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 ital BBC News Mock funeral for Venice s death angl Hrvatski jezicni portal Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Ignazio del Punta An Illustrated history of Venice 2008 S 11 ISBN 9788863150124 The Daily Telegraph London 26 January 2006 Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 13 June 2013 Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 inozemni gromadyani ital ISTAT Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Mila Tyeshayeva Divovid Ukrayinskij tizhden 3 168 vid 21 sichnya 2011 Posilannya 13 grudnya 2011 u Wayback Machine Malcev O V 19 07 2018 oleg maltsev com ukr Arhiv originalu za 4 grudnya 2018 Procitovano 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 12 sichnya 2014 Wanna ru RU 10 serpnya 2018 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2018 DzherelaBenigni Umberto Venice 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 15 New York Robert Appleton Company 1912 Chambers D S The Imperial Age of Venice 1380 1580 London Thames amp Hudson 1970 Lane Frederic Chapin Venice Maritime Republic 1973 Madden Thomas Venice A New History New York Viking 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veneciya Oficijna storinka 17 travnya 2008 u Wayback Machine UNESCO Venice Office 3 grudnya 2008 u Wayback Machine Official Tourism and Events Site of the City of Venice 22 lyutogo 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ