Угорський іредентизм або Велика Угорщина (угор. Nagy-Magyarország) — широкий загальний термін, що складається з іредентичних і ревізіоністських політичних ідей. Ідея пов'язана з угорським ревізіонізмом. Його мета — відновити кордони, які були до Першої світової війни у Королівстві Угорщини або принаймні повернути собі контроль над угорськими населеними пунктами в сусідніх з Угорщиною країнах. Слід зазначити, що свої іредентистські претензії угорці базують на основі Хорватсько-Угорсько-Руської Монархії, яка до угорців мала лише опосередковане відношення.
Велика Угорщина | |
Континент | Європа |
---|---|
Країна | Угорщина |
Велика Угорщина у Вікісховищі |
Тріанонська угода визначила кордони нової незалежної Угорщини, і порівняно з вимогами довоєнного Королівства нова Угорщина дістала приблизно на 72% менше території та недорахувалася близько двох третин мешканців, майже 5 мільйонів із яких були угорської національності. Проте лише 54% мешканців довоєнного Угорського королівства були угорцями до Першої світової війни. Після укладення договору угорські лідери схилялися до скасування деяких його умов. Ця політична мета набула більшої уваги та стала серйозною національною проблемою під час Другої світової війни.
Угорщині, підтримуваній Країнами Осі, тимчасово вдалося отримати деякі (головним чином етнічні угорські) регіони колишнього Королівства в Першому та Другому Віденських арбітражах 1938 і 1940 рр, і за допомогою військової кампанії здобути регіон Карпатської України в 1939 та (етнічно змішані) Бачка, Бараня, Меджимуріє, та Прекмур'я в 1941 (Угорська окупація югославських земель). Після закінчення Другої світової війни, кордони Угорщини, визначені Тріанонською угодою, були відновлені, за винятком трьох угорських сіл, які були передані до Чехословаччини. Сьогодні ці села адміністративно є частиною Братислави.
Історія
Передісторія
Незалежне Угорське королівство (Мадярське королівство) було створене в 1000 році н.е., та залишалося регіональною силою у Центральній Європі до завоювання Османською імперією його центральної частини в 1526 році за наслідками Битви при Могачі. У 1541 році територія колишнього Угорського королівства була розділена на три частини: на заході і півночі, Габсбургське Угорське королівство зберегло своє існування під владою Габсбургів; Османи управляли південно-центральними частинами колишнього Королівства Угорщини; а на сході, Східно-Угорське королівство (пізніше Трансильванське князівство) було утворене як напівнезалежний суб'єк під сюзеренітетом Османської імперії. Після Османського завоювання у Королівстві Угорщини етнічна структура королівства стала строкатішою через імміграцію в малонаселені райони. Між 1683 і 1717 рр. Габсбургська монархія завоювала всі османські території, що входили до складу Королівства Угорщини до 1526 р., І включила деякі з цих територій до Габсбурзького королівства Угорщини.
Після придушеного повстання в 1848-1849 роках, Угорське королівство і його були розпущені, а територія королівства була поділена на 5 районів, серед яких Пешт та Офен, Оденбург (Шопрон), Пресбург (Братислава), Кашау (Кошиці) та Гросвардейн (Орадя), під прямим контролем з Відня поки Хорватія, Славонія та [en] були відділені від Королівства Угорщини протягом 1849-1860 років. Однак ця нова централізована система не забезпечила стабільності, і в результаті військової поразки Австрійська імперія була перетворена на Австро-Угорщину через Австро-угорський компроміс 1867 року, за яким Угорське королівство стало однією з двох складових нової дуалістичної монархії з самоврядуванням у своїх внутрішніх справах.
Значна кількість фігур, які сьогодні вважаються важливими в угорській культурі, народилися в сучасних частинах Румунії, Словаччини, Польщі, України та Австрії (див [en]). Назви угорських страв, загальних прізвищ, прислів'їв, висловлювань, народних пісень і т. д. також стосуються цих багатих культурних зв'язків. Після 1867 р. немадярські етнічні групи були піддані насильній асиміляції і мадяризації. Зокрема, насильно було мадяризовано більше 500 000 русинів-українців.
Серед найвідоміших політик була пропаганда угорської мови, як офіційної мови країни (на заміну Латини та Німецької); проте це часто відбувалося за рахунок Західнослов'янських, румунської та української мов, що в підсумку породило феномен мадяронів. Новий уряд автономного Королівства Угорщини прийняв позицію, згідно з якою Угорське королівство повинно бути угорською національною державою, і що всі інші народи, що живуть у Королівстві Угорщини —Німці, Євреї, Румуни, Словаки, Поляки, Русини-Українці та інші національності—повинні бути асимільовані. (Хорвати були певною мірою винятком з цього, оскільки вони мали досить високий рівень самоврядування в Хорватії-Славонії, залежному королівстві у складі Королівства Угорщини.)
Перша світова війна
Мирні договори, підписані після Першої світової війни, переосмислювали державні кордони Європи. Розпад Австро-Угорщини, після її поразки в Першій світовій війні дав можливість для підлеглих національностей старої монархії всім формувати свої власні національні держави (однак, більшість з посталих країн все-таки стали багатонаціональними державами, які складалися з декількох національностей). Тріанонська угода 1920 року визначила кордони для нової Угорської держави: на півночі - Словацька та Рутенська (Русинська) області, у тому числі райони угорської більшості, стали частиною нової держави Чехословаччини. Трансильванія та більшість Банату стали частиною Румунії, тоді як Хорватія-Славонія та інші південні райони стали частиною ново ї держави Югославії.
Аргументи мадярських ревізіоністів за їх метою були: наявність територій мадярської більшості в сусідніх країнах, продовження історичних традицій Королівства Угорщини, або аргументація географічної єдності та економічного симбіозу регіону Паннонської рівнини, хоча деякі угорські ревізіоністи віддавали перевагу відновленню лише етнічно угорської більшості навколо Угорщини.
Пост-тріанонська Угорщина мала близько половини населення колишнього Королівства. Населення територій Королівства Угорщини, які не були віднесені до пост-Тріанонової Угорщини, загалом складалося з немадярської більшості, хоча вони включали значну частку етнічних угорців та районів угорської більшості.
За словами Каролі Кочіса та Естер Кочіс-Ходосі, етнічний склад в 1910 році:
Регіон | Мадяри | Німці | Румуни | Серби | Хорвати | Русини (Українці) | Словаки | Зауваження |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Трансильвані | 31.7% | 10.5% | 54.0% | 0.9% | 0.6% | Угорці зосереджені в Секейській землі (Мадярська більшість). | ||
Воєводина | 28.1% | 21.4% | 33.8% | 6.0% | 0.9% | 3.7% | ||
Закарпаття | 30.6% | 10.6% | 54.5% | 1.0% | 1.0% Словаків та Чехів | |||
Словаччина | 30.2% | 6.8% | 3.5% | 57.9% | з угорцями зосередженими на півдні, який сьогодні має угорську більшість. | |||
Бургенланд | 9.0% | 74.4% | 15% | |||||
Хорватія-Славонія | 4% | 5% | 25% | 63% |
Таким чином, Тріанон визначив нові кордони Угорщини так, що етнічні мадяри (угорці) сформували абсолютну більшості населення в країні. Майже 3 млн етнічних мадяр залишилися за межами пост-тріанонської Угорщини. Значна кількість немадярських національностей залишилася в межах нових кордонів Угорщини, найбільшою з яких були Німці (Шваби) із 550 062 осіб (6.9%).
Наслідки
Після Тріанонської угоди, політична концепція, відома як Угорський ревізіонізм набула популярності в Угорщині. Мадярські ревізіоністи створили націоналістичну ідеологію з політичною метою відновлення кордонів історичного до тріанонського королівства Угорщини.Обґрунтуванням цієї мети зазвичай слідує той факт, що нібито дві третини території їхніх земель були включені до сусідніх країнами з приблизно 3 мільйонами мадяр, які жили на цих територіях. Кілька муніципалітетів, що мали суто мадярське етнічне населення, були виключені з пост-тріанонської Угорщини, яка мала кордони, визначення для відсікання більше половини економічно розвинених районів (Сегед, Печ, Дебрецен тощо.) і розміщення залізниці на іншій стороні.
Поблизу реалізації
Уряд Угорщини став колаборантом-союзником Третього Райху під час Другої світової війни в обмін на гарантії того, що кордони Великої Угорщини будуть відновлені. Цю мету частково було досягнуто, коли Угорщина реанексувала території Чехословаччини, Румунії та Югославії на початку війни в тому числі і давні русько-українські землі. Ці анексії були підтверджені Мюнхенською угодою (1938), двома Віденськими арбітражами (1938 та 1940) та через агресію проти Югославії (1941), лист було досягнуто через тиждень після того, як німецька армія вже вторглася в Югославію.
Відсоток угорськомовних становив 84% у південній Чехословаччині та 15% у Підкарпатській Русі.
Населення Північної Трансильванії, за підрахунками мадярської перепису населення 1941 року 53.5% угорців (мадярів) та 39.1% румунів.
Югославська територія окупована Угорщиною (в тому числі Бачка, Баранья, Медзімур'є та Прекмур'я) мала приблизно один мільйон жителів, включаючи 543,000 Югославів (Сербів, Хорватів та Словенців), 301,000 Угорців, 197,000 Німців, 40,000 Словаків, 15,000 Русинів-Українців та 15,000 Євреїв. Лише в регіоні Бачка (зі значною кількістю русинів), за переписом 1931 р. відсоток угорськомовних становив 34.2%, в той час як одна з інтерпретацій пізнішого угорського перепису населення 1941 року вказує, що 45,4% або 47,2% оголосили себе угорськомовними або етнічними угорцями (таку інтерпретацію надають автори Каролі Кочіс та Естер Хосісне Ходосі. Перепис 1941 р., однак, не зафіксував етнічну приналежність людей, але тільки рідну мову [1]). Населення всього Бачка підраховане, як 789,705 мешканців в 1941 році. Це означає, що з початку окупації кількість угорськомовних у Бачці зросла на 48,550, а кількість сербськомовних зменшилася на 75,166.
Становлення угорського правління в деяких місцях зіштовхувалося з повстаннями частини немадярського населення, а відбиття угорського вторгнення було позначене військовими злочинами, такими як Іп та інші населені пункти в Північній Трансильванії (спрямовані проти румунів) або Бачка, де угорськими військовими з 1941 по 1944 рр. були депортовані або вбиті 19,573 цивільних, в основному серби та євреї, але також й угорці, які не співпрацювали з новою владою. Близько 56,000 людей також вигнали з Бачки.
Єврейське населення Угорщини та райони, які воно обіймало, було частково зменшене як частина Голокосту. Десятки тисяч румунів втекли з окупованої угорським урядом Північної Трансильванії, і навпаки. Після війни території були повернуті до складу сусідніх країн, а територія Угорщини дещо зменшилась, віддаючи три села на південь від Братислави до Словаччини. Держави, які відновлювали свої території здійснювали гоніння на угорських цивільних осіб, як в Югославії, це робили югославські партизани (точна кількість етнічних угорців, вбитих партизанами Югославії, не є чітко визначеною та оцінюється в межах від 4 000 до 40 000; 20 000 часто розглядається як найбільш імовірна), так і в Трансильванії, руками до кінця Другої світової війни.
Сучасність
Наступна таблиця перелічує території з угорським населенням у сусідніх країнах сьогодні:
Румунія частини Трансильванії (в основному повіти Харгіта, Ковасна та частина Муреш, Центральна Румунія), див: Угорці в Румунії | 1,227,623 (6.5%) у Румунії 1,216,666 (17.9%) у Трансильванії | Тиргу-Муреш Клуж-Напока | Секейська земля (яка б мала площу 13,000 км2 і населення 809 000 осіб з яких 75.65% угорці) |
Сербія частини Воєводини на півночі Сербії, див: Угорці в Сербії | 293,299 (3.91%) у Сербії 290,207 (14.28%) у Воєводині | Суботиця | [en] (яка б мала площу 3,813 км2 та населення 340 007 осіб з яких 52.10% угорці та 41.11% південні слов'яни) |
Словаччина частини південної Словаччини, див: Угорці в Словаччині | 458,467 (8.5%) | Комарно | |
Україна частини Закарпатської області на півдні західної України, див: Угорці в Україні | 156,566 (0.3%) в Україні 151,533 (12.09%) у Закарпатті | Берегове | Притисянська автономія |
Протягом комуністичної епохи марксистсько-ленінська ідеологія і теорія Сталіна про національності вважали націоналізм хворобою буржуазного капіталізму. В Угорщині питання меншин зникло з політичного порядку денного. Комуністична гегемонія гарантувала фасад міжетнічного миру, не зумівши забезпечити міцне розподілення інтересів меншин в унітарних державах.
Падіння комунізму викликало очікування угорських меншин у сусідніх країнах і застало Угорщину не готовою до вирішення цієї проблеми. Угорські політики виступили за формалізацію прав угорських меншин у сусідніх країнах, що викликало занепокоєння в регіоні. Вони забезпечили угоди про необхідність гарантії колективних прав та утворили нові угорські меншинні організації для сприяння культурним правам та політичній участі. У Румунії, Словаччині та Югославії (нині Сербія) колишні комуністи закріпили народну легітимність, враховуючи націоналістичні тенденції, ворожі до прав меншин.
Останні суперечки, викликані урядом Віктора Орбана коли Угорщина обійняла президентство над ЄС в 2011 коли була представлена "історична хронологія" - серед інших культурних, історичних і наукових символів або образів Угорщини - карта 1848 року Великої Угорщини, коли Будапешт керував великими територіями своїх сусідів.
Угорщина
Матеріали кампанії партії Йоббік містять карту Великої Угорщини до 1920 року.
Словаччина
Під великим тиском з боку ЄС та НАТО Угорщина підписала двосторонню державну угоду зі Словаччиною про в березні 1995 року, спрямовану на врегулювання суперечок щодо кордонів та прав меншин. Однак його розпливчасті формулювання дозволяють двояке тлумачення. Однією з причин конфліктів була Рекомендація 1201 Європейського Союзу, яка передбачає створення автономного самоврядування на основі етнічних принципів на тих територіях, де етнічні меншини являють собою більшість населення.
Прем'єр-міністр Угорщини наполягав, щоб цей договір захищав угорську меншість як "спільноту". Словаччина прийняла Рекомендацію 1201 у договорі, але засудила концепцію колективних прав меншин та політичну автономію як "неприйнятну та дестабілізуючу". Словаччина остаточно ратифікувала цей договір у березні 1996 року після того, як уряд додав односторонню заяву про те, що ця угода не передбачає колективної автономії для угорців. Через це Угорський уряд відмовився визнати чинність декларації.
Румунія
Після Другої світової війни, у Трансильванії було створено Угорську автономну область, яка охоплювала більшу частину земель, населених Секеями. Цей регіон існував до 1964 року, коли адміністративна реформа розподілила Румунію на нинішні округи. З 1947 до Румунської революції 1989 року та смерті Ніколае Чаушеску мала місце систематична Румунізація мадярів, з кількома дискримінаційними положеннями, позбавляючи їх культурної самобутності. Ця тенденція почала спадати після 1989 року, а питання [en] залишалося делікатною проблемою.
16 вересня 1996 року, після п'яти років переговорів, Угорщина та Румунія також підписали двосторонній договір, який обмежив характер та обсяг захисту меншин, який Бухарест повинен надавати громадянам Угорщини. Угорщина знизила свої вимоги щодо автономії для етнічних меншин; в обмін Румунія прийняла посилання на Рекомендацію 1201 у договорі, але спільною декларацією, що гарантує індивідуальні права, але не виключає колективних прав та територіальну автономію, яка ґрунтується на етнічних критеріях. Ці поступки були зроблені в значній мірі, оскільки обидві країни визнали необхідність покращення добросусідських відносин як передумови для членства в НАТО.
Воєводина, Сербія
Існує п'ять основних етнічних угорських політичних партій у Воєводині:
- [en], яким керує Іштван Пастор
- [en], яким керує
- [en], яким керує [en]
- [en], яким керує [en]
- [en], яким керує [hu]
Ці партії виступають за створення територіальної автономії для угорців у північній частині Воєводини, яка включатиме муніципалітети з угорською більшістю (Див. [en] задля подробиць).
Україна
- висунуті вимоги утворення Притисянської автономії
Діють наступні партії:
- Партія угорців України
- Демократична партія угорців України - однойменна з аналогом у Сербії
Через підконтрольних політиків та громадські організації в Україні Будапешт вкотре намагається створити в українському Закарпатті Притисянський виборчий округ, який, на перший погляд, є демократичним інструментом волевиявлення закарпатських угорців, але насправді несе приховану загрозу суверенітету України.
Інформаційна «розкрутка» питання створення угорського виборчого округу на Закарпатті стартувала під час передвиборчої кампанії з виборів Президента України навесні 2019 року. У березні народний депутат України та голова Товариства угорської культури Закарпаття (угорською “KMKSZ”) Василь Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України за відмову у створенні так званого Притисянського виборчого округу. Йдеться про визначення окремого виборчого округу на території 4-х районів Закарпаття вздовж річки Тиса, де компактно проживають етнічні угорці, нібито з метою обрання нацменшиною свого представника у Верховній Раді, яким, до речі, і є сам Брензович. Причому, готуючись до того, що суд ймовірно підтримає законну відмову ЦВК, угорці почали діяти на рівні місцевих рад Закарпаття.
17 травня, на черговій сесії Берегівської міськради, голова найбільшої проугорської фракції Демократичної партії угорців України (ДПУУ) Кароліна Дорчі, відома своєю антиукраїнською позицією, планувала зачитати звернення депутатів до ЦВК щодо створення Притисянського угорського виборчого округу на Закарпатті. Однак, за відсутності кворуму, сесія міськради так і не відбулась.
Див. також
Примітки
- Fenyvesi, Anna (2005). Hungarian language contact outside Hungary: studies on Hungarian as a minority language. John Benjamins Publishing Company. с. 2. ISBN . Процитовано 15 серпня 2011.
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 26 жовтня 2018.
- A magyar szent korona országainak 1910. évi népszámlálása. Első rész. A népesség főbb adatai. (in Hungarian). Budapest: Magyar Kir. Központi Statisztikai Hivatal (KSH). 1912.
- Anstalt G. Freytag & Berndt (1911). Geographischer Atlas zur Vaterlandskunde an der österreichischen Mittelschulen. Vienna: K. u. k. Hof-Kartographische. "Census December 31st 1910"
- . Hungarian Online Resources (Magyar Online Forrás). Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 13 лютого 2011.
- Karoly Kocsis and Eszter Kocsis-Hodosi (1995). Table 14. Ethnic structure of the population on the present territory of Transylvania (1880-1992). . Matthias Corvinus Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2011.
- Karoly Kocsis and Eszter Kocsis-Hodosi (1995). Table 21. Ethnic structure of the population of the present territory of Vojvodina (1880-1991). . Matthias Corvinus Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 28 лютого 2011.
- Karoly Kocsis and Eszter Kocsis-Hodosi (1995). Table 11. Ethnic structure of the population on the present territory of Transcarpathia (1880..1989). . Matthias Corvinus Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 28 лютого 2011.
- Karoly Kocsis and Eszter Kocsis-Hodosi (1995). Table 7. Ethnic structure of the population on the present territory of Slovakia (1880-1991). . Matthias Corvinus Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2011.
- Karoly Kocsis and Eszter Kocsis-Hodosi (1995). Table 25. Ethnic structure of the population on the present territory of Burgenland (1880-1991). . Matthias Corvinus Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2011.
- Seton-Watson, Hugh (1945). Eastern Europe Between the Wars, 1918–1941 [ 21 вересня 2014 у Wayback Machine.] (3rd ed.). CUP Archive. p. 434. .
- Károly Kocsis, Eszter Kocsisné Hodosi, Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin, Simon Publications LLC, 1998, p. 116-153
- Peter Rokai - Zoltan Đere - Tibor Pal - Aleksandar Kasaš, Istorija Mađara, Beograd, 2002.
- Zvonimir Golubović, Racija u Južnoj Bačkoj, 1942. godine, Novi Sad, 1991.
- Slobodan Ćurčić, Broj stanovnika Vojvodine, Novi Sad, 1996.
- [en] Елі Візеля
- Dimitrije Boarov, Politička istorija Vojvodine, Novi Sad, 2001.
- (PDF). Final 2011 Census Result. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2013. Процитовано 10 березня 2014.
- . Szekler National Council. 21 листопада 2009. Архів оригіналу за 25 October 2011. Процитовано 28 листопада 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Sebők László's ethnic map of Central and Southeastern Europe [ 2009-02-26 у Wayback Machine.]
- . Hungarian Presidency of The Council Of The European Union. Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 13 лютого 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - . BBC. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 13 лютого 2011.
- . Bucharest Herald. 15 січня 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 13 лютого 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Europe for the Europeans: The Foreign and Security Policy of the Populist Radical Right. Ashgate Publishing, Ltd. 28 березня 2013. Процитовано 20 лютого 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - . https://zak.depo.ua/. . 19 липня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 21 травня 2019.
- . http://www.mukachevo.net/. Mukachevo.net. 22 березня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
- Угорський виборчий округ на Закарпатті: головні небезпеки. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 21 травня 2019. оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
Посилання
- Dupcsik, Csaba; Repárszky, Ildikó (2001). Történelem IV. XX. század (Hungarian) . Budapest: Műszaki Könyvkiadó. ISBN .
- . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 26 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- . territoryterror.org.ua. Територія терору. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 26 жовтня 2018.
- . http://likbez.org.ua/. Лікбез. Історичний фронт. 13 травня 2017. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 26 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugorskij iredentizm abo Velika Ugorshina ugor Nagy Magyarorszag shirokij zagalnij termin sho skladayetsya z iredentichnih i revizionistskih politichnih idej Ideya pov yazana z ugorskim revizionizmom Jogo meta vidnoviti kordoni yaki buli do Pershoyi svitovoyi vijni u Korolivstvi Ugorshini abo prinajmni povernuti sobi kontrol nad ugorskimi naselenimi punktami v susidnih z Ugorshinoyu krayinah Slid zaznachiti sho svoyi iredentistski pretenziyi ugorci bazuyut na osnovi Horvatsko Ugorsko Ruskoyi Monarhiyi yaka do ugorciv mala lishe oposeredkovane vidnoshennya Velika Ugorshina KontinentYevropa Krayina Ugorshina Velika Ugorshina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugorshina znachennya Karta Avstro Ugorskoyi Monarhiyi Zelena oblast pokazuye osnovnu chastinu Korolivstva Ugorshini a chervona oblast pokazuye avtonomne korolivstvo Horvatiya Slavoniya v Korolivstvi Ugorshina Ci teritoriyi skladayut ploshu Korolivstva Ugorshini v Gabsburzkij monarhiyi Trianonska ugoda viznachila kordoni novoyi nezalezhnoyi Ugorshini i porivnyano z vimogami dovoyennogo Korolivstva nova Ugorshina distala priblizno na 72 menshe teritoriyi ta nedorahuvalasya blizko dvoh tretin meshkanciv majzhe 5 miljoniv iz yakih buli ugorskoyi nacionalnosti Prote lishe 54 meshkanciv dovoyennogo Ugorskogo korolivstva buli ugorcyami do Pershoyi svitovoyi vijni Pislya ukladennya dogovoru ugorski lideri shilyalisya do skasuvannya deyakih jogo umov Cya politichna meta nabula bilshoyi uvagi ta stala serjoznoyu nacionalnoyu problemoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ugorshini pidtrimuvanij Krayinami Osi timchasovo vdalosya otrimati deyaki golovnim chinom etnichni ugorski regioni kolishnogo Korolivstva v Pershomu ta Drugomu Videnskih arbitrazhah 1938 i 1940 rr i za dopomogoyu vijskovoyi kampaniyi zdobuti region Karpatskoyi Ukrayini v 1939 ta etnichno zmishani Bachka Baranya Medzhimuriye ta Prekmur ya v 1941 Ugorska okupaciya yugoslavskih zemel Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni kordoni Ugorshini viznacheni Trianonskoyu ugodoyu buli vidnovleni za vinyatkom troh ugorskih sil yaki buli peredani do Chehoslovachchini Sogodni ci sela administrativno ye chastinoyu Bratislavi IstoriyaPeredistoriya Ugorske korolivstvo pokazane korichnevim blizko 1190 n e Podil Ugorskogo korolivstva v 1541 roci Nezalezhne Ugorske korolivstvo Madyarske korolivstvo bulo stvorene v 1000 roci n e ta zalishalosya regionalnoyu siloyu u Centralnij Yevropi do zavoyuvannya Osmanskoyu imperiyeyu jogo centralnoyi chastini v 1526 roci za naslidkami Bitvi pri Mogachi U 1541 roci teritoriya kolishnogo Ugorskogo korolivstva bula rozdilena na tri chastini na zahodi i pivnochi Gabsburgske Ugorske korolivstvo zbereglo svoye isnuvannya pid vladoyu Gabsburgiv Osmani upravlyali pivdenno centralnimi chastinami kolishnogo Korolivstva Ugorshini a na shodi Shidno Ugorske korolivstvo piznishe Transilvanske knyazivstvo bulo utvorene yak napivnezalezhnij sub yek pid syuzerenitetom Osmanskoyi imperiyi Pislya Osmanskogo zavoyuvannya u Korolivstvi Ugorshini etnichna struktura korolivstva stala strokatishoyu cherez immigraciyu v malonaseleni rajoni Mizh 1683 i 1717 rr Gabsburgska monarhiya zavoyuvala vsi osmanski teritoriyi sho vhodili do skladu Korolivstva Ugorshini do 1526 r I vklyuchila deyaki z cih teritorij do Gabsburzkogo korolivstva Ugorshini Pislya pridushenogo povstannya v 1848 1849 rokah Ugorske korolivstvo i jogo buli rozpusheni a teritoriya korolivstva bula podilena na 5 rajoniv sered yakih Pesht ta Ofen Odenburg Shopron Presburg Bratislava Kashau Koshici ta Grosvardejn Oradya pid pryamim kontrolem z Vidnya poki Horvatiya Slavoniya ta en buli viddileni vid Korolivstva Ugorshini protyagom 1849 1860 rokiv Odnak cya nova centralizovana sistema ne zabezpechila stabilnosti i v rezultati vijskovoyi porazki Avstrijska imperiya bula peretvorena na Avstro Ugorshinu cherez Avstro ugorskij kompromis 1867 roku za yakim Ugorske korolivstvo stalo odniyeyu z dvoh skladovih novoyi dualistichnoyi monarhiyi z samovryaduvannyam u svoyih vnutrishnih spravah Znachna kilkist figur yaki sogodni vvazhayutsya vazhlivimi v ugorskij kulturi narodilisya v suchasnih chastinah Rumuniyi Slovachchini Polshi Ukrayini ta Avstriyi div en Nazvi ugorskih strav zagalnih prizvish prisliv yiv vislovlyuvan narodnih pisen i t d takozh stosuyutsya cih bagatih kulturnih zv yazkiv Pislya 1867 r nemadyarski etnichni grupi buli piddani nasilnij asimilyaciyi i madyarizaciyi Zokrema nasilno bulo madyarizovano bilshe 500 000 rusiniv ukrayinciv Karta Korlivstva Ugorshina pered 1918 rokom Sered najvidomishih politik bula propaganda ugorskoyi movi yak oficijnoyi movi krayini na zaminu Latini ta Nimeckoyi prote ce chasto vidbuvalosya za rahunok Zahidnoslov yanskih rumunskoyi ta ukrayinskoyi mov sho v pidsumku porodilo fenomen madyaroniv Novij uryad avtonomnogo Korolivstva Ugorshini prijnyav poziciyu zgidno z yakoyu Ugorske korolivstvo povinno buti ugorskoyu nacionalnoyu derzhavoyu i sho vsi inshi narodi sho zhivut u Korolivstvi Ugorshini Nimci Yevreyi Rumuni Slovaki Polyaki Rusini Ukrayinci ta inshi nacionalnosti povinni buti asimilovani Horvati buli pevnoyu miroyu vinyatkom z cogo oskilki voni mali dosit visokij riven samovryaduvannya v Horvatiyi Slavoniyi zalezhnomu korolivstvi u skladi Korolivstva Ugorshini Persha svitova vijna Dokladnishe Trianonskij dogovir Teritoriyi vidtorgnuti za Trianonskoyu ugodoyu i yih naselennya chervonim pokazani ugorci Mirni dogovori pidpisani pislya Pershoyi svitovoyi vijni pereosmislyuvali derzhavni kordoni Yevropi Rozpad Avstro Ugorshini pislya yiyi porazki v Pershij svitovij vijni dav mozhlivist dlya pidleglih nacionalnostej staroyi monarhiyi vsim formuvati svoyi vlasni nacionalni derzhavi odnak bilshist z postalih krayin vse taki stali bagatonacionalnimi derzhavami yaki skladalisya z dekilkoh nacionalnostej Trianonska ugoda 1920 roku viznachila kordoni dlya novoyi Ugorskoyi derzhavi na pivnochi Slovacka ta Rutenska Rusinska oblasti u tomu chisli rajoni ugorskoyi bilshosti stali chastinoyu novoyi derzhavi Chehoslovachchini Transilvaniya ta bilshist Banatu stali chastinoyu Rumuniyi todi yak Horvatiya Slavoniya ta inshi pivdenni rajoni stali chastinoyu novo yi derzhavi Yugoslaviyi Argumenti madyarskih revizionistiv za yih metoyu buli nayavnist teritorij madyarskoyi bilshosti v susidnih krayinah prodovzhennya istorichnih tradicij Korolivstva Ugorshini abo argumentaciya geografichnoyi yednosti ta ekonomichnogo simbiozu regionu Pannonskoyi rivnini hocha deyaki ugorski revizionisti viddavali perevagu vidnovlennyu lishe etnichno ugorskoyi bilshosti navkolo Ugorshini Post trianonska Ugorshina mala blizko polovini naselennya kolishnogo Korolivstva Naselennya teritorij Korolivstva Ugorshini yaki ne buli vidneseni do post Trianonovoyi Ugorshini zagalom skladalosya z nemadyarskoyi bilshosti hocha voni vklyuchali znachnu chastku etnichnih ugorciv ta rajoniv ugorskoyi bilshosti Za slovami Karoli Kochisa ta Ester Kochis Hodosi etnichnij sklad v 1910 roci Region Madyari Nimci Rumuni Serbi Horvati Rusini Ukrayinci Slovaki Zauvazhennya Transilvani 31 7 10 5 54 0 0 9 0 6 Ugorci zoseredzheni v Sekejskij zemli Madyarska bilshist Voyevodina 28 1 21 4 33 8 6 0 0 9 3 7 Zakarpattya 30 6 10 6 54 5 1 0 1 0 Slovakiv ta Chehiv Slovachchina 30 2 6 8 3 5 57 9 z ugorcyami zoseredzhenimi na pivdni yakij sogodni maye ugorsku bilshist Burgenland 9 0 74 4 15 Horvatiya Slavoniya 4 5 25 63 Takim chinom Trianon viznachiv novi kordoni Ugorshini tak sho etnichni madyari ugorci sformuvali absolyutnu bilshosti naselennya v krayini Majzhe 3 mln etnichnih madyar zalishilisya za mezhami post trianonskoyi Ugorshini Znachna kilkist nemadyarskih nacionalnostej zalishilasya v mezhah novih kordoniv Ugorshini najbilshoyu z yakih buli Nimci Shvabi iz 550 062 osib 6 9 Naslidki Pislya Trianonskoyi ugodi politichna koncepciya vidoma yak Ugorskij revizionizm nabula populyarnosti v Ugorshini Madyarski revizionisti stvorili nacionalistichnu ideologiyu z politichnoyu metoyu vidnovlennya kordoniv istorichnogo do trianonskogo korolivstva Ugorshini Obgruntuvannyam ciyeyi meti zazvichaj sliduye toj fakt sho nibito dvi tretini teritoriyi yihnih zemel buli vklyucheni do susidnih krayinami z priblizno 3 miljonami madyar yaki zhili na cih teritoriyah Kilka municipalitetiv sho mali suto madyarske etnichne naselennya buli viklyucheni z post trianonskoyi Ugorshini yaka mala kordoni viznachennya dlya vidsikannya bilshe polovini ekonomichno rozvinenih rajoniv Seged Pech Debrecen tosho i rozmishennya zaliznici na inshij storoni Poblizu realizaciyi Ugorshina u 1920 ta 1941 Uryad Ugorshini stav kolaborantom soyuznikom Tretogo Rajhu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v obmin na garantiyi togo sho kordoni Velikoyi Ugorshini budut vidnovleni Cyu metu chastkovo bulo dosyagnuto koli Ugorshina reaneksuvala teritoriyi Chehoslovachchini Rumuniyi ta Yugoslaviyi na pochatku vijni v tomu chisli i davni rusko ukrayinski zemli Ci aneksiyi buli pidtverdzheni Myunhenskoyu ugodoyu 1938 dvoma Videnskimi arbitrazhami 1938 ta 1940 ta cherez agresiyu proti Yugoslaviyi 1941 list bulo dosyagnuto cherez tizhden pislya togo yak nimecka armiya vzhe vtorglasya v Yugoslaviyu Vidsotok ugorskomovnih stanoviv 84 u pivdennij Chehoslovachchini ta 15 u Pidkarpatskij Rusi Naselennya Pivnichnoyi Transilvaniyi za pidrahunkami madyarskoyi perepisu naselennya 1941 roku 53 5 ugorciv madyariv ta 39 1 rumuniv Yugoslavska teritoriya okupovana Ugorshinoyu v tomu chisli Bachka Baranya Medzimur ye ta Prekmur ya mala priblizno odin miljon zhiteliv vklyuchayuchi 543 000 Yugoslaviv Serbiv Horvativ ta Slovenciv 301 000 Ugorciv 197 000 Nimciv 40 000 Slovakiv 15 000 Rusiniv Ukrayinciv ta 15 000 Yevreyiv Lishe v regioni Bachka zi znachnoyu kilkistyu rusiniv za perepisom 1931 r vidsotok ugorskomovnih stanoviv 34 2 v toj chas yak odna z interpretacij piznishogo ugorskogo perepisu naselennya 1941 roku vkazuye sho 45 4 abo 47 2 ogolosili sebe ugorskomovnimi abo etnichnimi ugorcyami taku interpretaciyu nadayut avtori Karoli Kochis ta Ester Hosisne Hodosi Perepis 1941 r odnak ne zafiksuvav etnichnu prinalezhnist lyudej ale tilki ridnu movu 1 Naselennya vsogo Bachka pidrahovane yak 789 705 meshkanciv v 1941 roci Ce oznachaye sho z pochatku okupaciyi kilkist ugorskomovnih u Bachci zrosla na 48 550 a kilkist serbskomovnih zmenshilasya na 75 166 Stanovlennya ugorskogo pravlinnya v deyakih miscyah zishtovhuvalosya z povstannyami chastini nemadyarskogo naselennya a vidbittya ugorskogo vtorgnennya bulo poznachene vijskovimi zlochinami takimi yak Ip ta inshi naseleni punkti v Pivnichnij Transilvaniyi spryamovani proti rumuniv abo Bachka de ugorskimi vijskovimi z 1941 po 1944 rr buli deportovani abo vbiti 19 573 civilnih v osnovnomu serbi ta yevreyi ale takozh j ugorci yaki ne spivpracyuvali z novoyu vladoyu Blizko 56 000 lyudej takozh vignali z Bachki Yevrejske naselennya Ugorshini ta rajoni yaki vono obijmalo bulo chastkovo zmenshene yak chastina Golokostu Desyatki tisyach rumuniv vtekli z okupovanoyi ugorskim uryadom Pivnichnoyi Transilvaniyi i navpaki Pislya vijni teritoriyi buli povernuti do skladu susidnih krayin a teritoriya Ugorshini desho zmenshilas viddayuchi tri sela na pivden vid Bratislavi do Slovachchini Derzhavi yaki vidnovlyuvali svoyi teritoriyi zdijsnyuvali goninnya na ugorskih civilnih osib yak v Yugoslaviyi ce robili yugoslavski partizani tochna kilkist etnichnih ugorciv vbitih partizanami Yugoslaviyi ne ye chitko viznachenoyu ta ocinyuyetsya v mezhah vid 4 000 do 40 000 20 000 chasto rozglyadayetsya yak najbilsh imovirna tak i v Transilvaniyi rukami do kincya Drugoyi svitovoyi vijni SuchasnistNastupna tablicya perelichuye teritoriyi z ugorskim naselennyam u susidnih krayinah sogodni Krayina region Ugorci Kulturnij politichnij centr Proponovana avtonomiya Rumuniya chastini Transilvaniyi v osnovnomu poviti Hargita Kovasna ta chastina Muresh Centralna Rumuniya div Ugorci v Rumuniyi 1 227 623 6 5 u Rumuniyi 1 216 666 17 9 u Transilvaniyi Tirgu Muresh Kluzh Napoka Sekejska zemlya yaka b mala ploshu 13 000 km2 i naselennya 809 000 osib z yakih 75 65 ugorci Serbiya chastini Voyevodini na pivnochi Serbiyi div Ugorci v Serbiyi 293 299 3 91 u Serbiyi 290 207 14 28 u Voyevodini Suboticya en yaka b mala ploshu 3 813 km2 ta naselennya 340 007 osib z yakih 52 10 ugorci ta 41 11 pivdenni slov yani Slovachchina chastini pivdennoyi Slovachchini div Ugorci v Slovachchini 458 467 8 5 Komarno Ukrayina chastini Zakarpatskoyi oblasti na pivdni zahidnoyi Ukrayini div Ugorci v Ukrayini 156 566 0 3 v Ukrayini 151 533 12 09 u Zakarpatti Beregove Pritisyanska avtonomiya Teritoriyi z etnichnoyu ugorskoyu bilshistyu u susidnih krayinah za Laslo Sebok Protyagom komunistichnoyi epohi marksistsko leninska ideologiya i teoriya Stalina pro nacionalnosti vvazhali nacionalizm hvoroboyu burzhuaznogo kapitalizmu V Ugorshini pitannya menshin zniklo z politichnogo poryadku dennogo Komunistichna gegemoniya garantuvala fasad mizhetnichnogo miru ne zumivshi zabezpechiti micne rozpodilennya interesiv menshin v unitarnih derzhavah Padinnya komunizmu viklikalo ochikuvannya ugorskih menshin u susidnih krayinah i zastalo Ugorshinu ne gotovoyu do virishennya ciyeyi problemi Ugorski politiki vistupili za formalizaciyu prav ugorskih menshin u susidnih krayinah sho viklikalo zanepokoyennya v regioni Voni zabezpechili ugodi pro neobhidnist garantiyi kolektivnih prav ta utvorili novi ugorski menshinni organizaciyi dlya spriyannya kulturnim pravam ta politichnij uchasti U Rumuniyi Slovachchini ta Yugoslaviyi nini Serbiya kolishni komunisti zakripili narodnu legitimnist vrahovuyuchi nacionalistichni tendenciyi vorozhi do prav menshin Ostanni superechki viklikani uryadom Viktora Orbana koli Ugorshina obijnyala prezidentstvo nad YeS v 2011 koli bula predstavlena istorichna hronologiya sered inshih kulturnih istorichnih i naukovih simvoliv abo obraziv Ugorshini karta 1848 roku Velikoyi Ugorshini koli Budapesht keruvav velikimi teritoriyami svoyih susidiv Ugorshina Materiali kampaniyi partiyi Jobbik mistyat kartu Velikoyi Ugorshini do 1920 roku Slovachchina Dokladnishe Ugorci v Slovachchini Pid velikim tiskom z boku YeS ta NATO Ugorshina pidpisala dvostoronnyu derzhavnu ugodu zi Slovachchinoyu pro v berezni 1995 roku spryamovanu na vregulyuvannya superechok shodo kordoniv ta prav menshin Odnak jogo rozplivchasti formulyuvannya dozvolyayut dvoyake tlumachennya Odniyeyu z prichin konfliktiv bula Rekomendaciya 1201 Yevropejskogo Soyuzu yaka peredbachaye stvorennya avtonomnogo samovryaduvannya na osnovi etnichnih principiv na tih teritoriyah de etnichni menshini yavlyayut soboyu bilshist naselennya Prem yer ministr Ugorshini napolyagav shob cej dogovir zahishav ugorsku menshist yak spilnotu Slovachchina prijnyala Rekomendaciyu 1201 u dogovori ale zasudila koncepciyu kolektivnih prav menshin ta politichnu avtonomiyu yak neprijnyatnu ta destabilizuyuchu Slovachchina ostatochno ratifikuvala cej dogovir u berezni 1996 roku pislya togo yak uryad dodav odnostoronnyu zayavu pro te sho cya ugoda ne peredbachaye kolektivnoyi avtonomiyi dlya ugorciv Cherez ce Ugorskij uryad vidmovivsya viznati chinnist deklaraciyi Rumuniya Div takozh Sekejska zemlya yak ce peredbachalosya prihilnikami avtonomiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u Transilvaniyi bulo stvoreno Ugorsku avtonomnu oblast yaka ohoplyuvala bilshu chastinu zemel naselenih Sekeyami Cej region isnuvav do 1964 roku koli administrativna reforma rozpodilila Rumuniyu na ninishni okrugi Z 1947 do Rumunskoyi revolyuciyi 1989 roku ta smerti Nikolae Chaushesku mala misce sistematichna Rumunizaciya madyariv z kilkoma diskriminacijnimi polozhennyami pozbavlyayuchi yih kulturnoyi samobutnosti Cya tendenciya pochala spadati pislya 1989 roku a pitannya en zalishalosya delikatnoyu problemoyu 16 veresnya 1996 roku pislya p yati rokiv peregovoriv Ugorshina ta Rumuniya takozh pidpisali dvostoronnij dogovir yakij obmezhiv harakter ta obsyag zahistu menshin yakij Buharest povinen nadavati gromadyanam Ugorshini Ugorshina znizila svoyi vimogi shodo avtonomiyi dlya etnichnih menshin v obmin Rumuniya prijnyala posilannya na Rekomendaciyu 1201 u dogovori ale spilnoyu deklaraciyeyu sho garantuye individualni prava ale ne viklyuchaye kolektivnih prav ta teritorialnu avtonomiyu yaka gruntuyetsya na etnichnih kriteriyah Ci postupki buli zrobleni v znachnij miri oskilki obidvi krayini viznali neobhidnist pokrashennya dobrosusidskih vidnosin yak peredumovi dlya chlenstva v NATO Voyevodina Serbiya Div takozh Karta proponovanoyi ugorskoyi regionalnoyi avtonomiyi na pochatku XXI stolittya Isnuye p yat osnovnih etnichnih ugorskih politichnih partij u Voyevodini en yakim keruye Ishtvan Pastor en yakim keruye en yakim keruye en en yakim keruye en en yakim keruye hu Ci partiyi vistupayut za stvorennya teritorialnoyi avtonomiyi dlya ugorciv u pivnichnij chastini Voyevodini yaka vklyuchatime municipaliteti z ugorskoyu bilshistyu Div en zadlya podrobic Ukrayina Dokladnishe Ugorci v Ukrayini ta Pritisyanska avtonomiya visunuti vimogi utvorennya Pritisyanskoyi avtonomiyi Diyut nastupni partiyi Partiya ugorciv Ukrayini Demokratichna partiya ugorciv Ukrayini odnojmenna z analogom u Serbiyi Cherez pidkontrolnih politikiv ta gromadski organizaciyi v Ukrayini Budapesht vkotre namagayetsya stvoriti v ukrayinskomu Zakarpatti Pritisyanskij viborchij okrug yakij na pershij poglyad ye demokratichnim instrumentom voleviyavlennya zakarpatskih ugorciv ale naspravdi nese prihovanu zagrozu suverenitetu Ukrayini Informacijna rozkrutka pitannya stvorennya ugorskogo viborchogo okrugu na Zakarpatti startuvala pid chas peredviborchoyi kampaniyi z viboriv Prezidenta Ukrayini navesni 2019 roku U berezni narodnij deputat Ukrayini ta golova Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya ugorskoyu KMKSZ Vasil Brenzovich podav sudovij pozov proti Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini za vidmovu u stvorenni tak zvanogo Pritisyanskogo viborchogo okrugu Jdetsya pro viznachennya okremogo viborchogo okrugu na teritoriyi 4 h rajoniv Zakarpattya vzdovzh richki Tisa de kompaktno prozhivayut etnichni ugorci nibito z metoyu obrannya nacmenshinoyu svogo predstavnika u Verhovnij Radi yakim do rechi i ye sam Brenzovich Prichomu gotuyuchis do togo sho sud jmovirno pidtrimaye zakonnu vidmovu CVK ugorci pochali diyati na rivni miscevih rad Zakarpattya 17 travnya na chergovij sesiyi Beregivskoyi miskradi golova najbilshoyi prougorskoyi frakciyi Demokratichnoyi partiyi ugorciv Ukrayini DPUU Karolina Dorchi vidoma svoyeyu antiukrayinskoyu poziciyeyu planuvala zachitati zvernennya deputativ do CVK shodo stvorennya Pritisyanskogo ugorskogo viborchogo okrugu na Zakarpatti Odnak za vidsutnosti kvorumu sesiya miskradi tak i ne vidbulas Div takozhMala Antanta en Madyaroni Magna HungariaPrimitkiFenyvesi Anna 2005 Hungarian language contact outside Hungary studies on Hungarian as a minority language John Benjamins Publishing Company s 2 ISBN 90 272 1858 7 Procitovano 15 serpnya 2011 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 26 zhovtnya 2018 A magyar szent korona orszagainak 1910 evi nepszamlalasa Elso resz A nepesseg fobb adatai in Hungarian Budapest Magyar Kir Kozponti Statisztikai Hivatal KSH 1912 Anstalt G Freytag amp Berndt 1911 Geographischer Atlas zur Vaterlandskunde an der osterreichischen Mittelschulen Vienna K u k Hof Kartographische Census December 31st 1910 Hungarian Online Resources Magyar Online Forras Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 13 lyutogo 2011 Karoly Kocsis and Eszter Kocsis Hodosi 1995 Table 14 Ethnic structure of the population on the present territory of Transylvania 1880 1992 Matthias Corvinus Publishing ISBN 1 882785 04 5 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2011 Karoly Kocsis and Eszter Kocsis Hodosi 1995 Table 21 Ethnic structure of the population of the present territory of Vojvodina 1880 1991 Matthias Corvinus Publishing ISBN 1 882785 04 5 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2017 Procitovano 28 lyutogo 2011 Karoly Kocsis and Eszter Kocsis Hodosi 1995 Table 11 Ethnic structure of the population on the present territory of Transcarpathia 1880 1989 Matthias Corvinus Publishing ISBN 1 882785 04 5 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 28 lyutogo 2011 Karoly Kocsis and Eszter Kocsis Hodosi 1995 Table 7 Ethnic structure of the population on the present territory of Slovakia 1880 1991 Matthias Corvinus Publishing ISBN 1 882785 04 5 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2011 Karoly Kocsis and Eszter Kocsis Hodosi 1995 Table 25 Ethnic structure of the population on the present territory of Burgenland 1880 1991 Matthias Corvinus Publishing ISBN 1 882785 04 5 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2011 Seton Watson Hugh 1945 Eastern Europe Between the Wars 1918 1941 21 veresnya 2014 u Wayback Machine 3rd ed CUP Archive p 434 ISBN 1 00 128478 X Karoly Kocsis Eszter Kocsisne Hodosi Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin Simon Publications LLC 1998 p 116 153 Peter Rokai Zoltan Đere Tibor Pal Aleksandar Kasas Istorija Mađara Beograd 2002 Zvonimir Golubovic Racija u Juznoj Backoj 1942 godine Novi Sad 1991 Slobodan Curcic Broj stanovnika Vojvodine Novi Sad 1996 en Eli Vizelya Dimitrije Boarov Politicka istorija Vojvodine Novi Sad 2001 PDF Final 2011 Census Result Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2013 Procitovano 10 bereznya 2014 Szekler National Council 21 listopada 2009 Arhiv originalu za 25 October 2011 Procitovano 28 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Sebok Laszlo s ethnic map of Central and Southeastern Europe 2009 02 26 u Wayback Machine Hungarian Presidency of The Council Of The European Union Arhiv originalu za 2 lyutogo 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka BBC 14 sichnya 2011 Arhiv originalu za 1 listopada 2018 Procitovano 13 lyutogo 2011 Bucharest Herald 15 sichnya 2011 Arhiv originalu za 17 sichnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Europe for the Europeans The Foreign and Security Policy of the Populist Radical Right Ashgate Publishing Ltd 28 bereznya 2013 Procitovano 20 lyutogo 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl https zak depo ua 19 lipnya 2018 Arhiv originalu za 4 grudnya 2018 Procitovano 21 travnya 2019 http www mukachevo net Mukachevo net 22 bereznya 2019 Arhiv originalu za 24 serpnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019 Ugorskij viborchij okrug na Zakarpatti golovni nebezpeki https www ukrinform ua Ukrinform 21 travnya 2019 originalu za 21 travnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019 PosilannyaDupcsik Csaba Reparszky Ildiko 2001 Tortenelem IV XX szazad Hungarian Budapest Muszaki Konyvkiado ISBN 978 9631628142 https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 26 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 22 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 territoryterror org ua Teritoriya teroru Arhiv originalu za 11 listopada 2017 Procitovano 26 zhovtnya 2018 http likbez org ua Likbez Istorichnij front 13 travnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 26 zhovtnya 2018