Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2015) |
Васи́лів — село в Україні, у Кадубовецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Василів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Кадубовецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73060210020066594 |
Облікова картка | Василів |
Основні дані | |
Засноване | 1230 |
Перша згадка | 1230 (794 роки) |
Населення | 1229 |
Поштовий індекс | 59416 |
Телефонний код | +380 3737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°36′15″ пн. ш. 25°50′30″ сх. д. / 48.60417° пн. ш. 25.84167° сх. д.Координати: 48°36′15″ пн. ш. 25°50′30″ сх. д. / 48.60417° пн. ш. 25.84167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 149 м |
Водойми | р. Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59416, с. Василів |
Карта | |
Василів | |
Василів | |
Мапа | |
Василів у Вікісховищі |
Геологічна будова села
Територія дослідження знаходиться в межах Заставнівського району Чернівецької області (в її північній частині). Розташоване село на правому березі р. Дністер в середній частині його течії. Як і загалом Середнє Придністров'я, територія дослідження являє собою специфічний та унікальний феномен природи, який переповнений вартими уваги об'єктами досліджень з точки зору географії, геології, історії та археології, етнографії, культури тощо. Саме такою є досліджувана частина в межах с. Василів. Особливо цінними для вивчення особливостей та історії формування території є виходи на денну поверхню порід різного геологічного віку.
Їх дослідження із застосуванням сучасних методів та технологій дозволяє відтворити історію геологічного розвитку території, реконструювати палеогеографічні обстановки часу їх утворення, пояснити характер та послідовність зміни умов осадонакопичення на різних часових проміжках. Детальне вивчення цих відкладів дозволить відповісти на низку питань, що стосуються просторово-часових, стратиграфічних, палеогеографічних літологічних, та інших особливостей розвитку та формування території.
Загалом, дослідженням геологічної будови Придністров'я та Волино-Поділля займалося досить багато вчених, проте ще деякі аспектів, що стосуються поширення та залягання різновікових відкладів так і залишились дискусійними та невирішеними. Тому це питання потребує подальшого детального вивчення.
Досліджувана територія с. Василів є унікальним геологічним музеєм просто неба. У тектонічному відношенні територія знаходиться у південно-західній частині Східноєвропейської платформи, у межах Волино-Подільської плити, ускладненої системою регіональних розломів.
У фундаменті цієї плити залягають магматичні та метаморфічні породи архею та нижнього протерозою, які на денну поверхню не виходять. Тут вони перекриті осадовими породами пізньопротерозойського та палеозойського віку. На розмитій поверхні моноклінально залягаючих порід верхнього протерозою і палеозою розміщена невелика товща мезозою і кайнозою.
Найдревнішими породами, що виходять на поверхню, є палеозойські, які представлені тут нижньодевонськими відкладами чортківської світи, які згідно залягають на богданівських верствах борщівської світи. Відслонення їх розташоване на крайньому північному заході села і оголошене геологічною пам'яткою природи місцевого значення під назвою «Василівська стінка». Потужність її в межах території дослідження до 60 м.
Особливостями літолого-фаціального складу верств світи є циклічний теригенно-карбонатний розріз, складений товщею ритмічного чергування сіроколірних малопотужних вапняків, аргілітів та алевролітів. Особливо цінними є численні рештки фауни нижнього девону, представленої викопними залишками тентакулітів, брахіопод, остракод, пелеципод, двостулкових молюсків, ортоцератид та інших видів.
На пониженій та розмитій поверхні девонських відкладів на невеликій ділянці збереглася піщана фація прибережної зони середньоальбського моря (крейдова система, альбський ярус, середньоальбський підярус. В нижній її частині лежить тонка верства базального конгломерату, складеного уламками палеозойських порід з домішкою гальки і гравію чорних кременів. Конгломерат прикритий незначною товщею пісків. Вище них залягають вапнистими пісковики, представлені вапнистими олігоміктовими польовошпат-кварцовими відмінами та домішками глауконіту, гравію, чорного кременю та кварцу. Завдяки наявності значної частки карбонатних утворень пісковики піддаються карстуванню. В нижній частині відкладів протікає невелика підземна карстова річка з характерними алювіальними відкладами, у верхній частині є невеликий грот, а вся товща загалом пронизана низкою карстових тріщин шириною до 1 м, які з'єднуються між собою. Загальна потужність відкладів сягає до. Верхня їх частина відслонюється на заході села в урочищі «Монастир».
Вище залягають відклади нижнього відділу крейдової системи, альбського ярусу верхньоальбського підярусу. Дана фація прибережної зони верхньоальбського моря збереглася досить добре в долині Дністра та складена різноманітними в літологічному відношенні відкладами. На досліджуваній території вона представлена органогенно-детритовими (моховатко-голкошкіровими) вапняками. За походженням це викопні залишки зруйнованих прибережних рифів. Відклади містять велику кількість теригенного матеріалу (домішки піщаних зерен кварцу та глауконіту) та переходять у вапнисті пісковики. Містять стяжіння чорного кременю. Потужність відкладів становить приблизно 10 м.
Їх перекривають кайнозойські відклади, які представлені на даній території неогеновою системою, а саме осадками середнього міоцену (баденський ярус). Відклади верхнього горизонту нижнього баденію збереглися у вигляді літотамнієвих вапняків (так звані нараївські верстви). Розріз відкладів верхньої частини нижнього тортону, що відслонюється на півдні села, представлений товщею світло-сірих детритових вапняків, складених уламками моховаток, літотамній, черепашок молюсків, які зцементовані карбонатами. Загальна потужність їх більше 10 м. Знизу вверх залягають:
1. Вапняки світло-сірі, поділені на окремі великі блоки, мають виражену уламково-органогенну будову. Залягання шару субгоризонтальне з кутом нахилу 10-150 — більше.
2. Вапняки світло-сірі, сильно вивітрені, без помітної шаруватості, літотамнієві жовна яскраво-виражені — до
3. Вапняки світло-сірі, з великим вмістом піщаного матеріалу, сильно вивітрені (пролювій нижче залягаючого шару) — до 2 м.
Завершують розріз четвертинні делювіальні суглинки (до).
На північному схилі г. Висока в урочищі «Городище» відслонюється товща верхньобаденських гіпсів, які відносяться до тираської світи. Евапоритова сульфатна товща залягає на нижньобаденських відкладах. Їх потужність — і більше. В розрізі представлена двома фаціями:
1. Нижня частина товщі складена жовновим гіпсом. Макроскопічно характеризується приховано-кристалічною будовою (алебастровою) з типовою мікроплойчастою шаруватістю. Структура породи мікрокристалічна, зерниста [16]. Потужність — більше .
2. Верхня фація представлена гіпсом кристалічним. Розміри кристалів — до довжини та до ширини. Простір між ними заповнений гіпсовим цементом. Кристали хаотично розташовані [Додаток Ж, Рис. 1-2]. Потужність — більше .
Сульфатна товща пронизана рядом карстових тріщин шириною до . 10- нижче покрівлі гіпсу розташована невелика печера, в якій чітко простежується межа між двома фаціями проходить по її верхній частині: підлога та стінки печери розташовані в межах жовнових гіпсів, а стеля і товща, яка знаходить вище неї — в кристалічних.
Четвертинні відклади утворюють на території дослідження майже суцільний покрив. Відсутні лише на схилах каньйону Дністра. Представлені делювіальними, елювіальними, пролювіальними, алювіальними та еоловими, еолово-делювіальними та іншими генетичними типами відкладів, формування яких відбувалося протягом пліоцену, плейстоцену та голоцену.
Алювіальні осади представлені відкладами верхніх та нижніх терас Дністра. Середні тераси в межах с. Василів не збереглися. Від верхніх до нижніх терас відбувається різкий перехід. Схил досить крутий (до 60-700), розчленований. У внутрішній частині алювіальні відклади представлені рівнями третьої, другої, першої терас та заплавами.
Великі території займають відклади другої надзаплавної ерозійно-акумулятивної тераси (верхньоплейстоценової). В центральній частині села верхня частина відкладів зруйнована. На північному заході, вниз за течією від «Василівської стінки», ці породи відслонюються.
Розріз тераси представлений в нижній частині русловим алювієм, складеним переважно гравійно-галечниковим матеріалом, які на денну поверхню не виходять. Вище поступово змінюється почерговим перешаруванням піщано-супіщано-суглинистих заплавних фацій з включенням гальки. Зверху них залягають еолові відклади, нижня частина яких складена жовтувато-коричневим суглинком з червонуватим відтінком, які змінюються темно-жовтими суглинками та світлим сіровато-жовтим, палевим бузьким лесом з яскраво вираженою стовпчастою структурою. Відклади багаті на фауністичні рештки великих ссавців та молюсків. Нами були відібрані проби з цього горизонту для детальнішого дослідження. В результаті промиву порід ми отримали хороший матеріал для проведення малакофауністичного аналізу палеоекологічних особливостей існування тафоценозів. Це дало нам додаткову інформацію для стратиграфічних та палеогеографічних висновків.
Незважаючи на значну чисельність особин, фауна досить бідна на видовий склад. Вона представлена наземними голарктичними арктобореально-альпійськими (Pupilla loessica), середньо- та східноєвропейськими (Trichia hispida), середньоазіатськими (Vallonia tenuilabris), євро-сибірськими (Succinea oblonga elongata) видами. За складом це типова фауна лесового степу (Куниця), яка мала широке розповсюдження в Середній та Східній Європі в холодні інтервали льодовиків'я. Наявність в цьому комплексі Pupilla loessica говорить про процес активної еолової акумуляції лесового матеріалу.
Завершує розріз малопотужний сучасний голоценовий горизонт. Алювіальні відклади першої тераси, високої та низької заплав представлені галечниковим русловим алювієм, вище якого залягає пісок дрібно- та середньозернистий, світло-сірий, косо- та горизонтально шаруватий. Завершує розріз сучасний голоценовий ґрунтовий горизонт. Займають незначні площі, оскільки інтенсивно руйнуються внаслідок змін русла р. Дністер в голоцені та його інтенсивним боковим врізом, руйнуванням її катастрофічними повенями та розчленуванням території її поширення невеликими притоками Дністра.
Голоценові відклади представлені делювіальними та алювіальними. До перших належать делювіальні суглинки (переміщені по схилу леси різного механічного складу) та породи різного гранулометричного складу в середніх та нижніх частинах схилів (піщаний та супіщаний матеріал і жорствяно-щебенисто-уламкові відклади). Саме протягом голоценового періоду відбувалося формування сучасного ґрунтово-рослинного покриву. Досить поширеними є відклади, які формувались протягом усього континентального етапу розвитку території та віднесені до нерозчленованих. Серед них найбільшу роль відіграють делювіальні та елювіальні утворення. Матеріали, отримані в результаті досліджень, дозволяють з упевненістю говорити про досить складний та різноманітний комплекс відкладів та зробити наступні висновки:
1. В межах території села відслонюються осадові породи різної потужності та віку (близько 10 стратиграфічних розрізів). Це є досить унікальним явищем навіть для багатого на відслонення Придністров'я. Особливо цінними є повні стратиграфічні розрізи, за наявністю територія може бути віднесена до еталонних.
2. Одним із лектостратотипів нижнього девону є відслонення відкладів чортківської серії, верхня частина яких виходить на денну поверхню на крайньому північному заході села. Особливостями літолого-фаціального складу верств світи є циклічний теригенно-карбонатний розріз, складений товщею ритмічного чергування сіроколірних малопотужних вапняків і аргілітів. Фауна чортківського горизонту характеризується досить великою кількістю як екземплярів, так і видів. Своєрідний комплекс фауни (характерними є переважно пелециподи, тентакуліти, остракоди, рідше — ортоцератиди та брахіоподи) свідчить про значну перебудову фаціальних умов подільської протоки: зменшення чисельності типово морських груп в порівнянні з борщівським горизонтом та збільшення груп, характерних для обмілілої та частково опрісненої водойми.
3. Встановлено, що відклади крейдової системи середнього альбу свідчать про досить повільне осадонакопичення в морському басейні, значну гідродинамічну активність вод та наявність досить сильних придонних течій. Підтвердженням цьому є розріз, складений в нижній частині базальним конгломератом з уламків палеозойських порід з домішкою гальки і гравію чорних кременів, прикритими незначною товщею пісків та завершують розріз пісковики з домішками.
4. Верхньоальбські осади утворилися в умовах активної гідродинаміки та постійного перемивання мілководних утворень літоральної зони трансгресуючого морського епіконтинентального басейну внаслідок чого в долині Дністра простежується істотна фаціальна мінливість відкладів. Викопні залишки зруйнованих прибережних рифів збереглися в долині Дністра в межах с. Василів та представлені органогенно-детритовими (моховатко-голкошкіровими) вапняками з великою кількістю теригенного матеріалу.
5. Виявлено, що цікавими для вивчення є середньоміоценові відклади баденського ярусу, представлені в нижній частині літотамнієвими вапняками, а у верхній — двома фаціями гіпсів різних видів. До цього часу вивченню даних відкладів приділялося мало уваги. Проте, як показали проведені дослідження, детальний аналіз умов їх утворення за фаціальними мінливостями може дещо змінити наші уявлення про генезис та специфіку формування осадових товщ.
6. Досліджено четвертинні (антропогенові) відклади, які утворюють на території дослідження майже суцільний покрив. Представлені в основному делювіальними, елювіальними, пролювіальними, алювіальними та еоловими, еолово-делювіальними та іншими генетичними типами відкладів, формування яких відбувалося протягом плейстоцену та голоцену.
7. Малакологічні рештки, отримані з субаеральних товщ другої надзаплавної тераси дали цінну додаткову інформацію для стратиграфічних та палеогеографічних висновків. Визначено, що за видовим складом фауна цього комплексу є характерною лесовою, бідною на видовий склад. Більшість видів свідчать про процес активної еолової акумуляції лесового матеріалу. Даний типовий комплекс підтверджує існування в той час на даній території холодних посушливих умов лесового степу.
8. Проведені геологічні дослідження території с. Василів говорять про те, що при детальному вивченні конкретних територій (особливо таких, що мають хороші відслонення геологічних порід) можна отримати інформацію, яка дозволяє вирішити дискусійні чи недостатньо вивчені питання, що стосуються генезису, умов седиментації, історії розвитку, фаціальної мінливості та перерв в осадонакопиченні різних типів відкладів різного віку.
Дані результати взяті із досліджень 2013—2014 р за участі Гривула Анатолія Михайловича — студента Інституту біології, хімії та біоресурсів та Кочерган Яни Анатоліївни — викладача БМАНУМ, здобувача кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету.
Історія села
Перша писемна згадка про населений пункт датується 1230 р., коли в Галицько-Волинському літописі Василів згадується як древнєруське місто Галицької Русі.
Середньовіччя з його війнами, набігами різних загарбників та епідеміями поступово знівелювали квітуче місто.
В 1359 році Василів, як і вся Буковина, стає частиною Молдавського князівства. В 1538 році ці землі загарбала султанська Туреччина. Більше двохсот років терпів буковинський край спустошливі набіги турків і татар. Про ці події в багатьох селах існують перекази та легенди.
В грамоті, датованій XVI ст., говориться, що господар Василь купив у Василеві половину села за 150 леїв разом з господарством і людьми. Безправ'я, нещадна експлуатація феодалами своїх селян, важкі умови праці призвели до фатального занепаду Василева, яке перетворилося на рядове село.
Історичні джерела вказують, що через Василів у 1739 році пройшла частина російської армії під командуванням генерала Мініха. Про зв'язки жителів села з російськими солдатами інформація відсутня.
У 1794 році (за іншими джерелами — 1807 року) до Василева приїздить перший його власник барон Андрей-Леопольд фон Капрі і поселяється в північній частині села. Свій маєток зводить за європейським зразком, починає закладати біля дому парк. До нинішнього дня з цього парку збереглося одне дерево — в'яз з обхватом стовбура 3 м в діаметрі.
У травні 1848 року жителі Василева дізналися про скасування кріпосного права. Біля язичницького ідола, на Гозанисі, викопали велику яму-могилу, у якій «поховали» панщину. В неї скинули серпи, вила, коси, граблі та інші знаряддя, якими працювали на пана. Після цього всім селом пішли до церкви на «Літургію Слободи», потім влаштували танці. Щороку, аж до 1914-го, сільська громада відзначала це свято. Війни, іноземне поневолення, радянська атеїстична пропаганда відтіснили його на задній план. У 1974 році, у розпал активного атеїстичного наступу, ідола було розбито. В цей час чинилися всілякі перешкоди релігійним святам, з часом забулося гуляння, пов'язане із скасуванням панщини.
До 100-річчя входження Буковини до складу Австро-Угорщини в Чернівцях розпочалося будівництво митрополичої резиденції. Камінь для споруди добували у Василеві, а в урочищі Котельце жителі виготовляли високоякісну цеглу.
В нагороду за працьовитість, чесність і дбайливість, а також з необхідності розвитку освіти, австрійська влада у 1876 році збудувала в селі чотирикласну початкову школу.
В другій половині ХІХ ст. австрійська адміністрація сприяла деякому розвиткові національної освіти і духовності. Богослужіння в церкві велося українською мовою, не чинилися перешкоди щодо вивчення рідної мови у школі. Спочатку навчання велося німецькою мовою і один день на тиждень — українською. З 1890 року — 3 дні німецькою, 2 — українською, а з 1900-го — в основному українською і лише 3-4 уроки німецької як окремого предмета.
У 1939 році в селі створюється осередок українських націоналістів, які періодично збираються в хаті Семенюка Михайла. Перед присутніми виступав провідник ОУН з Галичини, якого звали Орест (чи то ім'я, чи то псевдо). Він приносив з собою газети і брошури, розповідав про події у світі, вів роз'яснювальну роботу про завдання і цілі боротьби ОУН. В організацію входили: Тацюк Василь, Тацюк Михайло, Тацюк Ольга (Люся), Семенюк Михайло Васильович, Похивка Микола, Палагнич Іван Васильович, брати Гривули Микола і Дмитро, Бербенюк Василь Іванович, Бузинський Дмитро Миколайович, Гніданик Микола, Звізда Дмитро (з Дорошівців), Гривул (Літовська) Ганна Петрівна, Семенюк Василина Іванівна, Микуляк Василь Петрович, Гривул Дмитро Васильович, Тимарський Степан, Мартинюк Василь Іванович, Бурик Катерина.
Під впливом діяльності ОУН в селі створюється товариство «Просвіта». Молоді хлопці і дівчата організовували концерти українського народного співу, готували і показували односельчанам в стодолі Гривула Дмитра вистави «Наймичка», «Назар Стодоля». Тут брати Василь та Михайло Тацюки декламували поему Т. Шевченка «Гайдамаки», а їхня сестра Ольга виконувала пісні на вірші Кобзаря «Така її доля», «По діброві вітер віє» тощо. В багатьох селянських хатах на почесному місці, поряд з образами, висів вишитий портрет Т. Г. Шевченка. «Наш Шевченко» — з любов'ю називали в селі великого Кобзаря.
22 червня 1941 року розпочинається радянсько-німецька війна. 30 червня до лав Червоної Армії більшовики мобілізували 46 чоловік, які майже всі загинули. Пройшли всю війну і повернулися живими додому лише троє — Портей Микола Васильович, Ящук Андрій Іванович і Бербенюк Микола.
До приходу румунів окремі василівські чоловіки — Літовський Василь Дмитрович, Градовий Василь, Кирилюк Василь Петрович, Москаль Яків Іванович — записалися до лав Буковинського куреня самооборони, який у липні 1941 р. створив провід ОУН у м. Заліщики з жителів придністровських сіл Буковини. Але німці не вважали за потрібне підтримувати це формування і розігнали його.
У кінці березня 1944 року румуни знову залишають село, а на їх місце повернулися більшовики. Тепер василівчани зустрічали визволителів насторожено, без колишнього піднесення. В селі знову відновили діяльність сільської ради, яку очолив Мельничук Іван Петрович. Протягом квітня-серпня 1944 року, після розгрому Румунії, стали пішки повертатися василівські чоловіки із робочих батальйонів (деташементів). Почалася мобілізація василівчан на радянсько-німецький фронт. 10 травня більшовики провели першу мобілізацію, а в серпні-вересні — другу. Із Василева протягом 1941—1945 років було мобілізовано 176 чоловіків, 70 з них загинули або пропали безвісти. За мужність і відвагу Семенюк Василь і Левицький Микола були удостоєні ордена Червоної Зірки ІІ ступеня, Каменецький Василь — ордена Слави ІІІ ступеня. В пам'ять про тих, хто не повернувся з фронтів жорстокої війни, у центрі села встановлено пам'ятник.
У 1947 році в селі створено колгосп імені Ю. Федьковича, який складався з трьох бригад. Першим головою колгоспу був обраний Королик Микола Іванович (1947—1949 рр.), далі Гривул Іван Миколайович (1949—1953 рр.), Макух Василь Іванович (1953—1954 рр.), Попадюк Олександр (1954—1956 рр.), Шевчук Іван Васильович (1956—1961 рр.).
У 1961 р. колгосп імені Ю. Федьковича об'єднується з Кулівецьким колгоспом імені Б. Хмельницького в єдине господарство — імені К. Маркса, яке очолив Литвинюк Віталій Іванович. Цей колгосп проіснував до 1975 р. Протягом усього часу господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових (урожайність складала 45-50 ц з га) та виробництві м'ясо-молочної продукції. На час збільшення колгосп імені К. Маркса мав на рахунку близько 1 млн крб. Після збільшення він ввійшов до складу колгоспу «Росія», який об'єднував землі чотирьох сіл: Кадубівці, Чуньків, Кулівці і Василів.
Колгоспом імені К. Маркса було збудовано 8 приміщень ферм, тракторну бригаду, тік, контору, сучасне приміщення школи (1964), ряд магазинів. Колгосп «Росія» збудував Будинок культури і дитячий садок, який утримував власним коштом, павільйон побутового обслуговування, відділення зв'язку та ощадної каси. А через деякий час з'явилися амбулаторія, зуболікувальний кабінет, пологовий будинок, аптека, бібліотека.
Протягом 1972—1974 рр. колгосп власним коштом збудував окреме приміщення для сільського історико-краєзнавчого музею. Він мав чотири великі зали, у яких містилися експозиції предметів археологічних знахідок, копії історичних грамот, документів, предмети побуту, праці, одяг тощо. Але в 1987 р., при створенні в цьому приміщенні філіалу заводу «Гравітон», музей розібрали, а експонати звалили на сходи сільського Будинку культури. Можна припустити, що такі справи без відома місцевої влади відбуватися не могли. Лише в 1992 р. розпочалися відновлювальні роботи, які дали можливість реставрувати поки що один зал.
Період так званої перебудови в СРСР активізував і простих людей. У 1989 р. в селі створюється осередок Народного руху України, який очолив Мартинюк Дмитро Васильович. Майже кожен свідомий житель став його членом і на референдумі 1991 року все населення Василева підтримало утворення незалежної, самостійної Української держави.
Розбалансованість економічних зв'язків після розпаду СРСР, нетерпимість до колективної форми господарювання прискорили занепад колись заможного колгоспу «Росія». У 1997 р. колгосп розпався, землі і майно селяни розділили між собою. Землю селяни отримали, а обробляти її без сільськогосподарської техніки стало неможливо. З цієї причини значна кількість орної, родючої землі довгий час заростала бур'янами. Останніми роками її орендує сільськогосподарське підприємство ТзОВ «Хрещатик-Агро».
Ринкові відносини змусили окремих жителів перебудовувати свою свідомість, щоб займатися підприємництвом. Найшвидше в селі з'явилися приватні торгові заклади — підприємці Яворський Василь Петрович, Ганзюк Георгій Антонович, Гончар Петро Миколайович, Борсук Дмитро, Кіцан Михайло. На території села успішно функціонує підприємство з відгодівлі свиней «Наша свинка» (кер. Строкань М. М.).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1231 особа, з яких 537 чоловіків та 694 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1229 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,27 % |
російська | 0,41 % |
білоруська | 0,08 % |
молдовська | 0,08 % |
румунська | 0,08 % |
Легенди Василева
Площа давнього міста набагато перевищує площу сучасного села. Навіть легенда про те, як троє в'язнів намагалися утекти з василевського замку, змайструвавши дерев'яні крила і кинувшись з стін твердині, все ще живе в народній пам'яті.
І про церкви перекази збереглися: начебто найбільший храм стояв в посаді, у теперішньому урочищі Глинище на мисі Хом, і мав понад 30 метрів у висоту. З його бані можна було за сприятливої погоди побачити навіть Городенку. А це не менш як 30 кілометрів! Тому ще один варіант легенди про трьох втікачів на дерев'яних крилах каже, що були то майстри-зодчі, що прибули аж з Візантії звести такий велетенський диво-храм — і яких не хотіли відпускати з міста, щоб, бува, не повторили свій шедевр у сусідів. Найдивніший варіант переказу чомусь пов'язує будівництво святині з відвідинами Василева австрійською імператрицею Марією-Терезією, яка начебто хотіла звести велетенську церкву на подив всьому світу, а коли майстри погодилися виконати її бажання, перелякалася, що вони зможуть звести в іншій державі ще вищий храм — і наказала слугам прибрати риштування від новозведеної церкви. За легендою, один з майстрів долетів до сусідньої гори, інший — до Городища, а третій впав під церквою (схоже переповідають про замок у Бучачі). Та наймоторошніша легенда розказує про те, як в стіні храму майстер-будівничий, захльобуючись сльозами, замурував свою дружину — начебто інакше йому не вдавалося закінчити свою роботу.
Поруч з святинею був, природно, цвинтар. Про те, що легенда має під собою тверду основу з фактів, зараз нагадують велетенські кам'яні хрести, що видніються на верхівці глиняного мису над рікою. На багатьох хрестах все ще помітні кириличні написи. Інші сільські топоніми — Городище, Торговиця, Монастирище, Мури — теж наводять на роздуми про неперервність пам'яті. А патріотично налаштовані селяни навіть впевнені, що саме ченці з Василева, який спустошила татарська орда, переселилися з Дністра на Прут — і заснували Чернівці…
А земля села щедро підгодовує легенди, час від часу даруючи мешканцям уламки старовинних речей, кам'яні саркофаги, а у 1821 р. навіть скарб з 20 срібних, скляних та мідних прикрас ХІІ ст. Хай прикраси й не золоті, та для вчених вони на вагу золота: ось які підвіски-бубонці та скроневі кільця носили давні буковинці, ось якими нашивними бляшками прикрашали свої шати. На Городищі вдалося віднайти бронзову булаву з шипами. Хто знає, може, колись вона належала місцевому князю? А ще майже кожен місцевий житель натикався у землі на кістяки: багатотисячне місто мало великі цвинтарі. Особливо багато таких знахідок буває після сильних злив.
В 1992 р. в урочищі Замчище було встановлено пам'ятний камінь та хрест — на честь 600-річчя першої писемної згадки про Буковину. Зі збережених пам'яток відзначимо хрестовокупольну церкву Різдва Богорордиці, яка датується 1835 роком.
За легендою, жителі міста над Дністром славилися своєю веселою вдачею, тому й назвали своє місто Веселівом. Пізніше начебто назва трансформувалася у Василів. Хоча мало веселого в усвідомленні того, як Час змінює долі міст і сіл. А у Василеві це відчувається особливо гостро.
На околицях села виявлено городище-святилище. На могильнику ХІІ—ХІІІ ст. відкриті ями з вугіллям, кістками тварин і черепками.
Див. також
Освіта
В нагороду за працьовитість, чесність і дбайливість, а також з необхідності розвитку освіти, австрійська влада у 1876 році збудувала в селі чотирикласну початкову школу.
В другій половині ХІХ ст. австрійська адміністрація сприяла деякому розвитку національної освіти і духовності. Богослужіння в церкві велося українською мовою, не чинилися перешкоди щодо вивчення рідної мови у школі. Спочатку навчання велося німецькою мовою і один день на тиждень — українською. З 1890 року — 3 дні німецькою, 2 — українською, а з 1900-го — в основному українською і лише 3-4 уроки німецької як окремого предмета.
У 1922 році Василівську українську народну школу перейменували на румунську народну школу. Вже з 1927 року було заборонено вживання української мови в школі, у державному діловодстві, запис метрик цією мовою. Священиків, що не говорили проповіді по-румунському, звільняли. Офіційно проголошувалося, що румунська мова в церкві обов'язкова, коли є в ній хоч один румун. Категоричній забороні підлягав спів українських народних пісень, з чим ніяк не хотіли миритися найбільш свідомі жителі.
Нова влада (радянська) відкрила 4-класну початкову школу з українською мовою навчання, батьків зобов'язали віддати всіх дітей шкільного віку до школи. Новостворена сільрада стала підшуковувати приміщення для бібліотеки, клубу, медпункту.
Колгоспом імені К. Маркса в 1964 році збудував сучасне приміщення школи.
Відомі особи
- Кирилюк Дмитро Никифорович – здобув вищу освіту за Румунії, закінчив Віденський університет.
- Бабич Тарас Любомирович (*26.09.1967 — 11.11.1986) — учасник радянсько-афганської війни, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Кирилюк Мирослав Іванович — професор Чернівецького національного університету.
- Гошовський Іван Петрович — начальник шахти, м. Горлівка.
- Гривул Тодор Миколайович — доктор хімічних наук, м. Львів.
- Маник Микола Васильович — керуючий відділення Приватбанку, м. Ужгород.
- Тацюк Микола Михайлович — головний лікар районної лікарні, м. Рахів.
- Бербенюк Костянтин Іванович — старший слідчий УБОЗ, полковник, м. Чернівці.
- Микуляк Василина Миколаївна — історик, заслужений учитель України, Запорізька область.
- Бабич Ганна Тарасівна — керівник апарату Заставнівської районної державної адміністрації.
- Маник Іван Васильович — завідувач пологового будинку № 2, м. Чернівці.
- Довбенчук Василина Василівна — заступник начальника обласного відділення Пенсійного фонду України, м. Чернівці.
- Танасійчук Петро Іванович (1989—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Томоруґ Василь Михайлович (1879—1963) — педагог, громадський діяч, четар УГА.
- Томоруг Теофіль Дмитрович (1891—1952) — інженер, поручник УГА.
Природа
- Василівська вирва (іхтіологічний заказник)
- Василівська стінка (геологічна пам'ятка природи)
- Василівські водоспади (геологічна пам'ятка природи)
Посилання
Погода в селі [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василів (Чернівецький район) |
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2015 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vasiliv Vasi liv selo v Ukrayini u Kaduboveckij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Vasiliv Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Kadubovecka silska gromada Kod KATOTTG UA73060210020066594 Oblikova kartka Vasiliv Osnovni dani Zasnovane 1230 Persha zgadka 1230 794 roki Naselennya 1229 Poshtovij indeks 59416 Telefonnij kod 380 3737 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 15 pn sh 25 50 30 sh d 48 60417 pn sh 25 84167 sh d 48 60417 25 84167 Koordinati 48 36 15 pn sh 25 50 30 sh d 48 60417 pn sh 25 84167 sh d 48 60417 25 84167 Serednya visota nad rivnem morya 149 m Vodojmi r Dnister Misceva vlada Adresa radi 59416 s Vasiliv Karta Vasiliv Vasiliv Mapa Vasiliv u VikishovishiGeologichna budova selaTeritoriya doslidzhennya znahoditsya v mezhah Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti v yiyi pivnichnij chastini Roztashovane selo na pravomu berezi r Dnister v serednij chastini jogo techiyi Yak i zagalom Serednye Pridnistrov ya teritoriya doslidzhennya yavlyaye soboyu specifichnij ta unikalnij fenomen prirodi yakij perepovnenij vartimi uvagi ob yektami doslidzhen z tochki zoru geografiyi geologiyi istoriyi ta arheologiyi etnografiyi kulturi tosho Same takoyu ye doslidzhuvana chastina v mezhah s Vasiliv Osoblivo cinnimi dlya vivchennya osoblivostej ta istoriyi formuvannya teritoriyi ye vihodi na dennu poverhnyu porid riznogo geologichnogo viku Yih doslidzhennya iz zastosuvannyam suchasnih metodiv ta tehnologij dozvolyaye vidtvoriti istoriyu geologichnogo rozvitku teritoriyi rekonstruyuvati paleogeografichni obstanovki chasu yih utvorennya poyasniti harakter ta poslidovnist zmini umov osadonakopichennya na riznih chasovih promizhkah Detalne vivchennya cih vidkladiv dozvolit vidpovisti na nizku pitan sho stosuyutsya prostorovo chasovih stratigrafichnih paleogeografichnih litologichnih ta inshih osoblivostej rozvitku ta formuvannya teritoriyi Zagalom doslidzhennyam geologichnoyi budovi Pridnistrov ya ta Volino Podillya zajmalosya dosit bagato vchenih prote she deyaki aspektiv sho stosuyutsya poshirennya ta zalyagannya riznovikovih vidkladiv tak i zalishilis diskusijnimi ta nevirishenimi Tomu ce pitannya potrebuye podalshogo detalnogo vivchennya Doslidzhuvana teritoriya s Vasiliv ye unikalnim geologichnim muzeyem prosto neba U tektonichnomu vidnoshenni teritoriya znahoditsya u pivdenno zahidnij chastini Shidnoyevropejskoyi platformi u mezhah Volino Podilskoyi pliti uskladnenoyi sistemoyu regionalnih rozlomiv U fundamenti ciyeyi pliti zalyagayut magmatichni ta metamorfichni porodi arheyu ta nizhnogo proterozoyu yaki na dennu poverhnyu ne vihodyat Tut voni perekriti osadovimi porodami piznoproterozojskogo ta paleozojskogo viku Na rozmitij poverhni monoklinalno zalyagayuchih porid verhnogo proterozoyu i paleozoyu rozmishena nevelika tovsha mezozoyu i kajnozoyu Najdrevnishimi porodami sho vihodyat na poverhnyu ye paleozojski yaki predstavleni tut nizhnodevonskimi vidkladami chortkivskoyi sviti yaki zgidno zalyagayut na bogdanivskih verstvah borshivskoyi sviti Vidslonennya yih roztashovane na krajnomu pivnichnomu zahodi sela i ogoloshene geologichnoyu pam yatkoyu prirodi miscevogo znachennya pid nazvoyu Vasilivska stinka Potuzhnist yiyi v mezhah teritoriyi doslidzhennya do 60 m Osoblivostyami litologo facialnogo skladu verstv sviti ye ciklichnij terigenno karbonatnij rozriz skladenij tovsheyu ritmichnogo cherguvannya sirokolirnih malopotuzhnih vapnyakiv argilitiv ta alevrolitiv Osoblivo cinnimi ye chislenni reshtki fauni nizhnogo devonu predstavlenoyi vikopnimi zalishkami tentakulitiv brahiopod ostrakod pelecipod dvostulkovih molyuskiv ortoceratid ta inshih vidiv Na ponizhenij ta rozmitij poverhni devonskih vidkladiv na nevelikij dilyanci zbereglasya pishana faciya priberezhnoyi zoni serednoalbskogo morya krejdova sistema albskij yarus serednoalbskij pidyarus V nizhnij yiyi chastini lezhit tonka verstva bazalnogo konglomeratu skladenogo ulamkami paleozojskih porid z domishkoyu galki i graviyu chornih kremeniv Konglomerat prikritij neznachnoyu tovsheyu piskiv Vishe nih zalyagayut vapnistimi piskoviki predstavleni vapnistimi oligomiktovimi polovoshpat kvarcovimi vidminami ta domishkami glaukonitu graviyu chornogo kremenyu ta kvarcu Zavdyaki nayavnosti znachnoyi chastki karbonatnih utvoren piskoviki piddayutsya karstuvannyu V nizhnij chastini vidkladiv protikaye nevelika pidzemna karstova richka z harakternimi alyuvialnimi vidkladami u verhnij chastini ye nevelikij grot a vsya tovsha zagalom pronizana nizkoyu karstovih trishin shirinoyu do 1 m yaki z yednuyutsya mizh soboyu Zagalna potuzhnist vidkladiv syagaye do Verhnya yih chastina vidslonyuyetsya na zahodi sela v urochishi Monastir Vishe zalyagayut vidkladi nizhnogo viddilu krejdovoyi sistemi albskogo yarusu verhnoalbskogo pidyarusu Dana faciya priberezhnoyi zoni verhnoalbskogo morya zbereglasya dosit dobre v dolini Dnistra ta skladena riznomanitnimi v litologichnomu vidnoshenni vidkladami Na doslidzhuvanij teritoriyi vona predstavlena organogenno detritovimi mohovatko golkoshkirovimi vapnyakami Za pohodzhennyam ce vikopni zalishki zrujnovanih priberezhnih rifiv Vidkladi mistyat veliku kilkist terigennogo materialu domishki pishanih zeren kvarcu ta glaukonitu ta perehodyat u vapnisti piskoviki Mistyat styazhinnya chornogo kremenyu Potuzhnist vidkladiv stanovit priblizno 10 m Yih perekrivayut kajnozojski vidkladi yaki predstavleni na danij teritoriyi neogenovoyu sistemoyu a same osadkami serednogo miocenu badenskij yarus Vidkladi verhnogo gorizontu nizhnogo badeniyu zbereglisya u viglyadi litotamniyevih vapnyakiv tak zvani narayivski verstvi Rozriz vidkladiv verhnoyi chastini nizhnogo tortonu sho vidslonyuyetsya na pivdni sela predstavlenij tovsheyu svitlo sirih detritovih vapnyakiv skladenih ulamkami mohovatok litotamnij cherepashok molyuskiv yaki zcementovani karbonatami Zagalna potuzhnist yih bilshe 10 m Znizu vverh zalyagayut 1 Vapnyaki svitlo siri podileni na okremi veliki bloki mayut virazhenu ulamkovo organogennu budovu Zalyagannya sharu subgorizontalne z kutom nahilu 10 150 bilshe 2 Vapnyaki svitlo siri silno vivitreni bez pomitnoyi sharuvatosti litotamniyevi zhovna yaskravo virazheni do 3 Vapnyaki svitlo siri z velikim vmistom pishanogo materialu silno vivitreni prolyuvij nizhche zalyagayuchogo sharu do 2 m Zavershuyut rozriz chetvertinni delyuvialni suglinki do Na pivnichnomu shili g Visoka v urochishi Gorodishe vidslonyuyetsya tovsha verhnobadenskih gipsiv yaki vidnosyatsya do tiraskoyi sviti Evaporitova sulfatna tovsha zalyagaye na nizhnobadenskih vidkladah Yih potuzhnist i bilshe V rozrizi predstavlena dvoma faciyami 1 Nizhnya chastina tovshi skladena zhovnovim gipsom Makroskopichno harakterizuyetsya prihovano kristalichnoyu budovoyu alebastrovoyu z tipovoyu mikroplojchastoyu sharuvatistyu Struktura porodi mikrokristalichna zernista 16 Potuzhnist bilshe 2 Verhnya faciya predstavlena gipsom kristalichnim Rozmiri kristaliv do dovzhini ta do shirini Prostir mizh nimi zapovnenij gipsovim cementom Kristali haotichno roztashovani Dodatok Zh Ris 1 2 Potuzhnist bilshe Sulfatna tovsha pronizana ryadom karstovih trishin shirinoyu do 10 nizhche pokrivli gipsu roztashovana nevelika pechera v yakij chitko prostezhuyetsya mezha mizh dvoma faciyami prohodit po yiyi verhnij chastini pidloga ta stinki pecheri roztashovani v mezhah zhovnovih gipsiv a stelya i tovsha yaka znahodit vishe neyi v kristalichnih Chetvertinni vidkladi utvoryuyut na teritoriyi doslidzhennya majzhe sucilnij pokriv Vidsutni lishe na shilah kanjonu Dnistra Predstavleni delyuvialnimi elyuvialnimi prolyuvialnimi alyuvialnimi ta eolovimi eolovo delyuvialnimi ta inshimi genetichnimi tipami vidkladiv formuvannya yakih vidbuvalosya protyagom pliocenu plejstocenu ta golocenu Alyuvialni osadi predstavleni vidkladami verhnih ta nizhnih teras Dnistra Seredni terasi v mezhah s Vasiliv ne zbereglisya Vid verhnih do nizhnih teras vidbuvayetsya rizkij perehid Shil dosit krutij do 60 700 rozchlenovanij U vnutrishnij chastini alyuvialni vidkladi predstavleni rivnyami tretoyi drugoyi pershoyi teras ta zaplavami Veliki teritoriyi zajmayut vidkladi drugoyi nadzaplavnoyi erozijno akumulyativnoyi terasi verhnoplejstocenovoyi V centralnij chastini sela verhnya chastina vidkladiv zrujnovana Na pivnichnomu zahodi vniz za techiyeyu vid Vasilivskoyi stinki ci porodi vidslonyuyutsya Rozriz terasi predstavlenij v nizhnij chastini ruslovim alyuviyem skladenim perevazhno gravijno galechnikovim materialom yaki na dennu poverhnyu ne vihodyat Vishe postupovo zminyuyetsya pochergovim peresharuvannyam pishano supishano suglinistih zaplavnih facij z vklyuchennyam galki Zverhu nih zalyagayut eolovi vidkladi nizhnya chastina yakih skladena zhovtuvato korichnevim suglinkom z chervonuvatim vidtinkom yaki zminyuyutsya temno zhovtimi suglinkami ta svitlim sirovato zhovtim palevim buzkim lesom z yaskravo virazhenoyu stovpchastoyu strukturoyu Vidkladi bagati na faunistichni reshtki velikih ssavciv ta molyuskiv Nami buli vidibrani probi z cogo gorizontu dlya detalnishogo doslidzhennya V rezultati promivu porid mi otrimali horoshij material dlya provedennya malakofaunistichnogo analizu paleoekologichnih osoblivostej isnuvannya tafocenoziv Ce dalo nam dodatkovu informaciyu dlya stratigrafichnih ta paleogeografichnih visnovkiv Nezvazhayuchi na znachnu chiselnist osobin fauna dosit bidna na vidovij sklad Vona predstavlena nazemnimi golarktichnimi arktoborealno alpijskimi Pupilla loessica seredno ta shidnoyevropejskimi Trichia hispida serednoaziatskimi Vallonia tenuilabris yevro sibirskimi Succinea oblonga elongata vidami Za skladom ce tipova fauna lesovogo stepu Kunicya yaka mala shiroke rozpovsyudzhennya v Serednij ta Shidnij Yevropi v holodni intervali lodovikiv ya Nayavnist v comu kompleksi Pupilla loessica govorit pro proces aktivnoyi eolovoyi akumulyaciyi lesovogo materialu Zavershuye rozriz malopotuzhnij suchasnij golocenovij gorizont Alyuvialni vidkladi pershoyi terasi visokoyi ta nizkoyi zaplav predstavleni galechnikovim ruslovim alyuviyem vishe yakogo zalyagaye pisok dribno ta serednozernistij svitlo sirij koso ta gorizontalno sharuvatij Zavershuye rozriz suchasnij golocenovij gruntovij gorizont Zajmayut neznachni ploshi oskilki intensivno rujnuyutsya vnaslidok zmin rusla r Dnister v goloceni ta jogo intensivnim bokovim vrizom rujnuvannyam yiyi katastrofichnimi povenyami ta rozchlenuvannyam teritoriyi yiyi poshirennya nevelikimi pritokami Dnistra Golocenovi vidkladi predstavleni delyuvialnimi ta alyuvialnimi Do pershih nalezhat delyuvialni suglinki peremisheni po shilu lesi riznogo mehanichnogo skladu ta porodi riznogo granulometrichnogo skladu v serednih ta nizhnih chastinah shiliv pishanij ta supishanij material i zhorstvyano shebenisto ulamkovi vidkladi Same protyagom golocenovogo periodu vidbuvalosya formuvannya suchasnogo gruntovo roslinnogo pokrivu Dosit poshirenimi ye vidkladi yaki formuvalis protyagom usogo kontinentalnogo etapu rozvitku teritoriyi ta vidneseni do nerozchlenovanih Sered nih najbilshu rol vidigrayut delyuvialni ta elyuvialni utvorennya Materiali otrimani v rezultati doslidzhen dozvolyayut z upevnenistyu govoriti pro dosit skladnij ta riznomanitnij kompleks vidkladiv ta zrobiti nastupni visnovki 1 V mezhah teritoriyi sela vidslonyuyutsya osadovi porodi riznoyi potuzhnosti ta viku blizko 10 stratigrafichnih rozriziv Ce ye dosit unikalnim yavishem navit dlya bagatogo na vidslonennya Pridnistrov ya Osoblivo cinnimi ye povni stratigrafichni rozrizi za nayavnistyu teritoriya mozhe buti vidnesena do etalonnih 2 Odnim iz lektostratotipiv nizhnogo devonu ye vidslonennya vidkladiv chortkivskoyi seriyi verhnya chastina yakih vihodit na dennu poverhnyu na krajnomu pivnichnomu zahodi sela Osoblivostyami litologo facialnogo skladu verstv sviti ye ciklichnij terigenno karbonatnij rozriz skladenij tovsheyu ritmichnogo cherguvannya sirokolirnih malopotuzhnih vapnyakiv i argilitiv Fauna chortkivskogo gorizontu harakterizuyetsya dosit velikoyu kilkistyu yak ekzemplyariv tak i vidiv Svoyeridnij kompleks fauni harakternimi ye perevazhno pelecipodi tentakuliti ostrakodi ridshe ortoceratidi ta brahiopodi svidchit pro znachnu perebudovu facialnih umov podilskoyi protoki zmenshennya chiselnosti tipovo morskih grup v porivnyanni z borshivskim gorizontom ta zbilshennya grup harakternih dlya obmililoyi ta chastkovo oprisnenoyi vodojmi 3 Vstanovleno sho vidkladi krejdovoyi sistemi serednogo albu svidchat pro dosit povilne osadonakopichennya v morskomu basejni znachnu gidrodinamichnu aktivnist vod ta nayavnist dosit silnih pridonnih techij Pidtverdzhennyam comu ye rozriz skladenij v nizhnij chastini bazalnim konglomeratom z ulamkiv paleozojskih porid z domishkoyu galki i graviyu chornih kremeniv prikritimi neznachnoyu tovsheyu piskiv ta zavershuyut rozriz piskoviki z domishkami 4 Verhnoalbski osadi utvorilisya v umovah aktivnoyi gidrodinamiki ta postijnogo peremivannya milkovodnih utvoren litoralnoyi zoni transgresuyuchogo morskogo epikontinentalnogo basejnu vnaslidok chogo v dolini Dnistra prostezhuyetsya istotna facialna minlivist vidkladiv Vikopni zalishki zrujnovanih priberezhnih rifiv zbereglisya v dolini Dnistra v mezhah s Vasiliv ta predstavleni organogenno detritovimi mohovatko golkoshkirovimi vapnyakami z velikoyu kilkistyu terigennogo materialu 5 Viyavleno sho cikavimi dlya vivchennya ye serednomiocenovi vidkladi badenskogo yarusu predstavleni v nizhnij chastini litotamniyevimi vapnyakami a u verhnij dvoma faciyami gipsiv riznih vidiv Do cogo chasu vivchennyu danih vidkladiv pridilyalosya malo uvagi Prote yak pokazali provedeni doslidzhennya detalnij analiz umov yih utvorennya za facialnimi minlivostyami mozhe desho zminiti nashi uyavlennya pro genezis ta specifiku formuvannya osadovih tovsh 6 Doslidzheno chetvertinni antropogenovi vidkladi yaki utvoryuyut na teritoriyi doslidzhennya majzhe sucilnij pokriv Predstavleni v osnovnomu delyuvialnimi elyuvialnimi prolyuvialnimi alyuvialnimi ta eolovimi eolovo delyuvialnimi ta inshimi genetichnimi tipami vidkladiv formuvannya yakih vidbuvalosya protyagom plejstocenu ta golocenu 7 Malakologichni reshtki otrimani z subaeralnih tovsh drugoyi nadzaplavnoyi terasi dali cinnu dodatkovu informaciyu dlya stratigrafichnih ta paleogeografichnih visnovkiv Viznacheno sho za vidovim skladom fauna cogo kompleksu ye harakternoyu lesovoyu bidnoyu na vidovij sklad Bilshist vidiv svidchat pro proces aktivnoyi eolovoyi akumulyaciyi lesovogo materialu Danij tipovij kompleks pidtverdzhuye isnuvannya v toj chas na danij teritoriyi holodnih posushlivih umov lesovogo stepu 8 Provedeni geologichni doslidzhennya teritoriyi s Vasiliv govoryat pro te sho pri detalnomu vivchenni konkretnih teritorij osoblivo takih sho mayut horoshi vidslonennya geologichnih porid mozhna otrimati informaciyu yaka dozvolyaye virishiti diskusijni chi nedostatno vivcheni pitannya sho stosuyutsya genezisu umov sedimentaciyi istoriyi rozvitku facialnoyi minlivosti ta pererv v osadonakopichenni riznih tipiv vidkladiv riznogo viku Dani rezultati vzyati iz doslidzhen 2013 2014 r za uchasti Grivula Anatoliya Mihajlovicha studenta Institutu biologiyi himiyi ta bioresursiv ta Kochergan Yani Anatoliyivni vikladacha BMANUM zdobuvacha kafedri fizichnoyi geografiyi ta racionalnogo prirodokoristuvannya Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Istoriya selaPersha pisemna zgadka pro naselenij punkt datuyetsya 1230 r koli v Galicko Volinskomu litopisi Vasiliv zgaduyetsya yak drevnyeruske misto Galickoyi Rusi Dokladnishe misto Vasiliv Serednovichchya z jogo vijnami nabigami riznih zagarbnikiv ta epidemiyami postupovo znivelyuvali kvituche misto V 1359 roci Vasiliv yak i vsya Bukovina staye chastinoyu Moldavskogo knyazivstva V 1538 roci ci zemli zagarbala sultanska Turechchina Bilshe dvohsot rokiv terpiv bukovinskij kraj spustoshlivi nabigi turkiv i tatar Pro ci podiyi v bagatoh selah isnuyut perekazi ta legendi V gramoti datovanij XVI st govoritsya sho gospodar Vasil kupiv u Vasilevi polovinu sela za 150 leyiv razom z gospodarstvom i lyudmi Bezprav ya neshadna ekspluataciya feodalami svoyih selyan vazhki umovi praci prizveli do fatalnogo zanepadu Vasileva yake peretvorilosya na ryadove selo Istorichni dzherela vkazuyut sho cherez Vasiliv u 1739 roci projshla chastina rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam generala Miniha Pro zv yazki zhiteliv sela z rosijskimi soldatami informaciya vidsutnya U 1794 roci za inshimi dzherelami 1807 roku do Vasileva priyizdit pershij jogo vlasnik baron Andrej Leopold fon Kapri i poselyayetsya v pivnichnij chastini sela Svij mayetok zvodit za yevropejskim zrazkom pochinaye zakladati bilya domu park Do ninishnogo dnya z cogo parku zbereglosya odne derevo v yaz z obhvatom stovbura 3 m v diametri U travni 1848 roku zhiteli Vasileva diznalisya pro skasuvannya kriposnogo prava Bilya yazichnickogo idola na Gozanisi vikopali veliku yamu mogilu u yakij pohovali panshinu V neyi skinuli serpi vila kosi grabli ta inshi znaryaddya yakimi pracyuvali na pana Pislya cogo vsim selom pishli do cerkvi na Liturgiyu Slobodi potim vlashtuvali tanci Shoroku azh do 1914 go silska gromada vidznachala ce svyato Vijni inozemne ponevolennya radyanska ateyistichna propaganda vidtisnili jogo na zadnij plan U 1974 roci u rozpal aktivnogo ateyistichnogo nastupu idola bulo rozbito V cej chas chinilisya vsilyaki pereshkodi religijnim svyatam z chasom zabulosya gulyannya pov yazane iz skasuvannyam panshini Do 100 richchya vhodzhennya Bukovini do skladu Avstro Ugorshini v Chernivcyah rozpochalosya budivnictvo mitropolichoyi rezidenciyi Kamin dlya sporudi dobuvali u Vasilevi a v urochishi Kotelce zhiteli vigotovlyali visokoyakisnu ceglu V nagorodu za pracovitist chesnist i dbajlivist a takozh z neobhidnosti rozvitku osviti avstrijska vlada u 1876 roci zbuduvala v seli chotiriklasnu pochatkovu shkolu V drugij polovini HIH st avstrijska administraciya spriyala deyakomu rozvitkovi nacionalnoyi osviti i duhovnosti Bogosluzhinnya v cerkvi velosya ukrayinskoyu movoyu ne chinilisya pereshkodi shodo vivchennya ridnoyi movi u shkoli Spochatku navchannya velosya nimeckoyu movoyu i odin den na tizhden ukrayinskoyu Z 1890 roku 3 dni nimeckoyu 2 ukrayinskoyu a z 1900 go v osnovnomu ukrayinskoyu i lishe 3 4 uroki nimeckoyi yak okremogo predmeta U 1939 roci v seli stvoryuyetsya oseredok ukrayinskih nacionalistiv yaki periodichno zbirayutsya v hati Semenyuka Mihajla Pered prisutnimi vistupav providnik OUN z Galichini yakogo zvali Orest chi to im ya chi to psevdo Vin prinosiv z soboyu gazeti i broshuri rozpovidav pro podiyi u sviti viv roz yasnyuvalnu robotu pro zavdannya i cili borotbi OUN V organizaciyu vhodili Tacyuk Vasil Tacyuk Mihajlo Tacyuk Olga Lyusya Semenyuk Mihajlo Vasilovich Pohivka Mikola Palagnich Ivan Vasilovich brati Grivuli Mikola i Dmitro Berbenyuk Vasil Ivanovich Buzinskij Dmitro Mikolajovich Gnidanik Mikola Zvizda Dmitro z Doroshivciv Grivul Litovska Ganna Petrivna Semenyuk Vasilina Ivanivna Mikulyak Vasil Petrovich Grivul Dmitro Vasilovich Timarskij Stepan Martinyuk Vasil Ivanovich Burik Katerina Pid vplivom diyalnosti OUN v seli stvoryuyetsya tovaristvo Prosvita Molodi hlopci i divchata organizovuvali koncerti ukrayinskogo narodnogo spivu gotuvali i pokazuvali odnoselchanam v stodoli Grivula Dmitra vistavi Najmichka Nazar Stodolya Tut brati Vasil ta Mihajlo Tacyuki deklamuvali poemu T Shevchenka Gajdamaki a yihnya sestra Olga vikonuvala pisni na virshi Kobzarya Taka yiyi dolya Po dibrovi viter viye tosho V bagatoh selyanskih hatah na pochesnomu misci poryad z obrazami visiv vishitij portret T G Shevchenka Nash Shevchenko z lyubov yu nazivali v seli velikogo Kobzarya 22 chervnya 1941 roku rozpochinayetsya radyansko nimecka vijna 30 chervnya do lav Chervonoyi Armiyi bilshoviki mobilizuvali 46 cholovik yaki majzhe vsi zaginuli Projshli vsyu vijnu i povernulisya zhivimi dodomu lishe troye Portej Mikola Vasilovich Yashuk Andrij Ivanovich i Berbenyuk Mikola Do prihodu rumuniv okremi vasilivski choloviki Litovskij Vasil Dmitrovich Gradovij Vasil Kirilyuk Vasil Petrovich Moskal Yakiv Ivanovich zapisalisya do lav Bukovinskogo kurenya samooboroni yakij u lipni 1941 r stvoriv provid OUN u m Zalishiki z zhiteliv pridnistrovskih sil Bukovini Ale nimci ne vvazhali za potribne pidtrimuvati ce formuvannya i rozignali jogo U kinci bereznya 1944 roku rumuni znovu zalishayut selo a na yih misce povernulisya bilshoviki Teper vasilivchani zustrichali vizvoliteliv nastorozheno bez kolishnogo pidnesennya V seli znovu vidnovili diyalnist silskoyi radi yaku ocholiv Melnichuk Ivan Petrovich Protyagom kvitnya serpnya 1944 roku pislya rozgromu Rumuniyi stali pishki povertatisya vasilivski choloviki iz robochih bataljoniv detashementiv Pochalasya mobilizaciya vasilivchan na radyansko nimeckij front 10 travnya bilshoviki proveli pershu mobilizaciyu a v serpni veresni drugu Iz Vasileva protyagom 1941 1945 rokiv bulo mobilizovano 176 cholovikiv 70 z nih zaginuli abo propali bezvisti Za muzhnist i vidvagu Semenyuk Vasil i Levickij Mikola buli udostoyeni ordena Chervonoyi Zirki II stupenya Kameneckij Vasil ordena Slavi III stupenya V pam yat pro tih hto ne povernuvsya z frontiv zhorstokoyi vijni u centri sela vstanovleno pam yatnik U 1947 roci v seli stvoreno kolgosp imeni Yu Fedkovicha yakij skladavsya z troh brigad Pershim golovoyu kolgospu buv obranij Korolik Mikola Ivanovich 1947 1949 rr dali Grivul Ivan Mikolajovich 1949 1953 rr Makuh Vasil Ivanovich 1953 1954 rr Popadyuk Oleksandr 1954 1956 rr Shevchuk Ivan Vasilovich 1956 1961 rr U 1961 r kolgosp imeni Yu Fedkovicha ob yednuyetsya z Kuliveckim kolgospom imeni B Hmelnickogo v yedine gospodarstvo imeni K Marksa yake ocholiv Litvinyuk Vitalij Ivanovich Cej kolgosp proisnuvav do 1975 r Protyagom usogo chasu gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni zernovih urozhajnist skladala 45 50 c z ga ta virobnictvi m yaso molochnoyi produkciyi Na chas zbilshennya kolgosp imeni K Marksa mav na rahunku blizko 1 mln krb Pislya zbilshennya vin vvijshov do skladu kolgospu Rosiya yakij ob yednuvav zemli chotiroh sil Kadubivci Chunkiv Kulivci i Vasiliv Kolgospom imeni K Marksa bulo zbudovano 8 primishen ferm traktornu brigadu tik kontoru suchasne primishennya shkoli 1964 ryad magaziniv Kolgosp Rosiya zbuduvav Budinok kulturi i dityachij sadok yakij utrimuvav vlasnim koshtom paviljon pobutovogo obslugovuvannya viddilennya zv yazku ta oshadnoyi kasi A cherez deyakij chas z yavilisya ambulatoriya zubolikuvalnij kabinet pologovij budinok apteka biblioteka Protyagom 1972 1974 rr kolgosp vlasnim koshtom zbuduvav okreme primishennya dlya silskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu Vin mav chotiri veliki zali u yakih mistilisya ekspoziciyi predmetiv arheologichnih znahidok kopiyi istorichnih gramot dokumentiv predmeti pobutu praci odyag tosho Ale v 1987 r pri stvorenni v comu primishenni filialu zavodu Graviton muzej rozibrali a eksponati zvalili na shodi silskogo Budinku kulturi Mozhna pripustiti sho taki spravi bez vidoma miscevoyi vladi vidbuvatisya ne mogli Lishe v 1992 r rozpochalisya vidnovlyuvalni roboti yaki dali mozhlivist restavruvati poki sho odin zal Period tak zvanoyi perebudovi v SRSR aktivizuvav i prostih lyudej U 1989 r v seli stvoryuyetsya oseredok Narodnogo ruhu Ukrayini yakij ocholiv Martinyuk Dmitro Vasilovich Majzhe kozhen svidomij zhitel stav jogo chlenom i na referendumi 1991 roku vse naselennya Vasileva pidtrimalo utvorennya nezalezhnoyi samostijnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Rozbalansovanist ekonomichnih zv yazkiv pislya rozpadu SRSR neterpimist do kolektivnoyi formi gospodaryuvannya priskorili zanepad kolis zamozhnogo kolgospu Rosiya U 1997 r kolgosp rozpavsya zemli i majno selyani rozdilili mizh soboyu Zemlyu selyani otrimali a obroblyati yiyi bez silskogospodarskoyi tehniki stalo nemozhlivo Z ciyeyi prichini znachna kilkist ornoyi rodyuchoyi zemli dovgij chas zarostala bur yanami Ostannimi rokami yiyi orenduye silskogospodarske pidpriyemstvo TzOV Hreshatik Agro Rinkovi vidnosini zmusili okremih zhiteliv perebudovuvati svoyu svidomist shob zajmatisya pidpriyemnictvom Najshvidshe v seli z yavilisya privatni torgovi zakladi pidpriyemci Yavorskij Vasil Petrovich Ganzyuk Georgij Antonovich Gonchar Petro Mikolajovich Borsuk Dmitro Kican Mihajlo Na teritoriyi sela uspishno funkcionuye pidpriyemstvo z vidgodivli svinej Nasha svinka ker Strokan M M NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1231 osoba z yakih 537 cholovikiv ta 694 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1229 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 27 rosijska 0 41 biloruska 0 08 moldovska 0 08 rumunska 0 08 Legendi VasilevaPlosha davnogo mista nabagato perevishuye ploshu suchasnogo sela Navit legenda pro te yak troye v yazniv namagalisya utekti z vasilevskogo zamku zmajstruvavshi derev yani krila i kinuvshis z stin tverdini vse she zhive v narodnij pam yati I pro cerkvi perekazi zbereglisya nachebto najbilshij hram stoyav v posadi u teperishnomu urochishi Glinishe na misi Hom i mav ponad 30 metriv u visotu Z jogo bani mozhna bulo za spriyatlivoyi pogodi pobachiti navit Gorodenku A ce ne mensh yak 30 kilometriv Tomu she odin variant legendi pro troh vtikachiv na derev yanih krilah kazhe sho buli to majstri zodchi sho pribuli azh z Vizantiyi zvesti takij veletenskij divo hram i yakih ne hotili vidpuskati z mista shob buva ne povtorili svij shedevr u susidiv Najdivnishij variant perekazu chomus pov yazuye budivnictvo svyatini z vidvidinami Vasileva avstrijskoyu imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu yaka nachebto hotila zvesti veletensku cerkvu na podiv vsomu svitu a koli majstri pogodilisya vikonati yiyi bazhannya perelyakalasya sho voni zmozhut zvesti v inshij derzhavi she vishij hram i nakazala slugam pribrati rishtuvannya vid novozvedenoyi cerkvi Za legendoyu odin z majstriv doletiv do susidnoyi gori inshij do Gorodisha a tretij vpav pid cerkvoyu shozhe perepovidayut pro zamok u Buchachi Ta najmotoroshnisha legenda rozkazuye pro te yak v stini hramu majster budivnichij zahlobuyuchis slozami zamuruvav svoyu druzhinu nachebto inakshe jomu ne vdavalosya zakinchiti svoyu robotu Poruch z svyatineyu buv prirodno cvintar Pro te sho legenda maye pid soboyu tverdu osnovu z faktiv zaraz nagaduyut veletenski kam yani hresti sho vidniyutsya na verhivci glinyanogo misu nad rikoyu Na bagatoh hrestah vse she pomitni kirilichni napisi Inshi silski toponimi Gorodishe Torgovicya Monastirishe Muri tezh navodyat na rozdumi pro neperervnist pam yati A patriotichno nalashtovani selyani navit vpevneni sho same chenci z Vasileva yakij spustoshila tatarska orda pereselilisya z Dnistra na Prut i zasnuvali Chernivci A zemlya sela shedro pidgodovuye legendi chas vid chasu daruyuchi meshkancyam ulamki starovinnih rechej kam yani sarkofagi a u 1821 r navit skarb z 20 sribnih sklyanih ta midnih prikras HII st Haj prikrasi j ne zoloti ta dlya vchenih voni na vagu zolota os yaki pidviski bubonci ta skronevi kilcya nosili davni bukovinci os yakimi nashivnimi blyashkami prikrashali svoyi shati Na Gorodishi vdalosya vidnajti bronzovu bulavu z shipami Hto znaye mozhe kolis vona nalezhala miscevomu knyazyu A she majzhe kozhen miscevij zhitel natikavsya u zemli na kistyaki bagatotisyachne misto malo veliki cvintari Osoblivo bagato takih znahidok buvaye pislya silnih zliv V 1992 r v urochishi Zamchishe bulo vstanovleno pam yatnij kamin ta hrest na chest 600 richchya pershoyi pisemnoyi zgadki pro Bukovinu Zi zberezhenih pam yatok vidznachimo hrestovokupolnu cerkvu Rizdva Bogorordici yaka datuyetsya 1835 rokom Za legendoyu zhiteli mista nad Dnistrom slavilisya svoyeyu veseloyu vdacheyu tomu j nazvali svoye misto Veselivom Piznishe nachebto nazva transformuvalasya u Vasiliv Hocha malo veselogo v usvidomlenni togo yak Chas zminyuye doli mist i sil A u Vasilevi ce vidchuvayetsya osoblivo gostro Na okolicyah sela viyavleno gorodishe svyatilishe Na mogilniku HII HIII st vidkriti yami z vugillyam kistkami tvarin i cherepkami Div takozh Vasiliv gorodishe OsvitaV nagorodu za pracovitist chesnist i dbajlivist a takozh z neobhidnosti rozvitku osviti avstrijska vlada u 1876 roci zbuduvala v seli chotiriklasnu pochatkovu shkolu V drugij polovini HIH st avstrijska administraciya spriyala deyakomu rozvitku nacionalnoyi osviti i duhovnosti Bogosluzhinnya v cerkvi velosya ukrayinskoyu movoyu ne chinilisya pereshkodi shodo vivchennya ridnoyi movi u shkoli Spochatku navchannya velosya nimeckoyu movoyu i odin den na tizhden ukrayinskoyu Z 1890 roku 3 dni nimeckoyu 2 ukrayinskoyu a z 1900 go v osnovnomu ukrayinskoyu i lishe 3 4 uroki nimeckoyi yak okremogo predmeta U 1922 roci Vasilivsku ukrayinsku narodnu shkolu perejmenuvali na rumunsku narodnu shkolu Vzhe z 1927 roku bulo zaboroneno vzhivannya ukrayinskoyi movi v shkoli u derzhavnomu dilovodstvi zapis metrik ciyeyu movoyu Svyashenikiv sho ne govorili propovidi po rumunskomu zvilnyali Oficijno progoloshuvalosya sho rumunska mova v cerkvi obov yazkova koli ye v nij hoch odin rumun Kategorichnij zaboroni pidlyagav spiv ukrayinskih narodnih pisen z chim niyak ne hotili miritisya najbilsh svidomi zhiteli Nova vlada radyanska vidkrila 4 klasnu pochatkovu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya batkiv zobov yazali viddati vsih ditej shkilnogo viku do shkoli Novostvorena silrada stala pidshukovuvati primishennya dlya biblioteki klubu medpunktu Kolgospom imeni K Marksa v 1964 roci zbuduvav suchasne primishennya shkoli Vidomi osobiKirilyuk Dmitro Nikiforovich zdobuv vishu osvitu za Rumuniyi zakinchiv Videnskij universitet Babich Taras Lyubomirovich 26 09 1967 11 11 1986 uchasnik radyansko afganskoyi vijni kavaler ordena Chervonoyi Zirki Kirilyuk Miroslav Ivanovich profesor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Goshovskij Ivan Petrovich nachalnik shahti m Gorlivka Grivul Todor Mikolajovich doktor himichnih nauk m Lviv Manik Mikola Vasilovich keruyuchij viddilennya Privatbanku m Uzhgorod Tacyuk Mikola Mihajlovich golovnij likar rajonnoyi likarni m Rahiv Berbenyuk Kostyantin Ivanovich starshij slidchij UBOZ polkovnik m Chernivci Mikulyak Vasilina Mikolayivna istorik zasluzhenij uchitel Ukrayini Zaporizka oblast Babich Ganna Tarasivna kerivnik aparatu Zastavnivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Manik Ivan Vasilovich zaviduvach pologovogo budinku 2 m Chernivci Dovbenchuk Vasilina Vasilivna zastupnik nachalnika oblasnogo viddilennya Pensijnogo fondu Ukrayini m Chernivci Tanasijchuk Petro Ivanovich 1989 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tomorug Vasil Mihajlovich 1879 1963 pedagog gromadskij diyach chetar UGA Tomorug Teofil Dmitrovich 1891 1952 inzhener poruchnik UGA PrirodaVasilivska virva ihtiologichnij zakaznik Vasilivska stinka geologichna pam yatka prirodi Vasilivski vodospadi geologichna pam yatka prirodi PosilannyaPogoda v seli 1 listopada 2016 u Wayback Machine PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vasiliv Cherniveckij rajon Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini I P Rusanova B A Timoshuk Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan M Izdatelstvo Ladoga 100 2007 304 s il sh tab Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi