Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Томоруґ Василь Михайлович, рицар де (11 квітня 1879, с. Василів — 1963), педагог, громадський діяч, четар УГА.
| Василь Томоруґ | |
|---|---|
 Четар | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 11 квітня 1879 с. Василів |
| Смерть | 1963 |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Формування |  УГА |
| Війни / битви | Польсько-українська війна (1918—1919) |
Життєпис
Народився в с. Василів, повіт Заставна (тепер Заставнівського р-ну Чернівецької обл.) в сім'ї шляхтича Михайла Томоруґа та Євдокії, уродженої Ісар.
Навчання
В 1893/1894 навчального р. навчався в 1-му класі вищої державної гімназії в Чернівцях. Завершив середню освіту в державній учительській семінарії м. Чернівці, де в липні 1899 р. (разом з М. Топущаком) склав матуральні іспити та був іменований кандидатом на вчительську посаду. В травні 1902 р. склав учительський кваліфікаційний іспит на право викладання українською та німецькою мовами в народних школах.
Освітня діяльність
Працював учителем, згодом директором школи в гуцульському с. Кирлібаба, повіт Кімполунґ на Буковині (тепер Румунія). В 12.1905 р. переведений директором школи до Нижніх Синівців, повіт Серет (тепер Глибоцького р-ну Чернівецької обл.). В 03.1908 р. на власне прохання був переведений директором 2-ласної школи в с. Задубрівка Чернівецького приміського повіту (тепер Заставнівського р-ну Чернівецької обл.).
Громадська діяльність
Активний член Чернівецької заміської філії товариства «Руська Бесіда», керівник читальні «Руської Бесіди» в с. Задубрівка. Співорганізатор та учасник величавого Шевченківського свята, яке відбулося в приміщені читальні с. Стара Жучка 19.07.1914 р. за участю понад 500 представників читалень громад Нова Жучка, Садаґура, Рогізна, Раранча, Добринівці, Горішні Ширівці, Задубрівка, Мамаївці і Камена.
Військова служба
Під час Світової війни служив у загальному ополченні, з 03.1918 р. іменований хорунжим, а з 08.1918 р. лейтенантом ландштурму окружної команди ландштурму № 22. Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як четар УГА. Воював у складі 9-ї (Белзької) бригади УГА. Взимку 1919—1920 р. перехворів на плямистий тиф, в 01.1920 р. перебував як виздоровець після тифу в Балті, в переходовім відділі при НК УГА, пізніше ЧУГА. Від четаря І. Жили, який за більшовиків працював у Балтському районному комісаріаті освіти, отримав посвідку інструктора позашкільної освіти в Балтському районі. Входив до групи старшин УГА, які наприкінці 04.1920 р. вирішили утікати з-під більшовицької влади в Балті в Чечельник. Майже на місяць затримавшись у с. Попова Гребля (тепер Чечельницького р-ну Вінницької обл.), далі через с. Лабушне (тепер Кодимського р-ну Одеської обл.), через Ямпільський повіт дійшли до м. Ялтушків в околицях Бару. Збруч перейшли на початку 08.1920 р. мостом у Гусятині безперешкодно, бо більшовицькі війська були вже за Тернополем. Залишивши своїх галицьких товаришів В. Томоруґ пішов у напрямку Чорткова і далі на Буковину з виданою в сільраді Лабушного довідкою про те, що він є австрійським військовополоненим.
Післявоєнна діяльність
Повернувшись на Буковину, працював у школі с. Задубрівка на посаді директора. Був одним з тих буковинських педагогів, які в 1929 р. офіційно задекларували свою рутенську (українську) національність. Вийшовши в 1935 р. на пенсію продовжував жити в с. Задубрівка, лише на зиму переїжджаючи в Чернівці, де мешкав за адресою вул. Генерала Мірческу, 20.
Член товариства «Український Народний Дім» в Чернівцях. В останньому списку членів «Народного Дому», укладеному 15.06.1943, Василь Томоруґ згаданий як «директор школи на пенсії в Задубрівці, румунський громадянин українського етнічного походження».
У 1944 р. виїхав на Захід. Після Другой світової війни мешкав з дружиною Людмилою-Камілою, уродженою Штекль (1897—1966), в Південному урядовому окрузі Баден (тепер урядовий округ Фрайбург) землі Баден-Віртенберґ у Німеччині, де і помер.
У літературі помилково іменується «Томорук».
Джерела
- Володимир Старик. Енциклопедія ЗУНР. Т. 4. — С. 89—90.
Література
- Von der Lehrerbildungsanstalt. // «Bukowinaer Post». — 1899. — 20 липня.
- Ergebnis der Lehrbefähigungsprüfung im Maitermine 1902. // «Bukowinaer pädagogische Blätter». — 1902. — 25 травня. — С. 545—155.
- Szewczenko Feier in Alt-Zuczka. // «Bukowinaer Post». — 1914. — 23 липня.
- Алиськевич М. Пів року під більшовиками. // «Літопис Червоної Калини». — 1933. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 10—12.; Ч. 12. — Грудень. — С. 20—24.
- Ілюстрована хроніка товариства «Український Народний Дім» у Чернівцях 1884—1934. Чернівці, 1934. — С. 68.; Дубас П. Доля двох стрільців. // «Голос комбатанта». — 1960. — Ч. 8 (14).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomorug Vasil Mihajlovich ricar de 11 kvitnya 1879 s Vasiliv 1963 pedagog gromadskij diyach chetar UGA Vasil Tomorug ChetarZagalna informaciyaNarodzhennya11 kvitnya 1879 1879 04 11 s VasilivSmert1963 1963 NacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaFormuvannya UGAVijni bitviPolsko ukrayinska vijna 1918 1919 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Navchannya 1 2 Osvitnya diyalnist 1 3 Gromadska diyalnist 1 4 Vijskova sluzhba 1 5 Pislyavoyenna diyalnist 2 Dzherela 3 LiteraturaZhittyepisred Narodivsya v s Vasiliv povit Zastavna teper Zastavnivskogo r nu Cherniveckoyi obl v sim yi shlyahticha Mihajla Tomoruga ta Yevdokiyi urodzhenoyi Isar Navchannyared V 1893 1894 navchalnogo r navchavsya v 1 mu klasi vishoyi derzhavnoyi gimnaziyi v Chernivcyah Zavershiv serednyu osvitu v derzhavnij uchitelskij seminariyi m Chernivci de v lipni 1899 r razom z M Topushakom sklav maturalni ispiti ta buv imenovanij kandidatom na vchitelsku posadu V travni 1902 r sklav uchitelskij kvalifikacijnij ispit na pravo vikladannya ukrayinskoyu ta nimeckoyu movami v narodnih shkolah Osvitnya diyalnistred Pracyuvav uchitelem zgodom direktorom shkoli v guculskomu s Kirlibaba povit Kimpolung na Bukovini teper Rumuniya V 12 1905 r perevedenij direktorom shkoli do Nizhnih Sinivciv povit Seret teper Glibockogo r nu Cherniveckoyi obl V 03 1908 r na vlasne prohannya buv perevedenij direktorom 2 lasnoyi shkoli v s Zadubrivka Cherniveckogo primiskogo povitu teper Zastavnivskogo r nu Cherniveckoyi obl Gromadska diyalnistred Aktivnij chlen Cherniveckoyi zamiskoyi filiyi tovaristva Ruska Besida kerivnik chitalni Ruskoyi Besidi v s Zadubrivka Spivorganizator ta uchasnik velichavogo Shevchenkivskogo svyata yake vidbulosya v primisheni chitalni s Stara Zhuchka 19 07 1914 r za uchastyu ponad 500 predstavnikiv chitalen gromad Nova Zhuchka Sadagura Rogizna Rarancha Dobrinivci Gorishni Shirivci Zadubrivka Mamayivci i Kamena Vijskova sluzhbared nbsp Pid chas Svitovoyi vijni sluzhiv u zagalnomu opolchenni z 03 1918 r imenovanij horunzhim a z 08 1918 r lejtenantom landshturmu okruzhnoyi komandi landshturmu 22 Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi monarhiyi stav na sluzhbu v ukrayinsku armiyu yak chetar UGA Voyuvav u skladi 9 yi Belzkoyi brigadi UGA Vzimku 1919 1920 r perehvoriv na plyamistij tif v 01 1920 r perebuvav yak vizdorovec pislya tifu v Balti v perehodovim viddili pri NK UGA piznishe ChUGA Vid chetarya I Zhili yakij za bilshovikiv pracyuvav u Baltskomu rajonnomu komisariati osviti otrimav posvidku instruktora pozashkilnoyi osviti v Baltskomu rajoni Vhodiv do grupi starshin UGA yaki naprikinci 04 1920 r virishili utikati z pid bilshovickoyi vladi v Balti v Chechelnik Majzhe na misyac zatrimavshis u s Popova Greblya teper Chechelnickogo r nu Vinnickoyi obl dali cherez s Labushne teper Kodimskogo r nu Odeskoyi obl cherez Yampilskij povit dijshli do m Yaltushkiv v okolicyah Baru Zbruch perejshli na pochatku 08 1920 r mostom u Gusyatini bezpereshkodno bo bilshovicki vijska buli vzhe za Ternopolem Zalishivshi svoyih galickih tovarishiv V Tomorug pishov u napryamku Chortkova i dali na Bukovinu z vidanoyu v silradi Labushnogo dovidkoyu pro te sho vin ye avstrijskim vijskovopolonenim Pislyavoyenna diyalnistred Povernuvshis na Bukovinu pracyuvav u shkoli s Zadubrivka na posadi direktora Buv odnim z tih bukovinskih pedagogiv yaki v 1929 r oficijno zadeklaruvali svoyu rutensku ukrayinsku nacionalnist Vijshovshi v 1935 r na pensiyu prodovzhuvav zhiti v s Zadubrivka lishe na zimu pereyizhdzhayuchi v Chernivci de meshkav za adresoyu vul Generala Mirchesku 20 Chlen tovaristva Ukrayinskij Narodnij Dim v Chernivcyah V ostannomu spisku chleniv Narodnogo Domu ukladenomu 15 06 1943 Vasil Tomorug zgadanij yak direktor shkoli na pensiyi v Zadubrivci rumunskij gromadyanin ukrayinskogo etnichnogo pohodzhennya U 1944 r viyihav na Zahid Pislya Drugoj svitovoyi vijni meshkav z druzhinoyu Lyudmiloyu Kamiloyu urodzhenoyu Shtekl 1897 1966 v Pivdennomu uryadovomu okruzi Baden teper uryadovij okrug Frajburg zemli Baden Virtenberg u Nimechchini de i pomer U literaturi pomilkovo imenuyetsya Tomoruk Dzherelared Volodimir Starik Enciklopediya ZUNR T 4 S 89 90 Literaturared Von der Lehrerbildungsanstalt Bukowinaer Post 1899 20 lipnya Ergebnis der Lehrbefahigungsprufung im Maitermine 1902 Bukowinaer padagogische Blatter 1902 25 travnya S 545 155 Szewczenko Feier in Alt Zuczka Bukowinaer Post 1914 23 lipnya Aliskevich M Piv roku pid bilshovikami Litopis Chervonoyi Kalini 1933 Ch 10 Zhovten S 10 12 Ch 12 Gruden S 20 24 Ilyustrovana hronika tovaristva Ukrayinskij Narodnij Dim u Chernivcyah 1884 1934 Chernivci 1934 S 68 Dubas P Dolya dvoh strilciv Golos kombatanta 1960 Ch 8 14 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tomorug Vasil Mihajlovich amp oldid 42248573