Мама́ївці — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Населення становить 5818 осіб. Центр Мамаївської громади.
село Мамаївці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Покрови | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернівецька область | ||||
Район | Чернівецький район | ||||
Громада | Мамаївська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA73060370010090405 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1580 | ||||
Населення | 5818 | ||||
Поштовий індекс | 59343 | ||||
Телефонний код | +380 3736 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°21′01″ пн. ш. 25°49′32″ сх. д. / 48.35028° пн. ш. 25.82556° сх. д.Координати: 48°21′01″ пн. ш. 25°49′32″ сх. д. / 48.35028° пн. ш. 25.82556° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 174 м | ||||
Водойми | Прут, Совиця | ||||
Найближча залізнична станція | Мамаївці | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 59343 Чернівецька обл., Кіцманський район., с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156 | ||||
Карта | |||||
Мамаївці | |||||
Мамаївці | |||||
Мапа | |||||
Мамаївці у Вікісховищі |
Географія
Буковинське село Мамаївці розташоване поблизу річки Прут. Через село проходить автомагістраль Чернівці — Тернопіль, Івано-Франківськ, та залізниця — станція Мамаївці. Відстань до обласного центру 12 кілометрів автодорогами.
Клімат
Мамаївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Назва
Мамаївці одержали своє ім'я від землевласника Мамаєскула; народні легенди натомість розповідають, що назва походить від жінки із Галичини, яка називалася Маманна і оселилася в тамтешньому монастирі; інша легенда стверджує, що назва села пішла від знаменитого татарського темника Мамая, який, начебто, зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори.
Історія
Перша згадка про Мамаївці датується 1580 роком. Гетьман Пилип Орлик тут був проїздом у 1722 році.
Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського Скиту. Церква скиту Мамаївці заснована в 1667 році. Після ліквідації Мамаївського скиту, його церкву хотіла перенести в своє село громада села Шубранець, як про це свідчить її заява до консисторії від 5 листопада 1785 року. Також і громада села Мамаївці в заяві до консисторії від 20/31 травня 1786 року внесла прохання, щоб їй було дозволено «церкву, яка знаходиться на мамаївському хуторі, перенести в їх село». Однак в подальшому церкву Мамаївського скиту було подаровано сусідній парохії Садагура; в 1936 році ця церква вже не існувала.
У ХІХ ст. поселення мало власний герб - зображення лелеки, оберненого в лівий геральдичний бік (цікаво, що печатки з цим гербом використовували громади обох історичних частин селища - Нових Мамаївців і Старих Мамаївців).
По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років.
Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 17 вересня 1991 року село існувало як два окремих села Новосілка (до 7 вересня 1946 село Нові Мамаївці) і Старосілля (до 7 вересня 1946 село Старі Мамаївці). У вересні 1991 року ці два населені пункти були об'єднані в одне село Мамаївці.
9 серпня 2017 року шляхом об'єднання Лужанської селищної ради та Мамаївської сільської ради, село стало адміністративним центр Мамаївської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 4428 | 95,41 % |
євреї | 83 | 1,79 % |
поляки | 49 | 1,06 % |
росіяни | 44 | 0,95 % |
румуни | 25 | 0,54 % |
німці | 12 | 0,26 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4472 | 96,36 % |
їдиш | 64 | 1,38 % |
румунська | 30 | 0,65 % |
німецька | 29 | 0,62 % |
польська | 27 | 0,58 % |
російська | 19 | 0,41% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5768 | 99.14% |
російська | 31 | 0.53% |
румунська | 16 | 0.27% |
білоруська | 1 | 0.02% |
польська | 1 | 0.02% |
єврейська | 1 | 0.02% |
Усього | 5818 | 100% |
Пам'ятки
- Дерев'яна церква святого Івана Хрестителя (1863).
- Мурована Свято-Покровська церква (1906).
Обидва храми внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
З 2018 року у Мамаївцях проводять фестиваль тюльпанів.
Відомі люди
- Гнатюк Дмитро Михайлович (1925—2016) — український оперний співак (баритон), Герой України
- Паранюк Павло Григорович — Хорунжий Армії УНР.
- Пігуляк Єротей Григорович — громадський діяч
- Мензатюк Зірка Захаріївна — письменниця
- — архітектор
- Тащук Іван Степанович — художник
- Кобилянський Омелян Миколайович — художник, поет, учитель
- Равлюк Анна — художниця
- — учитель, майстер народної творчості України
- Кокоячук Володимир Олексійович — художник
- Швед Ярослав Антонович — директор , Герой України
- Райло Захарій — український живописець
- — будівельник і меценат
Фестиваль тюльпанів
У селі Мамаївці на полі кожного року висаджують майже 300 тисяч тюльпанів з Нідерландів. Більшість з них – піоновидні ексклюзивні сорти.
У цей період кожен охочий може сфотографуватися біля незвичайних фотозон із живих квітів, поласувати смачними стравами, а також послухати виступи музичних колективів.
Світлини
Примітки
- ВВРУ, 2018, № 25, стор. 15
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 17 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Дані наведені сумарно для сіл Старі Мамаївці (рум. Mămăești-Vechi) і Нові Мамаївці (рум. Mămăești-Noui)
- . Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мамаївці |
- Офіційний вебсайт Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Старе місто — с. Мамаївці [Архівовано 13 березня 2013 у WebCite]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mama yivci selo v Ukrayini u Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Naselennya stanovit 5818 osib Centr Mamayivskoyi gromadi selo MamayivciGerb PraporCerkva PokroviCerkva PokroviKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Mamayivska silska gromadaKod KATOTTG UA73060370010090405Osnovni daniZasnovane 1580Naselennya 5818Poshtovij indeks 59343Telefonnij kod 380 3736Geografichni daniGeografichni koordinati 48 21 01 pn sh 25 49 32 sh d 48 35028 pn sh 25 82556 sh d 48 35028 25 82556 Koordinati 48 21 01 pn sh 25 49 32 sh d 48 35028 pn sh 25 82556 sh d 48 35028 25 82556Serednya visota nad rivnem morya 174 mVodojmi Prut SovicyaNajblizhcha zaliznichna stanciya MamayivciMisceva vladaAdresa radi 59343 Chernivecka obl Kicmanskij rajon s Mamayivci vul Shevchenka 156KartaMamayivciMamayivciMapa Mamayivci u VikishovishiGeografiyaBukovinske selo Mamayivci roztashovane poblizu richki Prut Cherez selo prohodit avtomagistral Chernivci Ternopil Ivano Frankivsk ta zaliznicya stanciya Mamayivci Vidstan do oblasnogo centru 12 kilometriv avtodorogami Klimat Mamayivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya NazvaMamayivci oderzhali svoye im ya vid zemlevlasnika Mamayeskula narodni legendi natomist rozpovidayut sho nazva pohodit vid zhinki iz Galichini yaka nazivalasya Mamanna i oselilasya v tamteshnomu monastiri insha legenda stverdzhuye sho nazva sela pishla vid znamenitogo tatarskogo temnika Mamaya yakij nachebto zupinyavsya tut zi svoyeyu ordoyu pered tim yak navazhuvavsya peretinati Karpatski gori IstoriyaDerev yana cerkva Ivana Hrestitelya Persha zgadka pro Mamayivci datuyetsya 1580 rokom Getman Pilip Orlik tut buv proyizdom u 1722 roci Vidomo sho u chastini sho nazivalasya Novimi Mamayivcyami isnuvalo dva monastirya yaki buli filiyami Manyavskogo Skitu Cerkva skitu Mamayivci zasnovana v 1667 roci Pislya likvidaciyi Mamayivskogo skitu jogo cerkvu hotila perenesti v svoye selo gromada sela Shubranec yak pro ce svidchit yiyi zayava do konsistoriyi vid 5 listopada 1785 roku Takozh i gromada sela Mamayivci v zayavi do konsistoriyi vid 20 31 travnya 1786 roku vnesla prohannya shob yij bulo dozvoleno cerkvu yaka znahoditsya na mamayivskomu hutori perenesti v yih selo Odnak v podalshomu cerkvu Mamayivskogo skitu bulo podarovano susidnij parohiyi Sadagura v 1936 roci cya cerkva vzhe ne isnuvala U HIH st poselennya malo vlasnij gerb zobrazhennya leleki obernenogo v livij geraldichnij bik cikavo sho pechatki z cim gerbom vikoristovuvali gromadi oboh istorichnih chastin selisha Novih Mamayivciv i Starih Mamayivciv Vstup radyanskoyi armiyi u selo Stari Mamayivci 1940 r Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni selo perezhilo golodomor 1946 1947 rokiv Meshkanci sela zaznali karalnoyi akciyi operaciyi Zahid Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Do 17 veresnya 1991 roku selo isnuvalo yak dva okremih sela Novosilka do 7 veresnya 1946 selo Novi Mamayivci i Starosillya do 7 veresnya 1946 selo Stari Mamayivci U veresni 1991 roku ci dva naseleni punkti buli ob yednani v odne selo Mamayivci 9 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya Luzhanskoyi selishnoyi radi ta Mamayivskoyi silskoyi radi selo stalo administrativnim centr Mamayivskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kicmanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaNacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 4428 95 41 yevreyi 83 1 79 polyaki 49 1 06 rosiyani 44 0 95 rumuni 25 0 54 nimci 12 0 26 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 4472 96 36 yidish 64 1 38 rumunska 30 0 65 nimecka 29 0 62 polska 27 0 58 rosijska 19 0 41 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 5768 99 14 rosijska 31 0 53 rumunska 16 0 27 biloruska 1 0 02 polska 1 0 02 yevrejska 1 0 02 Usogo 5818 100 Pam yatkiDerev yana cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya 1863 Murovana Svyato Pokrovska cerkva 1906 Obidva hrami vneseni do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Z 2018 roku u Mamayivcyah provodyat festival tyulpaniv Vidomi lyudiPogruddya Dmitra GnatyukaV muzeyi Dmitra GnatyukaGnatyuk Dmitro Mihajlovich 1925 2016 ukrayinskij opernij spivak bariton Geroj Ukrayini Paranyuk Pavlo Grigorovich Horunzhij Armiyi UNR Pigulyak Yerotej Grigorovich gromadskij diyach Menzatyuk Zirka Zahariyivna pismennicya arhitektor Tashuk Ivan Stepanovich hudozhnik Kobilyanskij Omelyan Mikolajovich hudozhnik poet uchitel Ravlyuk Anna hudozhnicya uchitel majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Kokoyachuk Volodimir Oleksijovich hudozhnik Shved Yaroslav Antonovich direktor Geroj Ukrayini Rajlo Zaharij ukrayinskij zhivopisec budivelnik i mecenatFestival tyulpanivU seli Mamayivci na poli kozhnogo roku visadzhuyut majzhe 300 tisyach tyulpaniv z Niderlandiv Bilshist z nih pionovidni eksklyuzivni sorti U cej period kozhen ohochij mozhe sfotografuvatisya bilya nezvichajnih fotozon iz zhivih kvitiv polasuvati smachnimi stravami a takozh posluhati vistupi muzichnih kolektiviv SvitliniPrimitkiVVRU 2018 25 stor 15 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 17 zhovtnya 2018 rum fr Dani navedeni sumarno dlya sil Stari Mamayivci rum Mămăești Vechi i Novi Mamayivci rum Mămăești Noui Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 10 bereznya 2019 Procitovano 8 bereznya 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MamayivciOficijnij vebsajt Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stare misto s Mamayivci Arhivovano 13 bereznya 2013 u WebCite Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi