Іва́н Степа́нович Тащу́к (26 червня 1941, Стрілецький Кут, УРСР — 23 серпня 2000, Мамаївці, Україна) — самодіяльний художник, що працював у різних образотворчих жанрах. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1985).
Іван Степанович Тащук | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 26 червня 1941 Стрілецький Кут, УРСР | |||
Смерть | 23 серпня 2000 (59 років) | |||
Мамаївці, Україна | ||||
Країна | СРСР → Україна | |||
Діяльність | художник | |||
Вплив на | ||||
Звання | ||||
| ||||
Життєпис
Іван Тащук народився у селі Стрілецький Кут, що на Буковині. Рано втратив батька, тож у повоєнні роки мешкав у татового брата в Шипинцях. З семи років захоплювався ліпленням, а у третьому класі почав малювати олівцем. Першими вчителями хлопця були шкільні викладачі малювання — та . Після закінчення семи класів працював лаборантом у середній школі, а згодом — завідувачем клубу в селі Ревному.
Під час служби в армії протягом 1960—1964 років виконував обов'язки художника-оформлювача. Згодом займався оформленням інтер'єрів закладів харчування, працюючи у Кіцманській райспоживспілці. Наступним місцем роботи Тащука став сувенірний цех Чернівецької фабрики. Його ескізи-зразки різьби демонструвалися на торговельній виставці-ярмарку в Запоріжжі. З 1966 року художник мешкав у Мамаївцях Кіцманського району.
Іван Тащук працював у різних образотворчих жанрах. Серед його ранніх полотен найбільш відомими є «Човни», «Курячий дощ», «Село» та «Гірський пейзаж». З 1976 року брав участь в обласних художніх виставках. Першу персональну виставку Тащука було організовано 1980 року в Кіцмані, другу — 1985 року в Чернівцях. Остання справила на поціновувачів мистецтва неабияке враження. Серед 58 робіт, що експонувалися на виставці, особливо відзначалися полтна «Надвечір'я», «Злива», «Сонце сходить», «Кладка» та «Бурхливий Черемош». Окрім того, Іван Тащук ілюстрував твори Михайла Івасюка, Ольги Кобилянської, Зінаїди Тулуб, Лесі Українки та Юрія-Осипа Федьковича. Його роботи зберігаються у Чернівецькому краєзнавчому та Кіцманському історичному музеях, Мамаївській загальноосвітній школі та у приватних колекціях.
Помер 23 червня 2000 року у Мамаївцях, де й похований. 2004 року в селі було відкрито меморіальну дошку на честь художника.
Відзнаки та нагороди
Примітки
- . Офіційний сайт Романа Свередюка. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
Джерела
- Баннікова О.В. Видатні діячі культури та мистецтв Буковини. — Чернівці : Книги — XXI ст, 2010. — Т. 1. — С. 301—302.
- . «Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області». Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tashuk Iva n Stepa novich Tashu k 26 chervnya 1941 Strileckij Kut URSR 23 serpnya 2000 Mamayivci Ukrayina samodiyalnij hudozhnik sho pracyuvav u riznih obrazotvorchih zhanrah Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR 1985 Ivan Stepanovich TashukNarodzhennya26 chervnya 1941 1941 06 26 Strileckij Kut URSRSmert23 serpnya 2000 2000 08 23 59 rokiv Mamayivci UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnisthudozhnikVpliv naZvannyaZhittyepisIvan Tashuk narodivsya u seli Strileckij Kut sho na Bukovini Rano vtrativ batka tozh u povoyenni roki meshkav u tatovogo brata v Shipincyah Z semi rokiv zahoplyuvavsya liplennyam a u tretomu klasi pochav malyuvati olivcem Pershimi vchitelyami hlopcya buli shkilni vikladachi malyuvannya ta Pislya zakinchennya semi klasiv pracyuvav laborantom u serednij shkoli a zgodom zaviduvachem klubu v seli Revnomu Pid chas sluzhbi v armiyi protyagom 1960 1964 rokiv vikonuvav obov yazki hudozhnika oformlyuvacha Zgodom zajmavsya oformlennyam inter yeriv zakladiv harchuvannya pracyuyuchi u Kicmanskij rajspozhivspilci Nastupnim miscem roboti Tashuka stav suvenirnij ceh Cherniveckoyi fabriki Jogo eskizi zrazki rizbi demonstruvalisya na torgovelnij vistavci yarmarku v Zaporizhzhi Z 1966 roku hudozhnik meshkav u Mamayivcyah Kicmanskogo rajonu Ivan Tashuk pracyuvav u riznih obrazotvorchih zhanrah Sered jogo rannih poloten najbilsh vidomimi ye Chovni Kuryachij dosh Selo ta Girskij pejzazh Z 1976 roku brav uchast v oblasnih hudozhnih vistavkah Pershu personalnu vistavku Tashuka bulo organizovano 1980 roku v Kicmani drugu 1985 roku v Chernivcyah Ostannya spravila na pocinovuvachiv mistectva neabiyake vrazhennya Sered 58 robit sho eksponuvalisya na vistavci osoblivo vidznachalisya poltna Nadvechir ya Zliva Sonce shodit Kladka ta Burhlivij Cheremosh Okrim togo Ivan Tashuk ilyustruvav tvori Mihajla Ivasyuka Olgi Kobilyanskoyi Zinayidi Tulub Lesi Ukrayinki ta Yuriya Osipa Fedkovicha Jogo roboti zberigayutsya u Cherniveckomu krayeznavchomu ta Kicmanskomu istorichnomu muzeyah Mamayivskij zagalnoosvitnij shkoli ta u privatnih kolekciyah Pomer 23 chervnya 2000 roku u Mamayivcyah de j pohovanij 2004 roku v seli bulo vidkrito memorialnu doshku na chest hudozhnika Vidznaki ta nagorodiZasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR 1985 Primitki Oficijnij sajt Romana Sveredyuka Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 5 grudnya 2018 DzherelaBannikova O V Vidatni diyachi kulturi ta mistectv Bukovini Chernivci Knigi XXI st 2010 T 1 S 301 302 Istoriko krayeznavchij portret Cherniveckoyi oblasti Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 5 grudnya 2018