Теофіль Дмитрович Томоруг (21.03.1891/09.03.1891 ст. ст. – 18.11.1952), інженер, поручник УГА.
Томоруг Теофіль Дмитрович | |
---|---|
Народження | 21 березня 1891 |
Смерть | 18 листопада 1952 (61 рік) |
Місце народження та батьки
Народився в с. Василів повіт Заставна на Буковині (тепер Заставнівського р-ну Чернівецької обл.) в сім’ї шляхтича-землевласника Дмитра Томоруґа та Вікторії, уродженої Томоруґ.
Батько походив з с. Бросківці (тепер Сторожинецького р-ну Чернівецької обл.) і належав до менш вельможної, резешської, гілки роду Томоруґів, в той час як мати була донькою високородного мазиля Василя рицаря де Томоруґа з с. Василів. Як близькі родичі (в 6-му коліні) батьки змогли обвінчатися лише за згодою повітового суду в Заставні після отримання диспензи буковинської православної консисторії від 23.05.1889 р
Раннє дитинство та навчання
В 1902/1903 навчальному році навчався в підготовчому класі, а з 1903/1904 навчального р. в 1-му класі в 2-ій державній німецько-українській гімназії в Чернівцях. Під час навчання в гімназії мешкав в Чернівцях в «Руській Бурсі» за адресою вул. Петровича, 2.
Перша Світова війна (1914-1918 рр)
Під час війни воював у складі 41-го полку піхоти на російському, зголом на італійському фронті. Був іменований хорунжим, згодом лейтенантом піхоти в резерві. Потрапив в італійський полон.
Служба в УГА протягом 1918-1919 рр
Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію в Станіславові 05.11.1918 р. як четар УГА. За дорученням ДСВС організував на базі колишніх залізничних майстерень автомобільні варстати (майстерні) НКГА в Станіславові, якими командував до розформування варстатів після переходу УГА за Збруч. З 01.01.1919 р. іменований поручником піхоти при ДСВС. Автореферент при Державному Секретаріаті ЗУНР. Під час другого відвороту УГА через забитість колії не мав можливості евакуювати десятки заладованих в вагони несправних автомобілів УГА, які потребували ремонту в варстаті, всіх їх було підірвано 16.07.1919 р. на залізничній станції Гермаківка. Перехворів плямистим тифом у Жмеринці.
Втеча у Чехословаччину 1920 р
В 04.1920 р. утік з-під більшовицької влади, в складі групи під командуванням генерала А. Кравса в 09.1920 р. потрапив в Чехословаччину.
Викладацька та культурно-освітня діяльність у Чехословаччирі протягом 1920-1937-х рр
В 1920-1923 рр. перебував в таборі для інтернованих українських військових в Йозефові (Чехословаччина). Викладав (разом з сотником Кравцем, поручником Прохурським та четарем Грициною) на Курсі експльозивних моторів, організованому Культурно-просвітнім кружком табору в Йозефові для підготовки кваліфікованих українських шоферів та машиністів. Курс розпочався 25.12.1922 р., його закінчили та отримали свідоцтва 87 українських військових, переважно стрільців та підстаршин. В 08.1923 р. склав іспит зрілості на гімназійно-реальному курсі «Української еміграційної ґімназії», що містилася в таборі «Д» Йозефівського табору. Студіював мірничу інженерію (землевпорядкування) на Чеській вищій технічній школі в Празі. Голова «Українського Академічного Автоклюбу», заснованого 24.11.1923 р. студентами Т. Томоруґом та В. Орелецьким, покликаного бути фаховим, науковим, спортовим та товариським осередком автомобілізму для українського студентства. Навесні 1930 р. склав другий державний іспит кафедри землевпорядкування та завершив вищі студії, отримав статус мірничого інженера. На Карловому університеті в Празі 27.06.1930 р. була промована на доктора природничих наук його дружина Галя Томоруґ, уроджена Захаріїв. В 05.1931 р. прийнятий на роботу за контрактом в провінційній дирекції міністерства фінансів в м. Брно. Член Товариства українських інженерів, заснованого в 1930 р. в Празі. З 1937 р. працював у Словаччині.
Переїзд до Рахова
Наприкінці 1930-х рр. переїхав до м. Рахова, де відкрив мірничу канцелярію. Голова Української Національної Ради в Рахові в 1939 р., за що потрапив до в’язниці після окупації Карпатської України угорськими військами.
Останні роки життя в еміграції
Вийшовши на волю, повернувся до Словаччини, де працював за фахом м. Банській Бистриці та в Банськобистрицькій окрузі. В 1944 р. надавав допомогу численним українським втікачам, знаходячи для них працю та місце проживання поза таборами для біженців Оремів Лаз та інших. Навесні 1945 р. переїхав до Баварії, а в 1948 р. виїхав до США. Член Українського Конгресового Комітету Америки, був засновником та головою відділення УККА в м. Сан-Франціско.
Помер і похований в м. Берклі, шт. Каліфорнія (США).
Помилкове іменування в літературі
В літературі помилково іменується «Томорук».
Література
- 1.VI. Jahresbericht des k. k. zweiten Staatsgymnasiums in Czernowitz (1902/1903). Чернівці, 1903. – C. 73.;
- 2. Спис іменовань у війську Західної Області Української Народньої Републики, з днем 1. марта 1919. // «Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ». – 1919. – Ч. 8. – 25 березня. – С.4.;
- 3. Курс експльозивних моторів. // «Український Скиталець». – 1923. – Ч. 4 (26). – С. 60.;
- 4. З життя-буття в таборі в Йозефові. // «Український Скиталець». – 1923. – Ч. 19-20 (41-42). – С. 60.;
- 5. Zprávy osobní. // «Zeměměřicský Věstník». – 1930. – Ч. 5. – 1 травня.; Промоція. // «Діло». – 1930. – 6 липня.; Мікула О. Зі споминів залізничника. // «Літопис Червоної Калини». – 1936. – Ч. 2. – Лютий. – С. 17.;
- 6. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Частина 1-ша. Прага, 1942. – С. 66, 80, 241.;
- 7. [Некролог] інженера Теофіля Томоруґа. // Свобода. – 1952. – 26 листопада.; Ревай Ю. Пам’яті патріота. // «Свобода». – 1953. – 25 листопада.;
- 8. Рижевський В. УГА. Технічні формації. /Микитюк Д. Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1958. – С. 247.;
- 9. Микитюк Д. Над Сяном. Матеріяли до історії Української Галицької Армії. Том V. Вінніпеґ, 1976. – С. 172.;
- Боберський І. Щоденник 1918-1919. Київ: ВД «КМ Академія», 2003. – С. 229.
Джерела
- Старик В. Енциклопедія ЗУНР. Т.4. Стор.91-92.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Teofil Dmitrovich Tomorug 21 03 1891 09 03 1891 st st 18 11 1952 inzhener poruchnik UGA Tomorug Teofil DmitrovichNarodzhennya21 bereznya 1891 1891 03 21 Smert18 listopada 1952 1952 11 18 61 rik Zmist 1 Misce narodzhennya ta batki 2 Rannye ditinstvo ta navchannya 3 Persha Svitova vijna 1914 1918 rr 4 Sluzhba v UGA protyagom 1918 1919 rr 5 Vtecha u Chehoslovachchinu 1920 r 6 Vikladacka ta kulturno osvitnya diyalnist u Chehoslovachchiri protyagom 1920 1937 h rr 7 Pereyizd do Rahova 8 Ostanni roki zhittya v emigraciyi 9 Pomilkove imenuvannya v literaturi 10 Literatura 11 DzherelaMisce narodzhennya ta batkired Narodivsya v s Vasiliv povit Zastavna na Bukovini teper Zastavnivskogo r nu Cherniveckoyi obl v sim yi shlyahticha zemlevlasnika Dmitra Tomoruga ta Viktoriyi urodzhenoyi Tomorug Batko pohodiv z s Broskivci teper Storozhineckogo r nu Cherniveckoyi obl i nalezhav do mensh velmozhnoyi rezeshskoyi gilki rodu Tomorugiv v toj chas yak mati bula donkoyu visokorodnogo mazilya Vasilya ricarya de Tomoruga z s Vasiliv Yak blizki rodichi v 6 mu kolini batki zmogli obvinchatisya lishe za zgodoyu povitovogo sudu v Zastavni pislya otrimannya dispenzi bukovinskoyi pravoslavnoyi konsistoriyi vid 23 05 1889 rRannye ditinstvo ta navchannyared V 1902 1903 navchalnomu roci navchavsya v pidgotovchomu klasi a z 1903 1904 navchalnogo r v 1 mu klasi v 2 ij derzhavnij nimecko ukrayinskij gimnaziyi v Chernivcyah Pid chas navchannya v gimnaziyi meshkav v Chernivcyah v Ruskij Bursi za adresoyu vul Petrovicha 2 Persha Svitova vijna 1914 1918 rr red Pid chas vijni voyuvav u skladi 41 go polku pihoti na rosijskomu zgolom na italijskomu fronti Buv imenovanij horunzhim zgodom lejtenantom pihoti v rezervi Potrapiv v italijskij polon Sluzhba v UGA protyagom 1918 1919 rrred Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi monarhiyi stav na sluzhbu v ukrayinsku armiyu v Stanislavovi 05 11 1918 r yak chetar UGA Za doruchennyam DSVS organizuvav na bazi kolishnih zaliznichnih majsteren avtomobilni varstati majsterni NKGA v Stanislavovi yakimi komanduvav do rozformuvannya varstativ pislya perehodu UGA za Zbruch Z 01 01 1919 r imenovanij poruchnikom pihoti pri DSVS Avtoreferent pri Derzhavnomu Sekretariati ZUNR Pid chas drugogo vidvorotu UGA cherez zabitist koliyi ne mav mozhlivosti evakuyuvati desyatki zaladovanih v vagoni nespravnih avtomobiliv UGA yaki potrebuvali remontu v varstati vsih yih bulo pidirvano 16 07 1919 r na zaliznichnij stanciyi Germakivka Perehvoriv plyamistim tifom u Zhmerinci Vtecha u Chehoslovachchinu 1920 rred V 04 1920 r utik z pid bilshovickoyi vladi v skladi grupi pid komanduvannyam generala A Kravsa v 09 1920 r potrapiv v Chehoslovachchinu Vikladacka ta kulturno osvitnya diyalnist u Chehoslovachchiri protyagom 1920 1937 h rrred V 1920 1923 rr perebuvav v tabori dlya internovanih ukrayinskih vijskovih v Jozefovi Chehoslovachchina Vikladav razom z sotnikom Kravcem poruchnikom Prohurskim ta chetarem Gricinoyu na Kursi eksplozivnih motoriv organizovanomu Kulturno prosvitnim kruzhkom taboru v Jozefovi dlya pidgotovki kvalifikovanih ukrayinskih shoferiv ta mashinistiv Kurs rozpochavsya 25 12 1922 r jogo zakinchili ta otrimali svidoctva 87 ukrayinskih vijskovih perevazhno strilciv ta pidstarshin V 08 1923 r sklav ispit zrilosti na gimnazijno realnomu kursi Ukrayinskoyi emigracijnoyi gimnaziyi sho mistilasya v tabori D Jozefivskogo taboru Studiyuvav mirnichu inzheneriyu zemlevporyadkuvannya na Cheskij vishij tehnichnij shkoli v Prazi Golova Ukrayinskogo Akademichnogo Avtoklyubu zasnovanogo 24 11 1923 r studentami T Tomorugom ta V Oreleckim poklikanogo buti fahovim naukovim sportovim ta tovariskim oseredkom avtomobilizmu dlya ukrayinskogo studentstva Navesni 1930 r sklav drugij derzhavnij ispit kafedri zemlevporyadkuvannya ta zavershiv vishi studiyi otrimav status mirnichogo inzhenera Na Karlovomu universiteti v Prazi 27 06 1930 r bula promovana na doktora prirodnichih nauk jogo druzhina Galya Tomorug urodzhena Zahariyiv V 05 1931 r prijnyatij na robotu za kontraktom v provincijnij direkciyi ministerstva finansiv v m Brno Chlen Tovaristva ukrayinskih inzheneriv zasnovanogo v 1930 r v Prazi Z 1937 r pracyuvav u Slovachchini Pereyizd do Rahovared Naprikinci 1930 h rr pereyihav do m Rahova de vidkriv mirnichu kancelyariyu Golova Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi v Rahovi v 1939 r za sho potrapiv do v yaznici pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini ugorskimi vijskami Ostanni roki zhittya v emigraciyired Vijshovshi na volyu povernuvsya do Slovachchini de pracyuvav za fahom m Banskij Bistrici ta v Banskobistrickij okruzi V 1944 r nadavav dopomogu chislennim ukrayinskim vtikacham znahodyachi dlya nih pracyu ta misce prozhivannya poza taborami dlya bizhenciv Oremiv Laz ta inshih Navesni 1945 r pereyihav do Bavariyi a v 1948 r viyihav do SShA Chlen Ukrayinskogo Kongresovogo Komitetu Ameriki buv zasnovnikom ta golovoyu viddilennya UKKA v m San Francisko Pomer i pohovanij v m Berkli sht Kaliforniya SShA Pomilkove imenuvannya v literaturired V literaturi pomilkovo imenuyetsya Tomoruk Literaturared 1 VI Jahresbericht des k k zweiten Staatsgymnasiums in Czernowitz 1902 1903 Chernivci 1903 C 73 2 Spis imenovan u vijsku Zahidnoyi Oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Republiki z dnem 1 marta 1919 Vistnik Derzhavnogo Sekretariyatu Vijskovih Sprav 1919 Ch 8 25 bereznya S 4 3 Kurs eksplozivnih motoriv Ukrayinskij Skitalec 1923 Ch 4 26 S 60 4 Z zhittya buttya v tabori v Jozefovi Ukrayinskij Skitalec 1923 Ch 19 20 41 42 S 60 5 Zpravy osobni Zememericsky Vestnik 1930 Ch 5 1 travnya Promociya Dilo 1930 6 lipnya Mikula O Zi spominiv zaliznichnika Litopis Chervonoyi Kalini 1936 Ch 2 Lyutij S 17 6 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami Chastina 1 sha Praga 1942 S 66 80 241 7 Nekrolog inzhenera Teofilya Tomoruga Svoboda 1952 26 listopada Revaj Yu Pam yati patriota Svoboda 1953 25 listopada 8 Rizhevskij V UGA Tehnichni formaciyi Mikityuk D Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u Vizvolnih Zmagannyah Materiyali do istoriyi Vinnipeg 1958 S 247 9 Mikityuk D Nad Syanom Materiyali do istoriyi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Tom V Vinnipeg 1976 S 172 Boberskij I Shodennik 1918 1919 Kiyiv VD KM Akademiya 2003 S 229 Dzherelared Starik V Enciklopediya ZUNR T 4 Stor 91 92 nbsp Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Tomorug Teofil Dmitrovich