Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варнсдорф (чеськ. Varnsdorf, нім. Warnsdorf) або Варночиці (в-луж. і н-луж. Warnoćicy) — місто на півночі Чехії, в окрузі Дечин Устецького краю.
| Місто Варнсдорф Varnsdorf
Координати 50°54′41″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.91161241147377581° пн. ш. 14.618353683413777944° сх. д.Координати: 50°54′41″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.91161241147377581° пн. ш. 14.618353683413777944° сх. д.
 Варнсдорф у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розташоване на південному сході Шлукновського виступу. Через місто протікає ріка Мандава. Варнсдорф з трьох боків оточений Німеччиною; знаходиться за 32 км на схід від Дечина і за 34 км на північний захід від Ліберця. У місті знаходяться пункти пропуску через кордон з Німеччиною: автомобільні Варнсдорф-Зайфгеннерсдорф і Варнсдорф-Гросшенау і транзитна залізнична гілка з Циттау в Айбау.
Варнсдорф є другим за кількістю населення містом округу Дечин і складається з міських районів Варнсдорф, Студанка і Светліни. Є центром муніципалітету з розширеними повноваженнями, який крім самого Варнсдорфа включає громади Горні-Подлужи, Дольні-Подлужи, Їржетін под Єдловоу, Рибніште і Хршібска.
Назва
Історія міста починається у другій половині XIV століття з виникненням землеробських господарств.
Назва Варнсдорф означає село Вернара. Вперше цю назву згадує циттауська хроніка в 1341 у зв'язку з Їндржіхом з Варнсдорфа. Існує легенда, що Вернар попереджав (нім. warnen — попереджати, оповіщати) мандрівників про грабіжників, які водилися в околицях Варнсдорфа.
На відміну від інших міст в прикордонні, Варнсдорф ніколи не перейменовувався і не мав чеської назви.
Історія
Створення
Область, де зараз знаходиться Варнсдорф, була заселена ще на початку нашої ери, коли на території Богемії жило германське плем'я маркоманів, а в Верхній Лужиці — плем'я семнонів. Після поразок, які ці племена зазнали від римлян, край на кілька століть перетворився в безлюдну глушину з непрохідними лісами.
На землі Варнсдорфа перше село виникло приблизно в 1200 і його власником був шляхетський рід Берків. Згодом край належав Вартенберкам (починаючи з 1310), а потім Шлейніцам (з 1494). Економіка краю зросла завдяки видобутку срібла в Їржетіні под Єдловоу.
До кінця XIV століття у Варнсдорфі знаходився лицарський маєток. Від нього походить сучасний герб міста: білий півмісяць і зірка на синьому тлі. Гуситський рух практично не зачепив ці землі, які були під охороною Циттау.
Новий час
У 1570 Варнсдорф став самостійним маєтком, яким залишався до кінця Тридцятилітньої війни. В 1620 маєток було конфісковано і в 1641 приєднано до румбуркського маєтку. Під час Тридцятилітньої війни Варнсдорф був зайнятий шведськими військами. У 1642 був знищений замок Тольштейн, що знаходився за 7 км. Після війни некатолицьке населення (близько 250 чоловік) емігрувало в сусідню Саксонію. У 1678 у Варнсдорфі жило 600 мешканців.
У 1681 маєток викупив рід Ліхтеншейтнів і володів ним до 1919.
На початку XVIII століття в місті почала розвиватися текстильна промисловість, передусім полотняні мануфактури. У 1777 була заснована фірма Фреліх, яка з 1790 виробляла вельвет.
Після Наполеонівських воєн місцеві підприємці почали провозити контрабандою англійську пряжу з Саксонії, що призвело до безробіття. З 1817 по 1837 пройшов ряд успішних виступів робітників, які організовано боролися з фабрикантами і контрабандою.
28 березня 1829 в місті сталася велика пожежа, був значно пошкоджений костел святих Петра і Павла, знищені костельні дзвони, годинник, орган і люстра.
У 1849 шість сіл на місці сучасного Варнсдорф об'єдналися в одне, яке налічувало 9600 жителів. У 1868, коли поселення вважалося найбільшою селом Австро-Угорщини, статус був підвищений до міста. Населення тоді становило 14000 мешканців.
В цьому ж році у Варнсдорф приїхав перший поїзд з Дечина, і завдяки залізничному сполученню активізувався розвиток промисловості, перш за все машинобудівної та текстильної. У другій половині XIX століття місто мало прізвисько «маленький Манчестер чеської Голландії».
У 1872 році була заснована місцева єпархія Старокатолицької церкви.
Чеський історик Йозеф Вітезслав Шимак описав Варнсдорф кінця XIX століття досить невтішно: «У Варнсдорфа по-справжньому непривабливий вигляд, навіть сумний. У ньому немає власне вулиць, лише дороги і шосе. Фабрики-довгобуди без дахів, непривітні, брудні двори упереміш з дерев'яними будинками і низькими халупами робітників».
У 1896 у місті відбулась районна сільсько-промислова виставка. На початку XX століття тут було біля 160 фабрик, і майже 80 % жителів працювало у промисловому виробництві. У 1900 пройшов рух працівників мануфактур з вимогою десятигодинного робочого дня, який зібрав 3000 робочих.
Під час Першої світової війни почалися труднощі з поставками, нестача продуктів і епідемія тифу.
У 1918 текстильне виробництво виявилося в глибокій кризі, після якої вже ніколи не досягло колишнього рівня. Причиною став розвал Австро-Угорщини, внаслідок чого значна частина покупців продукції раптово виявилася за кордоном.
У 1930 до чеської національності себе відносили тільки 6,6 % населення міста. Великою популярністю в місті користувалася Судето-німецька партія Конрада Генляйна. У 1938 агресивність прихильників Генляйна росла і збільшилася кількість сутичок з прикордонниками. 23 вересня у Варнсдорф вступила чехословацька армія. 30 вересня було підписано Мюнхенську угоду і 2 жовтня місто зайняли війська Третього рейху.
Військові події 1939—1945 років практично не торкнулися Варнсдорфа. З кінця 1943 місто було заповнене біженцями із зруйнованих німецьких міст і з східного фронту. Перед кінцем Другої світової війни в 1945 відбулася публічна страта Рудольфа Поссельта, німця, який відмовився знову відправитися в складі німецької армії на східний фронт.
Сучасність
Перша частина Червоної Армії увійшла в Варнсдорф 9 травня 1945, а 19 травня прийшла чехословацька армія. 22 червня 1945 пройшло перше стихійне виселення німців, а 19 липня — друге. Після Потсдамської конференції стихійні виселення закінчилися. Наступне виселення німецького населення йшло як в окупаційні зони в західній Німеччині, так і в радянські зони і в місця, заселені переважно чехами.
5 березня 1947 відбувся страйк, в якому взяло участь 10000 чоловік. Він був викликаний суперечкою про фабрику колишнього власника, німця єврейського походження Еміля Беєра, який прибув з еміграції і домагався повернення фабрики. Місцева рада депутатів вирішила, що фабрику буде йому повернуто, але під тиском страйкуючих суд це рішення скасував.
У 1948 році в місті шляхом об'єднання дрібних фабрик і виробництв з'явилося три великих підприємства: Velveta, Elite і TOS Varnsdorf. У 1967 був відкритий прикордонний перехід в Німеччину. У відкритті переходу брав участь президент Антонін Новотни.
Було побудовано водосховище під назвою Машіняк і з'явився кінотеатр Панорама. У соціалістичний період в місті побудували панельні мікрорайони і були зруйновані деякі історичні об'єкти, наприклад готель Біржа на площі (1642) або Ганішув дім, в якому знаходилася бібліотека.
У 1961 Варнсдорф був урочисто оголошений зразковим прикордонним містом.
У 1980 році село Студанка була приєднана до Варнсдорфа.
На перших виборах після Оксамитової революції в листопаді 1990 переміг Громадянський форум, старостою міста був обраний Едуард Вебр.
У 1995 було засновано товариство «Малий регіон Мандава— Шпрее», до якого увійшли міста по обидва боки кордону (Сохланд, Шлукнов, Еберсбах, Їржіков, Румбурк, Нойгерсдорф, Варнсдорф, Дольні Подлужи, Гросшенау і Вальтерсдорф).
В 1996 заснована єпископська гімназія Варнсдорф.
У 1997 відкрився перший супермаркет — Білла.
2 липня 1999 Варнсдорф відвідав президент Вацлав Гавел, а 17 жовтня 2007 президент Вацлав Клаус.
Населення
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Школьный учебник по краеведению Шлукновского выступа, стр. 206, , далее — Краеведение
- Palme Kavanová Alois Věra, Varnsdorf a jeho historické pamětihodnosti od založení až do roku 1850, , стр. 7, далее — Palme
- Palme, стр. 12
- Josef Fiala. Варнсдорф, краткая история, 1993, Румбурк, стр. 12, далее Fiala
- Palme, стр. 176
- Fiala, стр. 18
- Palme, стр. 14
- Fiala, стр. 17.
- Варнсдорф, стр. 139.
- Fiala, стр. 21.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2021.
- Варнсдорф, стр. 77.
- Краеведение, стр. 83.
- Fiala, стр. 26.
- Варнсдорф, стр. 7.
- Fiala, стр. 33.
- Fiala, стр. 34.
- Fiala, стр. 42.
- Варнсдорф, стр. 346.
- Йиржи Томашек. Журнал «Дечинские краеведческие новости», 4-XII, 1995
- Fiala, стр. 47.
- Краеведение, стр. 94.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 січня 2021.
- Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- Český statistický úřad (unspecified title)
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
Посилання
- Офіційний сайт міста [ 7 лютого 2004 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varnsdorf chesk Varnsdorf nim Warnsdorf abo Varnochici v luzh i n luzh Warnocicy misto na pivnochi Chehiyi v okruzi Dechin Usteckogo krayu Misto Varnsdorf Varnsdorf Prapor Gerb Koordinati 50 54 41 pn sh 14 37 06 sh d 50 91161241147377581 pn sh 14 618353683413777944 sh d 50 91161241147377581 14 618353683413777944 Koordinati 50 54 41 pn sh 14 37 06 sh d 50 91161241147377581 pn sh 14 618353683413777944 sh d 50 91161241147377581 14 618353683413777944 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Usteckij krajOkrug DechinMezhuye z susidni nas punktiGrosshenau Zajfgennersdorf Lojtersdorf d Krasna Lipa Rumburk d d Vnutrishnij podil d 1 d 1 dStarosta Roland SollohPersha zgadka 1341 abo 1352 3 Misto z 1804Plosha 26 233602 km 4 Visota centru 332 mNaselennya 14 716 osib 1 sichnya 2024 5 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 407 47 6 407 52 6 Avtomobilnij kod DCGeoNames 3063375OSM r439609 RKod LAU NUTS CZ562882Oficijnij sajt varnsdorf cz VarnsdorfVarnsdorf Chehiya VarnsdorfVarnsdorf Usteckij kraj Varnsdorf u Vikishovishi Roztashovane na pivdennomu shodi Shluknovskogo vistupu Cherez misto protikaye rika Mandava Varnsdorf z troh bokiv otochenij Nimechchinoyu znahoditsya za 32 km na shid vid Dechina i za 34 km na pivnichnij zahid vid Libercya U misti znahodyatsya punkti propusku cherez kordon z Nimechchinoyu avtomobilni Varnsdorf Zajfgennersdorf i Varnsdorf Grosshenau i tranzitna zaliznichna gilka z Cittau v Ajbau Varnsdorf ye drugim za kilkistyu naselennya mistom okrugu Dechin i skladayetsya z miskih rajoniv Varnsdorf Studanka i Svetlini Ye centrom municipalitetu z rozshirenimi povnovazhennyami yakij krim samogo Varnsdorfa vklyuchaye gromadi Gorni Podluzhi Dolni Podluzhi Yirzhetin pod Yedlovou Ribnishte i Hrshibska NazvaGromada Varnsdorf na mapi Istoriya mista pochinayetsya u drugij polovini XIV stolittya z viniknennyam zemlerobskih gospodarstv Nazva Varnsdorf oznachaye selo Vernara Vpershe cyu nazvu zgaduye cittauska hronika v 1341 u zv yazku z Yindrzhihom z Varnsdorfa Isnuye legenda sho Vernar poperedzhav nim warnen poperedzhati opovishati mandrivnikiv pro grabizhnikiv yaki vodilisya v okolicyah Varnsdorfa Na vidminu vid inshih mist v prikordonni Varnsdorf nikoli ne perejmenovuvavsya i ne mav cheskoyi nazvi IstoriyaVid na Varnsdorf v 1821 Stvorennya Oblast de zaraz znahoditsya Varnsdorf bula zaselena she na pochatku nashoyi eri koli na teritoriyi Bogemiyi zhilo germanske plem ya markomaniv a v Verhnij Luzhici plem ya semnoniv Pislya porazok yaki ci plemena zaznali vid rimlyan kraj na kilka stolit peretvorivsya v bezlyudnu glushinu z neprohidnimi lisami Na zemli Varnsdorfa pershe selo viniklo priblizno v 1200 i jogo vlasnikom buv shlyahetskij rid Berkiv Zgodom kraj nalezhav Vartenberkam pochinayuchi z 1310 a potim Shlejnicam z 1494 Ekonomika krayu zrosla zavdyaki vidobutku sribla v Yirzhetini pod Yedlovou Do kincya XIV stolittya u Varnsdorfi znahodivsya licarskij mayetok Vid nogo pohodit suchasnij gerb mista bilij pivmisyac i zirka na sinomu tli Gusitskij ruh praktichno ne zachepiv ci zemli yaki buli pid ohoronoyu Cittau Novij chas Frelihivska fabrika v 1850 najstarisha fotografiya Varnsdorfa U 1570 Varnsdorf stav samostijnim mayetkom yakim zalishavsya do kincya Tridcyatilitnoyi vijni V 1620 mayetok bulo konfiskovano i v 1641 priyednano do rumburkskogo mayetku Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni Varnsdorf buv zajnyatij shvedskimi vijskami U 1642 buv znishenij zamok Tolshtejn sho znahodivsya za 7 km Pislya vijni nekatolicke naselennya blizko 250 cholovik emigruvalo v susidnyu Saksoniyu U 1678 u Varnsdorfi zhilo 600 meshkanciv U 1681 mayetok vikupiv rid Lihtenshejtniv i volodiv nim do 1919 Na pochatku XVIII stolittya v misti pochala rozvivatisya tekstilna promislovist peredusim polotnyani manufakturi U 1777 bula zasnovana firma Frelih yaka z 1790 viroblyala velvet Pislya Napoleonivskih voyen miscevi pidpriyemci pochali provoziti kontrabandoyu anglijsku pryazhu z Saksoniyi sho prizvelo do bezrobittya Z 1817 po 1837 projshov ryad uspishnih vistupiv robitnikiv yaki organizovano borolisya z fabrikantami i kontrabandoyu 28 bereznya 1829 v misti stalasya velika pozhezha buv znachno poshkodzhenij kostel svyatih Petra i Pavla znisheni kostelni dzvoni godinnik organ i lyustra Period 1848 1945 Frelihivska fabrika z Serednim mlinom yakij pracyuvav do 1870 U 1849 shist sil na misci suchasnogo Varnsdorf ob yednalisya v odne yake nalichuvalo 9600 zhiteliv U 1868 koli poselennya vvazhalosya najbilshoyu selom Avstro Ugorshini status buv pidvishenij do mista Naselennya todi stanovilo 14000 meshkanciv V comu zh roci u Varnsdorf priyihav pershij poyizd z Dechina i zavdyaki zaliznichnomu spoluchennyu aktivizuvavsya rozvitok promislovosti persh za vse mashinobudivnoyi ta tekstilnoyi U drugij polovini XIX stolittya misto malo prizvisko malenkij Manchester cheskoyi Gollandiyi U 1872 roci bula zasnovana misceva yeparhiya Starokatolickoyi cerkvi Cheskij istorik Jozef Vitezslav Shimak opisav Varnsdorf kincya XIX stolittya dosit nevtishno U Varnsdorfa po spravzhnomu neprivablivij viglyad navit sumnij U nomu nemaye vlasne vulic lishe dorogi i shose Fabriki dovgobudi bez dahiv neprivitni brudni dvori uperemish z derev yanimi budinkami i nizkimi halupami robitnikiv U 1896 u misti vidbulas rajonna silsko promislova vistavka Na pochatku XX stolittya tut bulo bilya 160 fabrik i majzhe 80 zhiteliv pracyuvalo u promislovomu virobnictvi U 1900 projshov ruh pracivnikiv manufaktur z vimogoyu desyatigodinnogo robochogo dnya yakij zibrav 3000 robochih Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pochalisya trudnoshi z postavkami nestacha produktiv i epidemiya tifu U 1918 tekstilne virobnictvo viyavilosya v glibokij krizi pislya yakoyi vzhe nikoli ne dosyaglo kolishnogo rivnya Prichinoyu stav rozval Avstro Ugorshini vnaslidok chogo znachna chastina pokupciv produkciyi raptovo viyavilasya za kordonom U 1930 do cheskoyi nacionalnosti sebe vidnosili tilki 6 6 naselennya mista Velikoyu populyarnistyu v misti koristuvalasya Sudeto nimecka partiya Konrada Genlyajna U 1938 agresivnist prihilnikiv Genlyajna rosla i zbilshilasya kilkist sutichok z prikordonnikami 23 veresnya u Varnsdorf vstupila chehoslovacka armiya 30 veresnya bulo pidpisano Myunhensku ugodu i 2 zhovtnya misto zajnyali vijska Tretogo rejhu Vijskovi podiyi 1939 1945 rokiv praktichno ne torknulisya Varnsdorfa Z kincya 1943 misto bulo zapovnene bizhencyami iz zrujnovanih nimeckih mist i z shidnogo frontu Pered kincem Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 vidbulasya publichna strata Rudolfa Posselta nimcya yakij vidmovivsya znovu vidpravitisya v skladi nimeckoyi armiyi na shidnij front Nacionalnij prospekt Suchasnist Persha chastina Chervonoyi Armiyi uvijshla v Varnsdorf 9 travnya 1945 a 19 travnya prijshla chehoslovacka armiya 22 chervnya 1945 projshlo pershe stihijne viselennya nimciv a 19 lipnya druge Pislya Potsdamskoyi konferenciyi stihijni viselennya zakinchilisya Nastupne viselennya nimeckogo naselennya jshlo yak v okupacijni zoni v zahidnij Nimechchini tak i v radyanski zoni i v miscya zaseleni perevazhno chehami 5 bereznya 1947 vidbuvsya strajk v yakomu vzyalo uchast 10000 cholovik Vin buv viklikanij superechkoyu pro fabriku kolishnogo vlasnika nimcya yevrejskogo pohodzhennya Emilya Beyera yakij pribuv z emigraciyi i domagavsya povernennya fabriki Misceva rada deputativ virishila sho fabriku bude jomu povernuto ale pid tiskom strajkuyuchih sud ce rishennya skasuvav U 1948 roci v misti shlyahom ob yednannya dribnih fabrik i virobnictv z yavilosya tri velikih pidpriyemstva Velveta Elite i TOS Varnsdorf U 1967 buv vidkritij prikordonnij perehid v Nimechchinu U vidkritti perehodu brav uchast prezident Antonin Novotni Bulo pobudovano vodoshovishe pid nazvoyu Mashinyak i z yavivsya kinoteatr Panorama U socialistichnij period v misti pobuduvali panelni mikrorajoni i buli zrujnovani deyaki istorichni ob yekti napriklad gotel Birzha na ploshi 1642 abo Ganishuv dim v yakomu znahodilasya biblioteka U 1961 Varnsdorf buv urochisto ogoloshenij zrazkovim prikordonnim mistom U 1980 roci selo Studanka bula priyednana do Varnsdorfa Na pershih viborah pislya Oksamitovoyi revolyuciyi v listopadi 1990 peremig Gromadyanskij forum starostoyu mista buv obranij Eduard Vebr U 1995 bulo zasnovano tovaristvo Malij region Mandava Shpree do yakogo uvijshli mista po obidva boki kordonu Sohland Shluknov Ebersbah Yirzhikov Rumburk Nojgersdorf Varnsdorf Dolni Podluzhi Grosshenau i Valtersdorf V 1996 zasnovana yepiskopska gimnaziya Varnsdorf U 1997 vidkrivsya pershij supermarket Billa 2 lipnya 1999 Varnsdorf vidvidav prezident Vaclav Gavel a 17 zhovtnya 2007 prezident Vaclav Klaus NaselennyaNa comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 1869 13 180 3 1869 15 610 30 1880 17 604 30 1880 15 162 3 1890 20 654 30 1900 23 501 30 1910 25 589 30 1921 22 242 30 1930 24 742 30 Rik Chiselnist 1930 22 621 3 1950 15 782 30 1950 15 043 3 1961 14 089 30 1961 13 463 3 1970 14 006 3 1970 14 512 30 1980 16 356 3 1980 16 356 30 Rik Chiselnist 1991 16 266 3 1991 16 266 30 2001 16 040 3 2001 16 040 30 2011 15 263 3 2014 15 664 31 2016 15 611 32 2017 15 477 33 2018 15 429 34 Rik Chiselnist 2019 15 297 35 2020 15 193 36 2021 15 117 37 2021 14 390 2022 14 738 39 2023 14 837 40 2024 14 716 5 PrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Shkolnyj uchebnik po kraevedeniyu Shluknovskogo vystupa str 206 ISBN 978 80 254 1704 1 dalee Kraevedenie Palme Kavanova Alois Vera Varnsdorf a jeho historicke pametihodnosti od zalozeni az do roku 1850 ISBN 80 238 4206 4 str 7 dalee Palme Palme str 12 Josef Fiala Varnsdorf kratkaya istoriya 1993 Rumburk str 12 dalee Fiala Palme str 176 Fiala str 18 Palme str 14 Fiala str 17 Varnsdorf str 139 Fiala str 21 Arhiv originalu za 27 grudnya 2009 Procitovano 8 sichnya 2021 Varnsdorf str 77 Kraevedenie str 83 Fiala str 26 Varnsdorf str 7 Fiala str 33 Fiala str 34 Fiala str 42 Varnsdorf str 346 Jirzhi Tomashek Zhurnal Dechinskie kraevedcheskie novosti 4 XII 1995 Fiala str 47 Kraevedenie str 94 Arhiv originalu za 5 chervnya 2008 Procitovano 8 sichnya 2021 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2011 CSU 2015 d Track Q28708818d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2014 Praha 2014 d Track Q1085d Track Q56259648d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2016 Praha 2016 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q24560797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2017 Praha 2017 ISBN 978 80 250 2770 7 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q29678797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2018 Praha CSU 2018 ISBN 978 80 250 2843 8 d Track Q52417047d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2019 Praha CSU 2019 ISBN 978 80 250 2914 5 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q63450605 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2020 Praha CSU 2020 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q92748479 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2021 Praha CSU 2021 d Track Q106655495d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad unspecified title d Track Q3504917d Track Q111647375 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2022 Praha CSU 2022 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q111804439 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2023 Praha CSU 2023 d Track Q1085d Track Q118612272d Track Q3504917PosilannyaOficijnij sajt mista 7 lyutogo 2004 u Wayback Machine