Валміера

Ва́лміера (латис. Valmiera, нім. Wolmar) — найбільше місто в історичному регіоні Відземе, Латвія, розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією. За однією з версій, засноване як місто Лівонським орденом 1224 року, з побудовою замку. Валміера — одне з найстаріших міст Латвії, воно було членом Ганзейської унії.

Валміера
Валміера
57°32′19″ пн. ш. 25°25′32″ сх. д. / 57.53861° пн. ш. 25.42556° сх. д. / 57.53861; 25.42556
Країна	Латвія
(Регіон)	Ліфляндія
Перша згадка	1224
Площа
• Загалом	19,35 км²
Населення (2021)
• Загалом	22 971 ос.
• Густота	1 296,8 осіб/км²
Часовий пояс	EET ()
• Літній час	EEST ()
Сайт	www.valmiera.lv
Валміера на Вікісховищі

Населення у 2020 році становило 24 789 (з 2002 року населення скоротилось приблизно на 2,5 тис.).

Назва

• Валміера (латис. Valmiera;  вимова)
• Вольмар (нім. Wolmar, рос. Вольмар)
• Вольмарі (ест. Volmari)

Назва міста походить від німецького імені Вальдемар або слов'янського імені Володимир. Можливо, місто було названо на честь псковського князя Володимира Мстиславича, який став васалом Альберта Ризького в 1212 році. За іншою версією місто отримало назву від короля Данії Вальдемара II, який брав участь у Лівонському хрестовому поході. У другій половині XIII століття Лівонський орден побудував замок, який називався Вольмар. Під час Лівонської війни місто згадувалося як Володимерець (Volodimirec). В період Російської імперії воно було відоме як Вольмар (Wolmar).

Географія

Розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією.

Клімат

Кліматограма Валміери
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
56     −3 −7	45     −2 −8	46     3 −5	45     11 1	58     16 6	79     20 11	74     22 14	78     21 13	58     16 9	67     9 4	64     4 0	52     0 −3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 722 мм. Джерело: «Climate-Data.org»(англ.)

Історія

Валміера та її околиці є одним із найдовше заселених регіонів Латвії. Археологічні дані свідчать про те, що це місце було заселене 9000 років тому. У 1224 році після поділу Талави торгові шляхи вздовж річки Гауя стали власністю лівонських братів мечоносців, які звели замок, який сьогодні відомий як замок Валміера. Після битви при Сауле в 1236 році Валміерський замок і прилеглі землі стали власністю новоствореного Лівонського ордену.

Точних відомостей про створення самого міста немає. Перше письмове свідчення про місто Валміера знайдено в 1323 році, коли згадується його магістрат. У 1365 році воно вже згадується як член Ганзейської унії. У 14-16 століттях у Валміері було проведено кілька ландтагів. Після Лівонської війни Валміера була сильно спустошена і була включена до Лівонського герцогства як частина Венденського повіту. Після польсько-шведської війни Валміерою керував лорд-канцлер Швеції Аксель Оксеншерна.

Під час Другої світової війни Валміера була захоплена військами німецької групи армій «Північ» і передана рейхскомісаріату Остланд. У жовтні 1941 року в місцевих лісах було вбито 209 євреїв з Валміери та околиць. У вересні 1944 року, під час Ризької наступальної операції, Червона армія відвоювала місто. Історичний центр Валміери було знищено.

Галерея

• Міський стадіон ім. Яніса Даліньша
• Лютеранська церква Святого Симона
• Трек Маріса Штромбергса для BMX
• Історична забудова
• Поліклініка

Відомі особи

Уродженці

• Язепс Вітолс (1863—1948) — композитор і педагог.
• Яніс Даліньш (1904—1978) — спортсмен-легкоатлет, олімпієць.
• Йоганн Ердман (1805—1892) — пастор, письменник-філософ.
• Маріс Кучінскіс (1961) — прем'єр-міністр Латвії.
• Андріс Пієбалґс (1957) — міністр фінансів і освіти Латвії.

Померли

• Ніна Леймане (1921—1999) — латвійська актриса театру і кіно.

Примітки

1. Валміера «Climate-Data.org»(англ.)
2. Vēsture. Valmieras novads (lv-LV) . Процитовано 25 липня 2022.
3. The Jewish Community of Valmiera. dbs.anumuseum.org.il. Процитовано 25 липня 2022.

Джерела

• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

Посилання

• Офіційний сайт міста [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Місця. Путівник по Латвії. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]