Я зепс Ві толс латис Jāzeps Vītols рос Иосиф Иванович Витоль 26 липня 1863 Валмієра 24 квітня 1948 Любек латвійський ком

Я́зепс Ві́толс, (латис. Jāzeps Vītols, рос. Иосиф Иванович Витоль; 26 липня 1863, Валмієра — 24 квітня 1948, Любек) — латвійський композитор і педагог.

Язепс Вітолс
латис. Jāzeps Vītols

Основна інформація
Дата народження	26 липня 1863(1863-07-26)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Валмієра, Ліфляндська губернія, Російська імперія^[1]
Дата смерті	24 квітня 1948(1948-04-24)^[1]^[2]^[3] (84 роки)
Місце смерті	Любек, Шлезвіг-Гольштейн, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина^[1]
Поховання	Лісовий цвинтар
Громадянство	Російська імперія і Латвія
Професії	піаніст, диригент, композитор, викладач університету, музичний критик
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі	Римський-Корсаков Микола Андрійович
Відомі учні	Люція Гарута, Юдіна Марія Веніамінівна і Дранишников Володимир Олександрович
Інструменти	фортепіано і орган^[d]
Жанри	симфонія
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Отримав освіту в Петербурзькій консерваторії по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова. По закінченню викладав у ній (в 1901—1918 — професор). Серед його учнів — Сергій Прокоф'єв і Микола Мясковський. Після жовтневого перевороту виїхав до Риги, де став одним з найбільших представників музичної культури незалежної Латвії. 1918 року він очолив Латвійську національну оперу, рік по тому заснував Латвійську консерваторію, у якій займав пост професора композиції й ректора (до 1944 року, з перервою в 1935—1937 роках). У його класі навчалися практично всі відомі згодом латвійські композитори, а також деякі литовські. 1944 року з окупацією Латвії радянськими військами, Вітолс емігрував у Німеччину, де й провів останні чотири роки життя.

Вітолс — автор перших у латиській музики творів у жанрі симфонії (1888), фортепіанної сонати (1885), струнного квартету (1899). Синтезувавши впливи європейської і російської музики кінця XIX століття, композитор також використав у своїх творах елементи латиського музичного фольклору. У творчому доробку також вокальні твори, більше 100 хорів без супроводу тощо.

Примітки

Deutsche Nationalbibliothek Record #119033062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
International Music Score Library Project — 2006.
d:Track:Q523660
В. Витоль // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 247.
d:Track:Q649d:Track:Q27773520d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345

Література

S. Vēriņa. Jāzeps Vītols: komponists un pedagogs. — Рига, 1991
L. Apkalns. Jāzeps Vītols: Portrait eines lettischen Komponisten, в его книге: Lettische Musik (Wiesbaden, 1977), стр. 247-65

Посилання

(латыш.)
Язепс Вітолс. Енциклопедія Санкт-Петербурга(рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/119033062/_Record_#119033062]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #119033062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb148165395_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q15633582_citetype_Q43229_citetype_Q59825643"_data-entity-id="Q523660">International_Music_Score_Library_Project<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q523660]]</div>-3] International Music Score Library Project — 2006.
d:Track:Q523660

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27773520"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Веймарн_Павло_Платонович|В.]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Витоль|Витоль]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;1._—_С.&nbsp;247.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27773520]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-4] В. Витоль // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 247.
d:Track:Q649d:Track:Q27773520d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345

[1]

[2]

[3]