Олег Михайлович Вавилов 8 січня 1950 Термез Узбецька Радянська Соціалістична Республіка СРСР 22 лютого 2022 Москва радян

Олег Михайлович Вавилов (8 січня 1950, Термез, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР — 22 лютого 2022, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист Російської Федерації (1996).

Вавилов Олег Михайлович

Народився	8 січня 1950(1950-01-08) Термез, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер	22 лютого 2022(2022-02-22) (72 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР Росія
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	російська
Заклад	; Театр Сатири
Роки активності	з 1971
Нагороди
IMDb	ID 0891344
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вавилов.

Життєпис

Олег Михайлович Вавилов народився 1950 року в узбецькому місті Термез в сім'ї військовослужбовця. У 1957 році пішов до школи. За час навчання змінив кілька шкіл, в зв'язку з новими призначеннями батька і пов'язаними з ними переїздами.

У 1967 році Вавилов вступив на перший курс ГІТІСу ім. А. В. Луначарського і потрапив у майстерню на акторський курс до професора Марини Орлової і народного артиста СРСР Василя Орлова, який в той час був також актором МХАТу. Дипломними роботами Олега Вавилова стали ролі в спектаклях: «Одруження» Миколи Гоголя (Кочкарьов), «Платон Кречет» Олександра Корнійчука, «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло .

У 1971 році зіграв першу роль на сцені казанського БДТ ім. Качалова. Це була роль Малюка в спектаклі «Затюканий апостол» Маканка. Далі — роль Валентина в спектаклі «Валентин і Валентина» Михайла Рощина і роль Герострата в спектаклі «Забути Герострата!..» Григорія Горіна.

У 1974 році Вавилов почав грати в московському ТЮГу. Серед зіграних там ролей: Д'Артаньян в «Трьох мушкетерах» (мюзикл в постановці Олександра Товстоногова, Марка Розовського, музика Максима Дунаєвського), далі — «Казка про царя Салтана» Олександра Пушкіна, «Зупиніть Малахова», «Останні» Максима Горького. З 1978 по 2003 рік Олег Вавилов — актор Театру на Малій Бронній. Першою роботою в цьому театрі стала роль Луніна в спектаклі «Лунін, або смерть Жака» Едварда Радзинського режисера Олександра Дунаєва.

Паралельно він грав у театрі «Біля Нікітських воріт» (спектакль «Романси з Обломовим») і театрі «Сфера» (спектакль «Сміх у темряві»).

У 2004 році актор вступив до Театра Сатири, де служить до цього дня.

На виставі «Орніфль» у Театрі Сатири з Михайлом Державіним

У 2005 році почав брати участь у постановці Світлани Враговаої «Старий Дім» в театрі «Модерн».

У 2008 році в театр «Модерн» з Театру Сатири був перенесений спектакль «Одного разу в Парижі» за участю Віри Васильєвої та Максима Демченка (раніше в ньому брав участь Антон Кукушкін). Вистава продовжує йти на Малій сцені театру «Модерн» і має більший успіх.

Першою роботою Вавилова в кіно стала зіграна ним в 1976 році роль ординарця Альоші в фільмі «Ім'я користувача: Лукач». А в 1977 році Олег Михайлович зіграв одну зі своїх найбільш знакових ролей — роль Юри у фільмі «Дивна жінка» Ю. Райзмана.

Родина

Дружина — Наталія Веніамінівна Бата, директорка музею-квартири В. І. Немировича-Данченка
- Син — Георгій (1981—2016), актор Малого театру

Визнання і нагороди

Заслужений артист РРФСР (11 травня 1990 року)
Народний артист Російської Федерації (30 серпня 1996 роки)
1992 рік — Приз «Кришталева троянда» за роль Несчастливцева в спектаклі «Ліс».
1999 рік — Премія «Чайка» в номінації «Злодій» за роль Дягілєва в спектаклі «Ніжинський, божевільний Божий клоун» (реж. — А. Житинкин)

Ролі в театрі

ГІТІС

«Одруження» — Кочкарьов
«Платон Кречет»
«Добре!»
«Шість персонажів у пошуках автора»
«Єгор Буличов та інші»

Казанський БДТ імені Качалова

1971 — «Затюканий апостол» (Андрій Макайонок) — Малюк
«Валентин і Валентина» (М. Рощин) — Валентин
«Забути Герострата!..» (Г. Горін) — Герострат
«Дикунки» (Олеександр Островський)
«Жорстокість» — Єгоров
«Продовження» — Вадим Байков
«Камінний господар»
«Нерівний шлюб» — філолог Кирило
«Чарівні гуслі» — Чолга

Московський ТЮГ

«Три мушкетери» (Александра Дюма) (постановка Олександра Товстоногова, Марка Розовського) — Д'Артаньян
«Герой нашого часу» (Михайла Лермонтова) (Режисер А. Кігель) — Грушницький
«Казка про царя Салтана» (Олександра Пушкіна) (Режисер Ю. Жигульський) — Салтан
«У порядку обману» — Майкл
«Два клена» — Ведмідь
«Нахальонок» — Богатир
«Прості хлопці» (режисер Ю. Жигульський) — Антон
«Зупиніть Малахова» (режисер Ю. Жигульський) — Журналіст
«Останні» (Максима Горького) (режисер Ю. Жигульський) — Олександр

Театр на Малій Бронній

«Лунін, або смерть Жака» (Едвард Радзинський) (режисер Олександр Дунаєв) — Лунін
«Чарівник Смарагдового міста» — Батько, Страж Смарагдового міста
«Фіранки» (режисер Лев Дуров) — Снігова
«Відпустка по пораненню» (режисер Олександр Дунаєв) — Лейтенант Володька
«Одруження» (режисер Анатолій Ефрос) — Кочкарьов
«Дон Жуан» (режисер Анатолій Ефрос) — Дон Жуан
«Місяць у селі» (режисер Анатолій Ефрос) — Бєляєв, Ракітін
«Спогад» (режисер Анатолій Ефрос) — Турківський
«Три сестри» (режисер Анатолій Ефрос) — Вершинін
«Лікарі» («Чорна пігулка»)
«Детектив кам'яного століття» (режисер Євген Лазарєв) — людина Боя
«Солдатами не народжуються» (режисер Євген Лазарєв) — Артем'єв
«…Люблячий вас Коля» («Юна Русь») (режисер Д. Шанцер) — Віллі
«Варіації Феї Драже» (режисер А. Співак) — Вчений
«Татуйовані душі» (режисер С. Унковського) — Войдан
«Мати Ісуса» (режисер В. Портнов) — старший син
«Подія» (режисер А. Сагальчик) — Трощейкін
«Ліс» (режисер Лев Дуров) — Нещасливцев
«Кожен по-своєму» (режисер О. Рибкін) — Мікеле Рокко, барон Нуті
«Дорога в Нью-Йорк» (режисер Л. Дуров) — Пітер Воррен
«Пристрасті за Торчаловим» (режисер Лев Дуров) — Торчалов
«Подорож без багажу» (режисер В. Харченко) — Жорж Рено
«Ніжинський, божевільний Божий клоун» (режисер Андрій Житинкін) — Дягілєв
«Король, дама, валет» (режисер Ю. Іоффе) — Курт Драєр
«Портрет Доріана Грея» (режисер Андрій Житинкін) — лорд Генрі Воттон
«Лулу» (режисер Андрій Житинкін) — Людвіг Шен
«Калігула» (режисер Андрій Житинкін) — управитель палацу
"Анна Кареніна" (режисер Андрій Житинкін) — Каренін

Всеросійське об'єднання творчих майстерень СТД

«Будинок чотири, корпус два, квартира вісім» (режисер А. Кігель) — чоловік

Театр «Сцена 101»

«Нірвана» — Пейо Яворів

Театр «Біля Нікітських воріт»

«Романси з Обломовим» (постановка Марка Розовського) — Обломов

Міжнародна конфедерація театральних союзів

«Гамлет» (режисер П. Штайн) — Привид
«Борис Годунов» (режисер Деклан Доннеллан) — Мнішек, Патріарх

Театр «Сфера»

«Сміх у темряві», (режисер Катерина Єланська) — Бруно Кречмар

Антреприза

«Міледі», «Антреприза Є», (режисер Е. Каменькович) — Рошфор
«Білий лицар», «Театральне агентство LEKUR», (режисер Д. Карасьов) — Полковник Фалькенхейм
"Анна Кареніна", «Авторський театр Андрія Житинкіна», (режисер Андрій Житинкін) — Каренін

Театр Сатири

"Чекати?!", (Режисер Юрій Васильєв) — Іван
«Нам все ще смішно» — Володимир Маяковський
«Хомо Еректус», (режисер Андрій Житинкін) — Антон Говоров
«Ідеальне вбивство», (режисер Андрій Житинкін) — Річард Морган
«Жінки без кордонів», (постановка Олександра Ширвіндта) — Валентин Борисович
«Орніфль», (режисер С. Арцибашев) — батько Дюбатон
«Ненсі», (режисер В. Петров) — містер Бассінгтон
«Таланти і шанувальники», (режисер Б. Морозов) — князь Дулібів
«Вечірній виїзд товариства сліпих», (режисер М. Чумаченко) — Серйозний
«Невидимі світу сльози», (режисер Б. Щедрін) — Чехов, Смирнов, Нюхін, Цибухов
«Сумно, але смішно», (постановка Олександра Ширвіндта, Юрія Васильєва) — ювілейний огляд
"Концертна бригада вітати Вас рада. Театр Сатири на фронті", (режисер Юрій Васильєв) — Кутузов
«Фатальний потяг», (режисер Андрій Житинкін) — Френк
"Бравісимо!", (Режисер Олександра Ширвіндта) — Вілфред Бонд
«Платонов», (Режисер Павло Сафонов) — Венгеровіч-старший

Театр «Модерн»

«Старий будинок», (режисер Софія Врагова) — Ігор Сергійович
«Одного разу в Парижі», (режисер Юрій Васильєв) — Іван

Фільмографія

1975 — Трактирниця — Фабриціо
1976 — — Альоша
1977 — Дивна жінка — Юра Агапов
1979 — — Апполодор
1980 — — Гена Русанов
1980 — Я — акторка — Антон Павлович Чехов
1968-1981 — — пан Збишек
1981 — Всім — спасибі! — оператор
1982 — — Олексій Кольцов
1982 — — Співак
1982 — Не було печалі — Бобков Борис Іванович
1983 — — Ракитін
1983 — — лейтенант Володимир Канаєв
1983 — Прискорення — Совинський
1984 — Сніг у вересні — Сергій
1984 — — біограф
1985 — — Луначарський Анатолій Васильович
1986 — — Лунін
1987 — Загадковий спадкоємець — Ілля
1987 — Кінець Вічності — Ендрю Харлан
1987 — — Віллі
1987 —
1987 — Син — Борис Борисович
1989 — Мандрівний автобус — артист Сергій Павлович
1989 — Свій хрест — чоловік у купе
1991 — Дело Сухово-Кобылина
1991 —
1999 — — Сергій Дягілєв, антрепренер
2002 — — полковник
2003 — Бідна Настя
2004 — — Звягінцев
2005 — — начальник ЦРУ
2005 — — батько Анжели
2005 — — Роман Петрович
2006 — — Іван
2008 — — генерал Зубов
2009 — Морський патруль — 2 — професор
2010 — — нотаріус
2010 — — Едуард Юхимович
2010 — — Леонід Петрович
2010 — — Віктор Панін
2010 — — Річард Морган
2010 — — помічик президента
2011 — — Олександр Євгенович
2012 — (документальний) — Петро Демичев
2012 — — Виктор Панин
2012 — Без сліду (6-та серія) — Дмитро Князєв
2012 — — Антон Говоров, депутат
2012-2013 — — Сергій Рябінін, забута естрадная зірка
2014 — — Микола Юрійович Потапов, мер, генерал у відставці
2016 — Пушкін — Петро Семенович, спонсор
2016 — Фатальний потяг (фільм-спектакль) — Френк

Озвучування / дубляж / документальні

1977 — Життя в борг / Bobby Deerfield… Аль Пачіно — Bobby
1991 — Суцільні неприємності / Nothing But Trouble
1996 — Дорога додому 2: Загублені в Сан-Франциско / Homeward Bound II: Lost in San Francisco (1996)
2006 — Еммануїл Віторган і Алла Балтер. По обидва боки життя (документальний) / читає текст
2011 — Режисер Олександр Дунаєв. Над пропонованими обставинами радянського театру (документальний) / участь у фільмі

Примітки

. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.

[1] . Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

[2] . Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.