Бурджити (араб. المماليك البرجية) — друга мамлюкська династія єгипетських султанів, що замінила при владі Бахрітів. Найменування походить від вежеподібних казарм (бурдж) каїрської цитаделі. Засновником династії був Баркук, колишній пастух з Черкесії, який повалив останнього з Бахрітів і затвердився на султанському престолі 1382 року.
Бурджити | |
Дата створення / заснування | 1382 |
---|---|
Засновник | Баркук |
Країна | Мамлюкський султанат |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Бурджити у Вікісховищі |
Правління Бурджитів закінчилось 1517 року після завоювання Єгипту османським султаном Селімом I.
Історія
1382 року на престолі затвердився перший бурджитський султан Баркук, який повалив малолітнього бахрітського султана Хаджжі ас-Саліха. Прийшовши до влади, Баркук розпочав політику витіснення з високих державних постів тюркських мамелюків і призначав на всі емірські посади черкесів. До 1395 року в руках черкесів були сконцентровані всі вищі й середні адміністративні пости султанату, в результаті чого династія, що правила упродовж 135 років, увійшла до історії як черкеська.
Спадкоємцнм Баркука став його син, народжений грецькою невільницею, Фарадж (1398–1412). За його правління у країні розгорнулась боротьба за владу між різними мамелюкськими угрупуваннями. Організована головним еміром й атабеком Айтамишем та намісником у Сирії еміром Танамом аль-Хасані змова була викрита, а всі найбільш відомі її учасники були страчені у травні 1400 року. Упоратись з опозицією Фараджу вдалось за допомогою османів. Натомість Фарадж поступився султану Баязіду завойованими ним ще у Баркука містами та землями. Скориставшись цим, Тимур 1400 року вторгся до Сирії, захопив Алеппо, Урум-калу, Бахасну й рушив на Дамаск. Фарадж на чолі 30-тисячного війська вийшов зі столиці та відрядив 12 тисяч до Дамаска, сподіваючись випередити Тамерлана. Однак, коли Тимур наблизився, султан повернувся до Каїра. Утікаючи від монголів, Фарадж щоранку наказував отруювати воду у тих місцевостях, де ночував. Через загибель людей і худоби Тимуру довелось припинити переслідування.
1405 року Фарадж на кілька місяців втратив трон. Група мамелюків возвела на престол брата Фараджа — Абдул-Азіза, але Фараджу вдалось заарештувати брата і знову стати султаном Єгиптом. У той же час намісник Сирії Джакам оголосив себе султаном, але невдовзі був убитий в одній з битв. У самому Каїрі проти Фараджа постійно організовувались змови. 1412 року, взявши з собою халіфа аль-Мустаїна (1390–1430), Фарадж здійснив невдалий похід до Сирії. Зазнавши поразки потрапив в облогу в Дамаску, а халіф потрапив у полон до заколотників. Вони проголосили аль-Мустаїна султаном Єгипту, але той відмовлявся від такої сумнівної честі. Невдовзі Фараджа схопили й він постав перед судом емірів. Суд засудив його до смерті, утім аль-Мустаїн помилував його. За кілька місяців намісник Триполі й Дамаска, Шайх аль-Муаяд усунув халіфа від влади й сам став султаном, відновивши у країні мир і порядок. Після смерті Шайха 1421 року султаном був проголошений його півторарічний син Ахмад.
Майже одразу Ахмада усунув від влади емір Татар. Він наказав стратити всіх прибічників Шайха, а за кілька місяців сам захворів і помер. Перед смертю Татар передав трон своєму 10-річному сину Мухаммаду, якого 1422 року повалив управляючий султанського палацу Барсбой. Останній здійснив три спроби завоювання Кіпру, який перебував у руках хрестоносців. 1426 року мамелюкська армія завоювала кіпрські міста, а король Кіпру Янус з династії Лузіньянів був взятий у полон. В останні роки правління Барсбоя у Єгипті почались епідемія чуми, нашестя сарани, посуха й голод. Після смерті Барсбоя 1438 року трон успадкував його син Юсуф, який того ж року був усунутий своїм опікуном Джакмаком.
Джакмак зумів швидко придушити всі заколоти в Сирії та почав війну з Родосом, що завершилась невдало для мамелюків. 1453 Джакмак помер у віці 80 років, а султаном був проголошений його син Усман, який був жорстоким, дурним і жадібним правителем. За кілька місяців мамелюки усунули Усмана та проголосили султаном еміра Інала, який до того командував єгипетським флотом у війні проти Родосу. За часів його правління султанські невільники за власним бажанням призначали та усували від посад усіх вищих чиновників. Після смерті Інала 1461 року до влади прийшов його сина Ахмад II. За кілька місяців правління його усунули від влади мамелюки, які возвели на престол управляючого султанським доменом, грека Хушкадама. Останній був боягузливою людиною та запам'ятався тим, що проти своїх противників застосовував жорстокі репресії.
Після періоду правління Білбая й Тимура-буги, які були лише ляльками в руках мамелюків, 1468 року до влади прийшов жорстокий, але розумний і далекоглядний черкес Кайтбей. 1485 року почалась перша війна з турками. Після виграних мамелюками битв 1491 року було укладено вигідний для Єгипту мир, за яким турки відмовились від претензій на Кілікію й .
Після смерті Кайтбея 1496 року у Єгипті знову почались запеклі братерські війни, результатом яких стали чотири змінених султани за п'ять років. Молодий султан Мухаммад II, який намагався озброїти єгипетську армію вогнепальною зброєю був убитий 1498 у Газі. 1501 року за підтримки емірів трон зайняв 60-річний Кансух аль-Гаурі, який до того був головним візиром. Він швидко придушив опозицію, намагаючись правити гуманно, не зловживаючи стратами. За допомогою надзвичайних заходів поповнив казну, а його двір своєю пишністю вражав уяву сучасників. Збудований 1503 року новий іподром став одним з головних центрів мамелюкської громади.
1516 року почалась друга війна з турками. У серпні 1516 року під час битви на Дабікському полі біля міста Алеппо Кансух аль-Гаурі був отруєний, після чого деякі мамелюкські загони перейшли на бік турків, а єгиптяни зазнали нищівної поразки. За місяць новим султаном був обраний Туман-бай, який до того виконував обов'язки намісника Єгипту. Турки до того часу заволоділи усією Сирією й підступили до кордонів Єгипту. Туман-бай швидко зібрав велику армію і 22 січня 1517 року при Ріданіє (біля Каїра) дав бій туркам. Бій завершився поразкою єгиптян. За сім днів Туман-бай із загоном мамелюків увірвався до Каїра й підбурив там повстання. Триденні вуличні бої завершились майже цілковитим винищенням мамелюкської кінноти й ув'язненням Туман-бая. Зі стратою останнього завершилась історія незалежного мамелюкського Єгипту, що став провінцією Османської імперії.
Список султанів
- Баркук (1382–1389, 1390–1399)
- Фарадж (1399–1405, 1405–1412)
- Абдул-Азіз аль-Мансур (1405)
- Абуль-Фадль аль-Мустаїн (1412)
- Шайх аль-Муайяд (1412–1421)
- Ахмад I аль-Музаффар (1421)
- Татар аз-Захір (1421)
- Мухаммад I ас-Саліх (1421–1422)
- Барсбой аль-Ашраф (1422–1438)
- Юсуф аль-Азіз (1438)
- Джакмак аз-Захір (1438–1453)
- Усман аль-Мансур (1453)
- Інал аль-Ашраф (1453–1461)
- Ахмад II ал-Муаяд (1461)
- Хушкадам аз-Захір (1461–1467)
- Білбай аз-Захір (1467–1468)
- Тимур-буга аз-Захір (1468)
- Каїт-бай аль-Ашраф (1468–1496)
- Мухаммад II ан-Насір (1496–1498)
- Кансух аз-Захір (1498–1500)
- Джанбалат аль-Ашраф (1500–1501)
- Туман-бай I аль-Аділь (1501)
- Кансух аль-Гаурі (1501–1516)
- Туман-бай II аль-Ашраф (1516–1517)
Примітки
Література
- . Мусульманські династії. Довідник з хронології та генеалогії = The Islamic Dynasties. A Cronological and Genealogical Handbook. — М. : Наука, ГРВЛ, 1971. — С. 99—103. — 14000 прим.
- Держава мамелюків у Єгипті // Історія Сходу. — М. : Восточная литература, 1995. — Т. 2: Схід у середньовіччі.
- Рижов К. В. Бурджити // Всі монархи світу. Мусульманський Схід VII-XV ст = Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — М. : Вече, 2004. — 544 с. — .
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бурджити |
- Кадирбаєв A.Ш. Династия черкеських мамелюків у Єгипті та Сирії. 1382 - 1517 рр. Islamica.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 22 листопада 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burdzhiti arab المماليك البرجية druga mamlyukska dinastiya yegipetskih sultaniv sho zaminila pri vladi Bahritiv Najmenuvannya pohodit vid vezhepodibnih kazarm burdzh kayirskoyi citadeli Zasnovnikom dinastiyi buv Barkuk kolishnij pastuh z Cherkesiyi yakij povaliv ostannogo z Bahritiv i zatverdivsya na sultanskomu prestoli 1382 roku Burdzhiti Data stvorennya zasnuvannya1382 ZasnovnikBarkuk Krayina Mamlyukskij sultanat Kategoriya map na Vikishovishid Burdzhiti u Vikishovishi Stanom na 1389 rik Pravlinnya Burdzhitiv zakinchilos 1517 roku pislya zavoyuvannya Yegiptu osmanskim sultanom Selimom I IstoriyaDokladnishe Mamlyukskij sultanat Kayir Zolotij ashrafi Barsbeya 1382 roku na prestoli zatverdivsya pershij burdzhitskij sultan Barkuk yakij povaliv malolitnogo bahritskogo sultana Hadzhzhi as Saliha Prijshovshi do vladi Barkuk rozpochav politiku vitisnennya z visokih derzhavnih postiv tyurkskih mamelyukiv i priznachav na vsi emirski posadi cherkesiv Do 1395 roku v rukah cherkesiv buli skoncentrovani vsi vishi j seredni administrativni posti sultanatu v rezultati chogo dinastiya sho pravila uprodovzh 135 rokiv uvijshla do istoriyi yak cherkeska Spadkoyemcnm Barkuka stav jogo sin narodzhenij greckoyu nevilniceyu Faradzh 1398 1412 Za jogo pravlinnya u krayini rozgornulas borotba za vladu mizh riznimi mamelyukskimi ugrupuvannyami Organizovana golovnim emirom j atabekom Ajtamishem ta namisnikom u Siriyi emirom Tanamom al Hasani zmova bula vikrita a vsi najbilsh vidomi yiyi uchasniki buli stracheni u travni 1400 roku Uporatis z opoziciyeyu Faradzhu vdalos za dopomogoyu osmaniv Natomist Faradzh postupivsya sultanu Bayazidu zavojovanimi nim she u Barkuka mistami ta zemlyami Skoristavshis cim Timur 1400 roku vtorgsya do Siriyi zahopiv Aleppo Urum kalu Bahasnu j rushiv na Damask Faradzh na choli 30 tisyachnogo vijska vijshov zi stolici ta vidryadiv 12 tisyach do Damaska spodivayuchis viperediti Tamerlana Odnak koli Timur nablizivsya sultan povernuvsya do Kayira Utikayuchi vid mongoliv Faradzh shoranku nakazuvav otruyuvati vodu u tih miscevostyah de nochuvav Cherez zagibel lyudej i hudobi Timuru dovelos pripiniti peresliduvannya 1405 roku Faradzh na kilka misyaciv vtrativ tron Grupa mamelyukiv vozvela na prestol brata Faradzha Abdul Aziza ale Faradzhu vdalos zaareshtuvati brata i znovu stati sultanom Yegiptom U toj zhe chas namisnik Siriyi Dzhakam ogolosiv sebe sultanom ale nevdovzi buv ubitij v odnij z bitv U samomu Kayiri proti Faradzha postijno organizovuvalis zmovi 1412 roku vzyavshi z soboyu halifa al Mustayina 1390 1430 Faradzh zdijsniv nevdalij pohid do Siriyi Zaznavshi porazki potrapiv v oblogu v Damasku a halif potrapiv u polon do zakolotnikiv Voni progolosili al Mustayina sultanom Yegiptu ale toj vidmovlyavsya vid takoyi sumnivnoyi chesti Nevdovzi Faradzha shopili j vin postav pered sudom emiriv Sud zasudiv jogo do smerti utim al Mustayin pomiluvav jogo Za kilka misyaciv namisnik Tripoli j Damaska Shajh al Muayad usunuv halifa vid vladi j sam stav sultanom vidnovivshi u krayini mir i poryadok Pislya smerti Shajha 1421 roku sultanom buv progoloshenij jogo pivtorarichnij sin Ahmad Grobnicya az Zahira Kansuha u Kayiri Majzhe odrazu Ahmada usunuv vid vladi emir Tatar Vin nakazav stratiti vsih pribichnikiv Shajha a za kilka misyaciv sam zahvoriv i pomer Pered smertyu Tatar peredav tron svoyemu 10 richnomu sinu Muhammadu yakogo 1422 roku povaliv upravlyayuchij sultanskogo palacu Barsboj Ostannij zdijsniv tri sprobi zavoyuvannya Kipru yakij perebuvav u rukah hrestonosciv 1426 roku mamelyukska armiya zavoyuvala kiprski mista a korol Kipru Yanus z dinastiyi Luzinyaniv buv vzyatij u polon V ostanni roki pravlinnya Barsboya u Yegipti pochalis epidemiya chumi nashestya sarani posuha j golod Pislya smerti Barsboya 1438 roku tron uspadkuvav jogo sin Yusuf yakij togo zh roku buv usunutij svoyim opikunom Dzhakmakom Dzhakmak zumiv shvidko pridushiti vsi zakoloti v Siriyi ta pochav vijnu z Rodosom sho zavershilas nevdalo dlya mamelyukiv 1453 Dzhakmak pomer u vici 80 rokiv a sultanom buv progoloshenij jogo sin Usman yakij buv zhorstokim durnim i zhadibnim pravitelem Za kilka misyaciv mamelyuki usunuli Usmana ta progolosili sultanom emira Inala yakij do togo komanduvav yegipetskim flotom u vijni proti Rodosu Za chasiv jogo pravlinnya sultanski nevilniki za vlasnim bazhannyam priznachali ta usuvali vid posad usih vishih chinovnikiv Pislya smerti Inala 1461 roku do vladi prijshov jogo sina Ahmad II Za kilka misyaciv pravlinnya jogo usunuli vid vladi mamelyuki yaki vozveli na prestol upravlyayuchogo sultanskim domenom greka Hushkadama Ostannij buv boyaguzlivoyu lyudinoyu ta zapam yatavsya tim sho proti svoyih protivnikiv zastosovuvav zhorstoki represiyi Pislya periodu pravlinnya Bilbaya j Timura bugi yaki buli lishe lyalkami v rukah mamelyukiv 1468 roku do vladi prijshov zhorstokij ale rozumnij i dalekoglyadnij cherkes Kajtbej 1485 roku pochalas persha vijna z turkami Pislya vigranih mamelyukami bitv 1491 roku bulo ukladeno vigidnij dlya Yegiptu mir za yakim turki vidmovilis vid pretenzij na Kilikiyu j Pislya smerti Kajtbeya 1496 roku u Yegipti znovu pochalis zapekli braterski vijni rezultatom yakih stali chotiri zminenih sultani za p yat rokiv Molodij sultan Muhammad II yakij namagavsya ozbroyiti yegipetsku armiyu vognepalnoyu zbroyeyu buv ubitij 1498 u Gazi 1501 roku za pidtrimki emiriv tron zajnyav 60 richnij Kansuh al Gauri yakij do togo buv golovnim vizirom Vin shvidko pridushiv opoziciyu namagayuchis praviti gumanno ne zlovzhivayuchi stratami Za dopomogoyu nadzvichajnih zahodiv popovniv kaznu a jogo dvir svoyeyu pishnistyu vrazhav uyavu suchasnikiv Zbudovanij 1503 roku novij ipodrom stav odnim z golovnih centriv mamelyukskoyi gromadi 1516 roku pochalas druga vijna z turkami U serpni 1516 roku pid chas bitvi na Dabikskomu poli bilya mista Aleppo Kansuh al Gauri buv otruyenij pislya chogo deyaki mamelyukski zagoni perejshli na bik turkiv a yegiptyani zaznali nishivnoyi porazki Za misyac novim sultanom buv obranij Tuman baj yakij do togo vikonuvav obov yazki namisnika Yegiptu Turki do togo chasu zavolodili usiyeyu Siriyeyu j pidstupili do kordoniv Yegiptu Tuman baj shvidko zibrav veliku armiyu i 22 sichnya 1517 roku pri Ridaniye bilya Kayira dav bij turkam Bij zavershivsya porazkoyu yegiptyan Za sim dniv Tuman baj iz zagonom mamelyukiv uvirvavsya do Kayira j pidburiv tam povstannya Tridenni vulichni boyi zavershilis majzhe cilkovitim vinishennyam mamelyukskoyi kinnoti j uv yaznennyam Tuman baya Zi stratoyu ostannogo zavershilas istoriya nezalezhnogo mamelyukskogo Yegiptu sho stav provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi Spisok sultanivBarkuk 1382 1389 1390 1399 Faradzh 1399 1405 1405 1412 Abdul Aziz al Mansur 1405 Abul Fadl al Mustayin 1412 Shajh al Muajyad 1412 1421 Ahmad I al Muzaffar 1421 Tatar az Zahir 1421 Muhammad I as Salih 1421 1422 Barsboj al Ashraf 1422 1438 Yusuf al Aziz 1438 Dzhakmak az Zahir 1438 1453 Usman al Mansur 1453 Inal al Ashraf 1453 1461 Ahmad II al Muayad 1461 Hushkadam az Zahir 1461 1467 Bilbaj az Zahir 1467 1468 Timur buga az Zahir 1468 Kayit baj al Ashraf 1468 1496 Muhammad II an Nasir 1496 1498 Kansuh az Zahir 1498 1500 Dzhanbalat al Ashraf 1500 1501 Tuman baj I al Adil 1501 Kansuh al Gauri 1501 1516 Tuman baj II al Ashraf 1516 1517 PrimitkiKadirbayev Rizhov K V 2004 Ryzhov K V 2004 Literatura Musulmanski dinastiyi Dovidnik z hronologiyi ta genealogiyi The Islamic Dynasties A Cronological and Genealogical Handbook M Nauka GRVL 1971 S 99 103 14000 prim Derzhava mamelyukiv u Yegipti Istoriya Shodu M Vostochnaya literatura 1995 T 2 Shid u serednovichchi Rizhov K V Burdzhiti Vsi monarhi svitu Musulmanskij Shid VII XV st Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv M Veche 2004 544 s ISBN 5 94538 301 5 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burdzhiti Kadirbayev A Sh Dinastiya cherkeskih mamelyukiv u Yegipti ta Siriyi 1382 1517 rr Islamica ru Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 22 listopada 2015