Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болеслав Лімановський пол Bolesław Limanowski нар 18 жовтня 1835 18351018 с Передгір я Латгалія пом 15 лютого 1935 Варша

Болеслав Лімановський

Болеслав Лімановський

Болеслав Лімановський (пол. Bolesław Limanowski; нар. 18 жовтня 1835(18351018), с. Передгір'я, Латгалія — пом. 15 лютого 1935, Варшава) — видатний польський історик, соціолог, публіцист, сенатор Польської Республіки.

Болеслав Лімановський
image
Народився18 жовтня 1835(1835-10-18)[1][2]
Podgórze[d], Краків, Вільне місто Краків
Помер15 лютого 1935(1935-02-15) (99 років)
Варшава, Польська Республіка
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьісторик, соціолог, політик
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська
УчасникПольське повстання 1863—1864
Посадасенатор
ПартіяПольська соціалістична партія
Конфесіякатолицтво
Дітиd[3] і Мечислав Лімановський
Нагороди
image image

Біографія

До гімназії ходив в Москві (1847—1854) під опікою старшого брата, а потім матері, яка по смерті чоловіка вийшла другий раз заміж за К. Савицького. Лімановський увійшов в російське середовище і почав віддалятися від польськості, хоча у дитинстві виховувано його в патріотичному дусі. Не зумівши поступити на філософський факультет, записався в 1854 р. на медицину. Тут польська молодь, добре організована, втягнула його до своїх самоосвітніх зв'язків, що пов'язало його вже назавжди з польським демократичним табором.

Польська студентська організація вислала Лімановського у Дерпт, щоб налагодити контакт з тамтешнім польським студентським середовищем. В Дерптському університеті він надалі формально вивчав медицину, але почав також слухати лекції з історії, економіки і соціології.

В той час сімейні обставини змусили його до кількамісячного перебування вдома в маєтку Передгір'я, де він керував господарством з думкою, щоб скасувати панщину і перевести підданих на орендну плату. Через брак відповідних фінансових можливостей і занадто короткий час перебування в маєтку цей намір він не зміг виконати. Восени 1859 повернувся на навчання до університету, де вивчав вже лише філософію, політичну економію і історію.

В цей час він також перейнявся думкою щодо створення власної соціологічної системи, чому присвятив кількадесят років роботи. У другій половині 1860 р. після отримання повідомлення, що у Франції організовуються польські легіони, вирішив виїхати до Парижу, щоб там отримати військову освіту. На початку осені 1860 він покинув Дерпт, не закінчивши жодного факультету.

У Парижі перебував з листопада 1860 до березня 1861. Ходив на польські військові лекції, відбуваючи навчання піхоти, а одночасно слухав публічні лекції в Сорбоні і в Колеж де Франс; крім того користувався Польською Бібліотекою, де збирав матеріали до біографії Емілії Плятер. У «Огляді Польських Справ» («Przegląd Rzeczy Polskich») з'явилася (грудень 1860) перша друкована стаття Лімановського «Листи з Інфлянт», де він зобразив національний рух в Латвії. Незабаром він оголосив статтю про Емілію Плятер у львівському «Літературному Щоденнику» («Dziennik Literacki»).

Під впливом звістки про національний рух у Варшаві серед молоді, що походила з давнього Великого Князівства Литовського, виникла в Парижі думка, щоб і в Литві організувати релігійно-патріотичні маніфестації. В кінці березня 1861 Лімановський виїхав з Парижу і через Краків, Варшаву, Дерпт прибув до Вільно, залишаючись протягом всієї подорожі у контакті з національною організацією.

На поселенні в Архангельській губернії

У Вільнюсі з ініціативи Лімановського утворено комітет, який підготував першу маніфестацію в день святого Станіслава 8 (20) травня через відспівування «Boże coś Polskę» в кафедральному костелі. Відразу після маніфестації він був заарештований, а потім засуджений на поселення в Архангельській губернії.

До Архангельська він прибув етапом, звідти відіслано його на перебування у віддаленому повітовому містечку Мезень, де отримав посаду в канцелярії земського суду.

Познайомившись з тамтешніми архівними матеріалами написав дві історичні замітки, які були надруковані російською мовою в Архангельських «Губернських Відомостях». Крім того, він продовжував читання книг, що стосувались соціології і, писав кореспонденції до варшавської «Gazety Polskiej», з яких лише деякі були надруковані. Через 8 місяців Лімановского переведено до Архангельська, де йому надали посаду в губернській канцелярії.

Отримавши звістку про вибух повстання в Польщі вирішив втекти з заслання, але спроба втечі не вдалась, він був заарештований, а через кількох місяців засуджений на 2 тижні в'язниці. Він втратив посаду в губернській канцелярії, але жив читанням лекцій і репетиторством. Перш ніж вирок був затверджений, Лімановский вніс подання про переведення його з міркувань стану здоров'я до більш південної губернії.

Після відбуття покарання

Після відбуття покарання отримав дозвіл на виїзд до Воронезької губернії. Перебування в Архангельську стало періодом ідейних перетворень Лімановського. Під впливом лекції, а особливо «Програми робочих» Ф. Лассаля, а також зіткнення з робочими, засланими за участь у повстанні, став соціалістом.

Після кількамісячної подорожі етапом через Петербург і Москву навесні 1866 р. прибув до Воронежа, де його новим місцем перебування було визначено місто Павловськ. Там було значне польське земляцтво, а серед нього Вінсентина Шарська, яка пізніше стала дружиною Лімановского. Жив за рахунок приватних уроків і писав кореспонденції до варшавських журналів, які також не були опубліковані.

Влітку 1867 року на підставі загальної амністії зміг повернутись з заслання і осісти в Царстві Польському; до рідного краю і взагалі, так званих, західних губерній йому не можна було повернутися. У Варшаві старався жити з публіцистики, що, однак, виявилося надто важко.

Через брак коштів, а також з ідейних міркувань, він пішов працювати робочим на металургійне підприємство Левандовського, потім став гувернером в Gałęzowie під Любліном, де перебував півтора року (1868-9). Там він продовжував вивчення соціології, а також публіцистичну діяльність; поміщав у варшавському «Тижневому Огляді» («Przegląd Tygodniowy») статті на суспільні теми, особливо займаючись справою емансипації жінок.

Після повернення до Варшави налагодив тісніші зв'язки з редакціями журналів і публікував статті як на суспільно-актуальні теми, так і наукові.

Еміграція

Вже тоді носився з думкою про еміграцію до Франції. Коли в 1870 р. почалась прусько-французька війна, очікуючи утворення у Франції польського легіону, постарався про закордонний паспорт і виїхав з Царства Польського. Через поразку Франції він зупинився у Галичині. Тут він шукав можливості перебування на анексованій Австрією території Польщі. У жовтні 1870 осів у Львові; працював коректором у «Львівському Щоденнику» («Dziennik Lwowski») і там же поміщав статті різноманітної тематики.

В той час став популяризатором соціалізму. У ремісничому товаристві «Зірка» виголосив дві лекції Про робоче питання, які в 1871 р. надрукував за власний рахунок. Це була перша і протягом довгих років єдина оригінальна брошура з робочого питання на польській мові.

У 1873 р. почав працювати в редакції «Народної газети»(«Gazety Narodowej»), що йому давало достатні доходи і можливість користування бібліотеками. Крім того, записався на філософський факультет Львівського університету, де в 1875 р. здобув вчений ступінь доктора філософії (диплом має дату 17.03.1876 р.) на підставі роботи «Соціологія Оґюста Конта», яку видав у Львові в 1875 р.

Значення Лімановского як соціаліста ставало щораз істотнішим. Під його впливом , пізніше автор «Червоного Прапора», став соціалістом; подібно перші українські радикали, М. Павлик та І. Франко, залишалися в постійному контакті з Лімановским.

Лімановский зайнявся виданням польського перекладу «Програми Робочих» Ф. Лассаля; ця книжка з'явилася в 1878 р.

У 1877 р. ставлення Лімановского до Росії було іншим ніж в пізніших роках. Під час російсько-турецької війни 1877 р. він відмовився брати участь в підготовці повстання, пояснивши: «Росія визволяє слов'янський народ (Болгарію) з-під турецького ярма і утруднювати їй це було б проявом вузького національного егоїзму. У нас починається соціалістичний рух, який нас з'єднує в прагненні до свободи і справедливості зі всіма народами, революційні заворушення стримали б поширення соціалізму серед наших робочих, отже з цієї точки зору були б шкідливі»

Через свої соціалістичні погляди Лімановский в 1871 р. втратив посаду в «Gazecie Narodowej». Поїхав до Варшави, але не отримав дозволу на поселення в західних губерніях.

Після повернення до Львова його незабаром було арештовано через обвинувачення участі у таємному товаристві. Через брак доказів він не попав на лаву підсудних обвинувачуваних в першому галицькому процесі над соціалістами в січні 1878 року. Проте отримав наказ залишити Австрію, так що 1 жовтня виїхав із Львова до Женеви.

У Швейцарії

У Женеві разом з Станіславом Мендельсоном, Казимиром Длузьким і Казимиром Хілдтом видавав часопис «Рівність», в якому в 1879 р. була надрукована так звана брюссельська програма. Завдяки коштам, отриманим від родини, Лімановский придбав друкарню і якийсь час утримувався з доходів, які вона приносила.

Був бібліотекарем Польського Товариства в Женеві; склав каталог цієї бібліотеки. Незабаром однак вийшов з редакції «Рівності» внаслідок принципових ідеологічних розбіжностей з іншими співредакторами. Остаточний розлад з редакцією «Рівності» стався з причини святкування 50-річчя листопадового повстання, організатори якого осудили патріотизм, як такий що суперечить соціалістичним засадам.

В цей період Лімановский займався історією січневого повстання, виступаючи в Женеві з лекціями на цю тему.

Його погляди наразились на спротив М. Драгоманова, з яким вони полемізував у французькій пресі.

Ці лекції, розширені і забезпечені науковим апаратом, з'явилися спочатку анонімно, з огляду на австрійську цензуру, у Львові (1882), під заголовком «Історія національного руху з 1861 по 1864 роки» («Historia ruchu narodowego od 1861 do 1864»).

Це була перша історія повстання, написана в дусі апології «червоних». Через кілька років, на вимогу молоді, що організовувала в гімназіях таємні самоосвітні гуртки, книга з'явилася в скороченому виданні, доступнішому.

Отримавши значну суму коштів з розподілу сімейного майна, Лімановский купив фотоательє в Туні (Швейцарія), куди переселився в 1885 р. На цій справі він втратив практично весь вкладений капітал і через 2 роки переїхав до Цюриху, де жив за рахунок публіцистики і лекцій.

У 1888 р. вийшла у Львові «Історія суспільного руху в другій половині XVIII сторіччя» («Historja Ruchu Społecznego w drugiej połowie XVIII. stulecia», а двома роками пізніше «Історія суспільного руху XIX сторіччя» («Historja ruchu społecznego w XIX. stuleciu»). Ці дві книги крім популярності принесли також деякий дохід.

У грудні 1889 р. переїхав до Парижу, обійнявши скромну адміністративну посаду в С. Кракова, видавця «Побудки». Тоді ж став секретарем Правління Союзу Польських Емігрантів.

У листопаді 1892 головував в Парижі на з'їзді представників соціалістичний партій польський територій під російським пануванням, з якого розпочалась історія Польської Соціалістичної Партії.

З ініціативи Об'єднання Товариства Польської Молоді за кордоном написав «Історію польській демократії після поділів Польщі» (1901). У 1900 р. від імені Центрального Комітету Польських Соціалістів Закордоном взяв участь в міжнародному соціалістичному конгресі в Парижі.

У 1906 р. отримав дозвіл на перебування в Галичині. Перед виїздом з Парижу вирушив до Брюсселя і Лондона, де шукав матеріали до біографії С. Ворцеля, над якою тоді працював. По дорозі до Львова скористався також проїздом через Цюрих, щоб попрацювати для цієї ж мети у зібраннях польської бібліотеки в Рапперсвілі.

Останнім його публіцистичним твором була брошура під заголовком «Розвиток польської соціалістичної думки» (1929) яка дає загальний погляд на роль Польщі в центрально-східній Європі; протистоїть в ній марксизму і дає вираз негативному ставленню до Радянського Союзу.

Науково-історичний доробок

Науково-історичний доробок Лімановского має піонерський характер. Відноситься це до всіх практично сфер, якими він як історик займався. Він писав, звичайно, в дусі апології польської демократії і її дій, але у межах об'єктивної згоди з джерельним матеріалом. Його історія січневого повстання сильно підкреслювала суспільну сторону, долала пануючі на той час погляди консервативної історіографії, особливо у зв'язку з селянською справою.

Як історик Лімановский був самоучкою: скромним вченим, який свої судження приховує деякою мірою за масою джерельного матеріалу. Пише завжди живо, в спосіб зрозумілий для широкого кола читачів, бо такий характер мають його роботи наукові, переплетені, як правило, вичерпним науковим апаратом. У популярних своїх статтях ніколи не розстається з науковою ретельністю.

Праці

  • «Historya demokracyi polskiej w epoce porozbiorowej» Cz. 1 [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.] Cz. 2 [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.] Cz. 3 [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.]
  • «O kwestji robotniczej» (1871)
  • «Ostatnie lata dziejów powszechnych od 1846 r. do dni dzisiejszych» (1881)
  • «Historja ruchu narodowego od 1861 do 1864 r.» Tom 1 (1882) Tom 2 (1882)
  • «Historja Ruchu Społecznego w drugiej połowie XVIII. stulecia» (1888)
  • «Historja powstania 1863 i 1864 r.» (1888)
  • «Żywot Stanisława Staszica» (1889)
  • «Historja ruchu społecznego w XIX. stuleciu» [ 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] (1890)
  • «Galicya przedstawiona słowem i ołówkiem» (1892)
  • «Stuletnia walka narodu polskiego o niepodległość» (1894)
  • «Ludwik Mierosławski naczelnik powstania poznańskiego w 1840 i bohater z pod Miłosławia i Wrześni» (1913)
  • «Historja ruchu rewolucyjnego w Polsce w 1846r.» (1913)
  • «Socjologja» Cz. 1 [ 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (1919) Cz. 2 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (1919)
  • «Odrodzenie i rozwój narodowości polskiej na Śląsku» [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (1921)

Джерела та література

Література

  • Księga życiorysów działaczy ruchu rewolucyjnego w Polsce, Pod red. J. Cynarskiego-Krzesławskiego i A. Próchnika;
  • Mościcki H., Dzwonkowski W., Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919—1927, W. 1928;
  • Publicystyczne Powszechne Archiwum Biograficzne, W. 1937 s. 2;
  • Rzepeccy, Sejm i senat 1922-7;
  • Rzepeccy, Sejm i senat 1928-33;
  • Borejsza J. W., W kręgu wielkich wygnańców (1848—1895), W. 1963;
  • Bystroń J. S., Rozwój problemu socjologicznego w nauce polskiej, Arch. Kom. do Badania Hist. Filoz. w Pol., Kr. 1917;
  • Czachowski K., Szermierz wolności. B. L., «Niepodległość» T. 2: 1930;
  • Feldman W., Dzieje polskiej myśli politycznej w okresie porozbiorowym, W. 1920
  • Haecker E., Historia socjalizmu w Galicji i na Sląsku Cieszyńskim, Kr. 1933;
  • Handelsman M., Historycy. Portrety i profile, W. 1937;
  1. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5501/31/1/1/statystycy_polscy_biogramy.pdf

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Boleslav Limanovskij pol Boleslaw Limanowski nar 18 zhovtnya 1835 18351018 s Peredgir ya Latgaliya pom 15 lyutogo 1935 Varshava vidatnij polskij istorik sociolog publicist senator Polskoyi Respubliki Boleslav LimanovskijNarodivsya18 zhovtnya 1835 1835 10 18 1 2 Podgorze d Krakiv Vilne misto KrakivPomer15 lyutogo 1935 1935 02 15 99 rokiv Varshava Polska RespublikaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnististorik sociolog politikAlma materLNU im I FrankaZnannya movpolskaUchasnikPolske povstannya 1863 1864PosadasenatorPartiyaPolska socialistichna partiyaKonfesiyakatolictvoDitid 3 i Mechislav LimanovskijNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDo gimnaziyi hodiv v Moskvi 1847 1854 pid opikoyu starshogo brata a potim materi yaka po smerti cholovika vijshla drugij raz zamizh za K Savickogo Limanovskij uvijshov v rosijske seredovishe i pochav viddalyatisya vid polskosti hocha u ditinstvi vihovuvano jogo v patriotichnomu dusi Ne zumivshi postupiti na filosofskij fakultet zapisavsya v 1854 r na medicinu Tut polska molod dobre organizovana vtyagnula jogo do svoyih samoosvitnih zv yazkiv sho pov yazalo jogo vzhe nazavzhdi z polskim demokratichnim taborom Polska studentska organizaciya vislala Limanovskogo u Derpt shob nalagoditi kontakt z tamteshnim polskim studentskim seredovishem V Derptskomu universiteti vin nadali formalno vivchav medicinu ale pochav takozh sluhati lekciyi z istoriyi ekonomiki i sociologiyi V toj chas simejni obstavini zmusili jogo do kilkamisyachnogo perebuvannya vdoma v mayetku Peredgir ya de vin keruvav gospodarstvom z dumkoyu shob skasuvati panshinu i perevesti piddanih na orendnu platu Cherez brak vidpovidnih finansovih mozhlivostej i zanadto korotkij chas perebuvannya v mayetku cej namir vin ne zmig vikonati Voseni 1859 povernuvsya na navchannya do universitetu de vivchav vzhe lishe filosofiyu politichnu ekonomiyu i istoriyu V cej chas vin takozh perejnyavsya dumkoyu shodo stvorennya vlasnoyi sociologichnoyi sistemi chomu prisvyativ kilkadesyat rokiv roboti U drugij polovini 1860 r pislya otrimannya povidomlennya sho u Franciyi organizovuyutsya polski legioni virishiv viyihati do Parizhu shob tam otrimati vijskovu osvitu Na pochatku oseni 1860 vin pokinuv Derpt ne zakinchivshi zhodnogo fakultetu U Parizhi perebuvav z listopada 1860 do bereznya 1861 Hodiv na polski vijskovi lekciyi vidbuvayuchi navchannya pihoti a odnochasno sluhav publichni lekciyi v Sorboni i v Kolezh de Frans krim togo koristuvavsya Polskoyu Bibliotekoyu de zbirav materiali do biografiyi Emiliyi Plyater U Oglyadi Polskih Sprav Przeglad Rzeczy Polskich z yavilasya gruden 1860 persha drukovana stattya Limanovskogo Listi z Inflyant de vin zobraziv nacionalnij ruh v Latviyi Nezabarom vin ogolosiv stattyu pro Emiliyu Plyater u lvivskomu Literaturnomu Shodenniku Dziennik Literacki Pid vplivom zvistki pro nacionalnij ruh u Varshavi sered molodi sho pohodila z davnogo Velikogo Knyazivstva Litovskogo vinikla v Parizhi dumka shob i v Litvi organizuvati religijno patriotichni manifestaciyi V kinci bereznya 1861 Limanovskij viyihav z Parizhu i cherez Krakiv Varshavu Derpt pribuv do Vilno zalishayuchis protyagom vsiyeyi podorozhi u kontakti z nacionalnoyu organizaciyeyu Na poselenni v Arhangelskij guberniyiU Vilnyusi z iniciativi Limanovskogo utvoreno komitet yakij pidgotuvav pershu manifestaciyu v den svyatogo Stanislava 8 20 travnya cherez vidspivuvannya Boze cos Polske v kafedralnomu kosteli Vidrazu pislya manifestaciyi vin buv zaareshtovanij a potim zasudzhenij na poselennya v Arhangelskij guberniyi Do Arhangelska vin pribuv etapom zvidti vidislano jogo na perebuvannya u viddalenomu povitovomu mistechku Mezen de otrimav posadu v kancelyariyi zemskogo sudu Poznajomivshis z tamteshnimi arhivnimi materialami napisav dvi istorichni zamitki yaki buli nadrukovani rosijskoyu movoyu v Arhangelskih Gubernskih Vidomostyah Krim togo vin prodovzhuvav chitannya knig sho stosuvalis sociologiyi i pisav korespondenciyi do varshavskoyi Gazety Polskiej z yakih lishe deyaki buli nadrukovani Cherez 8 misyaciv Limanovskogo perevedeno do Arhangelska de jomu nadali posadu v gubernskij kancelyariyi Otrimavshi zvistku pro vibuh povstannya v Polshi virishiv vtekti z zaslannya ale sproba vtechi ne vdalas vin buv zaareshtovanij a cherez kilkoh misyaciv zasudzhenij na 2 tizhni v yaznici Vin vtrativ posadu v gubernskij kancelyariyi ale zhiv chitannyam lekcij i repetitorstvom Persh nizh virok buv zatverdzhenij Limanovskij vnis podannya pro perevedennya jogo z mirkuvan stanu zdorov ya do bilsh pivdennoyi guberniyi Pislya vidbuttya pokarannyaPislya vidbuttya pokarannya otrimav dozvil na viyizd do Voronezkoyi guberniyi Perebuvannya v Arhangelsku stalo periodom idejnih peretvoren Limanovskogo Pid vplivom lekciyi a osoblivo Programi robochih F Lassalya a takozh zitknennya z robochimi zaslanimi za uchast u povstanni stav socialistom Pislya kilkamisyachnoyi podorozhi etapom cherez Peterburg i Moskvu navesni 1866 r pribuv do Voronezha de jogo novim miscem perebuvannya bulo viznacheno misto Pavlovsk Tam bulo znachne polske zemlyactvo a sered nogo Vinsentina Sharska yaka piznishe stala druzhinoyu Limanovskogo Zhiv za rahunok privatnih urokiv i pisav korespondenciyi do varshavskih zhurnaliv yaki takozh ne buli opublikovani Vlitku 1867 roku na pidstavi zagalnoyi amnistiyi zmig povernutis z zaslannya i osisti v Carstvi Polskomu do ridnogo krayu i vzagali tak zvanih zahidnih gubernij jomu ne mozhna bulo povernutisya U Varshavi staravsya zhiti z publicistiki sho odnak viyavilosya nadto vazhko Cherez brak koshtiv a takozh z idejnih mirkuvan vin pishov pracyuvati robochim na metalurgijne pidpriyemstvo Levandovskogo potim stav guvernerom v Galezowie pid Lyublinom de perebuvav pivtora roku 1868 9 Tam vin prodovzhuvav vivchennya sociologiyi a takozh publicistichnu diyalnist pomishav u varshavskomu Tizhnevomu Oglyadi Przeglad Tygodniowy statti na suspilni temi osoblivo zajmayuchis spravoyu emansipaciyi zhinok Pislya povernennya do Varshavi nalagodiv tisnishi zv yazki z redakciyami zhurnaliv i publikuvav statti yak na suspilno aktualni temi tak i naukovi EmigraciyaVzhe todi nosivsya z dumkoyu pro emigraciyu do Franciyi Koli v 1870 r pochalas prusko francuzka vijna ochikuyuchi utvorennya u Franciyi polskogo legionu postaravsya pro zakordonnij pasport i viyihav z Carstva Polskogo Cherez porazku Franciyi vin zupinivsya u Galichini Tut vin shukav mozhlivosti perebuvannya na aneksovanij Avstriyeyu teritoriyi Polshi U zhovtni 1870 osiv u Lvovi pracyuvav korektorom u Lvivskomu Shodenniku Dziennik Lwowski i tam zhe pomishav statti riznomanitnoyi tematiki V toj chas stav populyarizatorom socializmu U remisnichomu tovaristvi Zirka vigolosiv dvi lekciyi Pro roboche pitannya yaki v 1871 r nadrukuvav za vlasnij rahunok Ce bula persha i protyagom dovgih rokiv yedina originalna broshura z robochogo pitannya na polskij movi U 1873 r pochav pracyuvati v redakciyi Narodnoyi gazeti Gazety Narodowej sho jomu davalo dostatni dohodi i mozhlivist koristuvannya bibliotekami Krim togo zapisavsya na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu de v 1875 r zdobuv vchenij stupin doktora filosofiyi diplom maye datu 17 03 1876 r na pidstavi roboti Sociologiya Ogyusta Konta yaku vidav u Lvovi v 1875 r Znachennya Limanovskogo yak socialista stavalo shoraz istotnishim Pid jogo vplivom piznishe avtor Chervonogo Prapora stav socialistom podibno pershi ukrayinski radikali M Pavlik ta I Franko zalishalisya v postijnomu kontakti z Limanovskim Limanovskij zajnyavsya vidannyam polskogo perekladu Programi Robochih F Lassalya cya knizhka z yavilasya v 1878 r U 1877 r stavlennya Limanovskogo do Rosiyi bulo inshim nizh v piznishih rokah Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 r vin vidmovivsya brati uchast v pidgotovci povstannya poyasnivshi Rosiya vizvolyaye slov yanskij narod Bolgariyu z pid tureckogo yarma i utrudnyuvati yij ce bulo b proyavom vuzkogo nacionalnogo egoyizmu U nas pochinayetsya socialistichnij ruh yakij nas z yednuye v pragnenni do svobodi i spravedlivosti zi vsima narodami revolyucijni zavorushennya strimali b poshirennya socializmu sered nashih robochih otzhe z ciyeyi tochki zoru buli b shkidlivi Cherez svoyi socialistichni poglyadi Limanovskij v 1871 r vtrativ posadu v Gazecie Narodowej Poyihav do Varshavi ale ne otrimav dozvolu na poselennya v zahidnih guberniyah Pislya povernennya do Lvova jogo nezabarom bulo areshtovano cherez obvinuvachennya uchasti u tayemnomu tovaristvi Cherez brak dokaziv vin ne popav na lavu pidsudnih obvinuvachuvanih v pershomu galickomu procesi nad socialistami v sichni 1878 roku Prote otrimav nakaz zalishiti Avstriyu tak sho 1 zhovtnya viyihav iz Lvova do Zhenevi U ShvejcariyiU Zhenevi razom z Stanislavom Mendelsonom Kazimirom Dluzkim i Kazimirom Hildtom vidavav chasopis Rivnist v yakomu v 1879 r bula nadrukovana tak zvana bryusselska programa Zavdyaki koshtam otrimanim vid rodini Limanovskij pridbav drukarnyu i yakijs chas utrimuvavsya z dohodiv yaki vona prinosila Buv bibliotekarem Polskogo Tovaristva v Zhenevi sklav katalog ciyeyi biblioteki Nezabarom odnak vijshov z redakciyi Rivnosti vnaslidok principovih ideologichnih rozbizhnostej z inshimi spivredaktorami Ostatochnij rozlad z redakciyeyu Rivnosti stavsya z prichini svyatkuvannya 50 richchya listopadovogo povstannya organizatori yakogo osudili patriotizm yak takij sho superechit socialistichnim zasadam V cej period Limanovskij zajmavsya istoriyeyu sichnevogo povstannya vistupayuchi v Zhenevi z lekciyami na cyu temu Jogo poglyadi narazilis na sprotiv M Dragomanova z yakim voni polemizuvav u francuzkij presi Ci lekciyi rozshireni i zabezpecheni naukovim aparatom z yavilisya spochatku anonimno z oglyadu na avstrijsku cenzuru u Lvovi 1882 pid zagolovkom Istoriya nacionalnogo ruhu z 1861 po 1864 roki Historia ruchu narodowego od 1861 do 1864 Ce bula persha istoriya povstannya napisana v dusi apologiyi chervonih Cherez kilka rokiv na vimogu molodi sho organizovuvala v gimnaziyah tayemni samoosvitni gurtki kniga z yavilasya v skorochenomu vidanni dostupnishomu Otrimavshi znachnu sumu koshtiv z rozpodilu simejnogo majna Limanovskij kupiv fotoatelye v Tuni Shvejcariya kudi pereselivsya v 1885 r Na cij spravi vin vtrativ praktichno ves vkladenij kapital i cherez 2 roki pereyihav do Cyurihu de zhiv za rahunok publicistiki i lekcij U 1888 r vijshla u Lvovi Istoriya suspilnogo ruhu v drugij polovini XVIII storichchya Historja Ruchu Spolecznego w drugiej polowie XVIII stulecia a dvoma rokami piznishe Istoriya suspilnogo ruhu XIX storichchya Historja ruchu spolecznego w XIX stuleciu Ci dvi knigi krim populyarnosti prinesli takozh deyakij dohid U grudni 1889 r pereyihav do Parizhu obijnyavshi skromnu administrativnu posadu v S Krakova vidavcya Pobudki Todi zh stav sekretarem Pravlinnya Soyuzu Polskih Emigrantiv U listopadi 1892 golovuvav v Parizhi na z yizdi predstavnikiv socialistichnij partij polskij teritorij pid rosijskim panuvannyam z yakogo rozpochalas istoriya Polskoyi Socialistichnoyi Partiyi Z iniciativi Ob yednannya Tovaristva Polskoyi Molodi za kordonom napisav Istoriyu polskij demokratiyi pislya podiliv Polshi 1901 U 1900 r vid imeni Centralnogo Komitetu Polskih Socialistiv Zakordonom vzyav uchast v mizhnarodnomu socialistichnomu kongresi v Parizhi U 1906 r otrimav dozvil na perebuvannya v Galichini Pered viyizdom z Parizhu virushiv do Bryusselya i Londona de shukav materiali do biografiyi S Vorcelya nad yakoyu todi pracyuvav Po dorozi do Lvova skoristavsya takozh proyizdom cherez Cyurih shob popracyuvati dlya ciyeyi zh meti u zibrannyah polskoyi biblioteki v Rappersvili Ostannim jogo publicistichnim tvorom bula broshura pid zagolovkom Rozvitok polskoyi socialistichnoyi dumki 1929 yaka daye zagalnij poglyad na rol Polshi v centralno shidnij Yevropi protistoyit v nij marksizmu i daye viraz negativnomu stavlennyu do Radyanskogo Soyuzu Naukovo istorichnij dorobokNaukovo istorichnij dorobok Limanovskogo maye pionerskij harakter Vidnositsya ce do vsih praktichno sfer yakimi vin yak istorik zajmavsya Vin pisav zvichajno v dusi apologiyi polskoyi demokratiyi i yiyi dij ale u mezhah ob yektivnoyi zgodi z dzherelnim materialom Jogo istoriya sichnevogo povstannya silno pidkreslyuvala suspilnu storonu dolala panuyuchi na toj chas poglyadi konservativnoyi istoriografiyi osoblivo u zv yazku z selyanskoyu spravoyu Yak istorik Limanovskij buv samouchkoyu skromnim vchenim yakij svoyi sudzhennya prihovuye deyakoyu miroyu za masoyu dzherelnogo materialu Pishe zavzhdi zhivo v sposib zrozumilij dlya shirokogo kola chitachiv bo takij harakter mayut jogo roboti naukovi perepleteni yak pravilo vicherpnim naukovim aparatom U populyarnih svoyih stattyah nikoli ne rozstayetsya z naukovoyu retelnistyu Praci Historya demokracyi polskiej w epoce porozbiorowej Cz 1 21 chervnya 2013 u Wayback Machine Cz 2 21 chervnya 2013 u Wayback Machine Cz 3 21 chervnya 2013 u Wayback Machine O kwestji robotniczej 1871 Ostatnie lata dziejow powszechnych od 1846 r do dni dzisiejszych 1881 Historja ruchu narodowego od 1861 do 1864 r Tom 1 1882 Tom 2 1882 Historja Ruchu Spolecznego w drugiej polowie XVIII stulecia 1888 Historja powstania 1863 i 1864 r 1888 Zywot Stanislawa Staszica 1889 Historja ruchu spolecznego w XIX stuleciu 20 grudnya 2018 u Wayback Machine 1890 Galicya przedstawiona slowem i olowkiem 1892 Stuletnia walka narodu polskiego o niepodleglosc 1894 Ludwik Mieroslawski naczelnik powstania poznanskiego w 1840 i bohater z pod Miloslawia i Wrzesni 1913 Historja ruchu rewolucyjnego w Polsce w 1846r 1913 Socjologja Cz 1 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine 1919 Cz 2 7 bereznya 2016 u Wayback Machine 1919 Odrodzenie i rozwoj narodowosci polskiej na Slasku 27 veresnya 2016 u Wayback Machine 1921 Dzherela ta literaturaI P Chornovol Limanovskij Boleslav 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 216 ISBN 978 966 00 1028 1 LiteraturaKsiega zyciorysow dzialaczy ruchu rewolucyjnego w Polsce Pod red J Cynarskiego Krzeslawskiego i A Prochnika Moscicki H Dzwonkowski W Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919 1927 W 1928 Publicystyczne Powszechne Archiwum Biograficzne W 1937 s 2 Rzepeccy Sejm i senat 1922 7 Rzepeccy Sejm i senat 1928 33 Borejsza J W W kregu wielkich wygnancow 1848 1895 W 1963 Bystron J S Rozwoj problemu socjologicznego w nauce polskiej Arch Kom do Badania Hist Filoz w Pol Kr 1917 Czachowski K Szermierz wolnosci B L Niepodleglosc T 2 1930 Feldman W Dzieje polskiej mysli politycznej w okresie porozbiorowym W 1920 Haecker E Historia socjalizmu w Galicji i na Slasku Cieszynskim Kr 1933 Handelsman M Historycy Portrety i profile W 1937 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 https stat gov pl files gfx portalinformacyjny pl defaultaktualnosci 5501 31 1 1 statystycy polscy biogramy pdf

Дата публікації:
Топ