Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії.(червень 2020) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2020) |
Мечислав Болеслав Вінцентій Лимановський (пол. Limanowski Mieczysław Bolesław Wincenty; 6 січня 1876, Львів — 25 грудня 1948, Торунь, Польща) — польський і литовський географ і геолог, дослідник четвертинного періоду, професор, літературний критик, театрознавець і театральний діяч.
Мечислав Лимановський | |
---|---|
пол. Mieczysław Limanowski | |
Народився | 6 січня 1876[1][2][3] Львів, Австро-Угорщина |
Помер | 25 січня 1948[1][2][3] (72 роки) Торунь, Q25413533?, Польська Народна Республіка |
Поховання | d |
Країна | Австро-Угорщина Польська Республіка |
Діяльність | театральний режисер, геолог, географ, викладач університету |
Галузь | геологія[4], географія[4] і d[4] |
Заклад | Університет Миколая Коперника Державний геологічний інститут |
Батько | Болеслав Лімановский |
Нагороди | |
Мечислав Лимановський у Вікісховищі |
Біографія
Народився 6 січня 1876 року у Львові, Королівство Галичини та Володимирії (Австрійська імперія), у сім'ї Болеслава Лимановського, відомого завдяки своїм соціалістичним поглядам.
Освіта
Навчався в початкових школах у Швейцарії і Франції, де на той час проживали його батьки. У 1889—1996 роках навчався в середніх школах у Львові та Кракові. У 1897 році з відзнакою закінчив ц.-к. Львівську вищу реальну школу. У 1897—1899 роках вивчав інженерну справу у Львівському політехнічному університеті. Під керівництвом професора Ю. Медвецького захопився геологією. У 1907 році продовжив освіту в місті Лозанна у професора Моріса Люжона, де здобув докторський ступінь з геології. У 1908 році повернувся до Львова, працював у Музеї Дідушицьких, Татранському музеї в м. Закопане.
Театральна діяльність
Мечислав ще зі школи захоплювався театром, пізніше організовував аматорські вистави і друкував театральні рецензії. У 1914 році брав участь в інноваційному проєкті з постановки «Кракус» К. К. Норвіда на цирковій арені. Був одним із засновників (разом з А. Зелверовичем) Театру «Powszechny» у Варшаві (прем'єра відбулася 8 травня 1915 року). Влітку 1915 року, в зв'язку із закриттям театру, як громадянин Австрії був доставлений до Москви, де працював у культурно-просвітницькій комісії при Польському Домі.
Разом з актором і режисером Ю. Остервою познайомився з театральним режисером К. Станіславським і його творчістю. Працював літератором у Польському театрі і писав театральні рецензії в польські газети. У грудні 1918 року переїхав до Варшави. Заснував і керував Польською театрально-художньою студією, читав лекції у Варшавській драматичній школі.
У 1919—1927 роках, спільно з Юліушем Остервою, заснував і керував Театром «Редута» (літературний керівник). У 1925 році разом із театром переїхав до Вільно, Литва.
Наукова діяльність у галузі геології
У 1899 році опублікував свої перші статті з геології в «Przegląd Zakopane» й у варшавському «Всесвіті».
У 1900 році відвідав Всесвітню виставку в Парижі, де входив до складу групи студентів Львівського політехнічного інституту. Взяв участь в роботі 8-ї сесії Міжнародного геологічного конгресу. У 1901—1903 роках організував нову геологічну виставку в музеї Татри. У 1903 році написав дисертацію на тему: «Перм і наземний тріас в Татрах».
Проживав переважно у Варшаві, вивчав геотектоніку Татр і Карпат, виділив великі тектонічні одиниці в мантії Татр. Провів польові дослідження в Подолі, Криму, Румунії, Німеччині, Франції, Бельгії, південній Італії та Сицилії, а також в Адріатичному морі. З 1919 року працював у Польському геологічному інституті. Проводив наукові дослідження в Померанії. Заклав основи стратиграфії четвертинних відкладень на території Польщі. Вивчав плейстоцен північно-східної Польщі. Займався загальними питаннями геотектонічної структури Польщі. Був палким прихильником охорони природи, зробив вирішальний вплив на створення національного парку в Татрах.
З 1927 року обіймати посаду професора географії в Університеті імені Стефана Баторія у Вільно (нині Вільнюський університет).
У 1928 році очолював польську делегацію на міжнародному з'їзді (асамблеї), присвяченому 40-річчю утворення Данського геологічного інституту (Данський геологічної служби). Став одним з ініціаторів створення Асоціації з вивчення четвертинного періоду Європи (нині Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду).
Був керівником відділу фізичної географії Східноєвропейського науково-дослідного інституту у Вільнюсі. Також очолював Комітет охорони природи; зокрема, під його керівництвом було розроблено проекти заповідників Озера Тракай та Світязь, Пущі Прудницької й інших природних пам'яток.
Після Другої світової війни М. Лимановський читав лекції в Університеті імені Миколая Коперника в польському місті Торунь.
Помер 25 січня 1948 року в місті Торунь, Польща.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- e-teatr.pl — 2004.
- Чеська національна авторитетна база даних
- Wójcik Z. J. Limanowski Mieczysław // Internetowy Polski Słownik Biograficzny: wersja cyfrowa biogramu. T. 17. Polskiego słownika biograficznego. 1972.
- У статті Зб. Вуйцика стверджується, що гімназію [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.], що є помилкою, оскільки такий статус заклад отримав пізніше.
- Sur la tectonique des Monts Péloritains dans les environs de Taormina (Sicile) (Лозанна, 1909)
- Mieczysław Limanowski — Muzeum Geologiczne.
Джерела
- Wójcik Z. J. БLimanowski Mieczysław [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. wersja cyfrowa biogramu. — 1972. — T. 17.
Посилання
- Бібліографія в енциклопедії на Polona.pl
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2020 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2020 Mechislav Boleslav Vincentij Limanovskij pol Limanowski Mieczyslaw Boleslaw Wincenty 6 sichnya 1876 Lviv 25 grudnya 1948 Torun Polsha polskij i litovskij geograf i geolog doslidnik chetvertinnogo periodu profesor literaturnij kritik teatroznavec i teatralnij diyach 5 Mechislav Limanovskijpol Mieczyslaw LimanowskiNarodivsya6 sichnya 1876 1876 01 06 1 2 3 Lviv Avstro UgorshinaPomer25 sichnya 1948 1948 01 25 1 2 3 72 roki Torun Q25413533 Polska Narodna RespublikaPohovannyaCvintar svyatogo Yuriya Torun dKrayina Avstro Ugorshina Polska RespublikaDiyalnistteatralnij rezhiser geolog geograf vikladach universitetuGaluzgeologiya 4 geografiya 4 i postanovkad 4 ZakladUniversitet Mikolaya Kopernika Derzhavnij geologichnij institutBatkoBoleslav LimanovskijNagorodi Mechislav Limanovskij u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Osvita 1 2 Teatralna diyalnist 1 3 Naukova diyalnist u galuzi geologiyi 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiyared Narodivsya 6 sichnya 1876 roku u Lvovi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya u sim yi Boleslava Limanovskogo vidomogo zavdyaki svoyim socialistichnim poglyadam Osvitared Navchavsya v pochatkovih shkolah u Shvejcariyi i Franciyi de na toj chas prozhivali jogo batki U 1889 1996 rokah navchavsya v serednih shkolah u Lvovi ta Krakovi U 1897 roci z vidznakoyu zakinchiv c k Lvivsku vishu realnu shkolu 6 U 1897 1899 rokah vivchav inzhenernu spravu u Lvivskomu politehnichnomu universiteti Pid kerivnictvom profesora Yu Medveckogo zahopivsya geologiyeyu U 1907 roci prodovzhiv osvitu v misti Lozanna u profesora Morisa Lyuzhona de zdobuv doktorskij stupin z geologiyi 7 U 1908 roci povernuvsya do Lvova pracyuvav u Muzeyi Didushickih Tatranskomu muzeyi v m Zakopane Teatralna diyalnistred Mechislav she zi shkoli zahoplyuvavsya teatrom piznishe organizovuvav amatorski vistavi i drukuvav teatralni recenziyi U 1914 roci brav uchast v innovacijnomu proyekti z postanovki Krakus K K Norvida na cirkovij areni Buv odnim iz zasnovnikiv razom z A Zelverovichem Teatru Powszechny u Varshavi prem yera vidbulasya 8 travnya 1915 roku Vlitku 1915 roku v zv yazku iz zakrittyam teatru yak gromadyanin Avstriyi buv dostavlenij do Moskvi de pracyuvav u kulturno prosvitnickij komisiyi pri Polskomu Domi Razom z aktorom i rezhiserom Yu Ostervoyu poznajomivsya z teatralnim rezhiserom K Stanislavskim i jogo tvorchistyu Pracyuvav literatorom u Polskomu teatri i pisav teatralni recenziyi v polski gazeti U grudni 1918 roku pereyihav do Varshavi Zasnuvav i keruvav Polskoyu teatralno hudozhnoyu studiyeyu chitav lekciyi u Varshavskij dramatichnij shkoli U 1919 1927 rokah spilno z Yuliushem Ostervoyu zasnuvav i keruvav Teatrom Reduta literaturnij kerivnik U 1925 roci razom iz teatrom pereyihav do Vilno Litva Naukova diyalnist u galuzi geologiyired U 1899 roci opublikuvav svoyi pershi statti z geologiyi v Przeglad Zakopane j u varshavskomu Vsesviti U 1900 roci vidvidav Vsesvitnyu vistavku v Parizhi de vhodiv do skladu grupi studentiv Lvivskogo politehnichnogo institutu Vzyav uchast v roboti 8 yi sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu U 1901 1903 rokah organizuvav novu geologichnu vistavku v muzeyi Tatri U 1903 roci napisav disertaciyu na temu Perm i nazemnij trias v Tatrah Prozhivav perevazhno u Varshavi vivchav geotektoniku Tatr i Karpat vidiliv veliki tektonichni odinici v mantiyi Tatr Proviv polovi doslidzhennya v Podoli Krimu Rumuniyi Nimechchini Franciyi Belgiyi pivdennij Italiyi ta Siciliyi a takozh v Adriatichnomu mori Z 1919 roku pracyuvav u Polskomu geologichnomu instituti Provodiv naukovi doslidzhennya v Pomeraniyi Zaklav osnovi stratigrafiyi chetvertinnih vidkladen na teritoriyi Polshi Vivchav plejstocen pivnichno shidnoyi Polshi Zajmavsya zagalnimi pitannyami geotektonichnoyi strukturi Polshi Buv palkim prihilnikom ohoroni prirodi zrobiv virishalnij vpliv na stvorennya nacionalnogo parku v Tatrah Z 1927 roku obijmati posadu profesora geografiyi v Universiteti imeni Stefana Batoriya u Vilno nini Vilnyuskij universitet U 1928 roci ocholyuvav polsku delegaciyu na mizhnarodnomu z yizdi asambleyi prisvyachenomu 40 richchyu utvorennya Danskogo geologichnogo institutu Danskij geologichnoyi sluzhbi Stav odnim z iniciatoriv stvorennya Asociaciyi z vivchennya chetvertinnogo periodu Yevropi nini Mizhnarodnij soyuz iz vivchennya chetvertinnogo periodu Buv kerivnikom viddilu fizichnoyi geografiyi Shidnoyevropejskogo naukovo doslidnogo institutu u Vilnyusi Takozh ocholyuvav Komitet ohoroni prirodi zokrema pid jogo kerivnictvom bulo rozrobleno proekti zapovidnikiv Ozera Trakaj ta Svityaz Pushi Prudnickoyi j inshih prirodnih pam yatok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni M Limanovskij chitav lekciyi v Universiteti imeni Mikolaya Kopernika v polskomu misti Torun Pomer 25 sichnya 1948 roku v misti Torun Polsha 8 Primitkired a b Catalog of the German National Library d Track Q23833686 a b Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 a b e teatr pl 2004 d Track Q9249766 a b v Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Wojcik Z J Limanowski Mieczyslaw Internetowy Polski Slownik Biograficzny wersja cyfrowa biogramu T 17 Polskiego slownika biograficznego 1972 U statti Zb Vujcika stverdzhuyetsya sho gimnaziyu Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine sho ye pomilkoyu oskilki takij status zaklad otrimav piznishe Sur la tectonique des Monts Peloritains dans les environs de Taormina Sicile Lozanna 1909 Mieczyslaw Limanowski Muzeum Geologiczne Dzherelared Wojcik Z J BLimanowski Mieczyslaw Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny wersja cyfrowa biogramu 1972 T 17 Posilannyared Bibliografiya v enciklopediyi na Polona pl Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org wiki Mechislav Limanovskij