Битва при Тзіраллі сталася 30 квітня 313 року між арміями двох римських імператорів: Ліцинія та Максиміна Дази. Місцем бою було колишнє місто Тзіралл (найімовірніше, теперішній Чорлу на заході Туреччини). Ліциній здобув рішучу перемогу в цій битві, а Максимін був змушений втекти, перевдягнувшись в одяг раба.
Битва при Тзіраллі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянські війни Тетрархії | |||||||
Координати: 41°09′ пн. ш. 27°48′ сх. д. / 41.150° пн. ш. 27.800° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Армія Ліцинія | Армія Максиміна Дази | ||||||
Командувачі | |||||||
Ліциній | Максимін II Даза | ||||||
Військові сили | |||||||
30 тис. | 70 тис. |
Передумови
Криза Тетрархії
Тетрархія, система римської влади, що спиралася на одночасне керування імперією чотирма особами, зазнала остаточного краху на почату IV століття. Це спричинило запеклу боротьбу за владу між римськими імператорами та . Після смерті Галерія 311 року в римському світі залишилося чотири імператора: Костянтин Великий, Максенцій, Максимін Даза та Ліциній.
Костянтин та Максенцій боролися один з одним за одноосібну владу на Заході імперії, а Максимін та Ліциній — на Сході. Задля укріплення своїх амбіцій Максенцій і Максимін уклали між собою військовий союз; у відповідь на це Костянтин та Ліциній також уклали між собою схожу угоду. До кінця 312 року Костянтину вдалося дістатися Риму, де в запеклій битві біля Мульвійського мосту Максиміна було вбито, а Костянтин став одноосібним імператором на Заході імперії.
Протистояння Максиміна та Ліцинія
Розібравшись із залишками підтримки Максенція, Костянтин домовився з Лицинієм про дружню зустріч у Медіолані, де в знак військового союзу Ліциній одружився з Констанцією, сестрою Костянтина. У той же час Максимін, згідно зі своєю угодою з Максенцієм, приготувався до війни проти Ліцинія. Швидко зібравши свої війська посеред зими, він вирушив з Антіохії на чолі своєї армії в 70 тис. осіб. Це дозволило Максиміну дістатися Візантії поки Ліциній ще перебував у Мілані.
Зимовий марш суворими провінціями Малої Азії, викликаний поспіхом Максиміна, призвів до втрати багатьох солдатів та зниження морального духу його війська. Тільки-но Ліциній отримав звістку про марш-кидок ворога, він поспішив з Італії йому назустріч, швидкоруч зібравши деяі сили в Іллірії. Максимін, зі свого боку, встиг переправитися через Босфор, захопив Візантій та обложив Перинф, що був захоплений після восьмиденної облоги. Військо Максиміна зупинилося за 18 миль від Перинфу, розбивши там свій табір. Ліциній, що прибув з Адріанополя, теж розбив свій табір неподалік від Максиміна.
Через скрутність часу для підготовки Ліциній встиг зібрати лише 30 тис. солдатів, що було меншим за сили Максиміна в понад 2 рази. Відомо, що обидві сторони перед самою битвою вдавалися до переговорів, які завершилися невдачею через занепокоєння обох командувачів щодо недобросовісності їхніх супротивників. Місце битви, Тзіралл (лат. Tzirallum), ототожнюється з тодішнім містом Тзіраллон (лат. Tzirallon; дав.-гр. Τζίραλλον), яке є теперішнім містом Чорлу на заході Туреччини.
Битва
Незважаючи на значно меншу чисельність війська, Ліциній здобув рішучу перемогу. Армія Максиміна була розбита, а її командувач був змушений втікати, перевдягнувшись в одяг раба. Провідну роль у перемозі Ліцинія зіграла більша досвідченість його іллірійських легіонів, а також висока їхня дисципліна.
Наслідки
Після поразки Максимін спробував перегрупуватися, сподіваючись зібрати нове військо. Також він скасував свою політику переслідування християн, яка до того грала лише на користь його суперника. Незважаючи на військову невдачу, Максимін мав ще чимало ресурсів задля продовження боротьби з Ліцинієм. Проте, за декілька місяців після битви при Тзіраллі Максимін Даза несподівано помер у кілікійському місті Тарс. Після смерті конкурента Ліциній швидко та без боротьби завоював усі східні провінції Римської імперії.
Внаслідок перемоги Ліцинія над Максиміном, а також Костянтина над Максенцієм, в Імперії сформувався нове протистояння: Захід проти Сходу. Зрештою, після ще двох громадянських воєн, в яких Ліциній зазнав поразки, в 324 році Костянтин Великий став одноосібним і беззаперечним правителем Римської імперії.
Примітки
- Lactantius, 1871, с. 205
- Lactantius, 1871, с. 204
- An Encyclopedia of World History, (Houghton Mifflin Company, Boston, 1952), ch. II., Ancient History, p. 119
- Gibbon, The Decline and Fall of the Roman Empire, (The Modern Library, 1932), ch. XIV., p. 356
- Gibbon, p. 368
- Foss, C.; R. Talbert; T. Elliott; S. Gillies. . Pleiades. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 10 липня 2013.
- Gibbon, ch. XVI., p. 500, note
- Dr. Goldsmith, History Of Rome (Pinnock's improved edition, Thomas cowperthwait & Co., Philadelphia, 1851), ch. XXIV., p. 355
- Gibbon, p. 369.
Джерела
- Gibbon, Edward (1776), Chapter XIV: Troubles After the Abdication of Diocletian..., , т. I, архів оригіналу за 24 червня 2021, процитовано 22 червня 2021
- Lactantius, Venantius (1871), De Mortibus Persecutorum [Of the Manner in Which the Persecutors Died: Chapters XLV–XLVIII], , архів оригіналу за 24 червня 2021, процитовано 22 червня 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Tziralli stalasya 30 kvitnya 313 roku mizh armiyami dvoh rimskih imperatoriv Liciniya ta Maksimina Dazi Miscem boyu bulo kolishnye misto Tzirall najimovirnishe teperishnij Chorlu na zahodi Turechchini Licinij zdobuv rishuchu peremogu v cij bitvi a Maksimin buv zmushenij vtekti perevdyagnuvshis v odyag raba Bitva pri TziralliGromadyanski vijni TetrarhiyiKoordinati 41 09 pn sh 27 48 sh d 41 150 pn sh 27 800 sh d 41 150 27 800Data 30 kvitnya 313 rokuMisce Provinciya Frakiya teperishnij Chorlu Turechchina Rezultat Peremoga LiciniyaStoroniArmiya Liciniya Armiya Maksimina DaziKomanduvachiLicinij Maksimin II DazaVijskovi sili30 tis 70 tis PeredumoviDokladnishe Gromadyanski vijni Tetrarhiyi Kriza Tetrarhiyi Tetrarhiya sistema rimskoyi vladi sho spiralasya na odnochasne keruvannya imperiyeyu chotirma osobami zaznala ostatochnogo krahu na pochatu IV stolittya Ce sprichinilo zapeklu borotbu za vladu mizh rimskimi imperatorami ta Pislya smerti Galeriya 311 roku v rimskomu sviti zalishilosya chotiri imperatora Kostyantin Velikij Maksencij Maksimin Daza ta Licinij Kostyantin ta Maksencij borolisya odin z odnim za odnoosibnu vladu na Zahodi imperiyi a Maksimin ta Licinij na Shodi Zadlya ukriplennya svoyih ambicij Maksencij i Maksimin uklali mizh soboyu vijskovij soyuz u vidpovid na ce Kostyantin ta Licinij takozh uklali mizh soboyu shozhu ugodu Do kincya 312 roku Kostyantinu vdalosya distatisya Rimu de v zapeklij bitvi bilya Mulvijskogo mostu Maksimina bulo vbito a Kostyantin stav odnoosibnim imperatorom na Zahodi imperiyi Protistoyannya Maksimina ta Liciniya Gipsova kopiya pogruddya Maksimina Dazi v Muzeyi Pushkina u Moskvi Rozibravshis iz zalishkami pidtrimki Maksenciya Kostyantin domovivsya z Liciniyem pro druzhnyu zustrich u Mediolani de v znak vijskovogo soyuzu Licinij odruzhivsya z Konstanciyeyu sestroyu Kostyantina U toj zhe chas Maksimin zgidno zi svoyeyu ugodoyu z Maksenciyem prigotuvavsya do vijni proti Liciniya Shvidko zibravshi svoyi vijska posered zimi vin virushiv z Antiohiyi na choli svoyeyi armiyi v 70 tis osib Ce dozvolilo Maksiminu distatisya Vizantiyi poki Licinij she perebuvav u Milani Zimovij marsh suvorimi provinciyami Maloyi Aziyi viklikanij pospihom Maksimina prizviv do vtrati bagatoh soldativ ta znizhennya moralnogo duhu jogo vijska Tilki no Licinij otrimav zvistku pro marsh kidok voroga vin pospishiv z Italiyi jomu nazustrich shvidkoruch zibravshi deyai sili v Illiriyi Maksimin zi svogo boku vstig perepravitisya cherez Bosfor zahopiv Vizantij ta oblozhiv Perinf sho buv zahoplenij pislya vosmidennoyi oblogi Vijsko Maksimina zupinilosya za 18 mil vid Perinfu rozbivshi tam svij tabir Licinij sho pribuv z Adrianopolya tezh rozbiv svij tabir nepodalik vid Maksimina Cherez skrutnist chasu dlya pidgotovki Licinij vstig zibrati lishe 30 tis soldativ sho bulo menshim za sili Maksimina v ponad 2 razi Vidomo sho obidvi storoni pered samoyu bitvoyu vdavalisya do peregovoriv yaki zavershilisya nevdacheyu cherez zanepokoyennya oboh komanduvachiv shodo nedobrosovisnosti yihnih suprotivnikiv Misce bitvi Tzirall lat Tzirallum ototozhnyuyetsya z todishnim mistom Tzirallon lat Tzirallon dav gr Tzirallon yake ye teperishnim mistom Chorlu na zahodi Turechchini BitvaNezvazhayuchi na znachno menshu chiselnist vijska Licinij zdobuv rishuchu peremogu Armiya Maksimina bula rozbita a yiyi komanduvach buv zmushenij vtikati perevdyagnuvshis v odyag raba Providnu rol u peremozi Liciniya zigrala bilsha dosvidchenist jogo illirijskih legioniv a takozh visoka yihnya disciplina NaslidkiAureus imperatora Liciniya Pislya porazki Maksimin sprobuvav peregrupuvatisya spodivayuchis zibrati nove vijsko Takozh vin skasuvav svoyu politiku peresliduvannya hristiyan yaka do togo grala lishe na korist jogo supernika Nezvazhayuchi na vijskovu nevdachu Maksimin mav she chimalo resursiv zadlya prodovzhennya borotbi z Liciniyem Prote za dekilka misyaciv pislya bitvi pri Tziralli Maksimin Daza nespodivano pomer u kilikijskomu misti Tars Pislya smerti konkurenta Licinij shvidko ta bez borotbi zavoyuvav usi shidni provinciyi Rimskoyi imperiyi Vnaslidok peremogi Liciniya nad Maksiminom a takozh Kostyantina nad Maksenciyem v Imperiyi sformuvavsya nove protistoyannya Zahid proti Shodu Zreshtoyu pislya she dvoh gromadyanskih voyen v yakih Licinij zaznav porazki v 324 roci Kostyantin Velikij stav odnoosibnim i bezzaperechnim pravitelem Rimskoyi imperiyi PrimitkiLactantius 1871 s 205 Lactantius 1871 s 204 An Encyclopedia of World History Houghton Mifflin Company Boston 1952 ch II Ancient History p 119 Gibbon The Decline and Fall of the Roman Empire The Modern Library 1932 ch XIV p 356 Gibbon p 368 Foss C R Talbert T Elliott S Gillies Pleiades Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 10 lipnya 2013 Gibbon ch XVI p 500 note Dr Goldsmith History Of Rome Pinnock s improved edition Thomas cowperthwait amp Co Philadelphia 1851 ch XXIV p 355 Gibbon p 369 DzherelaGibbon Edward 1776 Chapter XIV Troubles After the Abdication of Diocletian t I arhiv originalu za 24 chervnya 2021 procitovano 22 chervnya 2021 Lactantius Venantius 1871 De Mortibus Persecutorum Of the Manner in Which the Persecutors Died Chapters XLV XLVIII arhiv originalu za 24 chervnya 2021 procitovano 22 chervnya 2021