Бернардо О'Гіґґінс Рікельме (ісп. Bernardo O'Higgins Riquelme; (ісп. вимова: [beɾˈnaɾðo oˈ(x)iɣins] ( прослухати); 20 серпня 1778, Чильян — 24 жовтня 1842, Ліма, Перу) — революціонер, національний герой Республіки Чилі, керівник боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці, Великий Маршал Перу (1828). З 29 листопада 1813 по 14 березня 1814 року входив до 5-ї Урядової Хунти Чилі, до 12 січня 1818 року виконувач обов'язків, а з 12 січня 1818 року — Верховний правитель Чилі до 28 січня 1823 року.
Бернардо О'Гіґґінс Рікельме ісп. Bernardo O'Higgins Riquelme | |
---|---|
ісп. Bernardo O'Higgins Riquelme | |
Нині на посаді | |
Народився | 20 серпня 1778 Чильян, Ньюбле, Біобіо, Чилі |
Помер | 24 жовтня 1842 (64 роки) Ліма, Перу |
Похований | Q23067910? |
Відомий як | політик, військовослужбовець, офіцер, письменник |
Країна | Чилі, Перу і Перу-болівійська конфедерація |
Alma mater | d і Національний університет Сан-Маркос |
Батько | d |
Мати | Марія Ізабель Рікельме |
Діти | d і d[1] |
Релігія | католицтво |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Народився 20 серпня 1778 року в місті Чильян в родині генерал-капітана Чилі та віцекороля Перу , який за походженням був ірландцем. Його матір'ю була Марія Ізабель Рікельме, яка походила з багатої чильянської родини. Її прізвище Бернардо використовував до смерті батька, оскільки з ним він не мав прямого контакту.
У 1790 році у віці 12 років почав здобувати освіту в середній школі. У 1794 році був відправлений до Іспанії. Наступного року він продовжив здобуття освіти у Великій Британії. У Лондоні підтримував зв'язок із Франсіско де Мірандою, який вплинув на формування його політичних поглядів. 1798 року знову приїхав до Іспанії, де його позиція щодо суверенітету та незалежності колоній Іспанської Америки ще більше зміцніли. Крім того, в ці часи О'Гіґґінс став членом масонської .
1802 року Бернардо повернувся до Чилі, де за рік до того помер його батько. Від нього в спадщину отримав маєток та ферму в Чильяні. Бернардо зайнявся доглядом за фермою, яка за його часів перебувала в розквіті. 1806 року Бернардо став членом місцевого .
Період Старої Батьківщини
1808 року Франція окупувала Іспанію. Тоді в іспанських колоніях в Америці активізувалися рухи за незалежність.
1811 року став членом , тоді ж увійшов до революційної урядової хунти Хосе Мігеля Каррери. З цього моменту в історії Чилі почався період, відомий як Стара Батьківщина.
1813 року роялісти почали наступ на Чилі з Перу. У Хосе Мігеля Карреру взяли в полон; замість нього державу очолив Франсіско де ла Ластра, а військо — О'Гіґґінс, який у травні 1814 року підписав Ліркейський договір, що припинив бойові дії. Каррера, який звільнився внаслідок обміну полонених, будучи незадоволеним цим перемир'ям, повалив уряд де ла Ластри. О'Гіґґінс не визнав владу Каррери. 26 серпня в битві при Трес-Асекіяс військо прихильників останнього розбило військо О'Гіґґінса - той визнав владу Каррери.
1-2 жовтня 1814 року військо О'Гіґґінса було розбите в битві при Ранкагуа. Після цього більшість чилійських патріотів емігрували до аргентинської провінції Мендоса.
Верховний правитель Чилі
У Мендосі О'Гіґґінса прийняв його давній друг Хосе де Сан-Мартін, який також входив до . Разом вони почали формувати Андську армію — збройне формування для перетину Анд та звільнення Чилі.
Похід Андської армії розпочався в січні 1817 року з . У битві при Чакабуко 12 лютого 1817 року чилійсько-аргентинські сили розгромили війська роялістів. Згодом було захоплено Сантьяго — столицю Чилі. Після цього О'Гіґґінса проголосили Верховним правителем Чилі, хоча до 12 січня 1818 року він був виконувачем обов'язків Верховного правителя.
12 лютого 1818 року О'Гіґґінс проголосив .
На початку 1818 року роялісти на чолі з Маріано Осоріо розпочали новий наступ на Чилі. Вони несподівано атакували військо О'Гіґґінса та Сан-Мартіна на рівнині Канча-Раяда ввечері 19 березня 1818 року. У цьому бою військо патріотів було знищене, а О'Гіґґінс отримав вогнепальне поранення в руку. Проте вже 5 квітня патріоти розгромили роялістів під Майпу.
Після битви під Майпу Хосе де Сан-Мартін вирушив у похід на чолі армії до Перу. Бернардо О'Гіґґінс залишився в Чилі, щоб вивести країну з кризи. Проте О'Гіґґінс не був досить вправним політиком, і його влада трималася переважно на тому, що він був вмілим полководцем та «визволителем Чилі». Після того, як безпосередня загроза для Чилі з боку Іспанії минула, О'Гіґґінс почав втрачати свій вплив та свою владу. Окрім того, він підтримував ідею об'єднання всіх іспанських колоній Південної Америки в єдину державу, на кшталт Сполучених Штатів Америки. Але в той час у Чилі поширювалися ідеї чилійського націоналізму, які відстоювали абсолютну незалежність країни.
Під тиском опозиції на чолі з 28 січня 1823 року О'Гіґґінс зрікся посади Верховного правителя Чилі.
У Перу
За пів року після зречення, в липні 1823 року, О'Гіґґінс вирушив із порту Вальпараїсо до Ірландії на британському корветі «Fly». Проте коли він прибув до Ліми, столиці Перу, то Сімон Болівар, борець на незалежність іспанських колоній Південної Америки, став заохочувати його приєднатися до своєї армії. О'Гіґґінс погодився і був призначений спеціальним воєнним суддею серед чилійських військових. Після битви при Аякучо, яка остаточно вирішила долю Перу на користь незалежності, О'Гіґґінс був цивільним громадянином.
1836 року підтримав Перуано-болівійську конфедерацію на чолі з Андреасом де Санта-Крус у війні проти Чилі на чолі з президентом Дієго Порталесом. За правління Августіна Гамарри в Перу О'Гіґґінс був у немилості. При цьому уряд Чилі повернув О'Гіґґінсові звання генерал-капітана. У листуванні з чилійськими міністрами підтримав Магелланової протоки.
1842 року Національний конгрес Чилі дозволив О'Гіґґінсові повернутися на батьківщину. Бернардо вирушив до порту Кальяо, щоби приїхати в Чилі, проте його підкосили серцеві хвороби, через що був змушений повернутися до Ліми, де помер 24 жовтня 1842 року.
Примітки
- https://www.latercera.com/paula/petronila-riquelme-la-hija-ninguneada-de-ohiggins/
Література
- «Ambrose Bernard O'Higgins». Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913.
- Ávila, A. «The Latin American revolutions seen from the XXI century». Journal of Ibero-American History Vol. 1, No. 1, (2008) pp. 9–39
- Clissold, Stephen. «The O'Higgins of Chile» History Today (June 1957) 7#6 pp. 396—403; father and son.
- Crow, John A. The Epic of Latin America (Fourth Edition); University of California Press, 1992.
- Cruz, J.L. «The Army of the Andes: Chilean and Rioplatense Politics in an Age of Military Organisation, 1814—1817.» Journal of Latin American Studies. 2014 Feb 1:29–58.
- Lynch J. «Spanish American Independence in Recent Historiography». In: McFarlane A. — Posada Carbó E. (eds.) Independence and Revolution in Spanish America (London: Institute of Latin American Studies, 1999)
- Ossa, Juan Luis Armies, politics and revolution. Chile, 1808—1826 (Liverpool University Press, 2014).
- Ossa-Santa-Cruz, Juan Luis. «Bernardo O'Higgins' government through the eyes of five North American agents, 1817—1823.» Co-herencia 13, no. 25 (2016): 139–66. online
- «O'Higgins, Bernardo», Encyclopædia Britannica. 2008. Encyclopædia Britannica Online; accessed 13 October 2008.
- Juan Luis Ossa (2014). The Army of the Andes: Chilean and Rioplatense Politics in an Age of Military Organisation, 1814—1817. Journal of Latin American Studies, 46, pp 2958 doi:10.1017/S0022216X13001570
- Harvey, Robert (2000). Liberators: Latin America's Struggle for Independence. New York: The Overlook Press. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bernardo O Giggins Rikelme isp Bernardo O Higgins Riquelme isp vimova beɾˈnaɾdo oˈ x iɣins prosluhati 20 serpnya 1778 17780820 Chilyan 24 zhovtnya 1842 Lima Peru revolyucioner nacionalnij geroj Respubliki Chili kerivnik borotbi za nezalezhnist ispanskih kolonij u Pivdennij Americi Velikij Marshal Peru 1828 Z 29 listopada 1813 po 14 bereznya 1814 roku vhodiv do 5 yi Uryadovoyi Hunti Chili do 12 sichnya 1818 roku vikonuvach obov yazkiv a z 12 sichnya 1818 roku Verhovnij pravitel Chili do 28 sichnya 1823 roku Bernardo O Giggins Rikelme isp Bernardo O Higgins Riquelmeisp Bernardo O Higgins RiquelmeBernardo O Giggins Rikelme isp Bernardo O Higgins RiquelmeNini na posadiNarodivsya20 serpnya 1778 1778 08 20 Chilyan Nyuble Biobio ChiliPomer24 zhovtnya 1842 1842 10 24 64 roki Lima PeruPohovanijQ23067910 Vidomij yakpolitik vijskovosluzhbovec oficer pismennikKrayinaChili Peru i Peru bolivijska konfederaciyaAlma materd i Nacionalnij universitet San MarkosBatkodMatiMariya Izabel RikelmeDitid i d 1 Religiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya 20 serpnya 1778 roku v misti Chilyan v rodini general kapitana Chili ta vicekorolya Peru yakij za pohodzhennyam buv irlandcem Jogo matir yu bula Mariya Izabel Rikelme yaka pohodila z bagatoyi chilyanskoyi rodini Yiyi prizvishe Bernardo vikoristovuvav do smerti batka oskilki z nim vin ne mav pryamogo kontaktu U 1790 roci u vici 12 rokiv pochav zdobuvati osvitu v serednij shkoli U 1794 roci buv vidpravlenij do Ispaniyi Nastupnogo roku vin prodovzhiv zdobuttya osviti u Velikij Britaniyi U Londoni pidtrimuvav zv yazok iz Fransisko de Mirandoyu yakij vplinuv na formuvannya jogo politichnih poglyadiv 1798 roku znovu priyihav do Ispaniyi de jogo poziciya shodo suverenitetu ta nezalezhnosti kolonij Ispanskoyi Ameriki she bilshe zmicnili Krim togo v ci chasi O Giggins stav chlenom masonskoyi Bernardo O Giggins 1798 1802 roku Bernardo povernuvsya do Chili de za rik do togo pomer jogo batko Vid nogo v spadshinu otrimav mayetok ta fermu v Chilyani Bernardo zajnyavsya doglyadom za fermoyu yaka za jogo chasiv perebuvala v rozkviti 1806 roku Bernardo stav chlenom miscevogo Period Staroyi BatkivshiniBatki zasnovniki Chili zliva vpravo Hose Migel Karrera Bernardo O Giggins Hose de San Martin Diyego Portales 1808 roku Franciya okupuvala Ispaniyu Todi v ispanskih koloniyah v Americi aktivizuvalisya ruhi za nezalezhnist 1811 roku stav chlenom todi zh uvijshov do revolyucijnoyi uryadovoyi hunti Hose Migelya Karreri Z cogo momentu v istoriyi Chili pochavsya period vidomij yak Stara Batkivshina 1813 roku royalisti pochali nastup na Chili z Peru U Hose Migelya Karreru vzyali v polon zamist nogo derzhavu ocholiv Fransisko de la Lastra a vijsko O Giggins yakij u travni 1814 roku pidpisav Lirkejskij dogovir sho pripiniv bojovi diyi Karrera yakij zvilnivsya vnaslidok obminu polonenih buduchi nezadovolenim cim peremir yam povaliv uryad de la Lastri O Giggins ne viznav vladu Karreri 26 serpnya v bitvi pri Tres Asekiyas vijsko prihilnikiv ostannogo rozbilo vijsko O Gigginsa toj viznav vladu Karreri O Giggins v bitvi pri Rankagua 1 2 zhovtnya 1814 roku vijsko O Gigginsa bulo rozbite v bitvi pri Rankagua Pislya cogo bilshist chilijskih patriotiv emigruvali do argentinskoyi provinciyi Mendosa Verhovnij pravitel ChiliBernardo O Giggins Robota 1820 U Mendosi O Gigginsa prijnyav jogo davnij drug Hose de San Martin yakij takozh vhodiv do Razom voni pochali formuvati Andsku armiyu zbrojne formuvannya dlya peretinu And ta zvilnennya Chili Pohid Andskoyi armiyi rozpochavsya v sichni 1817 roku z U bitvi pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 roku chilijsko argentinski sili rozgromili vijska royalistiv Zgodom bulo zahopleno Santyago stolicyu Chili Pislya cogo O Gigginsa progolosili Verhovnim pravitelem Chili hocha do 12 sichnya 1818 roku vin buv vikonuvachem obov yazkiv Verhovnogo pravitelya 12 lyutogo 1818 roku O Giggins progolosiv Na pochatku 1818 roku royalisti na choli z Mariano Osorio rozpochali novij nastup na Chili Voni nespodivano atakuvali vijsko O Gigginsa ta San Martina na rivnini Kancha Rayada vvecheri 19 bereznya 1818 roku U comu boyu vijsko patriotiv bulo znishene a O Giggins otrimav vognepalne poranennya v ruku Prote vzhe 5 kvitnya patrioti rozgromili royalistiv pid Majpu Bernardo O Giggins Avtoportret Blizko 1820 Pislya bitvi pid Majpu Hose de San Martin virushiv u pohid na choli armiyi do Peru Bernardo O Giggins zalishivsya v Chili shob vivesti krayinu z krizi Prote O Giggins ne buv dosit vpravnim politikom i jogo vlada trimalasya perevazhno na tomu sho vin buv vmilim polkovodcem ta vizvolitelem Chili Pislya togo yak bezposerednya zagroza dlya Chili z boku Ispaniyi minula O Giggins pochav vtrachati svij vpliv ta svoyu vladu Okrim togo vin pidtrimuvav ideyu ob yednannya vsih ispanskih kolonij Pivdennoyi Ameriki v yedinu derzhavu na kshtalt Spoluchenih Shtativ Ameriki Ale v toj chas u Chili poshiryuvalisya ideyi chilijskogo nacionalizmu yaki vidstoyuvali absolyutnu nezalezhnist krayini Zrechennya O Gigginsa z posadi Verhovnogo pravitelya Pid tiskom opoziciyi na choli z 28 sichnya 1823 roku O Giggins zriksya posadi Verhovnogo pravitelya Chili U PeruZa piv roku pislya zrechennya v lipni 1823 roku O Giggins virushiv iz portu Valparayiso do Irlandiyi na britanskomu korveti Fly Prote koli vin pribuv do Limi stolici Peru to Simon Bolivar borec na nezalezhnist ispanskih kolonij Pivdennoyi Ameriki stav zaohochuvati jogo priyednatisya do svoyeyi armiyi O Giggins pogodivsya i buv priznachenij specialnim voyennim suddeyu sered chilijskih vijskovih Pislya bitvi pri Ayakucho yaka ostatochno virishila dolyu Peru na korist nezalezhnosti O Giggins buv civilnim gromadyaninom 1836 roku pidtrimav Peruano bolivijsku konfederaciyu na choli z Andreasom de Santa Krus u vijni proti Chili na choli z prezidentom Diyego Portalesom Za pravlinnya Avgustina Gamarri v Peru O Giggins buv u nemilosti Pri comu uryad Chili povernuv O Gigginsovi zvannya general kapitana U listuvanni z chilijskimi ministrami pidtrimav Magellanovoyi protoki 1842 roku Nacionalnij kongres Chili dozvoliv O Gigginsovi povernutisya na batkivshinu Bernardo virushiv do portu Kalyao shobi priyihati v Chili prote jogo pidkosili sercevi hvorobi cherez sho buv zmushenij povernutisya do Limi de pomer 24 zhovtnya 1842 roku Primitkihttps www latercera com paula petronila riquelme la hija ninguneada de ohiggins Literatura Ambrose Bernard O Higgins Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 Avila A The Latin American revolutions seen from the XXI century Journal of Ibero American History Vol 1 No 1 2008 pp 9 39 Clissold Stephen The O Higgins of Chile History Today June 1957 7 6 pp 396 403 father and son Crow John A The Epic of Latin America Fourth Edition University of California Press 1992 Cruz J L The Army of the Andes Chilean and Rioplatense Politics in an Age of Military Organisation 1814 1817 Journal of Latin American Studies 2014 Feb 1 29 58 Lynch J Spanish American Independence in Recent Historiography In McFarlane A Posada Carbo E eds Independence and Revolution in Spanish America London Institute of Latin American Studies 1999 Ossa Juan Luis Armies politics and revolution Chile 1808 1826 Liverpool University Press 2014 Ossa Santa Cruz Juan Luis Bernardo O Higgins government through the eyes of five North American agents 1817 1823 Co herencia 13 no 25 2016 139 66 online O Higgins Bernardo Encyclopaedia Britannica 2008 Encyclopaedia Britannica Online accessed 13 October 2008 Juan Luis Ossa 2014 The Army of the Andes Chilean and Rioplatense Politics in an Age of Military Organisation 1814 1817 Journal of Latin American Studies 46 pp 29 58 doi 10 1017 S0022216X13001570 Harvey Robert 2000 Liberators Latin America s Struggle for Independence New York The Overlook Press ISBN 1 58567 284 X Posilannya