Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Лас-Трес-Асекіяс (ісп. Batalla de Las Tres Acequias) — битва, що відбулася 26 серпня 1814 року в ході війни за незалежність Чилі між двома групами чилійських патріотів — прихильниками Хосе Мігеля Каррери з одного боку та Бернардо О'Гіґґінса — з іншого. Закінчилася поразкою останніх.
| Битва при Лас-Трес-Асекіяс | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чилійська війна за незалежність | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Карреристи | О'Гіґґіністи | ||||||
| Командувачі | |||||||
| [en] | Бернардо О'Гіґґінс | ||||||
| Сили | |||||||
| 600 піхотинців, 200 кавалеристів, 800 кінних ополченців, невідома кількість артилерії | 400 піхотинців, 200 кавалеристів, 4 гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| кілька солдатів | 26 убитих, 37 поранених, 2 гармати захоплені | ||||||
Передумови
У [en] (17 жовтня 1813) під час іспанського роялістського наступу на Чилі у ході його війни за незалежність чилійський диктатор Хосе Мігель Каррера та його брати були взяті у полон. 14 березня 1814 року замість нього було призначено Верховного правителя Франсіско де ла Ластра. Після підписання Ліркайського договору (3 травня 1814) відбувся обмін полонених, в результаті якого брати Каррери змогли повернутися на волю. Проте вони не були задоволені підписаною угодою про припинення бойових дій. 23 липня вони змістили Франсіско де ла Ластру та захопили владу. Переворот не визнав командувач чилійськими військами Бернардо О'Гіґґінс. Чилійські патріоти були розділені на дві групи — прихильників Каррери та О'Гіґґінса.
Хід битви
Уранці 26 серпня Бернардо О'Гіґґінс перейшов річку Майпо. Він мав намір швидко просунутись до Сантьяго та захопити столицю, перемігши Карреру. О 13:00 передові загони військ О'Гіґґінса на чолі з [en] пішли в бій і загони [en]. Його війська були розміщені так: інфантерія — праворуч, артилерія — посередині, кавалерія — ліворуч. Позаду основних сил були розміщені ополченці на чолі з . Ці загони були погано оснащені та вступили в бій тільки на завершальній фазі битви.
Уникаючи подальшої розвідки боєм, О'Гіґґінс наказав своїм силам рішуче атакувати основні сили свого противника. Після безрезультатної артилерійської канонади О'Гіґґінс відправив у бій піхоту та кінноту о 16:00, таким чином, що піхота, прикрита чотирма гарматами, була в центрі, а кіннота — розділена між двома флангами. Після години бою, який відзначився для О'Гіґґінса великими втратами, його сили почали відступати, проте відступ був некоординованим. Цим скористалися сили Каррери: кавалерія оточила правий фланг військ О'Гіґґінса та почала прорив лінії; згодом кінне ополчення атакувало центр, прорвало лінію оборони там і взяло в полон багатьох військовослужбовців, зокрема 4 офіцерів.
Люди О'Гіґґінса втекли головним чином на південь, намагаючись перетнути річку Майпо. Кінь О'Гіґґінса був поранений, тож командувач покинув поле бою на зиченому коні на чолі близько 100 людей. Основна частина 3-ї дивізії на чолі з Хосе Мігелем Каррерою перебувала під Сантьяго на початку битви. Навіть попри швидкий хід, цей підрозділ не встиг взяти участь у битві, проте приєднався до переслідування сил О'Гіґґінса після його відступу. Після того як близько 18:30 Сонце спустилося за горизонт, переслідування сил ворога припинилося.
Наслідки
Луїс Каррера в ніч після битви не переслідував далі своїх противників, тримаючись на своїх позиціях. Деякі свої сили він розмістив у Hacienda de Tango під прикриттям 2 гармат, захоплених у військ О'Гіґґінса. Згодом основні сили Каррери покинули зайняті позиції, відступивши на 2 км на північ — до села Очагавія.
Наступного дня О'Гіґґінс перегрупував свої сили, маючи намір здійснити нову атаку. У розпал процесу підготовки до наступу із міста Талькауано прийшла звістка, що на Чилі рухається нова роялістська експедиція на чолі з Маріано Осоріо. Це спонукало обидві сторони конфлікту припинити протистояння та об'єднати сили перед спільною загрозою.
О'Гіґґінс відправив свого посланця до Хосе Мігеля Каррери. Після переговорів обидва лідери зустрілися в Hacienda de Tango, врегулювали свої протиріччя, а 4 вересня в Сантьяго підписали спільну декларацію. Згодом О'Гіґґінс покинув столицю, щоб очолити чилійські війська у боротьбі проти роялістів. Його сили включали як власні війська, так і війська донедавна ворожого йому Каррери. 1-2 жовтня 1814 року в битві при Ранкагуа ці об'єднані сили зазнали поразки, після чого Сантьяго було захоплено, і більшість чилійських патріотів емігрували до аргентинської провінції Мендоса.
Примітки
- Batalla de Tres Acequias. InosChile. web.archive.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2005. Процитовано 30 січня 2023. [Архівовано 2005-02-26 у Wayback Machine.]
- Francisco Antonio Encina & Leopoldo Castedo (2006). Historia de Chile. Las guerras de Independencia. Tomo IV. Santiago de Chile: Editorial Santiago. ISBN 956-8402-72-1. P. 20
- Francisco Antonio Encina & Leopoldo Castedo (2006). Historia de Chile. Cronología General de Chile. Tomo X. Santiago de Chile: Editorial Santiago. ISBN 956-8402-78-0. P. 42
- Legión de Los Andes - Combate de Tres Acequias. legionarios.webhispana.net. Процитовано 30 січня 2023.
- LA BATALLA DE LAS TRES ACEQUIAS. studylib.es (ісп.). Процитовано 30 січня 2023.
Джерела
- Francisco Antonio Encina & Leopoldo Castedo (2006). Historia de Chile. Las guerras de Independencia. Tomo IV. Santiago de Chile: Editorial Santiago. .
- Francisco Antonio Encina & Leopoldo Castedo (2006). Historia de Chile. Cronología General de Chile. Tomo X. Santiago de Chile: Editorial Santiago. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Las Tres Asekiyas isp Batalla de Las Tres Acequias bitva sho vidbulasya 26 serpnya 1814 roku v hodi vijni za nezalezhnist Chili mizh dvoma grupami chilijskih patriotiv prihilnikami Hose Migelya Karreri z odnogo boku ta Bernardo O Gigginsa z inshogo Zakinchilasya porazkoyu ostannih Bitva pri Las Tres AsekiyasChilijska vijna za nezalezhnistData26 serpnya 1814Miscepoblizu richki Majpo ta mista San BernardoRezultatperemoga prihilnikiv KarreriStoroniKarreristiO GigginistiKomanduvachiLuyis Karrera en Bernardo O GigginsSili600 pihotinciv 200 kavaleristiv 800 kinnih opolchenciv nevidoma kilkist artileriyi400 pihotinciv 200 kavaleristiv 4 garmatiVtratikilka soldativ26 ubitih 37 poranenih 2 garmati zahopleni Zmist 1 Peredumovi 2 Hid bitvi 3 Naslidki 4 Primitki 5 DzherelaPeredumovired U bitvi pri El Robleen en 17 zhovtnya 1813 pid chas ispanskogo royalistskogo nastupu na Chili u hodi jogo vijni za nezalezhnist chilijskij diktator Hose Migel Karrera ta jogo brati buli vzyati u polon 14 bereznya 1814 roku zamist nogo bulo priznacheno Verhovnogo pravitelya Fransisko de la Lastra Pislya pidpisannya Lirkajskogo dogovoru 3 travnya 1814 vidbuvsya obmin polonenih v rezultati yakogo brati Karreri zmogli povernutisya na volyu Prote voni ne buli zadovoleni pidpisanoyu ugodoyu pro pripinennya bojovih dij 23 lipnya voni zmistili Fransisko de la Lastru ta zahopili vladu Perevorot ne viznav komanduvach chilijskimi vijskami Bernardo O Giggins Chilijski patrioti buli rozdileni na dvi grupi prihilnikiv Karreri ta O Gigginsa 1 2 3 Hid bitvired Uranci 26 serpnya Bernardo O Giggins perejshov richku Majpo Vin mav namir shvidko prosunutis do Santyago ta zahopiti stolicyu peremigshi Karreru O 13 00 peredovi zagoni vijsk O Gigginsa na choli z Ramonom Frejre en pishli v bij i zagoni Luyisa Karreri en Jogo vijska buli rozmisheni tak infanteriya pravoruch artileriya poseredini kavaleriya livoruch Pozadu osnovnih sil buli rozmisheni opolchenci na choli z Hose Mariyeyu Portusoyu Ci zagoni buli pogano osnasheni ta vstupili v bij tilki na zavershalnij fazi bitvi 4 5 Unikayuchi podalshoyi rozvidki boyem O Giggins nakazav svoyim silam rishuche atakuvati osnovni sili svogo protivnika Pislya bezrezultatnoyi artilerijskoyi kanonadi O Giggins vidpraviv u bij pihotu ta kinnotu o 16 00 takim chinom sho pihota prikrita chotirma garmatami bula v centri a kinnota rozdilena mizh dvoma flangami Pislya godini boyu yakij vidznachivsya dlya O Gigginsa velikimi vtratami jogo sili pochali vidstupati prote vidstup buv nekoordinovanim Cim skoristalisya sili Karreri kavaleriya otochila pravij flang vijsk O Gigginsa ta pochala proriv liniyi zgodom kinne opolchennya atakuvalo centr prorvalo liniyu oboroni tam i vzyalo v polon bagatoh vijskovosluzhbovciv zokrema 4 oficeriv 5 Lyudi O Gigginsa vtekli golovnim chinom na pivden namagayuchis peretnuti richku Majpo Kin O Gigginsa buv poranenij tozh komanduvach pokinuv pole boyu na zichenomu koni na choli blizko 100 lyudej Osnovna chastina 3 yi diviziyi na choli z Hose Migelem Karreroyu perebuvala pid Santyago na pochatku bitvi Navit popri shvidkij hid cej pidrozdil ne vstig vzyati uchast u bitvi prote priyednavsya do peresliduvannya sil O Gigginsa pislya jogo vidstupu Pislya togo yak blizko 18 30 Sonce spustilosya za gorizont peresliduvannya sil voroga pripinilosya 4 Naslidkired Luyis Karrera v nich pislya bitvi ne peresliduvav dali svoyih protivnikiv trimayuchis na svoyih poziciyah Deyaki svoyi sili vin rozmistiv u Hacienda de Tango pid prikrittyam 2 garmat zahoplenih u vijsk O Gigginsa Zgodom osnovni sili Karreri pokinuli zajnyati poziciyi vidstupivshi na 2 km na pivnich do sela Ochagaviya Nastupnogo dnya O Giggins peregrupuvav svoyi sili mayuchi namir zdijsniti novu ataku U rozpal procesu pidgotovki do nastupu iz mista Talkauano prijshla zvistka sho na Chili ruhayetsya nova royalistska ekspediciya na choli z Mariano Osorio Ce sponukalo obidvi storoni konfliktu pripiniti protistoyannya ta ob yednati sili pered spilnoyu zagrozoyu O Giggins vidpraviv svogo poslancya do Hose Migelya Karreri Pislya peregovoriv obidva lideri zustrilisya v Hacienda de Tango vregulyuvali svoyi protirichchya a 4 veresnya v Santyago pidpisali spilnu deklaraciyu Zgodom O Giggins pokinuv stolicyu shob ocholiti chilijski vijska u borotbi proti royalistiv Jogo sili vklyuchali yak vlasni vijska tak i vijska donedavna vorozhogo jomu Karreri 1 2 zhovtnya 1814 roku v bitvi pri Rankagua ci ob yednani sili zaznali porazki pislya chogo Santyago bulo zahopleno i bilshist chilijskih patriotiv emigruvali do argentinskoyi provinciyi Mendosa Primitkired Batalla de Tres Acequias InosChile web archive org Arhiv originalu za 26 lyutogo 2005 Procitovano 30 sichnya 2023 Arhivovano 2005 02 26 u Wayback Machine Francisco Antonio Encina amp Leopoldo Castedo 2006 Historia de Chile Las guerras de Independencia Tomo IV Santiago de Chile Editorial Santiago ISBN 956 8402 72 1 P 20 Francisco Antonio Encina amp Leopoldo Castedo 2006 Historia de Chile Cronologia General de Chile Tomo X Santiago de Chile Editorial Santiago ISBN 956 8402 78 0 P 42 a b Legion de Los Andes Combate de Tres Acequias legionarios webhispana net Procitovano 30 sichnya 2023 a b LA BATALLA DE LAS TRES ACEQUIAS studylib es isp Procitovano 30 sichnya 2023 Dzherelared Francisco Antonio Encina amp Leopoldo Castedo 2006 Historia de Chile Las guerras de Independencia Tomo IV Santiago de Chile Editorial Santiago ISBN 956 8402 72 1 Francisco Antonio Encina amp Leopoldo Castedo 2006 Historia de Chile Cronologia General de Chile Tomo X Santiago de Chile Editorial Santiago ISBN 956 8402 78 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pri Las Tres Asekiyas amp oldid 44090188