Б'єловар (хорв. Bjelovar, угор. Belovár/Bélavár) — місто в центральній Хорватії. Адміністративний центр Б'єловарсько-Білогорської жупанії та Б'єловарсько-Крижевецької єпархії. За переписом 2001 року в місті проживало 41 869 осіб, з яких 90,51 % були хорватами.
Б'єловар Bjelovar | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
45°54′ пн. ш. 16°50′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 16.833° сх. д.Координати: 45°54′ пн. ш. 16°50′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 16.833° сх. д. | |||||
Країна | Хорватія | ||||
Регіон | Б'єловарсько-Білогорська жупанія | ||||
Столиця для | Беловарсько-Білогорська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
Поділ | | ||||
Засновано | 1413 | ||||
Площа | 191,9 км² | ||||
Населення | 41869 (2001) | ||||
Висота НРМ | 135 м | ||||
Міста-побратими | Імотський, Новаля, Пакраць, Тапольця, Високо | ||||
День міста | 29 вересня | ||||
Телефонний код | (385) 035 | ||||
Часовий пояс | CEST | ||||
Номери автомобілів | BJ | ||||
GeoNames | 3203982 | ||||
OSM | r8447842 ·R | ||||
Поштові індекси | 43000 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Антун Корушец (ХСЛП) | ||||
Вебсайт | bjelovar.hr | ||||
Мапа | |||||
Б'єловар Б'єловар (Хорватія) | |||||
| |||||
| |||||
Б'єловар у Вікісховищі |
Загальні відомості
Одне з молодих міст Хорватії, стало містом 1756 р. за рішенням імператриці Марії Терезії. Відтоді має правильну квадратну структуру вулиць у центрі міста. Місто славиться давніми молочними і сироробними традиціями, його іноді називають «містом сиру». Гандбольний клуб «Б'єловар» виграв європейський чемпіонат сезону 1971—1972 рр. і дев'ять національних чемпіонатів.
Положення
Б'єловар розташований на рівнинному плато, у межиріччі Сави і Драви, на північний схід від міста простягається довгий невисокий кряж, відомий як Білогора. Найвища точка цього пасма пагорбів має висоту 309 метрів над рівнем моря.
Б'єловар лежить на віддалі 70 кілометрів на схід від столиці країни Загреба, за 25 км на північний схід розташоване місто Джурджевац, за 30 км на північний захід — Крижевці, а за 38 км на захід — Врбовец.
Сполучення
Автомобільні дороги з'єднують Б'єловар з Джурджевацом, Крижевцями, Врбовецом; а також ведуть на схід країни, у бік Дарувара і Віровітіци. У місті закінчується невелика тупикова залізнична гілка Крижевці — Б'єловар.
Історія
Це одне з небагатьох міст посавської Хорватії, що не має стародавньої історії. Б'єловар вперше згадується 1413 р., але набув помітного значення завдяки побудові в 1756 р. фортеці на вимогу Марії-Терезії після включення міста до складу Країни — особливого адміністративного утворення Габсбурзької імперії, покликаного охороняти рубежі Австрійської монархії від навали турків. У той час основною роллю міста був захист центральної Хорватії від Османської імперії. В 1874 році тодішній хорватський бан Іван Мажуранич проголосив Б'єловар вільним королівським містом. 1886 року місто стало адміністративним центром Б'єловарсько-Крижевецької жупанії.
1920 року Б'єловар опинився у складі Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, а пізніше Югославії. З 1991 року — в складі незалежної Хорватії. Під час війни за незалежність Хорватії місто декілька разів піддавалось сильним обстрілам. Шкоду, завдану будівлям міста, сьогодні повністю усунено.
Пам'ятки
Головна пам'ятка архітектури міста — барокова церква св. Терези, збудована в 1765 році. З утворенням у грудні 2009 року єпархії з центром у Б'єловарі храм набув статусу кафедрального собору.
Населення
Населення міської аголомерації за даними перепису 2011 року становило 40 276 осіб. Населення самого міста з них становило 27 024 осіб.
Динаміка чисельності населення агломерації:
Динаміка чисельності населення міста Б'єловар:
Населені пункти
До складу міста Б'єловар адміністративно також належать такі поселення:
- Бреза
- Брезоваць
- Циглена
- Галоваць
- Горнє Плавниці
- Горній Томаш
- Гудоваць
- Клокочеваць
- Кокинаць
- Купиноваць
- Летичани
- Мала Циглена
- Мало-Кореново
- Нові Павляни
- Новоселяни
- Обровниця
- Патковаць
- Преспа
- Пргомелє
- Проклювани
- Пуричани
- Раїч
- Станчичі
- Старе Плавниці
- Старі Павляни
- Томаш
- Тройствений Марковаць
- Велико-Кореново
- Звієрці
- Ждралові
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Іван Губіян (1923—2009) — югославський метальник молота.
- Огнєн Вукоєвич
- хорватський футболіст, виступав за «Динамо» Загреб та «Динамо» Київ, а також збірну Хорввтії.
Примітки
- Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- Населення за національністю, по містах і муніципалітетах [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
Посилання
- Офіційний сайт міста [ 14 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
B yelovar horv Bjelovar ugor Belovar Belavar misto v centralnij Horvatiyi Administrativnij centr B yelovarsko Bilogorskoyi zhupaniyi ta B yelovarsko Krizheveckoyi yeparhiyi Za perepisom 2001 roku v misti prozhivalo 41 869 osib z yakih 90 51 buli horvatami B yelovar Bjelovar B yelovarOsnovni dani45 54 pn sh 16 50 sh d 45 900 pn sh 16 833 sh d 45 900 16 833 Koordinati 45 54 pn sh 16 50 sh d 45 900 pn sh 16 833 sh d 45 900 16 833 Krayina HorvatiyaRegion B yelovarsko Bilogorska zhupaniyaStolicya dlya Belovarsko Bilogorska zhupaniya zhupaniya Horvatiyi Podil nemayeZasnovano 1413Plosha 191 9 km Naselennya 41869 2001 Visota NRM 135 mMista pobratimi Imotskij Novalya Pakrac Tapolcya VisokoDen mista 29 veresnyaTelefonnij kod 385 035Chasovij poyas CESTNomeri avtomobiliv BJGeoNames 3203982OSM r8447842 RPoshtovi indeksi 43000 Miska vlada Mer mista Antun Korushec HSLP Vebsajt bjelovar hr Mapa B yelovarB yelovar Horvatiya B yelovar u VikishovishiZagalni vidomostiOdne z molodih mist Horvatiyi stalo mistom 1756 r za rishennyam imperatrici Mariyi Tereziyi Vidtodi maye pravilnu kvadratnu strukturu vulic u centri mista Misto slavitsya davnimi molochnimi i sirorobnimi tradiciyami jogo inodi nazivayut mistom siru Gandbolnij klub B yelovar vigrav yevropejskij chempionat sezonu 1971 1972 rr i dev yat nacionalnih chempionativ PolozhennyaB yelovar roztashovanij na rivninnomu plato u mezhirichchi Savi i Dravi na pivnichnij shid vid mista prostyagayetsya dovgij nevisokij kryazh vidomij yak Bilogora Najvisha tochka cogo pasma pagorbiv maye visotu 309 metriv nad rivnem morya B yelovar lezhit na viddali 70 kilometriv na shid vid stolici krayini Zagreba za 25 km na pivnichnij shid roztashovane misto Dzhurdzhevac za 30 km na pivnichnij zahid Krizhevci a za 38 km na zahid Vrbovec SpoluchennyaAvtomobilni dorogi z yednuyut B yelovar z Dzhurdzhevacom Krizhevcyami Vrbovecom a takozh vedut na shid krayini u bik Daruvara i Virovitici U misti zakinchuyetsya nevelika tupikova zaliznichna gilka Krizhevci B yelovar IstoriyaViglyad na sobor sv Terezi z miskogo parku Ce odne z nebagatoh mist posavskoyi Horvatiyi sho ne maye starodavnoyi istoriyi B yelovar vpershe zgaduyetsya 1413 r ale nabuv pomitnogo znachennya zavdyaki pobudovi v 1756 r forteci na vimogu Mariyi Tereziyi pislya vklyuchennya mista do skladu Krayini osoblivogo administrativnogo utvorennya Gabsburzkoyi imperiyi poklikanogo ohoronyati rubezhi Avstrijskoyi monarhiyi vid navali turkiv U toj chas osnovnoyu rollyu mista buv zahist centralnoyi Horvatiyi vid Osmanskoyi imperiyi V 1874 roci todishnij horvatskij ban Ivan Mazhuranich progolosiv B yelovar vilnim korolivskim mistom 1886 roku misto stalo administrativnim centrom B yelovarsko Krizheveckoyi zhupaniyi 1920 roku B yelovar opinivsya u skladi Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv a piznishe Yugoslaviyi Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Horvatiyi Pid chas vijni za nezalezhnist Horvatiyi misto dekilka raziv piddavalos silnim obstrilam Shkodu zavdanu budivlyam mista sogodni povnistyu usuneno Pam yatkiGolovna pam yatka arhitekturi mista barokova cerkva sv Terezi zbudovana v 1765 roci Z utvorennyam u grudni 2009 roku yeparhiyi z centrom u B yelovari hram nabuv statusu kafedralnogo soboru NaselennyaNaselennya miskoyi agolomeraciyi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 40 276 osib Naselennya samogo mista z nih stanovilo 27 024 osib Dinamika chiselnosti naselennya aglomeraciyi Dinamika chiselnosti naselennya mista B yelovar Naseleni punktiDo skladu mista B yelovar administrativno takozh nalezhat taki poselennya Breza Brezovac Ciglena Galovac Gornye Plavnici Gornij Tomash Gudovac Klokochevac Kokinac Kupinovac Letichani Mala Ciglena Malo Korenovo Novi Pavlyani Novoselyani Obrovnicya Patkovac Prespa Prgomelye Proklyuvani Purichani Rayich Stanchichi Stare Plavnici Stari Pavlyani Tomash Trojstvenij Markovac Veliko Korenovo Zviyerci ZhdraloviVidomi osobistostiV poselenni narodivsya Ivan Gubiyan 1923 2009 yugoslavskij metalnik molota Ognyen Vukoyevich horvatskij futbolist vistupav za Dinamo Zagreb ta Dinamo Kiyiv a takozh zbirnu Horvvtiyi PrimitkiPortal Horvatiya Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom po poselennyah 15 listopada 2010 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl Naselennya za nacionalnistyu po mistah i municipalitetah 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 PosilannyaOficijnij sajt mista 14 grudnya 2020 u Wayback Machine