Іван Губіян (хорв. Ivan Gubijan, 14 червня 1923, Бьеловар — 5 січня 2009, Белград) — югославський метальник молота, срібний призер літніх Олімпійських ігор 1948 року.
Іван Губіян | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Сербія Югославія |
Народження | 14 червня 1923 Бьеловар |
Смерть | 5 січня 2009 Белград |
Зріст | 172 см |
Вага | 83 кг |
Спорт | |
Країна | Югославія |
Вид спорту | легка атлетика |
Дисципліна | метання молота |
Участь і здобутки | |
Іван Губіян у Вікісховищі | |
Біографія
Гімнастика
Народився в 1923 році в Бьеловаре (Королівство сербів, хорватів і словенців). Його знайомі казали, що з дитинства Іван любив лазити по деревах і стрибати через паркани. Ці дитячі витівки дозволили в ньому розкрити гімнастичний талант, тому з 14 років він став брати участь у діяльності місцевого Сокільського руху. Досить швидко він прогресував і готувався до поїздки на Олімпіаду 1940, але її скасували через Другу світову війну. Отож, Друга світова війна перервала його заняття гімнастикою, проте він навчився метати молот. З тих часів Іван з гімнастичних вправ тільки виконував звичайне сальто.
Метання молота
Метанням молота Іван Губіян зайнявся після того, як під час війни побачив подібні змагання серед солдатів. Наставником Івана став легендарний легкоатлет, метальник молота Педро Гоїч із Загреба, який став одним із найкращих друзів Івана. Після війни Губіян став членом спортивного товариства «Партизан», членом якого був до глибокої старості. У 1982 році він навіть продемонстрував свою силу, кинувши молот на 48,94 м.
При зрості 172 см і вазі 83 кг він розцінювався багатьма як слабкий спортсмен, проте він зумів перетворити свої недоліки в сильні якості: перед метанням він здійснював чотири оберти, а не три, як робили багато спортсменів. Чотири обороту стали «візитною карткою» Івана. Коли йому говорили, що треба робити три оберти і за приклад брати угорських атлетів, той відповідав: «Бачите, який вони — зростом 2 метри, а я метр з гаком. Не можу їм наслідувати і перемагати». У 1946 році він переміг у метанні молота на Балканських легкоатлетичних іграх (перемагав також у 1953 і 1955 роках); також в 1948, 1949, 1950, 1952 і 1953 роках вигравав чемпіонат країни. Срібний призер Середземноморських ігор 1951 року. 27 раз виступав за Югославію на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.
У 1948 році Іван виступав на Олімпіаді в Лондоні: кинувши молот на 54,27 м, він завоював срібну медаль Олімпіади, поступившись угорцю Імре Немету — тренеру і батьку майбутнього олімпійського чемпіона з метання списа Милкоша Немета. Іван був добре знайомий з родиною Неметів і дружив з ними. Під час церемонії нагородження Іван, отримавши срібну медаль, зіскочив з п'єдесталу, зробивши сальто, що публіка зустріла оплесками. Пізніше Іван брав участь в Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі, але там був лише дев'ятим. Кар'єру спортсмена він закінчив у 1955 році.
Національний рекорд: 56,27 м (встановлений в 1947 році). Особистий рекорд: 59,69 м. Всього встановив п'ять особистих рекордів.
Тренер
Аж до 1991 року техніка виконання кидка в чотири оберти була ефективною серед легкоатлетів, дозволяючи їм ставити світові рекорди. Губіян став тренером для багатьох відомих спортсменів: Крешимир Рачич, Звонко Безяк, Данієла Янкович, Зоран Лончар. Рекорд Губіяна побив Рачич в 1955 році, кинувши молот на 60,28 м.
Особисте життя
Іван був одружений з Розікою, у шлюбі народилися дочка Хермина і син Звонко; також у Івана були двоє онуків, дітей Звонко. У 2007 році померла дружина Івана, що стало для нього ударом. Останні дні свого життя він провів у Військово-медичній академії Белграда, де помер вранці 4 січня 2009.
Література
- Тридесет година 48-78 Атлетског Савеза Србије Београд 1981.
- Текст приводом смрти Івана Губијана Спортски журнал Београд 5. децембар 2009.
- Енциклопедија физичке културе ЈЛЗ Загреб 1975. том 1 стор 697
Посилання
- Іван Губіян — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Gubiyan horv Ivan Gubijan 14 chervnya 1923 Belovar 5 sichnya 2009 Belgrad yugoslavskij metalnik molota sribnij prizer litnih Olimpijskih igor 1948 roku Ivan GubiyanZagalna informaciyaGromadyanstvo Serbiya YugoslaviyaNarodzhennya14 chervnya 1923 1923 06 14 BelovarSmert5 sichnya 2009 2009 01 05 BelgradZrist172 smVaga83 kgSportKrayina YugoslaviyaVid sportulegka atletikaDisciplinametannya molotaUchast i zdobutki Ivan Gubiyan u VikishovishiBiografiyaGimnastika Narodivsya v 1923 roci v Belovare Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv Jogo znajomi kazali sho z ditinstva Ivan lyubiv laziti po derevah i stribati cherez parkani Ci dityachi vitivki dozvolili v nomu rozkriti gimnastichnij talant tomu z 14 rokiv vin stav brati uchast u diyalnosti miscevogo Sokilskogo ruhu Dosit shvidko vin progresuvav i gotuvavsya do poyizdki na Olimpiadu 1940 ale yiyi skasuvali cherez Drugu svitovu vijnu Otozh Druga svitova vijna perervala jogo zanyattya gimnastikoyu prote vin navchivsya metati molot Z tih chasiv Ivan z gimnastichnih vprav tilki vikonuvav zvichajne salto Metannya molota Metannyam molota Ivan Gubiyan zajnyavsya pislya togo yak pid chas vijni pobachiv podibni zmagannya sered soldativ Nastavnikom Ivana stav legendarnij legkoatlet metalnik molota Pedro Goyich iz Zagreba yakij stav odnim iz najkrashih druziv Ivana Pislya vijni Gubiyan stav chlenom sportivnogo tovaristva Partizan chlenom yakogo buv do glibokoyi starosti U 1982 roci vin navit prodemonstruvav svoyu silu kinuvshi molot na 48 94 m Pri zrosti 172 sm i vazi 83 kg vin rozcinyuvavsya bagatma yak slabkij sportsmen prote vin zumiv peretvoriti svoyi nedoliki v silni yakosti pered metannyam vin zdijsnyuvav chotiri oberti a ne tri yak robili bagato sportsmeniv Chotiri oborotu stali vizitnoyu kartkoyu Ivana Koli jomu govorili sho treba robiti tri oberti i za priklad brati ugorskih atletiv toj vidpovidav Bachite yakij voni zrostom 2 metri a ya metr z gakom Ne mozhu yim nasliduvati i peremagati U 1946 roci vin peremig u metanni molota na Balkanskih legkoatletichnih igrah peremagav takozh u 1953 i 1955 rokah takozh v 1948 1949 1950 1952 i 1953 rokah vigravav chempionat krayini Sribnij prizer Seredzemnomorskih igor 1951 roku 27 raz vistupav za Yugoslaviyu na chempionatah Yevropi svitu ta Olimpijskih igrah U 1948 roci Ivan vistupav na Olimpiadi v Londoni kinuvshi molot na 54 27 m vin zavoyuvav sribnu medal Olimpiadi postupivshis ugorcyu Imre Nemetu treneru i batku majbutnogo olimpijskogo chempiona z metannya spisa Milkosha Nemeta Ivan buv dobre znajomij z rodinoyu Nemetiv i druzhiv z nimi Pid chas ceremoniyi nagorodzhennya Ivan otrimavshi sribnu medal ziskochiv z p yedestalu zrobivshi salto sho publika zustrila opleskami Piznishe Ivan brav uchast v Olimpijskih igrah 1952 roku v Gelsinki ale tam buv lishe dev yatim Kar yeru sportsmena vin zakinchiv u 1955 roci Nacionalnij rekord 56 27 m vstanovlenij v 1947 roci Osobistij rekord 59 69 m Vsogo vstanoviv p yat osobistih rekordiv Trener Azh do 1991 roku tehnika vikonannya kidka v chotiri oberti bula efektivnoyu sered legkoatletiv dozvolyayuchi yim staviti svitovi rekordi Gubiyan stav trenerom dlya bagatoh vidomih sportsmeniv Kreshimir Rachich Zvonko Bezyak Daniyela Yankovich Zoran Lonchar Rekord Gubiyana pobiv Rachich v 1955 roci kinuvshi molot na 60 28 m Osobiste zhittya Ivan buv odruzhenij z Rozikoyu u shlyubi narodilisya dochka Hermina i sin Zvonko takozh u Ivana buli dvoye onukiv ditej Zvonko U 2007 roci pomerla druzhina Ivana sho stalo dlya nogo udarom Ostanni dni svogo zhittya vin proviv u Vijskovo medichnij akademiyi Belgrada de pomer vranci 4 sichnya 2009 LiteraturaTrideset godina 48 78 Atletskog Saveza Srbiјe Beograd 1981 Tekst privodom smrti Ivana Gubiјana Sportski zhurnal Beograd 5 decembar 2009 Enciklopediјa fizichke kulture ЈLZ Zagreb 1975 tom 1 stor 697PosilannyaIvan Gubiyan olimpijska statistika na sajti Sports Reference com angl arhivna versiya