Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
  | |
 | |
 | |
| Столиця | Панкалпінанг |
| Губернатор | Ерзалді Росман Джоган (Erzaldi Rosman Djohan) |
| Площа | 16 424 км² |
| Населення | 1 223 296 (2010, перепис) |
| Етнічні групи | малайці (71,9 %), китайці (11,5 %), яванці (5,8 %), буги (2,7 %) |
| Релігія | іслам (89,0 %), буддизм (4,2 %), конфуціанство (3,3 %), протестантизм (1,8 %), католицизм (1,2 %), індуїзм (0,1 %) |
| Мови | малайські діалекти, індонезійська, хакка (китайська) |
| Дата заснування | 21 листопада 2000 |
| Часовий пояс | |
| Сайт | https://www.babelprov.go.id/ |
Банка-Белітунг (індонез. Bangka-Belitung), скорочено Бабел (індонез. Babel) — провінція Індонезії, розташована на островах Бангка та Белітунг, на схід від острова Суматра.
На півночі острови омиваються водами Південнокитайського моря, на півдні — Яванського моря. На заході вузька протока Банка відділяє однойменний острів від провінції Південна Суматра, на сході протока Карімата відділяє острів Белітунг від острова Калімантан. Острови Банка та Белітунг розділені між собою протокою Ґаспар. До складу провінції входить також ряд менших навколишніх островів.
Площа провінції — 16 424 км², населення — 1 223 296 осіб (2010). Адміністративний центр — місто Панкалпінанг, розташоване в центральній частині східного узбережжя острова Банка.
Географія
Ландшафт островів Банка і Белітунг переважно рівнинний з висотами близько 50 м над рівнем моря, розрізаний неглибокими долинами. Є кілька ізольованих вершин, найвищими з яких є Марас (699 м) на півночі острова Банка, Бебулух (655 м) на південному сході острова Банка та Таджам (500 м) на острові Белітунг.
Близько 40 % території провінції вкриті лісами. Тут ростуть дерево меранті (види Shorea), залізне дерево, бавовняне дерево, мирти, мангрові рослини, ротанґ.
Хоча географічно острови розташовані біля Суматри, місцевий тваринний світ більше нагадує острови Ріау та Малайський півострів. Тут водяться мавпи, дикі свині, панголіни, вівери, декілька видів оленців, а також різні птахи, змії та ящірки.
Історія
Приблизно з VII до XIII ст. острови Банка і Белітунг входили до складу буддійської імперії Шривіджая з центром у Палембанзі в Південній Суматрі. У XIV ст. ця територія опинилася під впливом індуїстської імперії Маджапагіт зі східної Яви. Після падіння Маджапагіту Палембанг став столицею мусульманського султанату.
1806 року острови Банка і Белітунг анексували Нідерланди. У 1950 році вони увійшли до складу Республіки Індонезія. З 1956 року перебували в складі провінції Південна Суматра, а 2000 року була утворена окрема провінція Банка-Белітунг.
Адміністративний поділ
Банка-Белітунг включає шість округів (індонез. kabupaten) і одне місто (індонез. kota):
| № | Адміністративна одиниця | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Панкалпінанг (місто) (індонез. Kota Pangkal Pinang) | 89,40 | 174 758 | |
| 2 | (індонез. Bangka) | 2 950,68 | 277 204 | Сунгайліат (індонез. Sungai Liat) |
| 3 | (індонез. Bangka Barat) | 2 820,61 | 175 150 | Мунток (індонез. Muntok) |
| 4 | (індонез. Bangka Selatan) | 3 607,08 | 172 528 | (індонез. Toboali) |
| 5 | (індонез. Bangka Tengah) | 2 155,77 | 161 228 | (індонез. Koba) |
| Всього острів Банка | 11 623,54 | 960 868 | ||
| 6 | (індонез. Belitung) | 2 293,61 | 155 965 | Танджунгпандан (індонез. Tanjung Pandan) |
| 7 | (індонез. Belitung Timur) | 2 506,91 | 106 463 | Манггар (індонез. Manggar) |
| Всього острів Белітунг | 4 800,52 | 262 428 | ||
| Провінція Банка-Белітунг | 16 424,06 | 1 223 296 | Панкалпінанг (місто) (індонез. Kota Pangkal Pinang) |
Економіка
Економіка провінції Банка-Белітунг базується на сільському господарстві, промисловості та видобутку корисних копалин. Стовпом економіки островів протягом кількох століть був видобуток олова, хоча розвиток цієї галузі дещо сповільнився з кінця XX ст. Історично ця галузь сформувала етнічний характер населення провінції, залучивши для роботи на копальнях багато робітників з-за кордону, особливо китайців.
Більше двох третин земель провінції використовуються під сільськогосподарське виробництво, лісове господарство та аквакультуру. Основними продовольчими культурами є рис, маніок, ямс, кукурудза, арахіс та різноманітні овочі. Існують також великі плантації олійної пальми, каучуку, какао, перцю і кокосової пальми. Тваринницька галузь займається розведенням свиней, кіз та великої рогатої худоби. Курей та качок вирощують як на м'ясо, так і для отримання яєць. Основною продукцією лісового сектору є лісоматеріали, ротанґ, мед.
Промисловість Банка-Белітунг виробляє хімічні речовини, будівельні матеріали, продукти харчування та вироби традиційного ремесла, серед яких вироби із металу, ювелірні вироби та тканини.
Транспорт
Провінція має добре розвинену мережу автомобільних доріг, яка обслуговує як прибережні, так і внутрішні райони головних островів. Банка-Белітунг має ряд морських портів, більшість з яких розташовані на узбережжі острова Банка. Внутрішні авіарейси здійснюють аеропорти в Панкалпінанзі та Танджунгпандані.
Населення
Етнічний склад населення провінції Банка-Белітунг, за даними перепису населення 2000 року, був таким:
| Народи | Чисельність | Доля в населенні |
|---|---|---|
| Малайці | 646 194 | 71,89 % |
| Китайці | 103 736 | 11,54 % |
| Яванці | 52 314 | 5,82 % |
| Буги | 24 162 | 2,69 % |
| Мадурці | 9 985 | 1,11 % |
| Сунданці | 8 316 | 0,93 % |
| Інші | 53 320 | 5,93 % |
| Всього | 898 889 | 100,00 % |
Переважну більшість населення провінції становлять малайці, які говорять місцевими діалектами малайської мови. Найбільшими меншинами є китайці та яванці. Місцеві китайці за походженням є вихідцями з Гуандуну та інших південних провінцій Китаю; більшість говорить діалектом хакка. Частина їх змішалася з місцевим населенням. До числа корінного населення, крім малайців, належать також секаки, морські кочівники (оранг-лаути), що мешкають у прибережних районах.
За даними перепису населення 2010 року, в провінції Банка-Белітунг проживало 1 088 791 мусульманин (89,0 % населення), 51 882 буддисти (4,24 % населення), 39 790 прибічників конфуціанства (3,25 % населення), 36 791 християнин (3,0 % населення). Більшість китайців дотримується буддизму, християнства або конфуціанства.
Джерела
- Virginia Gorlinski. Bangka Belitung. Province, Indonesia [ 30 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)
Примітки
- Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Kep. Bangka Belitung Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 19: TABLE 1.2.12. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Bangka-Belitung, 2000 [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
Посилання
- www.babelprov.go.id — офіційний сайт уряду провінції
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Banka Banka Belitung Bangka Belitung Deviz Bumi Serumpun Sebalai Stolicya Pankalpinang Gubernator Erzaldi Rosman Dzhogan Erzaldi Rosman Djohan Plosha 16 424 km Naselennya 1 223 296 2010 perepis Etnichni grupi malajci 71 9 kitajci 11 5 yavanci 5 8 bugi 2 7 Religiya islam 89 0 buddizm 4 2 konfucianstvo 3 3 protestantizm 1 8 katolicizm 1 2 induyizm 0 1 Movi malajski dialekti indonezijska hakka kitajska Data zasnuvannya 21 listopada 2000 Chasovij poyas UTC 7 Sajt https www babelprov go id Banka Belitung indonez Bangka Belitung skorocheno Babel indonez Babel provinciya Indoneziyi roztashovana na ostrovah Bangka ta Belitung na shid vid ostrova Sumatra Na pivnochi ostrovi omivayutsya vodami Pivdennokitajskogo morya na pivdni Yavanskogo morya Na zahodi vuzka protoka Banka viddilyaye odnojmennij ostriv vid provinciyi Pivdenna Sumatra na shodi protoka Karimata viddilyaye ostriv Belitung vid ostrova Kalimantan Ostrovi Banka ta Belitung rozdileni mizh soboyu protokoyu Gaspar Do skladu provinciyi vhodit takozh ryad menshih navkolishnih ostroviv Plosha provinciyi 16 424 km naselennya 1 223 296 osib 2010 Administrativnij centr misto Pankalpinang roztashovane v centralnij chastini shidnogo uzberezhzhya ostrova Banka GeografiyaLandshaft ostroviv Banka i Belitung perevazhno rivninnij z visotami blizko 50 m nad rivnem morya rozrizanij neglibokimi dolinami Ye kilka izolovanih vershin najvishimi z yakih ye Maras 699 m na pivnochi ostrova Banka Bebuluh 655 m na pivdennomu shodi ostrova Banka ta Tadzham 500 m na ostrovi Belitung Blizko 40 teritoriyi provinciyi vkriti lisami Tut rostut derevo meranti vidi Shorea zalizne derevo bavovnyane derevo mirti mangrovi roslini rotang Hocha geografichno ostrovi roztashovani bilya Sumatri miscevij tvarinnij svit bilshe nagaduye ostrovi Riau ta Malajskij pivostriv Tut vodyatsya mavpi diki svini pangolini viveri dekilka vidiv olenciv a takozh rizni ptahi zmiyi ta yashirki IstoriyaPriblizno z VII do XIII st ostrovi Banka i Belitung vhodili do skladu buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya z centrom u Palembanzi v Pivdennij Sumatri U XIV st cya teritoriya opinilasya pid vplivom induyistskoyi imperiyi Madzhapagit zi shidnoyi Yavi Pislya padinnya Madzhapagitu Palembang stav stoliceyu musulmanskogo sultanatu 1806 roku ostrovi Banka i Belitung aneksuvali Niderlandi U 1950 roci voni uvijshli do skladu Respubliki Indoneziya Z 1956 roku perebuvali v skladi provinciyi Pivdenna Sumatra a 2000 roku bula utvorena okrema provinciya Banka Belitung Administrativnij podilMapa provinciyi Banka Belitung Banka Belitung vklyuchaye shist okrugiv indonez kabupaten i odne misto indonez kota Administrativna odinicya Plosha km Naselennya osib 2010 Administrativnij centr 1 Pankalpinang misto indonez Kota Pangkal Pinang 89 40 174 758 2 indonez Bangka 2 950 68 277 204 Sungajliat indonez Sungai Liat 3 indonez Bangka Barat 2 820 61 175 150 Muntok indonez Muntok 4 indonez Bangka Selatan 3 607 08 172 528 indonez Toboali 5 indonez Bangka Tengah 2 155 77 161 228 indonez Koba Vsogo ostriv Banka 11 623 54 960 868 6 indonez Belitung 2 293 61 155 965 Tandzhungpandan indonez Tanjung Pandan 7 indonez Belitung Timur 2 506 91 106 463 Manggar indonez Manggar Vsogo ostriv Belitung 4 800 52 262 428 Provinciya Banka Belitung 16 424 06 1 223 296 Pankalpinang misto indonez Kota Pangkal Pinang EkonomikaEkonomika provinciyi Banka Belitung bazuyetsya na silskomu gospodarstvi promislovosti ta vidobutku korisnih kopalin Stovpom ekonomiki ostroviv protyagom kilkoh stolit buv vidobutok olova hocha rozvitok ciyeyi galuzi desho spovilnivsya z kincya XX st Istorichno cya galuz sformuvala etnichnij harakter naselennya provinciyi zaluchivshi dlya roboti na kopalnyah bagato robitnikiv z za kordonu osoblivo kitajciv Bilshe dvoh tretin zemel provinciyi vikoristovuyutsya pid silskogospodarske virobnictvo lisove gospodarstvo ta akvakulturu Osnovnimi prodovolchimi kulturami ye ris maniok yams kukurudza arahis ta riznomanitni ovochi Isnuyut takozh veliki plantaciyi olijnoyi palmi kauchuku kakao percyu i kokosovoyi palmi Tvarinnicka galuz zajmayetsya rozvedennyam svinej kiz ta velikoyi rogatoyi hudobi Kurej ta kachok viroshuyut yak na m yaso tak i dlya otrimannya yayec Osnovnoyu produkciyeyu lisovogo sektoru ye lisomateriali rotang med Promislovist Banka Belitung viroblyaye himichni rechovini budivelni materiali produkti harchuvannya ta virobi tradicijnogo remesla sered yakih virobi iz metalu yuvelirni virobi ta tkanini TransportProvinciya maye dobre rozvinenu merezhu avtomobilnih dorig yaka obslugovuye yak priberezhni tak i vnutrishni rajoni golovnih ostroviv Banka Belitung maye ryad morskih portiv bilshist z yakih roztashovani na uzberezhzhi ostrova Banka Vnutrishni aviarejsi zdijsnyuyut aeroporti v Pankalpinanzi ta Tandzhungpandani NaselennyaEtnichnij sklad naselennya provinciyi Banka Belitung za danimi perepisu naselennya 2000 roku buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenni Malajci 646 194 71 89 Kitajci 103 736 11 54 Yavanci 52 314 5 82 Bugi 24 162 2 69 Madurci 9 985 1 11 Sundanci 8 316 0 93 Inshi 53 320 5 93 Vsogo 898 889 100 00 Perevazhnu bilshist naselennya provinciyi stanovlyat malajci yaki govoryat miscevimi dialektami malajskoyi movi Najbilshimi menshinami ye kitajci ta yavanci Miscevi kitajci za pohodzhennyam ye vihidcyami z Guandunu ta inshih pivdennih provincij Kitayu bilshist govorit dialektom hakka Chastina yih zmishalasya z miscevim naselennyam Do chisla korinnogo naselennya krim malajciv nalezhat takozh sekaki morski kochivniki orang lauti sho meshkayut u priberezhnih rajonah Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v provinciyi Banka Belitung prozhivalo 1 088 791 musulmanin 89 0 naselennya 51 882 buddisti 4 24 naselennya 39 790 pribichnikiv konfucianstva 3 25 naselennya 36 791 hristiyanin 3 0 naselennya Bilshist kitajciv dotrimuyetsya buddizmu hristiyanstva abo konfucianstva DzherelaVirginia Gorlinski Bangka Belitung Province Indonesia 30 grudnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiPopulation Census Population by Region Type of Document and Sex Kep Bangka Belitung Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Buku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 7 travnya 2019 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 19 TABLE 1 2 12 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Bangka Belitung 2000 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine angl 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Posilannyawww babelprov go id oficijnij sajt uryadu provinciyi