Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Базалі я селище в Україні у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області Розташоване у верх

Базалія

Базалія

Базалі́я — селище в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване у верхів'ях річки Случі (притока Горині), за 30 км від залізничної станції Війтівці на лінії Гречани — Тернопіль, за 18 км на південь від Теофіполя.

селище Базалія
image
Будівля селищної ради
Будівля селищної ради
Країна image Україна
Область Хмельницька
Район Хмельницький район
Громада Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040450020093032
Облікова картка Базалія 
Основні дані
Засновано 1570
Перша згадка 1574
Магдебурзьке право 1578
Статус із 2024 року
Площа 4,703 км²
Населення ▼ 1582 (01.01.2018)
Густота 336,3 осіб/км²;
Поштовий індекс 30650—30651
Телефонний код +380 3844
Географічні координати 49°43′04″ пн. ш. 26°28′15″ сх. д. / 49.71778° пн. ш. 26.47083° сх. д. / 49.71778; 26.47083Координати: 49°43′04″ пн. ш. 26°28′15″ сх. д. / 49.71778° пн. ш. 26.47083° сх. д. / 49.71778; 26.47083
Висота над рівнем моря 295 м
Водойма р. Случ


Відстань
Найближча залізнична станція: Війтівці
До станції: 30 км
До райцентру:
 - автошляхами: 17,7 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 58,8 км
Селищна влада
Адреса 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Староста Ткачук Катерина Василівна
Карта
image
image
Базалія
image
image
Базалія

image Базалія у Вікісховищі

Назва

Єдина версія щодо походження назви містечка виводить її від імені засновника Базалії князя Василя Костянтина Острозького. Спершу містечко мало назву Базилея Руська (лат. Basylea Russiae, від латиномовного варіанту імені Василь — Basilius), а вже згодом назва трансформувалася у сучасний варіант — Базалію. Назва Базилія вживалася до кінця XVIII століття (в імператорському указі від 5 (16) липня 1795 року про розділ губерній на повіти повіт названо Базилійським, а вже в указі від 22 січня (2 лютого) 1796 року щодо затвердження гербів повітових центрів нових губерній місто назване Базалією).

Щодо сучасного наголосу назви селища, то існують дві різні тенденції — одна підтримується чинними словниками, інша є поширеною розмовною практикою серед мешканців селища. Сучасний орфографічний словник вказує наголос на передостанній склад — Базалі́я. Однак мешканці самої Базалії і довколишніх сіл при розмові роблять наголос на другий склад — База́лія.

Географія

Відстані до найближчих міст і смт
Нас. пункт Відстань,
км
Теофіполь 18
Війтівці 29
Чорний Острів 36
Красилів 37
Волочиськ 42
Антоніни 43
Ланівці 46
Хмельницький 56
Сатанів 60
Старокостянтинів 72
image
Став на притоці Случі.

За геоморфологічним районуванням Базалія розмістилася на підвищеній лесовій частині Волині у Подільській височині.

Річка Случ, у верхів'ях якої розкинулася Базалія, бере свій витік біля села Червоний Случ Теофіпольського району, омиває селище з півдня і сходу. Історично Базалія розташована на двох пагорбах, оточених з двох боків вигином річки, а з третього — струмком. Підвищення рельєфу забезпечувало надійний візуальний зв'язок між двома частинами містечка і контроль над будь-якою його частиною і прилеглими територіями.

У межах Базалії в заплаві річки Случі і струмка, що в неї впадає, утворено три стави.

Екологічна ситуація Базалії характеризується як нормальна.

Клімат у Базалії помірно-континентальний.

Історія

Річ Посполита

image
Василь Костянтин Острозький — засновник містечка.

Точна дата заснування містечка невідома. Вперше згадується в документі від 1574 року в зв'язку з суперечкою за ґрунти, на яких розташоване містечко, між Чолганськими і князями Острозькими. Обидві сторони дійшли згоди і Василь Костянтин Острозький назвав містечко власним іменем. Тоді базалійським війтом був Петро Лось.

На Базалію неодноразово нападали і спалювали татари, зокрема у 1576 і 1583 роках.

25 березня 1577 року князь Василь Костянтин Острозький надав містечку Базалії магдебурзьке право, а король Стефан Баторій підтвердив це надання 23 вересня 1578 року. Локаційним привілеєм у Базалії дозволено проводити чотири ярмарки на рік і щотижневі торги. Останні відбувалися у суботу. Міщани зобов'язувалися ремонтувати, у разі пошкодження або стихійного лиха, та підтримувати міський став, греблю і млини «бо кожному вони потрібні». Під 1582 роком згадується в'язниця. У 1586 році зведено костел. Під 1597 і 1615 роками згадується Базалійський замок.

Станом на 1615 рік у Базалії вже було 11 вулиць. Найбільшими серед них були — Чаполовська, Війтівська, Спаська, Козлова. У місті нараховувалося близько 475 будинків, церква Святого Спаса, шпиталь і школа, ратуша, ринок на якому було 35 «крамничих комор». У місті мешкали 13 шляхетських родин. Працювали 25 ремісників. Основним заняттям мешканців було сільське господарство. В етнічній палітрі міста переважали українці, але були також поляки і євреї. Місто з трьох боків оточувала вода, з напільного боку було захищене ровом і валом. На валу розташовувався дерев'яний паркан з вісьмома вежами. До міста можна було потрапити через три брами. Місто володіло значною збройовою потугою.

Містечко входило до Острозької ординації, відтак перейшло від Острозьких до Заславських, а потім до Санґушків.

Від 1750 року у власності , після (1753) — разом з волостю і зобов'язанням виставляти 33 вершників для захисту Вітчизни. Центр Базалійської волості, у складі якої нараховувалося близько 30 сіл і хуторів. У межах Кременецького повіту Волинського воєводства.

Влітку 1764 року під Базалією відбулася битва між надвірними підрозділами віленського воєводи Карла Станіслава Радзивіла і російськими військами. Після запеклого опору оточені волинці через брак харчів здалися в полон, після чого всі були страчені росіянами.

Російська імперія

Унаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року частини Поділля і Волині були приєднані до Російської імперії. На приєднаній території було створено Ізяславське та Брацлавське намісництва (губернії) і Кам'янецьку область.

image
Базалія на Случі. 1910-ті.

Указом сенату від 1 (12) травня 1795 року на території, що входила до Ізяславської та Брацлавської губерній і Кам'янецької області, було утворено Волинську, Подільську і Брацлавську губернії. У складі Подільської губернії був утворений, зокрема, Базилійський повіт.

1797 року згідно з новим адмінподілом територія повіту перейшла до складу Волинської губернії, повіт був ліквідований, а Базалія перетворена на позаштатне містечко, згодом ставши волосним центром у складі Старокостянтинівського повіту.

Від 30 січня 1847 року у власності Ігнатія Собєщанського, а згодом, як посаг за його дочкою Евеліною, Ледухівських.

image
Базалія на військово-топографічній карті 1912 року.
image
Костел Святої Трійці. 1910-ті.

Станом на кінець XIX століття в містечку було 370 дворів, у яких мешкало 2013 душ. Тут було дві православних церкви, костел, синагога, єврейський молитовний дім, училище, школа, 19 крамниць, поташний завод і винарня.

Національно-визвольні змагання

18 липня 1918 року стався протигетьманський виступ, що охопив Базалію, Авратин і Теофіполь. Німецькі війська притримувалися нейтралітету, однак заарештували 14 шляхтичів з Теофіполя, щоб погамувати протести.

У червні 1919 року в Базалії і околицях відбувалися великі бої незначної Волинської групи Січових Стрільців і 7-ї Запорізької дивізії з переважаючими силами більшовиків. Осідок місцевих «вільних козаків».

Після українсько-радянської війни 1917—1921 років разом з частиною території Волинської губернії Базалія опинилася в складі УСРР, яка 30 грудня 1922 року ввійшла до складу новоствореного Радянського Союзу.

Радянська окупація

З 7 березня 1923 року по 3 лютого 1931 року Базалія була центром Базалійського району, що входив до Шепетівської округи (до 1930), згодом — Бердичівської округи (1930), а після ліквідації округ був районом республіканського підпорядкування (1930—1931).

10 грудня 1924 року була прийнята постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про встановлення точного списку міст і містечок на Волині», яка затвердила список міст і селищ міського типу Волинської губернії. Базалія не потрапила ні до списку міст, ні до списку смт, таким чином утративши статус містечка.

З 3 лютого 1931 року по 13 лютого 1935 року Базалія входила до Теофіпольського району, який 1932 року ввійшов до складу новоствореної Вінницької області.

З 13 лютого 1935 року по 23 вересня 1959 року Базалія знову була районним центром (до 1937 року — у Вінницькій області, у 1937—1954 — Кам'янець-Подільській, у 1954—1959 — Хмельницькій).

У період Другої світової війни в селі розташовувалося гетто. У липні 1942 року євреїв з гетто було звезено до Манівців, де їх розстріляли.

27 липня 1957 року Базалію віднесено до категорії селищ міського типу.

23 вересня 1959 року були ліквідовані 8 районів Хмельницької області, у тому числі Базалійський. Базалія ввійшла до складу Мануїльського району.

Станом на 1959 рік у селищі були маслозавод, харчокомбінат, птахо-інкубаторна станція, міжколгоспна електростанція, РТС, середня школа, школа робітничої молоді, будинок культури, дві бібліотеки.

Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року були ліквідовані ще 10 районів області, у тому числі Мануїльський. Базалія опинилася в складі Волочиського району.

За новим адміністративним поділом 8 грудня 1966 року Базалія ввійшла до відновленого Теофіпольського району.

Станом на 1974 рік у селищі знаходилися цегельний, хлібний заводи; комбінати: побутового обслуговування та комунальних підприємств; міжколгоспна племінна птахо-інкубаторна станція; тваринницький комплекс, відділення районного об'єднання «Сільгосптехніка», дві загальноосвітні школи, лікарня, поліклініка, будинок культури, дві бібліотеки.

Незалежна Україна

З 24 серпня 1991 року Базалія в складі незалежної України.

26 січня 2024 року Базалія віднесена до селищ.

Герб містечка

image
Герб Базалії, прийнятий 1796 року.

Герб Базалії був затверджений 22 січня (2 лютого) 1796 року імператорським указом № 17435. Російський геральдист у своїй книзі «Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ полное собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ» подає такий опис герба:

image У верхній частині щита герб подільський. У нижній — на знак торгівлі між російськими і закордонними купцями — у блакитному полі дві руки, протягнених одна одній, що лежать на товарах, які зв'язані у два срібні тюки.
Оригінальний текст (рос. дореф.)
Въ верхней части щита, гербъ Подольскій. Въ нижней — в означеніе производившагося торга между Россійскими и заграничными купцами — въ голубомъ полѣ двѣ руки, одна другой подаваемая и положенныя на товарахъ, въ два серебряные тюка связанныхъ.
 image

Герб використовувався до розпаду Російської імперії і був скасований радянською владою.

Влада

Територіальна громада Базалії здійснює місцеве самоврядування через представництво селищної ради.

На виборах 2015 року на посаду селищного голови обраний Білоус Євгеній Анатолійович, безпартійний, самовисуванець.

Базалійська селищна рада налічує 14 депутатів, з них 9 самовисуванців і 5 представників партій:

  • ПП «За конкретні справи» — 4
  • Аграрна партія України — 1

Демографія

Населення селища за
переписами 1897—2001 років
Рік Населення Зміна
1897 3362 —
1926 —
1939 —
1959 3073 —
1970 3098 +0.8%
1979 2751 −11.2%
1989 2316 −15.8%
2001 2114 −8.7%

Від часу заснування в етнічному відношенні Базалія є українським містечком. На початку XVII століття тут зафіксована також незначна кількість мешканців польського і єврейського походження. Загалом на той час тут мешкало близько 3,5 тисяч мешканців.

З кінця XIX століття кількість мешканців містечка сягала чотирьох тисяч. У радянський період демографічна ситуація Базалії різко змінилася в бік свого погіршення. За переписом 2001 року в селищі нараховувалося лише 2114 мешканців.. На 2011 рік кількість мешканців Базалії становить 1835 осіб

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 2058 97.95%
російська 27 1.29%
вірменська 14 0.67%
інші/не вказали 2 0.09%
Усього 2101 100%

Економіка й інфраструктура

image
Базалійський завод продтоварів.

Основним сектором базалійської економіки є сільське господарство, представлене ТзОВ «Мрія-97 плюс», ТзОВ «Україна-2001» і ФГ «АгроКП». ТзОВ «Мрія-97 плюс» також належить приміщення, у якому збиралася селищна рада, і млин. На території селища функціонують 15 різноманітних крамниць. У селищі мають свої відділення «ПриватБанк» і «Державний ощадний банк України».

Є машинно-тракторна станція (МТС), автозаправна станція, електропідстанція.

До середини 2000-х років у селищі діяв Базалійський завод продтоварів, що спеціалізувався на виробництві безалкогольних напоїв (ситро). У жовтні 2006 року підприємство збанкрутувало.

Діє Базалійська районна лікарня.

Через селище проходить автошлях Р48 Білогір'я — Теофіполь — Базалія — Війтівці — Сатанів — Кам'янець-Подільський.

Культура

image
Дитячий садочок.

У Базалії зареєстрована одна громадська організація — місцеве представництво Організації ветеранів України.

За офіційною інформацією при Базалійському будинку культури функціонують фольклорно-етнографічна група «Джерело», жіноча вокальна група вчителів «Калинонька», вокальна група молоді «Юність», дитяча вокальна група «Струмочок», чоловічий вокальний колектив, хор, дитячий театр, волонтерський центр.

У Базалії встановлені такі меморіальні об'єкти: пам'ятний знак на честь воїнів-земляків, загиблих під час Другої світової війни, пам'ятник на братській могилі солдат радянської армії загиблих під час Німецько-радянської війни, пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років та репресованим, пам'ятник жертвам геноциду українського народу, меморіальна дошка фундатору містечкової лікарні, київському підприємцеві Григорію Гладинюку.

У містечку діє православна парафія при Свято-Успенській церкві УПЦ (МП). Два діючих цвинтарі.

Освіта в Базалії представлена дитячим садочком, загальноосвітньою школою I—III ступенів і відділенням Теофіпольського професійного аграрно-промислового ліцею.

Див. також

Відомі люди

image
Григорій Гладинюк

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базалія
  • Сергій Єсюнін. Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст. [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
  • Рибачок І. О. Базалія — місто Василя Острозького // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. — Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2010. — Ч. 7. — С. 35-40.
  • Рибачок І. О. Місто Базалія в другій половині XVI — першій третині XVII ст. // Науковий вісник «Межибіж»: матеріали ІІІ науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України» / Ред. О. Г. Погорільця, Л. В. Баженова, А. М. Трембіцького та ін. — Меджибіж; Хмельницький: ПП. А. А. Мельник, 2010. — Ч. 1. — С. 134—143.
  • Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
  • Дубик М.Г. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941 - 1944). — Київ, 2000. — 86 с

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Дмитро Вирський. Річпосполитська історіографія України (XV — середина XVII ст.). Частина 1, с.185
  3. Дмитро Вирський. Річпосполитська історіографія України (XV — середина XVII ст.). Частина 2 (додатки), с.43
  4. J. M. G. Wzmianka o Bazalii na Wołyniu // Ziemia. 1914. T. 5. № 27. S. 419—421 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; № 28. S. 435—436 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.) Процитовано 22.08.2011
  5. Указ № 17352 // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 727—728
  6. Указ № 17435 // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 859—865
  7. Базалі́я — іменник жіночого роду [ 2013-07-13 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  8. Гідрографічний фактор в формуванні розпланувально-просторової моделі історичних міст Волині // Містобудування та територіальне планування. — 2005. — Вип. 22. — С. 196—205. [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  9. Заставецький Т. Еколого-географічні проблеми розвитку міських поселень Хмельницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — № 2. Частина 1. — 2004. — С.191-194. [ 24 лютого 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  10. Wołyniak. Spis ważniejszych miejscowości w powiecie starokonstantynowskim na Wołyniu z 32 rycinami [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]. Stary Konstantynów 1910. S. 11-22, 653-84. (пол.)
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2013.
  12. . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 20 лютого 2012.
  13. Заяць А. Є. До історії правової локації волинських міст XVI — першої половини XVII ст. // Архіви України. № 4-5. 2001 [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  14. Андрій Заяць. Урбанізаційний процес на Волині в XVI — першій половині XVII ст. Львів 2003.
  15. Ірина Рибачок. Інвентар «Подільських» володінь Януша Острозького 1615 року як джерело до вивчення історії міст Процитовано 22.08.2011
  16. Атаманенко В., Рибачок І. Структура населення і типологія міст південно-східної Волині (за інвентарями 1615 та 1620 рр.) [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Студії і матеріали з історії Волині, 2009. — Кременець — Тернопіль, 2009. — С. 74—85. Процитовано 22.08.2011
  17. .Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska: pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. — Warszawa, 1845. — Т. 2. — Cz. 2. — S. 919. (пол.)
  18. Leon Rzewuski. Kronika Podhorecka, 1706—1779. Kraków, 1860. S. 234. (пол.)
  19. Kwartalnik historyczny. Т. 12. Lwów 1898. S. 614. (пол.)
  20. Базалія // Энциклопедическій словарь, подъ редакціей профессора И. Е. Андреевского. Томъ IIA. Ауто—Банки. — Санкт-Петербургъ : Семеновская Типо-Литографія (И. А. Ефрона), 1891. — С. 681.
  21. Комарницький О. Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917—1920 рр. [ 2 січня 2005 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  22. Zofia Kossak-Szczucka. Pożoga. Wspomnienie z Wołynia 1917—1919. Kraków 1923. S. 184. (пол.)
  23. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  24. Олександр Удовиченко. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917—1921. Вінніпеґ, 1954. [ 3 січня 2012 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  25. ВВР УРСР, 1957, № № 7–8, стор. 169
  26. Базалія // УРЕ, Том 1, 1-е видання
  27. . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 3 січня 2012.
  28. Герб Базалії з описом з гербовника Павла фон Вінклера
  29. Для переписів 1959—1979 років дані з сайту webgeo.ru[недоступне посилання], для 1989 року — з сайту demoscope.ru [ 2012-01-18 у Wayback Machine.].
  30. Bazalia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 120. (пол.) Процитовано 22.08.2011
  31. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2011.
  32. Паспорт Базалійської селищної ради [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 22.08.2011
  33. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  34. Базалійський завод продтоварів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 30.08.2011
  35. <Оголошення> // «Голос України», N 187, 7 жовтня 2006 року[недоступне посилання] Процитовано 30.08.2011
  36. Волонтери Базалії. Гартовані ч. 285 (укр.), процитовано 12 грудня 2023
  37. Пам'ятники і пам'ятні знаки жертвам Голодомору 1932—1933 років у Теофіпольському районі[недоступне посилання з червня 2019] Процитовано 20.08.2011
  38. Сергій Єсюнін. Меморіальна дошка на пошану меценатові[недоступне посилання з червня 2019] Процитовано 20.08.2011
  39. Знову наша громада зазнала важкої, непоправної втрати на фронті серед наших кращих воїнів… Загинув наш земляк, Почесний громадянин Теофіпольщини, Мурадов Тарієл Фазіл Огли. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 січня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bazali ya selishe v Ukrayini u Teofipolskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane u verhiv yah richki Sluchi pritoka Gorini za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Vijtivci na liniyi Grechani Ternopil za 18 km na pivden vid Teofipolya selishe Bazaliya Budivlya selishnoyi radiBudivlya selishnoyi radi Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka Rajon Hmelnickij rajon Gromada Teofipolska selishna gromada Kod KATOTTG UA68040450020093032 Oblikova kartka Bazaliya Osnovni dani Zasnovano 1570 Persha zgadka 1574 Magdeburzke pravo 1578 Status iz 2024 roku Plosha 4 703 km Naselennya 1582 01 01 2018 Gustota 336 3 osib km Poshtovij indeks 30650 30651 Telefonnij kod 380 3844 Geografichni koordinati 49 43 04 pn sh 26 28 15 sh d 49 71778 pn sh 26 47083 sh d 49 71778 26 47083 Koordinati 49 43 04 pn sh 26 28 15 sh d 49 71778 pn sh 26 47083 sh d 49 71778 26 47083 Visota nad rivnem morya 295 m Vodojma r Sluch Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Vijtivci Do stanciyi 30 km Do rajcentru avtoshlyahami 17 7 km Do obl centru avtoshlyahami 58 8 km Selishna vlada Adresa 30602 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Teofipol vul Nebesnoyi Sotni 19 Starosta Tkachuk Katerina Vasilivna Karta Bazaliya Bazaliya Bazaliya u VikishovishiNazvaYedina versiya shodo pohodzhennya nazvi mistechka vivodit yiyi vid imeni zasnovnika Bazaliyi knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Spershu mistechko malo nazvu Bazileya Ruska lat Basylea Russiae vid latinomovnogo variantu imeni Vasil Basilius a vzhe zgodom nazva transformuvalasya u suchasnij variant Bazaliyu Nazva Baziliya vzhivalasya do kincya XVIII stolittya v imperatorskomu ukazi vid 5 16 lipnya 1795 roku pro rozdil gubernij na poviti povit nazvano Bazilijskim a vzhe v ukazi vid 22 sichnya 2 lyutogo 1796 roku shodo zatverdzhennya gerbiv povitovih centriv novih gubernij misto nazvane Bazaliyeyu Shodo suchasnogo nagolosu nazvi selisha to isnuyut dvi rizni tendenciyi odna pidtrimuyetsya chinnimi slovnikami insha ye poshirenoyu rozmovnoyu praktikoyu sered meshkanciv selisha Suchasnij orfografichnij slovnik vkazuye nagolos na peredostannij sklad Bazali ya Odnak meshkanci samoyi Bazaliyi i dovkolishnih sil pri rozmovi roblyat nagolos na drugij sklad Baza liya GeografiyaVidstani do najblizhchih mist i smt Nas punkt Vidstan km Teofipol 18 Vijtivci 29 Chornij Ostriv 36 Krasiliv 37 Volochisk 42 Antonini 43 Lanivci 46 Hmelnickij 56 Sataniv 60 Starokostyantiniv 72 Stav na pritoci Sluchi Za geomorfologichnim rajonuvannyam Bazaliya rozmistilasya na pidvishenij lesovij chastini Volini u Podilskij visochini Richka Sluch u verhiv yah yakoyi rozkinulasya Bazaliya bere svij vitik bilya sela Chervonij Sluch Teofipolskogo rajonu omivaye selishe z pivdnya i shodu Istorichno Bazaliya roztashovana na dvoh pagorbah otochenih z dvoh bokiv viginom richki a z tretogo strumkom Pidvishennya relyefu zabezpechuvalo nadijnij vizualnij zv yazok mizh dvoma chastinami mistechka i kontrol nad bud yakoyu jogo chastinoyu i prileglimi teritoriyami U mezhah Bazaliyi v zaplavi richki Sluchi i strumka sho v neyi vpadaye utvoreno tri stavi Ekologichna situaciya Bazaliyi harakterizuyetsya yak normalna Klimat u Bazaliyi pomirno kontinentalnij IstoriyaRich Pospolita Vasil Kostyantin Ostrozkij zasnovnik mistechka Tochna data zasnuvannya mistechka nevidoma Vpershe zgaduyetsya v dokumenti vid 1574 roku v zv yazku z superechkoyu za grunti na yakih roztashovane mistechko mizh Cholganskimi i knyazyami Ostrozkimi Obidvi storoni dijshli zgodi i Vasil Kostyantin Ostrozkij nazvav mistechko vlasnim imenem Todi bazalijskim vijtom buv Petro Los Na Bazaliyu neodnorazovo napadali i spalyuvali tatari zokrema u 1576 i 1583 rokah 25 bereznya 1577 roku knyaz Vasil Kostyantin Ostrozkij nadav mistechku Bazaliyi magdeburzke pravo a korol Stefan Batorij pidtverdiv ce nadannya 23 veresnya 1578 roku Lokacijnim privileyem u Bazaliyi dozvoleno provoditi chotiri yarmarki na rik i shotizhnevi torgi Ostanni vidbuvalisya u subotu Mishani zobov yazuvalisya remontuvati u razi poshkodzhennya abo stihijnogo liha ta pidtrimuvati miskij stav greblyu i mlini bo kozhnomu voni potribni Pid 1582 rokom zgaduyetsya v yaznicya U 1586 roci zvedeno kostel Pid 1597 i 1615 rokami zgaduyetsya Bazalijskij zamok Stanom na 1615 rik u Bazaliyi vzhe bulo 11 vulic Najbilshimi sered nih buli Chapolovska Vijtivska Spaska Kozlova U misti narahovuvalosya blizko 475 budinkiv cerkva Svyatogo Spasa shpital i shkola ratusha rinok na yakomu bulo 35 kramnichih komor U misti meshkali 13 shlyahetskih rodin Pracyuvali 25 remisnikiv Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo silske gospodarstvo V etnichnij palitri mista perevazhali ukrayinci ale buli takozh polyaki i yevreyi Misto z troh bokiv otochuvala voda z napilnogo boku bulo zahishene rovom i valom Na valu roztashovuvavsya derev yanij parkan z vismoma vezhami Do mista mozhna bulo potrapiti cherez tri brami Misto volodilo znachnoyu zbrojovoyu potugoyu Mistechko vhodilo do Ostrozkoyi ordinaciyi vidtak perejshlo vid Ostrozkih do Zaslavskih a potim do Sangushkiv Vid 1750 roku u vlasnosti pislya 1753 razom z volostyu i zobov yazannyam vistavlyati 33 vershnikiv dlya zahistu Vitchizni Centr Bazalijskoyi volosti u skladi yakoyi narahovuvalosya blizko 30 sil i hutoriv U mezhah Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva Vlitku 1764 roku pid Bazaliyeyu vidbulasya bitva mizh nadvirnimi pidrozdilami vilenskogo voyevodi Karla Stanislava Radzivila i rosijskimi vijskami Pislya zapeklogo oporu otocheni volinci cherez brak harchiv zdalisya v polon pislya chogo vsi buli stracheni rosiyanami Rosijska imperiya Unaslidok drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 roku chastini Podillya i Volini buli priyednani do Rosijskoyi imperiyi Na priyednanij teritoriyi bulo stvoreno Izyaslavske ta Braclavske namisnictva guberniyi i Kam yanecku oblast Bazaliya na Sluchi 1910 ti Ukazom senatu vid 1 12 travnya 1795 roku na teritoriyi sho vhodila do Izyaslavskoyi ta Braclavskoyi gubernij i Kam yaneckoyi oblasti bulo utvoreno Volinsku Podilsku i Braclavsku guberniyi U skladi Podilskoyi guberniyi buv utvorenij zokrema Bazilijskij povit 1797 roku zgidno z novim adminpodilom teritoriya povitu perejshla do skladu Volinskoyi guberniyi povit buv likvidovanij a Bazaliya peretvorena na pozashtatne mistechko zgodom stavshi volosnim centrom u skladi Starokostyantinivskogo povitu Vid 30 sichnya 1847 roku u vlasnosti Ignatiya Sobyeshanskogo a zgodom yak posag za jogo dochkoyu Evelinoyu Leduhivskih Bazaliya na vijskovo topografichnij karti 1912 roku Kostel Svyatoyi Trijci 1910 ti Stanom na kinec XIX stolittya v mistechku bulo 370 dvoriv u yakih meshkalo 2013 dush Tut bulo dvi pravoslavnih cerkvi kostel sinagoga yevrejskij molitovnij dim uchilishe shkola 19 kramnic potashnij zavod i vinarnya Nacionalno vizvolni zmagannya 18 lipnya 1918 roku stavsya protigetmanskij vistup sho ohopiv Bazaliyu Avratin i Teofipol Nimecki vijska pritrimuvalisya nejtralitetu odnak zaareshtuvali 14 shlyahtichiv z Teofipolya shob pogamuvati protesti U chervni 1919 roku v Bazaliyi i okolicyah vidbuvalisya veliki boyi neznachnoyi Volinskoyi grupi Sichovih Strilciv i 7 yi Zaporizkoyi diviziyi z perevazhayuchimi silami bilshovikiv Osidok miscevih vilnih kozakiv Pislya ukrayinsko radyanskoyi vijni 1917 1921 rokiv razom z chastinoyu teritoriyi Volinskoyi guberniyi Bazaliya opinilasya v skladi USRR yaka 30 grudnya 1922 roku vvijshla do skladu novostvorenogo Radyanskogo Soyuzu Radyanska okupaciya Z 7 bereznya 1923 roku po 3 lyutogo 1931 roku Bazaliya bula centrom Bazalijskogo rajonu sho vhodiv do Shepetivskoyi okrugi do 1930 zgodom Berdichivskoyi okrugi 1930 a pislya likvidaciyi okrug buv rajonom respublikanskogo pidporyadkuvannya 1930 1931 10 grudnya 1924 roku bula prijnyata postanova VUCVK i RNK USRR Pro vstanovlennya tochnogo spisku mist i mistechok na Volini yaka zatverdila spisok mist i selish miskogo tipu Volinskoyi guberniyi Bazaliya ne potrapila ni do spisku mist ni do spisku smt takim chinom utrativshi status mistechka Z 3 lyutogo 1931 roku po 13 lyutogo 1935 roku Bazaliya vhodila do Teofipolskogo rajonu yakij 1932 roku vvijshov do skladu novostvorenoyi Vinnickoyi oblasti Z 13 lyutogo 1935 roku po 23 veresnya 1959 roku Bazaliya znovu bula rajonnim centrom do 1937 roku u Vinnickij oblasti u 1937 1954 Kam yanec Podilskij u 1954 1959 Hmelnickij U period Drugoyi svitovoyi vijni v seli roztashovuvalosya getto U lipni 1942 roku yevreyiv z getto bulo zvezeno do Manivciv de yih rozstrilyali 27 lipnya 1957 roku Bazaliyu vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu 23 veresnya 1959 roku buli likvidovani 8 rajoniv Hmelnickoyi oblasti u tomu chisli Bazalijskij Bazaliya vvijshla do skladu Manuyilskogo rajonu Stanom na 1959 rik u selishi buli maslozavod harchokombinat ptaho inkubatorna stanciya mizhkolgospna elektrostanciya RTS serednya shkola shkola robitnichoyi molodi budinok kulturi dvi biblioteki Ukazom Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 roku buli likvidovani she 10 rajoniv oblasti u tomu chisli Manuyilskij Bazaliya opinilasya v skladi Volochiskogo rajonu Za novim administrativnim podilom 8 grudnya 1966 roku Bazaliya vvijshla do vidnovlenogo Teofipolskogo rajonu Stanom na 1974 rik u selishi znahodilisya cegelnij hlibnij zavodi kombinati pobutovogo obslugovuvannya ta komunalnih pidpriyemstv mizhkolgospna pleminna ptaho inkubatorna stanciya tvarinnickij kompleks viddilennya rajonnogo ob yednannya Silgosptehnika dvi zagalnoosvitni shkoli likarnya poliklinika budinok kulturi dvi biblioteki Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 roku Bazaliya v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 26 sichnya 2024 roku Bazaliya vidnesena do selish Gerb mistechka Gerb Bazaliyi prijnyatij 1796 roku Gerb Bazaliyi buv zatverdzhenij 22 sichnya 2 lyutogo 1796 roku imperatorskim ukazom 17435 Rosijskij geraldist u svoyij knizi Gerby gorodov gubernij oblastej i posadov Rossijskoj Imperii vnesennye v polnoe sobranie zakonov s 1649 po 1900 god podaye takij opis gerba U verhnij chastini shita gerb podilskij U nizhnij na znak torgivli mizh rosijskimi i zakordonnimi kupcyami u blakitnomu poli dvi ruki protyagnenih odna odnij sho lezhat na tovarah yaki zv yazani u dva sribni tyuki Originalnij tekst ros doref V verhnej chasti shita gerb Podolskij V nizhnej v oznachenie proizvodivshagosya torga mezhdu Rossijskimi i zagranichnymi kupcami v golubom polѣ dvѣ ruki odna drugoj podavaemaya i polozhennyya na tovarah v dva serebryanye tyuka svyazannyh Gerb vikoristovuvavsya do rozpadu Rosijskoyi imperiyi i buv skasovanij radyanskoyu vladoyu VladaTeritorialna gromada Bazaliyi zdijsnyuye misceve samovryaduvannya cherez predstavnictvo selishnoyi radi Na viborah 2015 roku na posadu selishnogo golovi obranij Bilous Yevgenij Anatolijovich bezpartijnij samovisuvanec Bazalijska selishna rada nalichuye 14 deputativ z nih 9 samovisuvanciv i 5 predstavnikiv partij PP Za konkretni spravi 4 Agrarna partiya Ukrayini 1DemografiyaNaselennya selisha za perepisami 1897 2001 rokiv Rik Naselennya Zmina1897 3362 1926 1939 1959 3073 1970 3098 0 8 1979 2751 11 2 1989 2316 15 8 2001 2114 8 7 Vid chasu zasnuvannya v etnichnomu vidnoshenni Bazaliya ye ukrayinskim mistechkom Na pochatku XVII stolittya tut zafiksovana takozh neznachna kilkist meshkanciv polskogo i yevrejskogo pohodzhennya Zagalom na toj chas tut meshkalo blizko 3 5 tisyach meshkanciv Z kincya XIX stolittya kilkist meshkanciv mistechka syagala chotiroh tisyach U radyanskij period demografichna situaciya Bazaliyi rizko zminilasya v bik svogo pogirshennya Za perepisom 2001 roku v selishi narahovuvalosya lishe 2114 meshkanciv Na 2011 rik kilkist meshkanciv Bazaliyi stanovit 1835 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2058 97 95 rosijska 27 1 29 virmenska 14 0 67 inshi ne vkazali 2 0 09 Usogo 2101 100 Ekonomika j infrastrukturaBazalijskij zavod prodtovariv Osnovnim sektorom bazalijskoyi ekonomiki ye silske gospodarstvo predstavlene TzOV Mriya 97 plyus TzOV Ukrayina 2001 i FG AgroKP TzOV Mriya 97 plyus takozh nalezhit primishennya u yakomu zbiralasya selishna rada i mlin Na teritoriyi selisha funkcionuyut 15 riznomanitnih kramnic U selishi mayut svoyi viddilennya PrivatBank i Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini Ye mashinno traktorna stanciya MTS avtozapravna stanciya elektropidstanciya Do seredini 2000 h rokiv u selishi diyav Bazalijskij zavod prodtovariv sho specializuvavsya na virobnictvi bezalkogolnih napoyiv sitro U zhovtni 2006 roku pidpriyemstvo zbankrutuvalo Diye Bazalijska rajonna likarnya Cherez selishe prohodit avtoshlyah R48 Bilogir ya Teofipol Bazaliya Vijtivci Sataniv Kam yanec Podilskij KulturaDityachij sadochok U Bazaliyi zareyestrovana odna gromadska organizaciya misceve predstavnictvo Organizaciyi veteraniv Ukrayini Za oficijnoyu informaciyeyu pri Bazalijskomu budinku kulturi funkcionuyut folklorno etnografichna grupa Dzherelo zhinocha vokalna grupa vchiteliv Kalinonka vokalna grupa molodi Yunist dityacha vokalna grupa Strumochok cholovichij vokalnij kolektiv hor dityachij teatr volonterskij centr U Bazaliyi vstanovleni taki memorialni ob yekti pam yatnij znak na chest voyiniv zemlyakiv zagiblih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pam yatnik na bratskij mogili soldat radyanskoyi armiyi zagiblih pid chas Nimecko radyanskoyi vijni pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv ta represovanim pam yatnik zhertvam genocidu ukrayinskogo narodu memorialna doshka fundatoru mistechkovoyi likarni kiyivskomu pidpriyemcevi Grigoriyu Gladinyuku U mistechku diye pravoslavna parafiya pri Svyato Uspenskij cerkvi UPC MP Dva diyuchih cvintari Osvita v Bazaliyi predstavlena dityachim sadochkom zagalnoosvitnoyu shkoloyu I III stupeniv i viddilennyam Teofipolskogo profesijnogo agrarno promislovogo liceyu Div takozhGrupa vikovichnih derev Bazaliya Vikovichni dereva Bazaliya Bazalijskij zamokVidomi lyudiGrigorij Gladinyuk Gladinyuk Grigorij Pantelejmonovich kiyivskij pidpriyemec mecenat ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Prihodnyuk Oleksandr Yakovich hudozhnik pejzazhist chlen Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini 2009 1993 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tkachenko Popovich Olga Oleksiyivna psevdonim Olga Bazaliya poetesa emigrantka Shatulskij Matvij gromadskij diyach i publicist odin z providnikiv robitnichogo ruhu v ukrayinskij emigraciyi Kanadi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazaliya Sergij Yesyunin Administrativno teritoriyalnij podil Zaslavshini naprikinci XVIII pochatku HHI st 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Ribachok I O Bazaliya misto Vasilya Ostrozkogo Litopis Volini Vseukrayinskij naukovij chasopis Luck Volinskij nacionalnij universitet im Lesi Ukrayinki 2010 Ch 7 S 35 40 Ribachok I O Misto Bazaliya v drugij polovini XVI pershij tretini XVII st Naukovij visnik Mezhibizh materiali III naukovo krayeznavchoyi konferenciyi Starodavnij Medzhibizh v istoriko kulturnij spadshini Ukrayini Red O G Pogorilcya L V Bazhenova A M Trembickogo ta in Medzhibizh Hmelnickij PP A A Melnik 2010 Ch 1 S 134 143 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Dubik M G Dovidnik pro tabori tyurmi ta getto na okupovanij teritoriyi Ukrayini 1941 1944 Kiyiv 2000 86 sPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Dmitro Virskij Richpospolitska istoriografiya Ukrayini XV seredina XVII st Chastina 1 s 185 Dmitro Virskij Richpospolitska istoriografiya Ukrayini XV seredina XVII st Chastina 2 dodatki s 43 J M G Wzmianka o Bazalii na Wolyniu Ziemia 1914 T 5 27 S 419 421 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 28 S 435 436 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Procitovano 22 08 2011 Ukaz 17352 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg Tom 23 Sankt Peterburg 1830 S 727 728 Ukaz 17435 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg Tom 23 Sankt Peterburg 1830 S 859 865 Bazali ya imennik zhinochogo rodu 2013 07 13 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Gidrografichnij faktor v formuvanni rozplanuvalno prostorovoyi modeli istorichnih mist Volini Mistobuduvannya ta teritorialne planuvannya 2005 Vip 22 S 196 205 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Zastaveckij T Ekologo geografichni problemi rozvitku miskih poselen Hmelnickoyi oblasti Naukovi zapiski Ternopilskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Geografiya 2 Chastina 1 2004 S 191 194 24 lyutogo 2010 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Wolyniak Spis wazniejszych miejscowosci w powiecie starokonstantynowskim na Wolyniu z 32 rycinami 31 travnya 2014 u Wayback Machine Stary Konstantynow 1910 S 11 22 653 84 pol PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 20 lyutogo 2012 Zayac A Ye Do istoriyi pravovoyi lokaciyi volinskih mist XVI pershoyi polovini XVII st Arhivi Ukrayini 4 5 2001 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Andrij Zayac Urbanizacijnij proces na Volini v XVI pershij polovini XVII st Lviv 2003 Irina Ribachok Inventar Podilskih volodin Yanusha Ostrozkogo 1615 roku yak dzherelo do vivchennya istoriyi mist Procitovano 22 08 2011 Atamanenko V Ribachok I Struktura naselennya i tipologiya mist pivdenno shidnoyi Volini za inventaryami 1615 ta 1620 rr 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Studiyi i materiali z istoriyi Volini 2009 Kremenec Ternopil 2009 S 74 85 Procitovano 22 08 2011 Balinski M Lipinski T Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym Warszawa 1845 T 2 Cz 2 S 919 pol Leon Rzewuski Kronika Podhorecka 1706 1779 Krakow 1860 S 234 pol Kwartalnik historyczny T 12 Lwow 1898 S 614 pol Bazaliya Enciklopedicheskij slovar pod redakciej professora I E Andreevskogo Tom IIA Auto Banki Sankt Peterburg Semenovskaya Tipo Litografiya I A Efrona 1891 S 681 Komarnickij O Mistechka Pivdennoyi Volini v konteksti Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rr 2 sichnya 2005 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Zofia Kossak Szczucka Pozoga Wspomnienie z Wolynia 1917 1919 Krakow 1923 S 184 pol Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Oleksandr Udovichenko Ukrayina u vijni za derzhavnist Istoriya organizaciyi i bojovih dij Ukrayinskih Zbrojnih Sil 1917 1921 Vinnipeg 1954 3 sichnya 2012 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 VVR URSR 1957 7 8 stor 169 Bazaliya URE Tom 1 1 e vidannya Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2012 Gerb Bazaliyi z opisom z gerbovnika Pavla fon Vinklera Dlya perepisiv 1959 1979 rokiv dani z sajtu webgeo ru nedostupne posilannya dlya 1989 roku z sajtu demoscope ru 2012 01 18 u Wayback Machine Bazalia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 120 pol Procitovano 22 08 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 serpnya 2011 Pasport Bazalijskoyi selishnoyi radi 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 22 08 2011 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Bazalijskij zavod prodtovariv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Procitovano 30 08 2011 lt Ogoloshennya gt Golos Ukrayini N 187 7 zhovtnya 2006 roku nedostupne posilannya Procitovano 30 08 2011 Volonteri Bazaliyi Gartovani ch 285 ukr procitovano 12 grudnya 2023 Pam yatniki i pam yatni znaki zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv u Teofipolskomu rajoni nedostupne posilannya z chervnya 2019 Procitovano 20 08 2011 Sergij Yesyunin Memorialna doshka na poshanu mecenatovi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Procitovano 20 08 2011 Znovu nasha gromada zaznala vazhkoyi nepopravnoyi vtrati na fronti sered nashih krashih voyiniv Zaginuv nash zemlyak Pochesnij gromadyanin Teofipolshini Muradov Tariyel Fazil Ogli teofipol gromada gov ua ua Procitovano 17 sichnya 2024

Дата публікації:
Топ