Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Базалі йський райо н рос Базалийский район адміністративно територіальна одиниця Радянського Союзу в складі УРСР Існувал

Базалійський район

Базалійський район

Базалі́йський райо́н (рос. Базалийский район) — адміністративно-територіальна одиниця Радянського Союзу, в складі УРСР. Існувала з 1923 по 1931 роки і з 1935 по 1959 роки. Адміністративний центр — село (з 1957 року — смт) Базалія. Площа району становила 516 км² (453,4 в²) в 1925 році, 494 км² в 1935 році. Населення — 36 991 особу в 1925 році, 40 998 осіб в 1933 році.

Базалійський район
Адм. центр Базалія
Країна image Українська СРР
Регіон Шепетівська округа
Бердичівська округа
Українська СРР
Вінницька область
Проскурівський округ
Хмельницька область
Населення
 - повне 41,0 тис. (1935)
 - густота 82,99 (1935)
Площа
 - повна 494 км²
Дата ліквідації 23 вересня 1959

Історія

За часів Російської імперії територія району входила до Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. З розпадом імперії і створенням СРСР повіти та волості були ліквідовані, запроваджено поділ на округи та райони.

Згідно з постановами ВУЦВК від 7 березня 1923 року був затверджений поділ республіки на округи та райони. Базалійська, Корчівська і частина Купільської волості Старокостянтинівського повіту утворили Базалійський район у складі Шепетівської округи Волинської губернії.

21 серпня 1924 року Грицівська й Терешківська сільради були перечислені до Антонинського району, а з Теофіпольського району до Базалійського перечислені хутори Костанівка і Савицький.

З 1 серпня 1925 року губернії були ліквідовані. Округи були підпорядковані безпосередньо республіці.

13 червня 1930 року Шепетівська округа була ліквідована, а її територія ввійшла до Бердичівської округи. З 15 вересня 1930 року округи ліквідовані, район перейшов у республіканське підпорядкування.

3 лютого 1931 року проведено укрупнення районів, унаслідок якого Базалійський район був ліквідований і його територія приєднана до Теофіпольського, який 27 лютого 1932 року ввійшов до новоствореної Вінницької області.

13 лютого 1935 року Базалійський район був відновлений у складі 21 сільської ради, які відійшли від Теофіпольського району.

1 квітня 1935 року в УСРР було утворено шість округів, з них 4 у Вінницькій області. Базалійський район увійшов до складу Проскурівського округу.

22 вересня 1937 року Базалійський район увійшов до новоствореної Кам'янець-Подільської області, при цьому Проскурівський округ був ліквідований.

Під час німецької окупації у 1941–1944 роках район входив до Антонінської округи.

4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку.

27 липня 1957 року Базалії надано статус смт.

23 вересня 1959 року були ліквідовані 8 районів Хмельницької області, в тому числі Базалійський. Територія району була розділена між Антонінським, Волочиським, Красилівським, Мануїльським і районами Хмельницької області.

30 грудня 1962 року Антонинський, Мануїльський і Чорноострівський райони були скасовані, територія колишнього Базалійського району опинилася в межах Волочиського і Красилівського районів.

8 грудня 1966 року було відновлено Теофіпольський район, до якого ввійшла велика частина території колишнього Базалійського району. Таким чином територія колишнього Базалійського району розділена між Волочиським, Красилівським, Теофіпольським районами. Після 1966 року межі районів суттєво не змінювалися до 2020 року.

З 19 липня 2020 року Волочиський, Красилівський і Теофіпольський райони були ліквідовані, а їхня територія увійшла до нового Хмельницького району.

Підпорядкування

Ради і населені пункти

Станом на 1 вересня 1946 року до складу району входила 21 сільська рада, яким підпорядковувалися 50 сільських населених пунктів:

Авратинська
с. Авратин
с. Нова Гребля
с. Пальчинці
Базалійська
с. Базалія
с. Іванівка
с.
х. Червоний Острів
Богданівська
с. Богданівка
с. Нова Гребля
Великозозулинецька
с. Великі Зозулинці
с. Улянівка
Великоклітнянська
с. Велика Клітна
с. Кошелівка
с. Малі Зозулинці
х. Калинівка
Великолазучинська
с. Борщівка
с. Великий Лазучин
х. Кастанівка
Волицька (кол. Волиця-Вонсовицька)
с. Волиця (кол. Волиця-Вонсовича)
х. Дворик
Гальчинецька
с. Гальчинці
х.
Єлисаветпільська
с. Єлисаветпіль
с. Ново-Іванівка (кол. Янівка)
с. Червоний Случ
Колківська
с. Колки
х. Слобода
Корчівська
с. Корчівка
х.
Левковецька
с. Левківці
Личівська
с. Личівка
с. Пеньківці
Малоклітнянська
с. Мала Клітна
Малолазучинська
с. Малий Лазучин
Михиринецька
с. Ворошиловка
с. Малі Жеребки
с. Михиринці
х. Заріччя
Ординецька
с. Василівка
с. Лютарівка
с. Ординці
х. Червоний
Собковецька
с. Попівці
с.
Чухелівська
с. Чухелі
х. Червоний Случ
Шмирківська
с. Великі Жеребки
с. Шмирки
х. Червоний Кут
Щаснівська
с. Щаснівка

Джерела

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 31 січня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    2. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
    3. Ст. 2, 13 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 21.08.1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
    4. Ст. 1 постанови ВУЦВК від 3.06.1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
    5. П. 4 додатку до постанови ВУЦВК і РНК від 3.02.1931 року «Про реорганізацію районів УСРР»
    6. П. 3 ст. 1 постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9.02.1932 року «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
    7. Постанова ЦВК УСРР «Про склад нових адміністративних районів Вінницької області» (Збірник законів України за 1935 р., № 4, ст. 19).
    8. Підпункт 7 п. 2 постанови ЦВК СРСР від 1.04.1935 року «Про утворення в УСРР шести округів» (рос.)
    9. П. Б ст. III, ст. V постанови ЦВК СРСР від 22.09.1937 року «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської на Одеську і Миколаївську області» (рос.)
    10. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 4.02.1954 року «Про перейменування міста Проскурова на місто Хмельницький і Кам'янець-Подільської області на Хмельницьку область»
    11. ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 169
    12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23.09.1959 року «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»
    13. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
    14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 222.
    image Це незавершена стаття з історії України.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Bazali jskij rajo n ros Bazalijskij rajon administrativno teritorialna odinicya Radyanskogo Soyuzu v skladi URSR Isnuvala z 1923 po 1931 roki i z 1935 po 1959 roki Administrativnij centr selo z 1957 roku smt Bazaliya Plosha rajonu stanovila 516 km 453 4 v v 1925 roci 494 km v 1935 roci Naselennya 36 991 osobu v 1925 roci 40 998 osib v 1933 roci Bazalijskij rajon Adm centr Bazaliya Krayina Ukrayinska SRR Region Shepetivska okruga Berdichivska okruga Ukrayinska SRR Vinnicka oblast Proskurivskij okrug Hmelnicka oblast Naselennya povne 41 0 tis 1935 gustota 82 99 1935 Plosha povna 494 km Data likvidaciyi 23 veresnya 1959IstoriyaZa chasiv Rosijskoyi imperiyi teritoriya rajonu vhodila do Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Z rozpadom imperiyi i stvorennyam SRSR poviti ta volosti buli likvidovani zaprovadzheno podil na okrugi ta rajoni Zgidno z postanovami VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku buv zatverdzhenij podil respubliki na okrugi ta rajoni Bazalijska Korchivska i chastina Kupilskoyi volosti Starokostyantinivskogo povitu utvorili Bazalijskij rajon u skladi Shepetivskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi 21 serpnya 1924 roku Gricivska j Tereshkivska silradi buli perechisleni do Antoninskogo rajonu a z Teofipolskogo rajonu do Bazalijskogo perechisleni hutori Kostanivka i Savickij Z 1 serpnya 1925 roku guberniyi buli likvidovani Okrugi buli pidporyadkovani bezposeredno respublici 13 chervnya 1930 roku Shepetivska okruga bula likvidovana a yiyi teritoriya vvijshla do Berdichivskoyi okrugi Z 15 veresnya 1930 roku okrugi likvidovani rajon perejshov u respublikanske pidporyadkuvannya 3 lyutogo 1931 roku provedeno ukrupnennya rajoniv unaslidok yakogo Bazalijskij rajon buv likvidovanij i jogo teritoriya priyednana do Teofipolskogo yakij 27 lyutogo 1932 roku vvijshov do novostvorenoyi Vinnickoyi oblasti 13 lyutogo 1935 roku Bazalijskij rajon buv vidnovlenij u skladi 21 silskoyi radi yaki vidijshli vid Teofipolskogo rajonu 1 kvitnya 1935 roku v USRR bulo utvoreno shist okrugiv z nih 4 u Vinnickij oblasti Bazalijskij rajon uvijshov do skladu Proskurivskogo okrugu 22 veresnya 1937 roku Bazalijskij rajon uvijshov do novostvorenoyi Kam yanec Podilskoyi oblasti pri comu Proskurivskij okrug buv likvidovanij Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah rajon vhodiv do Antoninskoyi okrugi 4 lyutogo 1954 roku Kam yanec Podilska oblast bula perejmenovana na Hmelnicku 27 lipnya 1957 roku Bazaliyi nadano status smt 23 veresnya 1959 roku buli likvidovani 8 rajoniv Hmelnickoyi oblasti v tomu chisli Bazalijskij Teritoriya rajonu bula rozdilena mizh Antoninskim Volochiskim Krasilivskim Manuyilskim i rajonami Hmelnickoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku Antoninskij Manuyilskij i Chornoostrivskij rajoni buli skasovani teritoriya kolishnogo Bazalijskogo rajonu opinilasya v mezhah Volochiskogo i Krasilivskogo rajoniv 8 grudnya 1966 roku bulo vidnovleno Teofipolskij rajon do yakogo vvijshla velika chastina teritoriyi kolishnogo Bazalijskogo rajonu Takim chinom teritoriya kolishnogo Bazalijskogo rajonu rozdilena mizh Volochiskim Krasilivskim Teofipolskim rajonami Pislya 1966 roku mezhi rajoniv suttyevo ne zminyuvalisya do 2020 roku Z 19 lipnya 2020 roku Volochiskij Krasilivskij i Teofipolskij rajoni buli likvidovani a yihnya teritoriya uvijshla do novogo Hmelnickogo rajonu Pidporyadkuvannya 7 03 1923 31 07 1925 Shepetivska okruga Volinskoyi guberniyi USRR 1 08 1925 13 06 1930 Shepetivska okruga USRR 13 06 1930 14 09 1930 Berdichivska okruga USRR 15 09 1930 3 02 1931 rajon pidporyadkovanij bezposeredno respublici 26 02 1935 1 04 1935 Vinnicka oblast USRR 1 04 1935 22 09 1937 Proskurivskij okrug Vinnickoyi oblasti USRR 22 09 1937 4 04 1954 Kam yanec Podilska oblast URSR 4 04 1954 23 09 1959 Hmelnicka oblast URSRRadi i naseleni punktiStanom na 1 veresnya 1946 roku do skladu rajonu vhodila 21 silska rada yakim pidporyadkovuvalisya 50 silskih naselenih punktiv Avratinska s Avratin s Nova Greblya s Palchinci Bazalijska s Bazaliya s Ivanivka s h Chervonij Ostriv Bogdanivska s Bogdanivka s Nova Greblya Velikozozulinecka s Veliki Zozulinci s Ulyanivka Velikoklitnyanska s Velika Klitna s Koshelivka s Mali Zozulinci h Kalinivka Velikolazuchinska s Borshivka s Velikij Lazuchin h Kastanivka Volicka kol Volicya Vonsovicka s Volicya kol Volicya Vonsovicha h Dvorik Galchinecka s Galchinci h Yelisavetpilska s Yelisavetpil s Novo Ivanivka kol Yanivka s Chervonij Sluch Kolkivska s Kolki h Sloboda Korchivska s Korchivka h Levkovecka s Levkivci Lichivska s Lichivka s Penkivci Maloklitnyanska s Mala Klitna Malolazuchinska s Malij Lazuchin Mihirinecka s Voroshilovka s Mali Zherebki s Mihirinci h Zarichchya Ordinecka s Vasilivka s Lyutarivka s Ordinci h Chervonij Sobkovecka s Popivci s Chuhelivska s Chuheli h Chervonij Sluch Shmirkivska s Veliki Zherebki s Shmirki h Chervonij Kut Shasnivska s ShasnivkaDzherelaPrimitki Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Postanova VUCVK vid 7 03 1923 roku Pro administracijno teritoriyalnij podil Volini Zbirnik uzakonen Ukrayini za 1923 r 18 19 st 306 St 2 13 postanovi VUCVK i RNK USRR vid 21 08 1924 roku Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Volini St 1 postanovi VUCVK vid 3 06 1925 roku Pro likvidaciyu guberen j pro perehid na trohstupnevu sistemu upravlinnya P 4 dodatku do postanovi VUCVK i RNK vid 3 02 1931 roku Pro reorganizaciyu rajoniv USRR P 3 st 1 postanovi IV pozachergovoyi sesiyi VUCVK XII sklikannya vid 9 02 1932 roku Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR zatverdzhena postanovoyu CVK SRSR vid 27 02 1932 Postanova CVK USRR Pro sklad novih administrativnih rajoniv Vinnickoyi oblasti Zbirnik zakoniv Ukrayini za 1935 r 4 st 19 Pidpunkt 7 p 2 postanovi CVK SRSR vid 1 04 1935 roku Pro utvorennya v USRR shesti okrugiv ros P B st III st V postanovi CVK SRSR vid 22 09 1937 roku Pro podil Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku i Kam yanec Podilsku ta Odeskoyi na Odesku i Mikolayivsku oblasti ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 02 1954 roku Pro perejmenuvannya mista Proskurova na misto Hmelnickij i Kam yanec Podilskoyi oblasti na Hmelnicku oblast VVR URSR 1957 7 8 stor 169 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 23 09 1959 roku Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Hmelnickoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 roku Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 222 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ