Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бадам | |
|---|---|
 | |
| 42°30′22″ пн. ш. 69°02′49″ сх. д. / 42.50622500002777571° пн. ш. 69.0471800000277796° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 42°01′24″ пн. ш. 70°03′25″ сх. д. / 42.02340000002777742° пн. ш. 70.0571000000277877° сх. д. |
| Гирло | Арись |
| • координати | 42°30′21″ пн. ш. 69°02′49″ сх. д. / 42.50610000002777866° пн. ш. 69.04720000002778590° сх. д. |
| Країни: |  Казахстан[1] |
| Довжина | 141 км |
| Площа басейну: | 4329 км² |
| Середньорічний стік | 4,51 м³/с |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бадам (каз. Бадам өзені) — річка в Толебійському, Сайрамському та Ордабасинському районах Туркестанської області Казахстану, ліва притока річки Арись.
Етимологія назви
Назва річки Бадам є іранським запозиченням. Вона перекладається як «мигдаль».
Гідрологічна характеристика
Довжина річки становить 141 км, площа басейну — 4329 км. Середньорічна витрата води, виміряна при перетині з (трохи вище гирла), становить 4,51 м/с .
У верхів'ях річка живиться водами джерел та талих снігів. Наприкінці серпня, коли снігових мас практично не залишається, живлення стає повністю джерельним. У середній течії русло поповнюється також ґрунтовими водами.
Ширина річки в районі села Джамбул становить 15 м, глибина — 0,5 м, ґрунт дна — кам'янистий. Швидкість течії перед впаданням в Арись дорівнює 0,7 м/с.
Течія річки
Верхня течія
Бадам бере початок на північно-західному схилі хребта Каржантау, поблизу східного краю невеликого гірського ланцюга і на захід від гори Кишишурт, приблизно за 70 км на південний схід від міста Шимкента. Витоки річки мають джерельне походження, утворюючись на висоті близько 2700 м.
Від витоку тече на південний захід, у районі впадання приток Верхній Корой та Нижній Корой, урочища Кизилджар має західний напрямок, на південь від гори Кунгуртобе повертає на північний напрям, маючи на окремих ділянках до невеликий ухил на захід або схід. Початкова ділянка довжиною близько 15 км пролягає глибокою ущелинию, схили якої потім згладжуються і розходяться. У радянський період тут була розташована всесоюзна «Південна», виявлено родовище Бадам (Кзил-Джар, Кзил-Джир) із невеликими запасами флюориту та бариту. Нині ущелина у верхів'ях Бадама віднесена до прикордонної зони і недоступна для вільного відвідування (створена прикордонна застава).
Середня течія
У середній течії Бадам тече у гальковому руслі завширшки до 200 м. На річці тут розташована велика кількість населених пунктів, ведеться інтенсивна господарська діяльність, що породжує низку екологічних проблем. За поворотом на північ Бадам послідовно проходить територією сіл Жанажол і Бірінші Мамира, Достик, Султанрабат, між західною околицею міста Ленгер (колишнє село ) та селом . Далі на лівому березі Бадама стоять села і , на правому березі — село .
На цій ділянці Бадама збудовано низку гідротехнічних споруд, частина з яких є недіючою, проте більшість функціонує. Поблизу Султанрабата розташований гідровузол із відвідним каналом завдовжки 12 км, яким вода надходить у .
У районі села Єльтай орієнтується на захід лише з невеликим нахилом на північ. Нижче на берегах річки стоять села , , , , , південній околиці міста Шимкент.
У минулому русло Бадаму утворювало в середній течії велику кількість заводей. Через інтенсивний видобуток гравію заплави і природна прибережна рослинність вище Шимкента знищені.
Станом на 2013 рік у межах міста проводилася реконструкція русла річки.
Далі Шимкента на лівому березі Бадаму послідовно стоять села , , . Від Жанаталапа втрачає північний ухил і тече на захід, а в районі Кокбулака має ділянку з невеликим ухилом на південь. Русло поступово звужується, стає стрімким по лівому берегу. Річка поповнюється за рахунок ґрунтових вод, які формують руслові озера в найбільших виїмках гравію.
Далі, південніше за село Мамир русло знову орієнтується у загальному північно-східному напрямку, яке зберігає до гирла, але утворює численні меандри. Він проходить на захід від сіл Бадам (Ордабасинський район) та Джамбул . Тут Бадам перетинається із залізничною лінією, для якої зведений міст.
Нижня течія
Після станції Бадам річка не розтікається на значну ширину, води зливаються в єдине русло. По берегових ділянках місцями росте тугайний ліс, частково вирубаний.
Біля впадання останньої притоки Буржар на березі Бадаму стоїть . Нижче річка Перетинається з . Далі лівим берегом тягнуться невисокі гори . Потім Бадам проходить між селом Карааспан та аулом Тореарик.
За Карааспаном і Тореариком Бадам впадає в річку Арись, на висоті близько 240—250 м.
Господарське використання
Поблизу русла річки побудовано , яке через систему ариків живить водою посіви та сади Сайрамського та Ордабасинського районів і забезпечує водопостачання підприємств міста Шимкента.
Бадам має значний потенціал для вироблення електроенергії.
Флора і фауна
У нижній течії на берегах Бадаму зростають ділянки тугайного лісу, флора якого представлена деревами лоху і чагарниками гребіннику. Склад рослинності зазнав змін у порівнянні з первинним, на сьогодні лох зберігся в невеликій кількості через вирубки. Вище, в середній течії, природна рослинність на берегах знищена.
На відміну від інших річок, що утворюються на Каржантау, у Бадамі практично на всьому протязі є іхтіофауна. У заводях, що існували за середньою течією, виловлювалися такі види невеликих риб, як пічкур. Біля впадання Буржару відзначалася велика кількість риби, водяних вужів та молюсків.
В ущелині, якою протікають верхів'я річки, трапляється рідкісний бабак Мензбіра.
У долині річки розташований .
Притоки Бадаму
У верхів'ях у Бадам послідовно впадають річки Верхній Корой і Нижній Корой (ліворуч), Женішкесай (праворуч), на території села Бірінші Мамир — річка Тешак (праворуч), біля села Достик — Тогуз (праворуч), біля села Бадам (Каратобінський сільський округ) — річка Текесу (ліворуч) . Відразу за Шимкентом річка приймає стік від водної системи — Карасу. Останньою притокою Бадаму є річка Буржар, яка підходить праворуч у районі села Джамбул.
Також Бадам має ряд непостійних приток (зокрема, Донгузтау).
Примітки
Коментарі
- В источнике — Кызыласкер. Село Кызыласкер сейчас носит название
- В источнике — Первомаевка. Село Первомаевка сейчас носит название
- В источнике — Александровка. Село Александровка сейчас носит название
- В источнике — Пролетаровка. Село сейчас вошло в состав города Ленгер
- В источнике — Нефтеразведка. Село Нефтеразведка сейчас носит название
- В источнике — Михайловка. Село Михайловка сейчас носит название
- В источнике — Ворошилово (Янгиабад). Село, носившее название Ворошилово и Янгиабад, сейчас носит название
- В источнике — Орджоникидзе (Карабастау). Селу, носившему название Орджоникидзе, сейчас возвращено название
- В источнике — Бадам № 1
- В источнике — Питомник. Село, носившее названия Питомник и Плодовое сейчас носит название
- В источнике — 1-е Мая (Каратобе). Село, носившее названия 1 Мая и Каратобе, сейчас носит название
- В источнике — Обручевка. Село Обручевка сейчас носит название Карааспан
- В источнике — Комсомол (Тореарык). Аулу Комсомол сейчас возвращено название
Джерела
- GEOnet Names Server — 2018.
- Агеева Р. А. Происхождение имён рек и озёр. — Москва : Наука, 1985. — С. 29. — 71000 прим.
- «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : Бас редакциясы, 1998. — Т. 1. — С. 126. — .
- Гончаров А. По Бадаму от гор до Арыси // Южный Казахстан : областная общественно-политическая газета. — 2013. — Число 21. — 08. з джерела 4 березня 2016.
- Аркуш карти K-42-55 Темирлановка. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1986 р. (рос.)
- Аркуш карти K-42-69. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .
- Аркуш карти K-42-81 Сиджак. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1989 р. (рос.)
- Аркуш карти K-42-80. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
- Аркуш карти K-42-XVI. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
- Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .
- Акылбеков Г. Л., Шалкаров К. Ш., Конарова С. А. Гидрографическая сеть г. Шымкента // Наука и образование без границ : материалы научно-практической конференции. — 2008. — 25 червня.
Література
- Гончаров А. По Бадаму от гор до Арыси // Южный Казахстан : областная общественно-политическая газета. — 2013. — Число 21. — 08. з джерела 4 березня 2016.
- Бадам, река // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Badam42 30 22 pn sh 69 02 49 sh d 42 50622500002777571 pn sh 69 0471800000277796 sh d 42 50622500002777571 69 0471800000277796Vitik koordinati 42 01 24 pn sh 70 03 25 sh d 42 02340000002777742 pn sh 70 0571000000277877 sh d 42 02340000002777742 70 0571000000277877Girlo Aris koordinati 42 30 21 pn sh 69 02 49 sh d 42 50610000002777866 pn sh 69 04720000002778590 sh d 42 50610000002777866 69 04720000002778590Krayini Kazahstan 1 Dovzhina 141 kmPlosha basejnu 4329 km Serednorichnij stik 4 51 m s Mediafajli u Vikishovishi Badam kaz Badam ozeni richka v Tolebijskomu Sajramskomu ta Ordabasinskomu rajonah Turkestanskoyi oblasti Kazahstanu liva pritoka richki Aris Etimologiya nazviNazva richki Badam ye iranskim zapozichennyam Vona perekladayetsya yak migdal Gidrologichna harakteristikaDovzhina richki stanovit 141 km plosha basejnu 4329 km Serednorichna vitrata vodi vimiryana pri peretini z trohi vishe girla stanovit 4 51 m s U verhiv yah richka zhivitsya vodami dzherel ta talih snigiv Naprikinci serpnya koli snigovih mas praktichno ne zalishayetsya zhivlennya staye povnistyu dzherelnim U serednij techiyi ruslo popovnyuyetsya takozh gruntovimi vodami Shirina richki v rajoni sela Dzhambul stanovit 15 m glibina 0 5 m grunt dna kam yanistij Shvidkist techiyi pered vpadannyam v Aris dorivnyuye 0 7 m s Techiya richkiVerhnya techiya Verhiv ya Badamu Badam bere pochatok na pivnichno zahidnomu shili hrebta Karzhantau poblizu shidnogo krayu nevelikogo girskogo lancyuga i na zahid vid gori Kishishurt priblizno za 70 km na pivdennij shid vid mista Shimkenta Vitoki richki mayut dzherelne pohodzhennya utvoryuyuchis na visoti blizko 2700 m Vid vitoku teche na pivdennij zahid u rajoni vpadannya pritok Verhnij Koroj ta Nizhnij Koroj urochisha Kizildzhar maye zahidnij napryamok na pivden vid gori Kungurtobe povertaye na pivnichnij napryam mayuchi na okremih dilyankah do nevelikij uhil na zahid abo shid Pochatkova dilyanka dovzhinoyu blizko 15 km prolyagaye glibokoyu usheliniyu shili yakoyi potim zgladzhuyutsya i rozhodyatsya U radyanskij period tut bula roztashovana vsesoyuzna Pivdenna viyavleno rodovishe Badam Kzil Dzhar Kzil Dzhir iz nevelikimi zapasami flyuoritu ta baritu Nini ushelina u verhiv yah Badama vidnesena do prikordonnoyi zoni i nedostupna dlya vilnogo vidviduvannya stvorena prikordonna zastava Naberezhna Badamu v misti Shimkent Mist cherez Badam u misti Shimkent Serednya techiya U serednij techiyi Badam teche u galkovomu rusli zavshirshki do 200 m Na richci tut roztashovana velika kilkist naselenih punktiv vedetsya intensivna gospodarska diyalnist sho porodzhuye nizku ekologichnih problem Za povorotom na pivnich Badam poslidovno prohodit teritoriyeyu sil Zhanazhol i Birinshi Mamira Dostik Sultanrabat mizh zahidnoyu okoliceyu mista Lenger kolishnye selo ta selom Dali na livomu berezi Badama stoyat sela i na pravomu berezi selo Na cij dilyanci Badama zbudovano nizku gidrotehnichnih sporud chastina z yakih ye nediyuchoyu prote bilshist funkcionuye Poblizu Sultanrabata roztashovanij gidrovuzol iz vidvidnim kanalom zavdovzhki 12 km yakim voda nadhodit u U rajoni sela Yeltaj oriyentuyetsya na zahid lishe z nevelikim nahilom na pivnich Nizhche na beregah richki stoyat sela pivdennij okolici mista Shimkent U minulomu ruslo Badamu utvoryuvalo v serednij techiyi veliku kilkist zavodej Cherez intensivnij vidobutok graviyu zaplavi i prirodna priberezhna roslinnist vishe Shimkenta znisheni Stanom na 2013 rik u mezhah mista provodilasya rekonstrukciya rusla richki Dali Shimkenta na livomu berezi Badamu poslidovno stoyat sela Vid Zhanatalapa vtrachaye pivnichnij uhil i teche na zahid a v rajoni Kokbulaka maye dilyanku z nevelikim uhilom na pivden Ruslo postupovo zvuzhuyetsya staye strimkim po livomu beregu Richka popovnyuyetsya za rahunok gruntovih vod yaki formuyut ruslovi ozera v najbilshih viyimkah graviyu Dali pivdennishe za selo Mamir ruslo znovu oriyentuyetsya u zagalnomu pivnichno shidnomu napryamku yake zberigaye do girla ale utvoryuye chislenni meandri Vin prohodit na zahid vid sil Badam Ordabasinskij rajon ta Dzhambul Tut Badam peretinayetsya iz zaliznichnoyu liniyeyu dlya yakoyi zvedenij mist Nizhnya techiya Pislya stanciyi Badam richka ne roztikayetsya na znachnu shirinu vodi zlivayutsya v yedine ruslo Po beregovih dilyankah miscyami roste tugajnij lis chastkovo virubanij Bilya vpadannya ostannoyi pritoki Burzhar na berezi Badamu stoyit Nizhche richka Peretinayetsya z Dali livim beregom tyagnutsya nevisoki gori Potim Badam prohodit mizh selom Karaaspan ta aulom Torearik Za Karaaspanom i Torearikom Badam vpadaye v richku Aris na visoti blizko 240 250 m Gospodarske vikoristannyaPoblizu rusla richki pobudovano yake cherez sistemu arikiv zhivit vodoyu posivi ta sadi Sajramskogo ta Ordabasinskogo rajoniv i zabezpechuye vodopostachannya pidpriyemstv mista Shimkenta Badam maye znachnij potencial dlya viroblennya elektroenergiyi Flora i faunaU nizhnij techiyi na beregah Badamu zrostayut dilyanki tugajnogo lisu flora yakogo predstavlena derevami lohu i chagarnikami grebinniku Sklad roslinnosti zaznav zmin u porivnyanni z pervinnim na sogodni loh zberigsya v nevelikij kilkosti cherez virubki Vishe v serednij techiyi prirodna roslinnist na beregah znishena Na vidminu vid inshih richok sho utvoryuyutsya na Karzhantau u Badami praktichno na vsomu protyazi ye ihtiofauna U zavodyah sho isnuvali za serednoyu techiyeyu vilovlyuvalisya taki vidi nevelikih rib yak pichkur Bilya vpadannya Burzharu vidznachalasya velika kilkist ribi vodyanih vuzhiv ta molyuskiv V ushelini yakoyu protikayut verhiv ya richki traplyayetsya ridkisnij babak Menzbira U dolini richki roztashovanij Pritoki BadamuU verhiv yah u Badam poslidovno vpadayut richki Verhnij Koroj i Nizhnij Koroj livoruch Zhenishkesaj pravoruch na teritoriyi sela Birinshi Mamir richka Teshak pravoruch bilya sela Dostik Toguz pravoruch bilya sela Badam Karatobinskij silskij okrug richka Tekesu livoruch Vidrazu za Shimkentom richka prijmaye stik vid vodnoyi sistemi Karasu Ostannoyu pritokoyu Badamu ye richka Burzhar yaka pidhodit pravoruch u rajoni sela Dzhambul Takozh Badam maye ryad nepostijnih pritok zokrema Donguztau PrimitkiKomentariV istochnike Kyzylasker Selo Kyzylasker sejchas nosit nazvanie V istochnike Pervomaevka Selo Pervomaevka sejchas nosit nazvanie V istochnike Aleksandrovka Selo Aleksandrovka sejchas nosit nazvanie V istochnike Proletarovka Selo sejchas voshlo v sostav goroda Lenger V istochnike Nefterazvedka Selo Nefterazvedka sejchas nosit nazvanie V istochnike Mihajlovka Selo Mihajlovka sejchas nosit nazvanie V istochnike Voroshilovo Yangiabad Selo nosivshee nazvanie Voroshilovo i Yangiabad sejchas nosit nazvanie V istochnike Ordzhonikidze Karabastau Selu nosivshemu nazvanie Ordzhonikidze sejchas vozvrasheno nazvanie V istochnike Badam 1 V istochnike Pitomnik Selo nosivshee nazvaniya Pitomnik i Plodovoe sejchas nosit nazvanie V istochnike 1 e Maya Karatobe Selo nosivshee nazvaniya 1 Maya i Karatobe sejchas nosit nazvanie V istochnike Obruchevka Selo Obruchevka sejchas nosit nazvanie Karaaspan V istochnike Komsomol Torearyk Aulu Komsomol sejchas vozvrasheno nazvanie DzherelaGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Ageeva R A Proishozhdenie imyon rek i ozyor Moskva Nauka 1985 S 29 71000 prim Қazakstan Ұlttyk encklopediya Bas redaktor Ә Nysanbaev Almaty Bas redakciyasy 1998 T 1 S 126 ISBN 5 89800 123 9 Goncharov A Po Badamu ot gor do Arysi Yuzhnyj Kazahstan oblastnaya obshestvenno politicheskaya gazeta 2013 Chislo 21 08 z dzherela 4 bereznya 2016 Arkush karti K 42 55 Temirlanovka Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1982 r Vidannya 1986 r ros Arkush karti K 42 69 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Arkush karti K 42 81 Sidzhak Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1989 r ros Arkush karti K 42 80 Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1985 r ros Arkush karti K 42 XVI Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Arkush karti K 42 68 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Akylbekov G L Shalkarov K Sh Konarova S A Gidrograficheskaya set g Shymkenta Nauka i obrazovanie bez granic materialy nauchno prakticheskoj konferencii 2008 25 chervnya LiteraturaGoncharov A Po Badamu ot gor do Arysi Yuzhnyj Kazahstan oblastnaya obshestvenno politicheskaya gazeta 2013 Chislo 21 08 z dzherela 4 bereznya 2016 Badam reka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref