Аса́мці (асамія, ахоми, власна назва ахомія, асс. অসমীয়া জাতি) — народ на північному сході, населяє район середньої течії річки Брахмапутра в штаті Асам (Індія). За переписом населення 2001 року, в Індії проживало 13 168 484 асамців, або, як це прийнято називати в Індії, носіїв асамської мови; в штаті Асам їх було 13 010 478 осіб. За межами Асаму найбільші групи асамців живуть в індійських штатах Аруначал-Прадеш та Мегалая, а також в Бутані та Бангладеш.
Асамці অসমীয়া জাতি | |
---|---|
Кількість | 13,24 млн. осіб |
Ареал | Індія |
Близькі до: | бенгальці, бігарці |
Мова | асамська мова |
Релігія | індуїзм |
Асамська мова є дуже близькою до бенгальської, належить до числа мов індоарійської групи.
Асамці — європеоїди.
Історія
Першою державою на території Асаму було царство Камарупа (350—1140). Магабгарата і Рамаяна згадують цю область під назвою Прагджьотіша.
У XIII столітті царство розпалось. На його місці постав ряд менших держав: Камата на заході, Качарі (Дімаса) в центрі, Сутія (Садія) на сході. У 1228 році на території між Качарі та Сутія виникає держава Ахом (1228—1826), заснована шанами (інакше — ахомами), народом тайського походження, що прийшов з території сучасної М'янми. Ахом розширив свої володіння на всю територію Асаму, а самі ахоми прийняли мову, релігію (індуїзм) і більш високу культуру місцевого населення. Вони асимілювалися і, разом з тим, дали своє ім'я асамському народові.
У складі незалежної Індії Асам став окремим штатом.
Господарство
Основне заняття асамців — землеробство. Головною сільськогосподарською культурою є рис. Вирощують також просо, чай, джут, тютюн, бавовник, цукрову тростину, гірчицю, кукурудзу, бобові, арахіс, кунжут, банани, мангові дерева, овочі, бетель. Асамський чай відомий своєю якістю на весь світ. Він є головною плантаційною культурою штату.
Рис сіють у квітні-травні, отриману розсаду у червні-липні висаджують на залиті водою поля. Ця подія вважається в Асамі великим святом. Урожай збирають у грудні-січні.
Розводять переважно робочу худобу (буйволи, бики). Серед ремесел і промислів в Асамі розвинуті виробництво шовку, ткацтво, а також плетіння, виготовлення різноманітних виробів із бамбуку, гончарство, ювелірна справа, різьблення по слоновій кістці.
Частина асамців зайнята в промисловості. На плантаціях штату працюють переважно вихідці з інших штатів.
Культура
Асамські жінки носять довгу пряму спідницю (мекла) і кольорову кофту, а поверх них обгортають тіло довгою шаллю, зазвичай із тієї ж тканини, що й спідниця. Заміжні жінки додатково ще накидають на себе чадар (широке покривало). Майже весь одяг виготовляють із шовку.
Національний одяг чоловіків — дхоті, білі сорочки, які носять навипуск. Коли холодно, вдягають довгі куртки або накидають на плечі шалі.
У спеку та під час польових робіт на голову вдягають крислаті капелюхи з бамбуку, часто прикрашені шматочками кольорової тканини та скельцями.
Селянська садиба в Асамі складається з 3-4 будівель: житлова хата, загін для худоби, комора. Хати ставлять на невисокому глиняному фундаменті, біля річок — на палях. Каркас складається з бамбуку, стіни обмазують глиною, іноді білять. Хата має земляну долівку і дах, критий листям. Заможні сім'ї мають окрему кухню, підлога в житлових приміщеннях у них цементована, а дах критий черепицею або бляхою.
У сім'ях, де багато синів, коли ті одружуються, до батьківської хати добудовують додаткові житлові приміщення. На селі дорослі сини зі своїми сім'ями часто живуть разом із батьками і мають спільне господарство.
Головна їжа — рис із прянощами, овочами, рибою. Їдять також м'ясо кіз і домашньої птиці.
Їдять зазвичай руками, спочатку чоловіки, а тоді жінки. Перед тим, як сідати до столу обов'язково здійснюють обмивання.
Релігія
Більшість асамців дотримується індуїзму. Здавна в Асамі отримала поширення шайвістська течія цієї релігії, заснована на шануванні бога Шиви. Дуже популярним тут також є культ Шакті, зосереджений на шануванні жіночого начала. Багато прихильників також має вайшнавізм, переважно у формі крішнаїзму.
Асамські храми за своїм архітектурним стилем відрізняються від індуїстських храмів Північної Індії. Тут вони невисокі, масивні, їх стіни прикрашені напівколонами і нішами.
Багато традиційних свят асамців не пов'язані з релігійними культами індуїзму. Їх коріння сягає більш давніх часів.
Поділ на касти в Асамі є менш жорстким, ніж у більшості індуїстських народів, практично немає недоторканих каст.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 1, с. 276-277: Ассамці [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- С. А. Маретина. Ассамцы [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, , с. 60-61. (рос.)
- Ассамцы. Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yujnoy_Azii.(1963).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Южной Азии. Индия, Пакистан, Непал, Сикким, Бутан, Цейлон и Мальдивские острова [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Н.Р. Гусевой, А.М. Дьякова, М.Г. Левина, Н.Н. Чебоксарова. с. 471-482. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1963 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Asa mci asamiya ahomi vlasna nazva ahomiya ass অসম য জ ত narod na pivnichnomu shodi naselyaye rajon serednoyi techiyi richki Brahmaputra v shtati Asam Indiya Za perepisom naselennya 2001 roku v Indiyi prozhivalo 13 168 484 asamciv abo yak ce prijnyato nazivati v Indiyi nosiyiv asamskoyi movi v shtati Asam yih bulo 13 010 478 osib Za mezhami Asamu najbilshi grupi asamciv zhivut v indijskih shtatah Arunachal Pradesh ta Megalaya a takozh v Butani ta Bangladesh Asamci অসম য জ ত Kilkist13 24 mln osibAreal IndiyaBlizki do bengalci bigarciMovaasamska movaReligiyainduyizm Asamska mova ye duzhe blizkoyu do bengalskoyi nalezhit do chisla mov indoarijskoyi grupi Asamci yevropeoyidi IstoriyaPershoyu derzhavoyu na teritoriyi Asamu bulo carstvo Kamarupa 350 1140 Magabgarata i Ramayana zgaduyut cyu oblast pid nazvoyu Pragdzhotisha U XIII stolitti carstvo rozpalos Na jogo misci postav ryad menshih derzhav Kamata na zahodi Kachari Dimasa v centri Sutiya Sadiya na shodi U 1228 roci na teritoriyi mizh Kachari ta Sutiya vinikaye derzhava Ahom 1228 1826 zasnovana shanami inakshe ahomami narodom tajskogo pohodzhennya sho prijshov z teritoriyi suchasnoyi M yanmi Ahom rozshiriv svoyi volodinnya na vsyu teritoriyu Asamu a sami ahomi prijnyali movu religiyu induyizm i bilsh visoku kulturu miscevogo naselennya Voni asimilyuvalisya i razom z tim dali svoye im ya asamskomu narodovi U skladi nezalezhnoyi Indiyi Asam stav okremim shtatom GospodarstvoOsnovne zanyattya asamciv zemlerobstvo Golovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris Viroshuyut takozh proso chaj dzhut tyutyun bavovnik cukrovu trostinu girchicyu kukurudzu bobovi arahis kunzhut banani mangovi dereva ovochi betel Asamskij chaj vidomij svoyeyu yakistyu na ves svit Vin ye golovnoyu plantacijnoyu kulturoyu shtatu Ris siyut u kvitni travni otrimanu rozsadu u chervni lipni visadzhuyut na zaliti vodoyu polya Cya podiya vvazhayetsya v Asami velikim svyatom Urozhaj zbirayut u grudni sichni Rozvodyat perevazhno robochu hudobu bujvoli biki Sered remesel i promisliv v Asami rozvinuti virobnictvo shovku tkactvo a takozh pletinnya vigotovlennya riznomanitnih virobiv iz bambuku goncharstvo yuvelirna sprava rizblennya po slonovij kistci Chastina asamciv zajnyata v promislovosti Na plantaciyah shtatu pracyuyut perevazhno vihidci z inshih shtativ KulturaAsamski zhinki nosyat dovgu pryamu spidnicyu mekla i kolorovu koftu a poverh nih obgortayut tilo dovgoyu shallyu zazvichaj iz tiyeyi zh tkanini sho j spidnicya Zamizhni zhinki dodatkovo she nakidayut na sebe chadar shiroke pokrivalo Majzhe ves odyag vigotovlyayut iz shovku Nacionalnij odyag cholovikiv dhoti bili sorochki yaki nosyat navipusk Koli holodno vdyagayut dovgi kurtki abo nakidayut na plechi shali U speku ta pid chas polovih robit na golovu vdyagayut krislati kapelyuhi z bambuku chasto prikrasheni shmatochkami kolorovoyi tkanini ta skelcyami Selyanska sadiba v Asami skladayetsya z 3 4 budivel zhitlova hata zagin dlya hudobi komora Hati stavlyat na nevisokomu glinyanomu fundamenti bilya richok na palyah Karkas skladayetsya z bambuku stini obmazuyut glinoyu inodi bilyat Hata maye zemlyanu dolivku i dah kritij listyam Zamozhni sim yi mayut okremu kuhnyu pidloga v zhitlovih primishennyah u nih cementovana a dah kritij cherepiceyu abo blyahoyu U sim yah de bagato siniv koli ti odruzhuyutsya do batkivskoyi hati dobudovuyut dodatkovi zhitlovi primishennya Na seli dorosli sini zi svoyimi sim yami chasto zhivut razom iz batkami i mayut spilne gospodarstvo Golovna yizha ris iz pryanoshami ovochami riboyu Yidyat takozh m yaso kiz i domashnoyi ptici Yidyat zazvichaj rukami spochatku choloviki a todi zhinki Pered tim yak sidati do stolu obov yazkovo zdijsnyuyut obmivannya ReligiyaBilshist asamciv dotrimuyetsya induyizmu Zdavna v Asami otrimala poshirennya shajvistska techiya ciyeyi religiyi zasnovana na shanuvanni boga Shivi Duzhe populyarnim tut takozh ye kult Shakti zoseredzhenij na shanuvanni zhinochogo nachala Bagato prihilnikiv takozh maye vajshnavizm perevazhno u formi krishnayizmu Asamski hrami za svoyim arhitekturnim stilem vidriznyayutsya vid induyistskih hramiv Pivnichnoyi Indiyi Tut voni nevisoki masivni yih stini prikrasheni napivkolonami i nishami Bagato tradicijnih svyat asamciv ne pov yazani z religijnimi kultami induyizmu Yih korinnya syagaye bilsh davnih chasiv Podil na kasti v Asami ye mensh zhorstkim nizh u bilshosti induyistskih narodiv praktichno nemaye nedotorkanih kast Primitki Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 7 serpnya 2016 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 1 s 276 277 Assamci 21 listopada 2016 u Wayback Machine ukr S A Maretina Assamcy 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 ISBN 5 85270 155 6 s 60 61 ros Assamcy Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yujnoy Azii 1963 5bdjv fax 5d zip Narody Yuzhnoj Azii Indiya Pakistan Nepal Sikkim Butan Cejlon i Maldivskie ostrova 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej N R Gusevoj A M Dyakova M G Levina N N Cheboksarova s 471 482 Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1963 ros