Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шани ( တႆး [tɑ́ɪ]; бірм. ရှမ်းလူမျိုး [ʃán lùmjó]; кит.: 掸族 чи 傣族; піньїнь: Shànzú; самоназва — тхай ньо) (Shan і Thai Yai) — народ в Південно-Східній Азії, споріднений з лаосцями. Розмовляють , що належить до .
| Шани Тхай ньо | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 6 млн (оціночно) |
| Ареал | М'янма, Таїланд, Китай, Лаос, В'єтнам |
| Близькі до: | дану, , тайці, лаосці |
| Мова | |
| Релігія | буддизм тхеравада, традиційні () вірування |
Населяють територію Шанського національного округу (раніше — федерального штату) М'янми, а також прилеглі території Китаю, Таїланду і Лаосу.
Етнічна спільнота шанів складається з 7 племен, загальною чисельністю понад 3 млн. Більшість шанів сповідують буддизм. У домашньому господарстві селяни вирощують рис і тропічні фрукти, розводять курчат і свиней.
Історія
Шани і споріднені з ними етноси з'явилися в межах Південно-східної Азії вже на межі нашої ери. В М'янмі вони почали грати значну роль під кінець I тисячоліття завдяки посиленню їхньої міграції в південно-західному напрямку. Одночасно з посиленням міграції у шанів складаються перші . Створений у VII–VIII ст. союз племен починає грати роль центру шанських племен, що призводить у XIII ст. до розповсюдження влади шанів на Північний Сіам, Південну Юньнань, Ассам, Маніпур та північні райони М'янми.
З падінням у кінці XIII ст. Паганської держави, що збіглося з посиленням натиску шанів, шани зайняли значну частину М'янми, і почали претендувати на владу над всією країною. Проте основна маса шанів залишилася жити в передгір'ях і гірських долинах, вони так і не змогли акліматизуватися в долині річки Іраваді і після походів незмінно відступали до гір, захопивши здобич і полонених. З посиленням національних держав бірманців в М'янмі і тайців у Сіамі шани були остаточно витіснені в передгір'я і на . Тут вони живуть і донині, тоді як в важкодоступних гірських районах поряд з ними мешкають народи не лише тайської, але й інших етнічних груп, наприклад ва.
Шани мали декілька князівств, на чолі яких стояли князі (собви). Проте ці протодержавні утворення були нестабільні, а їхні об'єднання — недовговічні. Феодальний лад протримався в таких князівствах аж до XX ст., чому сприяла політика англійської колоніальної адміністрації, що надавала князям повну свободу у внутрішніх справах, можливість утримувати війська, збирати податки тощо. Саме політика спрямована на позбавлення собвів їхньої спадкової влади, а також викуп державою їхніх земель, позбавлення їх права мати військо призвели до сепаратистських виступів шанських князів після отримання незалежності М'янмою.
У наш час шани М'янми ведуть багаторічну боротьбу за національну автономію аж до незалежності Шанської області. Збройна боротьба фінансується на кошти, що надходять від оптового продажу високоякісного опіуму, виробленого з опіумного маку, який складає основу місцевого товарного землеробства. Шани називають опіум «чорними ліками», і повсюдно використовують його для самолікування. У 1994 і в 2005 за домовленістю зі спадковим шанським принцом (Яунхе) у вигнанні, (Сурханпа) шанські старійшини проголошували незалежність Федерації Шанських Держав.
Мова
має структуру типову для південно-східної групи . Вона поділяється на кілька діалектів, відмінності між якими не є дуже суттєвими. була створена на основі бірманської абетки. Була спроба створення абетки на латиниці, що не мала успіху. Є досить значна література, написана шанською. Це в основному релігійні тексти поетичної форми.
Значного поширення набувають також офіційні мови країн проживання.
Матеріальна культура
 |
 |
Традиційне поселення і житло
Селища шанів можуть налічувати до декількох сотень будинків. Хати багато в чому схожі на бірманські і зазвичай стоять на палях. Зрідка ще зустрічаються великі будинки, в яких мешкає декілька малих сімей, На відміну від бірманців, у шанів одружені сини відділяються від батька і будують домівку окремо, тому сімейних ділянок в шанських селах мало.
Житла собвів значно відрізняються від жител простих селян. Це просторі двоповерхові будівлі зведені з тікових колод та дощок, в яких передбачені приміщення для зберігання музичних інструментів (ритуальних барабанів, гонгів) і бібліотек. На першому поверсі розташовані тронний зал і приміщення для варти. Особливо ретельно і химерно споруджувався дах такого будинку, що прикрашався майолікою і різьбленням по дереву.
Сільське господарство
Основне заняття шанів — землеробство. Головна культура шанського землеробства — це рис. Залежно від місця існування змінюються способи обробітку землі. У рівнинних районах переважає поливне рисоводство, а на підвищеннях збереглося вирубно-вогняне землеробство. Окрім рису шани вирощують кукурудзу, арахіс, пшеницю, овочі, чай і цукрову тростину. Крім звичних для інших народів М'янми свиней, биків і буйволів шани розводять коней, у тому числі і для їзди верхи. Також використовують робочих слонів. Додаткову роль в їх господарстві займають полювання і рибальство, в основному озерне.
Ремесла і промисловість
Ремесла різноманітні і мають давні традиції. Добре розвинені ковальська і збройова справа, а також ювелірне мистецтво по сріблу. В той же час через тривалу відособленість шанських князівств і нерозвиненість транспортної інфраструктури, сучасна промисловість на території шанів з'явилась порівняно недавно. У зв'язку з цим у шанів мало міст, і навіть найбільше з них, столиця Шанського національного округу М'янми , в порівнянні з рівнинними містами невелике і не має промислового комплексу. Крім того шани не складають більшості його населення. Колишні столиці князівств рідко є більшими за великі села. На території Шану є родовища корисних копалин, їхня розробка ведеться, зазвичай, примітивними способами.
Одяг
Жіноче вбрання в наш час подібне до бірманського, а чоловічий костюм ще зберігся в ужитку. Його головними складовими є розстібна куртка і широкі штани. Зберігся звичай татуювати тіло від поясу по коліна.
Їжа
У порівнянні з сусідніми народами значне місце в раціоні шанів займає м'ясо, зокрема квашене, що є національною стравою. Крім того, шани вживають картоплю.
Релігія і вірування
Офіційно більшість шанів сповідують буддизм, проте в їхній свідомості ще сильні пережитки традиційних вірувань. Шани вірять у походження окремих кланів від тієї або іншої тварини, в здатність перекидатись на тварин і спорідненість з тигром, в існування перевертнів і напівлюдей-напівтигрів.
У святах шанів перемішалися елементи буддизму та давніх вірувань. Збереглися свята, пов'язані з поклоніннями духам, з моліннями за врожай. Також існують ритуальні трапези.
Посилання
- Шань // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шани |
- Незалежна медіа-група держави Шан [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Шанська мова на сайті Ethnologue [ 29 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Susan Conway, The Shan: Culture, Art and Crafts (Bangkok, 2006).
- Nisbet, John. Burma under British Rule — and before. Volume 2. Adamant Media Corporation, 414. IISBN 1-4021-5293-0.
- Dalby, Andrew (2004). Dictionary of Languages: The Definitive Reference to More Than 400 Languages. Columbia University Press. .
- Mackerras, Colin. Ethnicity in Asias. Routledge. .
- Бирма. «Наука». Москва. 1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shani တ tɑ ɪ birm ရ မ လ မ ʃan lumjo kit 掸族 chi 傣族 pinyin Shanzu samonazva thaj no Shan i Thai Yai narod v Pivdenno Shidnij Aziyi sporidnenij z laoscyami Rozmovlyayut sho nalezhit do Shani Thaj noKilkist bl 6 mln ocinochno Areal M yanma Tayiland Kitaj Laos V yetnamBlizki do danu tajci laosciMovaReligiya buddizm theravada tradicijni viruvannya Naselyayut teritoriyu Shanskogo nacionalnogo okrugu ranishe federalnogo shtatu M yanmi a takozh prilegli teritoriyi Kitayu Tayilandu i Laosu Etnichna spilnota shaniv skladayetsya z 7 plemen zagalnoyu chiselnistyu ponad 3 mln Bilshist shaniv spoviduyut buddizm U domashnomu gospodarstvi selyani viroshuyut ris i tropichni frukti rozvodyat kurchat i svinej IstoriyaEtnichna karta M yanmi Shaniv i poznacheno biryuzovimShanskij nacionalnij okrug na karti M yanmi Shani i sporidneni z nimi etnosi z yavilisya v mezhah Pivdenno shidnoyi Aziyi vzhe na mezhi nashoyi eri V M yanmi voni pochali grati znachnu rol pid kinec I tisyacholittya zavdyaki posilennyu yihnoyi migraciyi v pivdenno zahidnomu napryamku Odnochasno z posilennyam migraciyi u shaniv skladayutsya pershi Stvorenij u VII VIII st soyuz plemen pochinaye grati rol centru shanskih plemen sho prizvodit u XIII st do rozpovsyudzhennya vladi shaniv na Pivnichnij Siam Pivdennu Yunnan Assam Manipur ta pivnichni rajoni M yanmi Z padinnyam u kinci XIII st Paganskoyi derzhavi sho zbiglosya z posilennyam natisku shaniv shani zajnyali znachnu chastinu M yanmi i pochali pretenduvati na vladu nad vsiyeyu krayinoyu Prote osnovna masa shaniv zalishilasya zhiti v peredgir yah i girskih dolinah voni tak i ne zmogli aklimatizuvatisya v dolini richki Iravadi i pislya pohodiv nezminno vidstupali do gir zahopivshi zdobich i polonenih Z posilennyam nacionalnih derzhav birmanciv v M yanmi i tajciv u Siami shani buli ostatochno vitisneni v peredgir ya i na Tut voni zhivut i donini todi yak v vazhkodostupnih girskih rajonah poryad z nimi meshkayut narodi ne lishe tajskoyi ale j inshih etnichnih grup napriklad va Shani mali dekilka knyazivstv na choli yakih stoyali knyazi sobvi Prote ci protoderzhavni utvorennya buli nestabilni a yihni ob yednannya nedovgovichni Feodalnij lad protrimavsya v takih knyazivstvah azh do XX st chomu spriyala politika anglijskoyi kolonialnoyi administraciyi sho nadavala knyazyam povnu svobodu u vnutrishnih spravah mozhlivist utrimuvati vijska zbirati podatki tosho Same politika spryamovana na pozbavlennya sobviv yihnoyi spadkovoyi vladi a takozh vikup derzhavoyu yihnih zemel pozbavlennya yih prava mati vijsko prizveli do separatistskih vistupiv shanskih knyaziv pislya otrimannya nezalezhnosti M yanmoyu U nash chas shani M yanmi vedut bagatorichnu borotbu za nacionalnu avtonomiyu azh do nezalezhnosti Shanskoyi oblasti Zbrojna borotba finansuyetsya na koshti sho nadhodyat vid optovogo prodazhu visokoyakisnogo opiumu viroblenogo z opiumnogo maku yakij skladaye osnovu miscevogo tovarnogo zemlerobstva Shani nazivayut opium chornimi likami i povsyudno vikoristovuyut jogo dlya samolikuvannya U 1994 i v 2005 za domovlenistyu zi spadkovim shanskim princom Yaunhe u vignanni Surhanpa shanski starijshini progoloshuvali nezalezhnist Federaciyi Shanskih Derzhav MovaDokladnishe maye strukturu tipovu dlya pivdenno shidnoyi grupi Vona podilyayetsya na kilka dialektiv vidminnosti mizh yakimi ne ye duzhe suttyevimi bula stvorena na osnovi birmanskoyi abetki Bula sproba stvorennya abetki na latinici sho ne mala uspihu Ye dosit znachna literatura napisana shanskoyu Ce v osnovnomu religijni teksti poetichnoyi formi Znachnogo poshirennya nabuvayut takozh oficijni movi krayin prozhivannya Materialna kulturaShanske poselennya v na pivnochi Shanskogo nacionalnogo okruguSilskij krayevidTradicijne poselennya i zhitlo Selisha shaniv mozhut nalichuvati do dekilkoh soten budinkiv Hati bagato v chomu shozhi na birmanski i zazvichaj stoyat na palyah Zridka she zustrichayutsya veliki budinki v yakih meshkaye dekilka malih simej Na vidminu vid birmanciv u shaniv odruzheni sini viddilyayutsya vid batka i buduyut domivku okremo tomu simejnih dilyanok v shanskih selah malo Zhitla sobviv znachno vidriznyayutsya vid zhitel prostih selyan Ce prostori dvopoverhovi budivli zvedeni z tikovih kolod ta doshok v yakih peredbacheni primishennya dlya zberigannya muzichnih instrumentiv ritualnih barabaniv gongiv i bibliotek Na pershomu poversi roztashovani tronnij zal i primishennya dlya varti Osoblivo retelno i himerno sporudzhuvavsya dah takogo budinku sho prikrashavsya majolikoyu i rizblennyam po derevu Silske gospodarstvo Osnovne zanyattya shaniv zemlerobstvo Golovna kultura shanskogo zemlerobstva ce ris Zalezhno vid miscya isnuvannya zminyuyutsya sposobi obrobitku zemli U rivninnih rajonah perevazhaye polivne risovodstvo a na pidvishennyah zbereglosya virubno vognyane zemlerobstvo Okrim risu shani viroshuyut kukurudzu arahis pshenicyu ovochi chaj i cukrovu trostinu Krim zvichnih dlya inshih narodiv M yanmi svinej bikiv i bujvoliv shani rozvodyat konej u tomu chisli i dlya yizdi verhi Takozh vikoristovuyut robochih sloniv Dodatkovu rol v yih gospodarstvi zajmayut polyuvannya i ribalstvo v osnovnomu ozerne Remesla i promislovist Remesla riznomanitni i mayut davni tradiciyi Dobre rozvineni kovalska i zbrojova sprava a takozh yuvelirne mistectvo po sriblu V toj zhe chas cherez trivalu vidosoblenist shanskih knyazivstv i nerozvinenist transportnoyi infrastrukturi suchasna promislovist na teritoriyi shaniv z yavilas porivnyano nedavno U zv yazku z cim u shaniv malo mist i navit najbilshe z nih stolicya Shanskogo nacionalnogo okrugu M yanmi v porivnyanni z rivninnimi mistami nevelike i ne maye promislovogo kompleksu Krim togo shani ne skladayut bilshosti jogo naselennya Kolishni stolici knyazivstv ridko ye bilshimi za veliki sela Na teritoriyi Shanu ye rodovisha korisnih kopalin yihnya rozrobka vedetsya zazvichaj primitivnimi sposobami Odyag Shanka z koshikom 2013 r Zhinoche vbrannya v nash chas podibne do birmanskogo a cholovichij kostyum she zberigsya v uzhitku Jogo golovnimi skladovimi ye rozstibna kurtka i shiroki shtani Zberigsya zvichaj tatuyuvati tilo vid poyasu po kolina Yizha U porivnyanni z susidnimi narodami znachne misce v racioni shaniv zajmaye m yaso zokrema kvashene sho ye nacionalnoyu stravoyu Krim togo shani vzhivayut kartoplyu Religiya i viruvannyaOficijno bilshist shaniv spoviduyut buddizm prote v yihnij svidomosti she silni perezhitki tradicijnih viruvan Shani viryat u pohodzhennya okremih klaniv vid tiyeyi abo inshoyi tvarini v zdatnist perekidatis na tvarin i sporidnenist z tigrom v isnuvannya perevertniv i napivlyudej napivtigriv U svyatah shaniv peremishalisya elementi buddizmu ta davnih viruvan Zbereglisya svyata pov yazani z pokloninnyami duham z molinnyami za vrozhaj Takozh isnuyut ritualni trapezi PosilannyaShan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShaniNezalezhna media grupa derzhavi Shan 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Shanska mova na sajti Ethnologue 29 veresnya 2012 u Wayback Machine Susan Conway The Shan Culture Art and Crafts Bangkok 2006 Nisbet John Burma under British Rule and before Volume 2 Adamant Media Corporation 414 IISBN 1 4021 5293 0 Dalby Andrew 2004 Dictionary of Languages The Definitive Reference to More Than 400 Languages Columbia University Press ISBN 0 231 11569 5 Mackerras Colin Ethnicity in Asias Routledge ISBN 0 415 25816 2 Birma Nauka Moskva 1982