Тетя́на Леоні́дівна Андріє́нко (Андрієнко-Малюк; 27 грудня 1938, м. Льгов Курської області, Східна Слобожанщина — 27 грудня 2016, м. Київ) — українська вчена галузі ботаніки, фахівчиня з охорони рослинного світу, професор, доктор біологічних наук (1992), лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), нагороджена орденом княгині Ольги та медаллю «Срібний листок» Європейської організації у галузі охорони рослин «Планта Європа» (м. Уппсала, Швеція, 1998). Авторка близько 400 наукових праць, зокрема 28 монографій. Зробила великий внесок у формування мережі заповідних територій України та створення Зеленої і Червоної книг України.
Андрієнко Тетяна Леонідівна | |
---|---|
Народилася | 27 грудня 1938 Льгов, Курська область, РРФСР, СРСР |
Померла | 27 грудня 2016 (78 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | ботанік, викладачка університету |
Alma mater | Біологічний факультет Київського університету (1961) |
Галузь | ботаніка, охорона природи |
Заклад | Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України |
Посада | завідувач Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та Міністерства екологічної безпеки України |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | кандидат біологічних наук (1969) і доктор біологічних наук (1992) |
Науковий керівник | Брадіс Єлизавета Модестівна |
Батько | Андрієнко Леонід Васильович |
Мати | Дем'янович Наталія Іванівна |
Нагороди | |
Андрієнко Тетяна Леонідівна у Вікісховищі |
Біографічні дані
Батько Тетяни Леонідівни — Андрієнко Леонід Васильович, мати — Дем'янович Наталія Іванівна. Донька Тетяна народилася у них 1938 року. Батьки після закінчення Маслівського сільськогосподарського технікуму (Миронівський район на Київщині) отримали скерування на роботу на Льговську селекційну станцію (Курська область РРФСР). Восени 1944 року (тобто коли Тетяні ще не виповнилося 6 років) родина повернулася до Києва.
У повоєнний час (1944—1953 pp.) батько був редактором молодіжної республіканської газети. В будинку по вул. Толстого, 25, де мешкала родина, вечорами та на свята збиралися друзі батька — журналісти, поети, письменники, особливо часто приходили поети Валентин Бичко, Платон Воронько, Володимир Сосюра, Остап Вишня, журналіст та поет Святослав Іванов.
1946—1956 — Тетяна Леонідівна навчалася в Київській середній школі № 33, яку закінчила із золотою медаллю.
1956—1961 — навчалася на біологічному факультеті Київського університету.
Від 1961 — працювала у відділі геоботаніки Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України
1965—1968 — аспірантка цього ж відділу, науковий керівник кандидатської дисертації проф. Єлизавета Брадіс.
1969 — Т. Л. Андрієнко захистила кандидатську дисертацію на тему: «Болота Українських Карпат та Прикарпаття».
від 1991 — завідувачка Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та Міністерства екологічної безпеки України.
В 1992 році Тетяна Леонідівна захистила докторську дисертацію на тему «Рослинність Українського Полісся — територіальний розподіл, динаміка, охорона».
Померла Тетяна Леонідівна 27 грудня 2016 року, у свій День народження, після тривалої хвороби. Похована у м. Києві на Байковому кладовищі.
Наукові інтереси
Фахівчиня у галузі геоботаніки, флористики, созології.
Основні напрямки діяльності: охорона рослинного світу, фітоценологія, болотознавство, розбудова мережі природно-заповідних територій.
Наукові дослідження
Болотознавство
Тетяна Леонідівна у своїй кандидатській дисертації виділила і охарактеризувала типи і шляхи розвитку гірських боліт Українських Карпат.
Рідкісні гірські болота Українських Карпат, виділені Т. Л. Андрієнко, стали першими, які були взяті в Україні під державну охорону в рамках міжнародної програми «Телма». В нашій країні цю програму очолювала Є. М. Брадіс, а її заступником була Т. Л. Андрієнко. Вони підготували перелік боліт України, що потребують охорони (1973), який надалі постійно поповнювався. Чи мало цінних боліт, що ввійшли до нього, вдалося зберегти, хоча багато не менш цінних боліт було втрачено внаслідок непродуманої та масштабної меліорації. Тетяна Леонідівна вивчала рослинні угруповання боліт, їхню динаміку, зокрема вплив на них осушувальної меліорації, поширення й ценотичні особливості болотних видів.
Дослідження рослинного світу Полісся
Основним регіоном наукових досліджень Т. Л. Андрієнко було Українське Полісся, де вона працювала понад 30 років, разом із колегами та учнями вивчала його рослинність, флору, рідкісні види й ценози, займалася формуванням екологічної мережі регіону. Вона написала серію статей (частково у співавторстві) про такі рідкісні види Українського Полісся, як Scheuchzeria palustris, Carex dioica, Chamaedaphne calyculata, Drosera intermedia, Juncus bulbosus, J. squarrosus, види дрібних болотних верб, болотні види орхідних тощо. У 1980-х роках Т. Л. Андрієнко розпочала детальне вивчення найцінніших ділянок Українського Полісся з метою створення й подальшого дослідження природно-заповідних територій. Одним із перших серед них був Поліський заповідник. Окрім нього, були вивчені й охарактеризовані інші цікаві та цінні природні ділянки, які пізніше набули за повідного статусу. Загалом рослинному світу цього регіону вона присвятила декілька монографій.
Охорона рослинності та флори України, формування системи заповідних територій
Тетяна Леонідівна значну увагу приділяє охороні рідкісних видів флори України. Вона підготувала нариси про 20 видів рослин для першого видання «Червоної книги Української РСР» (1980), 42 види — до другого (1996), 39 видів — до її третього видання ЧКУ (2009). Під керівництвом Тетяни Леонідівни складені списки регіонально рідкісних видів для низки поліських областей України. Спільно з М. М. Перегримом підготовлено довідник «Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України» (2012), у якому узагальнено відомості щодо таких списків у 23 адміністративних областях України, а також у містах Київ і Севастополь.
Серед важливих синфітосозологічних видань, у написанні яких брала участь Тетяна Леонідівна, слід назвати «Зелену книгу України» (1987, 2009), проект якої Ю. Р. Шеляг-Сосонко і Т. Л. Андрієнко в 1983 році презентували на VII з'їзді Всесоюзного ботанічного товариства.
У 1991 році була створена міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи НАН України та Мінприроди, яку очолила Тетяна Леонідівна. Основними напрямами роботи лабораторії стали розробка теоретичних і методичних питань заповідної справи, дослідження, що мають забезпечити розвиток оптимальної мережі природно-заповідних територій та об'єктів, розробка рекомендацій стосовно збереження біорізноманіття і режимів охорони, інвентаризація біоти природно-заповідних територій України. Підготовлені природничі та созологічні частини проектів нині створених важливих природно-заповідних територій, таких як Рівненський природний заповідник, низка національних природних («Вижницький», «Деснянсько–Старогутський», «Цуманська пуща», «Мале Полісся», «Мезинський», «Прип'ять–Стохід» і деякі інші) та регіональних ландшафтних парків. Співробітники лабораторії підготували наукові обґрунтування, які дали змогу розширити мережу природно-заповідних територій в Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Рівненській, Сумській і Хмельницькій областях. Особливо слід відзначити важливу роль лабораторії та її керівника Т. Л. Андрієнко як наукового редактора при підготовці «Програми Літопису для заповідників та національних природних парків» (2002), за якою нині здійснюють постійні дослідження в заповідниках і Національних природних парках України.
Проекти
Тетяна Леонідівна брала активну участь у виконанні низки міжнародних програм і проектів, спрямованих на збереження біорізноманіття, створення транскордонних природно-заповідних територій, розроблення екологічної мережі, у міжнародному співробітництві фахівців-созологів (TACIS, ECONET, UNESCO-JFIT, ПРООН, Planta Europa).
Учні
Керівниця 10 успішно захищених кандидатських дисертацій і консультантка 1 успішно захищеної докторської дисертації.
Основні праці
- «Червона книга Української РСР» (Київ, 1980) — співавторка.
- «Рослинний світ Українського Полісся в аспекті його охорони» (Київ, 1983 — російською мовою) — співавторка.
- «Поліський державний заповідник. Рослинний світ» (Київ, 1986 — російською мовою) — співавторка.
- «Зелена книга Української РСР: рідкісні, зникаючі та типові, що потребують охорони рослинні угруповання» (Київ, 1987 — російською мовою) — співавторка.
- «Перспективна мережа заповідних об'єктів України» (Київ, 1987 — російською мовою) — співавторка.
- «Озер вода жива» (Київ, 1990) — співавторка.
- «Соціально-екологічна значимість природно-заповідних територій України» (Київ, 1991 — російською мовою) — співавторка.
- «Заповідна краса Полтавщини» (Полтава, 1996) — співавторка.
- «Мережа регіональних ланд- шафтних парків України: наукові та організаційні основи створення» (Київ, 1996) — співавторка.
- «Червона книга України. Рослинний світ» (Київ, 1996) — співавторка.
- «Міждержавні природно-заповідні території України» (Київ, 1998) — співавторка.
- «Заповідні куточки Кіровоградської землі» (Київ, 1999) — редактор, співавторка.
- «Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації» (Київ, 2001) — редактор, співавторка.
- «Програма Літопису природи для заповідників та національних природних парків: Метод. посіб.» (Київ, 2002) — співавторка.
- «Фіторізноманіття національних природних парків України» (Київ, 2003) — редактор, співавторка.
- «Екологічна мережа Новгород-Сіверського Полісся» (Суми, 2003) — співавторка.
- «Науково-методичне та нормативно-правове забезпечення створення та діяльності регіональних ландшафтних парків України» (Київ, 2004) — співавторка.
- «Заповідні скарби Чернігівщини» (Чернігів, 2005) — співавторка.
- «Заповідні перлини Хмельниччини» (Хмельницький, 2006) — редактор, співавторка.
- «Водно-болотні угіддя України» (Київ, 2006) — авторка.
- «Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона» (Київ, 2006) — редакторка, співавторка.
- «Червона книга України. Рослинний світ» (Київ, 2009) — співавторка.
- «Комахоїдні рослини України» (Київ, 2010) — авторка. [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
- «Рідкісні бореальні види на рівнині України» (Київ, 2010) — авторка.
- «Рідкісні та ті, що під охороною рослини Полісся (Польща, Білорусь, Україна, Росія)» (Київ, 2011 — російською мовою) — співавторка.
- «Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання)» (Київ, 2012) — співукладачка
- «Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України» (Київ, 2012) — редакторка, співавторка.
Література
- Околітенко Н. Портрет дами на квітковому тлі // Жінка. — 1999. — № 4.
- Дідух Я. П., Онищенко В. А., Протопопова В. В., Прядко О. І. // Український ботанічний журнал. — 2008. — Т. 65, № 6. — С. 935—939.
- Дідух Я. П., Онищенко В. А., Протопопова В. В., Прядко О. І. Тетяна Леонідівна Андрієнко.- К.: Арістей, 2008.- 51 с.
- Лукаш О. В., Онищенко В. А., Карпенко Ю. О., Коломійчук В. П. // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 820—822.
Посилання
- // Вебсайт www.botany.kiev.ua
- Андрієнко Тетяна Леонідівна[недоступне посилання з жовтня 2019] // Хіміко-біологічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andriyenko Tetya na Leoni divna Andriye nko Andriyenko Malyuk 27 grudnya 1938 19381227 m Lgov Kurskoyi oblasti Shidna Slobozhanshina 27 grudnya 2016 m Kiyiv ukrayinska vchena galuzi botaniki fahivchinya z ohoroni roslinnogo svitu profesor doktor biologichnih nauk 1992 laureatka Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2005 nagorodzhena ordenom knyagini Olgi ta medallyu Sribnij listok Yevropejskoyi organizaciyi u galuzi ohoroni roslin Planta Yevropa m Uppsala Shveciya 1998 Avtorka blizko 400 naukovih prac zokrema 28 monografij Zrobila velikij vnesok u formuvannya merezhi zapovidnih teritorij Ukrayini ta stvorennya Zelenoyi i Chervonoyi knig Ukrayini Andriyenko Tetyana LeonidivnaNarodilasya27 grudnya 1938 1938 12 27 Lgov Kurska oblast RRFSR SRSRPomerla27 grudnya 2016 2016 12 27 78 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistbotanik vikladachka universitetuAlma materBiologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1961 Galuzbotanika ohorona prirodiZakladInstitut botaniki imeni M G Holodnogo NAN UkrayiniPosadazaviduvach Mizhvidomchoyi kompleksnoyi laboratoriyi naukovih osnov zapovidnoyi spravi NAN Ukrayini ta Ministerstva ekologichnoyi bezpeki UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat biologichnih nauk 1969 i doktor biologichnih nauk 1992 Naukovij kerivnikBradis Yelizaveta ModestivnaBatkoAndriyenko Leonid VasilovichMatiDem yanovich Nataliya IvanivnaNagorodi Andriyenko Tetyana Leonidivna u VikishovishiBiografichni daniBatko Tetyani Leonidivni Andriyenko Leonid Vasilovich mati Dem yanovich Nataliya Ivanivna Donka Tetyana narodilasya u nih 1938 roku Batki pislya zakinchennya Maslivskogo silskogospodarskogo tehnikumu Mironivskij rajon na Kiyivshini otrimali skeruvannya na robotu na Lgovsku selekcijnu stanciyu Kurska oblast RRFSR Voseni 1944 roku tobto koli Tetyani she ne vipovnilosya 6 rokiv rodina povernulasya do Kiyeva U povoyennij chas 1944 1953 pp batko buv redaktorom molodizhnoyi respublikanskoyi gazeti V budinku po vul Tolstogo 25 de meshkala rodina vechorami ta na svyata zbiralisya druzi batka zhurnalisti poeti pismenniki osoblivo chasto prihodili poeti Valentin Bichko Platon Voronko Volodimir Sosyura Ostap Vishnya zhurnalist ta poet Svyatoslav Ivanov 1946 1956 Tetyana Leonidivna navchalasya v Kiyivskij serednij shkoli 33 yaku zakinchila iz zolotoyu medallyu 1956 1961 navchalasya na biologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Vid 1961 pracyuvala u viddili geobotaniki Institutu botaniki imeni M G Holodnogo Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1965 1968 aspirantka cogo zh viddilu naukovij kerivnik kandidatskoyi disertaciyi prof Yelizaveta Bradis 1969 T L Andriyenko zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Bolota Ukrayinskih Karpat ta Prikarpattya vid 1991 zaviduvachka Mizhvidomchoyi kompleksnoyi laboratoriyi naukovih osnov zapovidnoyi spravi NAN Ukrayini ta Ministerstva ekologichnoyi bezpeki Ukrayini V 1992 roci Tetyana Leonidivna zahistila doktorsku disertaciyu na temu Roslinnist Ukrayinskogo Polissya teritorialnij rozpodil dinamika ohorona Pomerla Tetyana Leonidivna 27 grudnya 2016 roku u svij Den narodzhennya pislya trivaloyi hvorobi Pohovana u m Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukovi interesiFahivchinya u galuzi geobotaniki floristiki sozologiyi Osnovni napryamki diyalnosti ohorona roslinnogo svitu fitocenologiya bolotoznavstvo rozbudova merezhi prirodno zapovidnih teritorij Naukovi doslidzhennyaBolotoznavstvo Tetyana Leonidivna u svoyij kandidatskij disertaciyi vidilila i oharakterizuvala tipi i shlyahi rozvitku girskih bolit Ukrayinskih Karpat Ridkisni girski bolota Ukrayinskih Karpat vidileni T L Andriyenko stali pershimi yaki buli vzyati v Ukrayini pid derzhavnu ohoronu v ramkah mizhnarodnoyi programi Telma V nashij krayini cyu programu ocholyuvala Ye M Bradis a yiyi zastupnikom bula T L Andriyenko Voni pidgotuvali perelik bolit Ukrayini sho potrebuyut ohoroni 1973 yakij nadali postijno popovnyuvavsya Chi malo cinnih bolit sho vvijshli do nogo vdalosya zberegti hocha bagato ne mensh cinnih bolit bulo vtracheno vnaslidok neprodumanoyi ta masshtabnoyi melioraciyi Tetyana Leonidivna vivchala roslinni ugrupovannya bolit yihnyu dinamiku zokrema vpliv na nih osushuvalnoyi melioraciyi poshirennya j cenotichni osoblivosti bolotnih vidiv Doslidzhennya roslinnogo svitu Polissya Osnovnim regionom naukovih doslidzhen T L Andriyenko bulo Ukrayinske Polissya de vona pracyuvala ponad 30 rokiv razom iz kolegami ta uchnyami vivchala jogo roslinnist floru ridkisni vidi j cenozi zajmalasya formuvannyam ekologichnoyi merezhi regionu Vona napisala seriyu statej chastkovo u spivavtorstvi pro taki ridkisni vidi Ukrayinskogo Polissya yak Scheuchzeria palustris Carex dioica Chamaedaphne calyculata Drosera intermedia Juncus bulbosus J squarrosus vidi dribnih bolotnih verb bolotni vidi orhidnih tosho U 1980 h rokah T L Andriyenko rozpochala detalne vivchennya najcinnishih dilyanok Ukrayinskogo Polissya z metoyu stvorennya j podalshogo doslidzhennya prirodno zapovidnih teritorij Odnim iz pershih sered nih buv Poliskij zapovidnik Okrim nogo buli vivcheni j oharakterizovani inshi cikavi ta cinni prirodni dilyanki yaki piznishe nabuli za povidnogo statusu Zagalom roslinnomu svitu cogo regionu vona prisvyatila dekilka monografij Ohorona roslinnosti ta flori Ukrayini formuvannya sistemi zapovidnih teritorij Tetyana Leonidivna znachnu uvagu pridilyaye ohoroni ridkisnih vidiv flori Ukrayini Vona pidgotuvala narisi pro 20 vidiv roslin dlya pershogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayinskoyi RSR 1980 42 vidi do drugogo 1996 39 vidiv do yiyi tretogo vidannya ChKU 2009 Pid kerivnictvom Tetyani Leonidivni skladeni spiski regionalno ridkisnih vidiv dlya nizki poliskih oblastej Ukrayini Spilno z M M Peregrimom pidgotovleno dovidnik Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini 2012 u yakomu uzagalneno vidomosti shodo takih spiskiv u 23 administrativnih oblastyah Ukrayini a takozh u mistah Kiyiv i Sevastopol Sered vazhlivih sinfitosozologichnih vidan u napisanni yakih brala uchast Tetyana Leonidivna slid nazvati Zelenu knigu Ukrayini 1987 2009 proekt yakoyi Yu R Shelyag Sosonko i T L Andriyenko v 1983 roci prezentuvali na VII z yizdi Vsesoyuznogo botanichnogo tovaristva U 1991 roci bula stvorena mizhvidomcha kompleksna laboratoriya naukovih osnov zapovidnoyi spravi NAN Ukrayini ta Minprirodi yaku ocholila Tetyana Leonidivna Osnovnimi napryamami roboti laboratoriyi stali rozrobka teoretichnih i metodichnih pitan zapovidnoyi spravi doslidzhennya sho mayut zabezpechiti rozvitok optimalnoyi merezhi prirodno zapovidnih teritorij ta ob yektiv rozrobka rekomendacij stosovno zberezhennya bioriznomanittya i rezhimiv ohoroni inventarizaciya bioti prirodno zapovidnih teritorij Ukrayini Pidgotovleni prirodnichi ta sozologichni chastini proektiv nini stvorenih vazhlivih prirodno zapovidnih teritorij takih yak Rivnenskij prirodnij zapovidnik nizka nacionalnih prirodnih Vizhnickij Desnyansko Starogutskij Cumanska pusha Male Polissya Mezinskij Prip yat Stohid i deyaki inshi ta regionalnih landshaftnih parkiv Spivrobitniki laboratoriyi pidgotuvali naukovi obgruntuvannya yaki dali zmogu rozshiriti merezhu prirodno zapovidnih teritorij v Ivano Frankivskij Kiyivskij Kirovogradskij Poltavskij Rivnenskij Sumskij i Hmelnickij oblastyah Osoblivo slid vidznachiti vazhlivu rol laboratoriyi ta yiyi kerivnika T L Andriyenko yak naukovogo redaktora pri pidgotovci Programi Litopisu dlya zapovidnikiv ta nacionalnih prirodnih parkiv 2002 za yakoyu nini zdijsnyuyut postijni doslidzhennya v zapovidnikah i Nacionalnih prirodnih parkah Ukrayini ProektiTetyana Leonidivna brala aktivnu uchast u vikonanni nizki mizhnarodnih program i proektiv spryamovanih na zberezhennya bioriznomanittya stvorennya transkordonnih prirodno zapovidnih teritorij rozroblennya ekologichnoyi merezhi u mizhnarodnomu spivrobitnictvi fahivciv sozologiv TACIS ECONET UNESCO JFIT PROON Planta Europa UchniKerivnicya 10 uspishno zahishenih kandidatskih disertacij i konsultantka 1 uspishno zahishenoyi doktorskoyi disertaciyi Osnovni praci Chervona kniga Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1980 spivavtorka Roslinnij svit Ukrayinskogo Polissya v aspekti jogo ohoroni Kiyiv 1983 rosijskoyu movoyu spivavtorka Poliskij derzhavnij zapovidnik Roslinnij svit Kiyiv 1986 rosijskoyu movoyu spivavtorka Zelena kniga Ukrayinskoyi RSR ridkisni znikayuchi ta tipovi sho potrebuyut ohoroni roslinni ugrupovannya Kiyiv 1987 rosijskoyu movoyu spivavtorka Perspektivna merezha zapovidnih ob yektiv Ukrayini Kiyiv 1987 rosijskoyu movoyu spivavtorka Ozer voda zhiva Kiyiv 1990 spivavtorka Socialno ekologichna znachimist prirodno zapovidnih teritorij Ukrayini Kiyiv 1991 rosijskoyu movoyu spivavtorka Zapovidna krasa Poltavshini Poltava 1996 spivavtorka Merezha regionalnih land shaftnih parkiv Ukrayini naukovi ta organizacijni osnovi stvorennya Kiyiv 1996 spivavtorka Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit Kiyiv 1996 spivavtorka Mizhderzhavni prirodno zapovidni teritoriyi Ukrayini Kiyiv 1998 spivavtorka Zapovidni kutochki Kirovogradskoyi zemli Kiyiv 1999 redaktor spivavtorka Sistema kategorij prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini ta pitannya yiyi optimizaciyi Kiyiv 2001 redaktor spivavtorka Programa Litopisu prirodi dlya zapovidnikiv ta nacionalnih prirodnih parkiv Metod posib Kiyiv 2002 spivavtorka Fitoriznomanittya nacionalnih prirodnih parkiv Ukrayini Kiyiv 2003 redaktor spivavtorka Ekologichna merezha Novgorod Siverskogo Polissya Sumi 2003 spivavtorka Naukovo metodichne ta normativno pravove zabezpechennya stvorennya ta diyalnosti regionalnih landshaftnih parkiv Ukrayini Kiyiv 2004 spivavtorka Zapovidni skarbi Chernigivshini Chernigiv 2005 spivavtorka Zapovidni perlini Hmelnichchini Hmelnickij 2006 redaktor spivavtorka Vodno bolotni ugiddya Ukrayini Kiyiv 2006 avtorka Fitoriznomanittya Ukrayinskogo Polissya ta jogo ohorona Kiyiv 2006 redaktorka spivavtorka Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit Kiyiv 2009 spivavtorka Komahoyidni roslini Ukrayini Kiyiv 2010 avtorka 28 sichnya 2018 u Wayback Machine Ridkisni borealni vidi na rivnini Ukrayini Kiyiv 2010 avtorka Ridkisni ta ti sho pid ohoronoyu roslini Polissya Polsha Bilorus Ukrayina Rosiya Kiyiv 2011 rosijskoyu movoyu spivavtorka Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Kiyiv 2012 spivukladachka Fitoriznomanittya zapovidnikiv i nacionalnih prirodnih parkiv Ukrayini Kiyiv 2012 redaktorka spivavtorka LiteraturaOkolitenko N Portret dami na kvitkovomu tli Zhinka 1999 4 Diduh Ya P Onishenko V A Protopopova V V Pryadko O I Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2008 T 65 6 S 935 939 Diduh Ya P Onishenko V A Protopopova V V Pryadko O I Tetyana Leonidivna Andriyenko K Aristej 2008 51 s Lukash O V Onishenko V A Karpenko Yu O Kolomijchuk V P Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2013 T 70 6 S 820 822 Posilannya Vebsajt www botany kiev ua Andriyenko Tetyana Leonidivna nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Himiko biologichnij fakultet Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka