Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біценко Анастасія Олексіївна дівоче прізвище Камериста 29 жовтня 1875 18751029 Олександрівка Бахмутський повіт Катеринос

Анастасія Біценко

Анастасія Біценко

Біценко Анастасія Олексіївна (дівоче прізвище — Камериста) (29 жовтня 1875(18751029), Олександрівка , Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 16 червня 1938, Розстрільний полігон «Комунарка», Московська область, СРСР) — революційна діячка Російської імперії; терористка. Політична та державна діячка Радянської Росії та СРСР. Член ЦК ПЛСР. Член ВЦВК I, III та IV-го скликання. Член ЦК ПРК. Член делегації Радянської Росії від ПЛСР на Брестських мирних переговорах (1917—1918).

Біценко Анастасія Олексіївна
image
Анастасія Біценко до 1917 року
Ім'я при народженніКамериста
Анастасія Олексіївна
Псевдо«Б.» і Анна Федоровна
Народилася29 жовтня 1875(1875-10-29)[1]
Олександрівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла16 червня 1938(1938-06-16)[1] (62 роки)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка», Московська область і СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьреволюціонерка, терорист, політична діячка, державна діячка
Галузьполітична діяльність[2][2] і тероризм[2]
Знання мовросійська[2] і українська
Партіясоціалісти-революціонери, Партія лівих соціалістів-революціонерів, Партія революційного комунізму і d

Життєпис

Народилася у сімʼї заможного селянина Олексія Камеристого, гласного повітового земства.

Закінчила 5-класну жіночу гімназію у Катеринославі 1889 року (за іншими відомостями — Першу Бахмутську жіночу гімназію).

Потому жила в родині сестри, одруженої з управителем маєтку поміщика. Від січня 1895 року жила на хуторі Піски у Бахмутському повіті вже на утриманні чоловіка,— Михайла Степановича Биценка, — відомого громадського діяча, що пізніше став видатним членом партії соціалістів-революціонерів. Від вересня 1897 року подружжя перебралося до с. Машково-Сурьона Козловського повіту у Тамбовській губернії. Протягом трьох років працювала вчительою у сільській школі. 1899 року займалася організацією громадських їдалень для голодуючих у Казанській губернії.

Від вересня 1900 до березня 1901 року навчалася на педагогічних курсах при Товаристві виховательок та вчительок у Москві отримуючи стипендію земства. На курсах від 1893 року було зорганізовано читання лекцій,— т. зв. «колективні уроки» — курси з предметів університетської освіти для жінок,— де викладали Дмитро Петрушевський (учень київського професора Івана Лучицького), , , Іван Сеченов, Михайло Мензбір, Михайло Коновалов, Роберт Віппер, Олександр Кізеветтер .

Навесні 1901 року «за антиурядову пропаганду» вислана із Москви до Саратова, а також позбавлена права учительства. У цей час офіційно вступає до партії соціалістів-революціонерів і стає на шлях професійної революційної діяльності.

1902 року її чоловіка заслано до Іркутської губернії. Від 12 березня 1903 року він поселений у Смоленську під гласним наглядом поліції, де, з осені 1902 року, Настя займається організацією Смоленського комітету партії.

Від 1902 до листопада 1917 року — член партії соціалістів-революціонерів, потім,— до вересня 1918,— член партії лівих соціалістів-революціонерів. Займалася організаційною роботою у Саратові (1902, 1905), Смоленську (1902—1903), Санкт-Петербурзі (1903—1904, 1917—1918), Женеві (1904—1905), Москві (1905), Читі (1917) та терористичною діяльністю у Санкт-Петербурзі (1904), Саратові (1905), Москві (1905, 1918). Входила до складу різних комітетів цих партій.

До листопада 1903 року як член Смоленського комітету веде пропагандистську роботу. У червні — вересні бере участь у створенні Брянського комітету ПСР, гуртків та груп серед робітників, ремісників, учнівської молоді та селян. Від грудня вже член Санкт-Петербурзького комітету.

Заарештована 29 січня 1904 року у Санкт-Петербурзі за участь у підготовці замаху на міністра внутрішніх справ В'ячеслава Плеве. До 16 березня 1905 року перебувала у Будинку попереднього ув'язнення. Направлена на заслання до Вологодської губернії, але звідти виїхала до Женеви для переговорів з питань Бойової організації з ЦК партії.

Від липня 1905 року на нелегальній роботі у Москві. Бере участь у революційних подіях як член московського комітету партії і організатор у залізничному районі. Жила у студентському гуртожитку разом із майбутніми терористками Н. А. Терентьєвою і З. В. Коноплянниковою, з якими брала участь у виготовленні бомб.

За рішенням керівництва партії у листопаді 1905 року включена до летючого загону Бойової організації партії разом із Борисом Міщенко-Вноровським. Направлена до Саратова для терористичного акту проти колишнього військового міністра генерал-ад'ютанта Віктора Сахарова, що прибув з війском для придушення селянських виступів. 22 листопада вбила генерала кількома пострілами із револьвера. Затримана на місці злочину і 3 березня 1906 г воєнно-окружним судом у Саратові засуджена до страти.

Після заміни смертного вироку довічною каторгою відбувала покарання на Нечинській каторзі (1906—1917) разом з іншими терористками зі своєї партії.

Після Лютневої революції звільнена 3 березня 1917 року одночасно з М. Спірідоновою за особистим розпорядженням О. Ф. Керенського. Працює в Читі (у міській Раді, бере участь в організації комітету ПСР). Обрана делегаткою на III з'їзд партії соціалістів революціонерів (25 травня—4 червня, Москва) від Забайкальської області; обрана на з'їзді до президії. Після з'їзду залишається у Москві.

Включена до списку «обов'язкових кандидатів до Установчих зборів від партії соціалістів-революціонерів», але не була обрана.

У грудні 1917 — березні 1918 року член делегацій Радянської Росії на мирних переговорах у Бресті.

У березні — червні 1918 року товаришка голови Раднаркому Москви та Московської області Михайла Покровського.

У липні 1918 року — делегатка V Всеросійського з'їзду Рад. До відомого виступу лівих есерів 6 липня,— хоча й брала участь у підготовці терористичного акту супроти посла Німеччини у Радянській Росії графа Вільгельма Мірбаха і організації загонів бойовиків,— поставилася негативно.

У вересні 1918 року, разом із групою інших керівних діячів ПЛСР, що відмовилися від переходу до підпільної боротьби з політикою більшовицької партії, вийшла з ПЛСР і взяла участь в організації та проведенні першого з'їзду партії революційного комунізму. Обрана до ЦК. У листопаді вийшла з ПРК і була прийнята до РКП(б) за рекомендацією Якова Свердлова.

У грудні 1919 року була організаторкою Всеросійського з'їзду представників землеробських колективів.

Навчалася в Інституті червоної професури, згодом працювала на викладацькій, партійній і радянській роботі.

Від 1918 року працювала на відповідальних радянських посадах у Наркомземі: член колегії, завідувачка Центроколгоспом).

Член Комітету із земельного облаштування трудящих євреїв при президії Ради національностей (КомЗЄТ) ЦВК Союзу РСР

Від 1922 року Голова правління та ректор Інституту сільськогосподарської і промислової кооперації; від 1924 — ректорка Московського вищого кооперативного інституту і, одночасно, деканка відділення сільськогосподарської кооперації інституту. Завідувала секцією колективного землеробства у Міжнародному аграрному інституті при Селянському інтернаціоналі, пов'язаному із Комінтерном.

Сферу наукових інтересів Анастасії Біценко становили питання колективізації селянських господарств, що вона їх розглядала у публікаціях: «К общественной обработке земли» (М.; Пг., 1919); «Сельскохозяйственные коммуны по материалам обследования Московского высшего кооперативного института в 1923 г.» (М., 1924); «К вопросам теории и истории коллективизации сельского хозяйства в СССР» (М., 1929); «Организация труда и женский труд в колхозах» (М., 1930); «Хрестоматия — справочник по истории коллективного земледелия в СССР за годы 1918—1924. 4-й вып. Секции по изучению с.-х. коллективов при высшем кооп. ин-те. М., 1925. 603 с.».

Наприкінці 1920-х років працювала у Сільськоспілці.

Персональна пенсіонерка союзного значення.

Після виходу на пенсію працювала пропагандисткою на швацькій фабриці ім. Лебедєвої Наркомату соцзабезпечення на Хамовницькому плацу.

Від 1924 року до арешту А. Біценко жила за адресою: Москва, Велика Садова вулиця, 10, кв. 5.

image
Анастасія Біценко й Омелян Ганенко на зустрічі колишніх політкаторжан, 1925

8 лютого 1938 року була заарештована за звинуваченням у приналежності до есерівської терористичної організації та 16 червня 1938 року засуджена Військовою колегією Верховного суду СРСР до вищої міри покарання — розстрілу. Розстріляна того ж дня. Похована на спецоб'єкті «Лоза» .

Реабілітована 1961 року.

Революційна та політична діяльність

До 1917 року

Вже 1901 року Настя починає виконувати окремі доручення місцевого комітету соціалістів-революціонерів (у Тамбові чи Москві). Навесні в адміністративному порядку її висилають до Саратова «за антиурядову пропаганду».

1902 року в Саратові вступає до Партії соціалістів-революціонерів і стає на шлях професійної революційної діяльності.

Від 1902 до листопада 1917 року — член партії соціалістів-революціонерів, потім,— до вересня 1918,— член партії лівих соціалістів-революціонерів. Займалася організаційною роботою у Саратові (1902, 1905), Смоленську (1902—1903), Санкт-Петербурзі (1903—1904, 1917—1918), Женеві (1904—1905), Москві (1905), Читі (1917) та терористичною діяльністю у Санкт-Петербурзі (1904), Саратові (1905), Москві (1918). Входила до складу різних комітетів цих партій.

У 1902—1903 роках — член комітету партії у Смоленську, в 1903—1904 роках — у Санкт-Петербурзі.

Наприкінці 1903 року двічі,— у Москві і Санкт-Петербурзі,— зустрічалася з М. Горьким, що погодився надати кошти для Бойової організації ПСР.

У січні 1904 року, у Санкт-Петербурзі, була заарештована терористична група на чолі з дворянкою , що готувала замах на міністра внутрішніх справ В'ячеслава Плеве. У цій справі було заарештовано 58 осіб, до числа яких входила вчителька А. Біценко. Навесні її відправили на заслання до Вологодської губернії. Із заслання Анастасії Біценко вдалося втекти за кордон, до Женеви.

Від серпня 1905 року Біценко вже в Москві на нелегальній роботі. Обрана членкинею московського комітету партії і організаторкою в залізничному районі. Керувала жовтневим страйком у районі.

image
Анастасія Біценко по дорозі на заслання (угорі зліва). Разом із , , Марією Школьнік, , Марією Спиридоновою. Омськ, 30 червня 1906
image
Віктор Сахаров

Після кривавого селянського виступу у Малиновській волості Сердобського повіту Саратовської губернії до Саратова був направлений колишній військовий міністр генерал-ад'ютант , що прибув до Саратова 3-го листопада. За рішенням керівництва партії у листопаді 1905 року Біценко включена до летючого загону Бойової організації партії разом із Б. Міщенко-Вноровським. Із Москви вони через Пензу прибули до Саратова, де встановили контакт з місцевим комітетом партії. 22 листопада Біценко прийшла до губернаторського будинку Петра Столипіна і, під час передачі «прохання», що містило текст смертного вироку, кількома пострілами з револьвера застрелила генерал-адьютанта В. В. Сахарова. Була затримана на місці злочину чиновником з особливих доручень при саратовському губернаторі князем М. Оболенським, що знаходився там само. Назвати себе вона відмовлялася і її особа була встановлена лише на початку квітня 1906 року.

За цей замах Анастасія Біценко 3 березня 1906 року була засуджена до страти, але вирок було змінено на довічну каторгу.

image
М. Спірідонова, М. Школьнік, А. Біценко, О. Ізмайлович, Р. Фіалка, Л. Єзерська

На каторзі

Покарання відбувала на Нерчинській каторзі, в Акатуєвській та Мальцевській в'язницях, разом із Петром Карповичем, Єгором Сазоновим, , , Марією Спиридоновою, Ревеккою Фіалкою, Марією Школьнік та іншими політичними каторжанами.

image
Зустріч каторжан у Стрітенську підчас етапу да Акатуя. 1 – Омелян Ганенко; 2 – Лев Алєшкер; 3- Зінаїда Бронштейн; 4 – Василь Латін; 5 – Ревека Фіалка; 6 – Анастасія Біценко; 7 – Лідія Єзерська; 8 – Лія Бронштейн; 9 – Прош Прошьян; 10 – Марія Спіридонова; 11 – ?; 12 – Фрідріх Файфер; 13 – ?; 14 – Натан Грінфельд; 15 – ?; 16 – Іван Ошко; 17 – Сергій Панов; 18 – Ізраїль Кунін; 19 – ?; 20 – ?; 21 – Олександра Ізмайлович; 22 – Мойсей Магазінер; 23 – Марія Школьнік; 24 – ?. Архів Омеляна Ганенка.

1917—1938

Внаслідок Лютневої революції у Російській імперії у березні 1917 року звільнена з каторги.

Займається політичною діяльністю у Читі (голова комісії з освіти у міській Раді, бере участь в організації комітету ПСР), де приєдналась до лівого, інтернаціоналістського крила соціалістів-революціонерів.

Обрана делегаткою на III з'їзд партії соціалістів-революціонерів (25 травня — 4 червня, Москва) від Забайкальської області; на з'їзді обрана до президії, але відмовилася обиратися до ЦК.

Залишилася в Москві, була членкинею обласного комітету партії. Очолила обласне бюро есерів інтернаціоналістів. 27 жовтня обрана до президії Московської міської Ради.

На Другому всеросійському з'їзді рад селянських депутатів обрана до Виконкому рад селянських депутатів, а також до складу об'єднаного ВЦВК.

У дні Жовтневих подій у Москві, у складі Військово-революційного комітету залізничного району, брала участь у масових заходах, що відбувалися на вулицях міста. Після Жовтневого перевороту працювала у президії Московської Ради.

Під час Жовтневих подій у Москві увійшла до складу районного Воєнно-революційного комитету; брала участь у подіях на вулицях міста.

У листопаді 1917 року, на Засновницькому з'їзді Партії лівих соціалістів-революціонерів, Анастасія Біценко була обрана членкинею ЦК. Член редакційного комітету журналу «Наш Путь»(рос.) (друкований орган лівих есерів).

За рішенням VII Ради партії СР включена до списку «обов'язкових кандидатів до Установчих зборів від партії соціалістів-революціонерів».

Як представниця ПЛСР бере участь у роботі делегацій Радянської Росії на мирних переговорах у Бресті (грудень 1917 — березень 1918).

Від березня до червня 1918 року — товаришка голови Раднаркому Москви та Московської області М. М. Покровського. У квітні, на ІІ-му зʼїзді ПЛСР виступала за співпрацю з більшовиками.

У липні 1918 — делегатка V Всеросійського з'їзду Рад. Як член ЦК брала активну участь у підготовці заколоту, організованого ПЛСР під час з'їзду Рад на початку липня 1918 року. Виїжджала до Твері для рекрутування «надійних бойовиків» для збройного виступу у Москві. На Анастасію Біценко та Я. Фішмана рішенням ЦК ПЛСР від 4 липня 1918 року про виконавців теракту проти посла Німеччини графа Вільгельма Мірбаха було покладено виготовлення бомб. Разом із Прошем Прошьяном провадила інструктаж Якова Блюмкіна та Миколи Андреєва перед замахом. Під час липневих подій у Москві була на короткий час заарештована. Після 6 липня разом із А. Колєгаєвим і М. Самохваловим брала активну участь у роботі тимчасового Центрального Бюро, що, після арешту більшовиками більшості членів ЦК, замінив ЦК ПЛСР.

Після липневих подій увійшла до групи супротивників боротьби з більшовиками, що обʼєдналася навколо газети «Воля Труда».

Наприкінці серпня Андрій Колегаєв, А. Біценко та група їхніх прибічників, незгодних з курсом на підпільну діяльність проти більшовиків, вийшли з ПЛСР; про солідарність з ними заявив , що перебував за кордоном. 14 вересня 1918 року у газеті «Воля Труда», № 1, була оприлюднена заява групи видатних членів партії лівих соціалістів-революціонерів,— А. Колєгаєва, А. Біценко, О. Устинова, М. Доброхотова, В. Безеля,— про вихід із партії .

У вересні,— на І-му (засновницькому) зʼїзді прибічників платформи «Воля Труда», що відкололися від ПЛСР,— обрана членом ЦК Партії революційного комунізму. Але вже в листопаді 1918-го була прийнята до РКП(б) за рекомендацією Якова Свердлова.

Була однією з ініціаторів створення Товариства колишніх каторжан і засланців (рос. Общество бывших каторжан и ссыльно-поселенцев), що пізніше мало назву Всесоюзного товариства політкаторжан і засланців, членкинею президії Центральної Ради товариства, головою Агітпропкомісії, членом редколегії журналу «Каторга и ссылка». Очолювала підкомісію товариства при «Помгол»і (1922).

Під час судового процесу над правими есерами (8 липня — 7 серпня 1922 року) захищала «групу есерів, що відійшли від партії і засудили методи її боротьби».

У подальшому - відійшла від активної політичної діяльності.

image
Принц Леопольд Баварський підписує Угоду про перемир'я між Німеччиною з союзниками та Росією 15 грудня 1917 р. Анастасія Біценко навпроти нього.

Участь у перемовинах у Бресті-Литовському

image
Російська делегація у Бресті-Литовському

Член першої та другої делегацій Радянської Росії від партії лівих соціалістів-революціонерів.

Одна із підписантів, разом з А. Іоффе і Л. Каменєвим, Договору про перемир'я від 2 (15) грудня 1917 року.

10 лютого 1918 року, разом із членами російської делегації Левом Троцьким, , Адольфом Іоффе, Михайлом Покровським, Юхимом Медведєвим підписала, від імені Раднаркому РСФРР, Заяву РРФСР про припинення війни.

Див. також

Примітки

  1. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Нині у межах Донецька
  4. У документах того часу у Бахмутському повіті згадується сільський староста Камеристий.— Див.: Татаринов С.Й. Бахмутський край — видатні сторінки історії. Історико-краєзнавчий нарис / С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова, П. М. Тутов.— Харків: Мачулін, 2013.— С. 167.
  5. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 2. Июль — октябрь 1918 г. / Сост. Я. В. Леонтьев, М. И. Люхудзаев, Д. И. Рублев, отв. ред. В. В. Шелохаев.— М.: РОССПЭН, 2015.— С. 835.
  6. Татаринов С.Й. Бахмутський край — видатні сторінки історії. Історико-краєзнавчий нарис / С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова, П. М. Тутов.— Харків: Мачулін, 2013.— С. 167.
  7. Кизеветтер А. А. На рубеже двух столетий (воспоминания 1881–1914): документально-художественная / Под ред. Л. М. Сурис.— Москва; Берлин: Директ-Медиа, 2016.— С. 235—241.
  8. Большая Советская Энциклопедия. Том шестой: Бессарабия — Больм // Гл. ред. О. Ю. Шмидт.— М.: Акционерное общество «Советская Энциклопедия», 1927.— Стб. 443—444.
  9. За іншими відомостями навесні 1901 року повертається до Тамбова. Живе тимчасовими заробітками «зі статистики». Починає виконувати окремі доручення місцевого комітету соціалістів-революціонерів.— Див.: Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 2. Июль — октябрь 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2015.— С. 835—837.
  10. У фондах Державного архіву Иркутської області є запис: <«Состоящий под надзором административно ссыльный Михаил Степанович Биценко» і дати: 24 сентября 1902 — 4 февраля 1903.— Государственный архив Иркутской области. Фонд № 91. Опись № 1, том 2 Дел постоянного хранения за 1869-1917 годы. Иркутское городское полицейское управление [ 9 січня 2020 у Wayback Machine.]
  11. Черкасов П. П. Шпионские и иные истории из архивов России и Франции.— М.: Ломоносовъ, 2015.— 304 с.
  12. Партия социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1900—1925 гг. В 3-х т. Т. 3. Ч. 1. Февраль—октябрь 1917 г.— М.: РОССПЭН, 2000. — С. 724.
  13. До Московської області (Центральної промислової області), створеної як обласне об'єднання Рад, були включені території Московської, Володимирської, Воронезької, Калузької, Костромської, Курської, Нижегородської, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тамбовської, Тверської, Тульської та Ярославської губерній. На 4-му обласному з'їзді Рад у березні 1918 року був сформований Московський обласний Раднарком (МОСНК).— Див. Гражданская война и интервенция в СССР. Энциклопедия. Т. 2. / Гл. ред. С. С. Хромов.— М.: Советская Энциклопедия, 1983.— С. 358.
  14. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3-х т. Т. 1. Июль 1917 г. — май 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2000.— С. 14.
  15. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 3. Октябрь 1918—март 1919 г.— М.: РОССПЭН, 2017.— С. 626.
  16. Редькина О. Ю. Народный Комиссариат земледелия и VIII Отдел народного Комиссариата юстиции РСФСР: проблема сотрудничества государства с религиозными колхозами в годы «военного коммунизма».— Свобода совести в России: исторический и современный аспекты // Сборник докладов и материалов международных, общероссийских и межрегиональных научно-практических семинаров и конференций 2004 — 2005 гг. (Выпуск 2).— Москва, 2005. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
  17. Вся Москва. Адресная и справочная книга на 1928 год: 4-й год издания Московского Совета: С приложением нового плана г. Москвы.— М.: Изд-во М.К.Х., 1928.— Отд. II, С. 79.
  18. . Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  19. Вся Москва в кармане на 1924-25 г. : [справочник]. - М. : Гос. изд-во, 1924. - XXIV, 274, IV, IX с. : ил.— С. 166.
  20. Вся Москва. Адресная и справочная книга на 1928 год : 4-й год издания Московского Совета : С приложением нового плана г. Москвы. - М. : Изд-во М.К.Х., 1928.— Отд. II, с. 268.
  21. Правовая наука и юридическая идеология России. Энциклопедический словарь биографий. Т. 2 / Отв. ред. В. М. Сырых.— М.: РАП, 2011.— С. 98—99.
  22. Сводный список книг, подлежащих исключению из библиотек и книготорговой сети. Часть II.— М.: Издание Всесоюзной книжной палаты, 1961.— 460 с.— Рассылается по списку. Экз. № 36319.
  23. рос. Всероссийский союз сельскохозяйственной кооперации по снабжению крестьянского хозяйства средствами производства — Сельскосоюз
  24. . Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  25. Вся Москва. Адресная и справочная книга на 1924 год : С приложением нового плана Москвы.— М.; Пг., 1924.
  26. Ордер ГУ ДБ НКВС на арешт та обшук Біценко Анастасії Олексіївни. 8 лютого 1938 р.
  27. Определение № 4н-1069/61 Военной коллегии Верховного суда СССР по делу Биценко Анастасии Алексеевны. 17 октября 1961 г.
  28. Биценко А.А. Две встречи с Горьким.— Каторга и ссылка. Историко-революционный вестник.— М.: Всесоюзное общ-во политич. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1928, №04 (41).— С. 64-65.
  29. Спиридовичъ А. И. Партія соціалистовъ-революціонеровъ и ея предшественники. 1886—1916. Изданіе второе, дополненное, съ 50 портретами, 12 приложеніями документовъ и указателемъ лицъ.— Петроградъ: Военная типографія, 1918.— С. 131.
  30. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2020.
  31. Спиридовичъ А. И. Партія соціалистовъ-революціонеровъ и ея предшественники. 1886—1916. Изданіе второе, дополненное, съ 50 портретами, 12 приложеніями документовъ и указателемъ лицъ.— Петроградъ: Военная типографія, 1918.— С. 222—223.
  32. «Кабінет генерала був влаштований в другому поверсі, у кімнаті з лівого боку від приймальні, що відділяла його від кабінету папа́. З'явилася на ранковий прийом миловидна, скромна молода жінка, яка бажала побачити генерала Сахарова. В руках вона тримала прохання. Чиновник ввів її до кімнати. Зачиняючи двері, він ще бачив, як прохачка поклала папір перед Сахаровим.
    Через хвилину пролунав постріл, і Сахаров, обливаючись кров'ю, вибіг, хитаючись, в інші двері. У дверях він втратив силу і повалився на підлогу. Вбивця кинулась втікати, але на сходах її затримав чиновник з особливих доручень князь Оболенський. У принесеному нею листі-"клопотанні", було викладено смертний вирок вбитому генералові.
    Що погано працювала у Саратові жандармська охорона, доводить такий факт: до вбивства генерала Сахарова, з'явилися до мого батька робітники з попередженням, що з Пензи приїхали терористи з метою вбити Сахарова. Викликаний моїм батьком жандармський полковник заявив: — Дозвольте нам знати краще, чого хочуть ці люди. Вони хочуть зовсім іншого, генерал же їм зовсім не страшний. А про те, до чого революційно була налаштована частина суспільства, можна судити по тому, що присяжний повірений Масленников надіслав до в'язниці заарештованій вбивці Сахарова квіти».— Див.: Бок М. П. Петр Аркадьевич Столыпин. Воспоминания о моем отце. 1884-1911 гг.— М.: Центрполиграф, 2007.— С. 88—89.
  33. Під час переговорів у Бресті А. Біценко розповіла і показала баварському принцу Леопольду, як, подаючи Сахарову петицію лівою рукою, вистрілила в нього з револьвера, що вона його тримала правою рукою під петицією.— Див.: Haffner, Sebastian. Die Teufelspakt: Die Deutsch-Russischen Beziehungen Vom Ersten Zum Zweiten Weltkrieg. Zürich, Manesse.— 1988. .
  34. Князь Оболенський Микола Васильович (1878 — 1918) — чиновник з особливих доручень при саратовському губернаторі.— Див.: Черепица В. Н. Гродно и гродненцы в переписке П. А. Столыпина 1902-1911 годов. // Регионалистика: сборник научных трудов / Учреждение образования «Гродненский гос. ун-т им. Я. Купалы»; ред. кол.: Н. И. Богдан, Т. И. Адуло, В. Н. Ватыль, Л. И. Цыганкова.— Гродно: ГрГУ, 2012 .— С.244-256.
  35. Із донесення начальника Саратовського охоронного відділення ротмістра Федорова від 22 листопада 1905 року завідувачу політичною частиною Департаменту поліції:
    22 ноября в 12 часов дня к подъезду губернаторского дома подъехала на извозчике прилично одетая дама и, заявив, что ей нужен генерал-адъютант по вопросу ее имения, прошла в приемную гостиную. Во время беседы «…дама эта выхватила из-под пояса, справа, «Браунинг» и произвела, сидя, четыре выстрела в ген. Сахарова почти в упор, после чего была схвачена за руки Адъютантом и обезоружена, заявив тому: «Будьте осторожны, там есть еще патроны, можете убить себя».»
    При перевозке убийцы в тюрьму «она заявила, что вскоре будут убиты таким же образом генерал Струков и адмирал Дубасов, которые приговорены к смерти комитетом социалистов-революционеров… дабы отнять из их рук власть, данную незаконно Правительством». Личность убийцы установить не удалось. Она призналась только в том, что прибыла в Саратов по поручению «летучего боевого отряда партии социалистов-революционеров».— Див.: Черкасов П. П. Шпионские и иные истории из архивов России и Франции.— М.: Ломоносовъ, 2015.— 304 с.
  36. «Особою распущенностью отличалась предназначенная для политическихъ Акатуевская тюрьма, въ которой были сосредоточены террористы и многія лица, которымъ смертная казнь была заменена каторгой. Въ числѣ заключенныхъ тамъ были соціалисты-революціонеры: Карповичъ, Сазоновъ и нѣсколько другихъ. Въ тюрьму эту, предназначенную для мужчинъ, были помещены шесть ссыльно-каторжныхъ женщинъ, уже упоминавшіяся террористки: Биценко. Езерская, Измайловнчъ, Спиридонова, Фіалка и Школьникъ, которыя, хотя и содержались въ отдѣльномъ корпусѣ, но, съ разрѣшенія тюремнаго начальства, имѣли общеніе съ политическими арестантами. Всѣ политическіе образовали «коммуну», завели свою кухню, продовольственную лавку, носили собственную одежду, бѣлье. Заключенные совершенно вышли изъ повиновенія тюремному начальству, и установили, насколько могли, желательный имъ режимъ. Побѣги заключенныхъ участились.»— Див.: Спиридовичъ А. И. Партія соціалистовъ-революціонеровъ и ея предшественники. 1886—1916. Изданіе второе, дополненное, съ 50 портретами, 12 приложеніями документовъ и указателемъ лицъ.— Петроградъ: Военная типографія, 1918.— С. 349.(рос. дореф.)
  37. Петроград, 26 листолпада — 10 грудня (9-23 грудня) 1917 року.
  38. Для пропаганди своїх поглядів ліве крило ПСР заснувало «орган революційного соціалізму» — журнал «Наш Путь» (під редакцією М. Спиридонової), проголосивши своєю метою розробку відповідної теорії, а також «оцінку поточних подій і вирішення чергових тактичних задач, що стоять перед революційною демократією — з точки зору «лівого» крила організаційно єдиної партії соціалістів-революціонерів». До редколлегії увійшли: В. А. Алгасов, В. М. Качинський (Харків), А. О. Біценко (Москва), Б. Д. Камков, В. Е. Трутовський (Петроград), А. Л. Колегаєв (Казань), М. Л. Коган-Бернштейн (Вороніж), А. М. Устинов (Саратов), І. З. Штейнберг (Уфа); секретарем редакції стала Е. А. Григорович. Тоді ж, у серпні 1917 року, вийшов друком перший випуск збірника «Скіфи» (під редакцією Р. В. Іванова-Розумника та С. Мстиславського). До неформальної літературної співдружності увійшли А. Білий, О. Блок, С. Єсенін, М. Клюев, Є. Лундберг, О. Форш та інші поети і письменники, що пов'язали свою творчість з революцією.— Див.: Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3-х т. Т. 1. Июль 1917 г.—май 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2000.— С. 9.
  39. Руководящие органы ПЛСР в конце 1917 - первой половине 1918 г. и их участие в событиях 6-7 июля.- В кн.: Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 1. Апрель—июль 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2010.— С. 5-44.
  40. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3-х т. Т. 1. Июль 1917 г. — май 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2000.— С. 28.
  41. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3-х т. Т. 1. Июль 1917 г. — май 1918 г.— М.: РОССПЭН, 2000.— С. 753
  42. Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917–1925 гг.: в 3 т. Т. 2. Ч. 2. Июль–октябрь 1918 г.— М. : РОССПЭН, 2015.— С. 427.
  43. Примечания.— В. кн.: Ленин В. И. Полное собрание сочинений. Издание пятое. Том 41.— М.: Изд-во политич лит-ры, 1981.— С. 496—497.
  44. 20 березня 1921 року під її головуванням у Москві відбулося засідання засновників Товариства. Див.: Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 3. Октябрь 1918—март 1919 г.— М.: РОССПЭН, 2017.— С. 626.
  45. Всесоюзное о-во политкаторжан и ссыльно-поселенцев (о-во политкатооржан).— Вся Москва. Адресная и справочная книга на 1928 год. 4-й год издания Московского Совета.— С. 215.
  46. рос. Всероссийский комитет помощи голодающим
  47. Була єдиною жінкою у складі всіх делегацій
  48. Троцкий Л. Сочинения. Том XVII. Советская Республика и капиталистический мир. Часть I. Первоначальный период организации сил.— М.—Л.: Государственное издательство, 1926.— С. 106.

Джерела

  • Татаринов С. Й. Бахмутський край — видатні сторінки історії. Історико-краєзнавчий нарис / С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова, П. М. Тутов.— Харків: Мачулін, 2013.— 408 с., 119 іл.
  • Большая Советская Энциклопедия. Том шестой: Бессарабия — Больм // Гл. ред. О. Ю. Шмидт.— М.: Акционерное общество «Советская Энциклопедия», 1927.— Стб. 443—444.
  • Акатуйская тюрьма.— В. кн.: Большая Советская Энциклопедия. Том первый: А — Аколла // Гл. ред. О. Ю. Шмидт.— М.: Акционерное общество «Советская Энциклопедия», 1926.— Стб. 794—795.
  • Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3-х т. Т. 1. Июль 1917 г.—май 1918 г. / Ассоц. «Рос. полит. энциклопедия», Федер. архив. служба России, Рос. гос. архив соц.-полит. истории, сост., автор предисл., введ. и коммент. Я.В.Леонтьев, отв.ред. В.В.Шелохаев.— М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН). 2000.— 864 с.; ISBN 5-86004-139-Х, .
  • Резолюция об отколе от партии групп Биценко—Закса.— В кн.: Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 2. Июль—октябрь 1918 г. / Сост. Я. В. Леонтьев, М. И. Люхудзаев, Д. И. Рублев, отв. ред. В. В. Шелохаев.— М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2015.— С. 738-739.
  • Партия левых социалистов-революционеров. Документы и материалы. 1917—1925 гг. В 3 т. Т. 2. Ч. 2. Июль — октябрь 1918 г. / М-во культуры Российской Федерации, Федер. архив. агентство, Рос. гос. архив соц.-полит. истории, Гос. архив Российской Федерации, Центр. архив Федер. службы безопасности. Сост. Я. В. Леонтьев, М. И. Люхудзаев, Д. И. Рублев, отв. ред. В. В. Шелохаев.— М.: Российск. политич. энциклопедия (РОССПЭН), 2015.— 1183 с.; , .— С. 835—837.
  • Биценко А. В Мальцевской женской тюрьме. 1907-1910 гг. К характеристике настроений.— Каторга и ссылка. Историко-революционный вестник.- М.: Всесоюзное общ-во политич. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1923, № 7.- С. 192—208.
  • Биценко А.А. Две встречи с Горьким.— Каторга и ссылка. Историко-революционный вестник.— М.: Всесоюзное общ-во политич. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1928, №04 (41).— С. 64-65.
  • Каторга и ссылка.— Москва: Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1923, № 6.
  • Вся Москва. Адресная и справочная книга на 1928 год. 4-й год издания Московского Совета.— С. 215.
  • Правовая наука и юридическая идеология России. Энциклопедический словарь биографий. Т. 2 / Отв. ред. В. М. Сырых.— М.: РАП, 2011.— С. 98—99.
  • Максимова В. Н. Женская политическая каторга и ссылка в Восточной Сибири (1907-1917 гг.).— Дисс.… канд. историч. наук.— Иркутск, 2003.— 206 с.

Посилання

  • Дореволюционная Россия на фотографиях. Акатуйская и Мальцевская тюрьма [ 20 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Ордер ГУ ГБ НКВД на арест и обыск Биценко Анастасии Алексеевны. 8 февраля 1938 г.
  • Мартиролог расстрелянных в Москве и Московской области.
  • Семейные истории [ 10 січня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bicenko Anastasiya Oleksiyivna divoche prizvishe Kamerista 29 zhovtnya 1875 18751029 Oleksandrivka Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 16 chervnya 1938 Rozstrilnij poligon Komunarka Moskovska oblast SRSR revolyucijna diyachka Rosijskoyi imperiyi teroristka Politichna ta derzhavna diyachka Radyanskoyi Rosiyi ta SRSR Chlen CK PLSR Chlen VCVK I III ta IV go sklikannya Chlen CK PRK Chlen delegaciyi Radyanskoyi Rosiyi vid PLSR na Brestskih mirnih peregovorah 1917 1918 Bicenko Anastasiya OleksiyivnaAnastasiya Bicenko do 1917 rokuIm ya pri narodzhenniKamerista Anastasiya OleksiyivnaPsevdo B i Anna FedorovnaNarodilasya29 zhovtnya 1875 1875 10 29 1 Oleksandrivka Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla16 chervnya 1938 1938 06 16 1 62 roki Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Moskovska oblast i SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistrevolyucionerka terorist politichna diyachka derzhavna diyachkaGaluzpolitichna diyalnist 2 2 i terorizm 2 Znannya movrosijska 2 i ukrayinskaPartiyasocialisti revolyucioneri Partiya livih socialistiv revolyucioneriv Partiya revolyucijnogo komunizmu i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya u simʼyi zamozhnogo selyanina Oleksiya Kameristogo glasnogo povitovogo zemstva Zakinchila 5 klasnu zhinochu gimnaziyu u Katerinoslavi 1889 roku za inshimi vidomostyami Pershu Bahmutsku zhinochu gimnaziyu Potomu zhila v rodini sestri odruzhenoyi z upravitelem mayetku pomishika Vid sichnya 1895 roku zhila na hutori Piski u Bahmutskomu poviti vzhe na utrimanni cholovika Mihajla Stepanovicha Bicenka vidomogo gromadskogo diyacha sho piznishe stav vidatnim chlenom partiyi socialistiv revolyucioneriv Vid veresnya 1897 roku podruzhzhya perebralosya do s Mashkovo Surona Kozlovskogo povitu u Tambovskij guberniyi Protyagom troh rokiv pracyuvala vchiteloyu u silskij shkoli 1899 roku zajmalasya organizaciyeyu gromadskih yidalen dlya goloduyuchih u Kazanskij guberniyi Vid veresnya 1900 do bereznya 1901 roku navchalasya na pedagogichnih kursah pri Tovaristvi vihovatelok ta vchitelok u Moskvi otrimuyuchi stipendiyu zemstva Na kursah vid 1893 roku bulo zorganizovano chitannya lekcij t zv kolektivni uroki kursi z predmetiv universitetskoyi osviti dlya zhinok de vikladali Dmitro Petrushevskij uchen kiyivskogo profesora Ivana Luchickogo Ivan Sechenov Mihajlo Menzbir Mihajlo Konovalov Robert Vipper Oleksandr Kizevetter Navesni 1901 roku za antiuryadovu propagandu vislana iz Moskvi do Saratova a takozh pozbavlena prava uchitelstva U cej chas oficijno vstupaye do partiyi socialistiv revolyucioneriv i staye na shlyah profesijnoyi revolyucijnoyi diyalnosti 1902 roku yiyi cholovika zaslano do Irkutskoyi guberniyi Vid 12 bereznya 1903 roku vin poselenij u Smolensku pid glasnim naglyadom policiyi de z oseni 1902 roku Nastya zajmayetsya organizaciyeyu Smolenskogo komitetu partiyi Vid 1902 do listopada 1917 roku chlen partiyi socialistiv revolyucioneriv potim do veresnya 1918 chlen partiyi livih socialistiv revolyucioneriv Zajmalasya organizacijnoyu robotoyu u Saratovi 1902 1905 Smolensku 1902 1903 Sankt Peterburzi 1903 1904 1917 1918 Zhenevi 1904 1905 Moskvi 1905 Chiti 1917 ta teroristichnoyu diyalnistyu u Sankt Peterburzi 1904 Saratovi 1905 Moskvi 1905 1918 Vhodila do skladu riznih komitetiv cih partij Do listopada 1903 roku yak chlen Smolenskogo komitetu vede propagandistsku robotu U chervni veresni bere uchast u stvorenni Bryanskogo komitetu PSR gurtkiv ta grup sered robitnikiv remisnikiv uchnivskoyi molodi ta selyan Vid grudnya vzhe chlen Sankt Peterburzkogo komitetu Zaareshtovana 29 sichnya 1904 roku u Sankt Peterburzi za uchast u pidgotovci zamahu na ministra vnutrishnih sprav V yacheslava Pleve Do 16 bereznya 1905 roku perebuvala u Budinku poperednogo uv yaznennya Napravlena na zaslannya do Vologodskoyi guberniyi ale zvidti viyihala do Zhenevi dlya peregovoriv z pitan Bojovoyi organizaciyi z CK partiyi Vid lipnya 1905 roku na nelegalnij roboti u Moskvi Bere uchast u revolyucijnih podiyah yak chlen moskovskogo komitetu partiyi i organizator u zaliznichnomu rajoni Zhila u studentskomu gurtozhitku razom iz majbutnimi teroristkami N A Terentyevoyu i Z V Konoplyannikovoyu z yakimi brala uchast u vigotovlenni bomb Za rishennyam kerivnictva partiyi u listopadi 1905 roku vklyuchena do letyuchogo zagonu Bojovoyi organizaciyi partiyi razom iz Borisom Mishenko Vnorovskim Napravlena do Saratova dlya teroristichnogo aktu proti kolishnogo vijskovogo ministra general ad yutanta Viktora Saharova sho pribuv z vijskom dlya pridushennya selyanskih vistupiv 22 listopada vbila generala kilkoma postrilami iz revolvera Zatrimana na misci zlochinu i 3 bereznya 1906 g voyenno okruzhnim sudom u Saratovi zasudzhena do strati Pislya zamini smertnogo viroku dovichnoyu katorgoyu vidbuvala pokarannya na Nechinskij katorzi 1906 1917 razom z inshimi teroristkami zi svoyeyi partiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi zvilnena 3 bereznya 1917 roku odnochasno z M Spiridonovoyu za osobistim rozporyadzhennyam O F Kerenskogo Pracyuye v Chiti u miskij Radi bere uchast v organizaciyi komitetu PSR Obrana delegatkoyu na III z yizd partiyi socialistiv revolyucioneriv 25 travnya 4 chervnya Moskva vid Zabajkalskoyi oblasti obrana na z yizdi do prezidiyi Pislya z yizdu zalishayetsya u Moskvi Vklyuchena do spisku obov yazkovih kandidativ do Ustanovchih zboriv vid partiyi socialistiv revolyucioneriv ale ne bula obrana U grudni 1917 berezni 1918 roku chlen delegacij Radyanskoyi Rosiyi na mirnih peregovorah u Bresti U berezni chervni 1918 roku tovarishka golovi Radnarkomu Moskvi ta Moskovskoyi oblasti Mihajla Pokrovskogo U lipni 1918 roku delegatka V Vserosijskogo z yizdu Rad Do vidomogo vistupu livih eseriv 6 lipnya hocha j brala uchast u pidgotovci teroristichnogo aktu suproti posla Nimechchini u Radyanskij Rosiyi grafa Vilgelma Mirbaha i organizaciyi zagoniv bojovikiv postavilasya negativno U veresni 1918 roku razom iz grupoyu inshih kerivnih diyachiv PLSR sho vidmovilisya vid perehodu do pidpilnoyi borotbi z politikoyu bilshovickoyi partiyi vijshla z PLSR i vzyala uchast v organizaciyi ta provedenni pershogo z yizdu partiyi revolyucijnogo komunizmu Obrana do CK U listopadi vijshla z PRK i bula prijnyata do RKP b za rekomendaciyeyu Yakova Sverdlova U grudni 1919 roku bula organizatorkoyu Vserosijskogo z yizdu predstavnikiv zemlerobskih kolektiviv Navchalasya v Instituti chervonoyi profesuri zgodom pracyuvala na vikladackij partijnij i radyanskij roboti Vid 1918 roku pracyuvala na vidpovidalnih radyanskih posadah u Narkomzemi chlen kolegiyi zaviduvachka Centrokolgospom Chlen Komitetu iz zemelnogo oblashtuvannya trudyashih yevreyiv pri prezidiyi Radi nacionalnostej KomZYeT CVK Soyuzu RSR Vid 1922 roku Golova pravlinnya ta rektor Institutu silskogospodarskoyi i promislovoyi kooperaciyi vid 1924 rektorka Moskovskogo vishogo kooperativnogo institutu i odnochasno dekanka viddilennya silskogospodarskoyi kooperaciyi institutu Zaviduvala sekciyeyu kolektivnogo zemlerobstva u Mizhnarodnomu agrarnomu instituti pri Selyanskomu internacionali pov yazanomu iz Kominternom Sferu naukovih interesiv Anastasiyi Bicenko stanovili pitannya kolektivizaciyi selyanskih gospodarstv sho vona yih rozglyadala u publikaciyah K obshestvennoj obrabotke zemli M Pg 1919 Selskohozyajstvennye kommuny po materialam obsledovaniya Moskovskogo vysshego kooperativnogo instituta v 1923 g M 1924 K voprosam teorii i istorii kollektivizacii selskogo hozyajstva v SSSR M 1929 Organizaciya truda i zhenskij trud v kolhozah M 1930 Hrestomatiya spravochnik po istorii kollektivnogo zemledeliya v SSSR za gody 1918 1924 4 j vyp Sekcii po izucheniyu s h kollektivov pri vysshem koop in te M 1925 603 s Naprikinci 1920 h rokiv pracyuvala u Silskospilci Personalna pensionerka soyuznogo znachennya Pislya vihodu na pensiyu pracyuvala propagandistkoyu na shvackij fabrici im Lebedyevoyi Narkomatu soczabezpechennya na Hamovnickomu placu Vid 1924 roku do areshtu A Bicenko zhila za adresoyu Moskva Velika Sadova vulicya 10 kv 5 Anastasiya Bicenko j Omelyan Ganenko na zustrichi kolishnih politkatorzhan 1925 8 lyutogo 1938 roku bula zaareshtovana za zvinuvachennyam u prinalezhnosti do eserivskoyi teroristichnoyi organizaciyi ta 16 chervnya 1938 roku zasudzhena Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR do vishoyi miri pokarannya rozstrilu Rozstrilyana togo zh dnya Pohovana na specob yekti Loza Reabilitovana 1961 roku Revolyucijna ta politichna diyalnistDo 1917 roku Vzhe 1901 roku Nastya pochinaye vikonuvati okremi doruchennya miscevogo komitetu socialistiv revolyucioneriv u Tambovi chi Moskvi Navesni v administrativnomu poryadku yiyi visilayut do Saratova za antiuryadovu propagandu 1902 roku v Saratovi vstupaye do Partiyi socialistiv revolyucioneriv i staye na shlyah profesijnoyi revolyucijnoyi diyalnosti Vid 1902 do listopada 1917 roku chlen partiyi socialistiv revolyucioneriv potim do veresnya 1918 chlen partiyi livih socialistiv revolyucioneriv Zajmalasya organizacijnoyu robotoyu u Saratovi 1902 1905 Smolensku 1902 1903 Sankt Peterburzi 1903 1904 1917 1918 Zhenevi 1904 1905 Moskvi 1905 Chiti 1917 ta teroristichnoyu diyalnistyu u Sankt Peterburzi 1904 Saratovi 1905 Moskvi 1918 Vhodila do skladu riznih komitetiv cih partij U 1902 1903 rokah chlen komitetu partiyi u Smolensku v 1903 1904 rokah u Sankt Peterburzi Naprikinci 1903 roku dvichi u Moskvi i Sankt Peterburzi zustrichalasya z M Gorkim sho pogodivsya nadati koshti dlya Bojovoyi organizaciyi PSR U sichni 1904 roku u Sankt Peterburzi bula zaareshtovana teroristichna grupa na choli z dvoryankoyu sho gotuvala zamah na ministra vnutrishnih sprav V yacheslava Pleve U cij spravi bulo zaareshtovano 58 osib do chisla yakih vhodila vchitelka A Bicenko Navesni yiyi vidpravili na zaslannya do Vologodskoyi guberniyi Iz zaslannya Anastasiyi Bicenko vdalosya vtekti za kordon do Zhenevi Vid serpnya 1905 roku Bicenko vzhe v Moskvi na nelegalnij roboti Obrana chlenkineyu moskovskogo komitetu partiyi i organizatorkoyu v zaliznichnomu rajoni Keruvala zhovtnevim strajkom u rajoni Anastasiya Bicenko po dorozi na zaslannya ugori zliva Razom iz Mariyeyu Shkolnik Mariyeyu Spiridonovoyu Omsk 30 chervnya 1906 Viktor Saharov Pislya krivavogo selyanskogo vistupu u Malinovskij volosti Serdobskogo povitu Saratovskoyi guberniyi do Saratova buv napravlenij kolishnij vijskovij ministr general ad yutant sho pribuv do Saratova 3 go listopada Za rishennyam kerivnictva partiyi u listopadi 1905 roku Bicenko vklyuchena do letyuchogo zagonu Bojovoyi organizaciyi partiyi razom iz B Mishenko Vnorovskim Iz Moskvi voni cherez Penzu pribuli do Saratova de vstanovili kontakt z miscevim komitetom partiyi 22 listopada Bicenko prijshla do gubernatorskogo budinku Petra Stolipina i pid chas peredachi prohannya sho mistilo tekst smertnogo viroku kilkoma postrilami z revolvera zastrelila general adyutanta V V Saharova Bula zatrimana na misci zlochinu chinovnikom z osoblivih doruchen pri saratovskomu gubernatori knyazem M Obolenskim sho znahodivsya tam samo Nazvati sebe vona vidmovlyalasya i yiyi osoba bula vstanovlena lishe na pochatku kvitnya 1906 roku Za cej zamah Anastasiya Bicenko 3 bereznya 1906 roku bula zasudzhena do strati ale virok bulo zmineno na dovichnu katorgu M Spiridonova M Shkolnik A Bicenko O Izmajlovich R Fialka L Yezerska Na katorzi Pokarannya vidbuvala na Nerchinskij katorzi v Akatuyevskij ta Malcevskij v yaznicyah razom iz Petrom Karpovichem Yegorom Sazonovim Mariyeyu Spiridonovoyu Revekkoyu Fialkoyu Mariyeyu Shkolnik ta inshimi politichnimi katorzhanami Zustrich katorzhan u Stritensku pidchas etapu da Akatuya 1 Omelyan Ganenko 2 Lev Alyeshker 3 Zinayida Bronshtejn 4 Vasil Latin 5 Reveka Fialka 6 Anastasiya Bicenko 7 Lidiya Yezerska 8 Liya Bronshtejn 9 Prosh Proshyan 10 Mariya Spiridonova 11 12 Fridrih Fajfer 13 14 Natan Grinfeld 15 16 Ivan Oshko 17 Sergij Panov 18 Izrayil Kunin 19 20 21 Oleksandra Izmajlovich 22 Mojsej Magaziner 23 Mariya Shkolnik 24 Arhiv Omelyana Ganenka 1917 1938 Vnaslidok Lyutnevoyi revolyuciyi u Rosijskij imperiyi u berezni 1917 roku zvilnena z katorgi Zajmayetsya politichnoyu diyalnistyu u Chiti golova komisiyi z osviti u miskij Radi bere uchast v organizaciyi komitetu PSR de priyednalas do livogo internacionalistskogo krila socialistiv revolyucioneriv Obrana delegatkoyu na III z yizd partiyi socialistiv revolyucioneriv 25 travnya 4 chervnya Moskva vid Zabajkalskoyi oblasti na z yizdi obrana do prezidiyi ale vidmovilasya obiratisya do CK Zalishilasya v Moskvi bula chlenkineyu oblasnogo komitetu partiyi Ocholila oblasne byuro eseriv internacionalistiv 27 zhovtnya obrana do prezidiyi Moskovskoyi miskoyi Radi Na Drugomu vserosijskomu z yizdi rad selyanskih deputativ obrana do Vikonkomu rad selyanskih deputativ a takozh do skladu ob yednanogo VCVK U dni Zhovtnevih podij u Moskvi u skladi Vijskovo revolyucijnogo komitetu zaliznichnogo rajonu brala uchast u masovih zahodah sho vidbuvalisya na vulicyah mista Pislya Zhovtnevogo perevorotu pracyuvala u prezidiyi Moskovskoyi Radi Pid chas Zhovtnevih podij u Moskvi uvijshla do skladu rajonnogo Voyenno revolyucijnogo komitetu brala uchast u podiyah na vulicyah mista U listopadi 1917 roku na Zasnovnickomu z yizdi Partiyi livih socialistiv revolyucioneriv Anastasiya Bicenko bula obrana chlenkineyu CK Chlen redakcijnogo komitetu zhurnalu Nash Put ros drukovanij organ livih eseriv Za rishennyam VII Radi partiyi SR vklyuchena do spisku obov yazkovih kandidativ do Ustanovchih zboriv vid partiyi socialistiv revolyucioneriv Yak predstavnicya PLSR bere uchast u roboti delegacij Radyanskoyi Rosiyi na mirnih peregovorah u Bresti gruden 1917 berezen 1918 Vid bereznya do chervnya 1918 roku tovarishka golovi Radnarkomu Moskvi ta Moskovskoyi oblasti M M Pokrovskogo U kvitni na II mu zʼyizdi PLSR vistupala za spivpracyu z bilshovikami U lipni 1918 delegatka V Vserosijskogo z yizdu Rad Yak chlen CK brala aktivnu uchast u pidgotovci zakolotu organizovanogo PLSR pid chas z yizdu Rad na pochatku lipnya 1918 roku Viyizhdzhala do Tveri dlya rekrutuvannya nadijnih bojovikiv dlya zbrojnogo vistupu u Moskvi Na Anastasiyu Bicenko ta Ya Fishmana rishennyam CK PLSR vid 4 lipnya 1918 roku pro vikonavciv teraktu proti posla Nimechchini grafa Vilgelma Mirbaha bulo pokladeno vigotovlennya bomb Razom iz Proshem Proshyanom provadila instruktazh Yakova Blyumkina ta Mikoli Andreyeva pered zamahom Pid chas lipnevih podij u Moskvi bula na korotkij chas zaareshtovana Pislya 6 lipnya razom iz A Kolyegayevim i M Samohvalovim brala aktivnu uchast u roboti timchasovogo Centralnogo Byuro sho pislya areshtu bilshovikami bilshosti chleniv CK zaminiv CK PLSR Pislya lipnevih podij uvijshla do grupi suprotivnikiv borotbi z bilshovikami sho obʼyednalasya navkolo gazeti Volya Truda Naprikinci serpnya Andrij Kolegayev A Bicenko ta grupa yihnih pribichnikiv nezgodnih z kursom na pidpilnu diyalnist proti bilshovikiv vijshli z PLSR pro solidarnist z nimi zayaviv sho perebuvav za kordonom 14 veresnya 1918 roku u gazeti Volya Truda 1 bula oprilyudnena zayava grupi vidatnih chleniv partiyi livih socialistiv revolyucioneriv A Kolyegayeva A Bicenko O Ustinova M Dobrohotova V Bezelya pro vihid iz partiyi U veresni na I mu zasnovnickomu zʼyizdi pribichnikiv platformi Volya Truda sho vidkololisya vid PLSR obrana chlenom CK Partiyi revolyucijnogo komunizmu Ale vzhe v listopadi 1918 go bula prijnyata do RKP b za rekomendaciyeyu Yakova Sverdlova Bula odniyeyu z iniciatoriv stvorennya Tovaristva kolishnih katorzhan i zaslanciv ros Obshestvo byvshih katorzhan i ssylno poselencev sho piznishe malo nazvu Vsesoyuznogo tovaristva politkatorzhan i zaslanciv chlenkineyu prezidiyi Centralnoyi Radi tovaristva golovoyu Agitpropkomisiyi chlenom redkolegiyi zhurnalu Katorga i ssylka Ocholyuvala pidkomisiyu tovaristva pri Pomgol i 1922 Pid chas sudovogo procesu nad pravimi eserami 8 lipnya 7 serpnya 1922 roku zahishala grupu eseriv sho vidijshli vid partiyi i zasudili metodi yiyi borotbi U podalshomu vidijshla vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Princ Leopold Bavarskij pidpisuye Ugodu pro peremir ya mizh Nimechchinoyu z soyuznikami ta Rosiyeyu 15 grudnya 1917 r Anastasiya Bicenko navproti nogo Uchast u peremovinah u Bresti Litovskomu Rosijska delegaciya u Bresti Litovskomu Chlen pershoyi ta drugoyi delegacij Radyanskoyi Rosiyi vid partiyi livih socialistiv revolyucioneriv Odna iz pidpisantiv razom z A Ioffe i L Kamenyevim Dogovoru pro peremir ya vid 2 15 grudnya 1917 roku 10 lyutogo 1918 roku razom iz chlenami rosijskoyi delegaciyi Levom Trockim Adolfom Ioffe Mihajlom Pokrovskim Yuhimom Medvedyevim pidpisala vid imeni Radnarkomu RSFRR Zayavu RRFSR pro pripinennya vijni Div takozhBicenko Mihajlo Stepanovich Berestejskij mirPrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nini u mezhah Donecka U dokumentah togo chasu u Bahmutskomu poviti zgaduyetsya silskij starosta Kameristij Div Tatarinov S J Bahmutskij kraj vidatni storinki istoriyi Istoriko krayeznavchij naris S J Tatarinov N O Tutova P M Tutov Harkiv Machulin 2013 S 167 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 2 Iyul oktyabr 1918 g Sost Ya V Leontev M I Lyuhudzaev D I Rublev otv red V V Shelohaev M ROSSPEN 2015 S 835 Tatarinov S J Bahmutskij kraj vidatni storinki istoriyi Istoriko krayeznavchij naris S J Tatarinov N O Tutova P M Tutov Harkiv Machulin 2013 S 167 Kizevetter A A Na rubezhe dvuh stoletij vospominaniya 1881 1914 dokumentalno hudozhestvennaya Pod red L M Suris Moskva Berlin Direkt Media 2016 S 235 241 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Tom shestoj Bessarabiya Bolm Gl red O Yu Shmidt M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya Enciklopediya 1927 Stb 443 444 Za inshimi vidomostyami navesni 1901 roku povertayetsya do Tambova Zhive timchasovimi zarobitkami zi statistiki Pochinaye vikonuvati okremi doruchennya miscevogo komitetu socialistiv revolyucioneriv Div Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 2 Iyul oktyabr 1918 g M ROSSPEN 2015 S 835 837 U fondah Derzhavnogo arhivu Irkutskoyi oblasti ye zapis lt Sostoyashij pod nadzorom administrativno ssylnyj Mihail Stepanovich Bicenko i dati 24 sentyabrya 1902 4 fevralya 1903 Gosudarstvennyj arhiv Irkutskoj oblasti Fond 91 Opis 1 tom 2 Del postoyannogo hraneniya za 1869 1917 gody Irkutskoe gorodskoe policejskoe upravlenie 9 sichnya 2020 u Wayback Machine Cherkasov P P Shpionskie i inye istorii iz arhivov Rossii i Francii M Lomonosov 2015 304 s Partiya socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1900 1925 gg V 3 h t T 3 Ch 1 Fevral oktyabr 1917 g M ROSSPEN 2000 S 724 Do Moskovskoyi oblasti Centralnoyi promislovoyi oblasti stvorenoyi yak oblasne ob yednannya Rad buli vklyucheni teritoriyi Moskovskoyi Volodimirskoyi Voronezkoyi Kaluzkoyi Kostromskoyi Kurskoyi Nizhegorodskoyi Orlovskoyi Ryazanskoyi Smolenskoyi Tambovskoyi Tverskoyi Tulskoyi ta Yaroslavskoyi gubernij Na 4 mu oblasnomu z yizdi Rad u berezni 1918 roku buv sformovanij Moskovskij oblasnij Radnarkom MOSNK Div Grazhdanskaya vojna i intervenciya v SSSR Enciklopediya T 2 Gl red S S Hromov M Sovetskaya Enciklopediya 1983 S 358 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 h t T 1 Iyul 1917 g maj 1918 g M ROSSPEN 2000 S 14 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 3 Oktyabr 1918 mart 1919 g M ROSSPEN 2017 S 626 Redkina O Yu Narodnyj Komissariat zemledeliya i VIII Otdel narodnogo Komissariata yusticii RSFSR problema sotrudnichestva gosudarstva s religioznymi kolhozami v gody voennogo kommunizma Svoboda sovesti v Rossii istoricheskij i sovremennyj aspekty Sbornik dokladov i materialov mezhdunarodnyh obsherossijskih i mezhregionalnyh nauchno prakticheskih seminarov i konferencij 2004 2005 gg Vypusk 2 Moskva 2005 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Vsya Moskva Adresnaya i spravochnaya kniga na 1928 god 4 j god izdaniya Moskovskogo Soveta S prilozheniem novogo plana g Moskvy M Izd vo M K H 1928 Otd II S 79 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 28 lyutogo 2020 Vsya Moskva v karmane na 1924 25 g spravochnik M Gos izd vo 1924 XXIV 274 IV IX s il S 166 Vsya Moskva Adresnaya i spravochnaya kniga na 1928 god 4 j god izdaniya Moskovskogo Soveta S prilozheniem novogo plana g Moskvy M Izd vo M K H 1928 Otd II s 268 Pravovaya nauka i yuridicheskaya ideologiya Rossii Enciklopedicheskij slovar biografij T 2 Otv red V M Syryh M RAP 2011 S 98 99 Svodnyj spisok knig podlezhashih isklyucheniyu iz bibliotek i knigotorgovoj seti Chast II M Izdanie Vsesoyuznoj knizhnoj palaty 1961 460 s Rassylaetsya po spisku Ekz 36319 ros Vserossijskij soyuz selskohozyajstvennoj kooperacii po snabzheniyu krestyanskogo hozyajstva sredstvami proizvodstva Selskosoyuz Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 4 bereznya 2020 Vsya Moskva Adresnaya i spravochnaya kniga na 1924 god S prilozheniem novogo plana Moskvy M Pg 1924 Order GU DB NKVS na aresht ta obshuk Bicenko Anastasiyi Oleksiyivni 8 lyutogo 1938 r Opredelenie 4n 1069 61 Voennoj kollegii Verhovnogo suda SSSR po delu Bicenko Anastasii Alekseevny 17 oktyabrya 1961 g Bicenko A A Dve vstrechi s Gorkim Katorga i ssylka Istoriko revolyucionnyj vestnik M Vsesoyuznoe obsh vo politich katorzhan i ssylno poselencev 1928 04 41 S 64 65 Spiridovich A I Partiya socialistov revolyucionerov i eya predshestvenniki 1886 1916 Izdanie vtoroe dopolnennoe s 50 portretami 12 prilozheniyami dokumentov i ukazatelem lic Petrograd Voennaya tipografiya 1918 S 131 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2020 Spiridovich A I Partiya socialistov revolyucionerov i eya predshestvenniki 1886 1916 Izdanie vtoroe dopolnennoe s 50 portretami 12 prilozheniyami dokumentov i ukazatelem lic Petrograd Voennaya tipografiya 1918 S 222 223 Kabinet generala buv vlashtovanij v drugomu poversi u kimnati z livogo boku vid prijmalni sho viddilyala jogo vid kabinetu papa Z yavilasya na rankovij prijom milovidna skromna moloda zhinka yaka bazhala pobachiti generala Saharova V rukah vona trimala prohannya Chinovnik vviv yiyi do kimnati Zachinyayuchi dveri vin she bachiv yak prohachka poklala papir pered Saharovim Cherez hvilinu prolunav postril i Saharov oblivayuchis krov yu vibig hitayuchis v inshi dveri U dveryah vin vtrativ silu i povalivsya na pidlogu Vbivcya kinulas vtikati ale na shodah yiyi zatrimav chinovnik z osoblivih doruchen knyaz Obolenskij U prinesenomu neyu listi klopotanni bulo vikladeno smertnij virok vbitomu generalovi Sho pogano pracyuvala u Saratovi zhandarmska ohorona dovodit takij fakt do vbivstva generala Saharova z yavilisya do mogo batka robitniki z poperedzhennyam sho z Penzi priyihali teroristi z metoyu vbiti Saharova Viklikanij moyim batkom zhandarmskij polkovnik zayaviv Dozvolte nam znati krashe chogo hochut ci lyudi Voni hochut zovsim inshogo general zhe yim zovsim ne strashnij A pro te do chogo revolyucijno bula nalashtovana chastina suspilstva mozhna suditi po tomu sho prisyazhnij povirenij Maslennikov nadislav do v yaznici zaareshtovanij vbivci Saharova kviti Div Bok M P Petr Arkadevich Stolypin Vospominaniya o moem otce 1884 1911 gg M Centrpoligraf 2007 S 88 89 Pid chas peregovoriv u Bresti A Bicenko rozpovila i pokazala bavarskomu princu Leopoldu yak podayuchi Saharovu peticiyu livoyu rukoyu vistrilila v nogo z revolvera sho vona jogo trimala pravoyu rukoyu pid peticiyeyu Div Haffner Sebastian Die Teufelspakt Die Deutsch Russischen Beziehungen Vom Ersten Zum Zweiten Weltkrieg Zurich Manesse 1988 ISBN 3 7175 8121 X Knyaz Obolenskij Mikola Vasilovich 1878 1918 chinovnik z osoblivih doruchen pri saratovskomu gubernatori Div Cherepica V N Grodno i grodnency v perepiske P A Stolypina 1902 1911 godov Regionalistika sbornik nauchnyh trudov Uchrezhdenie obrazovaniya Grodnenskij gos un t im Ya Kupaly red kol N I Bogdan T I Adulo V N Vatyl L I Cygankova Grodno GrGU 2012 S 244 256 Iz donesennya nachalnika Saratovskogo ohoronnogo viddilennya rotmistra Fedorova vid 22 listopada 1905 roku zaviduvachu politichnoyu chastinoyu Departamentu policiyi 22 noyabrya v 12 chasov dnya k podezdu gubernatorskogo doma podehala na izvozchike prilichno odetaya dama i zayaviv chto ej nuzhen general adyutant po voprosu ee imeniya proshla v priemnuyu gostinuyu Vo vremya besedy dama eta vyhvatila iz pod poyasa sprava Brauning i proizvela sidya chetyre vystrela v gen Saharova pochti v upor posle chego byla shvachena za ruki Adyutantom i obezoruzhena zayaviv tomu Budte ostorozhny tam est eshe patrony mozhete ubit sebya Pri perevozke ubijcy v tyurmu ona zayavila chto vskore budut ubity takim zhe obrazom general Strukov i admiral Dubasov kotorye prigovoreny k smerti komitetom socialistov revolyucionerov daby otnyat iz ih ruk vlast dannuyu nezakonno Pravitelstvom Lichnost ubijcy ustanovit ne udalos Ona priznalas tolko v tom chto pribyla v Saratov po porucheniyu letuchego boevogo otryada partii socialistov revolyucionerov Div Cherkasov P P Shpionskie i inye istorii iz arhivov Rossii i Francii M Lomonosov 2015 304 s Osoboyu raspushennostyu otlichalas prednaznachennaya dlya politicheskih Akatuevskaya tyurma v kotoroj byli sosredotocheny terroristy i mnogiya lica kotorym smertnaya kazn byla zamenena katorgoj V chislѣ zaklyuchennyh tam byli socialisty revolyucionery Karpovich Sazonov i nѣskolko drugih V tyurmu etu prednaznachennuyu dlya muzhchin byli pomesheny shest ssylno katorzhnyh zhenshin uzhe upominavshiyasya terroristki Bicenko Ezerskaya Izmajlovnch Spiridonova Fialka i Shkolnik kotoryya hotya i soderzhalis v otdѣlnom korpusѣ no s razrѣsheniya tyuremnago nachalstva imѣli obshenie s politicheskimi arestantami Vsѣ politicheskie obrazovali kommunu zaveli svoyu kuhnyu prodovolstvennuyu lavku nosili sobstvennuyu odezhdu bѣle Zaklyuchennye sovershenno vyshli iz povinoveniya tyuremnomu nachalstvu i ustanovili naskolko mogli zhelatelnyj im rezhim Pobѣgi zaklyuchennyh uchastilis Div Spiridovich A I Partiya socialistov revolyucionerov i eya predshestvenniki 1886 1916 Izdanie vtoroe dopolnennoe s 50 portretami 12 prilozheniyami dokumentov i ukazatelem lic Petrograd Voennaya tipografiya 1918 S 349 ros doref Petrograd 26 listolpada 10 grudnya 9 23 grudnya 1917 roku Dlya propagandi svoyih poglyadiv live krilo PSR zasnuvalo organ revolyucijnogo socializmu zhurnal Nash Put pid redakciyeyu M Spiridonovoyi progolosivshi svoyeyu metoyu rozrobku vidpovidnoyi teoriyi a takozh ocinku potochnih podij i virishennya chergovih taktichnih zadach sho stoyat pered revolyucijnoyu demokratiyeyu z tochki zoru livogo krila organizacijno yedinoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Do redkollegiyi uvijshli V A Algasov V M Kachinskij Harkiv A O Bicenko Moskva B D Kamkov V E Trutovskij Petrograd A L Kolegayev Kazan M L Kogan Bernshtejn Voronizh A M Ustinov Saratov I Z Shtejnberg Ufa sekretarem redakciyi stala E A Grigorovich Todi zh u serpni 1917 roku vijshov drukom pershij vipusk zbirnika Skifi pid redakciyeyu R V Ivanova Rozumnika ta S Mstislavskogo Do neformalnoyi literaturnoyi spivdruzhnosti uvijshli A Bilij O Blok S Yesenin M Klyuev Ye Lundberg O Forsh ta inshi poeti i pismenniki sho pov yazali svoyu tvorchist z revolyuciyeyu Div Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 h t T 1 Iyul 1917 g maj 1918 g M ROSSPEN 2000 S 9 Rukovodyashie organy PLSR v konce 1917 pervoj polovine 1918 g i ih uchastie v sobytiyah 6 7 iyulya V kn Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 1 Aprel iyul 1918 g M ROSSPEN 2010 S 5 44 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 h t T 1 Iyul 1917 g maj 1918 g M ROSSPEN 2000 S 28 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 h t T 1 Iyul 1917 g maj 1918 g M ROSSPEN 2000 S 753 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg v 3 t T 2 Ch 2 Iyul oktyabr 1918 g M ROSSPEN 2015 S 427 Primechaniya V kn Lenin V I Polnoe sobranie sochinenij Izdanie pyatoe Tom 41 M Izd vo politich lit ry 1981 S 496 497 20 bereznya 1921 roku pid yiyi golovuvannyam u Moskvi vidbulosya zasidannya zasnovnikiv Tovaristva Div Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 3 Oktyabr 1918 mart 1919 g M ROSSPEN 2017 S 626 Vsesoyuznoe o vo politkatorzhan i ssylno poselencev o vo politkatoorzhan Vsya Moskva Adresnaya i spravochnaya kniga na 1928 god 4 j god izdaniya Moskovskogo Soveta S 215 ros Vserossijskij komitet pomoshi golodayushim Bula yedinoyu zhinkoyu u skladi vsih delegacij Trockij L Sochineniya Tom XVII Sovetskaya Respublika i kapitalisticheskij mir Chast I Pervonachalnyj period organizacii sil M L Gosudarstvennoe izdatelstvo 1926 S 106 DzherelaTatarinov S J Bahmutskij kraj vidatni storinki istoriyi Istoriko krayeznavchij naris S J Tatarinov N O Tutova P M Tutov Harkiv Machulin 2013 408 s 119 il ISBN 978 966 8768 44 6 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Tom shestoj Bessarabiya Bolm Gl red O Yu Shmidt M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya Enciklopediya 1927 Stb 443 444 Akatujskaya tyurma V kn Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Tom pervyj A Akolla Gl red O Yu Shmidt M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya Enciklopediya 1926 Stb 794 795 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 h t T 1 Iyul 1917 g maj 1918 g Assoc Ros polit enciklopediya Feder arhiv sluzhba Rossii Ros gos arhiv soc polit istorii sost avtor predisl vved i komment Ya V Leontev otv red V V Shelohaev M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2000 864 s ISBN 5 86004 139 H ISBN 5 86004 140 3 Rezolyuciya ob otkole ot partii grupp Bicenko Zaksa V kn Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 2 Iyul oktyabr 1918 g Sost Ya V Leontev M I Lyuhudzaev D I Rublev otv red V V Shelohaev M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2015 S 738 739 Partiya levyh socialistov revolyucionerov Dokumenty i materialy 1917 1925 gg V 3 t T 2 Ch 2 Iyul oktyabr 1918 g M vo kultury Rossijskoj Federacii Feder arhiv agentstvo Ros gos arhiv soc polit istorii Gos arhiv Rossijskoj Federacii Centr arhiv Feder sluzhby bezopasnosti Sost Ya V Leontev M I Lyuhudzaev D I Rublev otv red V V Shelohaev M Rossijsk politich enciklopediya ROSSPEN 2015 1183 s ISBN 978 5 8243 2010 7 ISBN 978 5 8243 2013 8 S 835 837 Bicenko A V Malcevskoj zhenskoj tyurme 1907 1910 gg K harakteristike nastroenij Katorga i ssylka Istoriko revolyucionnyj vestnik M Vsesoyuznoe obsh vo politich katorzhan i ssylno poselencev 1923 7 S 192 208 Bicenko A A Dve vstrechi s Gorkim Katorga i ssylka Istoriko revolyucionnyj vestnik M Vsesoyuznoe obsh vo politich katorzhan i ssylno poselencev 1928 04 41 S 64 65 Katorga i ssylka Moskva Vsesoyuznoe obshestvo politicheskih katorzhan i ssylno poselencev 1923 6 Vsya Moskva Adresnaya i spravochnaya kniga na 1928 god 4 j god izdaniya Moskovskogo Soveta S 215 Pravovaya nauka i yuridicheskaya ideologiya Rossii Enciklopedicheskij slovar biografij T 2 Otv red V M Syryh M RAP 2011 S 98 99 Maksimova V N Zhenskaya politicheskaya katorga i ssylka v Vostochnoj Sibiri 1907 1917 gg Diss kand istorich nauk Irkutsk 2003 206 s ISBN 978 5 93916 275 3PosilannyaDorevolyucionnaya Rossiya na fotografiyah Akatujskaya i Malcevskaya tyurma 20 lyutogo 2018 u Wayback Machine Order GU GB NKVD na arest i obysk Bicenko Anastasii Alekseevny 8 fevralya 1938 g Martirolog rasstrelyannyh v Moskve i Moskovskoj oblasti Semejnye istorii 10 sichnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ