Інді́йська писемність — сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії), походить від письма брахмі. Індійські писемності є абуґідами (консонантно-складовими), тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною, а склади з іншими голосними чи без голосної утворюються на його основі шляхом стандартної модифікації чи додаванням спеціальних знаків.
Передісторія
Починаючи з III ст. до н. е. в Індії використовувались дві системи письма: брахмі та кхароштхі. Друга походить від й використовувалось на північному заході Індії до III ст. н. е. та в Центральній Азії аж до VII ст., після чого була витіснена брахмі. Писалася справа наліво.
Точне походження брахмі невідоме, є гадка, що брахмі створено на основі консонантно-складової системи, використовуваної в кхароштхі (й тому в дечому пов'язана з арамейською писемністю), спеціально для едиктів царя Ашоки чи аналогічних написів. Жодного зв'язку з писемністю печаток 3—2-го тис. до н. е. з Мохенджо-Даро, Харапи та решти, знайдених у долині Інду, не прослідковується.
Решта індійських алфавітів походять від брахмі та зазвичай пишуться зліва направо.
Порівняльні таблиці
Нижче наведено таблиці знаків деяких основних індійських писемностей. Вимову подано в транскрипції [en] й у МФА. Вимова, де можливо, вказана для санскриту; в решті випадків — для відповідної мови. Деякі знаки в таблицях не подано.
NLAC | МФА | деванагарі | бонгаккхор | ґурмукхі | гуджараті | орія | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | сингалі | тибеті |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
k | k | क | ক | ਕ | ક | କ | க | క | ಕ | ക | ක | ཀ |
kh | kʰ | ख | খ | ਖ | ખ | ଖ | — | ఖ | ಖ | ഖ | ඛ | ཁ |
g | ɡ | ग | গ | ਗ | ગ | ଗ | — | గ | ಗ | ഗ | ග | ག |
gh | ɡʱ | घ | ঘ | ਘ | ઘ | ଘ | — | ఘ | ಘ | ഘ | ඝ | - |
ṅ | ŋ | ङ | ঙ | ਙ | ઙ | ଙ | ங | ఙ | ಙ | ങ | ඞ | ང |
c | c | च | চ | ਚ | ચ | ଚ | ச | చ | ಚ | ച | ච | ཅ |
ch | cʰ | छ | ছ | ਛ | છ | ଛ | — | ఛ | ಛ | ഛ | ඡ | ཆ |
j | ɟ | ज | জ | ਜ | જ | ଜ | ஜ | జ | ಜ | ജ | ජ | ཇ |
jh | ɟʱ | झ | ঝ | ਝ | ઝ | ଝ | — | ఝ | ಝ | ഝ | ඣ | |
ñ | ɲ | ञ | ঞ | ਞ | ઞ | ଞ | ஞ | ఞ | ಞ | ഞ | ඤ | ཉ |
ṭ | ʈ | ट | ট | ਟ | ટ | ଟ | ட | ట | ಟ | ട | ට | ཊ |
ṭh | ʈʰ | ठ | ঠ | ਠ | ઠ | ଠ | — | ఠ | ಠ | ഠ | ඨ | ཋ |
ḍ | ɖ | ड | ড | ਡ | ડ | ଡ | — | డ | ಡ | ഡ | ඩ | ཌ |
ḍh | ɖʱ | ढ | ঢ | ਢ | ઢ | ଢ | — | ఢ | ಢ | ഢ | ඪ | - |
ṇ | ɳ | ण | ণ | ਣ | ણ | ଣ | ண | ణ | ಣ | ണ | ණ | ཎ |
t | t̺ | त | ত | ਤ | ત | ତ | — | త | ತ | ത | ත | ཏ |
th | t̺ʰ | थ | থ | ਥ | થ | ଥ | த | థ | ಥ | ഥ | ථ | ཐ |
d | d̺ | द | দ | ਦ | દ | ଦ | — | ద | ದ | ദ | ද | ད |
dh | d̺ʰ | ध | ধ | ਧ | ધ | ଧ | — | ధ | ಧ | ധ | ධ | - |
n | n | न | ন | ਨ | ન | ନ | ந | న | ನ | ന | න | ན |
ṉ | n | ऩ | — | — | — | — | ன | — | — | — | - | |
p | p | प | প | ਪ | પ | ପ | ப | ప | ಪ | പ | ප | པ |
ph | pʰ | फ | ফ | ਫ | ફ | ଫ | — | ఫ | ಫ | ഫ | ඵ | ཕ |
b | b | ब | ব | ਬ | બ | ବ | — | బ | ಬ | ബ | බ | བ |
bh | bʱ | भ | ভ | ਭ | ભ | ଭ | — | భ | ಭ | ഭ | භ | - |
m | m | म | ম | ਮ | મ | ମ | ம | మ | ಮ | മ | ම | མ |
y | j | य | য | ਯ | ય | ଯ | ய | య | ಯ | യ | ය | ཡ |
r | r | र | র/ৰ | ਰ | ર | ର | ர | ర | ರ | ര | ර | ར |
ṟ | r | ऱ | — | — | — | — | ற | ఱ | ಱ | റ | — | - |
l | l | ल | ল | ਲ | લ | ଲ | ல | ల | ಲ | ല | ල | ལ |
ḷ | ɭ | ळ | — | ਲ਼ | ળ | ଳ | ள | ళ | ಳ | ള | ළ | - |
ḻ | ɻ | ऴ | — | — | — | — | ழ | — | ೞ | ഴ | — | - |
v | ʋ | व | ৱ | ਵ | વ | — | வ | వ | ವ | വ | ව | ཝ |
ś | ɕ | श | শ | ਸ਼ | શ | ଶ | — | శ | ಶ | ശ | ශ | ཤ |
ṣ | ʂ | ष | ষ | — | ષ | ଷ | ஷ | ష | ಷ | ഷ | ෂ | ཥ |
s | s | स | স | ਸ | સ | ସ | ஸ | స | ಸ | സ | ස | ས |
h | h | ह | হ | ਹ | હ | ହ | ஹ | హ | ಹ | ഹ | හ | ཧ |
У кожному стовпчику зліва представлені самостійні знаки для голосних, справа — в поєднанні з приголосним «k» (тобто ku, ko тощо).
NLAC | МФА | деванагарі | гурмукхі | гуджараті | орія | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | сингалі | тибеті | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
a | ə | अ | — | অ | — | ਅ | — | અ | — | ଅ | — | அ | க | అ | — | ಅ | — | അ | — | අ | ක | ཨ | - |
ā | ɑː | आ | का | আ | কা | ਆ | ਕਾ | આ | કા | ଆ | କା | ஆ | கா | ఆ | కా | ಆ | ಕಾ | ആ | കാ | ආ | කා | — | - |
i | i | इ | कि | ই | কি | ਇ | ਕਿ | ઇ | કિ | ଇ | କି | இ | கி | ఇ | కి | ಇ | ಕಿ | ഇ | കി | ඉ | කි | ཨི | ཀི |
ī | iː | ई | की | ঈ | কী | ਈ | ਕੀ | ઈ | કી | ଈ | କୀ | ஈ | கீ | ఈ | కీ | ಈ | ಕೀ | ഈ | കീ | ඊ | කී | — | - |
u | u | उ | कु | উ | কু | ਉ | ਕੁ | ઉ | કુ | ଉ | କୁ | உ | கு | ఉ | కు | ಉ | ಕು | ഉ | കു | උ | කුු | ཨུ | ཀུ |
ū | uː | ऊ | कू | ঊ | কূ | ਊ | ਕੂ | ઊ | કૂ | ଊ | କୂ | ஊ | கூ | ఊ | కూ | ಊ | ಕೂ | ഊ | കൂ | ඌ | කූූ | — | - |
e | e | ऎ | कॆ | — | — | — | — | — | — | — | — | எ | கெ | ఎ | కె | ಎ | ಕೆ | എ | കെ | එ | ෙක | — | - |
ē | eː | ए | के | এ | কে | ਏ | ਕੇ | એ | કે | ଏ | କେ | ஏ | கே | ఏ | కే | ಏ | ಕೇ | ഏ | കേ | ඒ | ෙක් | ཨེ | ཀེ |
ai | ai | ऐ | कै | ঐ | কৈ | ਐ | ਕੈ | ઐ | કૈ | ଐ | କୈ | ஐ | கை | ఐ | కై | ಐ | ಕೈ | ഐ | കൈ | ඓ | ෙෙක | — | - |
o | o | ऒ | कॊ | — | — | — | — | — | — | — | — | ஒ | கொ | ఒ | కొ | ಒ | ಕೊ | ഒ | കൊ | ඔ | ෙකා | — | - |
ō | oː | ओ | को | ও | কো | ਓ | ਕੋ | ઓ | કો | ଓ | କୋ | ஓ | கோ | ఓ | కో | ಓ | ಕೋ | ഓ | കോ | ඕ | ෙකා් | ཨོ | ཀོ |
au | au | औ | कौ | ঔ | কৌ | ਔ | ਕੌ | ઔ | કૌ | ଔ | କୌ | ஔ | கௌ | ఔ | కౌ | ಔ | ಕೌ | ഔ | കൗ | ඖ | ෙකෟ | — | - |
ṛ | ɻ̣ | ऋ | कृ | ঋ | কৃ | — | — | ઋ | કૃ | ଋ | କୃ | — | — | ఋ | కృ | ಋ | ಕೃ | ഋ | കൃ | ඍ | කෘ | — | - |
ṝ | ɻ̣ː | ॠ | कॄ | ৠ | কৄ | — | — | ૠ | — | ୠ | — | — | — | ౠ | — | — | — | ൠ | — | ඎ | කෘෘ | — | - |
ḷ | ɭ̣ | ऌ | कॢ | ঌ | কৢ | — | — | — | કૄ | ଌ | — | — | — | ఌ | కౄ | ಌ | — | ഌ | — | (ඏ) | — | — | - |
ḹ | ɭ̣ː | ॡ | कॣ | ৡ | কৣ | - | — | — | — | ୡ | — | — | — | ౡ | — | ೡ | — | ൡ | — | (ඐ) | — | — | - |
Позначення цифр
Цифри | деванагарі | гурмукхі | гуджараті | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | тибеті | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
0 | ० | ০ | ੦ | ૦ | ೦ | ౦ | ೦ | ൦ | ༠ |
1 | १ | ১ | ੧ | ૧ | ௧ | ౧ | ೧ | ൧ | ༡ |
2 | २ | ২ | ੨ | ૨ | ௨ | ౨ | ೨ | ൨ | ༢ |
3 | ३ | ৩ | ੩ | ૩ | ௩ | ౩ | ೩ | ൩ | ༣ |
4 | ४ | ৪ | ੪ | ૪ | ௪ | ౪ | ೪ | ൪ | ༤ |
5 | ५ | ৫ | ੫ | ૫ | ௫ | ౫ | ೫ | ൫ | ༥ |
6 | ६ | ৬ | ੬ | ૬ | ௬ | ౬ | ೬ | ൬ | ༦ |
7 | ७ | ৭ | ੭ | ૭ | ௭ | ౭ | ೭ | ൭ | ༧ |
8 | ८ | ৮ | ੮ | ૮ | ௮ | ౮ | ೮ | ൮ | ༨ |
9 | ९ | ৯ | ੯ | ૯ | ௯ | ౯ | ೯ | ൯ | ༩ |
Див. також
Література
- . Алфавит, пер. с англ., М., 1963.
- . Возникновение и развитие письма, М., 1965.
- . История письма, пер. с нем., М., 1979.
- Dani A.H. Indian palaeography. Oxford: Clarendon Press, 1963.
- Daniels Peter T., Bright William (eds.). The World's Writing Systems. Oxford, UK: Oxford University Press, 1996.
- Falk H. Schrift im alten Indien: Ein Forschungsbericht mit Anmerkungen. Tübingen: Narr, 1993.
- Fischer Steven R. A History of Writing, Reaktion Books, 2005.
- Rogers, Henry. Writing Systems: A Linguistic Approach. Oxford: Blackwell, 2005.
Посилання
- An Introduction to Indic Scripts [ 15 липня 2009 у Wayback Machine.]
- South Asian Writing Systems [ 11 березня 2009 у Wayback Machine.]
- A means to transliterate from romanized to Unicode Indian scripts.
- Character & Pronunciation
- Imperial Brahmi Font and Text-Editor [ 26 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Brahmi Script [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
- Тільки в старосингальській.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indi jska pisemnist sim ya skladovih pisemnostej poshirenih na terenah Pivdennoyi ta Pivdenno shidnoyi Aziyi a ranishe j Centralnoyi Aziyi pohodit vid pisma brahmi Indijski pisemnosti ye abugidami konsonantno skladovimi tobto kozhen znak u nih poznachaye sklad iz bud yakoyu prigolosnoyu ta bazovoyu golosnoyu a skladi z inshimi golosnimi chi bez golosnoyi utvoryuyutsya na jogo osnovi shlyahom standartnoyi modifikaciyi chi dodavannyam specialnih znakiv PeredistoriyaPochinayuchi z III st do n e v Indiyi vikoristovuvalis dvi sistemi pisma brahmi ta kharoshthi Druga pohodit vid j vikoristovuvalos na pivnichnomu zahodi Indiyi do III st n e ta v Centralnij Aziyi azh do VII st pislya chogo bula vitisnena brahmi Pisalasya sprava nalivo Tochne pohodzhennya brahmi nevidome ye gadka sho brahmi stvoreno na osnovi konsonantno skladovoyi sistemi vikoristovuvanoyi v kharoshthi j tomu v dechomu pov yazana z aramejskoyu pisemnistyu specialno dlya ediktiv carya Ashoki chi analogichnih napisiv Zhodnogo zv yazku z pisemnistyu pechatok 3 2 go tis do n e z Mohendzho Daro Harapi ta reshti znajdenih u dolini Indu ne proslidkovuyetsya Reshta indijskih alfavitiv pohodyat vid brahmi ta zazvichaj pishutsya zliva napravo Porivnyalni tabliciNizhche navedeno tablici znakiv deyakih osnovnih indijskih pisemnostej Vimovu podano v transkripciyi en j u MFA Vimova de mozhlivo vkazana dlya sanskritu v reshti vipadkiv dlya vidpovidnoyi movi Deyaki znaki v tablicyah ne podano Prigolosni NLAC MFA devanagari bongakkhor gurmukhi gudzharati oriya tamili telugu kannada malayalam singali tibetik k क ক ਕ ક କ க క ಕ ക ක ཀkh kʰ ख খ ਖ ખ ଖ ఖ ಖ ഖ ඛ ཁg ɡ ग গ ਗ ગ ଗ గ ಗ ഗ ග གgh ɡʱ घ ঘ ਘ ઘ ଘ ఘ ಘ ഘ ඝ ṅ ŋ ङ ঙ ਙ ઙ ଙ ங ఙ ಙ ങ ඞ ངc c च চ ਚ ચ ଚ ச చ ಚ ച ච ཅch cʰ छ ছ ਛ છ ଛ ఛ ಛ ഛ ඡ ཆj ɟ ज জ ਜ જ ଜ ஜ జ ಜ ജ ජ ཇjh ɟʱ झ ঝ ਝ ઝ ଝ ఝ ಝ ഝ ඣn ɲ ञ ঞ ਞ ઞ ଞ ஞ ఞ ಞ ഞ ඤ ཉṭ ʈ ट ট ਟ ટ ଟ ட ట ಟ ട ට ཊṭh ʈʰ ठ ঠ ਠ ઠ ଠ ఠ ಠ ഠ ඨ ཋḍ ɖ ड ড ਡ ડ ଡ డ ಡ ഡ ඩ ཌḍh ɖʱ ढ ঢ ਢ ઢ ଢ ఢ ಢ ഢ ඪ ṇ ɳ ण ণ ਣ ણ ଣ ண ణ ಣ ണ ණ ཎt t त ত ਤ ત ତ త ತ ത ත ཏth t ʰ थ থ ਥ થ ଥ த థ ಥ ഥ ථ ཐd d द দ ਦ દ ଦ ద ದ ദ ද དdh d ʰ ध ধ ਧ ધ ଧ ధ ಧ ധ ධ n n न ন ਨ ન ନ ந న ನ ന න ནṉ n ऩ ன p p प প ਪ પ ପ ப ప ಪ പ ප པph pʰ फ ফ ਫ ફ ଫ ఫ ಫ ഫ ඵ ཕb b ब ব ਬ બ ବ బ ಬ ബ බ བbh bʱ भ ভ ਭ ભ ଭ భ ಭ ഭ භ m m म ম ਮ મ ମ ம మ ಮ മ ම མy j य য ਯ ય ଯ ய య ಯ യ ය ཡr r र র ৰ ਰ ર ର ர ర ರ ര ර རṟ r ऱ ற ఱ ಱ റ l l ल ল ਲ લ ଲ ல ల ಲ ല ල ལḷ ɭ ळ ਲ ળ ଳ ள ళ ಳ ള ළ ḻ ɻ ऴ ழ ೞ ഴ v ʋ व ৱ ਵ વ வ వ ವ വ ව ཝs ɕ श শ ਸ શ ଶ శ ಶ ശ ශ ཤṣ ʂ ष ষ ષ ଷ ஷ ష ಷ ഷ ෂ ཥs s स স ਸ સ ସ ஸ స ಸ സ ස སh h ह হ ਹ હ ହ ஹ హ ಹ ഹ හ ཧGolosni U kozhnomu stovpchiku zliva predstavleni samostijni znaki dlya golosnih sprava v poyednanni z prigolosnim k tobto ku ko tosho NLAC MFA devanagari gurmukhi gudzharati oriya tamili telugu kannada malayalam singali tibetia e अ অ ਅ અ ଅ அ க అ ಅ അ අ ක ཨ a ɑː आ क আ ক ਆ ਕ આ ક ଆ କ ஆ க ఆ క ಆ ಕ ആ ക ආ ක i i इ क ই ক ਇ ਕ ઇ ક ଇ କ இ க ఇ క ಇ ಕ ഇ ക ඉ ක ཨ ཀ i iː ई क ঈ ক ਈ ਕ ઈ ક ଈ କ ஈ க ఈ క ಈ ಕ ഈ ക ඊ ක u u उ क উ ক ਉ ਕ ઉ ક ଉ କ உ க ఉ క ಉ ಕ ഉ ക උ ක ཨ ཀ u uː ऊ क ঊ ক ਊ ਕ ઊ ક ଊ କ ஊ க ఊ క ಊ ಕ ഊ ക ඌ ක e e ऎ क எ க ఎ క ಎ ಕ എ ക එ ක e eː ए क এ ক ਏ ਕ એ ક ଏ କ ஏ க ఏ క ಏ ಕ ഏ ക ඒ ක ཨ ཀ ai ai ऐ क ঐ ক ਐ ਕ ઐ ક ଐ କ ஐ க ఐ క ಐ ಕ ഐ ക ඓ ක o o ऒ क ஒ க ఒ క ಒ ಕ ഒ ക ඔ ක ō oː ओ क ও ক ਓ ਕ ઓ ક ଓ କ ஓ க ఓ క ಓ ಕ ഓ ക ඕ ක ཨ ཀ au au औ क ঔ ক ਔ ਕ ઔ ક ଔ କ ஔ க ఔ క ಔ ಕ ഔ ക ඖ ක ṛ ɻ ऋ क ঋ ক ઋ ક ଋ କ ఋ క ಋ ಕ ഋ ക ඍ ක ṝ ɻ ː ॠ क ৠ ক ૠ ୠ ౠ ൠ ඎ ක ḷ ɭ ऌ क ঌ ক ક ଌ ఌ క ಌ ഌ ඏ ḹ ɭ ː ॡ क ৡ ক ୡ ౡ ೡ ൡ ඐ Poznachennya cifr Cifri devanagari gurmukhi gudzharati tamili telugu kannada malayalam tibeti0 ० ০ ੦ ૦ ೦ ౦ ೦ ൦ ༠1 १ ১ ੧ ૧ ௧ ౧ ೧ ൧ ༡2 २ ২ ੨ ૨ ௨ ౨ ೨ ൨ ༢3 ३ ৩ ੩ ૩ ௩ ౩ ೩ ൩ ༣4 ४ ৪ ੪ ૪ ௪ ౪ ೪ ൪ ༤5 ५ ৫ ੫ ૫ ௫ ౫ ೫ ൫ ༥6 ६ ৬ ੬ ૬ ௬ ౬ ೬ ൬ ༦7 ७ ৭ ੭ ૭ ௭ ౭ ೭ ൭ ༧8 ८ ৮ ੮ ૮ ௮ ౮ ೮ ൮ ༨9 ९ ৯ ੯ ૯ ௯ ౯ ೯ ൯ ༩Div takozhIndijska kaligrafiyaLiteratura Alfavit per s angl M 1963 Vozniknovenie i razvitie pisma M 1965 Istoriya pisma per s nem M 1979 Dani A H Indian palaeography Oxford Clarendon Press 1963 Daniels Peter T Bright William eds The World s Writing Systems Oxford UK Oxford University Press 1996 Falk H Schrift im alten Indien Ein Forschungsbericht mit Anmerkungen Tubingen Narr 1993 Fischer Steven R A History of Writing Reaktion Books 2005 Rogers Henry Writing Systems A Linguistic Approach Oxford Blackwell 2005 PosilannyaAn Introduction to Indic Scripts 15 lipnya 2009 u Wayback Machine South Asian Writing Systems 11 bereznya 2009 u Wayback Machine A means to transliterate from romanized to Unicode Indian scripts Character amp Pronunciation Imperial Brahmi Font and Text Editor 26 serpnya 2009 u Wayback Machine Brahmi Script 2 sichnya 2010 u Wayback Machine PrimitkiTilki v starosingalskij