Александер Брюкнер | |
---|---|
Aleksander Brückner | |
Народився | 29 січня 1856 Тернопіль/Бережани |
Помер | 24 травня 1939 (83 роки) Берлін |
Поховання | Берлін |
Країна | → Австро-Угорщина |
Діяльність | лексикограф, мовознавець, історик літератури, професор, славіст, викладач університету |
Alma mater | Львівський університет, Віденський університет |
Галузь | славістика, історія культури |
Заклад | Берлінський університет |
Членство | Академія наук СРСР Петербурзька академія наук d Польське наукове товариство у Львові Російська академія наук Сербська академія наук і мистецтв d |
Батько | Брікнер Олександр Густавович[1] |
Нагороди | |
Автограф | |
Александер Брюкнер у Вікісховищі |
Александер Брюкнер (пол. Aleksander Brückner; 29 січня 1856, Тернопіль, нині Тернопільська область — 24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ, Польської академії знань, Петербурзької Академії Наук.
Життєпис
Народився в Галичині 29 січня 1856 року в Тернополі, (тоді Австро-Угорська імперія, нині Україна; за іншими даними, народився у Бережанах[]).
Початкову освіту здобув у Бережанах. Навчався в Першій тернопільській гімназії, у Львівському університеті (1872—1875,вивчав філософію[]), Віденському університеті (1876, здобув докторський ступінь). 1876 року розпочав дослідження зі славістики в Ляйпціґу та Берліні під керування тодішнього завідувач кафедри славістики Берлінського університету Ватрослава Яґіча.
1878 — захистив у Відні ступінь докторагабілітованого з філології і як приват-доцент почав працювати у Львові. 1881 — переїхав до Берліна, де в університеті одержав посаду доцента зі слов'янських мов і літератури, яку 1892 року підвищили до повної професорської. Пропрацював у Берлінському університеті 44 роки, був далеким від політики та цілком присвятив себе науці і спілкуванню з колегами-науковцями.
Був членом НТШ (1914), у 1888 році став членом Польської академії знань, у 1889 — іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук.
Після Першої світової війни відхилив запрошення перебратися до Варшави, Познані чи Вільна. Також після виходу на пенсію він продовжив свої дослідження в Берліні.
Помер 24 травня 1939 року в Берліні. На його похоронах в 1939 році прощальне слово сказав Макс Фасмер, який прийняв очолювану раніше Брюкнером університетську кафедру славістики.
Наукова діяльність
Поле наукової діяльності Брюкнера поряд з слов'янською філологією охоплює такі галузі, як літературознавство, історія культури, балтістика, фольклор, дохристиянські релігії та міфологія, археологія та ін. Список його публікації вміщує понад 1800 найменувань.
У своїх дослідженнях розглядав також питання української літератури й культури, проблеми польсько-українських літературних взаємин, творчість представників «української школи» в польській літературі.
У численних працях («Про етимологічну анархію», 1908; «Пісні польсько-руські», 1911) використовував український матеріал. Підтримував контакти з українськими вченими, зокрема з Іваном Франком, який написав кілька рецензій на праці Брюкнера. Але до української мови ставився з погордою, применшував її вплив на польську і перебільшував вплив останньої на українську.
«Брікнер розкриває нові горизонти і будить нові думки. Тому тим більше дивуємся, що Брікнер в розборі цього питання не умів зберегти повної обєктивности супроти української мови. Ми цього не можем собі инакше пояснити як якоюсь ідіосинкразією супроти всього українського. А щоб дати на це доказ, вкажемо тільки на його книжку Die Slawen und der Weltkrieg… Названий твір Брікнера має політичний зміст і служить пропаганді не тільки справедливої справи польського народа, але также і неоправданих його претенсій і забаганок… Одно тільки скажемо: Події революції та боротьба і бої за політичну самостійність українського народу дали і Полякам досить доказів на те, що поставлена Брікнером в цім його творі діяґноза і проґноза в українській справі була зовсім невірна»,
— писав український мовознавець Степан Смаль-Стоцький.
1903–1904 — опублікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, де проаналізував також дослідження Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, М. Дикарєва та інших.
В «Історії слов'янських літератур», що є першою частиною його (разом з Т. Лер-Сплавінським) книжки «Нарис з історії слов'янських літератур і літературних мов» (польською мовою, Львів, 1929), дав високу оцінку творчості Тараса Шевченка і його значення для України.
1930 року вулиця Валова у Тернополі була названа іменем Александера Брюкнера.
Праці (вибірково)
- Запозичені слов'янські слова в литовській мові (1877, присвятив «шанованому вчителю Августу Лескіну»).
- Polnisch-russische Intermedien des XVII. Jahrhunderts (1890)
- Średniowieczna poezya łacińska w Polsce Cz. 1 (1892) Cz. 2 (1893) Cz. 3 (1894)
- Kazania średniowieczne Cz. 1 (1895) Cz. 2 (1895) Cz. 3 (1896)
- Z dziejów polskich różnowierców: aryanie (1896—1898)
- O Piaście (1897)
- Z dziejów polskich różnowierców: aryanie, ludzie i losy, Marcin Krowicki (1899)
- Taniec Rzeczypospolitej Polskiej: szkic historyczny (1899)
- Spuścizna rękopiśmienna po Wacławie Potockim Cz. 2 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (1899)
- Język Wacława Potockiego: przyczynek do historyi języka polskiego (1900)
- Tragedya moskiewska: szkice historyczne (1900)
- Apokryfy średniowieczne Cz. 1 (1900) Cz. 2 (1904)
- Geschichte der polnischen Litteratur (1901)
- Drobne zabytki polszczyzny średniowiecznej Cz. 2 (1901)
- Cywilizacja i język: szkice z dziejów obyczajowości polskiej (1901)
- Z dziejów literatury i oświaty w Rosyi: (z powodu dzieła Aleksandra Pypina Historya literatury rosyjskiej, 4 tomy, Petersburg 1898 i 1899) (1901)
- Ezopy polskie (1902)
- Psałterze polskie do połowy XVI wieku (1902)
- Dzieje literatury polskiej w zarysie Tom 1 (1903) Tom 2 (1903)
- Z dziejów języka polskiego: studja i szkice (1903)
- Przyczynki do słownictwa polskiego (1903)
- Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej: szkic z dziejów chrześcijaństwa u Słowian (1903)
- Literatura religijna w Polsce średniowiecznej Tom 2, Pismo Święte i apokryfy. Szkice literackie i obyczajowe (1903) Tom 3, Legendy i modlitewniki. Szkice literackie i obyczajowe (1904)
- Starożytna Litwa: ludy i bogi: szkice historyczne i mitologiczne (1904)
- Mikołaj Rej: studium krytyczne (1905)
- Różnowiercy polscy. Szkice obyczajowe i literackie Seria I (1905)
- O literaturze rosyjskiej i naszym do niej stosunku dziś i lat temu trzysta: szkic literacki (1906)
- Dzieje języka polskiego (1906)
- Rozmyślanie o żywocie Pana Jezusa: z rękopisu grecko-katol. kapituły przemyskiej (1907)
- Filologja i lingwistyka: szkic polemiczny (1908)
- Studja fonetyczne (1908)
- Przyczynki do dziejów języka polskiego Serya 1 (1910) Serya 2 (1911) Serya 3 (1914) Serya 4 (1915) Serya 5 (1916)
- Jana hr. Potockiego prace i zasługi naukowe (1911)
- Dzieje języka polskiego (1913)
- Cudzoziemszczyzna (1916)
- Die Slaven und der Weltkrieg: lose Skizzen (1916)
- Studya nad literaturą wieku XVII Cz. 1 (1917)
- Zasady etymologii słowiańskiej (1917)
- Słowianie i wojna: uwagi na czasie (1918)
- Z niwy białoruskiej (1918)
- Mitologja słowiańska (1918)
- Polnisch für Schule, Beruf und Reise (1921)
- Polnische Literatur (1922)
- Mikołaj Rej: człowiek i dzieło (1922)
- Średniowieczna pieśń religijna polska (1923)
- Polska proza średniowieczna (1923)
- Dzieje narodowej literatury polskiej Cz. 1 (1924) Cz. 2 (1924)
- Mitologja polska: studjum porównawcze (1924)
- Dzieje języka polskiego (1925)
- Starożytności słowiańskie (1926)
- Die Slaven (1926)
- Zygmunt Krasiński : żywot i dzieła (1927)
- Juljusz Słowacki (Ariosto północy) : żywot i dzieła (1927)
- Słownik etymologiczny języka polskiego (1927)
- Adam Mickiewicz : żywot i dzieła (1927)
- O narzeczu «połabskiem» słów kilka (1930)
- Dzieje kultury polskiej Tom 1 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (1930) Tom 2 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (1930) Tom 3 (1931)
- Legendy i fakty: szkice z dziejów literatury (1931)
- Literatura polska: początki — rozwój — czasy ostatnie (1931)
- Kultura polska 1795—1862 (1932)
- Zarys dziejów literatury czeskiej (1933)
- Ubiory w Polsce (1939)
- Encyklopedia staropolska Tom 1[недоступне посилання з червня 2019] (1939) Tom 2[недоступне посилання з червня 2019] (1939)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118515861 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Ткачов С., Ханас В. Брюкнер Александер… — С. 189.
- Дзендзелівський Й. О. Брюкнер Александр [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 497.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- Макс Фасмер: Марія Роде: Алексндер Брюкнер і Ян Бодуен де Куртене (Наука, нація і лояльність польських вчених в Берліні та Санкт-Петербурзі) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Europäische Universitäten im Ersten Weltkrieg. — München: Franz Steiner Verlag, 2006. — S. 330—340. (нім.)
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
- Бойцун Л. Де були колись оборонні вали [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
Джерела
- Дзендзелівський Й. О. Брюкнер Александр [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 497. — .
- Дзендзелівський Й. О. Брюкнер Александр [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Ісаєвич Я. Д. Брюкнер Александер [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 384. — .
- Ткачов С., Ханас В. Брюкнер Александер // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 189. — .
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання
- Історія інституту славістики Університету ім. Гумбольта в Берліні [ 24 квітня 2012 у Wayback Machine.]. (нім.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Aleksander BryuknerAleksander BrucknerNarodivsya 29 sichnya 1856 1856 01 29 Ternopil BerezhaniPomer 24 travnya 1939 1939 05 24 83 roki BerlinPohovannya BerlinKrayina Avstro UgorshinaDiyalnist leksikograf movoznavec istorik literaturi profesor slavist vikladach universitetuAlma mater Lvivskij universitet Videnskij universitetGaluz slavistika istoriya kulturiZaklad Berlinskij universitetChlenstvo Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk d Polske naukove tovaristvo u Lvovi Rosijska akademiya nauk Serbska akademiya nauk i mistectv dBatko Brikner Oleksandr Gustavovich 1 Nagorodi dAvtograf Aleksander Bryukner u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bryukner Aleksander Bryukner pol Aleksander Bruckner 29 sichnya 1856 Ternopil nini Ternopilska oblast 24 travnya 1939 Berlin polskij filolog ta istorik kulturi bagatorichnij profesor Berlinskogo universitetu chlen bagatoh akademij v tomu chisli NTSh Polskoyi akademiyi znan Peterburzkoyi Akademiyi Nauk ZhittyepisNarodivsya v Galichini 29 sichnya 1856 roku v Ternopoli todi Avstro Ugorska imperiya nini Ukrayina za inshimi danimi narodivsya u Berezhanah dzherelo Pochatkovu osvitu zdobuv u Berezhanah Navchavsya v Pershij ternopilskij gimnaziyi u Lvivskomu universiteti 1872 1875 vivchav filosofiyu dzherelo Videnskomu universiteti 1876 zdobuv doktorskij stupin 1876 roku rozpochav doslidzhennya zi slavistiki v Lyajpcigu ta Berlini pid keruvannya todishnogo zaviduvach kafedri slavistiki Berlinskogo universitetu Vatroslava Yagicha 1878 zahistiv u Vidni stupin doktoragabilitovanogo z filologiyi i yak privat docent pochav pracyuvati u Lvovi 1881 pereyihav do Berlina de v universiteti oderzhav posadu docenta zi slov yanskih mov i literaturi yaku 1892 roku pidvishili do povnoyi profesorskoyi Propracyuvav u Berlinskomu universiteti 44 roki buv dalekim vid politiki ta cilkom prisvyativ sebe nauci i spilkuvannyu z kolegami naukovcyami Buv chlenom NTSh 1914 u 1888 roci stav chlenom Polskoyi akademiyi znan u 1889 inozemnim chlenom korespondentom Peterburzkoyi Akademiyi Nauk Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vidhiliv zaproshennya perebratisya do Varshavi Poznani chi Vilna Takozh pislya vihodu na pensiyu vin prodovzhiv svoyi doslidzhennya v Berlini Pomer 24 travnya 1939 roku v Berlini Na jogo pohoronah v 1939 roci proshalne slovo skazav Maks Fasmer yakij prijnyav ocholyuvanu ranishe Bryuknerom universitetsku kafedru slavistiki Naukova diyalnistPole naukovoyi diyalnosti Bryuknera poryad z slov yanskoyu filologiyeyu ohoplyuye taki galuzi yak literaturoznavstvo istoriya kulturi baltistika folklor dohristiyanski religiyi ta mifologiya arheologiya ta in Spisok jogo publikaciyi vmishuye ponad 1800 najmenuvan U svoyih doslidzhennyah rozglyadav takozh pitannya ukrayinskoyi literaturi j kulturi problemi polsko ukrayinskih literaturnih vzayemin tvorchist predstavnikiv ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi U chislennih pracyah Pro etimologichnu anarhiyu 1908 Pisni polsko ruski 1911 vikoristovuvav ukrayinskij material Pidtrimuvav kontakti z ukrayinskimi vchenimi zokrema z Ivanom Frankom yakij napisav kilka recenzij na praci Bryuknera Ale do ukrayinskoyi movi stavivsya z pogordoyu primenshuvav yiyi vpliv na polsku i perebilshuvav vpliv ostannoyi na ukrayinsku Brikner rozkrivaye novi gorizonti i budit novi dumki Tomu tim bilshe divuyemsya sho Brikner v rozbori cogo pitannya ne umiv zberegti povnoyi obyektivnosti suproti ukrayinskoyi movi Mi cogo ne mozhem sobi inakshe poyasniti yak yakoyus idiosinkraziyeyu suproti vsogo ukrayinskogo A shob dati na ce dokaz vkazhemo tilki na jogo knizhkuDie Slawen und der Weltkrieg Nazvanij tvir Briknera maye politichnij zmist i sluzhit propagandi ne tilki spravedlivoyi spravi polskogo naroda ale takzhe i neopravdanih jogo pretensij i zabaganok Odno tilki skazhemo Podiyi revolyuciyi ta borotba i boyi za politichnu samostijnist ukrayinskogo narodu dali i Polyakam dosit dokaziv na te sho postavlena Briknerom v cim jogo tvori diyagnoza i prognoza v ukrayinskij spravi bula zovsim nevirna pisav ukrayinskij movoznavec Stepan Smal Stockij 1903 1904 opublikuvav oglyadi periodichnih vidan z etnografiyi ta folkloru de proanalizuvav takozh doslidzhennya Ivana Franka Volodimira Gnatyuka Volodimira Shuhevicha M Dikaryeva ta inshih V Istoriyi slov yanskih literatur sho ye pershoyu chastinoyu jogo razom z T Ler Splavinskim knizhki Naris z istoriyi slov yanskih literatur i literaturnih mov polskoyu movoyu Lviv 1929 dav visoku ocinku tvorchosti Tarasa Shevchenka i jogo znachennya dlya Ukrayini 1930 roku vulicya Valova u Ternopoli bula nazvana imenem Aleksandera Bryuknera Praci vibirkovo Zapozicheni slov yanski slova v litovskij movi 1877 prisvyativ shanovanomu vchitelyu Avgustu Leskinu Polnisch russische Intermedien des XVII Jahrhunderts 1890 Sredniowieczna poezya lacinska w Polsce Cz 1 1892 Cz 2 1893 Cz 3 1894 Kazania sredniowieczne Cz 1 1895 Cz 2 1895 Cz 3 1896 Z dziejow polskich roznowiercow aryanie 1896 1898 O Piascie 1897 Z dziejow polskich roznowiercow aryanie ludzie i losy Marcin Krowicki 1899 Taniec Rzeczypospolitej Polskiej szkic historyczny 1899 Spuscizna rekopismienna po Waclawie Potockim Cz 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1899 Jezyk Waclawa Potockiego przyczynek do historyi jezyka polskiego 1900 Tragedya moskiewska szkice historyczne 1900 Apokryfy sredniowieczne Cz 1 1900 Cz 2 1904 Geschichte der polnischen Litteratur 1901 Drobne zabytki polszczyzny sredniowiecznej Cz 2 1901 Cywilizacja i jezyk szkice z dziejow obyczajowosci polskiej 1901 Z dziejow literatury i oswiaty w Rosyi z powodu dziela Aleksandra Pypina Historya literatury rosyjskiej 4 tomy Petersburg 1898 i 1899 1901 Ezopy polskie 1902 Psalterze polskie do polowy XVI wieku 1902 Dzieje literatury polskiej w zarysie Tom 1 1903 Tom 2 1903 Z dziejow jezyka polskiego studja i szkice 1903 Przyczynki do slownictwa polskiego 1903 Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej szkic z dziejow chrzescijanstwa u Slowian 1903 Literatura religijna w Polsce sredniowiecznej Tom 2 Pismo Swiete i apokryfy Szkice literackie i obyczajowe 1903 Tom 3 Legendy i modlitewniki Szkice literackie i obyczajowe 1904 Starozytna Litwa ludy i bogi szkice historyczne i mitologiczne 1904 Mikolaj Rej studium krytyczne 1905 Roznowiercy polscy Szkice obyczajowe i literackie Seria I 1905 O literaturze rosyjskiej i naszym do niej stosunku dzis i lat temu trzysta szkic literacki 1906 Dzieje jezyka polskiego 1906 Rozmyslanie o zywocie Pana Jezusa z rekopisu grecko katol kapituly przemyskiej 1907 Filologja i lingwistyka szkic polemiczny 1908 Studja fonetyczne 1908 Przyczynki do dziejow jezyka polskiego Serya 1 1910 Serya 2 1911 Serya 3 1914 Serya 4 1915 Serya 5 1916 Jana hr Potockiego prace i zaslugi naukowe 1911 Dzieje jezyka polskiego 1913 Cudzoziemszczyzna 1916 Die Slaven und der Weltkrieg lose Skizzen 1916 Studya nad literatura wieku XVII Cz 1 1917 Zasady etymologii slowianskiej 1917 Slowianie i wojna uwagi na czasie 1918 Z niwy bialoruskiej 1918 Mitologja slowianska 1918 Polnisch fur Schule Beruf und Reise 1921 Polnische Literatur 1922 Mikolaj Rej czlowiek i dzielo 1922 Sredniowieczna piesn religijna polska 1923 Polska proza sredniowieczna 1923 Dzieje narodowej literatury polskiej Cz 1 1924 Cz 2 1924 Mitologja polska studjum porownawcze 1924 Dzieje jezyka polskiego 1925 Starozytnosci slowianskie 1926 Die Slaven 1926 Zygmunt Krasinski zywot i dziela 1927 Juljusz Slowacki Ariosto polnocy zywot i dziela 1927 Slownik etymologiczny jezyka polskiego 1927 Adam Mickiewicz zywot i dziela 1927 O narzeczu polabskiem slow kilka 1930 Dzieje kultury polskiej Tom 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1930 Tom 2 7 bereznya 2016 u Wayback Machine 1930 Tom 3 1931 Legendy i fakty szkice z dziejow literatury 1931 Literatura polska poczatki rozwoj czasy ostatnie 1931 Kultura polska 1795 1862 1932 Zarys dziejow literatury czeskiej 1933 Ubiory w Polsce 1939 Encyklopedia staropolska Tom 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 1939 Tom 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 1939 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118515861 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Tkachov S Hanas V Bryukner Aleksander S 189 Dzendzelivskij J O Bryukner Aleksandr 3 bereznya 2017 u Wayback Machine S 497 Arhiv originalu za 3 bereznya 2017 Procitovano 3 bereznya 2017 Maks Fasmer Mariya Rode Aleksnder Bryukner i Yan Boduen de Kurtene Nauka naciya i loyalnist polskih vchenih v Berlini ta Sankt Peterburzi 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Europaische Universitaten im Ersten Weltkrieg Munchen Franz Steiner Verlag 2006 S 330 340 nim Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 28 zhovtnya 2013 Bojcun L De buli kolis oboronni vali 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Yi 2010 Ch 63 DzherelaDzendzelivskij J O Bryukner Aleksandr 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya S 497 ISBN 966 02 2682 9 Dzendzelivskij J O Bryukner Aleksandr 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Isayevich Ya D Bryukner Aleksander 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 384 ISBN 966 00 0734 5 Tkachov S Hanas V Bryukner Aleksander Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 189 ISBN 966 528 197 6 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 PosilannyaIstoriya institutu slavistiki Universitetu im Gumbolta v Berlini 24 kvitnya 2012 u Wayback Machine nim Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi