Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Густавович Брікнер (нім. Alexander Brückner; 24 червня 1834) — 4 листопада 1896) — російський історик XVII–XVIII ст.
| Брікнер Олександр Густавович | |
|---|---|
| нім. Alexander Brückner[1][2] | |
 | |
| Народився | 24 липня (5 серпня) 1834[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1] |
| Помер | 27 листопада 1896[2](62 роки) Єна, Апольда[d], Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія[2][1] |
| Країна |  Німеччина |
| Місце проживання | Єна |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Галузь | історія Росії[1] |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[1], Єнський університет[1], Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1] і d |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[2] і професор[1][2] |
| Відомі учні | d |
| Знання мов | російська[1] і німецька[3] |
| Заклад | Новоросійський університет[1], Училище правознавства[1], Тартуський університет[1][2] і Казанський державний університет[1] |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d, Александр Брюкнер[2] і Q120798647? |
| |
Життєпис
Народився в Санкт-Петербурзі 24 червня 1834 (за іншими даними в Німеччині) у родині негоціанта.
Вчився у Петропавлівському училищі Санкт-Петербургу, після закінчення якого займався торгівлею. У 1857–1860 вчився в Гейдельберзькому, Берлінському, Дрезденському університетах, отримав історичну освіту. У 1860 у Гайдельбергу захистив дисертацію «Zur Geschichte des Reichstags zu Worms» і одержав ступінь доктора філософії. У 1861 повернувся до Санкт-Петербурга, де у 1861–1867 викладав історію на кафедрі загальної історії в училище Правознавства. У 1864 у С.-Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію «Мідні гроші в Росії (1653–1663)». 1867 одержав у Дерптському університеті ступінь доктора загальної історії за дисертацію «Finanzgeschichtliiche Studien. Kupfergeldkrise». Викладав у Санкт-Петербурзькому університеті як приват-доцент.
Навесні 1867 був запрошений на посаду екстра-ординарного професора до Імператорського Новоросійського університету, у 1868 став ординарним профсоромм Імператорського Новоросійського університету. Викладав курси римської та давньогрецької історії, історію французької революції, методологію історії.
У листопаді 1871 залишив Одесу, бо був вибраний професором на кафедру російської історії в Дерптський університет. У Дерптському університеті пропрацював 19 років. У 1891, за наказом міністерства, був переведений до Казанського університету. Це призначення було покаранням за незалежність поглядів і намагання висвітлити таємниці династії Романових. Вийшовши у відставку, в 1892 переселився до Німеччини, у Ієну, де й помер 4 листопада 1896.
Науковий доробок
Автор більш ніж 200 історичних праць, був не тільки самостійним дослідником, але й яскравим популяризатором нових явищ у російської історіографії. Його праці були присвячені, головним чином, культурній й політичній історії Росії XVII і XVIII ст. Головною темою досліджень був процес «європеїзації» Росії, шляхом проникнення західноєвропейських понять і інтересів. Результати своїх робіт на цю тему виклав у великій праці «Європеїзація Росії». Надавав особливого значення часам Петра Великого, підкреслював відсталість російського життя періоду Московського царства. Історик розглядає Петровську реформу як головний етап розвитку російського суспільства та держави, що привела до докорінних змін структури суспільства, підкреслюючи значну роль іноземців у цьому процесі. Головна праця — «Історія Петра Великого» зустріла сувору оцінку з боку фахівців, які критикували автора за суб'єктивізм, популяризаторство, відсутність патріотизму, зневагу до російських традицій. Російські вчені-державники намагалися представити роботи Брікнера тільки як публіцистику, що не має ніякого відношення до історії. Але ці роботи мають самостійні наукові висновки і вагому фактологічну базу. Велика кількість робіт присвячена епохи Катерини ІІ («Історія Катерини II», що з'явилася спочатку в 1883 німецькою, а у 1885 — у російській переробці). Докладно розглядав історію зовнішніх політики Росії, історії війн Росії, історії фінансів. В останні роки життя почав створювати велику працю з загальної історії Росії (для серії «Geschichte der europaischen Staaten» Геерена й Укерта для німецьких читачів). Вийшла тільки перша частина цієї праці, задуманого в 2-х тт.: «Geschichte Russland bis zum Ende des XVIII Jahrhunderts. B. I. Ueberblick der Entwickelung bis zum Tode Peters des Grossen» (Гота, 1896). Найбільш скандальними книгами стали надруковані вже після смерті автора: «Історія Павла І» (-СПб., 1897) та «Смерть Павла I» (1897, німецькою мовою під ініціалами Р. Р.). Автор висвітлив у них правду про вбивство Павла І, що було одною із заборонених тем російської історії.
Праці
- Медные деньги в России 1656—1663 гг. и денежные знаки в Швеции 1716—1719, -СПБ, 1864;
- Материалы для истории финансов в России. -СПБ, 1867; Конфедерация в Аньяле// ЖМНП. 1868. — Т.137; * Война России со Швецией в 1788-90 гг.// ЖМНП. 1869. — Т.141-144;
- Война со Шведцией. — СПб., 1869;
- Император Иоанн Антонович и его родственники. -СПб., 1874;
- Россия по известиям Плейера и Фокеродта // ЖМНП. — 1874. — Т. 171;
- Об издании дневника Храповицкого. -Дерпт, 1876;
- Иван Посошков, как экономист.-СПб., 1876;
- Юрий Крижанич о Восточном Вопросе // Древняя и Новая Россия, 1876. -Т. 3;
- Русские туристы-дипломаты в Италии в XVII ст. // Русский Вестник. — 1877, — № 3, 4, 7;
- Патрик Гордон и его дневник// ЖМНП. — 1877—1878. Т. 196, 197;
- Патрик Гордон и его дневник. — СПб., 1878;
- Der Zarewitsch Alexei. Geidelberg, 1880;
- Материалы для источниковедения истории Петра Великого// ЖМНП. 1879. — Т 205, 1881, Т. 213;
- Большая Комиссия, 1767-68 гг.// ЖМНП. 1881.-Т. 217,218;
- История Петра Великого. — Т. 1-2. — СПб., 1882;
- Жизнь Петра III до вступления на престол// Русский Вестник. 1883—1884. — Т. 153;
- Лаврентий Рингубер// ЖМНП. — 1884. -Т.2; История Екатерины ІІ. — Т. 1-3. — СПб., 1885;
- Потемкин // Новь. 1887. Т. 13-17; Англия, Пруссия и Россия 1787—1791 гг.// Русск. Вестник. 1887. — Т. 191, 193;
- Густав IV и Екатерина II в 1796 г.// Вестник Европы. — 1890, № 8-11;
- Материалы для жизнеописания графа Н. П. Панина. Т. 1-4. — СПБ. 1882—1892; Потемкин. -С.-Пб., 1891; * Die Europaisirung Russlands. Land und Volk" (Гота, 1888). "Geschichte Russland bis zum Ende des XVIII Jahrhunderts. B. I. Ueberblick der Entwickelung bis zum Tode Peters des Grossen. — Gota, 1896; * История Павла І. -СПб., 1897; Иллюстрированная история Петра Великого. -СПб., 1902. В 2- тт.;
Література
- Шмурло Е. А. Г. Брикнер (Некролог) // ЖМНП. — 1897. — Ч. 309. — Отд. 4;
- Колянковский А. Л. Профессор Александр Густавович Брикнер // Голос минувшого. − 1913. — № 9. — С. 158—167;
- Безескул В. П. Всеобщая история и ее представители в России в ХІХ и начале ХХ века. — М., 2008. — С. 116—118;
- Плесская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы. 1803—1920. — Одесса, 1999. — С. 285—287;
- Самойлов Ф. О. О. Г. Брікнер// ПОНУ. — 2000. — Т. 2. — С. 147—149.
- Guglia E. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B: 1897. — Vol. 1, 1896. — S. 36–38.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118903039 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Gustavovich Brikner nim Alexander Bruckner 24 chervnya 1834 18340624 4 listopada 1896 rosijskij istorik XVII XVIII st Brikner Oleksandr Gustavovichnim Alexander Bruckner 1 2 Narodivsya24 lipnya 5 serpnya 1834 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 1 Pomer27 listopada 1896 1896 11 27 2 62 roki Yena Apolda d Gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Nimecka imperiya 2 1 Krayina NimechchinaMisce prozhivannyaYenaDiyalnististorik vikladach universitetuGaluzistoriya Rosiyi 1 Alma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 1 Yenskij universitet 1 Universitet Fridriha Vilgelma d 1 i dNaukovij stupindoktorskij stupin 2 i profesor 1 2 Vidomi uchnidZnannya movrosijska 1 i nimecka 3 ZakladNovorosijskij universitet 1 Uchilishe pravoznavstva 1 Tartuskij universitet 1 2 i Kazanskij derzhavnij universitet 1 Brati sestridDitid Aleksandr Bryukner 2 i Q120798647 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brikner U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bryukner ZhittyepisNarodivsya v Sankt Peterburzi 24 chervnya 1834 za inshimi danimi v Nimechchini u rodini negocianta Vchivsya u Petropavlivskomu uchilishi Sankt Peterburgu pislya zakinchennya yakogo zajmavsya torgivleyu U 1857 1860 vchivsya v Gejdelberzkomu Berlinskomu Drezdenskomu universitetah otrimav istorichnu osvitu U 1860 u Gajdelbergu zahistiv disertaciyu Zur Geschichte des Reichstags zu Worms i oderzhav stupin doktora filosofiyi U 1861 povernuvsya do Sankt Peterburga de u 1861 1867 vikladav istoriyu na kafedri zagalnoyi istoriyi v uchilishe Pravoznavstva U 1864 u S Peterburzkomu universiteti zahistiv magistersku disertaciyu Midni groshi v Rosiyi 1653 1663 1867 oderzhav u Derptskomu universiteti stupin doktora zagalnoyi istoriyi za disertaciyu Finanzgeschichtliiche Studien Kupfergeldkrise Vikladav u Sankt Peterburzkomu universiteti yak privat docent Navesni 1867 buv zaproshenij na posadu ekstra ordinarnogo profesora do Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu u 1868 stav ordinarnim profsoromm Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Vikladav kursi rimskoyi ta davnogreckoyi istoriyi istoriyu francuzkoyi revolyuciyi metodologiyu istoriyi U listopadi 1871 zalishiv Odesu bo buv vibranij profesorom na kafedru rosijskoyi istoriyi v Derptskij universitet U Derptskomu universiteti propracyuvav 19 rokiv U 1891 za nakazom ministerstva buv perevedenij do Kazanskogo universitetu Ce priznachennya bulo pokarannyam za nezalezhnist poglyadiv i namagannya visvitliti tayemnici dinastiyi Romanovih Vijshovshi u vidstavku v 1892 pereselivsya do Nimechchini u Iyenu de j pomer 4 listopada 1896 Naukovij dorobokAvtor bilsh nizh 200 istorichnih prac buv ne tilki samostijnim doslidnikom ale j yaskravim populyarizatorom novih yavish u rosijskoyi istoriografiyi Jogo praci buli prisvyacheni golovnim chinom kulturnij j politichnij istoriyi Rosiyi XVII i XVIII st Golovnoyu temoyu doslidzhen buv proces yevropeyizaciyi Rosiyi shlyahom proniknennya zahidnoyevropejskih ponyat i interesiv Rezultati svoyih robit na cyu temu viklav u velikij praci Yevropeyizaciya Rosiyi Nadavav osoblivogo znachennya chasam Petra Velikogo pidkreslyuvav vidstalist rosijskogo zhittya periodu Moskovskogo carstva Istorik rozglyadaye Petrovsku reformu yak golovnij etap rozvitku rosijskogo suspilstva ta derzhavi sho privela do dokorinnih zmin strukturi suspilstva pidkreslyuyuchi znachnu rol inozemciv u comu procesi Golovna pracya Istoriya Petra Velikogo zustrila suvoru ocinku z boku fahivciv yaki kritikuvali avtora za sub yektivizm populyarizatorstvo vidsutnist patriotizmu znevagu do rosijskih tradicij Rosijski vcheni derzhavniki namagalisya predstaviti roboti Briknera tilki yak publicistiku sho ne maye niyakogo vidnoshennya do istoriyi Ale ci roboti mayut samostijni naukovi visnovki i vagomu faktologichnu bazu Velika kilkist robit prisvyachena epohi Katerini II Istoriya Katerini II sho z yavilasya spochatku v 1883 nimeckoyu a u 1885 u rosijskij pererobci Dokladno rozglyadav istoriyu zovnishnih politiki Rosiyi istoriyi vijn Rosiyi istoriyi finansiv V ostanni roki zhittya pochav stvoryuvati veliku pracyu z zagalnoyi istoriyi Rosiyi dlya seriyi Geschichte der europaischen Staaten Geerena j Ukerta dlya nimeckih chitachiv Vijshla tilki persha chastina ciyeyi praci zadumanogo v 2 h tt Geschichte Russland bis zum Ende des XVIII Jahrhunderts B I Ueberblick der Entwickelung bis zum Tode Peters des Grossen Gota 1896 Najbilsh skandalnimi knigami stali nadrukovani vzhe pislya smerti avtora Istoriya Pavla I SPb 1897 ta Smert Pavla I 1897 nimeckoyu movoyu pid inicialami R R Avtor visvitliv u nih pravdu pro vbivstvo Pavla I sho bulo odnoyu iz zaboronenih tem rosijskoyi istoriyi PraciMednye dengi v Rossii 1656 1663 gg i denezhnye znaki v Shvecii 1716 1719 SPB 1864 Materialy dlya istorii finansov v Rossii SPB 1867 Konfederaciya v Anyale ZhMNP 1868 T 137 Vojna Rossii so Shveciej v 1788 90 gg ZhMNP 1869 T 141 144 Vojna so Shvedciej SPb 1869 Imperator Ioann Antonovich i ego rodstvenniki SPb 1874 Rossiya po izvestiyam Plejera i Fokerodta ZhMNP 1874 T 171 Ob izdanii dnevnika Hrapovickogo Derpt 1876 Ivan Pososhkov kak ekonomist SPb 1876 Yurij Krizhanich o Vostochnom Voprose Drevnyaya i Novaya Rossiya 1876 T 3 Russkie turisty diplomaty v Italii v XVII st Russkij Vestnik 1877 3 4 7 Patrik Gordon i ego dnevnik ZhMNP 1877 1878 T 196 197 Patrik Gordon i ego dnevnik SPb 1878 Der Zarewitsch Alexei Geidelberg 1880 Materialy dlya istochnikovedeniya istorii Petra Velikogo ZhMNP 1879 T 205 1881 T 213 Bolshaya Komissiya 1767 68 gg ZhMNP 1881 T 217 218 Istoriya Petra Velikogo T 1 2 SPb 1882 Zhizn Petra III do vstupleniya na prestol Russkij Vestnik 1883 1884 T 153 Lavrentij Ringuber ZhMNP 1884 T 2 Istoriya Ekateriny II T 1 3 SPb 1885 Potemkin Nov 1887 T 13 17 Angliya Prussiya i Rossiya 1787 1791 gg Russk Vestnik 1887 T 191 193 Gustav IV i Ekaterina II v 1796 g Vestnik Evropy 1890 8 11 Materialy dlya zhizneopisaniya grafa N P Panina T 1 4 SPB 1882 1892 Potemkin S Pb 1891 Die Europaisirung Russlands Land und Volk Gota 1888 Geschichte Russland bis zum Ende des XVIII Jahrhunderts B I Ueberblick der Entwickelung bis zum Tode Peters des Grossen Gota 1896 Istoriya Pavla I SPb 1897 Illyustrirovannaya istoriya Petra Velikogo SPb 1902 V 2 tt LiteraturaShmurlo E A G Brikner Nekrolog ZhMNP 1897 Ch 309 Otd 4 Kolyankovskij A L Professor Aleksandr Gustavovich Brikner Golos minuvshogo 1913 9 S 158 167 Bezeskul V P Vseobshaya istoriya i ee predstaviteli v Rossii v HIH i nachale HH veka M 2008 S 116 118 Plesskaya Zebold E G Odesskie nemcy 1803 1920 Odessa 1999 S 285 287 Samojlov F O O G Brikner PONU 2000 T 2 S 147 149 Portal Biografiyi Guglia E Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B 1897 Vol 1 1896 S 36 38 d Track Q19142610d Track Q19195638d Track Q64d Track Q113794 Deutsche Nationalbibliothek Record 118903039 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133