Алекса́ндров (рос. Александров) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Александровського району Владимирської області.
місто Александров | |||||
---|---|---|---|---|---|
Александров | |||||
| |||||
Покровська церква | |||||
Розташування міста Александров | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Владимирська область | ||||
Муніципальний район | Александровська міськрада | ||||
Код ЗКАТУ: | 17410000 | ||||
Код ЗКТМО: | 17605101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | XIV століття | ||||
Статус міста | 1778 | ||||
Населення | 63 028 осіб (2008) | ||||
Площа | 25 км² | ||||
Густота населення | 2521,1 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 601650-601657 | ||||
Телефонний код | +7 49244 | ||||
Географічні координати: | 56°23′52″ пн. ш. 38°44′13″ сх. д. / 56.39805400002777702° пн. ш. 38.73696100002777598° сх. д.Координати: 56°23′52″ пн. ш. 38°44′13″ сх. д. / 56.39805400002777702° пн. ш. 38.73696100002777598° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
Висота над рівнем моря | 190 м | ||||
Водойма | річка Сіра | ||||
Міста-побратими | Ческа-Липа | ||||
Найближча залізнична станція | Александров | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 107 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | gorodaleksandrov.ru | ||||
Міський голова | Симін Геннадій | ||||
| |||||
Александров у Вікісховищі |
Населення міста становить 63 028 осіб (2008; 63 363 в 2006, 64 824 в 2002, 68,2 тис. в 1989, 36,6 тис. в 1959, 10,0 в 1923, 6,8 в 1897, 6 724 в 1885).
Географія
Місто розташоване на Смоленсько-Московській височині, на річці , лівій твірній річки , лівій притоці Клязьми.
Історія
Александров відомий із середини XIV століття як Велика Слобода, з початку XVI століття — село Олександрівське та Олександрова Слобода (Александровська Слобода). Тоді поселення було місцем відпочинку московських князів. На початку XVI століття село передане сину Івана III Василію III. В 1509-1515 роках збудовано великий князівський комплекс (нині збереглись тільки церкви). Після смерті князя будуються мури та рів. Син Василія III, Іван Грозний, часто приїжджав сюди відпочивати. З 1565 по 1581 роки при ньому Александрова Слобода була столицею Московського князівства, в 1568 році тут почала діяти перша в Московії друкарня. У листопаді 1581 року Іван Грозний завдав смертельного поранення своєму синові, після чого повернувся до Москви. На початку XVII століття слободу захопили вояки Республіки Обох Націй (Речі Посполитої): в 1609 та 1611 роках на неї нападав Ян Петро Сапіга. 1635 року у слободі збудували царський палац для Михайла Романова. В 1689 році на околицях Петро I проводив навчання зі своїм «потішним полком». З 1729 по 1741 роки тут перебувала в засланні Єлизавета Петрівна.
В 1778 році указом Катерини ІІ слобода перетворилась на повітове місто . В 1781 році місто отримало герб, 1788 року затверджено перший генеральний план, з 1796 року — повітове місто Владимирської губернії. На початку XIX століття в місті діяли найбільші ткацькі мануфактури Росії: Троїцько-Александрівська та Соколовська.
В 1870 році проведена залізниця з Москви до Ярославля, в 1896 році — з Іваново до Кінешми, що зробило місто залізничним вузлом. У грудні 1905 року в Александрові проходили збройні повстання робітників місцевих фабрик — . В 1930 році збудована перша електростанція, в 1932 році з Москви переводять радіозавод. У XX столітті місто отримало відомість як «столиця 101-го кілометра», де були вимушені жити громадські діячі, жертви сталінських репресій: угорський письменник Йожеф Лендел, художник , перекладач , архітектор , фізіохімік .
В 1970 році Александров включили до списку .
Міста-побратими
Культура і освіта
Серед закладів освіти діють 8 шкіл.
У місті діють 2 стадіони: «Рекорд» та «Орбіта». Серед спортивних закладів освіти відкриті 2 школи (з самбо та легкої атлетики). За місто виступає футбольна команда "«Фаетон».
Видають газети «Голос труда» та «Деловой Александров», працюють телекомпанія «Александровская Слобода», радіокомпанії «Александров» (АМ) "та «Радио Июль» (FM).
Економіка
У місті працюють ЗАТ «Телекс» (утилізація електронного обладнання та оргтехніки), заводи «Арсенал» (виробництво побутової електроніки та комп'ютерів), «Далекс» (виробництво радіозапчастин), лікеро-горілчаний, «Рекорд» (виробництво світильників), VESTEL (виробництво телевізорів), фабрики штучної шкіри, ткацька. У 2008 році прибутки всіх промислових підприємств склали 173 млн руб.
Діє Всеросійський НДІ синтезу мінеральної сировини.
Транспорт
Є дві залізничні станції — вузлова на лінії Москва-Ярославль та на лінії Александров-Орєхово-Зуєво. За 27 км на захід прямує автомагістраль М-8 «Холмогори».
Діє мережа (№ 1-10).
Визначні місця
- Палацово-храмовий комплекс Александровської Слободи — царська резиденція (XVI ст.), який включає в себе:
- Церква Боголюбської ікони Божої Матері (1800 р.)
- Собор Різдва Христового (1849 р.)
- Літературно-художній музей Цвєтаєвих
- Художній музей
- Музей рукотворного каменя (1964 р.)
- — гідрологічна пам'ятка природи
Відомі люди
- — чемпіонка світ з лижного спорту, майстер спорту, кавалер ордена «За заслуги перед Батьківщиною», почесний громадянин Александрова
- — російська акторка театру й кіно
- — російський рок-музикант, учасник гурту «Арія»
- Мельников Микола Якович (1904—1984) — український режисер-документаліст
Довгий час у місті жили та Марина Цвєтаєві, на їхню честь створено музей.
Галерея
- Вид на місто з Попової гори
- Будинок клубу ІСКОЖ
- Кінотеатр «Сатурн»
- Собор Різдва Христова
- Усадьба Первушина
- Гребля на річці Сєрой
- Будинок районної адміністрації
- Пам'ятник В. І. Леніну і будинок міського суду
- БК «Юбілейний»
- Вічний вогонь
- Церква Серафіма Саровського
- Будівля залізничного вокзалу
- Мікрорайон Южний в Черьомушках
- Святкування Іванового дня в Александрові.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александров (Владимирська область) |
- Інформаційний портал [ 4 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Про музей «Александровська Слобода» [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksa ndrov ros Aleksandrov misto v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Aleksandrovskogo rajonu Vladimirskoyi oblasti misto Aleksandrov Aleksandrov Gerb Prapor Pokrovska cerkva Roztashuvannya mista Aleksandrov Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Vladimirska oblast Municipalnij rajon Aleksandrovska miskrada Kod ZKATU 17410000 Kod ZKTMO 17605101001 Osnovni dani Chas zasnuvannya XIV stolittya Status mista 1778 Naselennya 63 028 osib 2008 Plosha 25 km Gustota naselennya 2521 1 osib km Poshtovi indeksi 601650 601657 Telefonnij kod 7 49244 Geografichni koordinati 56 23 52 pn sh 38 44 13 sh d 56 39805400002777702 pn sh 38 73696100002777598 sh d 56 39805400002777702 38 73696100002777598 Koordinati 56 23 52 pn sh 38 44 13 sh d 56 39805400002777702 pn sh 38 73696100002777598 sh d 56 39805400002777702 38 73696100002777598 Chasovij poyas 3 vlitku 4 Visota nad rivnem morya 190 m Vodojma richka Sira Mista pobratimi Cheska Lipa Najblizhcha zaliznichna stanciya Aleksandrov Vidstan Do centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 107 Vlada Vebstorinka gorodaleksandrov ru Miskij golova Simin Gennadij Aleksandrov u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aleksandrov Naselennya mista stanovit 63 028 osib 2008 63 363 v 2006 64 824 v 2002 68 2 tis v 1989 36 6 tis v 1959 10 0 v 1923 6 8 v 1897 6 724 v 1885 GeografiyaMisto roztashovane na Smolensko Moskovskij visochini na richci livij tvirnij richki livij pritoci Klyazmi IstoriyaAleksandrov vidomij iz seredini XIV stolittya yak Velika Sloboda z pochatku XVI stolittya selo Oleksandrivske ta Oleksandrova Sloboda Aleksandrovska Sloboda Todi poselennya bulo miscem vidpochinku moskovskih knyaziv Na pochatku XVI stolittya selo peredane sinu Ivana III Vasiliyu III V 1509 1515 rokah zbudovano velikij knyazivskij kompleks nini zbereglis tilki cerkvi Pislya smerti knyazya buduyutsya muri ta riv Sin Vasiliya III Ivan Groznij chasto priyizhdzhav syudi vidpochivati Z 1565 po 1581 roki pri nomu Aleksandrova Sloboda bula stoliceyu Moskovskogo knyazivstva v 1568 roci tut pochala diyati persha v Moskoviyi drukarnya U listopadi 1581 roku Ivan Groznij zavdav smertelnogo poranennya svoyemu sinovi pislya chogo povernuvsya do Moskvi Na pochatku XVII stolittya slobodu zahopili voyaki Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi v 1609 ta 1611 rokah na neyi napadav Yan Petro Sapiga 1635 roku u slobodi zbuduvali carskij palac dlya Mihajla Romanova V 1689 roci na okolicyah Petro I provodiv navchannya zi svoyim potishnim polkom Z 1729 po 1741 roki tut perebuvala v zaslanni Yelizaveta Petrivna V 1778 roci ukazom Katerini II sloboda peretvorilas na povitove misto V 1781 roci misto otrimalo gerb 1788 roku zatverdzheno pershij generalnij plan z 1796 roku povitove misto Vladimirskoyi guberniyi Na pochatku XIX stolittya v misti diyali najbilshi tkacki manufakturi Rosiyi Troyicko Aleksandrivska ta Sokolovska V 1870 roci provedena zaliznicya z Moskvi do Yaroslavlya v 1896 roci z Ivanovo do Kineshmi sho zrobilo misto zaliznichnim vuzlom U grudni 1905 roku v Aleksandrovi prohodili zbrojni povstannya robitnikiv miscevih fabrik V 1930 roci zbudovana persha elektrostanciya v 1932 roci z Moskvi perevodyat radiozavod U XX stolitti misto otrimalo vidomist yak stolicya 101 go kilometra de buli vimusheni zhiti gromadski diyachi zhertvi stalinskih represij ugorskij pismennik Jozhef Lendel hudozhnik perekladach arhitektor fiziohimik V 1970 roci Aleksandrov vklyuchili do spisku Mista pobratimi Chehiya Cheska LipaKultura i osvitaSered zakladiv osviti diyut 8 shkil U misti diyut 2 stadioni Rekord ta Orbita Sered sportivnih zakladiv osviti vidkriti 2 shkoli z sambo ta legkoyi atletiki Za misto vistupaye futbolna komanda Faeton Vidayut gazeti Golos truda ta Delovoj Aleksandrov pracyuyut telekompaniya Aleksandrovskaya Sloboda radiokompaniyi Aleksandrov AM ta Radio Iyul FM EkonomikaU misti pracyuyut ZAT Teleks utilizaciya elektronnogo obladnannya ta orgtehniki zavodi Arsenal virobnictvo pobutovoyi elektroniki ta komp yuteriv Daleks virobnictvo radiozapchastin likero gorilchanij Rekord virobnictvo svitilnikiv VESTEL virobnictvo televizoriv fabriki shtuchnoyi shkiri tkacka U 2008 roci pributki vsih promislovih pidpriyemstv sklali 173 mln rub Diye Vserosijskij NDI sintezu mineralnoyi sirovini TransportYe dvi zaliznichni stanciyi vuzlova na liniyi Moskva Yaroslavl ta na liniyi Aleksandrov Oryehovo Zuyevo Za 27 km na zahid pryamuye avtomagistral M 8 Holmogori Diye merezha 1 10 Viznachni miscyaPlan Aleksandrovskoyi Slobodi Palacovo hramovij kompleks Aleksandrovskoyi Slobodi carska rezidenciya XVI st yakij vklyuchaye v sebe Troyicka cerkva 1513 r Pokrovska cerkva XVI st Rozp yatska cerkva dzvinicya 1560 ti rr Marfini palati XVII st Uspenska cerkva XVI XVII st Cerkva Fedora Stratilata 1680 ti rr Cerkva Bogolyubskoyi ikoni Bozhoyi Materi 1800 r Sobor Rizdva Hristovogo 1849 r Literaturno hudozhnij muzej Cvyetayevih Hudozhnij muzej Muzej rukotvornogo kamenya 1964 r gidrologichna pam yatka prirodiVidomi lyudi chempionka svit z lizhnogo sportu majster sportu kavaler ordena Za zaslugi pered Batkivshinoyu pochesnij gromadyanin Aleksandrova rosijska aktorka teatru j kino rosijskij rok muzikant uchasnik gurtu Ariya Melnikov Mikola Yakovich 1904 1984 ukrayinskij rezhiser dokumentalist Dovgij chas u misti zhili ta Marina Cvyetayevi na yihnyu chest stvoreno muzej GalereyaVid na misto z Popovoyi gori Budinok klubu ISKOZh Kinoteatr Saturn Sobor Rizdva Hristova Usadba Pervushina Greblya na richci Syeroj Budinok rajonnoyi administraciyi Pam yatnik V I Leninu i budinok miskogo sudu BK Yubilejnij Vichnij vogon Cerkva Serafima Sarovskogo Budivlya zaliznichnogo vokzalu Mikrorajon Yuzhnij v Cheromushkah Svyatkuvannya Ivanovogo dnya v Aleksandrovi PrimitkiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandrov Vladimirska oblast Informacijnij portal 4 travnya 2009 u Wayback Machine Pro muzej Aleksandrovska Sloboda 13 serpnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi