Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йожеф Лендел угор Lengyel József в СРСР носив ім я Йосип Павлович Ленгієль 4 серпня 1896 Марцалі Королівство Угорщина Ав

Йожеф Лендел

Йожеф Лендел

Йожеф Лендел (угор. Lengyel József; в СРСР носив ім'я Йосип Павлович Ленгієль; 4 серпня 1896, Марцалі, Королівство Угорщина, Австро-Угорщина — 14 липня 1975, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський письменник, прозаїк, поет, журналіст. У творчості важливе місце посідають літературні твори про радянські табори.

Йожеф Лендел
image
Народився4 серпня 1896(1896-08-04)[1][2][3]
d, Угорщина[4]
Помер14 липня 1975(1975-07-14)[2][3] (78 років) або 12 липня 1975(1975-07-12)[5] (78 років)
Будапешт, Угорська Народна Республіка[4]
·злоякісна пухлина
ПохованняФаркашреті
Країнаimage Угорщина
Діяльністьписьменник, поет, сценарист
Закладd
Мова творівугорська
Роки активностіз 1916
Партіяd і Комуністична партія Німеччини
Нагороди
image Йожеф Лендел у Вікісховищі

Освіта та рання творчість

Народився в сім'ї заможного селянина, батько мав виноградники, займався виноробством, торгував зерном та свининою, купував та перебудовував будинки. Початкову школу закінчив у рідному селі. У першому класі гімназії навчався в місті Кестхей. 1907 року батько розорився, родина переїхала до Будапешта. 1913 року батько помер.

1914 року закінчив гімназію та вступив на філологічний факультет Будапештського університету, де відвідував також лекції з історії мистецтв. Певний час паралельно був слухачем юридичного факультету університету в Пожоні.

1916 року увійшов у гурток молодих поетів, що утворився навколо поета-авангардиста Лайоша Кашшака. Перші вірші опубліковано в журналі Кашшака [en]» («Дія») у травні 1916 року. У 1916—1917 роках продовжує публікуватися журналах Кашшака: «A тетт» і «Ма» («Сьогодні»), що змінив його. 1917 року бере участь у спільній збірці «Új költök könyve» («Книга нових поетів») із віршами Кашшака і трьох поетів-початківців.

1917 року, під впливом революційних подій у Росії, разом із трьома іншими молодими поетами (, , ) створює групу революційних соціалістичних письменників, яка проголосила програму літературного журналу «Тисяча дев'ятсот сімнадцятий», вихід якого заборонила цензура. Вдалося надрукувати лише програму журналу, яку поширювали як листівку. Група також випустила спільну віршовану збірку «1918 Визволення».

Творчість у 1920-ті — 1930-ті роки

1918 року Лендел познайомився з поглядами угорського теоретика марксизму [hu] і включився в антивоєнну боротьбу, зблизився з керівниками нелегальної групи революційних соціалістів [hu] та [hu]. Після перемоги наприкінці листопада 1918 року в Угорщині буржуазної революції («Революції айстр»), вів революційну агітацію серед незадоволених її результатами робітників. Після утворення УКП (Угорської комуністичної партії) група приєдналася до неї. Лендел став співробітником органу компартії «» (Червона газета). В часи Угорської Радянської Республіки редагував культурний додаток до «Вереш уйшаг», був головним редактором газети «» («Юний пролетар»), вів пропагандистсько-агітаційну роботу серед робітників та солдатів. Після поразки радянської республіки кілька місяців переховувався в передмісті та самому Будапешті. Ховаючись у майстерні свого друга, художника , написав свою першу новелу «Життя бідного Габора Ковача без моралі».

Наприкінці 1919 року йому вдалося втекти до Австрії. На кордоні був затриманий австрійською поліцією і після допиту відправлений до табору для інтернованих осіб (комуністів, політемігрантів) у замок Карльштайн-ан-дер-Тая. Від 1920 до 1927 року жив у Відні. Від 1919 до 1921 року був членом Комуністичної партії Австрії. 1921 року вийшов із компартії через «принципові розбіжності з питання про терор». У партію повернувся 1924 року. Протягом 1922—1923 років кілька семестрів був студентом Віденського університету. Одружився з Ірен Корнгаузер, студенткою медичного факультету. Кілька місяців вони блукали по знімних кімнатах, потім оселилися в 43-му («соціалістичному») бараку гуртожитку для бідних у Гринцінгу (тоді — передмісті Відня). Займався випадковою роботою для заробітку, жив на допомогу з безробіття. Шлюб з Ірен був недовгим. Публікувався в угорських емігрантських виданнях. Співпрацював у газеті «». Про роки віденської еміграції розповів у книзі «Віденські набіги» (1970). Почав видавати серію «Бібліотека письменників», у якій вийшло три книги, серед яких його перша книга «О, віра Єрусалим» з однойменним віршем та новелою. Німецькою мовою вийшло оповідання та книга казок. Займався перекладами. 1927 року переїхав до Берліна. Працював у Антиімперіалістичній лізі, у «Профспілковому бюлетені», органі Червоного інтернаціоналу профспілок (Профінтерну). Наприкінці 1929 року редагував журнал «Der drohende Krieg» («Загроза війни»). Співпрацював у низці комуністичних газет і журналів (Berlin am Morgen, Welt am Abend, Film und Volk). 1930 року працював на німецькій пролетарській кіностудії «Вельтфльм» та «Прометеус-фільм». 1929 року написав книгу про Угорську Радянську Республіку «Вишеградська вулиця».

Переїзд до СРСР

Наприкінці квітня 1930 року, як кореспондент газети «Берлін ам морген», приїхав до СРСР. Був також кореспондентом газети «Вельтам абенд», у вересні 1930 року перейшов на роботу в Профінтерн на посаду референта й завідувача соціально-економічного відділу, співпрацював у бюлетені «Соціал-економіше арбейтер рундшау» (органі Профінтерну). У 1932—1934 роках був редактором угорського журналу «Шарло еш калапач» («Серп і молот»), потім працював сценаристом на кіностудії «(Міжрабпомфільм)». Їздив країною (Донбас, Енгельс), писав нариси, оповідання.

1932 року одружився з Ніною Сергіївною Кізевальтер, викладачкою ритміки. 1936 року прийняв радянське громадянство, у радянських документах став називатися Йосип Павлович Ленгієль.

1932 року угорською мовою вийшла «Вишеградська вулиця», 1933 року під назвою «Історичний репортаж» (рос. Исторический репортаж) — російською. Також працював над кількома романами. Розділи з роману про життя іноземних фахівців у СРСР «Іноземці» (угорська назва Föld es külföld) надруковано в «Шарло еш калапач», а також російською мовою в журналі [ru]. Роман «Московський посол», героєм якого був посол Веймарської Німеччини в СРСР, граф Ульріх фон Брокдорф-Ранцау залишився незакінченим. 1937 року почав роман «Неспокійне життя Ференца Пренна». Готував книгу берлінських репортажів «Берлін 1930», рукопис якої зберігся в його архіві. 1934 року прийнятий кандидатом у члени Спілки радянських письменників.

Арешт, табори, позбавлення прав

21 лютого 1938 року Йожефа Лендела заарештовано. У травні 1939 року за вироком ОН засуджено до 8 років виправно-трудових таборів (ВТТ). У червні 1939 року доставлено до Норильлагу, де перебував до 1943 року, потім був переведено в інші табори Красноярського краю (в Канську, Іланському). Звільнено 29 грудня 1946 року.

Оселився на «101-му кілометрі», в Александрові. Спочатку систематично їздив до Москви, проводив по кілька днів із сім'єю. Був зарахований перекладачем до [ru]. Перекладав угорською мовою (твори О. Толстого, М. Коцюбинського), редагував переклади. Почав сам писати, зокрема написав казку російською мовою та оповідання «Алка».

Навесні 1947 року подав документи для повернення на батьківщину. У виїзді йому відмовили у квітні 1948 року, проте його про це не повідомили. Взимку 1948 року до московської квартири прийшли з перевіркою документів та застали його там. Він отримав припис протягом 24 годин повернутися за місцем прописки до Александрова. Там він уперше зустрів Ольгу Сергіївну Анципо-Чикунську, вдову радянського дипломата [ru]. Як членкиня сім'ї зрадника батьківщини за вироком ОН вона відбула 5 років у Акмолінському таборі дружин зрадників батьківщини. В Александрові вона була прописана в тому ж будинку, але жила в Москві у знайомих, і їй також було наказано проживати за місцем прописки.

Другий арешт

22 листопада 1948 року Лендела повторно заарештували Александрові. Спочатку його утримували у Александрівській в'язниці, потім перевели до Володимирської в'язниці. 9 лютого 1949 року ОН засудила його до довічного заслання. У березні 1949 року етаповано до Сибіру. Відбував заслання в селі Дзержинського району Красноярського краю. Працював як вільнонайманий у місцевому колгоспі сторожем, вуглепалом, лісником. У Макарово почав писати оповідання та повісті про пережите в таборах, що згодом увійшли до його табірного циклу. Восени 1949 року його вигнання добровільно розділила О. З. Анципо-Чикунська.

26 липня 1954 року заарештовано в Дзержинському, 1 вересня 1954 року засуджено народним судом Дзержинського району Красноярського краю до трьох років ВТТ. Висновок відбував до 23 лютого 1955 року.

Наприкінці лютого 1955 року разом із Ольгою Сергіївною повернувся до Москви. У травні 1955 року за взаємною згодою оформив розлучення з дружиною і одружився з О. С. Анципо-Чикунською. 25 червня 1955 року Військова колегія Верховного суду СРСР реабілітувала Лендела через відсутність складу злочину.

Повернення на батьківщину

У серпні того ж року разом із дружиною після 36 років еміграції Йожеф Лендел повернувся на батьківщину. Йому вдалося провезти як рукописи, що збереглися в Москві, так і написані в Макарові. 1956 року вийшла книга «Ключ» із оповіданнями, створеними в 1930-ті роки, 1957 року — «Вишеградська вулиця». 1958 року опубліковано розпочатий в еміграції та закінчений на батьківщині роман «Неспокійне життя Ференца Пренна». У 1959—1960 pоках він написав історичний роман про проєктування та будівництво першого постійного мосту через Дунай, Ланцюгового мосту Сечені («Творці мосту»). Влітку 1960 здійснив поїздку в Китай і написав книгу дорожніх вражень «Шукаю середину Китаю», що вийшла 1963 року. В останні роки життя його цивільною дружиною була Ілона Маргіттаї. З О. С. Анципо-Чикунською вони розлучені не були, до кінця життя письменника підтримували дружні стосунки. 1968 року разом зі своєю подругою, перекладачкою його творів англійською мовою [de], придбав будинок у селі , розташованому за 5 км від північного берега Балатону, де жив від весни до осені. Наприкінці життя знову почав писати вірші, а також звернувся до нового жанру — драматургії.

Похований на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті. На могилі встановлено пам'ятник роботи скульптора .

Угорський хронікер ГУЛАГу

Після повернення батьківщину основне місце в творчості займала тема сталінських таборів. У цьому бачив свій обов'язок людини та письменника. Наприкінці 1950-х років працював над творами, які почав писати у Макарові. Роботу над табірним циклом закінчив 1958 року. Ці твори почали публікувати Угорщині 1957 року. 1961 року вийшла книга «Чародій», яка, крім повісті, яка дала назву збірці, включала ще п'ять оповідань і повістей на цю тему. 1962 року в угорських літературних журналах опубліковано ще три твори: «Незабудки», «Жовті маки» та «Маленький сердитий старий пан». В [en] є запис про те, що ортодоксальний історикиня-марксистка [hu] подала через публікацію повісті «Маленький сердитий старий пан» доповідну записку на ім'я [en], відповідального за ідеологічну політику країни. [hu], головного редактора журналу «», де її було опубліковано, попередили, щоб надалі він утримувався від опублікування подібних творів.

Однак, коли після опублікування в листопаді 1962 року в журналі «Новий світ» повісті «Один день Івана Денисовича» О. І. Солженіцина стало відомо, що її терміново перекладають угорською мовою, Л. Іллеш вирішив опублікувати повість Лендела «Від початку до кінця», яка вже якийсь час лежала в редакції. Таким чином, в Угорщині публікація повісті Лендела, на місяць випередила повість Солженіцина. І, оскільки останню схвалила радянська критика, газета «» напала на Лендела з прорадянських позицій, протиставивши «життєствердний» твір радянського письменника «кривому дзеркалу» Лендела. У березні 1963 року Ленделу присуджено Премію імені Кошута за творчість у цілому та, зокрема, за повість «Чародій». У докладному повідомленні про присудження премії радіостанція «Вільна Європа» назвала Лендела «угорським Солженіциним», підкреслюючи, що «приголомшливої сили повість Лендела про життя за колючим дротом радянських концентраційних таборів і про сумну долю ув'язнених», за художньою цінністю, історичною точністю не поступається повісті Солженіцина. А за лапідарністю, простотою розповіді, трагічністю історії, можливо, й перевершує її". Однак, присудження Премії імені Кошута не усунуло обмежень щодо публікування творів Лендела про табори. Лише 1964 року опубліковано його нову книгу «Прострочений борг», до якої увійшли твори про табори. Угорська влада прагнула всіляко перешкодити опублікуванню його творів за кордоном. Проте, в 1965—1968 роках книги Лендела вийшли основними світовими мовами.

Роман «Віч-на-віч»

1960 року Лендел почав працювати над новими романами. Він задумав цикл із п'яти романів, об'єднаних спільними героями. 1965 року опубліковано два романи під спільною назвою «Що людина витримає?» — «Сповідь Ріхарда Тренда» та «І знову спочатку». До цього ж циклу входить роман «Віч-на-віч» («Очна ставка»), який письменник закінчив наприкінці 1965 року. Дія роману охоплює два дні ранньої весни 1948 року і відбувається в угорському посольстві в Москві та Александрові. Майже сім років письменник виборював опублікування роману. У результаті наприкінці 1971 року роман вийшов закритим виданням «на правах рукопису» тиражем 100 чи 200 примірників. 1973 року роман вийшов англійською мовою в Англії та в перекладі Ілони Дучинської, за псевдонімом «Анна Новотна». 1975 року — французькою й російською мовою (в Лондоні). Боротьба за опублікування роману завадила письменнику написати п'ятий роман, що залишився в уривках, дія якого мала відбуватися в Угорщині безпосередньо перед подіями Угорської революції 1956 року та після неї.

Останні роки життя, внутрішня еміграція

Наприкінці життя письменник жив у внутрішній еміграції. Він не бачив «ні еволюційного, ні революційного шляху» зміни соціалістичної економічної системи. 1968 року остаточно порвав із комунізмом, хоча до кінця життя зберігав ліві переконання, виступав за соціальну справедливість. 21 серпня 1968 року, коли війська країн Варшавського договору, зокрема й Угорщини, вторглися до Чехословаччини, він записав у щоденнику, що «не вважає себе більше членом партії».

Замовчування після смерті та фальсифікація поглядів письменника

У заповіті, написаному 1970 року, письменник заборонив улаштовувати йому офіційний похорон. Він просив помістити його літературну спадщину до публічної бібліотеки чи архіву. Однак його волю було порушено. Після його смерті владі вдалося те, чого вони даремно намагалися досягти за його життя. Його представляли як одного із засновників компартії, який ні на хвилину не засумнівався в комуністичних ідеалах. У той самий час його книжки майже не виходили. Щоденники, рукописи, листування тривалий час були закриті від дослідників. Лише в 1988—1989 роках вийшли спочатку роман, а потім книга «З записників Йожефа Лендела 1955—1975», що містила частину його щоденників.

У СРСР твори Лендела про сталінські табори стали відомими лише 1990 року, коли вийшли дві книги Лендела, які включали значну частину його табірних творів. До 120-річчя письменника 2016 року російською мовою видано книгу «Прострочений борг», до якої увійшли всі твори, присвячені радянським таборам та засланню, а також уривки зі сибірських зошитів 1950—1954 років та витяги із записників 1955—1975 років, багато з яких опубліковано за рукописами, вперше. Післямова Т. Лендел містить розповідь про життя письменника, передусім про чверть століття, проведену в СРСР, яка дала матеріал для творів, що увійшли до книги, про боротьбу за їх публікацію на батьківщині і за кордоном, про еволюцію поглядів письменника, що в результаті прийшов до розриву з комуністичною ідеологією.

Пам'ять

  • 1980 — почесний громадянин міста [hu].
  • 1982 — 1-ша наукова конференція в Марцалі.
  • 1985 — у місті [hu] на честь письменника названо вулицю.
  • 1986 — у Марцалі відкрито погруддя письменника роботи скульпторки Каталін Гера і названо його ім'ям місцевий краєзнавчий музей (нині — Музей міста Марцалі). 2012 року пам'ятник перенесено до Саду Лендела, який носить ім'я батька письменника, Пала Лендела, оскільки там було його земельне володіння.
  • 1986 — на будинку в селі Моносло встановлено пам'ятну дошку.
  • 1986 — 2-га наукова конференція в Марцалі.
  • 1999 — в Александрові, а потім у Москві відбулися виставки «Угорці в Александрові. Письменник Йожеф Лендел та художник Віктор Тоот», проведені [ru] (Александров) та Угорським культурним центром (Москва).
  • 1999 — на будинку, в якому в 1947—1948 років жив Й. Лендел в Александрові (вул. 3-тя Лікоушинська, 26) відкрито меморіальну дошку.
  • 2005 — у Марцалі в Парку скульптур на вул. Січені встановлено пам'ятник Й. Ленделу (скульпторка Каталін Гера).

Іншомовні видання книг Й. Лендела

  • Sternekund und Reinekund: Sechs Märchen. Drezden, Verlagsanst. Proletarischer Freidenker Deutschlands, 1923.
  • Des armen Gábor Kovács Lebenslauf. Regensburg: Habbel & Naumann Verlag, 1923.
  • Изобретатель Андреас. Москва, Изд. ЦК МОПР, 1930.
  • Исторический репортаж. Москва, Советская Литература, 1933.
  • Три домны. Москва, Журн.-газ. Объединение ЦК МОПР, 1933.
  • Visegráder Strasse. Berlin; Budapest, Dietz; Corvina, 1959.
  • Беспокойная жизнь Ференца Пренна или стрелки указывают будущее. Москва, Иностр. лит., 1961.
  • Batte il cuore della Cina. Milano, Milano Nuova, 1964.
  • Bosorák. Bratislava, Slovensky spisovatel, 1965.
  • Dal principio alla fine. Milano, Ferro, 1965.
  • Sortilegio. Milano, Ferro, 1965.
  • From beginning to end. London, Peter Owen, 1966.
  • Prenn drifting: a novel. London, Peter Owen, 1966.
  • Das unruhige Leben des Ferenc Prenn. Berlin, Volk u. Welt, 1966.
  • Le pain amer. Paris, Denoël, 1966.
  • Die Attraktionen des Herrn Tördeky und andere Erzählungen. Reinbeck bei Hamburg, Rowohlt, 1967.
  • Čarodějník. Praha, Odeon, 1967.
  • From beginning to end. Englewood Cliffs, Prentic-Hall, 1968.
  • The judge's chair: A novel. London, Peter Owen, 1968.
  • Fra begyindelsen til enden og andre fortaellinger. Kobenhavn, Samleren, 1969.
  • Acta Sanctorum and other tales. London, Peter Owen, 1970.
  • Czarownik. Warszawa, Pañstwowy Instytut Wydawniczy, 1971.
  • Confrontation. London, Peter Owen, 1973.
  • Confrontation. Secaucus, N. J., Citadel Press, 1973.
  • Лицом к лицу. London, Overseas Publications Interchange Ltd, 1975.
  • Deux communistes. Paris, Fayard, 1975.
  • Endurance humaine. Bp., Corvina, 1976.
  • Die Bekenntnisse des Richard Trend. Berlin; Weimar, Aufbau-Verlag. 1976.
  • Pohnuty život Ference Prenna. Praha, Odeon, 1976.
  • Attila — Bič Boži. Praha, Lidové nakladatelství, 1978
  • The Bridgebuilders. Bp., Corvina, 1979.
  • Die Kettenbrücke. Berlin. Verlag der Nation; Corvina, 1981.
  • Избранное. Москва, Худ. лит-ра, 1984.
  • Gegenüberstellung. Frankfurt, Neue Kritik, 1990.
  • Незабудки. Москва, Известия, 1990.
  • Очная ставка. Москва, Радуга, 1990.
  • Просроченный долг. 2016.

Фільми за творами Й. Лендела

  • 1963 — «Кантата». За оповіданням «Oldás és kötés», режисер Міклош Янчо.
  • 1968 — «Венграф». Телевізійний фільм за однойменним оповіданням, режисер Єне Хорват.
  • 1969 — «Агітатори». Фільм за творами Ервіна Шинко, Йожефа Лендела та ін., режисери Дежо Мартон та Габор Боді.
  • 1969 — «Я, Ференц Пренн». Телевізійний фільм за романом «Неспокійне життя Ференца Пренна», режисер Мартон Келеті.
  • 1970 — «Чародій». Телевізійний фільм за однойменним оповіданням, режисер Міклош Сінетар.
  • 1974 — «Визнання». Телевізійний фільм за творами Лендела, режисер Іштван Егрі.
  • 1986 — «Вишеградська вулиця». Телевізійний фільм, режисер Йожеф Руст.
  • 1989 — «Жовті маки». Телевізійний фільм, режисер Міклош Біро.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119048922 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  6. Також зустрічається написання прізвища Лендьєль, Ленгієль, Ленгель, Ленгьєл, Леньгель
  7. Szabó József: Lengyel József alkotásai és vallomásai tükrében. — Bp., Szépirodalmi K., 1966. — (Arcok és vallomások)
  8. A Tett. 1916. II. évf. máj. 6. 13. sz
  9. Új költök könyve / György Mátyás, Kassák Lajos, Komját Aladár, Lengyel József lírai antológiája — Bp., Kiadja a Ma folyóirat, 1917.
  10. Széchy András: Az orosz szocialista forradalom hatása a magyarországi munkásmozgalomra. Kilencszáztizenhét, Kiáltvány // Ezredvég. 2007. 11. sz.
  11. 1918 Szabadulás. — Bp., Krausz J. és Társa nyomdája, 1918.
  12. Életem — emlékeim // Az őszinteség lépcsőin / Lengyel József. Bp.: Magvető, 1974. 405. old.
  13. Österreichisches Staatsarchiv/AdR, NPA Liasse Ungarn 881, Fol. 128. http://metropolis-in-transition.at/wissenschaft/jozsef-lengyel-die-strasse-der-flucht [ 2023-05-26 у Wayback Machine.]
  14. РГАСПИ. Ф. 495. Оп. 199. Д. 1039. Л. 6.
  15. Lengyel József: Bécsi portyák. оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  16. Ó hit-Jeruzsálem… Gábriel Lajos változásai / Lengyel József. — Wien, 1923.
  17. Des armen Gábor Kovács Lebenslauf / József Lengyel // Ungarische Erzähler / Hrgs., Übertr. von Stefan J. Klein. — 2. Band. — Regensburg-Leipzig: Habbel & Neumann, 1923. — (Die Welt-Literatur Nr. 8: Reihe 5.), 1-20. S.
  18. Lengyel József: Sternekund und Reinekund. оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  19. Botka Ferenc: A Sarló és Kalapács (1929—1937) // Jelszótól a világképig / Botka Ferenc — Bp., Kossuth, 1982, 56-92. p.
  20. Visegrádi ucca: Történelmi riport / Lengyel József. Moszkva: A Szovjetunióban élö Külföldi Munkások Kiadóvállalata. 1932. — 189 p. — (A «Sarló és Kalapács» könyvtára)
  21. Исторический репортаж / Иосиф Ленгель. М., «Советская литература», 1933. — 204 с.
  22. Ленгиель И.: Иностранцы. Главы из романа / Октябрь. 1934. № 8.
  23. MTAKK Ms 5538/3
  24. Noteszek 1973. dec. 23. MTAKK Ms 5535/32
  25. РГАСПИ Ф. 495 ОП. 199 Д. 1039 Л. 091.
  26. Alka (Farkas-dakszli elmélkedései, tanításai, értékezései a kutyafajiságról, fajfölényről és főképp A kétlábúak tökéletes egyszerű és magas dressurájáról): Lengyel József elfelejtett publikálatlan írása // Tekintet. 2006. 19. évf. 3. 9-30. p.
  27. Книга Памяти «Репрессированная Россия». оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  28. Постановление от 2 окт. 1954 г. о сдаче лично-учётного дела на Ленгиель Иосифа Павловича в 1 спецотдел УМГБ <управление Министерства государственной безопасности> Красноярского края. Ксерокопія. (Особистий архів Т. Лендел)
  29. MTAKK Ms 5538/4.
  30. Довідка № 2477-12-072 про реабілітацію, видана Виконкомом СТЧК і ЧП СРСР 15 липня 1955 року (Особистий архів Т. Лендел)
  31. MTAKK Ms 5537/138
  32. О. С. Анципо-Чикунська померла 19 серпня 1979 року. Похована в одній могилі з чоловіком.
  33. Lengyel József / Igéző : elbeszélések. — Bp.: Szépirodalmi Kiadó, 1961.
  34. HU OSA 300-40-5. Fonds 300. Subfonds 407 Series 5. Archival box 110
  35. Illés L.: Lengyel József a lágerekről // Az író magántörténelme / Illés Lajos. — Bp., Hét Krajcár Kiadó, 2008, 33. p.
  36. Illés L.: Lengyel József a törvénysértő perekről és a kényszermunka táborokról // Az Új írás hőskora / Illés Lajos. Bp., Hét Krajcár Könyvkiadó, 2002, 72. p.
  37. Zala T.: Felismerések és félreismerések az «Ivan Gyenyiszovics egy napja körül» // Magyar Nemzet, 1963. február 17.
  38. HU OSA RFE/RL Collection — Background Reports. REPORT: 32-3-151 The Hungarian «Solzhenitsin» Speaks Up 1963-3-26, AB 17 pages
  39. Lengyel József: Szembesítés. Kézirat gyanánt. — S. l., s. a. <Bp.: Kossuth K., 1971.>
  40. Noteszek, 1974. július 31. MTAKK Ms 5535/33
  41. Noteszek, 1968. augusztus 21. MTAKK Ms 5535/22
  42. Babus Antal: Egy hagyaték regénye (Lengyel József kéziratainak sorsa) // Örökségünk, élőmúltunk. Gyűjtemények a Magyar Tudományos Akadémia Könyvtárában; Bp., 2001; pp. 376—387.
  43. Lengyel Tatjána — Lengyel József író lánya — 2012. május 23-án érkezett kiigazító levele a Vujovits Vladimír interjú 279. oldalán elhangzott kijelentések kapcsán (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2014. Процитовано 10 червня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  44. Lengyel József: Szembesítés. — Bp.: Magvető, 1988. —
  45. Lengyel József noteszeiből 1955—1975. — Bp.: Magvető, 1989. — ISBN 9634 1595 3
  46. Незабудки / Йожеф Лендел. — Москва, Известия, 1990.
  47. Очная ставка / Йожеф Лендел. — Москва, Радуга, 1990.
  48. Йожеф Лендел: Просроченный долг / Составитель, переводчик и автор послесловия Т. Лендел. — 2016. ISBN 978-5-9-4280-67-3

Посилання

  • A magyar irodalom arcképcsarnoka. Magyar Elektronikus Könyvtár. Процитовано 26 липня 2015.
  • Varga Béla, ред. (1998). . Veszprém: Veszprém Megyei Önkormányzat Közgyűlése. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 26 липня 2015.
  • Lengyeljozsef.lap.hu. Процитовано 26 липня 2015.
  • BOSNYÁK István KÉT TÁBORRENDSZER EPIKUS SZEMBESÍTÉSE / Híd (Novi Sad), 1988. 11. sz.
  • Gömöri György: Kicsi mérges antisztálinista / Egy szigetlakó feljegyzéseiből. 1996
  • George Gömöri: József Lengyel: Chronicler of Cruel Years // Books Abroad. Vol. 49, No. 3 (Summer, 1975), pp. 471—474.
  • Kende Tamás: A szembesítés kínjai. Beszélő, 2006.
  • Vámos Miklós: Tudom, amit nem (Élet és irodalom. 48. évf. 44. szám)
  • Babus Antal: Oldás és kötés. Lengyel József és Tóth Viktor magyarországi és oroszországi pályája. Kiállítás. Bp., Orosz Kulturális Központ, 2000. szeptember 26 — október 6. Magyar Könyvszemle. 2000. 4. sz.
  • Kacsinecz Krisztián: Lágeripar és lágerirodalom // NOVA POSONIENSIA. A pozsonyi magyar tanszék évkönyve. Zborník Katedry maďarského jazyka a literatúry FF UK. — Szenczi Molnár Albert Egyesület és a KALLIGRAM Kiadó, 2011, p. 218—226.
  • Sinkó Ervin: Lengyel József: Elejétől végig // Híd (Újvidék). 1964. — 363—392. p. http://adattar.vmmi.org/cikkek/8460/hid_1964_04_02_sinko.pdf
  • В. Ельцов. Васильев: «Нужна еще и радость…» // Незабудки / Йожей Лендел. — М.:Радуга, 1990 — с. 5-9.
  • V. Z. Ézsau jegyében. Lengyel József: Ézsau mondja és Újra a kezdet // Híd (Újvidék). 1970. XXXIV. évf. 12. sz. — 1291—1295. p.
  • József Lengyel (1896—1975) Contemporary literary criticism. Vol. 7. Phyllis Carmel Mendelson and Dedria Bryfonski, ed. Detroit, Mich. : Gale Research, 1977.
  • MEMORIAL Deutschland
  • Лендьель, Йожеф
  • Norilskij Memorial. Vyp. 3. 1996. József Lengyel. Egy magyar a norilszki táborból
  • Lengyel, Jószef Österreichische Stalin-Opfer (bis 1945)
  • HUNLIT.hu
  • Babus Antal: Egy hagyaték regénye. Lengyel József kéziratainak sorsa // Örökségünk, élő múltunk. Gyűjtemények a Magyar Tudományos Akadémia Könyvtárában; Bp., 2001; 376—387. p.; A Magyar Tudományos Akadémia Könyvtárának közleményei. Új sorozat, 37 (112)
  • Lengyel J.: Életem, emlékeim // Az őszinteség lépcsőin / Lengyel József. Bp., Magvető, 1974. 397—414. p.
  • Lengyel József // Simon István: Írószobák. Bp., Gondolat, 1976. 49-69. o.
  • Magyar nagylexikon XIII. (Len-Mep). Főszerk. Bárány Lászlóné. Budapest: Magyar Nagylexikon. 2001. 8-9. p.
  • Sors és példa. Tanulmányok Lengyel Józsefről. Marcali, 1987. (A II. Lengyel József tudományos emlékülésen elhangzott előadások).
  • Szabó József: Lengyel József alkotásai és vallomásai tükrében. Bp. Szépirodalmi K., 1966. (Arcok és vallomások)
  • Találkozások Lengyel Józseffel. Marcali, 1984. (A Marcaliban 1982. május 20-21-én tartott tudományos tanácskozás anyaga).
  • Botka F.: Föld és külföld: Lengyel Józsefnek elveszettnek hitt regényeinek körvonalai // Jelszótól a világképig: Tanulmányok és cikkek a magyar szocialista irodalom történetéről / Botka Ferenc. — Bp. : Kossuth, 1982
  • Danyi Gábor: «Hivatalos szamizdat». Lengyel József Szembesítés című regényének kiadási stratégiai // Filológiai Közlöny. 2015. LXI. évf. 2. sz. 249—278. p.
  • Murányi Gábor: Kálvária-járó kicsi, mérges öregúr. A támogatott, tűrt és tiltakozó Lengyel József // Múlt-Kor. 2015. ősz. 102—107. p.
  • Bán Zoltán András: «Szent akartam lenni». Lengyel József (1896—1975) // Magyar Narancs. 2016. 28. évf. 15. sz. április 14. 36-39. p.
  • Лендел Т.: «Отвечаю за каждую свою строку…» // Просроченный долг / Йожеф Лендел. — 2016. — с. 438—514.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jozhef Lendel ugor Lengyel Jozsef v SRSR nosiv im ya Josip Pavlovich Lengiyel 4 serpnya 1896 Marcali Korolivstvo Ugorshina Avstro Ugorshina 14 lipnya 1975 Budapesht Ugorska Narodna Respublika ugorskij pismennik prozayik poet zhurnalist U tvorchosti vazhlive misce posidayut literaturni tvori pro radyanski tabori Jozhef LendelNarodivsya4 serpnya 1896 1896 08 04 1 2 3 d Ugorshina 4 Pomer14 lipnya 1975 1975 07 14 2 3 78 rokiv abo 12 lipnya 1975 1975 07 12 5 78 rokiv Budapesht Ugorska Narodna Respublika 4 zloyakisna puhlinaPohovannyaFarkashretiKrayina UgorshinaDiyalnistpismennik poet scenaristZakladdMova tvorivugorskaRoki aktivnostiz 1916Partiyad i Komunistichna partiya NimechchiniNagorodiPremiya imeni Koshuta 1963 d 1958 d 1957 Jozhef Lendel u VikishovishiOsvita ta rannya tvorchistNarodivsya v sim yi zamozhnogo selyanina batko mav vinogradniki zajmavsya vinorobstvom torguvav zernom ta svininoyu kupuvav ta perebudovuvav budinki Pochatkovu shkolu zakinchiv u ridnomu seli U pershomu klasi gimnaziyi navchavsya v misti Kesthej 1907 roku batko rozorivsya rodina pereyihala do Budapeshta 1913 roku batko pomer 1914 roku zakinchiv gimnaziyu ta vstupiv na filologichnij fakultet Budapeshtskogo universitetu de vidviduvav takozh lekciyi z istoriyi mistectv Pevnij chas paralelno buv sluhachem yuridichnogo fakultetu universitetu v Pozhoni 1916 roku uvijshov u gurtok molodih poetiv sho utvorivsya navkolo poeta avangardista Lajosha Kashshaka Pershi virshi opublikovano v zhurnali Kashshaka en Diya u travni 1916 roku U 1916 1917 rokah prodovzhuye publikuvatisya zhurnalah Kashshaka A tett i Ma Sogodni sho zminiv jogo 1917 roku bere uchast u spilnij zbirci Uj koltok konyve Kniga novih poetiv iz virshami Kashshaka i troh poetiv pochatkivciv 1917 roku pid vplivom revolyucijnih podij u Rosiyi razom iz troma inshimi molodimi poetami stvoryuye grupu revolyucijnih socialistichnih pismennikiv yaka progolosila programu literaturnogo zhurnalu Tisyacha dev yatsot simnadcyatij vihid yakogo zaboronila cenzura Vdalosya nadrukuvati lishe programu zhurnalu yaku poshiryuvali yak listivku Grupa takozh vipustila spilnu virshovanu zbirku 1918 Vizvolennya Tvorchist u 1920 ti 1930 ti roki1918 roku Lendel poznajomivsya z poglyadami ugorskogo teoretika marksizmu hu i vklyuchivsya v antivoyennu borotbu zblizivsya z kerivnikami nelegalnoyi grupi revolyucijnih socialistiv hu ta hu Pislya peremogi naprikinci listopada 1918 roku v Ugorshini burzhuaznoyi revolyuciyi Revolyuciyi ajstr viv revolyucijnu agitaciyu sered nezadovolenih yiyi rezultatami robitnikiv Pislya utvorennya UKP Ugorskoyi komunistichnoyi partiyi grupa priyednalasya do neyi Lendel stav spivrobitnikom organu kompartiyi Chervona gazeta V chasi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki redaguvav kulturnij dodatok do Veresh ujshag buv golovnim redaktorom gazeti Yunij proletar viv propagandistsko agitacijnu robotu sered robitnikiv ta soldativ Pislya porazki radyanskoyi respubliki kilka misyaciv perehovuvavsya v peredmisti ta samomu Budapeshti Hovayuchis u majsterni svogo druga hudozhnika napisav svoyu pershu novelu Zhittya bidnogo Gabora Kovacha bez morali Naprikinci 1919 roku jomu vdalosya vtekti do Avstriyi Na kordoni buv zatrimanij avstrijskoyu policiyeyu i pislya dopitu vidpravlenij do taboru dlya internovanih osib komunistiv politemigrantiv u zamok Karlshtajn an der Taya Vid 1920 do 1927 roku zhiv u Vidni Vid 1919 do 1921 roku buv chlenom Komunistichnoyi partiyi Avstriyi 1921 roku vijshov iz kompartiyi cherez principovi rozbizhnosti z pitannya pro teror U partiyu povernuvsya 1924 roku Protyagom 1922 1923 rokiv kilka semestriv buv studentom Videnskogo universitetu Odruzhivsya z Iren Korngauzer studentkoyu medichnogo fakultetu Kilka misyaciv voni blukali po znimnih kimnatah potim oselilisya v 43 mu socialistichnomu baraku gurtozhitku dlya bidnih u Grincingu todi peredmisti Vidnya Zajmavsya vipadkovoyu robotoyu dlya zarobitku zhiv na dopomogu z bezrobittya Shlyub z Iren buv nedovgim Publikuvavsya v ugorskih emigrantskih vidannyah Spivpracyuvav u gazeti Pro roki videnskoyi emigraciyi rozpoviv u knizi Videnski nabigi 1970 Pochav vidavati seriyu Biblioteka pismennikiv u yakij vijshlo tri knigi sered yakih jogo persha kniga O vira Yerusalim z odnojmennim virshem ta noveloyu Nimeckoyu movoyu vijshlo opovidannya ta kniga kazok Zajmavsya perekladami 1927 roku pereyihav do Berlina Pracyuvav u Antiimperialistichnij lizi u Profspilkovomu byuleteni organi Chervonogo internacionalu profspilok Profinternu Naprikinci 1929 roku redaguvav zhurnal Der drohende Krieg Zagroza vijni Spivpracyuvav u nizci komunistichnih gazet i zhurnaliv Berlin am Morgen Welt am Abend Film und Volk 1930 roku pracyuvav na nimeckij proletarskij kinostudiyi Veltflm ta Prometeus film 1929 roku napisav knigu pro Ugorsku Radyansku Respubliku Vishegradska vulicya Pereyizd do SRSRNaprikinci kvitnya 1930 roku yak korespondent gazeti Berlin am morgen priyihav do SRSR Buv takozh korespondentom gazeti Veltam abend u veresni 1930 roku perejshov na robotu v Profintern na posadu referenta j zaviduvacha socialno ekonomichnogo viddilu spivpracyuvav u byuleteni Social ekonomishe arbejter rundshau organi Profinternu U 1932 1934 rokah buv redaktorom ugorskogo zhurnalu Sharlo esh kalapach Serp i molot potim pracyuvav scenaristom na kinostudiyi Mizhrabpomfilm Yizdiv krayinoyu Donbas Engels pisav narisi opovidannya 1932 roku odruzhivsya z Ninoyu Sergiyivnoyu Kizevalter vikladachkoyu ritmiki 1936 roku prijnyav radyanske gromadyanstvo u radyanskih dokumentah stav nazivatisya Josip Pavlovich Lengiyel 1932 roku ugorskoyu movoyu vijshla Vishegradska vulicya 1933 roku pid nazvoyu Istorichnij reportazh ros Istoricheskij reportazh rosijskoyu Takozh pracyuvav nad kilkoma romanami Rozdili z romanu pro zhittya inozemnih fahivciv u SRSR Inozemci ugorska nazva Fold es kulfold nadrukovano v Sharlo esh kalapach a takozh rosijskoyu movoyu v zhurnali ru Roman Moskovskij posol geroyem yakogo buv posol Vejmarskoyi Nimechchini v SRSR graf Ulrih fon Brokdorf Rancau zalishivsya nezakinchenim 1937 roku pochav roman Nespokijne zhittya Ferenca Prenna Gotuvav knigu berlinskih reportazhiv Berlin 1930 rukopis yakoyi zberigsya v jogo arhivi 1934 roku prijnyatij kandidatom u chleni Spilki radyanskih pismennikiv Aresht tabori pozbavlennya prav21 lyutogo 1938 roku Jozhefa Lendela zaareshtovano U travni 1939 roku za virokom ON zasudzheno do 8 rokiv vipravno trudovih taboriv VTT U chervni 1939 roku dostavleno do Norillagu de perebuvav do 1943 roku potim buv perevedeno v inshi tabori Krasnoyarskogo krayu v Kansku Ilanskomu Zvilneno 29 grudnya 1946 roku Oselivsya na 101 mu kilometri v Aleksandrovi Spochatku sistematichno yizdiv do Moskvi provodiv po kilka dniv iz sim yeyu Buv zarahovanij perekladachem do ru Perekladav ugorskoyu movoyu tvori O Tolstogo M Kocyubinskogo redaguvav perekladi Pochav sam pisati zokrema napisav kazku rosijskoyu movoyu ta opovidannya Alka Navesni 1947 roku podav dokumenti dlya povernennya na batkivshinu U viyizdi jomu vidmovili u kvitni 1948 roku prote jogo pro ce ne povidomili Vzimku 1948 roku do moskovskoyi kvartiri prijshli z perevirkoyu dokumentiv ta zastali jogo tam Vin otrimav pripis protyagom 24 godin povernutisya za miscem propiski do Aleksandrova Tam vin upershe zustriv Olgu Sergiyivnu Ancipo Chikunsku vdovu radyanskogo diplomata ru Yak chlenkinya sim yi zradnika batkivshini za virokom ON vona vidbula 5 rokiv u Akmolinskomu tabori druzhin zradnikiv batkivshini V Aleksandrovi vona bula propisana v tomu zh budinku ale zhila v Moskvi u znajomih i yij takozh bulo nakazano prozhivati za miscem propiski Drugij aresht22 listopada 1948 roku Lendela povtorno zaareshtuvali Aleksandrovi Spochatku jogo utrimuvali u Aleksandrivskij v yaznici potim pereveli do Volodimirskoyi v yaznici 9 lyutogo 1949 roku ON zasudila jogo do dovichnogo zaslannya U berezni 1949 roku etapovano do Sibiru Vidbuvav zaslannya v seli Dzerzhinskogo rajonu Krasnoyarskogo krayu Pracyuvav yak vilnonajmanij u miscevomu kolgospi storozhem vuglepalom lisnikom U Makarovo pochav pisati opovidannya ta povisti pro perezhite v taborah sho zgodom uvijshli do jogo tabirnogo ciklu Voseni 1949 roku jogo vignannya dobrovilno rozdilila O Z Ancipo Chikunska 26 lipnya 1954 roku zaareshtovano v Dzerzhinskomu 1 veresnya 1954 roku zasudzheno narodnim sudom Dzerzhinskogo rajonu Krasnoyarskogo krayu do troh rokiv VTT Visnovok vidbuvav do 23 lyutogo 1955 roku Naprikinci lyutogo 1955 roku razom iz Olgoyu Sergiyivnoyu povernuvsya do Moskvi U travni 1955 roku za vzayemnoyu zgodoyu oformiv rozluchennya z druzhinoyu i odruzhivsya z O S Ancipo Chikunskoyu 25 chervnya 1955 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR reabilituvala Lendela cherez vidsutnist skladu zlochinu Povernennya na batkivshinuU serpni togo zh roku razom iz druzhinoyu pislya 36 rokiv emigraciyi Jozhef Lendel povernuvsya na batkivshinu Jomu vdalosya provezti yak rukopisi sho zbereglisya v Moskvi tak i napisani v Makarovi 1956 roku vijshla kniga Klyuch iz opovidannyami stvorenimi v 1930 ti roki 1957 roku Vishegradska vulicya 1958 roku opublikovano rozpochatij v emigraciyi ta zakinchenij na batkivshini roman Nespokijne zhittya Ferenca Prenna U 1959 1960 pokah vin napisav istorichnij roman pro proyektuvannya ta budivnictvo pershogo postijnogo mostu cherez Dunaj Lancyugovogo mostu Secheni Tvorci mostu Vlitku 1960 zdijsniv poyizdku v Kitaj i napisav knigu dorozhnih vrazhen Shukayu seredinu Kitayu sho vijshla 1963 roku V ostanni roki zhittya jogo civilnoyu druzhinoyu bula Ilona Margittayi Z O S Ancipo Chikunskoyu voni rozlucheni ne buli do kincya zhittya pismennika pidtrimuvali druzhni stosunki 1968 roku razom zi svoyeyu podrugoyu perekladachkoyu jogo tvoriv anglijskoyu movoyu de pridbav budinok u seli roztashovanomu za 5 km vid pivnichnogo berega Balatonu de zhiv vid vesni do oseni Naprikinci zhittya znovu pochav pisati virshi a takozh zvernuvsya do novogo zhanru dramaturgiyi Pohovanij na cvintari Farkashreti v Budapeshti Na mogili vstanovleno pam yatnik roboti skulptora Ugorskij hroniker GULAGuPislya povernennya batkivshinu osnovne misce v tvorchosti zajmala tema stalinskih taboriv U comu bachiv svij obov yazok lyudini ta pismennika Naprikinci 1950 h rokiv pracyuvav nad tvorami yaki pochav pisati u Makarovi Robotu nad tabirnim ciklom zakinchiv 1958 roku Ci tvori pochali publikuvati Ugorshini 1957 roku 1961 roku vijshla kniga Charodij yaka krim povisti yaka dala nazvu zbirci vklyuchala she p yat opovidan i povistej na cyu temu 1962 roku v ugorskih literaturnih zhurnalah opublikovano she tri tvori Nezabudki Zhovti maki ta Malenkij serditij starij pan V en ye zapis pro te sho ortodoksalnij istorikinya marksistka hu podala cherez publikaciyu povisti Malenkij serditij starij pan dopovidnu zapisku na im ya en vidpovidalnogo za ideologichnu politiku krayini hu golovnogo redaktora zhurnalu de yiyi bulo opublikovano poperedili shob nadali vin utrimuvavsya vid opublikuvannya podibnih tvoriv Odnak koli pislya opublikuvannya v listopadi 1962 roku v zhurnali Novij svit povisti Odin den Ivana Denisovicha O I Solzhenicina stalo vidomo sho yiyi terminovo perekladayut ugorskoyu movoyu L Illesh virishiv opublikuvati povist Lendela Vid pochatku do kincya yaka vzhe yakijs chas lezhala v redakciyi Takim chinom v Ugorshini publikaciya povisti Lendela na misyac viperedila povist Solzhenicina I oskilki ostannyu shvalila radyanska kritika gazeta napala na Lendela z proradyanskih pozicij protistavivshi zhittyestverdnij tvir radyanskogo pismennika krivomu dzerkalu Lendela U berezni 1963 roku Lendelu prisudzheno Premiyu imeni Koshuta za tvorchist u cilomu ta zokrema za povist Charodij U dokladnomu povidomlenni pro prisudzhennya premiyi radiostanciya Vilna Yevropa nazvala Lendela ugorskim Solzhenicinim pidkreslyuyuchi sho prigolomshlivoyi sili povist Lendela pro zhittya za kolyuchim drotom radyanskih koncentracijnih taboriv i pro sumnu dolyu uv yaznenih za hudozhnoyu cinnistyu istorichnoyu tochnistyu ne postupayetsya povisti Solzhenicina A za lapidarnistyu prostotoyu rozpovidi tragichnistyu istoriyi mozhlivo j perevershuye yiyi Odnak prisudzhennya Premiyi imeni Koshuta ne usunulo obmezhen shodo publikuvannya tvoriv Lendela pro tabori Lishe 1964 roku opublikovano jogo novu knigu Prostrochenij borg do yakoyi uvijshli tvori pro tabori Ugorska vlada pragnula vsilyako pereshkoditi opublikuvannyu jogo tvoriv za kordonom Prote v 1965 1968 rokah knigi Lendela vijshli osnovnimi svitovimi movami Roman Vich na vich 1960 roku Lendel pochav pracyuvati nad novimi romanami Vin zadumav cikl iz p yati romaniv ob yednanih spilnimi geroyami 1965 roku opublikovano dva romani pid spilnoyu nazvoyu Sho lyudina vitrimaye Spovid Riharda Trenda ta I znovu spochatku Do cogo zh ciklu vhodit roman Vich na vich Ochna stavka yakij pismennik zakinchiv naprikinci 1965 roku Diya romanu ohoplyuye dva dni rannoyi vesni 1948 roku i vidbuvayetsya v ugorskomu posolstvi v Moskvi ta Aleksandrovi Majzhe sim rokiv pismennik viboryuvav opublikuvannya romanu U rezultati naprikinci 1971 roku roman vijshov zakritim vidannyam na pravah rukopisu tirazhem 100 chi 200 primirnikiv 1973 roku roman vijshov anglijskoyu movoyu v Angliyi ta v perekladi Iloni Duchinskoyi za psevdonimom Anna Novotna 1975 roku francuzkoyu j rosijskoyu movoyu v Londoni Borotba za opublikuvannya romanu zavadila pismenniku napisati p yatij roman sho zalishivsya v urivkah diya yakogo mala vidbuvatisya v Ugorshini bezposeredno pered podiyami Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku ta pislya neyi Ostanni roki zhittya vnutrishnya emigraciyaNaprikinci zhittya pismennik zhiv u vnutrishnij emigraciyi Vin ne bachiv ni evolyucijnogo ni revolyucijnogo shlyahu zmini socialistichnoyi ekonomichnoyi sistemi 1968 roku ostatochno porvav iz komunizmom hocha do kincya zhittya zberigav livi perekonannya vistupav za socialnu spravedlivist 21 serpnya 1968 roku koli vijska krayin Varshavskogo dogovoru zokrema j Ugorshini vtorglisya do Chehoslovachchini vin zapisav u shodenniku sho ne vvazhaye sebe bilshe chlenom partiyi Zamovchuvannya pislya smerti ta falsifikaciya poglyadiv pismennikaU zapoviti napisanomu 1970 roku pismennik zaboroniv ulashtovuvati jomu oficijnij pohoron Vin prosiv pomistiti jogo literaturnu spadshinu do publichnoyi biblioteki chi arhivu Odnak jogo volyu bulo porusheno Pislya jogo smerti vladi vdalosya te chogo voni daremno namagalisya dosyagti za jogo zhittya Jogo predstavlyali yak odnogo iz zasnovnikiv kompartiyi yakij ni na hvilinu ne zasumnivavsya v komunistichnih idealah U toj samij chas jogo knizhki majzhe ne vihodili Shodenniki rukopisi listuvannya trivalij chas buli zakriti vid doslidnikiv Lishe v 1988 1989 rokah vijshli spochatku roman a potim kniga Z zapisnikiv Jozhefa Lendela 1955 1975 sho mistila chastinu jogo shodennikiv U SRSR tvori Lendela pro stalinski tabori stali vidomimi lishe 1990 roku koli vijshli dvi knigi Lendela yaki vklyuchali znachnu chastinu jogo tabirnih tvoriv Do 120 richchya pismennika 2016 roku rosijskoyu movoyu vidano knigu Prostrochenij borg do yakoyi uvijshli vsi tvori prisvyacheni radyanskim taboram ta zaslannyu a takozh urivki zi sibirskih zoshitiv 1950 1954 rokiv ta vityagi iz zapisnikiv 1955 1975 rokiv bagato z yakih opublikovano za rukopisami vpershe Pislyamova T Lendel mistit rozpovid pro zhittya pismennika peredusim pro chvert stolittya provedenu v SRSR yaka dala material dlya tvoriv sho uvijshli do knigi pro borotbu za yih publikaciyu na batkivshini i za kordonom pro evolyuciyu poglyadiv pismennika sho v rezultati prijshov do rozrivu z komunistichnoyu ideologiyeyu Pam yat1980 pochesnij gromadyanin mista hu 1982 1 sha naukova konferenciya v Marcali 1985 u misti hu na chest pismennika nazvano vulicyu 1986 u Marcali vidkrito pogruddya pismennika roboti skulptorki Katalin Gera i nazvano jogo im yam miscevij krayeznavchij muzej nini Muzej mista Marcali 2012 roku pam yatnik pereneseno do Sadu Lendela yakij nosit im ya batka pismennika Pala Lendela oskilki tam bulo jogo zemelne volodinnya 1986 na budinku v seli Monoslo vstanovleno pam yatnu doshku 1986 2 ga naukova konferenciya v Marcali 1999 v Aleksandrovi a potim u Moskvi vidbulisya vistavki Ugorci v Aleksandrovi Pismennik Jozhef Lendel ta hudozhnik Viktor Toot provedeni ru Aleksandrov ta Ugorskim kulturnim centrom Moskva 1999 na budinku v yakomu v 1947 1948 rokiv zhiv J Lendel v Aleksandrovi vul 3 tya Likoushinska 26 vidkrito memorialnu doshku 2005 u Marcali v Parku skulptur na vul Sicheni vstanovleno pam yatnik J Lendelu skulptorka Katalin Gera Inshomovni vidannya knig J LendelaSternekund und Reinekund Sechs Marchen Drezden Verlagsanst Proletarischer Freidenker Deutschlands 1923 Des armen Gabor Kovacs Lebenslauf Regensburg Habbel amp Naumann Verlag 1923 Izobretatel Andreas Moskva Izd CK MOPR 1930 Istoricheskij reportazh Moskva Sovetskaya Literatura 1933 Tri domny Moskva Zhurn gaz Obedinenie CK MOPR 1933 Visegrader Strasse Berlin Budapest Dietz Corvina 1959 Bespokojnaya zhizn Ferenca Prenna ili strelki ukazyvayut budushee Moskva Inostr lit 1961 Batte il cuore della Cina Milano Milano Nuova 1964 Bosorak Bratislava Slovensky spisovatel 1965 Dal principio alla fine Milano Ferro 1965 Sortilegio Milano Ferro 1965 From beginning to end London Peter Owen 1966 Prenn drifting a novel London Peter Owen 1966 Das unruhige Leben des Ferenc Prenn Berlin Volk u Welt 1966 Le pain amer Paris Denoel 1966 Die Attraktionen des Herrn Tordeky und andere Erzahlungen Reinbeck bei Hamburg Rowohlt 1967 Carodejnik Praha Odeon 1967 From beginning to end Englewood Cliffs Prentic Hall 1968 The judge s chair A novel London Peter Owen 1968 Fra begyindelsen til enden og andre fortaellinger Kobenhavn Samleren 1969 Acta Sanctorum and other tales London Peter Owen 1970 Czarownik Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1971 Confrontation London Peter Owen 1973 Confrontation Secaucus N J Citadel Press 1973 Licom k licu London Overseas Publications Interchange Ltd 1975 Deux communistes Paris Fayard 1975 Endurance humaine Bp Corvina 1976 Die Bekenntnisse des Richard Trend Berlin Weimar Aufbau Verlag 1976 Pohnuty zivot Ference Prenna Praha Odeon 1976 Attila Bic Bozi Praha Lidove nakladatelstvi 1978 The Bridgebuilders Bp Corvina 1979 Die Kettenbrucke Berlin Verlag der Nation Corvina 1981 Izbrannoe Moskva Hud lit ra 1984 Gegenuberstellung Frankfurt Neue Kritik 1990 Nezabudki Moskva Izvestiya 1990 Ochnaya stavka Moskva Raduga 1990 Prosrochennyj dolg 2016 Filmi za tvorami J Lendela1963 Kantata Za opovidannyam Oldas es kotes rezhiser Miklosh Yancho 1968 Vengraf Televizijnij film za odnojmennim opovidannyam rezhiser Yene Horvat 1969 Agitatori Film za tvorami Ervina Shinko Jozhefa Lendela ta in rezhiseri Dezho Marton ta Gabor Bodi 1969 Ya Ferenc Prenn Televizijnij film za romanom Nespokijne zhittya Ferenca Prenna rezhiser Marton Keleti 1970 Charodij Televizijnij film za odnojmennim opovidannyam rezhiser Miklosh Sinetar 1974 Viznannya Televizijnij film za tvorami Lendela rezhiser Ishtvan Egri 1986 Vishegradska vulicya Televizijnij film rezhiser Jozhef Rust 1989 Zhovti maki Televizijnij film rezhiser Miklosh Biro PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119048922 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Takozh zustrichayetsya napisannya prizvisha Lendyel Lengiyel Lengel Lengyel Lengel Szabo Jozsef Lengyel Jozsef alkotasai es vallomasai tukreben Bp Szepirodalmi K 1966 Arcok es vallomasok A Tett 1916 II evf maj 6 13 sz Uj koltok konyve Gyorgy Matyas Kassak Lajos Komjat Aladar Lengyel Jozsef lirai antologiaja Bp Kiadja a Ma folyoirat 1917 Szechy Andras Az orosz szocialista forradalom hatasa a magyarorszagi munkasmozgalomra Kilencszaztizenhet Kialtvany Ezredveg 2007 11 sz 1918 Szabadulas Bp Krausz J es Tarsa nyomdaja 1918 Eletem emlekeim Az oszinteseg lepcsoin Lengyel Jozsef Bp Magveto 1974 405 old Osterreichisches Staatsarchiv AdR NPA Liasse Ungarn 881 Fol 128 http metropolis in transition at wissenschaft jozsef lengyel die strasse der flucht 2023 05 26 u Wayback Machine RGASPI F 495 Op 199 D 1039 L 6 Lengyel Jozsef Becsi portyak originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 o hit Jeruzsalem Gabriel Lajos valtozasai Lengyel Jozsef Wien 1923 Des armen Gabor Kovacs Lebenslauf Jozsef Lengyel Ungarische Erzahler Hrgs Ubertr von Stefan J Klein 2 Band Regensburg Leipzig Habbel amp Neumann 1923 Die Welt Literatur Nr 8 Reihe 5 1 20 S Lengyel Jozsef Sternekund und Reinekund originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Botka Ferenc A Sarlo es Kalapacs 1929 1937 Jelszotol a vilagkepig Botka Ferenc Bp Kossuth 1982 56 92 p Visegradi ucca Tortenelmi riport Lengyel Jozsef Moszkva A Szovjetunioban elo Kulfoldi Munkasok Kiadovallalata 1932 189 p A Sarlo es Kalapacs konyvtara Istoricheskij reportazh Iosif Lengel M Sovetskaya literatura 1933 204 s Lengiel I Inostrancy Glavy iz romana Oktyabr 1934 8 MTAKK Ms 5538 3 Noteszek 1973 dec 23 MTAKK Ms 5535 32 RGASPI F 495 OP 199 D 1039 L 091 Alka Farkas dakszli elmelkedesei tanitasai ertekezesei a kutyafajisagrol fajfolenyrol es fokepp A ketlabuak tokeletes egyszeru es magas dressurajarol Lengyel Jozsef elfelejtett publikalatlan irasa Tekintet 2006 19 evf 3 9 30 p Kniga Pamyati Repressirovannaya Rossiya originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Postanovlenie ot 2 okt 1954 g o sdache lichno uchyotnogo dela na Lengiel Iosifa Pavlovicha v 1 specotdel UMGB lt upravlenie Ministerstva gosudarstvennoj bezopasnosti gt Krasnoyarskogo kraya Kserokopiya Osobistij arhiv T Lendel MTAKK Ms 5538 4 Dovidka 2477 12 072 pro reabilitaciyu vidana Vikonkomom STChK i ChP SRSR 15 lipnya 1955 roku Osobistij arhiv T Lendel MTAKK Ms 5537 138 O S Ancipo Chikunska pomerla 19 serpnya 1979 roku Pohovana v odnij mogili z cholovikom Lengyel Jozsef Igezo elbeszelesek Bp Szepirodalmi Kiado 1961 HU OSA 300 40 5 Fonds 300 Subfonds 407 Series 5 Archival box 110 Illes L Lengyel Jozsef a lagerekrol Az iro magantortenelme Illes Lajos Bp Het Krajcar Kiado 2008 33 p Illes L Lengyel Jozsef a torvenyserto perekrol es a kenyszermunka taborokrol Az Uj iras hoskora Illes Lajos Bp Het Krajcar Konyvkiado 2002 72 p Zala T Felismeresek es felreismeresek az Ivan Gyenyiszovics egy napja korul Magyar Nemzet 1963 februar 17 HU OSA RFE RL Collection Background Reports REPORT 32 3 151 The Hungarian Solzhenitsin Speaks Up 1963 3 26 AB 17 pages Lengyel Jozsef Szembesites Kezirat gyanant S l s a lt Bp Kossuth K 1971 gt Noteszek 1974 julius 31 MTAKK Ms 5535 33 Noteszek 1968 augusztus 21 MTAKK Ms 5535 22 Babus Antal Egy hagyatek regenye Lengyel Jozsef keziratainak sorsa Oroksegunk elomultunk Gyujtemenyek a Magyar Tudomanyos Akademia Konyvtaraban Bp 2001 pp 376 387 Lengyel Tatjana Lengyel Jozsef iro lanya 2012 majus 23 an erkezett kiigazito levele a Vujovits Vladimir interju 279 oldalan elhangzott kijelentesek kapcsan PDF Arhiv originalu PDF za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lengyel Jozsef Szembesites Bp Magveto 1988 ISBN 963 14 1241 5 Lengyel Jozsef noteszeibol 1955 1975 Bp Magveto 1989 ISBN 9634 1595 3 Nezabudki Jozhef Lendel Moskva Izvestiya 1990 Ochnaya stavka Jozhef Lendel Moskva Raduga 1990 Jozhef Lendel Prosrochennyj dolg Sostavitel perevodchik i avtor poslesloviya T Lendel 2016 ISBN 978 5 9 4280 67 3PosilannyaA magyar irodalom arckepcsarnoka Magyar Elektronikus Konyvtar Procitovano 26 lipnya 2015 Varga Bela red 1998 Veszprem Veszprem Megyei Onkormanyzat Kozgyulese Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2015 Lengyeljozsef lap hu Procitovano 26 lipnya 2015 BOSNYAK Istvan KET TABORRENDSZER EPIKUS SZEMBESITESE Hid Novi Sad 1988 11 sz Gomori Gyorgy Kicsi merges antisztalinista Egy szigetlako feljegyzeseibol 1996 George Gomori Jozsef Lengyel Chronicler of Cruel Years Books Abroad Vol 49 No 3 Summer 1975 pp 471 474 Kende Tamas A szembesites kinjai Beszelo 2006 Vamos Miklos Tudom amit nem Elet es irodalom 48 evf 44 szam Babus Antal Oldas es kotes Lengyel Jozsef es Toth Viktor magyarorszagi es oroszorszagi palyaja Kiallitas Bp Orosz Kulturalis Kozpont 2000 szeptember 26 oktober 6 Magyar Konyvszemle 2000 4 sz Kacsinecz Krisztian Lageripar es lagerirodalom NOVA POSONIENSIA A pozsonyi magyar tanszek evkonyve Zbornik Katedry madarskeho jazyka a literatury FF UK Szenczi Molnar Albert Egyesulet es a KALLIGRAM Kiado 2011 p 218 226 Sinko Ervin Lengyel Jozsef Elejetol vegig Hid Ujvidek 1964 363 392 p http adattar vmmi org cikkek 8460 hid 1964 04 02 sinko pdf V Elcov Vasilev Nuzhna eshe i radost Nezabudki Jozhej Lendel M Raduga 1990 s 5 9 V Z Ezsau jegyeben Lengyel Jozsef Ezsau mondja es Ujra a kezdet Hid Ujvidek 1970 XXXIV evf 12 sz 1291 1295 p Jozsef Lengyel 1896 1975 Contemporary literary criticism Vol 7 Phyllis Carmel Mendelson and Dedria Bryfonski ed Detroit Mich Gale Research 1977 MEMORIAL Deutschland Lendel Jozhef Norilskij Memorial Vyp 3 1996 Jozsef Lengyel Egy magyar a norilszki taborbol Lengyel Joszef Osterreichische Stalin Opfer bis 1945 HUNLIT hu Babus Antal Egy hagyatek regenye Lengyel Jozsef keziratainak sorsa Oroksegunk elo multunk Gyujtemenyek a Magyar Tudomanyos Akademia Konyvtaraban Bp 2001 376 387 p A Magyar Tudomanyos Akademia Konyvtaranak kozlemenyei Uj sorozat 37 112 Lengyel J Eletem emlekeim Az oszinteseg lepcsoin Lengyel Jozsef Bp Magveto 1974 397 414 p Lengyel Jozsef Simon Istvan Iroszobak Bp Gondolat 1976 49 69 o ISBN 963 280 421 X Magyar nagylexikon XIII Len Mep Foszerk Barany Laszlone Budapest Magyar Nagylexikon 2001 8 9 p ISBN 963 9257 07 9 Sors es pelda Tanulmanyok Lengyel Jozsefrol Marcali 1987 A II Lengyel Jozsef tudomanyos emlekulesen elhangzott eloadasok ISBN 963 03 2586 1 Szabo Jozsef Lengyel Jozsef alkotasai es vallomasai tukreben Bp Szepirodalmi K 1966 Arcok es vallomasok Talalkozasok Lengyel Jozseffel Marcali 1984 A Marcaliban 1982 majus 20 21 en tartott tudomanyos tanacskozas anyaga ISBN 963 03 1810 5 Botka F Fold es kulfold Lengyel Jozsefnek elveszettnek hitt regenyeinek korvonalai Jelszotol a vilagkepig Tanulmanyok es cikkek a magyar szocialista irodalom torteneterol Botka Ferenc Bp Kossuth 1982 ISBN 963 09 2028 X Danyi Gabor Hivatalos szamizdat Lengyel Jozsef Szembesites cimu regenyenek kiadasi strategiai Filologiai Kozlony 2015 LXI evf 2 sz 249 278 p Muranyi Gabor Kalvaria jaro kicsi merges oregur A tamogatott turt es tiltakozo Lengyel Jozsef Mult Kor 2015 osz 102 107 p Ban Zoltan Andras Szent akartam lenni Lengyel Jozsef 1896 1975 Magyar Narancs 2016 28 evf 15 sz aprilis 14 36 39 p Lendel T Otvechayu za kazhduyu svoyu stroku Prosrochennyj dolg Jozhef Lendel 2016 s 438 514

Дата публікації:
Топ