Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Азербайджансько вірменські відносини азерб Azərbaycan Ermənistan münasibətləri вірм Հայ ադրբեջանական հարաբերություններ і

Азербайджансько-вірменські відносини

Азербайджансько-вірменські відносини

Азербайджансько-вірменські відносини (азерб. Azərbaycan–Ermənistan münasibətləri, вірм. Հայ-ադրբեջանական հարաբերություններ) — історичні і поточні двосторонні відносини між Азербайджаном і Вірменією.

Азербайджансько-вірменські відносини
image
image
Вірменія 		image
Азербайджан

Дипломатичні відносини між цими двома державами відсутні значною мірою через досі не припинений карабаський конфлікт.

Ці країни-сусідки мали офіційні державні відносини в 1918—1921 роках як Перша Республіка Вірменія та Азербайджанська Демократична Республіка, протягом їхньої короткої незалежності внаслідок розпаду Російської імперії. Ці взаємини існували від періоду після Російської революції до моменту, коли їх окупувала й анексувала Радянська Росія. Через дві війни, які вели ці держави в минулому столітті — одну з 1918 до 1921 та другу у 1988—1994 роках — їхні відносини залишаються напруженими. На тлі все ще не завершених військових дій набуло широкого розмаху придушення (цензура і стигматизація) суспільної пам'яті про співжиття радянських часів.

Історія

Відносини у 1918-1921

Після роздрібнення Закавказької федерації у зв'язку з проголошенням 26 травня 1918 р. незалежності Демократичної Республіки Грузії Азербайджан і Вірменія проголосили свою незалежність в один і той самий день, 28 травня 1918 р. Як Вірменія, так і Азербайджан претендували на територію, яку вони вважали історично та етнічно своєю; ці територіальні спори призвели до Вірмено-азербайджанської війни в 1918—1920 роках — низки конфліктів, які закінчилися лише тоді, коли Вірменію та Азербайджан анексувала Радянська Росія, утворивши Вірменську РСР і Азербайджанську РСР відповідно.

Радянський період (1922—1991)

Після створення СРСР у 1922 р. Азербайджанська РСР і Вірменська РСР стали його складовими частинами, спочатку у складі Закавказької РСР, а з 1936 р. як окремі союзні республіки. Відносини між двома народами, у тому числі в Нагірно-Карабаській автономній області, були загалом мирними та дружніми аж до оновлення компартійно-радянської системи в СРСР, утвореннями якого залишалися ці дві країни. Попри те, що час від часу відбувалися протистояння, зокрема громадські протести 1948 та 1964 років у Вірменії, які призвели до відтоку великої кількості азербайджанців, вони залишалися невідомими широкій громадськості через сувору радянську цензуру.

Карабаська війна

Див. також: Перша карабаська війна

1988 року вірмени Карабаху проголосували за відокремлення та приєднання до Вірменії. Це запустило хвилю погромів вірмен переважно в трьох містах Азербайджану: Сумгаїті, Баку і Кіровабаді та призвело до військового конфлікту, який дістав назву Нагірно-карабаська війна. Вона де-факто обернулася вірменською окупацією колишньої НКАО та сімох прилеглих азербайджанських територій. Це просування було фактично зупинено, коли обидві сторони домовилися дотримуватися режиму припинення вогню, який діяв із травня 1994 року. Наприкінці 1995 року Вірменія та Азербайджан погодилися на перемовини задля пошуку шляхів урегулювання конфлікту щодо Нагірного Карабаху за посередництва Мінської групи ОБСЄ. Нині у цій Мінській групі співголовують США, Франція та Росія, а до її складу входять Вірменія, Азербайджан, Туреччина та кілька західноєвропейських країн.

Під час конфлікту найбільше карабаське місто Степанакерт з кінця 1991 року до травня 1992 року азербайджанські війська, в результаті чого як цивільні, так і озброєні вірмени зазнавали обстрілів. Невибіркові обстріли, снайперська стрілянина та повітряні атаки вбили або покалічили сотні мирних жителів, зруйнували оселі, лікарні та інші будівлі, які не були законними військовими цілями, і взагалі тероризували цивільне населення. Азербайджан заблокував усе життєво необхідне постачання, включаючи воду, електроенергію, продукти харчування та ліки, що спричинило багато смертей. Г'юман Райтс Вотч повідомляє, що ключовими базами, які використовувалися для бомбардувань, були міста Ходжали та Шуша.

На цьому тлі 26 лютого 1992 року трапилася ходжалинська різня — масове вбивство етнічних азербайджанців міста Ходжали. За даними Human Rights Watch, трагедія сталася, коли велика колона жителів у супроводі кількох десятків бійців, що відступали, втекла з міста, яке не встояло перед вірменськими військами. Наближаючись до кордону з Азербайджаном, вони натрапили на вірменський військовий пост і були обстріляні.

1994—2015

Після війни відносини між Вірменією та Азербайджаном залишилися дуже напруженими. Громадянам Вірменії, людям та тим, хто відвідав спірну область, заборонено в'їзд до Азербайджану без попереднього офіційного дозволу.

4 березня 2008 року спалахнули найбільші після припинення вогню 1994 збройні сутички між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах. Бої між двома сторонами були короткими, з невеликими втратами з обох сторін

У червні 2010 року відбулося нетривале розгортання конфлікту, що призвело до загибелі чотирьох вірменських вояків та одного азербайджанського. Зіткнення відбулося на наступний день після мирних переговорів між президентами двох країн у Москві.

31 серпня 2010 року в результаті зіткнення на кордоні загинули троє вірмен і двоє азербайджанців. Вірменська армія заявила, що загинули до семи азербайджанців. Обидві сторони звинувачували в інциденті одна одну.

24 червня 2011 року обидві сторони зустрілися в Казані, щоб домовитися про розв'язання нагірно-карабаського питання, але переговори закінчилися провалом. Після зриву перемовин президент Азербайджану Ільхам Алієв використав військовий парад до Дня національного порятунку 26 червня, щоб попередити Вірменію, що Азербайджан може силою повернути Нагірний Карабах

Того ж року президент Азербайджану на Конгресі азербайджанців світу заявив, що вірмени в Карабаху гості, а вірменську державу побудовано на історичних азербайджанських землях. Водночас коментуючи цю заяву, МЗС Вірменії звинуватило Алієва у незнанні історії спірного регіону, міжнародного права та суті переговорного процесу. «Він живе у світі ілюзій. У разі поновлення бойових дій важко сказати, столиця якої держави погодилася б прихистити пана Алієва», — йшлося у заяві вірменського зовнішньополітичного відомства.

5 жовтня 2011 року внаслідок прикордонних зіткнень у районі Нагірного Карабаху загинули один вірменський солдат і двоє азербайджанців. Того самого дня двоє вірмен дістали поранення від снайперського вогню. Ще один насильницький інцидент стався 5 червня 2012 року, коли, за даними азербайджанської сторони, вірменські війська перетнули кордон і перш, ніж відступити, застрелили п'ятьох азербайджанських вояків. Вірменія відкинула це твердження та звинуватила Азербайджан у тому, що він першим перетнув кордон.

21 січня 2014 року президент Азербайджану Ільхам Алієв під час візиту до другого за величиною міста Азербайджану Гянджі заявив, звертаючись до внутрішньо переміщених осіб, що «сучасна Вірменія — це історична азербайджанська земля» і пообіцяв, що його нація повернеться на всі її історичні землі. Він додав, що відступ вірмен із Карабаху та прилеглих до нього районів має бути лише «першою фазою» розв'язання вірменсько-азербайджанського спору, проте не уточнив, коли саме, на його думку, це може статися. Ця заява Алієва пролунала менш ніж через два дні після смертоносної перестрілки на північному сході Карабаху, в результаті якої загинув один вірменський вояк, що вірменські військовики пояснюють як наслідок атаки азербайджанських спецпризначенців на їхні бойові позиції.

Зіткнення між вірменськими та азербайджанськими силами знову мали місце з 27 липня по 8 серпня 2014 р. Повідомляли, що кількість жертв цих сутичок була чи не найвищою з часів угоди про припинення вогню 1994.

2016—2020

image
Зустріч прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Давосі (Швейцарія), січень 2019 р.

Після зіткнення 2016 року, під час якого загинуло орієнтовно 350 військовослужбовців і мирних жителів з обох боків, Азербайджан оголосив одностороннє припинення вогню (зіткнення почалися, коли азербайджанські війська завдали ударів, щоб відновити контроль над поясом територій навколо відколеного Нагірного Карабаху, окупованим карабаськими вірменами за підтримки Вірменії).

Виступаючи на VI з'їзді правлячої партії «Єні Азербайджан» 8—9 лютого 2018 року, президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що «азербайджанці повинні повернутися на свої історичні землі», перелічивши низку місцевостей Вірменії включно зі столицею цієї країни. Назвавши Єреван історичною землею азербайджанців, куди вони повинні повернутися, він означив це як політичну і стратегічна мету, до якої азербайджанці мають поступово наближатися. «Наші історичні землі — Еріванське ханство, Зангезур, Гейче (область навколо озера Севан), про це має знати, як наше молоде покоління, так і весь світ», — наголосив у промові Алієв. Ці його слова залишили деяку двозначність щодо того, що саме він мав на увазі під «поверненням» азербайджанців до Вірменії, але речник МЗС Азербайджану Хікмет Гаджієв сказав, що «це не територіальні претензії, а відновлення історичної справедливості», додавши, що «азербайджанці мають право повернутися на свої історичні землі, заявити свої права на власність і відвідати кладовища своїх пращурів». Деякі азербайджанські коментатори виправдовували заяви Алієва, вказуючи на схожі коментарі вірмен, які іноді після рішучої військової перемоги над Азербайджаном вихваляються, що «питимуть чай у Баку».

У дорадянську епоху вірмени справді становили меншість у тих районах, які згадував Алієв, а мусульмани (не тільки азербайджанці) — більшість. Але азербайджанці були лише невеликою меншістю в Баку у дожовтневі часи: напередодні Першої світової війни їх майже переважали вірмени, які також становили більшість у більшій частині східної Туреччини до того, як були вигнані під час геноциду.

Водночас Вірменія і Нагірний Карабах послідовно не погоджуються повернути ситуацію на вихідні позиції з 1988 року, коли Карабах належав до Азербайджану.

Відновлення боїв у 2020 році

Докладніше: Друга карабаська війна

Із 12 по 18 липня 2020 року обидві сторони зіткнулися у збройній сутичці на вірменсько-азербайджанському кордоні (Тавуш і відповідно). Було залучено артилерію, танки та ударні безпілотники, а загинули щонайменше 17 солдатів та цивільна особа. Набагато більше було поранених. Обидві сторони повідомили про чотирьох загиблих командирів або молодших офіцерів армії, причому одного азербайджанського генерал-майора.

27 вересня 2020 року поновилися запеклі бої на нагірно-карабаській лінії зіткнення між місцевими вірменськими та азербайджанськими військами. Вірменія, Нагірний Карабах (або фактична територія Арцаху) та Азербайджан оголосили воєнний стан і мобілізували нових і наявних військовозобов'язаних та професіональних вояків.

9 жовтня 2020 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала до невідкладного припинення вогню, посилаючись на страждання мирного населення в зоні карабаського конфлікту. Вона також висловила занепокоєння щодо перенаселених районів, які стають мішенями для важкої зброї.

17 жовтня міністри закордонних справ Вірменії та Азербайджану оголосили про нову угоду щодо припинення вогню після телефонних розмов між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та його політичними візаві. Лавров наполегливо закликав країни дотримуватися московської домовленості. Проте обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я, що сприяло подальшому продовженню конфлікту. Бачелет висловила стурбованість можливими воєнними злочинами під час зіткнень між Вірменією та Азербайджаном у зоні нагірно-карабасського конфлікту. 30 жовтня 2020 року Вірменія та Азербайджан досягли згоди у питанні утримання від навмисного нападу на цивільне населення, та незважаючи на це, повідомлялося про артилерійські удари по населених пунктах.

Припинення вогню

image
Лінія фронту на момент підписання угоди з територіальними здобутками Азербайджану під час війни, позначеними червоним, Лачинським коридором у віданні російських миротворців, виділеним синім, і районами, які Вірменія передасть Азербайджану (заштрихованими)

Угода про припинення вогню, на яку 9 листопада 2020 року за посередництвом Росії погодилися Вірменія, Азербайджан і Республіка Арцах (не підписант) і яка набула чинності опівночі 10 листопада 2020 року за московським часом, поклала край усім бойовим діям у карабаському регіоні. Азербайджан заявив про перемогу, оскільки він здобув контроль над 5 містами, 4 селищами, 240 селами і всім азербайджансько-іранським кордоном. До 1 грудня 2020 року до Азербайджану переходили деякі райони Нагірного Карабаху разом з усіма окупованими вірменами територіями навколо Нагірного Карабаху. Азербайджану також надавався прямий сухопутний доступ до його ексклаву Нахічевань коридором через Вірменію.

Близько 2000 російських вояків під командуванням Рустама Мурадова розгорнуто у вигляді миротворчих сил для захисту сухопутного коридору між Вірменією та Нагірно-Карабаською областю на строк не менш ніж п'ять років. Російські військовослужбовці також чатують дороги, що сполучають Азербайджан і Нахічевань.

Див. також

Примітки

  1. Leupold, David (2020). Embattled Dreamlands. The Politics of Contesting Armenian, Kurdish and Turkish Memory. New York: Routledge. с. 194.
  2. Human rights and democratization in the newly independent states of the former Soviet Union, Volume 4; Volume 85. United States. Congress. Commission on Security and Cooperation in Europe. 1993. с. 125.
  3. The Daily Telegraph, Azeri jets bomb capital of enclave - Aug 23, 1992
  4. Bloodshed in the Caucasus: escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh. Human Rights Watch, 1992. , 9781564320810, p. 32
  5. . Human Rights Watch. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 27 листопада 2021.
  6. Bloodshed in the Caucasus: escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh. 1992, page 12; 34
  7. de Waal, Thomas (2004). Black garden: Armenia and Azerbaijan through peace and war. ABC-CLIO. с. 172—173. ISBN . оригіналу за 3 червня 2016.
  8. Kristen Eichensehr, William Michael Reisman. Stopping wars and making peace: studies in international intervention, 2009, Martinus Nijhoff Publishers p. 63,
  9. Annika Rabo, Bo Utas. "The role of the state in West Asia", Istanbul 2005, p. 175,
  10. Azerbaijan Country Page [ 2009-03-08 у Wayback Machine.]. : Advocates on Behalf of Jews in Russia, Ukraine, the Baltic States & Eurasia. Accessed 23 May 2010.
  11. Azerbaijan doesn't allow Armenians in the country - Panarmenian.net. оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 9 березня 2013.
  12. Karabakh casualty toll disputed. BBC News. 5 березня 2008. оригіналу за 9 March 2008. Процитовано 5 березня 2008. (англ.)
  13. Fatal Armenian-Azeri border clash. BBC News. 5 березня 2008. оригіналу за 5 March 2008. Процитовано 5 березня 2008. (англ.)
  14. Four Armenians and one Azeri killed in Karabakh clash. Reuters. 19 червня 2010. оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 3 вересня 2012.
  15. BBC News - Several killed in Nagorno-Karabakh clash. Bbc.co.uk. 1 вересня 2010. оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 3 вересня 2012.
  16. Armenia, Azerbaijan fail to reach agreement on Nagorny Karabakh | World | RIA Novosti. En.rian.ru. 9 квітня 2012. оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 3 вересня 2012.
  17. . . 6 липня 2011. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021].
  18. . ArmeniaDiaspora.com. 6 жовтня 2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 3 вересня 2012.
  19. . Bbc.co.uk. 5 червня 2012. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2012.
  20. . https://www.azatutyun.am/ (англійською) . Радіо Азатутюн. 22 січня 2014 року. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  21. 8 Azerbaijani soldiers killed in shootout on Armenian-Azerbaijani contact line. Vestnik Kavkaza. 1 серпня 2014. оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 3 серпня 2014. ...becoming the most violent incident since the 1994 ceasefire agreement.
  22. Khojoyan, Sara; Agayev, Zulfugar (1 серпня 2014). . Bloomberg News. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2014.
  23. Nagorno-Karabakh fighting: Azerbaijan 'calls truce' (англ.). № bbc.com. BBC. BBC. 3 квітня 2016. оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  24. Botelho, Greg; Tuysuz, Gul; Berlinger, Joshua (3 квітня 2016). Azerbaijan declares unilateral ceasefire amid Nagorno-Karabakh violence. № CNN Online. оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  25. Жуков, Сергій (09 лютого 2018). . Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  26. . Eurasianet. 13 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 29 листопада 2021.
  27. . АрміяINFORM. 24 липня 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  28. . . 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2021.
  29. . Reuters. 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2021.
  30. . UN News. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  31. . CBC News. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
  32. . UN News. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  33. . RIA Novosti (рос.). 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  34. . RIA Novosti (рос.). 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  35. . RIA Novosti (рос.). 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  36. . CNN Türk (тур.). 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  37. Kramer, Andrew E. (10 листопада 2020). Facing Military Debacle, Armenia Accepts a Deal in Nagorno-Karabakh War. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  38. . Інформаційне агентство «Туран» (англійською) . 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  39. . . 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  40. . BBC News. 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.

Додаткова література

  • Sauerborn, Djan; Scianna, Bastian Matteo; Mazziotti, Marius: "Multipolarity is key: Assessing Azerbaijan's foreign policy" [ 4 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Azerbajdzhansko virmenski vidnosini azerb Azerbaycan Ermenistan munasibetleri virm Հայ ադրբեջանական հարաբերություններ istorichni i potochni dvostoronni vidnosini mizh Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu Azerbajdzhansko virmenski vidnosini Virmeniya Azerbajdzhan Diplomatichni vidnosini mizh cimi dvoma derzhavami vidsutni znachnoyu miroyu cherez dosi ne pripinenij karabaskij konflikt Ci krayini susidki mali oficijni derzhavni vidnosini v 1918 1921 rokah yak Persha Respublika Virmeniya ta Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika protyagom yihnoyi korotkoyi nezalezhnosti vnaslidok rozpadu Rosijskoyi imperiyi Ci vzayemini isnuvali vid periodu pislya Rosijskoyi revolyuciyi do momentu koli yih okupuvala j aneksuvala Radyanska Rosiya Cherez dvi vijni yaki veli ci derzhavi v minulomu stolitti odnu z 1918 do 1921 ta drugu u 1988 1994 rokah yihni vidnosini zalishayutsya napruzhenimi Na tli vse she ne zavershenih vijskovih dij nabulo shirokogo rozmahu pridushennya cenzura i stigmatizaciya suspilnoyi pam yati pro spivzhittya radyanskih chasiv IstoriyaVidnosini u 1918 1921 Pislya rozdribnennya Zakavkazkoyi federaciyi u zv yazku z progoloshennyam 26 travnya 1918 r nezalezhnosti Demokratichnoyi Respubliki Gruziyi Azerbajdzhan i Virmeniya progolosili svoyu nezalezhnist v odin i toj samij den 28 travnya 1918 r Yak Virmeniya tak i Azerbajdzhan pretenduvali na teritoriyu yaku voni vvazhali istorichno ta etnichno svoyeyu ci teritorialni spori prizveli do Virmeno azerbajdzhanskoyi vijni v 1918 1920 rokah nizki konfliktiv yaki zakinchilisya lishe todi koli Virmeniyu ta Azerbajdzhan aneksuvala Radyanska Rosiya utvorivshi Virmensku RSR i Azerbajdzhansku RSR vidpovidno Radyanskij period 1922 1991 Pislya stvorennya SRSR u 1922 r Azerbajdzhanska RSR i Virmenska RSR stali jogo skladovimi chastinami spochatku u skladi Zakavkazkoyi RSR a z 1936 r yak okremi soyuzni respubliki Vidnosini mizh dvoma narodami u tomu chisli v Nagirno Karabaskij avtonomnij oblasti buli zagalom mirnimi ta druzhnimi azh do onovlennya kompartijno radyanskoyi sistemi v SRSR utvorennyami yakogo zalishalisya ci dvi krayini Popri te sho chas vid chasu vidbuvalisya protistoyannya zokrema gromadski protesti 1948 ta 1964 rokiv u Virmeniyi yaki prizveli do vidtoku velikoyi kilkosti azerbajdzhanciv voni zalishalisya nevidomimi shirokij gromadskosti cherez suvoru radyansku cenzuru Karabaska vijna Div takozh Persha karabaska vijna 1988 roku virmeni Karabahu progolosuvali za vidokremlennya ta priyednannya do Virmeniyi Ce zapustilo hvilyu pogromiv virmen perevazhno v troh mistah Azerbajdzhanu Sumgayiti Baku i Kirovabadi ta prizvelo do vijskovogo konfliktu yakij distav nazvu Nagirno karabaska vijna Vona de fakto obernulasya virmenskoyu okupaciyeyu kolishnoyi NKAO ta simoh prileglih azerbajdzhanskih teritorij Ce prosuvannya bulo faktichno zupineno koli obidvi storoni domovilisya dotrimuvatisya rezhimu pripinennya vognyu yakij diyav iz travnya 1994 roku Naprikinci 1995 roku Virmeniya ta Azerbajdzhan pogodilisya na peremovini zadlya poshuku shlyahiv uregulyuvannya konfliktu shodo Nagirnogo Karabahu za poserednictva Minskoyi grupi OBSYe Nini u cij Minskij grupi spivgolovuyut SShA Franciya ta Rosiya a do yiyi skladu vhodyat Virmeniya Azerbajdzhan Turechchina ta kilka zahidnoyevropejskih krayin Pid chas konfliktu najbilshe karabaske misto Stepanakert z kincya 1991 roku do travnya 1992 roku azerbajdzhanski vijska v rezultati chogo yak civilni tak i ozbroyeni virmeni zaznavali obstriliv Nevibirkovi obstrili snajperska strilyanina ta povitryani ataki vbili abo pokalichili sotni mirnih zhiteliv zrujnuvali oseli likarni ta inshi budivli yaki ne buli zakonnimi vijskovimi cilyami i vzagali terorizuvali civilne naselennya Azerbajdzhan zablokuvav use zhittyevo neobhidne postachannya vklyuchayuchi vodu elektroenergiyu produkti harchuvannya ta liki sho sprichinilo bagato smertej G yuman Rajts Votch povidomlyaye sho klyuchovimi bazami yaki vikoristovuvalisya dlya bombarduvan buli mista Hodzhali ta Shusha Na comu tli 26 lyutogo 1992 roku trapilasya hodzhalinska riznya masove vbivstvo etnichnih azerbajdzhanciv mista Hodzhali Za danimi Human Rights Watch tragediya stalasya koli velika kolona zhiteliv u suprovodi kilkoh desyatkiv bijciv sho vidstupali vtekla z mista yake ne vstoyalo pered virmenskimi vijskami Nablizhayuchis do kordonu z Azerbajdzhanom voni natrapili na virmenskij vijskovij post i buli obstrilyani 1994 2015 Pislya vijni vidnosini mizh Virmeniyeyu ta Azerbajdzhanom zalishilisya duzhe napruzhenimi Gromadyanam Virmeniyi lyudyam ta tim hto vidvidav spirnu oblast zaboroneno v yizd do Azerbajdzhanu bez poperednogo oficijnogo dozvolu 4 bereznya 2008 roku spalahnuli najbilshi pislya pripinennya vognyu 1994 zbrojni sutichki mizh Virmeniyeyu ta Azerbajdzhanom za Nagirnij Karabah Boyi mizh dvoma storonami buli korotkimi z nevelikimi vtratami z oboh storin U chervni 2010 roku vidbulosya netrivale rozgortannya konfliktu sho prizvelo do zagibeli chotiroh virmenskih voyakiv ta odnogo azerbajdzhanskogo Zitknennya vidbulosya na nastupnij den pislya mirnih peregovoriv mizh prezidentami dvoh krayin u Moskvi 31 serpnya 2010 roku v rezultati zitknennya na kordoni zaginuli troye virmen i dvoye azerbajdzhanciv Virmenska armiya zayavila sho zaginuli do semi azerbajdzhanciv Obidvi storoni zvinuvachuvali v incidenti odna odnu 24 chervnya 2011 roku obidvi storoni zustrilisya v Kazani shob domovitisya pro rozv yazannya nagirno karabaskogo pitannya ale peregovori zakinchilisya provalom Pislya zrivu peremovin prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev vikoristav vijskovij parad do Dnya nacionalnogo poryatunku 26 chervnya shob poperediti Virmeniyu sho Azerbajdzhan mozhe siloyu povernuti Nagirnij Karabah Togo zh roku prezident Azerbajdzhanu na Kongresi azerbajdzhanciv svitu zayaviv sho virmeni v Karabahu gosti a virmensku derzhavu pobudovano na istorichnih azerbajdzhanskih zemlyah Vodnochas komentuyuchi cyu zayavu MZS Virmeniyi zvinuvatilo Aliyeva u neznanni istoriyi spirnogo regionu mizhnarodnogo prava ta suti peregovornogo procesu Vin zhive u sviti ilyuzij U razi ponovlennya bojovih dij vazhko skazati stolicya yakoyi derzhavi pogodilasya b prihistiti pana Aliyeva jshlosya u zayavi virmenskogo zovnishnopolitichnogo vidomstva 5 zhovtnya 2011 roku vnaslidok prikordonnih zitknen u rajoni Nagirnogo Karabahu zaginuli odin virmenskij soldat i dvoye azerbajdzhanciv Togo samogo dnya dvoye virmen distali poranennya vid snajperskogo vognyu She odin nasilnickij incident stavsya 5 chervnya 2012 roku koli za danimi azerbajdzhanskoyi storoni virmenski vijska peretnuli kordon i persh nizh vidstupiti zastrelili p yatoh azerbajdzhanskih voyakiv Virmeniya vidkinula ce tverdzhennya ta zvinuvatila Azerbajdzhan u tomu sho vin pershim peretnuv kordon 21 sichnya 2014 roku prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev pid chas vizitu do drugogo za velichinoyu mista Azerbajdzhanu Gyandzhi zayaviv zvertayuchis do vnutrishno peremishenih osib sho suchasna Virmeniya ce istorichna azerbajdzhanska zemlya i poobicyav sho jogo naciya povernetsya na vsi yiyi istorichni zemli Vin dodav sho vidstup virmen iz Karabahu ta prileglih do nogo rajoniv maye buti lishe pershoyu fazoyu rozv yazannya virmensko azerbajdzhanskogo sporu prote ne utochniv koli same na jogo dumku ce mozhe statisya Cya zayava Aliyeva prolunala mensh nizh cherez dva dni pislya smertonosnoyi perestrilki na pivnichnomu shodi Karabahu v rezultati yakoyi zaginuv odin virmenskij voyak sho virmenski vijskoviki poyasnyuyut yak naslidok ataki azerbajdzhanskih specpriznachenciv na yihni bojovi poziciyi Zitknennya mizh virmenskimi ta azerbajdzhanskimi silami znovu mali misce z 27 lipnya po 8 serpnya 2014 r Povidomlyali sho kilkist zhertv cih sutichok bula chi ne najvishoyu z chasiv ugodi pro pripinennya vognyu 1994 2016 2020 Zustrich prem yer ministra Virmeniyi Nikola Pashinyana z prezidentom Azerbajdzhanu Ilhamom Aliyevim u Davosi Shvejcariya sichen 2019 r Pislya zitknennya 2016 roku pid chas yakogo zaginulo oriyentovno 350 vijskovosluzhbovciv i mirnih zhiteliv z oboh bokiv Azerbajdzhan ogolosiv odnostoronnye pripinennya vognyu zitknennya pochalisya koli azerbajdzhanski vijska zavdali udariv shob vidnoviti kontrol nad poyasom teritorij navkolo vidkolenogo Nagirnogo Karabahu okupovanim karabaskimi virmenami za pidtrimki Virmeniyi Vistupayuchi na VI z yizdi pravlyachoyi partiyi Yeni Azerbajdzhan 8 9 lyutogo 2018 roku prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev zayaviv sho azerbajdzhanci povinni povernutisya na svoyi istorichni zemli perelichivshi nizku miscevostej Virmeniyi vklyuchno zi stoliceyu ciyeyi krayini Nazvavshi Yerevan istorichnoyu zemleyu azerbajdzhanciv kudi voni povinni povernutisya vin oznachiv ce yak politichnu i strategichna metu do yakoyi azerbajdzhanci mayut postupovo nablizhatisya Nashi istorichni zemli Erivanske hanstvo Zangezur Gejche oblast navkolo ozera Sevan pro ce maye znati yak nashe molode pokolinnya tak i ves svit nagolosiv u promovi Aliyev Ci jogo slova zalishili deyaku dvoznachnist shodo togo sho same vin mav na uvazi pid povernennyam azerbajdzhanciv do Virmeniyi ale rechnik MZS Azerbajdzhanu Hikmet Gadzhiyev skazav sho ce ne teritorialni pretenziyi a vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti dodavshi sho azerbajdzhanci mayut pravo povernutisya na svoyi istorichni zemli zayaviti svoyi prava na vlasnist i vidvidati kladovisha svoyih prashuriv Deyaki azerbajdzhanski komentatori vipravdovuvali zayavi Aliyeva vkazuyuchi na shozhi komentari virmen yaki inodi pislya rishuchoyi vijskovoyi peremogi nad Azerbajdzhanom vihvalyayutsya sho pitimut chaj u Baku U doradyansku epohu virmeni spravdi stanovili menshist u tih rajonah yaki zgaduvav Aliyev a musulmani ne tilki azerbajdzhanci bilshist Ale azerbajdzhanci buli lishe nevelikoyu menshistyu v Baku u dozhovtnevi chasi naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni yih majzhe perevazhali virmeni yaki takozh stanovili bilshist u bilshij chastini shidnoyi Turechchini do togo yak buli vignani pid chas genocidu Vodnochas Virmeniya i Nagirnij Karabah poslidovno ne pogodzhuyutsya povernuti situaciyu na vihidni poziciyi z 1988 roku koli Karabah nalezhav do Azerbajdzhanu Vidnovlennya boyiv u 2020 roci Dokladnishe Druga karabaska vijna Iz 12 po 18 lipnya 2020 roku obidvi storoni zitknulisya u zbrojnij sutichci na virmensko azerbajdzhanskomu kordoni Tavush i vidpovidno Bulo zalucheno artileriyu tanki ta udarni bezpilotniki a zaginuli shonajmenshe 17 soldativ ta civilna osoba Nabagato bilshe bulo poranenih Obidvi storoni povidomili pro chotiroh zagiblih komandiriv abo molodshih oficeriv armiyi prichomu odnogo azerbajdzhanskogo general majora 27 veresnya 2020 roku ponovilisya zapekli boyi na nagirno karabaskij liniyi zitknennya mizh miscevimi virmenskimi ta azerbajdzhanskimi vijskami Virmeniya Nagirnij Karabah abo faktichna teritoriya Arcahu ta Azerbajdzhan ogolosili voyennij stan i mobilizuvali novih i nayavnih vijskovozobov yazanih ta profesionalnih voyakiv 9 zhovtnya 2020 roku Verhovnij komisar OON z prav lyudini Mishel Bachelet zaklikala do nevidkladnogo pripinennya vognyu posilayuchis na strazhdannya mirnogo naselennya v zoni karabaskogo konfliktu Vona takozh vislovila zanepokoyennya shodo perenaselenih rajoniv yaki stayut mishenyami dlya vazhkoyi zbroyi 17 zhovtnya ministri zakordonnih sprav Virmeniyi ta Azerbajdzhanu ogolosili pro novu ugodu shodo pripinennya vognyu pislya telefonnih rozmov mizh ministrom zakordonnih sprav Rosiyi Sergiyem Lavrovim ta jogo politichnimi vizavi Lavrov napoleglivo zaklikav krayini dotrimuvatisya moskovskoyi domovlenosti Prote obidvi storoni zvinuvatili odna odnu v porushenni peremir ya sho spriyalo podalshomu prodovzhennyu konfliktu Bachelet vislovila sturbovanist mozhlivimi voyennimi zlochinami pid chas zitknen mizh Virmeniyeyu ta Azerbajdzhanom u zoni nagirno karabasskogo konfliktu 30 zhovtnya 2020 roku Virmeniya ta Azerbajdzhan dosyagli zgodi u pitanni utrimannya vid navmisnogo napadu na civilne naselennya ta nezvazhayuchi na ce povidomlyalosya pro artilerijski udari po naselenih punktah Pripinennya vognyu Liniya frontu na moment pidpisannya ugodi z teritorialnimi zdobutkami Azerbajdzhanu pid chas vijni poznachenimi chervonim Lachinskim koridorom u vidanni rosijskih mirotvorciv vidilenim sinim i rajonami yaki Virmeniya peredast Azerbajdzhanu zashtrihovanimi Ugoda pro pripinennya vognyu na yaku 9 listopada 2020 roku za poserednictvom Rosiyi pogodilisya Virmeniya Azerbajdzhan i Respublika Arcah ne pidpisant i yaka nabula chinnosti opivnochi 10 listopada 2020 roku za moskovskim chasom poklala kraj usim bojovim diyam u karabaskomu regioni Azerbajdzhan zayaviv pro peremogu oskilki vin zdobuv kontrol nad 5 mistami 4 selishami 240 selami i vsim azerbajdzhansko iranskim kordonom Do 1 grudnya 2020 roku do Azerbajdzhanu perehodili deyaki rajoni Nagirnogo Karabahu razom z usima okupovanimi virmenami teritoriyami navkolo Nagirnogo Karabahu Azerbajdzhanu takozh nadavavsya pryamij suhoputnij dostup do jogo eksklavu Nahichevan koridorom cherez Virmeniyu Blizko 2000 rosijskih voyakiv pid komanduvannyam Rustama Muradova rozgornuto u viglyadi mirotvorchih sil dlya zahistu suhoputnogo koridoru mizh Virmeniyeyu ta Nagirno Karabaskoyu oblastyu na strok ne mensh nizh p yat rokiv Rosijski vijskovosluzhbovci takozh chatuyut dorogi sho spoluchayut Azerbajdzhan i Nahichevan Div takozhAzerbajdzhansko virmenski vidnosini na pisennomu konkursi YevrobachennyaPrimitkiLeupold David 2020 Embattled Dreamlands The Politics of Contesting Armenian Kurdish and Turkish Memory New York Routledge s 194 Human rights and democratization in the newly independent states of the former Soviet Union Volume 4 Volume 85 United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe 1993 s 125 The Daily Telegraph Azeri jets bomb capital of enclave Aug 23 1992 Bloodshed in the Caucasus escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh Human Rights Watch 1992 ISBN 1 56432 081 2 9781564320810 p 32 Human Rights Watch Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 27 listopada 2021 Bloodshed in the Caucasus escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh 1992 page 12 34 de Waal Thomas 2004 Black garden Armenia and Azerbaijan through peace and war ABC CLIO s 172 173 ISBN 0 8147 1945 7 originalu za 3 chervnya 2016 Kristen Eichensehr William Michael Reisman Stopping wars and making peace studies in international intervention 2009 Martinus Nijhoff Publishers p 63 Annika Rabo Bo Utas The role of the state in West Asia Istanbul 2005 p 175 Azerbaijan Country Page 2009 03 08 u Wayback Machine Advocates on Behalf of Jews in Russia Ukraine the Baltic States amp Eurasia Accessed 23 May 2010 Azerbaijan doesn t allow Armenians in the country Panarmenian net originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2013 Karabakh casualty toll disputed BBC News 5 bereznya 2008 originalu za 9 March 2008 Procitovano 5 bereznya 2008 angl Fatal Armenian Azeri border clash BBC News 5 bereznya 2008 originalu za 5 March 2008 Procitovano 5 bereznya 2008 angl Four Armenians and one Azeri killed in Karabakh clash Reuters 19 chervnya 2010 originalu za 23 chervnya 2010 Procitovano 3 veresnya 2012 BBC News Several killed in Nagorno Karabakh clash Bbc co uk 1 veresnya 2010 originalu za 3 veresnya 2010 Procitovano 3 veresnya 2012 Armenia Azerbaijan fail to reach agreement on Nagorny Karabakh World RIA Novosti En rian ru 9 kvitnya 2012 originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 3 veresnya 2012 6 lipnya 2011 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 ArmeniaDiaspora com 6 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2012 Bbc co uk 5 chervnya 2012 Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2012 https www azatutyun am anglijskoyu Radio Azatutyun 22 sichnya 2014 roku Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 8 Azerbaijani soldiers killed in shootout on Armenian Azerbaijani contact line Vestnik Kavkaza 1 serpnya 2014 originalu za 12 listopada 2014 Procitovano 3 serpnya 2014 becoming the most violent incident since the 1994 ceasefire agreement Khojoyan Sara Agayev Zulfugar 1 serpnya 2014 Bloomberg News Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 29 serpnya 2014 Nagorno Karabakh fighting Azerbaijan calls truce angl bbc com BBC BBC 3 kvitnya 2016 originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Botelho Greg Tuysuz Gul Berlinger Joshua 3 kvitnya 2016 Azerbaijan declares unilateral ceasefire amid Nagorno Karabakh violence CNN Online originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Zhukov Sergij 09 lyutogo 2018 Dzerkalo tizhnya Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Eurasianet 13 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 10 travnya 2020 Procitovano 29 listopada 2021 ArmiyaINFORM 24 lipnya 2020 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 27 serpnya 2020 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 28 listopada 2021 Reuters 27 serpnya 2020 Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 28 listopada 2021 UN News Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 CBC News Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 18 zhovtnya 2020 UN News Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 2 listopada 2020 RIA Novosti ros 9 listopada 2020 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 RIA Novosti ros 9 listopada 2020 Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 RIA Novosti ros 9 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 CNN Turk tur 9 listopada 2020 Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 Kramer Andrew E 10 listopada 2020 Facing Military Debacle Armenia Accepts a Deal in Nagorno Karabakh War The New York Times amer ISSN 0362 4331 originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Informacijne agentstvo Turan anglijskoyu 11 listopada 2020 Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 10 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 BBC News 10 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 Dodatkova literaturaSauerborn Djan Scianna Bastian Matteo Mazziotti Marius Multipolarity is key Assessing Azerbaijan s foreign policy 4 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ