Агуакате́ки — індіанський народ групи мая на північному заході Гватемали. Чисельність 80 тисяч чоловік (станом на 1985 рік). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. Мова агуакатек підгрупи маме гілки кіче. Поширена також іспанська мова. Агуакатеки — католики.
Агуакатеки | |
---|---|
Кількість | 80 000 (1985) |
Ареал | північний захід Гватемали |
Раса | монголоїдна |
Мова | агуакатек, іспанська мова |
Релігія | католицизм |
Традиційне заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець, в теплих долинах — томати, яблука, цибуля, картопля, какао, кава), в деяких місцях — орне. Окремі сім'ї розводять корів, свиней, овець, птицю. Зберігаються полювання, збиральництво. Розвинене візерункове ткацтво, виготовлення ліпної кераміки і плетіння, в тому числі на продаж (серед жінок).
Житло — прямокутне, однокамерне, з каменю або адобів, гілок або очерету, з двосхилим солом'яним дахом і прибудованою паровою лазнею.
Традиційний одяг зберігається у жінок — темна смугаста запашна спідниця, уіпіль з багатобарвним орнаментом, прямокутний вовняний плащ-ковдра, широкий візерунковий пояс, в волоссі — червона стрічка. Чоловічий одяг в основному креольського типу, поверх сорочки одягають вовняну накидку типу пончо, підперізуються візерунковим поясом. Жінки ходять босоніж, чоловіки носять сандалі і солом'яні капелюхи поверх яскравої хустки. Основа їжі — рослинна.
Великі і розширені, патрилейні патрилокальні сім'ї (2 — 4 покоління), що займають групу хатин, об'єднані в патроніміі. Рада старійшин села очолюється виборним алькальдом, який затверджується муніципальною владою. Культи святих патронів сіл, що супроводжуються публічними церемоніями і костюмованими святами, відправляються членами кофрадій. Зберігаються фольклор, дохристиянські вірування і обряди: сімейний культ священних колодязів, общинний культ печер і гір, жертвопринесення, аграрні, похоронні й поминальні ритуали, нагуалізм, чаклунство, знахарство і пророцтва. У ритуалах користуються древнім календарем мая.
Література
- Народы мира : историко-этнографический справочник / гл. ред. Ю. В. Бромлей. — Москва : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 41. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aguakate ki indianskij narod grupi maya na pivnichnomu zahodi Gvatemali Chiselnist 80 tisyach cholovik stanom na 1985 rik Vidnosyatsya do amerikanskoyi rasi velikoyi mongoloyidnoyi rasi Mova aguakatek pidgrupi mame gilki kiche Poshirena takozh ispanska mova Aguakateki katoliki AguakatekiKilkist80 000 1985 Arealpivnichnij zahid GvatemaliRasamongoloyidnaMovaaguakatek ispanska movaReligiyakatolicizm Tradicijne zanyattya ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo kukurudza kvasolya garbuz perec v teplih dolinah tomati yabluka cibulya kartoplya kakao kava v deyakih miscyah orne Okremi sim yi rozvodyat koriv svinej ovec pticyu Zberigayutsya polyuvannya zbiralnictvo Rozvinene vizerunkove tkactvo vigotovlennya lipnoyi keramiki i pletinnya v tomu chisli na prodazh sered zhinok Zhitlo pryamokutne odnokamerne z kamenyu abo adobiv gilok abo ocheretu z dvoshilim solom yanim dahom i pribudovanoyu parovoyu lazneyu Tradicijnij odyag zberigayetsya u zhinok temna smugasta zapashna spidnicya uipil z bagatobarvnim ornamentom pryamokutnij vovnyanij plash kovdra shirokij vizerunkovij poyas v volossi chervona strichka Cholovichij odyag v osnovnomu kreolskogo tipu poverh sorochki odyagayut vovnyanu nakidku tipu poncho pidperizuyutsya vizerunkovim poyasom Zhinki hodyat bosonizh choloviki nosyat sandali i solom yani kapelyuhi poverh yaskravoyi hustki Osnova yizhi roslinna Veliki i rozshireni patrilejni patrilokalni sim yi 2 4 pokolinnya sho zajmayut grupu hatin ob yednani v patronimii Rada starijshin sela ocholyuyetsya vibornim alkaldom yakij zatverdzhuyetsya municipalnoyu vladoyu Kulti svyatih patroniv sil sho suprovodzhuyutsya publichnimi ceremoniyami i kostyumovanimi svyatami vidpravlyayutsya chlenami kofradij Zberigayutsya folklor dohristiyanski viruvannya i obryadi simejnij kult svyashennih kolodyaziv obshinnij kult pecher i gir zhertvoprinesennya agrarni pohoronni j pominalni rituali nagualizm chaklunstvo znaharstvo i proroctva U ritualah koristuyutsya drevnim kalendarem maya LiteraturaNarody mira istoriko etnograficheskij spravochnik gl red Yu V Bromlej Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 S 41 ros