Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія грецького мистецтва розпочалася за часів Кікладської та Мінойської цивілізацій, продовжилась у наступні геометричний, архаїчний та класичний періоди (з подальшим розвитком у елліністичний). З перебігом історії грецьке мистецтво поглинало впливи східних цивілізацій, давньоримського мистецтва та його покровителів, ортодоксального християнства у візантійську еру та італійські та європейські в цілому ідеї від періоду романтизму (з пожвавленням в часи грецької революції) до модернізму та постмодернізму.
Грецьке мистецтво має переважно 5 виразів: архітектура, скульптура, живопис, гончарна справа та виробництво ювелірних прикрас.
Стародавній період
Створення виробів мистецтва в Греції почалися у доісторичних догрецьких Кікладській та Мінойській цивілізаціях, на які вчинили вплив і місцеві традиції, і мистецтво Стародавнього Єгипту.
Після них науковці виділять три періоди давньогрецького мистецтва, які приблизно відповідають історичним періодам з такими ж назвами: архаїчний, класичний та елліністичний. Архаїчна Греція як правило датується від 1000 р. до н. е. Перські війни між 480 та 448 р. до н. е. як правило вважаються межею між архаїчним та класичним періодами, а смерть Олександра Македонського у 323 р. до н. е. вважається межею між класичним та елліністичним періодами. Звичайно, різні форми мистецтва розвивались з різною швидкістю у різних частинах Греції, та певним чином відрізнялись у різних митців , і різкого переходу від одного мистецького періоду до другого не було.
Мистецтво Стародавньої Греції вчинило величезний вплив на культуру багатьох країн з давніх часів до сучасності, що особливо помітно в скульптурі та архітектурі. На Заході мистецтво Римської імперії значною мірою отримувало натхнення з грецьких зразків. На Сході завоювання Александра Македонського розпочали декілька століть обміну між культурами Греції, Центральної Азії та Індії, що створило греко-буддистське мистецтво, з впливом аж до Японії. Після Відродження в Європі, естетика гуманізму та високі технічні стандарти давньогрецького мистецтва надихали декілька поколінь європейських митців.
Візантійський період
Візантійське мистецтво є мистецтвом Візантійської або Східної Римської імперії з 5-го ст. н. е. до падіння Константинополя у 1453 р. Це термін також може використовуватись для мистецтва держав, які були сучасниками, але не частиною, імперії та поділяли її мистецтво, наприклад Болгарія, Україна (напр. Київська Русь), та Венеція, яка мала тісні зв'язки з Візантією незважаючи на те, що в інших аспектах була частиною західноєвропейської культури. Термін також може використовуватись для мистецтва народів колишньої Візантійської імперії під правлінням Османської імперії після 1453 р. У деяких аспектах візантійська мистецька традиція продовжується у країнах з православною церквою до сьогодні.
Візантійське мистецтво походило з давньогрецького і принаймні до 1453 року не відходило від класичної спадщини. Однак воно все ж мало декілька відмінних рис. Найбільш значущою з них була заміна давньогрецької естетики гуманізму на християнську етику. Якщо метою класичного мистецтва було прославляння людини, то візантійського — прославляння Бога. Замість оголених людей, з'явилися фігури Бога-Отця, Ісуса Христа, Діви Марії, святих та мучеників, які поступово стали домінуючим — та практично єдиним — фокусом візантійського мистецтва.
Македонське мистецтво (деколи також називають «Македонське відродження») — візантійське мистецтво за часів Македонської династії. Він розпочався з правлінням імператора Василія I з Македонської династії у 867 році, після скасування заборони на ікони (завершення іконоборства) та тривав до падіння цієї династії у середині 11 ст. Він збігся з Оттонським відродженням у Західній Європі. Спочатку розвивався живопис, та різьба по слоновій кістці (хоча скульптура в цілому для візантійського мистецтва була дуже нехарактерною). По мірі покращення військової ситуації Візантійської імперії, почала розвиватися архітектура — були замовлені нові церкви. Стиль візантійської церковної мозаїки стандартизованим. Найкраще збережені зразки — монастир Осіос-Лукас на материковій частині Греції та кафолікон монастиря Неа-Моні на острові Хіос.
Поствізантійський та сучасний період
Критська школа — це школа іконопису, також відома як поствізантійське мистецтво, період розквіту якої припав на період, коли Крит був під владою венеційців наприкінці Середньовіччя, з піком після падіння Константинополя. Ця школа була домінуючою у грецькому живописі 15-го, 16-го та 17-го ст. Митці цієї школи створили особливий стиль живопису під впливом одночасно європейських та східних мистецьких традицій та рухів; найбільший відомий з них — Ель Греко, оскільки він досяг найбільшого успіху у спробі створити кар'єру у Західній Європі, та найбільше відійшов від візантійського мистецтва у пізнішій творчості.
Семиострівна школа живопису (грец. Επτανησιακή Σχολή, також відома як Школа Іонічних островів) замінила Критську школу як головна школа грецького поствізантійського живопису після того, як Крит був захоплений османами у 1669 р. Як і Критська школа, вона поєднувала візантійські традиції зі зростаючим впливом західних мистецьких рухів, але і ній з'явилися перші суттєві зображення світських сюжетів. Школа була розташована на Іонічних островах, що не були частиною оттоманської Греції, з середини 17-го ст. до середини 19-го ст.
Сучасне грецьке мистецтво виникло з утворенням Грецького королівства, і почало розвиватись десь одночасно з періодом романтизму. Грецькі митці запозичили багато елементів від західноєвропейських колег, і наслідком став виразний стиль грецького романтичного мистецтва, натхненний як революційними ідеалами так і географією та історією країни. Після століть правління османів, у Греції, яка щойно стала незалежною, було мало можливостей отримати мистецьку освіту, тому для митців навчання за кордоном було необхідним. Більшість грецьких митців 19 ст. вирішувала навчатись у Мюнхені, що тоді був важливим центром мистецтв. Пізніше вони повернулись до Греції та поширювали свої знання там, але академічні та особисті зв'язки грецькими та мюнхенськими митцями породили грецьку (грецьке академічне мистецтво 19 ст.). Ніколаос Гізіс був викладачем та митцем Мюнхенської академії мистецтв і став головною фігурою серед грецьких митців. Багато з художників Мюнхенської школи предметами картин обирали грецьке щоденне життя, місцеві традиції та умови життя. В цей час з'явилося декілька відомих художників:
- Теодорос Врізакіс малював історичні картини, особливо натхненні грецькою війною за незалежність 1821 р.;
- Нікіфорос Літрас концентрувався на реалістичних зображеннях грецького життя;
- Георгіос Іаковідіс присвячував увагу немовлятам та малечі, пізніше він став першим директором нової Національної галереї Афін;
- також асоціювався з Мюнхенською школою, особливо у ранній творчості;
- Константінос Воланакіс отримував натхнення переважно від грецького моря
.
Іншими відомими художниками епохи були Теодоре Раллі, Іоанніс Алтамурас та народний художник Теофілос Хаціміхаіл, а скульпторами — Леонідас Дросіс (головною роботою якого став великий неокласичний орнамент Афінської академії), Лазарос Сохлс, Георгіос Віталіс, Дімітріос Філіпонтіс, Іоанніс Коссос, Яннуліс Халепас, Георгіос Бонанос та Лазарос Фіталіс.
Основні музеї та галереї Греції
Аттика
- Музей кікладського мистецтва
- Новий музей акрополя
- Національний археологічний музей (Афіни)
- Нумізматичний музей Афін
- Музей Бенакі
- Національна художня галерея (Афіни)
Салоніки
Крит
Корфу
Інші
Див. також
Примітки
- Henri Stierlin. Greece: From Mycenae to the Parthenon. Taschen, 2004.
- C. Mango, ed., The art of the Byzantine Empire, 312—1453: sources and documents (Inglewood Cliffs, 1972)
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2004. Процитовано 2 грудня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011. Процитовано 2 грудня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Ancient Greece website [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Art History Resources on the Web: Greek Art [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- A History of Greek Art by Frank Bigelow Tarbell
- A History Of Greek Art by F. B. Tarbell [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Byzantine Art Charles Diehl [ 13 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- National Gallery of Athens [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Грецію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya greckogo mistectva rozpochalasya za chasiv Kikladskoyi ta Minojskoyi civilizacij prodovzhilas u nastupni geometrichnij arhayichnij ta klasichnij periodi z podalshim rozvitkom u ellinistichnij Z perebigom istoriyi grecke mistectvo poglinalo vplivi shidnih civilizacij davnorimskogo mistectva ta jogo pokroviteliv ortodoksalnogo hristiyanstva u vizantijsku eru ta italijski ta yevropejski v cilomu ideyi vid periodu romantizmu z pozhvavlennyam v chasi greckoyi revolyuciyi do modernizmu ta postmodernizmu Grecke mistectvo maye perevazhno 5 viraziv arhitektura skulptura zhivopis goncharna sprava ta virobnictvo yuvelirnih prikras Starodavnij periodDokladnishe Davnogrecke mistectvo Dokladnishe Kikladske mistectvo Minojska civilizaciya ta Mikenska civilizaciya Zhinka shililasya pered vivtarem Chervonofigurnij kilik z Attiki 5 st do n e Stoa of Attalos Stvorennya virobiv mistectva v Greciyi pochalisya u doistorichnih dogreckih Kikladskij ta Minojskij civilizaciyah na yaki vchinili vpliv i miscevi tradiciyi i mistectvo Starodavnogo Yegiptu Pislya nih naukovci vidilyat tri periodi davnogreckogo mistectva yaki priblizno vidpovidayut istorichnim periodam z takimi zh nazvami arhayichnij klasichnij ta ellinistichnij Arhayichna Greciya yak pravilo datuyetsya vid 1000 r do n e Perski vijni mizh 480 ta 448 r do n e yak pravilo vvazhayutsya mezheyu mizh arhayichnim ta klasichnim periodami a smert Oleksandra Makedonskogo u 323 r do n e vvazhayetsya mezheyu mizh klasichnim ta ellinistichnim periodami Zvichajno rizni formi mistectva rozvivalis z riznoyu shvidkistyu u riznih chastinah Greciyi ta pevnim chinom vidriznyalis u riznih mitciv i rizkogo perehodu vid odnogo misteckogo periodu do drugogo ne bulo Mistectvo Starodavnoyi Greciyi vchinilo velicheznij vpliv na kulturu bagatoh krayin z davnih chasiv do suchasnosti sho osoblivo pomitno v skulpturi ta arhitekturi Na Zahodi mistectvo Rimskoyi imperiyi znachnoyu miroyu otrimuvalo nathnennya z greckih zrazkiv Na Shodi zavoyuvannya Aleksandra Makedonskogo rozpochali dekilka stolit obminu mizh kulturami Greciyi Centralnoyi Aziyi ta Indiyi sho stvorilo greko buddistske mistectvo z vplivom azh do Yaponiyi Pislya Vidrodzhennya v Yevropi estetika gumanizmu ta visoki tehnichni standarti davnogreckogo mistectva nadihali dekilka pokolin yevropejskih mitciv Vizantijskij periodDokladnishe Vizantijske mistectvo ta Mozayika monastirya Dafni bl 1100 r Vizantijske mistectvo ye mistectvom Vizantijskoyi abo Shidnoyi Rimskoyi imperiyi z 5 go st n e do padinnya Konstantinopolya u 1453 r Ce termin takozh mozhe vikoristovuvatis dlya mistectva derzhav yaki buli suchasnikami ale ne chastinoyu imperiyi ta podilyali yiyi mistectvo napriklad Bolgariya Ukrayina napr Kiyivska Rus ta Veneciya yaka mala tisni zv yazki z Vizantiyeyu nezvazhayuchi na te sho v inshih aspektah bula chastinoyu zahidnoyevropejskoyi kulturi Termin takozh mozhe vikoristovuvatis dlya mistectva narodiv kolishnoyi Vizantijskoyi imperiyi pid pravlinnyam Osmanskoyi imperiyi pislya 1453 r U deyakih aspektah vizantijska mistecka tradiciya prodovzhuyetsya u krayinah z pravoslavnoyu cerkvoyu do sogodni Vizantijske mistectvo pohodilo z davnogreckogo i prinajmni do 1453 roku ne vidhodilo vid klasichnoyi spadshini Odnak vono vse zh malo dekilka vidminnih ris Najbilsh znachushoyu z nih bula zamina davnogreckoyi estetiki gumanizmu na hristiyansku etiku Yaksho metoyu klasichnogo mistectva bulo proslavlyannya lyudini to vizantijskogo proslavlyannya Boga Zamist ogolenih lyudej z yavilisya figuri Boga Otcya Isusa Hrista Divi Mariyi svyatih ta muchenikiv yaki postupovo stali dominuyuchim ta praktichno yedinim fokusom vizantijskogo mistectva Makedonske mistectvo dekoli takozh nazivayut Makedonske vidrodzhennya vizantijske mistectvo za chasiv Makedonskoyi dinastiyi Vin rozpochavsya z pravlinnyam imperatora Vasiliya I z Makedonskoyi dinastiyi u 867 roci pislya skasuvannya zaboroni na ikoni zavershennya ikonoborstva ta trivav do padinnya ciyeyi dinastiyi u seredini 11 st Vin zbigsya z Ottonskim vidrodzhennyam u Zahidnij Yevropi Spochatku rozvivavsya zhivopis ta rizba po slonovij kistci hocha skulptura v cilomu dlya vizantijskogo mistectva bula duzhe neharakternoyu Po miri pokrashennya vijskovoyi situaciyi Vizantijskoyi imperiyi pochala rozvivatisya arhitektura buli zamovleni novi cerkvi Stil vizantijskoyi cerkovnoyi mozayiki standartizovanim Najkrashe zberezheni zrazki monastir Osios Lukas na materikovij chastini Greciyi ta kafolikon monastirya Nea Moni na ostrovi Hios Postvizantijskij ta suchasnij periodDokladnishe Kritska shkola ta Ikona Svyatogo Yevstahiya Kritska shkola Istoriya Alegoriya Istoriyi Nikolaos Gizis 1892 Kolona Afini Leonidas Drosis vstanovlena pered Afinskoyu akademiyeyu Kritska shkola ce shkola ikonopisu takozh vidoma yak postvizantijske mistectvo period rozkvitu yakoyi pripav na period koli Krit buv pid vladoyu venecijciv naprikinci Serednovichchya z pikom pislya padinnya Konstantinopolya Cya shkola bula dominuyuchoyu u greckomu zhivopisi 15 go 16 go ta 17 go st Mitci ciyeyi shkoli stvorili osoblivij stil zhivopisu pid vplivom odnochasno yevropejskih ta shidnih misteckih tradicij ta ruhiv najbilshij vidomij z nih El Greko oskilki vin dosyag najbilshogo uspihu u sprobi stvoriti kar yeru u Zahidnij Yevropi ta najbilshe vidijshov vid vizantijskogo mistectva u piznishij tvorchosti Semiostrivna shkola zhivopisu grec Eptanhsiakh Sxolh takozh vidoma yak Shkola Ionichnih ostroviv zaminila Kritsku shkolu yak golovna shkola greckogo postvizantijskogo zhivopisu pislya togo yak Krit buv zahoplenij osmanami u 1669 r Yak i Kritska shkola vona poyednuvala vizantijski tradiciyi zi zrostayuchim vplivom zahidnih misteckih ruhiv ale i nij z yavilisya pershi suttyevi zobrazhennya svitskih syuzhetiv Shkola bula roztashovana na Ionichnih ostrovah sho ne buli chastinoyu ottomanskoyi Greciyi z seredini 17 go st do seredini 19 go st Suchasne grecke mistectvo viniklo z utvorennyam Greckogo korolivstva i pochalo rozvivatis des odnochasno z periodom romantizmu Grecki mitci zapozichili bagato elementiv vid zahidnoyevropejskih koleg i naslidkom stav viraznij stil greckogo romantichnogo mistectva nathnennij yak revolyucijnimi idealami tak i geografiyeyu ta istoriyeyu krayini Pislya stolit pravlinnya osmaniv u Greciyi yaka shojno stala nezalezhnoyu bulo malo mozhlivostej otrimati mistecku osvitu tomu dlya mitciv navchannya za kordonom bulo neobhidnim Bilshist greckih mitciv 19 st virishuvala navchatis u Myunheni sho todi buv vazhlivim centrom mistectv Piznishe voni povernulis do Greciyi ta poshiryuvali svoyi znannya tam ale akademichni ta osobisti zv yazki greckimi ta myunhenskimi mitcyami porodili grecku grecke akademichne mistectvo 19 st Nikolaos Gizis buv vikladachem ta mitcem Myunhenskoyi akademiyi mistectv i stav golovnoyu figuroyu sered greckih mitciv Bagato z hudozhnikiv Myunhenskoyi shkoli predmetami kartin obirali grecke shodenne zhittya miscevi tradiciyi ta umovi zhittya V cej chas z yavilosya dekilka vidomih hudozhnikiv Teodoros Vrizakis malyuvav istorichni kartini osoblivo nathnenni greckoyu vijnoyu za nezalezhnist 1821 r Nikiforos Litras koncentruvavsya na realistichnih zobrazhennyah greckogo zhittya Georgios Iakovidis prisvyachuvav uvagu nemovlyatam ta malechi piznishe vin stav pershim direktorom novoyi Nacionalnoyi galereyi Afin takozh asociyuvavsya z Myunhenskoyu shkoloyu osoblivo u rannij tvorchosti Konstantinos Volanakis otrimuvav nathnennya perevazhno vid greckogo morya Inshimi vidomimi hudozhnikami epohi buli Teodore Ralli Ioannis Altamuras ta narodnij hudozhnik Teofilos Hacimihail a skulptorami Leonidas Drosis golovnoyu robotoyu yakogo stav velikij neoklasichnij ornament Afinskoyi akademiyi Lazaros Sohls Georgios Vitalis Dimitrios Filipontis Ioannis Kossos Yannulis Halepas Georgios Bonanos ta Lazaros Fitalis Osnovni muzeyi ta galereyi GreciyiAttika Muzej kikladskogo mistectva Novij muzej akropolya Nacionalnij arheologichnij muzej Afini Numizmatichnij muzej Afin Muzej Benaki Nacionalna hudozhnya galereya Afini Saloniki Arheologichnij muzej Salonik Muzej vizantijskoyi kulturi Krit Arheologichnij muzej Iraklionu Korfu Inshi Arheologichnij muzej Olimpiyi Nea MoniDiv takozhIstoriya Greciyi Kultura Greciyi Vizantijskij i hristiyanskij muzejPrimitkiHenri Stierlin Greece From Mycenae to the Parthenon Taschen 2004 C Mango ed The art of the Byzantine Empire 312 1453 sources and documents Inglewood Cliffs 1972 Arhiv originalu za 11 veresnya 2004 Procitovano 2 grudnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2011 Procitovano 2 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaAncient Greece website 17 travnya 2008 u Wayback Machine Art History Resources on the Web Greek Art 7 bereznya 2016 u Wayback Machine A History of Greek Art by Frank Bigelow Tarbell A History Of Greek Art by F B Tarbell 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Byzantine Art Charles Diehl 13 kvitnya 2020 u Wayback Machine National Gallery of Athens 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Greciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi