Єгипетська мова

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єгипетська арабська мова.

Єги́петська мова — мова давніх єгиптян. Є відгалуженням афразійської мовної родини. Найдавніші написи єгипетською мовою датуються 3200-м роком до н. е., таким чином, єгипетська мова є однією з перших мов, що мали писемність. Єгипетську мову використовували до кінця XVII-го століття у вигляді коптської мови. Жителі сучасного Єгипту спілкуються арабською мовою, а точніше єгипетським різновидом арабської мови, що поступово заступив коптську як мову у повсякденному вжитку після арабського завоювання Єгипту. Коптська мова й досі залишається літургійною мовою Коптської православної церкви.

Єгипетська мова
r n km.t
Поширена в	Єгипет і Стародавній Єгипет
Регіон	Стародавній Єгипет
Носії	мертва мова
Місце	вимерла
Писемність	Єгипетські ієрогліфи, ієратичне письмо, демотичне письмо, коптське письмо
Класифікація	Афразійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2	egy
ISO 639-3	egy
SIL	egy

Періодизація

Єгипетська мова пройшла такі стадії розвитку:

Папірус Еберс, видатний зразок ієратичного письма. У цьому фрагменті описується лікування астми.

• Староєгипетська мова, мова Стародавнього царства. Староєгипетською мовою розмовляли протягом 500 років починаючи від 2600 р. до н. е.
• Середньоєгипетська (класична) мова, Середнє царство до амарнського періоду. Середньоєгипетський період починається близько 2000 р. до н. е. і триває 700 років (до 1300 р. до н. е.), тоді його заступає новоєгипетський період. Однак сердньоєгипетська (класична єгипетська) мова лишається літературною мовою аж до IV-го століття н. е., подібно до того, як використовувалась латинська мова у Європі у середньовіччі й класична арабська мова в арабському світі сьогодні.
• Новоєгипетська мова (1300 р. до н. е. — 700 р. до н. е., амарнський період — третій перехідний період);
• Демотична мова, Пізнє царство — римський період. Демотична мова з'являється у VII століття до н. е. і є розмовною мовою до V-го століття н. е.
• Коптська мова, ранній римський період — Новий час. Коптська мова з'являється у перших століттях н. е. і використовується до XVI-го століття н. е., коли вона стала відомою європейським вченим епохи Відродження. Вона, імовірно, зберігалася аж до XIX-го століття в деяких віддалених селах Верхнього Єгипту. Бохейрський діалект коптської мови досі використовується у богослужіннях Коптської православної церкви.

У 1999 журнал Archaeology оприлюднив статтю, в якій стверджується, що найдавніші єгипетські письмові пам'ятки датуються , що «…ставить під сумнів поширене уявлення про те, що перші логограми, піктографічні символи, які позначають певні місця, об'єкти або кількість спершу еволюціонували у складніші фонетичні символи в Месопотамії».

Коптський напис III-го століття.

Староєгипетська, середньоєгипетська і новоєгипетська мови використовували єгипетські ієрогліфи й ієратичне письмо. Демотична мова записувалася письмом, що виникло з ієратичного; зовнішнім виглядом воно дещо нагадує сучасне арабське письмо і також писалося справа наліво (хоча ці види письма не споріднені). Коптська мова вживала коптський алфавіт, видозмінену форму грецької абетки, до якої було додано декілька символів з демотичного письма для передачі звуків, що їх не було в давньогрецькій мові.

У 7 ст. н. е. після завоювання Єгипту арабами адміністративною мовою країни стала арабська, що поступово витіснила коптську мову з повсякденного спілкування. Сьогодні коптська мова лишається літургічною мовою Коптської православної церкви і Коптської католицької церкви.

Структура мови

Єгипетська мова є типовою афразійською мовою. Основу єгипетської лексики складають триприголосні корені. Деякі корені складались лише з двох приголосних, наприклад <rʕ> /riʕa/ «сонце» (де [ʕ], імовірно, був дзвінким глотковим щілинним), але можливі також корені, що складались з більшої кількості приголосних, наприклад, /sḫdḫd/ «бути перевернутим догори дном» — з п'яти приголосних. Подібно до арабської, івриту та інших афразійських мов, шляхом зміни голосних кореня й додавання афіксів утворювались інші значення слів та похідні слова. Але, оскільки голосні не позначалися на письмі (за виключенням коптської мови), то справжню вимову слів важко реконструювати; тому, наприклад, орфографічне stp «вибирати» могло бути статичною або імперфектною формою дієслова або навіть віддієслівним іменником («вибирання»).

Фонологічно єгипетська мова розрізняла лабіальні, велярні, увулярні, глоткові і глотальні приголосні, подібно до арабської мови. Так само як і в інших афразійських мовах, розрізнялися глухі і емфатичні приголосні, хоча достоту невідомо, як реалізувались емфатичні приголосні.

У класичній єгипетській мові базовий порядок слів був VSO (присудок — підмет — прямий додаток); наприклад, речення «чоловік відчиняє двері» єгипетською було б wn s ˁ3, дослівно «відчиняє чоловік двері». Для передавання значень родового відмінку у єгипетській мові вживається так звана сполучена конструкція (status constructus), так само як і в івриті (сміхут), арабській (ідафа) та інших афразійських мовах. Ранні стадії єгипетської мови не мали артиклів, пізніше для цього стали вживатися слова p3, t3 і n3. Як в арабській, сомалійській і берберських мовах, є два роди — чоловічий і жіночий. Вживається однина, множина і двоїна, хоча остання з часом стає непродуктивною.

Єгипетське письмо

Ієрогліфічне письмо (sẖ3 n mdw nṯr) ієрогліфами

Більшість пам'яток єгипетською мовою — це написи ієрогліфічним письмом на камені. Однак насправді більшість текстів записано на папірусі ієратичним і (пізніше) демотичним письмом; більшість з них втрачено через недовговічність папірусу. Існувало також курсивне ієрогліфічне письмо, яким записувалися релігійні тексти на папірусі, наприклад Книга мертвих у період правління Рамессидів; це письмо було легшим у написанні за ієрогліфічне, але не було таким курсивним, як ієратичне, що широко застосовувало лігатури. Ієратичне письмо, у свою чергу, мало різновид, що вживався на кам'яних пам'ятниках, так звана «лапідарна ієратика». На останньому етапі розвитку мови усі ці оригінальні системи письма витіснив коптський алфавіт.

Ієрогліфічне письмо по-єгипетськи називалося «письмо божого слова» (sẖ3 n mdw nṯr). Ієрогліфи використовувались двояко: як ідеограми для позначення зображуваних понять і, частіше, для позначення звуків.

Фонетика

Оскільки на письмі передавались лише приголосні звуки, то консонантизм єгипетської мови нам відомий більше, аніж вокалізм. Акустичні й артикуляційні характерситики єгипетських приголосних звуків зроблено на основі даних коптської мови, а також порівнянням з іншими афразійськими мовами. Особливість єгипетської мови, а також семітських і кушитських мов (наприклад, сомалійської) — наявність «емфатичних приголосних». Раніше вважалося, що проривні характеризувалися опозицією глухі — дзвінкі, однак тепер вважається, що в єгипетській мові радше розрізнялися глухі й емфатичні проривні..

Голосні на письмі не передавались, отже їх реконструкція становить більшу проблему, базуючись в основному на коптському вокалізмі і передачі єгипетських власних імен іншими мовами. Оскільки архаїчну єгипетську мову і пізню єгипетську мову розділяє два тисячоліття (такий самий проміжок часу відділяє архаїчну латину від сучасної італійської мови), то, ймовірно, за цей час мова зазнала значних фонетичних змін. Свідченнями цих змін є помилки переписувачів. Фактична вимова єгипетської мови, реконструйована таким чином, використовується лише кількома спеціалістами; для усіх інших цілей використовується штучне «умовне читання», яке мало нагадує те, як єгипетська мова насправді вимовлялася.

Проривні

	Губно-губні		Альвеолярні		Палатальні		Велярні		Увулярні
	транслітерація	приблизна вимова	транслітерація	приблизна вимова	транслітерація	приблизна вимова	транслітерація	приблизна вимова	транслітерація	приблизна вимова
Глухі	p	[p]	t	[t]	ṯ	[c]	k	[k]	q (ḳ)	[q]
Дзвінкі	b	[b]
Емфатичні			d	[t']	ḏ	[c']	g	[k']

Єгипетське g могло позначати дві фонеми (g¹ і g²); обидві фонеми походять з афразійського /ɡ/.

Палатальний /c/ ṯ (емфатичний /cʼ/ ḏ) продовжує афразійські /q/ і /k/ (які злилися в демотичній мові з t і d)

Коптська мова

	Губно-губні		Альвеолярні		Палатальні		Велярні
	Літера	Приблизна вимова	Літера	Приблизна вимова	Літера	Приблизна вимова	Літера	Приблизна вимова
Глухі	ⲡ	[p]	ⲧ	[t]	ϭ	[c]	ⲕ	[k]
Дзвінкі			ⲇ	[d]			ⲅ	[g]
Емфатичні			ⲇ	[t']	ϫ	[c']	ⲅ	[k']

Щілинні

Губні		Альвеолярні				Велярні		Фарингальні		Глоттальні
	f		s (ś)		š		ẖ		ḥ		h
			z				ḫ (x)		ꜥ (ˁ)		ꜣ ( 3, ȝ)

s і z злилися у s в епоху Середнього царства.

ˁ («єгипетський айн») могло позначати /d/ за часів Стародавнього царства, яке у період Середнього царства еволюціонувало у глотковий.

Природа єгипетських ḫ і ẖ є дискусійною. Можливо, це дзвінкий і глухий велярні щілинні. Згідно з іншою точкою зору, ẖ був глухим палатальним щілинним.

3 часто ідентифікується як «єгипетський алеф» (твердий приступ), або як залишок фонеми r чи l.

ı͗, як алеф [ʔ] або [j].

y (ı͗ı͗) [j]

w, [w] або [u]

Носові

m

n

Плавні

r

l на письмі передавалося як n, r, j, nr або 3 або як rw (це звукосполучення позначалося ієрогліфом у формі лева).

«Єгипетський алеф» (3) міг також бути альвеолярним апроксимантом /ɹ/.

Умовне читання

Оскільки читання слів, що складаються лише з приголосних є проблематичним, то єгиптологи дотримуються такого правила: єгипетські приголосні «алеф» 3 і «айн» ˁ вимовляються як а, «йод» ı͗ вимовляється як і, «ваф» w — як у, між іншими приголосними вставляється нейтральна приголосна е. Однак багато царських імен використовують інакше читання. Наприклад, ім'я jmn ḥtp, яке згідно з діючими єгиптологічними норми мало б читатися «Іменхетеп», традиційно вимовляється «Аменхотеп».

Еволюція приголосних у єгипетській мові

Середньоєгипетський приголосний	Коптський (саїдський) приголосний
3	y, i
ṯ	t
ḏ	t, d
k	k, g
ḫ, ẖ, š	š, ḫ, h, ẖ

Граматика

Як і більшості афразійських мов, староєгипетській і середньоєгипетській мові властивий порядок слів VSO (присудок — підмет — прямий додаток); для новоєгипетської і пізніших стадій розвитку мови характерніший порядок слів SVO.

Іменники

Єгипетські іменники можуть бути чоловічого і жіночого роду (як і в інших афразійських мовах, жіночий рід позначався суфіксом -t) і мають три форми числа: однину, двоїну (суфікс -wy / -ty) і множину (суфікс -w / -wt).

Артикль з'являється у новоєгипетській мові і з того часу широко вживається.

Займенники

Єгипетська мова має три види особових займенників: суфіксальні, залежні (енклітика) і незалежні. Є також ряд дієслівних закінчень, що приєднуються до інфінітиву для утворення форм стативу; ці закінчення деякі мовознавці вважають за четвертий ряд особових займенників. Особові займенники нагадують свої семітські і берберські відповідники. Нижче наведено три головні ряди особових займенників:

	Суфіксальні	Залежні	Незалежні
1 ос. одн.	-ı͗	wı͗	ı͗nk
2 ос. одн. чол. р.	-k	tw	ntk
2 ос. одн. жін. р.	-t	tn	ntt
3 ос. одн. чол. р.	-f	sw	ntf
3 ос. одн. жін. р.	-s	sy	nts
1 ос. множ.	-n	n	ı͗nn
2 ос. множ.	-tn	tn	nttn
3 ос. множ.	-sn	sn	ntsn

Існують також вказівні займенники (цей, той тощо), що мали форми чоловічого роду, жіночого роду і множини:

Чол.	Жін.	Множ.
pn	tn	nn	«цей/той, ця/та, ці/ті»
pf	tf	nF	«той, та, ті»
pw	tw	nw	«цей/той, ця/та, ці/ті» (архаїчні)
p3	t3	n3	«цей/той, ця/та, ці/ті» (розмовні (спочатку) і новоєгипетська мова)

Питальні займенники:

mı͗	«хто? що?»	(залеж.)
ptr	«хто? що?»	(незалеж.)
iḫ	«що?»	(залеж.)
ı͗šst	«що?»	(незалеж.)
zı͗	«який?»	(незалеж. і залеж.)

Дієслова

Дієслово має особові (перфект, статив тощо) і безособові (дієприкметник, інфінітив) форми. Базовою особовою дієслівною формою є форма sḏm.f (читається «седжемеф») «він чує» (за традицією sḏm «чути» є модельним дієсловом). Інші дієслівні форми творяться шляхом афіксації.

Дієслова мають категорії способу (виділяється наказовий спосіб) і стану (актив і пасив), а також особи і роду.

Єгипетські форми дієслів передають відносний час або вид, а не абсолютний час. Якщо на початку дискурсу дієслово зазвичай визначає подію по відношенню до моменту мовлення (jj.n=j «я прийшов»; jj=j «я йду»), то подальші дієслова вказують на дію, що орієнтована по відношенню до дії, вираженої початковою формою і часто передають аспектуальні значення (mk wj m jj.t «дивись, я йду»; mk wj jj.kj «дивись, я прийшов»).

Прикметники

Прикметники узгоджуються у роді й числі з іменниками, наприклад: s nfr «добрий чоловік» і st nfrt «добра жінка».

Прикметники стоять після іменників, якщо вони виступають як означення: nṯr ˁ3 «великий бог». Однак прикметники, що вживаються самостійно, наприклад, як присудок, стоять перед іменниками: ˁ3 nṯr («великий (є) бог»).

Прийменники

Єгипетські прийменники стоять перед іменниками.

m	«в»
n	(вказує на непрямий додаток)
r	«до»
ı͗n	(після дієслів у пасивному стані вказує на діяча)
ḥnˁ	«з (кимось)»
mỉ	«як, подібно»
ḥr	«на»
ḥ3	«за, навколо»
ẖr	«під»
tp	«на»
ḏr	«з (якогось часу)»

Прислівники

У єгипетській мові прислівники стоять у кінці речення, наприклад у реченні zỉ.n nṯr ỉm «бог пішов туди», слово «туди» (ỉm) є прислівником.

Нижче наведено деякі поширені єгипетські прислівники:

ˁ3	«тут»
ı͗m	«там»
ṯnỉ	«де»
zy-nw	«коли»
mı͗-ı͗ḫ	«як»
r-mı͗	«чому»
ḫnt	«раніше»

Різне

Напис Ісмет-Ахома — останній відомий напис, зроблений єгипетськими ієрогліфами в 394. Висічений на стіні в храмі Ісіди на острові Філе в Південному Єгипті

Хоча єгипетська культура впливала на розвиток , у європейських мовах є небагато слів, що походять з єгипетської мови. Навіть ті слова, що позначали єгипетські реалії, зазвичай запозичувалися європейськими мовами за посередництвом грецької й у грецькій формі. Серед українських слів, що походять з єгипетської мови, є такі: «ебеновий» (про дерево) з єгипетського ḥbny, за посередництвом грецької і латинської мов; «фенікс» з єгипетського bnw, дослівно «чапля», за посередництвом грецької; «фараон» з єгипетського pr-ˁʒ, дослівно «великий будинок», за посередництвом давньоєврейської; а також ряд власних імен, таких як Сусанна, Онуфрій, Таїсія тощо.

Реконструйована американським єгиптологом , єгипетська мова звучить у фільмі «Зоряна брама». Він також створив єгипетський діалог для фільму . Єгипетську мову можна почути в фільмі «Безсмертні: Війна світів» і в грі Age of Mythology.

Посилання

• Єгипетська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Egyptian (Ancient) [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Примітки

1. Bard, Kathryn A.; Steven Blake Shubert (1999). Encyclopedia of the archaeology of ancient Egypt. Routledge. с. 274. ISBN .
2. більше про історію розвитку уявлень на цю тему можна знайти у Carsten Peust: Egyptian Phonology.
3. Wolfgang Schenkel: Glottalisierte Verschlußlaute, glottaler Verschlußlaut und ein pharyngaler Reibelaut im Koptischen, Rückschlüsse aus den ägyptisch-koptischen Lehnwörtern und Ortsnamen im Ägyptisch-Arabischen. У: Lingua Aegyptia 10, 2002. S. 1-57 ISSN 0942-5659. S. 31 ff.
4. Loprieno 1995, p. 65

Література

Загальні роботи

• Коростовцев М. А. Египетский язык. М., 1961.
• Коростовцев М. А. Введение в египетскую филологию. М., 1963. [ 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Loprieno, Antonio, Ancient Egyptian: A Linguistic Introduction, Cambridge University Press, 1995. (hbk) (pbk)
• Peust, Carsten, Egyptian phonology: an introduction to the phonology of a dead language, Peust & Gutschmidt, 1999.

Граматики

Староєгипетська мова

• Edel A. Altägyptische Grammatik, Bd. I—II. Roma, 1955—1964.

Середньоєгипетська мова

• Gardiner A.H. Egyptian Grammar: Being an Introduction to the Study of HieroglyphsGriffith Institute, Oxford, 3rd ed. 1957.
• Петровский Н. С. Египетский язык. Л. 1958. [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Graefe E. Mittelägyptische Grammatik für Anfänger. 5th ed. Wiesbaden, 1997.
• Allen J.P. Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs, first edition, Cambridge University Press, 1999. (hbk) (pbk)
• Malaise M., Winand J. Grammaire raisonnée de l'égyptien classique. Liege, 1999.
• Collier, Mark, and Manley, Bill, How to Read Egyptian Hieroglyphs: A Step-by-Step Guide to Teach Yourself, British Museum Press () and University of California Press (), both in 1998.
• Hoch, James E., Middle Egyptian Grammar, Benben Publications, Mississauga, 1997.

Новоєгипетська мова

• Korostovtsev M. Grammaire du néoégyptien. M., 1973.
• Černý J., Groll S.I. A Late Egyptian Grammar. 4th ed. Rome, 1993.
• Junge F. Einführung in die Grammatik des Neuägyptischen. Wiesbaden, 1999.

Демотична мова

• Lexa F. Grammaire démotique. Vol. I—VII. Praha, 1947-51.
• Johnson J.H. — Thus Wrote 'Onchsheshonqy. An Introductory Grammar of Demotic. 2nd ed. Chicago, 1991.

Wikimedia Incubator

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії єгипетською мовою

Словники

Загальні

• Erman, A.; Grapow, H. Wörterbuch der aegyptischen Sprache. Bd. I—V. Berlin, 1926—1931. [ 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Hannig, R. Großes Handwörterbuch Ägyptisch-Deutsch. Mainz, 1995.
• Takács, G. Etymological Dictionary of Egyptian. Bd. I—III (видання триває). Leiden—Köln, 1999—2007.
• Thesaurus Linguae Aegyptiae [ 9 квітня 2011 у Wayback Machine.]

По окремих стадіях розвитку мови

• Kahl, J.; Bretschneider, M.; Kneißler, B. Frühägyptisches Wörterbuch. Bd. 1—3 (від ȝ до ḥ, видання триває). Wiesbaden, 2002—2004.
• Hannig, R. Ägyptisches Wörterbuch I: Altes Reich und Erste Zwischenzeit. Mainz am Rhein, 2003 (Hannig-Lexica, 4).
• Faulkner, R. O. A Concise Dictionary of Middle Egyptian, Griffith Institute, Oxford, 1962.
• Hannig, R. Ägyptisches Wörterbuch II: Mittleres Reich und Zweite Zwischenzeit. Mainz am Rhein, 2006 (Hannig-Lexica, 5).
• Lesko, L. H., Lesko, B. S. A Dictionary of Late Egyptian. 2nd ed. Vol. I—II. Providence, 2002—2004.
• Johnson, J. H. The Demotic Dictionary. Chicago, 2001. [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.]