Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Ян Куропатва Ян Куропатва з Ланьцухова гербу Шренява пом 1462 військо

Ян Куропатва

Ян Куропатва
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Куропатва.

Ян Куропатва з Ланьцухова гербу Шренява (пом. 1462) — військовий і державний діяч Королівства Польського, придворний королеви Софії Гольшанської, підкоморій люблінський (1439—1462), маршалок надвірний (1455—1459); староста сяноцький (1442—1446), холмський (1447, 1455—1462), освенцимський (1453).

Ян Куропатва з Ланьцухова
пол. Jan Kuropatwa z Łańcuchowa
image
Родовий герб Шренява
Люблінський підкоморій
1439 — 1462
Монарх: Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян зі Щекоцинів
Наступник: Ґрот з Острова
Маршалок надвірний
1455 — 1459
Монарх: Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян зі Щекоцинів
Наступник: Пйотр Дунін із Правковиців
 
Народження:
Ланьцухув, Ґміна Мілеюв, Ленчинський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 1462
Країна: Королівство Польське
Рід: Куропатви
Батько: d
Мати: Ельжбета з Відухової
Шлюб: Ядвіґа з Янікова звана Нерадка
Діти: Ян, [pl], Ядвіґа, Катажина, Анна

Життєпис

Народився Ян, імовірно, на початку XV століття, був сином Яська (Яна) Куропатви з Ґродзін і Ланьцухова, старости, ловчого та судді люблінського, й Ельжбети з Відухової, доньки Пашка Злодзея з Пільховиців і Біскупиців, каштеляна бецького. Після смерті батька 1418 року Ян Куропатва взяв опікуном на 6 років каштеляна люблінського [pl] — на той час йому могло бути близько 9 років. Опікун розпоряджався всім маєтком молодого Куропатви, за що останній отримував 40 гривень річної пенсії. За однією з версій, у молоді роки перебував на Вавелі як придворний і прихильник королеви Софії Гольшанської, вперше згадується в документах у цій якості 1424 року. Натомість Єжи Шперка вважає, що тут згадується його стриєчний брат, син Якуша з Ґродзіни.

У 1430-х роках перебував на королівській службі, виконував обов'язки королівського посланця. Незадовго до Великодня 1430 року, Ян Куропатва разом із Якубом Надобним із Роґова, Фридериком Острозьким і мазов'янином гербу Роґаля (або Вісселом із Козоліна) зібрали групу розбійників і на Великдень здійснили збройний напад на Ясногірський монастир і місто Ченстохову. Ян Длугош припускає, що причиною рішення про цей напад стали борги молодих придворних. Зловмисники, не знайшовши в монастирі жодних цінностей, викрали церковне начиння та оздоблення, а потім зірвали Ченстоховську ікону Божої Матері. Вона була скинута на землю та розбита на три дошки, на яких була намальована. Звідтоді на образі з'явилися порізи. Зловмисники втекли зі здобиччю, але їх швидко спіймали й ув'язнили у Вавельській вежі. Однак довго вони там не затрималися. Оскільки всі четверо організаторів пограбування були лицарями, відомими на краківському дворі, інші придворні поручилися за них, і 26 травня 1430 року вони були звільнені. За Яна Куропатву поручилися брати Варш і [pl]. Пізніше на суді 19 липня за нього поручилися краківські бурґграфи Анджей Ґалка з Нєджьвєдзя та Ян Челюстка зі Страдова. Під загрозою штрафу 1000 гривень Ян мав постати перед королем Владиславом Яґайлом після повернення короля до Кракова. Здається, Яґайло не надто суворо його покарав, бо той уже був у своєму маєтку в Ланьцухові в січні наступного року.

Діяльність Яна Куропатви в наступні роки, ймовірно, була мотивована бажанням змінити вкрай негативне до себе ставлення, яке він отримав через це пограбування. Додаткові підозри проти нього викликали чутки про приналежність злочинців до гуситського руху, прихильників релігійної реформи, ініційованої Яном Гусом у Чехії. Ці підозри, скоріш за все, були помилковими, але вони сприяли створенню легенди про «напад гуситів на Ясну Гору» та навіть античеським бунтам у Кракові.

Ян Куропатва взяв участь у польсько-тевтонській війні 1431—1435 років. Зокрема, він імовірно міг бути учасником військових дій на Волині 1431 року, в яких його давній спільник, Якуб Надобний із Роґова, загинув під час облоги Луцька.

Після смерті Владислава Ягайла (1434), під час неповноліття його сина Владислава Варненчика, Куропатва опинився в групі політичних опонентів краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького, який фактично правив у той час у Польщі. Цю опозицію підтримала королева Софія, яка була розлучена з сином і не мала впливу на перебіг державних справ. Після поразки під Ґротниками Куропатва залишився на боці королеви Софії, перебуваючи з її двором переважно в Бечі та Сяноку, де збирали свої сили супротивники Олешьніцького та його партії. Найімовірніше, Ян брав участь у поході польського допоміжного корпусу під командуванням [pl] на Литву в 1435 році та разом з ним брав участь у битві на річці Швентої (Святій) біля Вількомира. Під час битви, в ході якої польсько-литовські війська розгромили відділи Свидригайла, Ян Куропатва взяв у полон деяких тевтонців, зокрема двох важливих тевтонських лицарів — [et] i Петера Весселера, яких потім утримував у своєму дворі в Ланьцухові з метою отримання викупу. Ці лицарі просили пароха старого міста Торуня, щоб їх викупили з полону, також просили підтримки великого магістра Тевтонського ордену й ландмаршала інфлянтського. Обидва лицарі були викуплені 1437 року, зокрема Гайнріх фон Нотлебен — за 1600 угорських флоринів.

Завдяки своїм заслугам у війнах і фінансовій участі в королівських потребах Ян із Ланьцухова знову став королівським придворним. Про його участь у придворних політичних іграх свідчить підписання ним 1439 року [pl]. Незважаючи на це, вже на переломі вересня/жовтня цього ж року Куропатва отримав від короля посаду підкоморія люблінського, яку обіймав до кінця життя. Паралельно він згадується як підкоморій землі луківської.

За дорученням королеви Софії 1440 року він відвіз до Великого князівства Литовського її 12-річного сина Казимира як намісника в Литві короля Владислава. Куропатва був опікуном королевича, зокрема й тоді, коли останній став великим князем литовським. Протягом 1442—1446 років, завдяки протекції королеви, був сяноцьким старостою. За ці роки він відремонтував Сяноцький замок і перетворив його на резиденцію королеви. Під час безкоролів'я, після трагічної загибелі Владислава Варненчика під Варною 1444 року, Куропатва був рішучим прихильником кандидатури князя Казимира Ягеллончика на польський престол.

Після того, як останній 1447 року став королем, Ян Куропатва став його вірним слугою. 1447 року на короткий період став старостою холмським, а вже від 1455 року отримав цей уряд назавжди як нагороду за військові заслуги. Перебуваючи на цій посаді, Ян від імені короля засідав у судах у Холмі, Красноставі та Грубешові, організовував оборону земель від набігів татар, в ієрархії земських достойників випереджав навіть холмського каштеляна. Хоча, є й негативні відгуки про перебування Яна на посаді старости. Так, Ян Щасний Гербурт у «Розмислі про народ руський» згадує, що «вигнала із староства Холмського за Казимира Ягеллончика руська шляхта Куропатву». Ян Ритв'янський на Пйотркувському з'їзді 1459 року у своїй промові детально описав та надав докази зловживань тогочасних урядників, зокрема "ґвалти", вчинені над особами та майном обивателів холмським старостою Куропатвою.

1452 року відбувся напад військ князів освенцимського [pl] і тошецького [pl] на Малопольщу. Наступного року король вислав проти них військові відділи на чолі з Яном Куропатвою, старостою люблінським Яном зі Щекоцинів і старостою севезьким [pl]. Перші двоє взяли в облогу замки Освенцим і [pl], здобули їх і примусили Яна освенцимського до капітуляції. Князь Ян був змушений віддати в заставу все Освенцимське князівство до виплати компенсації за збитки. Казимир Ягеллончик у нагороду надав Янові Куропатві титул старости освенцимського та бурґграфа тамтешнього замку. Врешті-решт, князь освенцимський визнав зверхність польського короля, а 1457 року він остаточно продав своє князівство польській короні за 50 000 гривень.

У 1450-х роках Ян Куропатва був учасником тринадцятирічної війни 1454—1466 років з Тевтонським орденом. Під час неї, за неприсутності біля монарха чинного маршалка Яна Бейзата з Мокрського, у 1455—1459 роках був надвірним маршалком. 1 травня 1457 року супроводжував короля під час його урочистого в'їзду до Ґданська. Щоправда, під час цього походу Куропатва влітку в ґданських корчмах заставив своє рухоме майно та обладунки, без яких не міг воювати. Король навіть вимагав у ґданської міської ради викупу цього майна, адже потребував участі Яна у військових діях.

Стратегія Яна Куропатви щодо зміни негативного ставлення до нього шляхом військової діяльності та участі у військових експедиціях виявилася ефективною. Крім того, він також вкладав значні кошти у свою громадську діяльність — ймовірно, на це він витратив більшу частину викупу за тевтонських лицарів, додатково позичаючи гроші під заставу нерухомості, а частину з них продав. З тих грошей, зокрема, він подарував королеві Казимирові Ягеллончику 1459 року 480 угорських флоринів на оплату затяжного війська. Натомість король записав йому свої майбутні доходи з Холму, Грубешева та Черничина. 1461 року позичив королеві 270 гривень, записаних на королівщині Ленчна в Люблінській землі.

Куропатва також був прихильником включення до складу Корони Белзької землі, яка тоді перебувала у володінні плоцької гілки мазовецьких П'ястів. Коли на початку 1462 року князі Земовит VI і Владислав II померли з різницею в кілька тижнів, Куропатва від імені короля здійснив успішне посольство на місцевий сеймик, щоб переконати місцеву шляхту прийняти плани короля.

Помер Ян Куропатва 1462 року.

Маєтності

Попри активну політичну та військову діяльність, Ян Куропатва не створив, як інші в цей період, магнатські статки. Після смерті батька 1421 року Ян одідичив двір і маєток у Ланьцухові в Холмському повіті та Волю Ланьцуховську в Люблінському повіті. 1422 року продав село Ґрабін, 1427 року продав Лисолає і заставив Мілеюв. Наступного року заставив Роґалиці. При розмежуванні з матір'ю Ельжбетою, яка вдруге вийшла заміж за Міколая з Бєхова, як посаг передав подружжю 1429 року село Серники. 1442 року заставив села Мілеюв, Бистрицю і Стшижовиці, виручену готівку позичив королю за запис доходів на Парчеві. 1443 року продав Венґельце за 200 гривень, а 1445 року Собяновиці за 560 гривень.`

Сім'я

З дружиною Ядвіґою з Янікова званою Нерадка мали 5 дітей:

  • Ян (пом. між 1471 і 1475 рр.) — дідич батьківських маєтків;
  • [pl] (пом. 1520) — староста люблінський, парчевський і холмський, каштелян холмський.
  • Ядвіґа звана Бурнета — дружина каштеляна холмського Анджея Волчка з Каменя;
  • Катажина — дружина Адама Піва з Опольська;
  • Анна — дружина Яна Цьолка з Желехова.

У культурі

Ян Куропатва є одним із героїв трилогії Анджея Сапковського «Сага про Рейневана».

Примітки

  1. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 158.
  2. Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 4.
  3. Feliks Kiryk, Jan Kuropatwa z Łańcuchowa h. Śreniawa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  4. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 159, 160.
  5. Piotr Bilnik, Napad „husytów” na Jasną Górę. Fakty, konteksty - legenda, [w:] «Studia Claromontana», Tom 15, Częstochowa, Wydawnictwo OO. Paulinów, 1995, s. 307.
  6. Zachariasz S. Jabłoński OSPPE, Rany na obliczu Matki Bożej Jasnogórskiej, [w:] Tyś wielką chlubą naszego narodu, Pr. zb. pod red. o. Kostancjusza Kunza, OSPPE, Częstochowa-Jasna Góra, 1991, s. 434-436. Biuro Prasowe Jasnej Góry.
  7. Jan Długosz, Roczniki, czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, T. 4. Kraków, 1869, s. 376.
  8. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 154, 155.
  9. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 17-18.
  10. Gustaw Studnicki, Barwałd: Zarys dziejów, Wadowice, Grafikon, 1994, s. 39.
  11. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 18-19.
  12. Krzysztof Kaczmarski, Poczet starostów sanockich doby przedrozbiorowej. Powiat Sanocki.
  13. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 15-16, 23.
  14. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 22, 24-25.
  15. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 26.
  16. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 144.
  17. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 1 Urzędnicy województwa Ruskiego XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1987, s. 292.
  18. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 165.
  19. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 189.
  20. Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 7.
  21. Ян Щасний-Гербурт. Розмисел про народ руський // Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa. — Kyjów, 1912. — S. — 92 — 96. Переклад В. Шевчука. «Ізборник» — Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації.
  22. Roman Plenkiewicz, Opis miasta Petrokowa, zwanego niegdyś Piotrkowem Trybunalskim, [w:] Rocznik na rok zwyczajny 1871, Petroków, 1870, s. 6.
  23. Rozbójnicy Skrzyńscy herbu Łabędź.
  24. Gustaw Studnicki, Barwałd. Zarys dziejów, Grafikon, 1994, s. 39. .
  25. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85.
  26. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 271.
  27. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 273.
  28. Archiwum Państwowe w Lublinie, Księgi Ziemskie Lubelskie, sygn. 5, k. 296v, strony 240 i 295
  29. Archiwum Państwowe w Lublinie, Księgi Ziemskie Lubelskie, sygn. 5, k. 296v, strona 276;
  30. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Metryka Koronna, sygn. 11, k. 139
  31. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 275.
  32. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 25.
  33. Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 8.

Джерела

  • Feliks Kiryk, Kuropatwa Jan (zm. 1462), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 16, Kubacz Franciszek — Legatowicz Ignacy Piotr, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971, s. 253—254.

Посилання

  • Feliks Kiryk, Jan Kuropatwa z Łańcuchowa h. Śreniawa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yan Kuropatva Yan Kuropatva z Lancuhova gerbu Shrenyava pom 1462 vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo pridvornij korolevi Sofiyi Golshanskoyi pidkomorij lyublinskij 1439 1462 marshalok nadvirnij 1455 1459 starosta syanockij 1442 1446 holmskij 1447 1455 1462 osvencimskij 1453 Yan Kuropatva z Lancuhova pol Jan Kuropatwa z Lancuchowa Rodovij gerb Shrenyava Lyublinskij pidkomorij 1439 1462 Monarh Vladislav III Varnenchik Kazimir IV Yagellonchik Poperednik Yan zi Shekociniv Nastupnik Grot z Ostrova Marshalok nadvirnij 1455 1459 Monarh Kazimir IV Yagellonchik Poperednik Yan zi Shekociniv Nastupnik Pjotr Dunin iz Pravkoviciv Narodzhennya Lancuhuv Gmina Mileyuv Lenchinskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaSmert 1462Krayina Korolivstvo PolskeRid KuropatviBatko dMati Elzhbeta z ViduhovoyiShlyub Yadviga z Yanikova zvana NeradkaDiti Yan pl Yadviga Katazhina AnnaZhittyepisNarodivsya Yan imovirno na pochatku XV stolittya buv sinom Yaska Yana Kuropatvi z Grodzin i Lancuhova starosti lovchogo ta suddi lyublinskogo j Elzhbeti z Viduhovoyi donki Pashka Zlodzeya z Pilhoviciv i Biskupiciv kashtelyana beckogo Pislya smerti batka 1418 roku Yan Kuropatva vzyav opikunom na 6 rokiv kashtelyana lyublinskogo pl na toj chas jomu moglo buti blizko 9 rokiv Opikun rozporyadzhavsya vsim mayetkom molodogo Kuropatvi za sho ostannij otrimuvav 40 griven richnoyi pensiyi Za odniyeyu z versij u molodi roki perebuvav na Vaveli yak pridvornij i prihilnik korolevi Sofiyi Golshanskoyi vpershe zgaduyetsya v dokumentah u cij yakosti 1424 roku Natomist Yezhi Shperka vvazhaye sho tut zgaduyetsya jogo striyechnij brat sin Yakusha z Grodzini U 1430 h rokah perebuvav na korolivskij sluzhbi vikonuvav obov yazki korolivskogo poslancya Nezadovgo do Velikodnya 1430 roku Yan Kuropatva razom iz Yakubom Nadobnim iz Rogova Friderikom Ostrozkim i mazov yaninom gerbu Rogalya abo Visselom iz Kozolina zibrali grupu rozbijnikiv i na Velikden zdijsnili zbrojnij napad na Yasnogirskij monastir i misto Chenstohovu Yan Dlugosh pripuskaye sho prichinoyu rishennya pro cej napad stali borgi molodih pridvornih Zlovmisniki ne znajshovshi v monastiri zhodnih cinnostej vikrali cerkovne nachinnya ta ozdoblennya a potim zirvali Chenstohovsku ikonu Bozhoyi Materi Vona bula skinuta na zemlyu ta rozbita na tri doshki na yakih bula namalovana Zvidtodi na obrazi z yavilisya porizi Zlovmisniki vtekli zi zdobichchyu ale yih shvidko spijmali j uv yaznili u Vavelskij vezhi Odnak dovgo voni tam ne zatrimalisya Oskilki vsi chetvero organizatoriv pograbuvannya buli licaryami vidomimi na krakivskomu dvori inshi pridvorni poruchilisya za nih i 26 travnya 1430 roku voni buli zvilneni Za Yana Kuropatvu poruchilisya brati Varsh i pl Piznishe na sudi 19 lipnya za nogo poruchilisya krakivski burggrafi Andzhej Galka z Nyedzhvyedzya ta Yan Chelyustka zi Stradova Pid zagrozoyu shtrafu 1000 griven Yan mav postati pered korolem Vladislavom Yagajlom pislya povernennya korolya do Krakova Zdayetsya Yagajlo ne nadto suvoro jogo pokarav bo toj uzhe buv u svoyemu mayetku v Lancuhovi v sichni nastupnogo roku Diyalnist Yana Kuropatvi v nastupni roki jmovirno bula motivovana bazhannyam zminiti vkraj negativne do sebe stavlennya yake vin otrimav cherez ce pograbuvannya Dodatkovi pidozri proti nogo viklikali chutki pro prinalezhnist zlochinciv do gusitskogo ruhu prihilnikiv religijnoyi reformi inicijovanoyi Yanom Gusom u Chehiyi Ci pidozri skorish za vse buli pomilkovimi ale voni spriyali stvorennyu legendi pro napad gusitiv na Yasnu Goru ta navit anticheskim buntam u Krakovi Yan Kuropatva vzyav uchast u polsko tevtonskij vijni 1431 1435 rokiv Zokrema vin imovirno mig buti uchasnikom vijskovih dij na Volini 1431 roku v yakih jogo davnij spilnik Yakub Nadobnij iz Rogova zaginuv pid chas oblogi Lucka Pislya smerti Vladislava Yagajla 1434 pid chas nepovnolittya jogo sina Vladislava Varnenchika Kuropatva opinivsya v grupi politichnih oponentiv krakivskogo yepiskopa Zbignyeva Oleshnickogo yakij faktichno praviv u toj chas u Polshi Cyu opoziciyu pidtrimala koroleva Sofiya yaka bula rozluchena z sinom i ne mala vplivu na perebig derzhavnih sprav Pislya porazki pid Grotnikami Kuropatva zalishivsya na boci korolevi Sofiyi perebuvayuchi z yiyi dvorom perevazhno v Bechi ta Syanoku de zbirali svoyi sili suprotivniki Oleshnickogo ta jogo partiyi Najimovirnishe Yan brav uchast u pohodi polskogo dopomizhnogo korpusu pid komanduvannyam pl na Litvu v 1435 roci ta razom z nim brav uchast u bitvi na richci Shventoyi Svyatij bilya Vilkomira Pid chas bitvi v hodi yakoyi polsko litovski vijska rozgromili viddili Svidrigajla Yan Kuropatva vzyav u polon deyakih tevtonciv zokrema dvoh vazhlivih tevtonskih licariv et i Petera Vesselera yakih potim utrimuvav u svoyemu dvori v Lancuhovi z metoyu otrimannya vikupu Ci licari prosili paroha starogo mista Torunya shob yih vikupili z polonu takozh prosili pidtrimki velikogo magistra Tevtonskogo ordenu j landmarshala inflyantskogo Obidva licari buli vikupleni 1437 roku zokrema Gajnrih fon Notleben za 1600 ugorskih floriniv Zavdyaki svoyim zaslugam u vijnah i finansovij uchasti v korolivskih potrebah Yan iz Lancuhova znovu stav korolivskim pridvornim Pro jogo uchast u pridvornih politichnih igrah svidchit pidpisannya nim 1439 roku pl Nezvazhayuchi na ce vzhe na perelomi veresnya zhovtnya cogo zh roku Kuropatva otrimav vid korolya posadu pidkomoriya lyublinskogo yaku obijmav do kincya zhittya Paralelno vin zgaduyetsya yak pidkomorij zemli lukivskoyi Za doruchennyam korolevi Sofiyi 1440 roku vin vidviz do Velikogo knyazivstva Litovskogo yiyi 12 richnogo sina Kazimira yak namisnika v Litvi korolya Vladislava Kuropatva buv opikunom korolevicha zokrema j todi koli ostannij stav velikim knyazem litovskim Protyagom 1442 1446 rokiv zavdyaki protekciyi korolevi buv syanockim starostoyu Za ci roki vin vidremontuvav Syanockij zamok i peretvoriv jogo na rezidenciyu korolevi Pid chas bezkoroliv ya pislya tragichnoyi zagibeli Vladislava Varnenchika pid Varnoyu 1444 roku Kuropatva buv rishuchim prihilnikom kandidaturi knyazya Kazimira Yagellonchika na polskij prestol Pislya togo yak ostannij 1447 roku stav korolem Yan Kuropatva stav jogo virnim slugoyu 1447 roku na korotkij period stav starostoyu holmskim a vzhe vid 1455 roku otrimav cej uryad nazavzhdi yak nagorodu za vijskovi zaslugi Perebuvayuchi na cij posadi Yan vid imeni korolya zasidav u sudah u Holmi Krasnostavi ta Grubeshovi organizovuvav oboronu zemel vid nabigiv tatar v iyerarhiyi zemskih dostojnikiv viperedzhav navit holmskogo kashtelyana Hocha ye j negativni vidguki pro perebuvannya Yana na posadi starosti Tak Yan Shasnij Gerburt u Rozmisli pro narod ruskij zgaduye sho vignala iz starostva Holmskogo za Kazimira Yagellonchika ruska shlyahta Kuropatvu Yan Ritv yanskij na Pjotrkuvskomu z yizdi 1459 roku u svoyij promovi detalno opisav ta nadav dokazi zlovzhivan togochasnih uryadnikiv zokrema gvalti vchineni nad osobami ta majnom obivateliv holmskim starostoyu Kuropatvoyu 1452 roku vidbuvsya napad vijsk knyaziv osvencimskogo pl i tosheckogo pl na Malopolshu Nastupnogo roku korol vislav proti nih vijskovi viddili na choli z Yanom Kuropatvoyu starostoyu lyublinskim Yanom zi Shekociniv i starostoyu sevezkim pl Pershi dvoye vzyali v oblogu zamki Osvencim i pl zdobuli yih i primusili Yana osvencimskogo do kapitulyaciyi Knyaz Yan buv zmushenij viddati v zastavu vse Osvencimske knyazivstvo do viplati kompensaciyi za zbitki Kazimir Yagellonchik u nagorodu nadav Yanovi Kuropatvi titul starosti osvencimskogo ta burggrafa tamteshnogo zamku Vreshti resht knyaz osvencimskij viznav zverhnist polskogo korolya a 1457 roku vin ostatochno prodav svoye knyazivstvo polskij koroni za 50 000 griven U 1450 h rokah Yan Kuropatva buv uchasnikom trinadcyatirichnoyi vijni 1454 1466 rokiv z Tevtonskim ordenom Pid chas neyi za neprisutnosti bilya monarha chinnogo marshalka Yana Bejzata z Mokrskogo u 1455 1459 rokah buv nadvirnim marshalkom 1 travnya 1457 roku suprovodzhuvav korolya pid chas jogo urochistogo v yizdu do Gdanska Shopravda pid chas cogo pohodu Kuropatva vlitku v gdanskih korchmah zastaviv svoye ruhome majno ta obladunki bez yakih ne mig voyuvati Korol navit vimagav u gdanskoyi miskoyi radi vikupu cogo majna adzhe potrebuvav uchasti Yana u vijskovih diyah Strategiya Yana Kuropatvi shodo zmini negativnogo stavlennya do nogo shlyahom vijskovoyi diyalnosti ta uchasti u vijskovih ekspediciyah viyavilasya efektivnoyu Krim togo vin takozh vkladav znachni koshti u svoyu gromadsku diyalnist jmovirno na ce vin vitrativ bilshu chastinu vikupu za tevtonskih licariv dodatkovo pozichayuchi groshi pid zastavu neruhomosti a chastinu z nih prodav Z tih groshej zokrema vin podaruvav korolevi Kazimirovi Yagellonchiku 1459 roku 480 ugorskih floriniv na oplatu zatyazhnogo vijska Natomist korol zapisav jomu svoyi majbutni dohodi z Holmu Grubesheva ta Chernichina 1461 roku pozichiv korolevi 270 griven zapisanih na korolivshini Lenchna v Lyublinskij zemli Kuropatva takozh buv prihilnikom vklyuchennya do skladu Koroni Belzkoyi zemli yaka todi perebuvala u volodinni plockoyi gilki mazoveckih P yastiv Koli na pochatku 1462 roku knyazi Zemovit VI i Vladislav II pomerli z rizniceyu v kilka tizhniv Kuropatva vid imeni korolya zdijsniv uspishne posolstvo na miscevij sejmik shob perekonati miscevu shlyahtu prijnyati plani korolya Pomer Yan Kuropatva 1462 roku MayetnostiPopri aktivnu politichnu ta vijskovu diyalnist Yan Kuropatva ne stvoriv yak inshi v cej period magnatski statki Pislya smerti batka 1421 roku Yan odidichiv dvir i mayetok u Lancuhovi v Holmskomu poviti ta Volyu Lancuhovsku v Lyublinskomu poviti 1422 roku prodav selo Grabin 1427 roku prodav Lisolaye i zastaviv Mileyuv Nastupnogo roku zastaviv Rogalici Pri rozmezhuvanni z matir yu Elzhbetoyu yaka vdruge vijshla zamizh za Mikolaya z Byehova yak posag peredav podruzhzhyu 1429 roku selo Serniki 1442 roku zastaviv sela Mileyuv Bistricyu i Stshizhovici viruchenu gotivku pozichiv korolyu za zapis dohodiv na Parchevi 1443 roku prodav Vengelce za 200 griven a 1445 roku Sobyanovici za 560 griven Sim yaZ druzhinoyu Yadvigoyu z Yanikova zvanoyu Neradka mali 5 ditej Yan pom mizh 1471 i 1475 rr didich batkivskih mayetkiv pl pom 1520 starosta lyublinskij parchevskij i holmskij kashtelyan holmskij Yadviga zvana Burneta druzhina kashtelyana holmskogo Andzheya Volchka z Kamenya Katazhina druzhina Adama Piva z Opolska Anna druzhina Yana Colka z Zhelehova U kulturiYan Kuropatva ye odnim iz geroyiv trilogiyi Andzheya Sapkovskogo Saga pro Rejnevana PrimitkiJerzy Sperka Nieznane fakty dotyczace napadu na klasztor Paulinow w Czestochowie w 1430 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 5 2009 s 158 Anna Sochacka Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Lancuchowa w Merkuriusz Leczynski nr 17 2004 s 4 Feliks Kiryk Jan Kuropatwa z Lancuchowa h Sreniawa Internetowy Polski Slownik Biograficzny Jerzy Sperka Nieznane fakty dotyczace napadu na klasztor Paulinow w Czestochowie w 1430 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 5 2009 s 159 160 Piotr Bilnik Napad husytow na Jasna Gore Fakty konteksty legenda w Studia Claromontana Tom 15 Czestochowa Wydawnictwo OO Paulinow 1995 s 307 Zachariasz S Jablonski OSPPE Rany na obliczu Matki Bozej Jasnogorskiej w Tys wielka chluba naszego narodu Pr zb pod red o Kostancjusza Kunza OSPPE Czestochowa Jasna Gora 1991 s 434 436 Biuro Prasowe Jasnej Gory Jan Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego T 4 Krakow 1869 s 376 Jerzy Sperka Nieznane fakty dotyczace napadu na klasztor Paulinow w Czestochowie w 1430 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 5 2009 s 154 155 Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 17 18 Gustaw Studnicki Barwald Zarys dziejow Wadowice Grafikon 1994 s 39 Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 18 19 Krzysztof Kaczmarski Poczet starostow sanockich doby przedrozbiorowej Powiat Sanocki Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 15 16 23 Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 22 24 25 Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 26 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 144 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T III Ziemie Ruskie Zeszyt 1 Urzednicy wojewodztwa Ruskiego XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Kazimierz Przybos Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk 1987 s 292 Jerzy Sperka Nieznane fakty dotyczace napadu na klasztor Paulinow w Czestochowie w 1430 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 5 2009 s 165 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T III Ziemie Ruskie Zeszyt 2 Urzednicy wojewodztwa Belskiego i ziemi Chelmskiej XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 189 Anna Sochacka Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Lancuchowa w Merkuriusz Leczynski nr 17 2004 s 7 Yan Shasnij Gerburt Rozmisel pro narod ruskij Z dziejow Ukrainy Ksiega pamiatkowa Kyjow 1912 S 92 96 Pereklad V Shevchuka Izbornik Istoriya Ukrayini IX XVIII st Pershodzherela ta interpretaciyi Roman Plenkiewicz Opis miasta Petrokowa zwanego niegdys Piotrkowem Trybunalskim w Rocznik na rok zwyczajny 1871 Petrokow 1870 s 6 Rozbojnicy Skrzynscy herbu Labedz Gustaw Studnicki Barwald Zarys dziejow Grafikon 1994 s 39 ISBN 83 902210 1 2 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 85 Sobieslaw Szybkowski Durum est nostris absque armis kilka slow o pobycie polskich rycerzy w Gdansku w 1457 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 6 10 2014 s 271 Sobieslaw Szybkowski Durum est nostris absque armis kilka slow o pobycie polskich rycerzy w Gdansku w 1457 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 6 10 2014 s 273 Archiwum Panstwowe w Lublinie Ksiegi Ziemskie Lubelskie sygn 5 k 296v strony 240 i 295 Archiwum Panstwowe w Lublinie Ksiegi Ziemskie Lubelskie sygn 5 k 296v strona 276 Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie Metryka Koronna sygn 11 k 139 Sobieslaw Szybkowski Durum est nostris absque armis kilka slow o pobycie polskich rycerzy w Gdansku w 1457 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 6 10 2014 s 275 Anna Sochacka Jency krzyzaccy u Jana Kuropatwy w Lancuchowie w 1435 roku w Studia Leczynskie T 1 Janusz Losowski red 2009 s 25 Anna Sochacka Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Lancuchowa w Merkuriusz Leczynski nr 17 2004 s 8 DzherelaFeliks Kiryk Kuropatwa Jan zm 1462 w Polski slownik biograficzny T 16 Kubacz Franciszek Legatowicz Ignacy Piotr Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1971 s 253 254 PosilannyaFeliks Kiryk Jan Kuropatwa z Lancuchowa h Sreniawa Internetowy Polski Slownik Biograficzny

Дата публікації:
Топ