Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штурхобочний бій традиційна розвага в Україні та інших країнах Кулачний бій лава на лаву НЗ Хортиця ІсторіяБої навкулачк

Штурхобочний бій

Штурхобочний бій

Штурхобочний бій — традиційна розвага в Україні та інших країнах..

image
Кулачний бій ''лава на лаву''. НЗ ''Хортиця''

Історія

Бої навкулачки відомі ще з дохристиянських часів. На Лівобережжі ця традиція тривала аж до XX століття. Участь у них брали дві лави на чолі зі своїм отаманом. Герці відбувалися на майданах, як правило, узимку від Різдва до Масляної, а згодом у будь-які вихідні або святкові дні.

Штурхобочні бої практикували запорозькі козаки. Дмитро Яворницький так описував козацькі розваги:

«У звичайні свята запорізькі козаки часто розважалися кулачними боями: для цього вони увечері збиралися на січовій площі, розбивалися на дві лави або групи, одну з яких становили верхні, а другу нижні курені, й розпочинали бій. У цих боях вони нерідко розлючувалися до такої міри, що завдавали одні одним жахливих каліцтв і навіть убивали один одного».

У великих селах, як і в містах, бої йшли між мешканцями різних вулиць чи кутків. Іноді міщани билися з купцями, ремісники з семинаристами тощо.. Микола Маркевич згадував, як в Ічні Борзенського повіту, селах Рудівка, Сокиринці і Калюжинці Прилуцького повіту відбувалися бої навкулачки «один на одного, іноді лава на лаву, іноді село на село».

Як писав Л. Похилевич, за давнім переданням, в оточеному ровом урочищі Володимир на березі Росі «давні володарі Дзюнькова давали битви володарям Борщагівки. З обох сторін бувало по 50 і більше дужаків. Вони озброювались кийками, косами та вогнепальною зброєю. Іноді вбитими на місці залишалось до 20 осіб».

У XIX ст. бої влаштовували також володарі Долотецького та Довгалівки. За розповіддю місцевих, у лавах стояли «міцні як дуби» хлопці. Однак, коли довгалівські силачі перемогли всіх долотецьких, то останні виставили жінку Федору на призвісько Комашко, яка з легкістю здолала своїх супротивників.

У XIX ст. штурхобочні бої поширились у робітничих селищах і містах. Для мешканців, наприклад, Юзівки кулачні бої були однією з активних форм відпочинку. У Донбасі робітники, які гуртувалися за ознаками земляцтва («банди»), у вихідні дні і навіть після роботи влаштовували масові бійки. У цей час Луганськ мав три основних райони: селище Луганський завод, у якому жило багато росіян, вихідців з Орловської, Рязанської і Курської губерній, Кам'яний Брід, заселений українцями, і Гусинівка, серед мешканців якої були також ремісники-євреї. Климент Ворошилов писав, що «досить часто мешканці цих районів, не тільки молоді, але і вельми поважного віку, сходилися в кулачних боях, лава на лаву». Соратник Ворошилова І. Шмиров згадував, що у цих побоїщах часто перемагали українці. У вихідний день для них було улюбленою забавою — йти «бити кацапів». Ці сутички тривали до початку 1980-х рр. Мешканці Кам'яного Броду, передмістя Луганська, постійно провокували бійки з луганчанами з центральних районів.

Донбаські сутички відрізнялися особливою жорстокістю, бо тут не дотримувались жодних правил. Зокрема, у Луганську били навіть тих, хто впав, хоча в інших регіонах це було неприпустимо. У кривавих бійках робочі з різних бараків використовували кийки, кастети. Просто посеред вулиці билися навіть жінки, на яких ставили гроші.

Класифікація боїв

image
Кулачні бої також були популярні в Росії. Цареве Городище, 1900 р.

Українські змагання з кулачної боротьби мали два основних види: герць «сам на сам» і командний бій «лава на лаву».

«Сам на сам» («один на одного», «бій поодинці», «герць», «двобій») – поєдинок двох окремих бійців. За деякими правилами, билися до трьох падінь або «до руди», «до мазки» (до першої крові). Лежачих не займали, били (штурхали) переважно під груди, по ребрах, по боках (звідси – штурхобочний бій).

«Лава на лаву» (власне, «штурхобочний бій», «стіна до стіни», «війна», «рукопаш», «кулачна війна», «війна навкулачки») – сутичка двох команд (партій).

«Лави» формувалися за національною, соціально-класовою і віковою ознаками.

Платон Лукашевич писав:

«Кулачний бій є найдавніша і найулюбленіша розвага малоросіян … Перед початком бою, бійці поділяються на дві протилежні сторони … Бій звичайно починають діти… і коли якась сторона слабшає…, то йдуть їм на допомогу старші, і з кожного боку, поступово, виходять віком більше і більше…, а хлопчики йдуть у сторону»

Микола Гоголь у повісті «Вій» оповідає про бійку між бурсаками:

"Два богослови зазвичай вирішували…, кожен клас має стояти за себе особливо або всі мають розділитися на дві половини … У всякому разі, граматики починали перш за всіх, і як тільки втручалася риторика, вони вже тікали геть … Потім вступала філософія …, а нарешті і богослов'я … "

Билися гурти колядників, що не поділили між собою райони. До бою іноді залучалось навіть духівництво.

Перед сутичкою суперники підбурювали один одного (задражнювали, лютилися). Окрім того, бійці, щоб більше роз'яритися, перед змаганням вживали хмільні напої. «Є в деяких селах особливі любителі кулачного бою, — писав Микола Сумцов, — вони звичайно купують два-три відра горілки одній із сторін і тоді бій іде з особливим азартом».

Штурхобочний бій у художній літературі

Штурхобочний бій не обійшла увагою художня література. Зі сцени кулачного бою Тараса і його старшого сина Остапа розпочинається повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

Яскравий опис козацького герцю дав Іван Котляревський в «Енеїді». Власне, письменник уперше в художній літературі вжив термін «штурхобочний бій».

І зараз лист послав к Енею,
Щоб вийшов битись сам на сам,
Помірявсь силою своєю,
Достав од Турна по усам;
Хоть на киї, хоть кулаками
Поштурхатись попід боками
Або побитись і на смерть.
А также пхнув він драгомана
І до латинського султана,
Щоб і сьому мордаси втерть.

або

Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
I звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
I перебійця визивати
Кричав, опарений мов пес:
Гей, хто зо мною вийде битись,
Покуштувати стусанів?
Мазкою хоче хто умитись?
Кому не жаль своїх зубів?
А нуте, нуте, йдіте швидше
Сюди на кулаки лиш ближче!
Я бебехів вам надсажу;
На очі вставлю окуляри,
Сюди, поганці-бакаляри!
Я всякому лоб розміжжу…
На землю шапку положивши,
По локоть руки засукав
I, цупко кулаки стуливши,
Дареса битись визивав.
Із серця скреготав зубами,
Об землю тупотав ногами
I на Дареса налізав…
Дарес од страху оправлявся
I до Ентелла підбирався,
Цибульки б дать йому під ніс.
Ентелл от ляпаса здригнувся,
Разів із п'ять перевернувся,
Трохи не попустив і сліз.
Розсердився і роз'ярився,
Аж піну з рота попустив,
I саме в міру підмостився,
В висок Дареса затопив:
3 очей аж іскри полетіли,
I очі ясні соловіли,
Сердешний об землю упав.
Чмелів довгенько дуже слухав
I землю носом рив і нюхав,
I дуже жалібно стогнав.

Заборона штурхобочних боїв

У Європі, у тому числі й в Україні, час від часу обмежували, а то й зовсім припиняли масові побоїща. Особливо суворих заходів стали вживати з XVIII ст. За повідомленням Київської духовної влади, кулачні бої шкодять здоров'ю і призводять до такої смерті, що бійці навіть «християнського позбавлені належного погребіння».

Царським указом і гетьманським універсалом заборонялись «богомерзких молодих людей зборища навкулачки». 30 січня 1719 р. Київська духовна консисторія наказувала духівництву Лівобережної України вжити найактивніші заходи щодо викоренення кулачних боїв, а заодно і вечорниць, оскільки ці «нечестиві беззаконня» призводять до «праведного гніву Божого», тобто неврожаїв хлібу, бездощової посухи, падежу худоби, тяжких хвороб людей, морової згубної пошесті. У випадку непослуху непокірних дозволялося відлучати від церкви і карати ув'язненням.

У радянські часи масові сутички кваліфікувалися як хуліганство, покарання за яке передбачалося ст. 206 Кримінального кодексу УРСР.

Проте штурхобочні бої не припинялися і час від часу спалахували з новою силою. Різновидом штурхобочних боїв на сучасному етапі стали сутички між футбольними вболівальниками («махач»). Одна з перших і наймасовіших бійок у СРСР спалахнула між фанатами київського «Динамо» і московського «Спартака» в центрі Києва у 1987 р.

Див. також

Примітки

  1. Кулачні бої // Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — 2-е вид. — К.: Либідь, 1994. — С. 191.
  2. Кулачні бої // Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів: Довідник / Л. І. Шаповал. Міністерство освіти і науки України. Полтавський державний педадогічний університет імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2009. — 268 с.
  3. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Т. 1. — Львів: Світ, 1990. — C. 181-191.
  4. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. К., 1860. — С. 76—77.
  5. Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 214.
  6. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 20 квітня 2011.
  7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 20 квітня 2011.
  8. Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.
  9. Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. — Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2003. — С. 268.
  10. Мандзяк Олексій. Бойові традиції аріїв. — Львів, 2006. doc.
  11. Лукашевич Пл. О примечательных обычаях и увеселениях Малороссиян на праздник Рождества Христова и в Новый год // Северный Архив. 1826. № 8. С. 387—389, 392.
  12. Вий // Миргород. Повести, служащие продолжением Вечеров на хуторе близ Диканьки. Н. Гоголя. Часть вторая. — Санктпетербург: В тип. Департамента внешней торговли, 1835. — С. 11—12.(рос. дореф.)
  13. Сумцов Н. Ф. Культурные переживания: кулачки // Киевская старина: Год 8. Киев, 1889. — Т.XXVI (Сентябрь). — С. 637—639.
  14. У Івана Котляревського – «штурхобочний бой»: В сіє-то нещасливе врем'я // І в самий штурхобочний бой, // Троянське і латинське плем'я // Як умивалося мазкой, // Прибіг гінець з письмом к Латину.
  15. Маркевич А. И. Меры против вечерниц и кулачных боев в Малороссии // Киевская старина. — 1884. — Т.Х (вересень). — С. 178—180.
  16. Науменко В. П. Указ Киевского митрополитанского коллегиума о кулачных боях и вечерницах // Киевская старина. 1891. № 2, С. 317—320.
  17. Десять великих махачей

Джерела

  • Александров С. Г. Традиционные рукопашные состязания кубанских казаков сер. ХІХ — нач. XX вв. (к постановке вопроса). (рос.)
  • Лебедев А. А. К истории кулачных боев // Русская старина. — 1913. — № 6, 7.(рос.)
  • Маркевич А. И. Меры против вечерниц и кулачных боев в Малороссии// Киевская старина. — 1884. — Т.Х (вересень). — С. 177—180.(рос.)
  • Мискин Р. В. Как запорожцы на кулаках бились.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shturhobochnij bij tradicijna rozvaga v Ukrayini ta inshih krayinah Kulachnij bij lava na lavu NZ Horticya IstoriyaBoyi navkulachki vidomi she z dohristiyanskih chasiv Na Livoberezhzhi cya tradiciya trivala azh do XX stolittya Uchast u nih brali dvi lavi na choli zi svoyim otamanom Gerci vidbuvalisya na majdanah yak pravilo uzimku vid Rizdva do Maslyanoyi a zgodom u bud yaki vihidni abo svyatkovi dni Shturhobochni boyi praktikuvali zaporozki kozaki Dmitro Yavornickij tak opisuvav kozacki rozvagi U zvichajni svyata zaporizki kozaki chasto rozvazhalisya kulachnimi boyami dlya cogo voni uvecheri zbiralisya na sichovij ploshi rozbivalisya na dvi lavi abo grupi odnu z yakih stanovili verhni a drugu nizhni kureni j rozpochinali bij U cih boyah voni neridko rozlyuchuvalisya do takoyi miri sho zavdavali odni odnim zhahlivih kalictv i navit ubivali odin odnogo U velikih selah yak i v mistah boyi jshli mizh meshkancyami riznih vulic chi kutkiv Inodi mishani bilisya z kupcyami remisniki z seminaristami tosho Mikola Markevich zgaduvav yak v Ichni Borzenskogo povitu selah Rudivka Sokirinci i Kalyuzhinci Priluckogo povitu vidbuvalisya boyi navkulachki odin na odnogo inodi lava na lavu inodi selo na selo Yak pisav L Pohilevich za davnim peredannyam v otochenomu rovom urochishi Volodimir na berezi Rosi davni volodari Dzyunkova davali bitvi volodaryam Borshagivki Z oboh storin buvalo po 50 i bilshe duzhakiv Voni ozbroyuvalis kijkami kosami ta vognepalnoyu zbroyeyu Inodi vbitimi na misci zalishalos do 20 osib U XIX st boyi vlashtovuvali takozh volodari Doloteckogo ta Dovgalivki Za rozpoviddyu miscevih u lavah stoyali micni yak dubi hlopci Odnak koli dovgalivski silachi peremogli vsih doloteckih to ostanni vistavili zhinku Fedoru na prizvisko Komashko yaka z legkistyu zdolala svoyih suprotivnikiv U XIX st shturhobochni boyi poshirilis u robitnichih selishah i mistah Dlya meshkanciv napriklad Yuzivki kulachni boyi buli odniyeyu z aktivnih form vidpochinku U Donbasi robitniki yaki gurtuvalisya za oznakami zemlyactva bandi u vihidni dni i navit pislya roboti vlashtovuvali masovi bijki U cej chas Lugansk mav tri osnovnih rajoni selishe Luganskij zavod u yakomu zhilo bagato rosiyan vihidciv z Orlovskoyi Ryazanskoyi i Kurskoyi gubernij Kam yanij Brid zaselenij ukrayincyami i Gusinivka sered meshkanciv yakoyi buli takozh remisniki yevreyi Kliment Voroshilov pisav sho dosit chasto meshkanci cih rajoniv ne tilki molodi ale i velmi povazhnogo viku shodilisya v kulachnih boyah lava na lavu Soratnik Voroshilova I Shmirov zgaduvav sho u cih poboyishah chasto peremagali ukrayinci U vihidnij den dlya nih bulo ulyublenoyu zabavoyu jti biti kacapiv Ci sutichki trivali do pochatku 1980 h rr Meshkanci Kam yanogo Brodu peredmistya Luganska postijno provokuvali bijki z luganchanami z centralnih rajoniv Donbaski sutichki vidriznyalisya osoblivoyu zhorstokistyu bo tut ne dotrimuvalis zhodnih pravil Zokrema u Lugansku bili navit tih hto vpav hocha v inshih regionah ce bulo nepripustimo U krivavih bijkah robochi z riznih barakiv vikoristovuvali kijki kasteti Prosto posered vulici bilisya navit zhinki na yakih stavili groshi Klasifikaciya boyivKulachni boyi takozh buli populyarni v Rosiyi Careve Gorodishe 1900 r Ukrayinski zmagannya z kulachnoyi borotbi mali dva osnovnih vidi gerc sam na sam i komandnij bij lava na lavu Sam na sam odin na odnogo bij poodinci gerc dvobij poyedinok dvoh okremih bijciv Za deyakimi pravilami bilisya do troh padin abo do rudi do mazki do pershoyi krovi Lezhachih ne zajmali bili shturhali perevazhno pid grudi po rebrah po bokah zvidsi shturhobochnij bij Lava na lavu vlasne shturhobochnij bij stina do stini vijna rukopash kulachna vijna vijna navkulachki sutichka dvoh komand partij Lavi formuvalisya za nacionalnoyu socialno klasovoyu i vikovoyu oznakami Platon Lukashevich pisav Kulachnij bij ye najdavnisha i najulyublenisha rozvaga malorosiyan Pered pochatkom boyu bijci podilyayutsya na dvi protilezhni storoni Bij zvichajno pochinayut diti i koli yakas storona slabshaye to jdut yim na dopomogu starshi i z kozhnogo boku postupovo vihodyat vikom bilshe i bilshe a hlopchiki jdut u storonu Mikola Gogol u povisti Vij opovidaye pro bijku mizh bursakami Dva bogoslovi zazvichaj virishuvali kozhen klas maye stoyati za sebe osoblivo abo vsi mayut rozdilitisya na dvi polovini U vsyakomu razi gramatiki pochinali persh za vsih i yak tilki vtruchalasya ritorika voni vzhe tikali get Potim vstupala filosofiya a nareshti i bogoslov ya Bilisya gurti kolyadnikiv sho ne podilili mizh soboyu rajoni Do boyu inodi zaluchalos navit duhivnictvo Pered sutichkoyu superniki pidburyuvali odin odnogo zadrazhnyuvali lyutilisya Okrim togo bijci shob bilshe roz yaritisya pered zmagannyam vzhivali hmilni napoyi Ye v deyakih selah osoblivi lyubiteli kulachnogo boyu pisav Mikola Sumcov voni zvichajno kupuyut dva tri vidra gorilki odnij iz storin i todi bij ide z osoblivim azartom Shturhobochnij bij u hudozhnij literaturiShturhobochnij bij ne obijshla uvagoyu hudozhnya literatura Zi sceni kulachnogo boyu Tarasa i jogo starshogo sina Ostapa rozpochinayetsya povist Mikoli Gogolya Taras Bulba Yaskravij opis kozackogo gercyu dav Ivan Kotlyarevskij v Eneyidi Vlasne pismennik upershe v hudozhnij literaturi vzhiv termin shturhobochnij bij I zaraz list poslav k Eneyu Shob vijshov bitis sam na sam Pomiryavs siloyu svoyeyu Dostav od Turna po usam Hot na kiyi hot kulakami Poshturhatis popid bokami Abo pobitis i na smert A takzhe phnuv vin dragomana I do latinskogo sultana Shob i somu mordasi vtert abo Azh os prijshov i perebiyec Ubranij tak yak kompaniyec I zvavsya molodec Dares Na kulaki stav viklikati I perebijcya vizivati Krichav oparenij mov pes Gej hto zo mnoyu vijde bitis Pokushtuvati stusaniv Mazkoyu hoche hto umitis Komu ne zhal svoyih zubiv A nute nute jdite shvidshe Syudi na kulaki lish blizhche Ya bebehiv vam nadsazhu Na ochi vstavlyu okulyari Syudi poganci bakalyari Ya vsyakomu lob rozmizhzhu Na zemlyu shapku polozhivshi Po lokot ruki zasukav I cupko kulaki stulivshi Daresa bitis vizivav Iz sercya skregotav zubami Ob zemlyu tupotav nogami I na Daresa nalizav Dares od strahu opravlyavsya I do Entella pidbiravsya Cibulki b dat jomu pid nis Entell ot lyapasa zdrignuvsya Raziv iz p yat perevernuvsya Trohi ne popustiv i sliz Rozserdivsya i roz yarivsya Azh pinu z rota popustiv I same v miru pidmostivsya V visok Daresa zatopiv 3 ochej azh iskri poletili I ochi yasni solovili Serdeshnij ob zemlyu upav Chmeliv dovgenko duzhe sluhav I zemlyu nosom riv i nyuhav I duzhe zhalibno stognav Zaborona shturhobochnih boyivU Yevropi u tomu chisli j v Ukrayini chas vid chasu obmezhuvali a to j zovsim pripinyali masovi poboyisha Osoblivo suvorih zahodiv stali vzhivati z XVIII st Za povidomlennyam Kiyivskoyi duhovnoyi vladi kulachni boyi shkodyat zdorov yu i prizvodyat do takoyi smerti sho bijci navit hristiyanskogo pozbavleni nalezhnogo pogrebinnya Carskim ukazom i getmanskim universalom zaboronyalis bogomerzkih molodih lyudej zborisha navkulachki 30 sichnya 1719 r Kiyivska duhovna konsistoriya nakazuvala duhivnictvu Livoberezhnoyi Ukrayini vzhiti najaktivnishi zahodi shodo vikorenennya kulachnih boyiv a zaodno i vechornic oskilki ci nechestivi bezzakonnya prizvodyat do pravednogo gnivu Bozhogo tobto nevrozhayiv hlibu bezdoshovoyi posuhi padezhu hudobi tyazhkih hvorob lyudej morovoyi zgubnoyi poshesti U vipadku neposluhu nepokirnih dozvolyalosya vidluchati vid cerkvi i karati uv yaznennyam U radyanski chasi masovi sutichki kvalifikuvalisya yak huliganstvo pokarannya za yake peredbachalosya st 206 Kriminalnogo kodeksu URSR Prote shturhobochni boyi ne pripinyalisya i chas vid chasu spalahuvali z novoyu siloyu Riznovidom shturhobochnih boyiv na suchasnomu etapi stali sutichki mizh futbolnimi vbolivalnikami mahach Odna z pershih i najmasovishih bijok u SRSR spalahnula mizh fanatami kiyivskogo Dinamo i moskovskogo Spartaka v centri Kiyeva u 1987 r Div takozhKulachni boyi Gerc na mostah u Veneciyi Slem Protistoyannya pislya matchu Dinamo Kiyiv Spartak Moskva PrimitkiKulachni boyi Ukrayinska minuvshina Ilyustrovanij etnografichnij dovidnik A P Ponomarov L F Artyuh T V Kosmina ta in 2 e vid K Libid 1994 S 191 Kulachni boyi Slovnik etnografichnih etnologichnih ponyat i terminiv Dovidnik L I Shapoval Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Poltavskij derzhavnij pedadogichnij universitet imeni V G Korolenka Poltava 2009 268 s Yavornickij D I Istoriya zaporizkih kozakiv T 1 Lviv Svit 1990 C 181 191 Markevich N Obychai poverya kuhnya i napitki malorossiyan K 1860 S 76 77 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 214 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 20 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2012 Procitovano 20 kvitnya 2011 Forostyuk O D Progulyanki Starim mistom Dovidnik kuratora studentskih grup Lugansk 2011 Kalyandruk T Tayemnici bojovih mistectv Ukrayini Lviv LA PIRAMIDA 2003 S 268 Mandzyak Oleksij Bojovi tradiciyi ariyiv Lviv 2006 doc Lukashevich Pl O primechatelnyh obychayah i uveseleniyah Malorossiyan na prazdnik Rozhdestva Hristova i v Novyj god Severnyj Arhiv 1826 8 S 387 389 392 Vij Mirgorod Povesti sluzhashie prodolzheniem Vecherov na hutore bliz Dikanki N Gogolya Chast vtoraya Sanktpeterburg V tip Departamenta vneshnej torgovli 1835 S 11 12 ros doref Sumcov N F Kulturnye perezhivaniya kulachki Kievskaya starina God 8 Kiev 1889 T XXVI Sentyabr S 637 639 U Ivana Kotlyarevskogo shturhobochnij boj V siye to neshaslive vrem ya I v samij shturhobochnij boj Troyanske i latinske plem ya Yak umivalosya mazkoj Pribig ginec z pismom k Latinu Markevich A I Mery protiv vechernic i kulachnyh boev v Malorossii Kievskaya starina 1884 T H veresen S 178 180 Naumenko V P Ukaz Kievskogo mitropolitanskogo kollegiuma o kulachnyh boyah i vechernicah Kievskaya starina 1891 2 S 317 320 Desyat velikih mahachejDzherelaAleksandrov S G Tradicionnye rukopashnye sostyazaniya kubanskih kazakov ser HIH nach XX vv k postanovke voprosa ros Lebedev A A K istorii kulachnyh boev Russkaya starina 1913 6 7 ros Markevich A I Mery protiv vechernic i kulachnyh boev v Malorossii Kievskaya starina 1884 T H veresen S 177 180 ros Miskin R V Kak zaporozhcy na kulakah bilis

Дата публікації:
Топ