Швейцарія не є членом Європейського Союзу (ЄС). Вона асоціюється із Союзом через низку двосторонніх договорів, у яких Швейцарія прийняла різні положення законодавства Європейського Союзу, щоб брати участь в єдиному ринку Союзу, не вступаючи як член. Усі, крім однієї (мікродержава Ліхтенштейн) сусідніх із Швейцарією країн є членами ЄС.
Відносини Швейцарія — Європейський Союз | |
---|---|
ЄС | Швейцарія |
Порівняння
Європейський Союз | Швейцарія | |
---|---|---|
Населення | 447,206,135 | 8 570 146 (2019 estimate) |
Площа | 4,324,782 км2 (1,669,808 sq mi) | 41,285 км2 (15,940 sq mi) |
Густота населення | 115/км2 (300/sq mi) | 207/км2 (536.1/sq mi) |
Столиця | Брюссель (де-факто) | Немає (де-юре), Берн (де-факто) |
Найбільші міста | Париж, Рим, Берлін, Відень, Мадрид, Амстердам, Атени, Дублін, Гельсінкі, Варшава, Лісабон, Стокгольм, Копенгаген, Прага, Бухарест, Нікосія, Будапешт, Загреб, Софія | Цюрих |
Уряд | Наднаціональна парламентська демократія на основі європейських договорів | Федеративна напівпряма демократія в умовах багатопартійної незалежної директоріальної республіки |
Перший лідер | Президент вищої влади Жан Моне | Йонас Фуррер (Перший президент конфедерації) |
Поточний лідер | Голова ради Шарль Мішель Голова комісії Урсула фон дер Ляєн | Іґнаціо Кассіс (президент) Ален Берсе (віце-президент) Вальтер Турнгерр (федеральний канцлер) |
Офіційні мови | 24 офіційні мови, з яких 3 вважаються "процедурними" (англійська , французька та німецька) | Німецька, французька, італійська, ретороманська |
Основні релігії | 72% християн (48% римські католики, 12% протестанти, 8% православні, 4% інші християни), 23% нерелігійні, 3% інші, 2% іслам | 65,5% християн (35,8% римо-католики, 23,8% швейцарці-реформати, 5,9% інші християни), 26,3% не мають релігії, 5,3% іслам, 1,6% інші, 1,3% невідомі |
Етнічні групи | німці (близько 83 мільйонів), французи (близько 67 мільйонів),італійці (близько 60 мільйонів), іспанці (близько 47 мільйонів), поляки (близько 46 мільйонів), румуни (близько 16 мільйонів), нідерландці (близько 13 мільйонів), греки (близько 11 мільйонів), португальці (бл. 11 млн.) та інші | |
ВВП (номінальний) | 16,477 трлн доларів, 31 801 доларів на душу населення | 584 мільярди доларів, 67 557 доларів на душу населення |
Торгівля
Європейський Союз є найбільшим торговим партнером Швейцарії, а Швейцарія - четвертим торговим партнером ЄС після Великої Британії, США та Китаю. На частку Швейцарії припадає 5,2% імпорту ЄС; головним чином хімічні речовини, лікарські засоби, машини, прилади та деталі. Що стосується послуг, то експорт ЄС до Швейцарії склав 67,0 млрд. Євро у 2008 році, тоді як імпорт із Швейцарії склав 47,2 млрд. Євро.
Договори
Швейцарія підписала угоду про вільну торгівлю з тодішнім Європейським економічним співтовариством у 1972 р., Яка набрала чинності в 1973 р.
Швейцарія є членом Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) і брала участь у переговорах щодо угоди про Європейський економічний простір (ЄЕЗ) з Європейським Союзом. Він підписав угоду 2 травня 1992 року та подав заявку на вступ до ЄС 20 травня 1992 року. Однак після того, як швейцарський референдум, проведений 6 грудня 1992 р., Відхилив членство в ЄЕЗ на 50,3% - 49,7% уряд Швейцарії вирішив припинити переговори про членство в ЄС до подальшого повідомлення. Вони не відновилися, і в 2016 році Швейцарія офіційно відкликала заявку на членство в ЄС.
У 1994 р. Швейцарія та ЄС розпочали переговори про особливі відносини за межами ЄЕЗ. Швейцарія хотіла захистити економічну інтеграцію з ЄС, яку міг би дозволити договір про ЄЕЗ, одночасно очищаючи взаємозв'язок між суперечливими точками, які призвели до того, що люди відкинули референдум. Швейцарські політики наголосили на двосторонньому характері цих переговорів, де переговори велись між двома рівноправними партнерами, а не між 16, 26, 28 або 29, як це відбувається для переговорів про договори про ЄС.
Результатом цих переговорів стало десять договорів, узгоджених у два етапи, сума яких робить велику частку законодавства ЄС застосовним до Швейцарії. Договорами є:
- Двосторонні угоди I (підписані 1999 р., Набули чинності 1 червня 2002 р.)
- Вільне пересування людей
- Повітряний рух
- Дорожній рух
- Сільське господарство
- Технічні торгові бар'єри
- Державні закупівлі
- Наука
- Двосторонні II угоди
- Безпека та притулок та членство в Шенгені
- Співпраця у справах шахрайства
- Заключні положення у відкритих питаннях щодо сільського господарства, навколишнього середовища, засобів масової інформації, освіти, догляду за літніми, статистики та послуг.
Двосторонні угоди I виражаються як взаємозалежні. Якщо когось із них денонсують чи не поновлять, вони всі припиняють застосовувати. Згідно з преамбулою рішення ЄС про ратифікацію угод.
Це називають " пунктом гільйотини ". Хоча двосторонній підхід теоретично захищає право відмовити у застосуванні нових норм ЄС до Швейцарії, на практиці сфера цього обмежена цим пунктом. Угода про Європейський економічний простір містить подібний пункт.
До 2014 року двосторонній підхід, як його називають у Швейцарії, постійно підтримувався швейцарцями на референдумах. Це дозволяє швейцарцям зберегти відчуття суверенітету завдяки домовленостям, коли зміни до законодавства ЄС застосовуватимуться лише після того, як Спільний комітет ЄС та Швейцарії вирішить це консенсусом. Це також обмежує вплив ЄС на десять областей, де ЄЕЗ включає більше областей, за більшим винятком, ніж ЄЕЗ.
З точки зору ЄС, договори містять здебільшого такий же зміст, що і договори про ЄЕЗ, робить Швейцарію віртуальним членом ЄЕЗ. Більшість законів ЄС застосовуються універсально на всій території ЄС, ЄЕЗ та Швейцарії, забезпечуючи більшість умов вільного пересування людей, товарів, послуг та капіталу, що стосуються держав-членів. Швейцарія сплачує до бюджету ЄС. Швейцарія поширила двосторонні договори на нові країни-члени ЄС; кожне продовження вимагало схвалення швейцарських виборців на референдумі.
На референдумі 5 червня 2005 року швейцарські виборці більшістю 55% погодились приєднатися до Шенгенської зони. Це набуло чинності 12 грудня 2008 р.
У 2009 році швейцарці проголосували за продовження вільного пересування людей до Болгарії та Румунії на 59,6% за і до 40,4% проти. Хоча Директива ЄС 2004/38 / ЄС про право вільно пересуватися та проживати не поширюється на Швейцарію, двостороння угода Швейцарії та ЄС про вільне пересування людей містить однакові права як для громадян Швейцарії та ЄЕЗ, так і для членів їх сімей.
До 2010 року Швейцарія уклала близько 210 торгових договорів з ЄС. Після інституційних змін в ЄС, зокрема щодо зовнішньої політики та посилення ролі Європейського парламенту, президент Європейської ради Герман Ван Ромпей та президент Швейцарії Доріс Лойтхард висловили бажання "перезавантажити" відносини ЄС та Швейцарії більш простим і чистим способом застосування законодавства ЄС у Швейцарії. У грудні 2012 року Рада Європейського Союзу заявила, що подальших договорів з питань єдиного ринку не буде, якщо Швейцарія та ЄС не домовляться про нову правову базу, подібну до ЄЕЗ, яка, між іншим, буде тісніше пов'язувати Швейцарію з розвивається ЄС законодавство. Пізніше президент Європейської комісії Хосе Мануель Баррозу підтвердив цю позицію. Однак другого референдуму щодо членства у Швейцарії в ЄЕЗ не очікується і швейцарська громадськість продовжує проти приєднання.
Шенгенська угода
У 2009 році Швейцарія стала учасником Шенгенської зони, прийнявши угоду про асоціацію шляхом всенародного референдуму в 2005 році. Це означає, що не існує паспортного контролю на кордонах Швейцарії з сусідами, хоча митний контроль продовжує застосовуватися.
Референдум 2014 року
На референдумі в лютому 2014 року швейцарські виборці вузько схвалили пропозицію обмежити свободу пересування іноземних громадян до Швейцарії. Європейська комісія заявила, що їй доведеться вивчити наслідки результату для відносин між ЄС та Швейцарією, оскільки буквальне імплементація передбачає застереження щодо гільйотини.
22 грудня 2016 року Швейцарія та ЄС уклали угоду, згідно з якою новий швейцарський закон (у відповідь на референдум) вимагатиме від швейцарських роботодавців приймати всіх шукачів роботи (будь то громадяни Швейцарії чи громадяни, які не є швейцарцями, зареЄСтровані в швейцарських агентствах з працевлаштування) продовжуючи спостерігати за вільним переміщенням громадян ЄС до Швейцарії, дозволяючи їм там працювати.
Швейцарські фінансові внески
З 2008 року Швейцарія внесла 1,3 мільярда швейцарських франків на різні проєкти, спрямовані на зменшення економічних та соціальних диспропорцій у розширеному ЄС. Одним із прикладів використання цих грошей є залізничний вокзал Легіоново в Польщі, який будується за швейцарський бюджет на 9,6 мільйона швейцарських франків.
Запропонована рамкова угода
Переговори між Швейцарією та Європейською Комісією про домовленість про інституційні рамки розпочались у 2014 році та завершились у листопаді 2018 року. 7 грудня 2018 року Федеральна рада Швейцарії вирішила ні прийняти, ні відхилити узгоджену угоду, натомість обравши публічні консультації. Переговорна угода охоплюватиме п’ять областей існуючих угод між ЄС та Швейцарією, укладених у 1999 році:
- вільне пересування осіб
- повітряний транспорт
- перевезення вантажів та пасажирів залізничним та автомобільним транспортом
- торгівля сільськогосподарською продукцією
- взаємне визнання стандартів
Примітно, що угода сприятиме легкому перенесенню законодавства ЄС у цих сферах у швейцарське законодавство, а Європейський суд буде остаточним та обов'язковим арбітром у суперечках у цих сферах. Якби угода була прийнята Швейцарією, країна мала б подібну позицію щодо введення законодавства ЄС (хоча і лише у вищезазначених п’яти сферах), як і в інших країнах ЄАВТ, які є членами ЄЕЗ. Окрім питань суверенітету, конкретні занепокоєння, порушені у Швейцарії, включають можливий вплив на закон про державну допомогу в кантональних банках, потенціал для транспонування Директиви про права громадян у швейцарське законодавство (і будь-який наслідк, що це впливає на соціальне забезпечення, наприклад) вплив на заробітну плату в країні. Комісія вважає прийняття угоди необхідним для надання Швейцарії доступу до нових сфер європейського єдиного ринку, включаючи ринок електроенергії та еквівалентність фондової біржі.
До червня 2019 року Федеральна рада Швейцарії не знайшла значного компромісу ні з внутрішніми консалтинговими партнерами, такими як швейцарські профспілки та представники бізнесу, ні з президентом Європейської комісії, що відходить, Жаном-Клодом Юнкером. Країни-члени ЄС також висловили думку, що подальший компроміс щодо тексту запропонованої рамкової угоди зі Швейцарією не буде можливим. Як результат, Брюссель не поширив свою еквівалентність фондового ринку на швейцарську фондову біржу через цей зрив переговорів між Швейцарією та ЄС, а в якості контрзаходу було введено в дію постанову Федеральної ради Швейцарії від листопада 2018 року, що обмежує майбутній обмін найбільше швейцарських акцій, що торгуються в ЄС, на швейцарську біржу SIX у Цюріху.
Переговори щодо запропонованої рамкової угоди між Швейцарією та ЄС були відновлені 23 квітня 2021 року, коли в Брюсселі зустрілися член Федеральної ради Швейцарії Гі Пармелін і президент Комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн. Зустріч відбулася у дружній атмосфері, але домовитися не вдалося, оскільки федеральний радник наполягав на виключенні з угоди таких ключових питань, як захист заробітної плати в Швейцарії, Директива про права громадян та державна допомога кантональним банкам. Наступного тижня Стефані Рісо, заступник голови Кабінету міністрів у Комісії ЄС, поінформувала представників 27 країн-членів про прогрес щодо рамкової угоди зі Швейцарією. Комісія ЄС сприйняла вимоги Швейцарії як ультиматум, а країни ЄС висловили підтримку лідерству ЄС у переговорах. Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс заявив журналістам, що глухий кут стався через інше тлумачення положення про «вільне пересування людей» у рамковій угоді. У вересні 2020 року швейцарські виборці однозначно відхилили захід Швейцарської народної партії щодо обмеження вільного пересування людей і вирішили віддати перевагу двостороннім угодам з ЄС. Згідно з внутрішніми звітами Федеральної ради Швейцарії, невдалі переговори з Єврокомісією вже відбулися 11 листопада 2020 року, коли головний переговорник Лівія Леу піднялася на трибуну для переговорів між Швейцарією та ЄС.
26 травня 2021 року Швейцарія вирішила знову призупинити переговори з ЄС і не підписувати розроблену інституційну рамкову угоду між ЄС і Швейцарією. Основні розбіжності стосувалися свободи пересування, рівних умов та правил державної допомоги.
15 листопада 2021 року Марош Шефчович, віце-президент ЄС, відповідальний за переговори між Швейцарією та ЄС та Brexit, під час зустрічі в Брюсселі налаштував більш примирливий тон із міністром закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассісом. Сторони домовилися встановити структурований політичний діалог на рівні міністрів і відновити двосторонні переговори на початку 2022 року. Зокрема, міністр закордонних справ Швейцарії наполягав на тому, що Швейцарія буде знову інтегрована в програми Erasmus+ та Horizon Europe. На кону – низка угод між Швейцарією та ЄС, включаючи майбутній доступ до ринку електроенергії ЄС, а також наявність у громадян ЄС швейцарських пільг соціального страхування.
Хронологія швейцарських голосів
Хронологія швейцарських голосів щодо Європейського Союзу:
- 3 грудня 1972 року : Угоду про вільну торгівлю з Європейськими Співтовариствами схвалили 72,5% виборців
- 6 грудня 1992 року : приєднання до Європейського економічного простору відхилено 50,3% виборців. Це голосування наголосило на культурному розриві між німецьким та франкомовним кантонами, Röstigraben. Єдиними кантонами, які говорять за ЄЕЗ, були Базель-Штадт і Базель-Ландшафт, які межують з Францією та Німеччиною.
- 8 червня 1997 року : федеральна народна ініціатива "Переговори щодо членства в ЄС: нехай люди вирішують!" про необхідність затвердження референдуму та кантонів для початку переговорів про вступ з ЄС (« Переговори про перехід на наступний час : que le peuple décide ! ») Відхилено 74,1% виборців.
- 21 травня 2000 р. : двосторонні угоди з ЄС приймають 67,2% виборців.
- 4 березня 2001 року : федеральна народна ініціатива "так до Європи!" (« Oui à l'Europe ! ») Щодо відкриття переговорів про вступ з ЄС відхилено 76,8% виборців.
- 5 червня 2005 року : Шенгенську угоду та Дублінський регламент затверджують 54,6% виборців.
- 25 вересня 2005 року : поширення вільного пересування осіб на десять нових членів Європейського Союзу приймають 56,0% виборців.
- 26 листопада 2006 року : внесок у згуртованість у розмірі одного мільярда для десяти нових країн-членів Європейського Союзу (Закон про співробітництво Східної Європи) затверджено 53,4% виборців.
- 8 лютого 2009 року : поширення вільного пересування осіб на нових членів ЄС, Болгарію та Румунію, схвалено 59,61% виборців.
- 17 травня 2009 року : запровадження біометричних паспортів, як вимагає Шенгенське законодавство, схвалено 50,15% виборців.
- 17 червня 2012 року : федеральна народна ініціатива "Міжнародні угоди: нехай люди говорять!" (« Міжнародні згоди : la parole au peuple ! ») Щодо вимоги затвердження всіх міжнародних договорів на референдумі, розпочатому Кампанією за незалежну та нейтральну Швейцарію, відхилено 75,3% виборців.
- 9 лютого 2014 року : федеральну народну ініціативу "проти масової імміграції", яка обмежує вільне пересування людей з країн-членів ЄС, приймають 50,3% виборців.
- 27 вересня 2020 року : відхиляється популярна ініціатива "За помірну імміграцію", яка вимагатиме від уряду відмови від Угоди 1999 року про вільне пересування людей та запобігання укладенню майбутніх угод, що дозволяють вільне пересування людей іноземним громадянам 61,7% виборців.
- 15 травня 2022 року: прийняття постанови ЄС про Європейську прикордонну та берегову охорону, яка збільшить внесок швейцарського уряду в прикордонне агентство Frontex, схвалили 71,5% виборців.
Серед цих тринадцяти голосів три проти проти подальшої інтеграції з ЄС або за скасування інтеграції з ЄС (6 грудня 1992 р., 4 березня 2001 р. Та 9 лютого 2014 р.); решта десять - це голоси за поглиблення або підтримку інтеграції між Швейцарією та Європейським Союзом.
Пропозиції щодо членства в ЄС
Швейцарія взяла участь у переговорах про угоду про ЄЕЗ з ЄС, підписала угоду 2 травня 1992 року та подала заявку на вступ до ЄС 20 травня 1992 року. Швейцарський референдум, проведений 6 грудня 1992 р., Відхилив членство в ЄЕЗ. Як наслідок, уряд Швейцарії припинив переговори про вступ до ЄС до подальшого повідомлення. Ратифікувавши другий раунд двосторонніх договорів, Швейцарська федеральна рада знизила свою характеристику повноправного членства Швейцарії в ЄС зі "стратегічної мети" до "варіанту" у 2006 році. Членство продовжувало залишатися метою уряду і було "довгостроковою метою" Федеральної ради до 2016 року, коли заморожена заявка Швейцарії була відкликана. Пропозиція була прийнята Радою держав, а потім Федеральною радою в червні. У листі від 27 липня Федеральна рада повідомила головуючий в Раді Європейського Союзу, що відкликає свою заявку.
Побоювання з приводу втрати нейтралітету та суверенітету є ключовими питаннями щодо членства деяких громадян. Опитування громадської думки Швейцарії у 2018 році показало, що лише 3% вважають, що приєднання до ЄС є реальним варіантом.
Популярна ініціатива "Так до Європи!", Яка закликає до негайних переговорів про членство в ЄС, була відхилена на референдумі 4 березня 2001 року 76,8% та усіма кантонами. Федеральна рада Швейцарії, яка виступала за членство в ЄС, порадила населенню проголосувати проти цього референдуму, оскільки передумови для відкриття переговорів не були дотримані.
Нещодавно швейцарський федеральний уряд зазнав кількох значних поворотів у політиці, однак щодо конкретних домовленостей з ЄС про свободу пересування робітників та питань, що стосуються ухилення від сплати податків, розглядалися в рамках швейцарської банківської системи. Це було результатом першого саміту Швейцарія-ЄС у травні 2004 року, де було підписано дев'ять двосторонніх угод. Колишній президент Єврокомісії Романо Проді заявив, що домовленості "наблизили Швейцарію до Європи". Джозеф Дайс із швейцарської Федеральної ради сказав: "Ми, можливо, знаходимося не в самому центрі Європи, але ми, безумовно, в самому центрі Європи". Він продовжив: "Ми починаємо нову еру відносин між нашими двома суб'єктами".
Населення Швейцарії погодилося на участь своєї країни у Шенгенській угоді та приєдналося до цієї території у грудні 2008 р.
Результат референдуму щодо розширення свободи пересування людей до Болгарії та Румунії, які приєднались до ЄС 1 січня 2007 року, змусив Швейцарію порушити свої зобов'язання перед ЄС. У вересні 2009 року швейцарський уряд заявив, що двосторонні договори не є рішеннями, і дебати щодо членства повинні бути розглянуті ще раз, тоді як ліві Партія зелених та Соціал-демократична партія заявили, що поновлюють свій намір на членство Швейцарії в ЄС.
На лютневому референдумі з питань імміграції у Швейцарії, який проводився федеральною народною ініціативою "проти масової імміграції", швейцарські виборці жорстко схвалили заходи, що обмежують свободу пересування іноземних громадян до Швейцарії. Європейська комісія заявила, що їй доведеться вивчити наслідки результату для відносин між ЄС та Швейцарією. Через відмову Швейцарії надати Хорватії вільне пересування людей, ЄС прийняв доступ Швейцарії до програми мобільності студентів Еразмус + лише як "країну-партнера", на відміну від "країни програми", а ЄС заморозив переговори про доступ до ринок електроенергії ЄС. 4 березня 2016 року Швейцарія та ЄС підписали договір, який поширює угоду про вільне пересування людей до Хорватії, що призвело до повного реадмісії Швейцарії до програми "Горизонт 2020", європейської системи фінансування досліджень та розробок. Договір був ратифікований Національною радою 26 квітня за умови, що буде знайдено вихід із глухого кута щодо здійснення референдуму 2014 року. Договір був прийнятий у грудні 2016 р. Це дозволило Швейцарії знову приєднатися до програми "Горизонт 2020" 1 січня 2017 року.
Зовнішня політика
У сфері зовнішньої політики та політики безпеки Швейцарія та ЄС не мають загальних угод. Але у своєму звіті про безпеку за 2000 рік Федеральна рада Швейцарії заявила про важливість сприяння стабільності та миру поза межами Швейцарії та побудові міжнародної спільноти спільних цінностей. Згодом Швейцарія почала співпрацювати у проєктах спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС (CFSP). Швейцарія надала персонал або матеріали для місій ЄС з підтримання миру та безпеки в Боснії та Герцеговині, Демократичній Республіці Конго, Косово, Македонії та Ачеху в Індонезії.
Також налагоджена тісна співпраця у сфері міжнародних санкцій. Станом на 2006 рік Швейцарія прийняла п'ять санкцій ЄС, запроваджених поза межами ООН. Постраждалі від колишньої Республіки Югославії (1998), М'янми (2000), Зімбабве (2002), Узбекистану (2006) та Білорусі (2006).
Використання євро в Швейцарії
Валютою Швейцарії є швейцарський франк. Швейцарія (разом із Ліхтенштейном ) перебуває в незвичному положенні, коли її оточують країни, які використовують євро. Як результат, євро де-факто приймається в багатьох місцях, особливо біля кордонів та в туристичних регіонах. Швейцарська федеральна залізниця приймає євро як на касах, так і в автоматичних автоматах. Також багато громадських телефонів, торгових автоматів або автоматів для продажу квитків приймають монети євро. Багато магазинів та дрібні підприємства, які приймають євро, роблять лише купюри та дають обмін у швейцарських франках, як правило, за менш вигідним курсом обміну, ніж банки. Багато банківських банкоматів випускають євро за обмінним курсом, а також швейцарські франки.
6 вересня 2011 року швейцарський франк фактично закріпився за євро: франк завжди плавав самостійно, доки його подорожчання не стало неприйнятним під час боргової кризи єврозони. Швейцарський національний банк встановив прив'язку швейцарських франків / євро, яка передбачала мінімальний обмінний курс 1,20 франка до євро без верхньої межі. Банк зобов'язався підтримувати цей обмінний курс для забезпечення стабільності. Прив'язка була відмовлена від 15 січня 2015 року, коли поновлений тиск на швейцарський франк, що зростав, перевищив рівень толерантності Банку.
Див. також
Примітки
- Population on 1 January. Eurostat. European Commission. Процитовано 9 березня 2015.
- Bevölkerungsbestand am Ende des 2. Quartal 2019 [Recent monthly and quarterly figures: provisional data] (XLS) (official statistics) (нім.) (фр.) (італ.). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office (FSO), Swiss Confederation. 19 вересня 2019. 1155-1500. Процитовано 20 вересня 2019.
- . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2015.
- . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 October 2018. Процитовано 9 березня 2015.
- Cities ranked "alpha" in 2020 by the .
- GaWC - The World According to GaWC 2020. www.lboro.ac.uk.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Shugart, Matthew Søberg (December 2005). Semi-Presidential Systems: Dual Executive And Mixed Authority Patterns. French Politics. 3 (3): 323—351. doi:10.1057/palgrave.fp.8200087. S2CID 73642272.
- Elgie, Robert (2016). Government Systems, Party Politics, and Institutional Engineering in the Round. Insight Turkey. 18 (4): 79—92. ISSN 1302-177X. JSTOR 26300453.
- . europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
- Religions (official statistics). Neuchâtel, Switzerland: Federal Statistical Office FSO. 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- Population by sex and citizenship. Federal Statistical Office (англ.). Процитовано 22 липня 2020.
- . Treaties office database. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 16 лютого 2021.
- Miserez, Marc-Andre (2 грудня 2012). . . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2013.
- . . 26 жовтня 2005. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 12 березня 2015.
- Schreckinger, Ben. . Politico.eu. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 17 червня 2016.
- EUR-Lex - 22011D0702 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 16 лютого 2021.
- . Swiss Federal Office for Migration. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 24 листопада 2008.
- (нім.). Database and Search Engine for Direct Democracy. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
- . European Commission. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- Pop, Valentina (19 July 2010) EU looking to reset relations with Switzerland [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.], EU Observer
- Council of the European Union, 8 Jan 2013: Council conclusions on EU relations with EFTA countries [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Keiser, Andreas (30 листопада 2012). . Swissinfo. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 9 лютого 2013.
- Allen M. (March 2009). Switzerland's Schengen entry finally complete [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.]. swissinfo.ch; retrieved 14 June 2013.
- . BBC. 9 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2014.
- EU and Switzerland agree on free movement [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.] – , 22 Dec 2016
- . www.dfae.admin.ch. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- Transport Center in Legionowo - Switzerland's Contribution to the Enlarged EU [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] - Swiss Federal Department of Foreign Affairs, retrieved 12 July 2016
- Swissinfo [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.] 7 December 2018
- Swiss Confederation [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] ACCORD FACILITANT LES RELATIONS BILATÉRALES... 23.11.2018
- "EU equivalence assessment of Swiss stock exchanges" [ 20 серпня 2019 у Wayback Machine.]. ILO.com. Retrieved 19 August 2019.
- Brüssel soll warten – die Schweiz schiebt den Rahmenvertrag auf die lange Bank [ 26 листопада 2019 у Wayback Machine.] (in German). Neue Zürcher Zeitung. Retrieved 19 August 2019.
- Israel, Stephan (28. April 2021). "Das Schweizer «Ultimatum» kommt schlecht an" (in German). Tages Anzeiger. Retrieved 28 April 2021.
- "Free movement is main hurdle in Swiss-EU treaty talks: Swiss minister". Reuters. Retrieved 28 April 2021.
- Markus Häfliger, Beni Gafner (April 26 2021). "Weshalb der Bundesrat in Brüssel auflief – die Details" (in German). Berner Zeitung. Retrieved 28 April 2021.
- Switzerland pulls out of negotiations to redefine relationship with EU over free movement directive. euronews.com. 26 травня 2021.
- "EU wants Swiss roadmap in place early next year" swissinfo.ch. Retrieved 30 November 2021.
- . European Election Database. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- "Ce qui nous lie à l'Union européenne", , Friday 4 April 2014.
- (PDF). . 2016. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 19 березня 2016.
- . . 2 березня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- Alexe, Dan (2 березня 2016). . . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- . . 15 червня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
- . Lenews.ch. 6 грудня 1992. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- (PDF). . 27 липня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- Webwire [ 18 листопада 2020 у Wayback Machine.] Credit Suisse Europe Barometer (13 November 2018)
- . BBC News. 4 березня 2001. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 5 травня 2008.
- . Federal Chancellery. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 17 липня 2009.
- . Europa.admin.ch. 14 грудня 2010. Архів оригіналу за 5 лютого 2001. Процитовано 7 січня 2011.
- . Swiss Federal Office for Migration. Архів оригіналу за 4 December 2008. Процитовано 24 листопада 2008.
- , Neue Zürcher Zeitung (нім.), 23 вересня 2009, архів оригіналу за 25 листопада 2011, процитовано 16 лютого 2021.
- (нім.). baz.online. 8 лютого 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2009. Процитовано 9 лютого 2009.
- Franklin, Joshua (4 березня 2016). . Reuters. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- Geiser, Urs (4 березня 2016). . . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- . . 26 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- . . 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- Itten, Anatol (2010): Foreign Policy Cooperation between the EU and Switzerland: Notice of the wind of changes [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Saarbrücken: VDM-Verlag.
- . SBB. Архів оригіналу за 26 січня 2008. Процитовано 14 травня 2008.
- . BBC News. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 16 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvejcariya ne ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu YeS Vona asociyuyetsya iz Soyuzom cherez nizku dvostoronnih dogovoriv u yakih Shvejcariya prijnyala rizni polozhennya zakonodavstva Yevropejskogo Soyuzu shob brati uchast v yedinomu rinku Soyuzu ne vstupayuchi yak chlen Usi krim odniyeyi mikroderzhava Lihtenshtejn susidnih iz Shvejcariyeyu krayin ye chlenami YeS Vidnosini Shvejcariya Yevropejskij Soyuz YeS Shvejcariya Cya stattya pro vidnosini mizh Yevropejskim Soyuzom i Islandiyeyu Pro proces peregovoriv pro vstup div Vstup Shvejcariyi do Yevropejskogo Soyuzu Porivnyannya Yevropejskij Soyuz Shvejcariya Naselennya 447 206 135 8 570 146 2019 estimate Plosha 4 324 782 km2 1 669 808 sq mi 41 285 km2 15 940 sq mi Gustota naselennya 115 km2 300 sq mi 207 km2 536 1 sq mi Stolicya Bryussel de fakto Nemaye de yure Bern de fakto Najbilshi mista Parizh Rim Berlin Viden Madrid Amsterdam Ateni Dublin Gelsinki Varshava Lisabon Stokgolm Kopengagen Praga Buharest Nikosiya Budapesht Zagreb Sofiya Cyurih Uryad Nadnacionalna parlamentska demokratiya na osnovi yevropejskih dogovoriv Federativna napivpryama demokratiya v umovah bagatopartijnoyi nezalezhnoyi direktorialnoyi respubliki Pershij lider Prezident vishoyi vladi Zhan Mone Jonas Furrer Pershij prezident konfederaciyi Potochnij lider Golova radi Sharl Mishel Golova komisiyi Ursula fon der Lyayen Ignacio Kassis prezident Alen Berse vice prezident Valter Turngerr federalnij kancler Oficijni movi 24 oficijni movi z yakih 3 vvazhayutsya procedurnimi anglijska francuzka ta nimecka Nimecka francuzka italijska retoromanska Osnovni religiyi 72 hristiyan 48 rimski katoliki 12 protestanti 8 pravoslavni 4 inshi hristiyani 23 nereligijni 3 inshi 2 islam 65 5 hristiyan 35 8 rimo katoliki 23 8 shvejcarci reformati 5 9 inshi hristiyani 26 3 ne mayut religiyi 5 3 islam 1 6 inshi 1 3 nevidomi Etnichni grupi nimci blizko 83 miljoniv francuzi blizko 67 miljoniv italijci blizko 60 miljoniv ispanci blizko 47 miljoniv polyaki blizko 46 miljoniv rumuni blizko 16 miljoniv niderlandci blizko 13 miljoniv greki blizko 11 miljoniv portugalci bl 11 mln ta inshi VVP nominalnij 16 477 trln dolariv 31 801 dolariv na dushu naselennya 584 milyardi dolariv 67 557 dolariv na dushu naselennyaTorgivlyaYevropejskij Soyuz ye najbilshim torgovim partnerom Shvejcariyi a Shvejcariya chetvertim torgovim partnerom YeS pislya Velikoyi Britaniyi SShA ta Kitayu Na chastku Shvejcariyi pripadaye 5 2 importu YeS golovnim chinom himichni rechovini likarski zasobi mashini priladi ta detali Sho stosuyetsya poslug to eksport YeS do Shvejcariyi sklav 67 0 mlrd Yevro u 2008 roci todi yak import iz Shvejcariyi sklav 47 2 mlrd Yevro DogovoriList shodo peregovoriv pro chlenstvo Shvejcariya pidpisala ugodu pro vilnu torgivlyu z todishnim Yevropejskim ekonomichnim spivtovaristvom u 1972 r Yaka nabrala chinnosti v 1973 r Shvejcariya ye chlenom Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli YeAVT i brala uchast u peregovorah shodo ugodi pro Yevropejskij ekonomichnij prostir YeEZ z Yevropejskim Soyuzom Vin pidpisav ugodu 2 travnya 1992 roku ta podav zayavku na vstup do YeS 20 travnya 1992 roku Odnak pislya togo yak shvejcarskij referendum provedenij 6 grudnya 1992 r Vidhiliv chlenstvo v YeEZ na 50 3 49 7 uryad Shvejcariyi virishiv pripiniti peregovori pro chlenstvo v YeS do podalshogo povidomlennya Voni ne vidnovilisya i v 2016 roci Shvejcariya oficijno vidklikala zayavku na chlenstvo v YeS U 1994 r Shvejcariya ta YeS rozpochali peregovori pro osoblivi vidnosini za mezhami YeEZ Shvejcariya hotila zahistiti ekonomichnu integraciyu z YeS yaku mig bi dozvoliti dogovir pro YeEZ odnochasno ochishayuchi vzayemozv yazok mizh superechlivimi tochkami yaki prizveli do togo sho lyudi vidkinuli referendum Shvejcarski politiki nagolosili na dvostoronnomu harakteri cih peregovoriv de peregovori velis mizh dvoma rivnopravnimi partnerami a ne mizh 16 26 28 abo 29 yak ce vidbuvayetsya dlya peregovoriv pro dogovori pro YeS Rezultatom cih peregovoriv stalo desyat dogovoriv uzgodzhenih u dva etapi suma yakih robit veliku chastku zakonodavstva YeS zastosovnim do Shvejcariyi Dogovorami ye Dvostoronni ugodi I pidpisani 1999 r Nabuli chinnosti 1 chervnya 2002 r Vilne peresuvannya lyudej Povitryanij ruh Dorozhnij ruh Silske gospodarstvo Tehnichni torgovi bar yeri Derzhavni zakupivli Nauka Dvostoronni II ugodi Bezpeka ta pritulok ta chlenstvo v Shengeni Spivpracya u spravah shahrajstva Zaklyuchni polozhennya u vidkritih pitannyah shodo silskogo gospodarstva navkolishnogo seredovisha zasobiv masovoyi informaciyi osviti doglyadu za litnimi statistiki ta poslug Dvostoronni ugodi I virazhayutsya yak vzayemozalezhni Yaksho kogos iz nih denonsuyut chi ne ponovlyat voni vsi pripinyayut zastosovuvati Zgidno z preambuloyu rishennya YeS pro ratifikaciyu ugod Ce nazivayut punktom giljotini Hocha dvostoronnij pidhid teoretichno zahishaye pravo vidmoviti u zastosuvanni novih norm YeS do Shvejcariyi na praktici sfera cogo obmezhena cim punktom Ugoda pro Yevropejskij ekonomichnij prostir mistit podibnij punkt Do 2014 roku dvostoronnij pidhid yak jogo nazivayut u Shvejcariyi postijno pidtrimuvavsya shvejcarcyami na referendumah Ce dozvolyaye shvejcarcyam zberegti vidchuttya suverenitetu zavdyaki domovlenostyam koli zmini do zakonodavstva YeS zastosovuvatimutsya lishe pislya togo yak Spilnij komitet YeS ta Shvejcariyi virishit ce konsensusom Ce takozh obmezhuye vpliv YeS na desyat oblastej de YeEZ vklyuchaye bilshe oblastej za bilshim vinyatkom nizh YeEZ Z tochki zoru YeS dogovori mistyat zdebilshogo takij zhe zmist sho i dogovori pro YeEZ robit Shvejcariyu virtualnim chlenom YeEZ Bilshist zakoniv YeS zastosovuyutsya universalno na vsij teritoriyi YeS YeEZ ta Shvejcariyi zabezpechuyuchi bilshist umov vilnogo peresuvannya lyudej tovariv poslug ta kapitalu sho stosuyutsya derzhav chleniv Shvejcariya splachuye do byudzhetu YeS Shvejcariya poshirila dvostoronni dogovori na novi krayini chleni YeS kozhne prodovzhennya vimagalo shvalennya shvejcarskih viborciv na referendumi Na referendumi 5 chervnya 2005 roku shvejcarski viborci bilshistyu 55 pogodilis priyednatisya do Shengenskoyi zoni Ce nabulo chinnosti 12 grudnya 2008 r U 2009 roci shvejcarci progolosuvali za prodovzhennya vilnogo peresuvannya lyudej do Bolgariyi ta Rumuniyi na 59 6 za i do 40 4 proti Hocha Direktiva YeS 2004 38 YeS pro pravo vilno peresuvatisya ta prozhivati ne poshiryuyetsya na Shvejcariyu dvostoronnya ugoda Shvejcariyi ta YeS pro vilne peresuvannya lyudej mistit odnakovi prava yak dlya gromadyan Shvejcariyi ta YeEZ tak i dlya chleniv yih simej Do 2010 roku Shvejcariya uklala blizko 210 torgovih dogovoriv z YeS Pislya institucijnih zmin v YeS zokrema shodo zovnishnoyi politiki ta posilennya roli Yevropejskogo parlamentu prezident Yevropejskoyi radi German Van Rompej ta prezident Shvejcariyi Doris Lojthard vislovili bazhannya perezavantazhiti vidnosini YeS ta Shvejcariyi bilsh prostim i chistim sposobom zastosuvannya zakonodavstva YeS u Shvejcariyi U grudni 2012 roku Rada Yevropejskogo Soyuzu zayavila sho podalshih dogovoriv z pitan yedinogo rinku ne bude yaksho Shvejcariya ta YeS ne domovlyatsya pro novu pravovu bazu podibnu do YeEZ yaka mizh inshim bude tisnishe pov yazuvati Shvejcariyu z rozvivayetsya YeS zakonodavstvo Piznishe prezident Yevropejskoyi komisiyi Hose Manuel Barrozu pidtverdiv cyu poziciyu Odnak drugogo referendumu shodo chlenstva u Shvejcariyi v YeEZ ne ochikuyetsya i shvejcarska gromadskist prodovzhuye proti priyednannya Shengenska ugoda U 2009 roci Shvejcariya stala uchasnikom Shengenskoyi zoni prijnyavshi ugodu pro asociaciyu shlyahom vsenarodnogo referendumu v 2005 roci Ce oznachaye sho ne isnuye pasportnogo kontrolyu na kordonah Shvejcariyi z susidami hocha mitnij kontrol prodovzhuye zastosovuvatisya Referendum 2014 roku Na referendumi v lyutomu 2014 roku shvejcarski viborci vuzko shvalili propoziciyu obmezhiti svobodu peresuvannya inozemnih gromadyan do Shvejcariyi Yevropejska komisiya zayavila sho yij dovedetsya vivchiti naslidki rezultatu dlya vidnosin mizh YeS ta Shvejcariyeyu oskilki bukvalne implementaciya peredbachaye zasterezhennya shodo giljotini 22 grudnya 2016 roku Shvejcariya ta YeS uklali ugodu zgidno z yakoyu novij shvejcarskij zakon u vidpovid na referendum vimagatime vid shvejcarskih robotodavciv prijmati vsih shukachiv roboti bud to gromadyani Shvejcariyi chi gromadyani yaki ne ye shvejcarcyami zareYeStrovani v shvejcarskih agentstvah z pracevlashtuvannya prodovzhuyuchi sposterigati za vilnim peremishennyam gromadyan YeS do Shvejcariyi dozvolyayuchi yim tam pracyuvati Shvejcarski finansovi vneski Z 2008 roku Shvejcariya vnesla 1 3 milyarda shvejcarskih frankiv na rizni proyekti spryamovani na zmenshennya ekonomichnih ta socialnih disproporcij u rozshirenomu YeS Odnim iz prikladiv vikoristannya cih groshej ye zaliznichnij vokzal Legionovo v Polshi yakij buduyetsya za shvejcarskij byudzhet na 9 6 miljona shvejcarskih frankiv Zaproponovana ramkova ugoda Peregovori mizh Shvejcariyeyu ta Yevropejskoyu Komisiyeyu pro domovlenist pro institucijni ramki rozpochalis u 2014 roci ta zavershilis u listopadi 2018 roku 7 grudnya 2018 roku Federalna rada Shvejcariyi virishila ni prijnyati ni vidhiliti uzgodzhenu ugodu natomist obravshi publichni konsultaciyi Peregovorna ugoda ohoplyuvatime p yat oblastej isnuyuchih ugod mizh YeS ta Shvejcariyeyu ukladenih u 1999 roci vilne peresuvannya osib povitryanij transport perevezennya vantazhiv ta pasazhiriv zaliznichnim ta avtomobilnim transportom torgivlya silskogospodarskoyu produkciyeyu vzayemne viznannya standartiv Primitno sho ugoda spriyatime legkomu perenesennyu zakonodavstva YeS u cih sferah u shvejcarske zakonodavstvo a Yevropejskij sud bude ostatochnim ta obov yazkovim arbitrom u superechkah u cih sferah Yakbi ugoda bula prijnyata Shvejcariyeyu krayina mala b podibnu poziciyu shodo vvedennya zakonodavstva YeS hocha i lishe u vishezaznachenih p yati sferah yak i v inshih krayinah YeAVT yaki ye chlenami YeEZ Okrim pitan suverenitetu konkretni zanepokoyennya porusheni u Shvejcariyi vklyuchayut mozhlivij vpliv na zakon pro derzhavnu dopomogu v kantonalnih bankah potencial dlya transponuvannya Direktivi pro prava gromadyan u shvejcarske zakonodavstvo i bud yakij naslidk sho ce vplivaye na socialne zabezpechennya napriklad vpliv na zarobitnu platu v krayini Komisiya vvazhaye prijnyattya ugodi neobhidnim dlya nadannya Shvejcariyi dostupu do novih sfer yevropejskogo yedinogo rinku vklyuchayuchi rinok elektroenergiyi ta ekvivalentnist fondovoyi birzhi Do chervnya 2019 roku Federalna rada Shvejcariyi ne znajshla znachnogo kompromisu ni z vnutrishnimi konsaltingovimi partnerami takimi yak shvejcarski profspilki ta predstavniki biznesu ni z prezidentom Yevropejskoyi komisiyi sho vidhodit Zhanom Klodom Yunkerom Krayini chleni YeS takozh vislovili dumku sho podalshij kompromis shodo tekstu zaproponovanoyi ramkovoyi ugodi zi Shvejcariyeyu ne bude mozhlivim Yak rezultat Bryussel ne poshiriv svoyu ekvivalentnist fondovogo rinku na shvejcarsku fondovu birzhu cherez cej zriv peregovoriv mizh Shvejcariyeyu ta YeS a v yakosti kontrzahodu bulo vvedeno v diyu postanovu Federalnoyi radi Shvejcariyi vid listopada 2018 roku sho obmezhuye majbutnij obmin najbilshe shvejcarskih akcij sho torguyutsya v YeS na shvejcarsku birzhu SIX u Cyurihu Peregovori shodo zaproponovanoyi ramkovoyi ugodi mizh Shvejcariyeyu ta YeS buli vidnovleni 23 kvitnya 2021 roku koli v Bryusseli zustrilisya chlen Federalnoyi radi Shvejcariyi Gi Parmelin i prezident Komisiyi YeS Ursula fon der Lyayen Zustrich vidbulasya u druzhnij atmosferi ale domovitisya ne vdalosya oskilki federalnij radnik napolyagav na viklyuchenni z ugodi takih klyuchovih pitan yak zahist zarobitnoyi plati v Shvejcariyi Direktiva pro prava gromadyan ta derzhavna dopomoga kantonalnim bankam Nastupnogo tizhnya Stefani Riso zastupnik golovi Kabinetu ministriv u Komisiyi YeS poinformuvala predstavnikiv 27 krayin chleniv pro progres shodo ramkovoyi ugodi zi Shvejcariyeyu Komisiya YeS sprijnyala vimogi Shvejcariyi yak ultimatum a krayini YeS vislovili pidtrimku liderstvu YeS u peregovorah Ministr zakordonnih sprav Ignacio Kassis zayaviv zhurnalistam sho gluhij kut stavsya cherez inshe tlumachennya polozhennya pro vilne peresuvannya lyudej u ramkovij ugodi U veresni 2020 roku shvejcarski viborci odnoznachno vidhilili zahid Shvejcarskoyi narodnoyi partiyi shodo obmezhennya vilnogo peresuvannya lyudej i virishili viddati perevagu dvostoronnim ugodam z YeS Zgidno z vnutrishnimi zvitami Federalnoyi radi Shvejcariyi nevdali peregovori z Yevrokomisiyeyu vzhe vidbulisya 11 listopada 2020 roku koli golovnij peregovornik Liviya Leu pidnyalasya na tribunu dlya peregovoriv mizh Shvejcariyeyu ta YeS 26 travnya 2021 roku Shvejcariya virishila znovu prizupiniti peregovori z YeS i ne pidpisuvati rozroblenu institucijnu ramkovu ugodu mizh YeS i Shvejcariyeyu Osnovni rozbizhnosti stosuvalisya svobodi peresuvannya rivnih umov ta pravil derzhavnoyi dopomogi 15 listopada 2021 roku Marosh Shefchovich vice prezident YeS vidpovidalnij za peregovori mizh Shvejcariyeyu ta YeS ta Brexit pid chas zustrichi v Bryusseli nalashtuvav bilsh primirlivij ton iz ministrom zakordonnih sprav Shvejcariyi Ignacio Kassisom Storoni domovilisya vstanoviti strukturovanij politichnij dialog na rivni ministriv i vidnoviti dvostoronni peregovori na pochatku 2022 roku Zokrema ministr zakordonnih sprav Shvejcariyi napolyagav na tomu sho Shvejcariya bude znovu integrovana v programi Erasmus ta Horizon Europe Na konu nizka ugod mizh Shvejcariyeyu ta YeS vklyuchayuchi majbutnij dostup do rinku elektroenergiyi YeS a takozh nayavnist u gromadyan YeS shvejcarskih pilg socialnogo strahuvannya Hronologiya shvejcarskih golosivRezultati referendumu Shvejcarskogo Yevropejskogo ekonomichnogo prostoru za kantonami 1992 r Tak Ni Hronologiya shvejcarskih golosiv shodo Yevropejskogo Soyuzu 3 grudnya 1972 roku Ugodu pro vilnu torgivlyu z Yevropejskimi Spivtovaristvami shvalili 72 5 viborciv 6 grudnya 1992 roku priyednannya do Yevropejskogo ekonomichnogo prostoru vidhileno 50 3 viborciv Ce golosuvannya nagolosilo na kulturnomu rozrivi mizh nimeckim ta frankomovnim kantonami Rostigraben Yedinimi kantonami yaki govoryat za YeEZ buli Bazel Shtadt i Bazel Landshaft yaki mezhuyut z Franciyeyu ta Nimechchinoyu 8 chervnya 1997 roku federalna narodna iniciativa Peregovori shodo chlenstva v YeS nehaj lyudi virishuyut pro neobhidnist zatverdzhennya referendumu ta kantoniv dlya pochatku peregovoriv pro vstup z YeS Peregovori pro perehid na nastupnij chas que le peuple decide Vidhileno 74 1 viborciv 21 travnya 2000 r dvostoronni ugodi z YeS prijmayut 67 2 viborciv 4 bereznya 2001 roku federalna narodna iniciativa tak do Yevropi Oui a l Europe Shodo vidkrittya peregovoriv pro vstup z YeS vidhileno 76 8 viborciv 5 chervnya 2005 roku Shengensku ugodu ta Dublinskij reglament zatverdzhuyut 54 6 viborciv 25 veresnya 2005 roku poshirennya vilnogo peresuvannya osib na desyat novih chleniv Yevropejskogo Soyuzu prijmayut 56 0 viborciv 26 listopada 2006 roku vnesok u zgurtovanist u rozmiri odnogo milyarda dlya desyati novih krayin chleniv Yevropejskogo Soyuzu Zakon pro spivrobitnictvo Shidnoyi Yevropi zatverdzheno 53 4 viborciv 8 lyutogo 2009 roku poshirennya vilnogo peresuvannya osib na novih chleniv YeS Bolgariyu ta Rumuniyu shvaleno 59 61 viborciv 17 travnya 2009 roku zaprovadzhennya biometrichnih pasportiv yak vimagaye Shengenske zakonodavstvo shvaleno 50 15 viborciv 17 chervnya 2012 roku federalna narodna iniciativa Mizhnarodni ugodi nehaj lyudi govoryat Mizhnarodni zgodi la parole au peuple Shodo vimogi zatverdzhennya vsih mizhnarodnih dogovoriv na referendumi rozpochatomu Kampaniyeyu za nezalezhnu ta nejtralnu Shvejcariyu vidhileno 75 3 viborciv 9 lyutogo 2014 roku federalnu narodnu iniciativu proti masovoyi immigraciyi yaka obmezhuye vilne peresuvannya lyudej z krayin chleniv YeS prijmayut 50 3 viborciv 27 veresnya 2020 roku vidhilyayetsya populyarna iniciativa Za pomirnu immigraciyu yaka vimagatime vid uryadu vidmovi vid Ugodi 1999 roku pro vilne peresuvannya lyudej ta zapobigannya ukladennyu majbutnih ugod sho dozvolyayut vilne peresuvannya lyudej inozemnim gromadyanam 61 7 viborciv 15 travnya 2022 roku prijnyattya postanovi YeS pro Yevropejsku prikordonnu ta beregovu ohoronu yaka zbilshit vnesok shvejcarskogo uryadu v prikordonne agentstvo Frontex shvalili 71 5 viborciv Sered cih trinadcyati golosiv tri proti proti podalshoyi integraciyi z YeS abo za skasuvannya integraciyi z YeS 6 grudnya 1992 r 4 bereznya 2001 r Ta 9 lyutogo 2014 r reshta desyat ce golosi za pogliblennya abo pidtrimku integraciyi mizh Shvejcariyeyu ta Yevropejskim Soyuzom Propoziciyi shodo chlenstva v YeSDokladnishe Vstup Shvejcariyi do Yevropejskogo Soyuzu Shvejcariya vzyala uchast u peregovorah pro ugodu pro YeEZ z YeS pidpisala ugodu 2 travnya 1992 roku ta podala zayavku na vstup do YeS 20 travnya 1992 roku Shvejcarskij referendum provedenij 6 grudnya 1992 r Vidhiliv chlenstvo v YeEZ Yak naslidok uryad Shvejcariyi pripiniv peregovori pro vstup do YeS do podalshogo povidomlennya Ratifikuvavshi drugij raund dvostoronnih dogovoriv Shvejcarska federalna rada znizila svoyu harakteristiku povnopravnogo chlenstva Shvejcariyi v YeS zi strategichnoyi meti do variantu u 2006 roci Chlenstvo prodovzhuvalo zalishatisya metoyu uryadu i bulo dovgostrokovoyu metoyu Federalnoyi radi do 2016 roku koli zamorozhena zayavka Shvejcariyi bula vidklikana Propoziciya bula prijnyata Radoyu derzhav a potim Federalnoyu radoyu v chervni U listi vid 27 lipnya Federalna rada povidomila golovuyuchij v Radi Yevropejskogo Soyuzu sho vidklikaye svoyu zayavku Poboyuvannya z privodu vtrati nejtralitetu ta suverenitetu ye klyuchovimi pitannyami shodo chlenstva deyakih gromadyan Opituvannya gromadskoyi dumki Shvejcariyi u 2018 roci pokazalo sho lishe 3 vvazhayut sho priyednannya do YeS ye realnim variantom Populyarna iniciativa Tak do Yevropi Yaka zaklikaye do negajnih peregovoriv pro chlenstvo v YeS bula vidhilena na referendumi 4 bereznya 2001 roku 76 8 ta usima kantonami Federalna rada Shvejcariyi yaka vistupala za chlenstvo v YeS poradila naselennyu progolosuvati proti cogo referendumu oskilki peredumovi dlya vidkrittya peregovoriv ne buli dotrimani Neshodavno shvejcarskij federalnij uryad zaznav kilkoh znachnih povorotiv u politici odnak shodo konkretnih domovlenostej z YeS pro svobodu peresuvannya robitnikiv ta pitan sho stosuyutsya uhilennya vid splati podatkiv rozglyadalisya v ramkah shvejcarskoyi bankivskoyi sistemi Ce bulo rezultatom pershogo samitu Shvejcariya YeS u travni 2004 roku de bulo pidpisano dev yat dvostoronnih ugod Kolishnij prezident Yevrokomisiyi Romano Prodi zayaviv sho domovlenosti nablizili Shvejcariyu do Yevropi Dzhozef Dajs iz shvejcarskoyi Federalnoyi radi skazav Mi mozhlivo znahodimosya ne v samomu centri Yevropi ale mi bezumovno v samomu centri Yevropi Vin prodovzhiv Mi pochinayemo novu eru vidnosin mizh nashimi dvoma sub yektami Naselennya Shvejcariyi pogodilosya na uchast svoyeyi krayini u Shengenskij ugodi ta priyednalosya do ciyeyi teritoriyi u grudni 2008 r Rezultat referendumu shodo rozshirennya svobodi peresuvannya lyudej do Bolgariyi ta Rumuniyi yaki priyednalis do YeS 1 sichnya 2007 roku zmusiv Shvejcariyu porushiti svoyi zobov yazannya pered YeS U veresni 2009 roku shvejcarskij uryad zayaviv sho dvostoronni dogovori ne ye rishennyami i debati shodo chlenstva povinni buti rozglyanuti she raz todi yak livi Partiya zelenih ta Social demokratichna partiya zayavili sho ponovlyuyut svij namir na chlenstvo Shvejcariyi v YeS Na lyutnevomu referendumi z pitan immigraciyi u Shvejcariyi yakij provodivsya federalnoyu narodnoyu iniciativoyu proti masovoyi immigraciyi shvejcarski viborci zhorstko shvalili zahodi sho obmezhuyut svobodu peresuvannya inozemnih gromadyan do Shvejcariyi Yevropejska komisiya zayavila sho yij dovedetsya vivchiti naslidki rezultatu dlya vidnosin mizh YeS ta Shvejcariyeyu Cherez vidmovu Shvejcariyi nadati Horvatiyi vilne peresuvannya lyudej YeS prijnyav dostup Shvejcariyi do programi mobilnosti studentiv Erazmus lishe yak krayinu partnera na vidminu vid krayini programi a YeS zamoroziv peregovori pro dostup do rinok elektroenergiyi YeS 4 bereznya 2016 roku Shvejcariya ta YeS pidpisali dogovir yakij poshiryuye ugodu pro vilne peresuvannya lyudej do Horvatiyi sho prizvelo do povnogo readmisiyi Shvejcariyi do programi Gorizont 2020 yevropejskoyi sistemi finansuvannya doslidzhen ta rozrobok Dogovir buv ratifikovanij Nacionalnoyu radoyu 26 kvitnya za umovi sho bude znajdeno vihid iz gluhogo kuta shodo zdijsnennya referendumu 2014 roku Dogovir buv prijnyatij u grudni 2016 r Ce dozvolilo Shvejcariyi znovu priyednatisya do programi Gorizont 2020 1 sichnya 2017 roku Zovnishnya politikaU sferi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki Shvejcariya ta YeS ne mayut zagalnih ugod Ale u svoyemu zviti pro bezpeku za 2000 rik Federalna rada Shvejcariyi zayavila pro vazhlivist spriyannya stabilnosti ta miru poza mezhami Shvejcariyi ta pobudovi mizhnarodnoyi spilnoti spilnih cinnostej Zgodom Shvejcariya pochala spivpracyuvati u proyektah spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki YeS CFSP Shvejcariya nadala personal abo materiali dlya misij YeS z pidtrimannya miru ta bezpeki v Bosniyi ta Gercegovini Demokratichnij Respublici Kongo Kosovo Makedoniyi ta Achehu v Indoneziyi Takozh nalagodzhena tisna spivpracya u sferi mizhnarodnih sankcij Stanom na 2006 rik Shvejcariya prijnyala p yat sankcij YeS zaprovadzhenih poza mezhami OON Postrazhdali vid kolishnoyi Respubliki Yugoslaviyi 1998 M yanmi 2000 Zimbabve 2002 Uzbekistanu 2006 ta Bilorusi 2006 Vikoristannya yevro v ShvejcariyiValyutoyu Shvejcariyi ye shvejcarskij frank Shvejcariya razom iz Lihtenshtejnom perebuvaye v nezvichnomu polozhenni koli yiyi otochuyut krayini yaki vikoristovuyut yevro Yak rezultat yevro de fakto prijmayetsya v bagatoh miscyah osoblivo bilya kordoniv ta v turistichnih regionah Shvejcarska federalna zaliznicya prijmaye yevro yak na kasah tak i v avtomatichnih avtomatah Takozh bagato gromadskih telefoniv torgovih avtomativ abo avtomativ dlya prodazhu kvitkiv prijmayut moneti yevro Bagato magaziniv ta dribni pidpriyemstva yaki prijmayut yevro roblyat lishe kupyuri ta dayut obmin u shvejcarskih frankah yak pravilo za mensh vigidnim kursom obminu nizh banki Bagato bankivskih bankomativ vipuskayut yevro za obminnim kursom a takozh shvejcarski franki 6 veresnya 2011 roku shvejcarskij frank faktichno zakripivsya za yevro frank zavzhdi plavav samostijno doki jogo podorozhchannya ne stalo neprijnyatnim pid chas borgovoyi krizi yevrozoni Shvejcarskij nacionalnij bank vstanoviv priv yazku shvejcarskih frankiv yevro yaka peredbachala minimalnij obminnij kurs 1 20 franka do yevro bez verhnoyi mezhi Bank zobov yazavsya pidtrimuvati cej obminnij kurs dlya zabezpechennya stabilnosti Priv yazka bula vidmovlena vid 15 sichnya 2015 roku koli ponovlenij tisk na shvejcarskij frank sho zrostav perevishiv riven tolerantnosti Banku Div takozhRozshirennya Yevropejskogo Soyuzu podalshe Vidnosini Shvejcariya NATO Zovnishni vidnosini Shvejcariyi Shengenska zona Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu Vstup Shvejcariyi do Yevropejskogo Soyuzu Referendum shodo vstupu Shvejcariyi do Yevropejskoyi ekonomichnoyi zoni 1992 roku Shvejcarski referendumi 1997 roku Shvejcarski referendumi 2001 rokuPrimitkiPopulation on 1 January Eurostat European Commission Procitovano 9 bereznya 2015 Bevolkerungsbestand am Ende des 2 Quartal 2019 Recent monthly and quarterly figures provisional data XLS official statistics nim fr ital Neuchatel Switzerland Swiss Federal Statistical Office FSO Swiss Confederation 19 veresnya 2019 1155 1500 Procitovano 20 veresnya 2019 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 9 bereznya 2015 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 20 October 2018 Procitovano 9 bereznya 2015 Cities ranked alpha in 2020 by the GaWC The World According to GaWC 2020 www lboro ac uk Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shugart Matthew Soberg December 2005 Semi Presidential Systems Dual Executive And Mixed Authority Patterns French Politics 3 3 323 351 doi 10 1057 palgrave fp 8200087 S2CID 73642272 Elgie Robert 2016 Government Systems Party Politics and Institutional Engineering in the Round Insight Turkey 18 4 79 92 ISSN 1302 177X JSTOR 26300453 europa eu angl Arhiv originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2017 Religions official statistics Neuchatel Switzerland Federal Statistical Office FSO 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Population by sex and citizenship Federal Statistical Office angl Procitovano 22 lipnya 2020 Treaties office database Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2021 Miserez Marc Andre 2 grudnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 9 lyutogo 2013 26 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 12 bereznya 2015 Schreckinger Ben Politico eu Arhiv originalu za 8 grudnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2016 EUR Lex 22011D0702 EN EUR Lex eur lex europa eu Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 16 lyutogo 2021 Swiss Federal Office for Migration Arhiv originalu za 10 bereznya 2014 Procitovano 24 listopada 2008 nim Database and Search Engine for Direct Democracy Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 12 lyutogo 2014 European Commission Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Pop Valentina 19 July 2010 EU looking to reset relations with Switzerland 21 lipnya 2010 u Wayback Machine EU Observer Council of the European Union 8 Jan 2013 Council conclusions on EU relations with EFTA countries 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Keiser Andreas 30 listopada 2012 Swissinfo Arhiv originalu za 22 kvitnya 2014 Procitovano 9 lyutogo 2013 Allen M March 2009 Switzerland s Schengen entry finally complete 3 kvitnya 2012 u Wayback Machine swissinfo ch retrieved 14 June 2013 BBC 9 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 10 lyutogo 2014 EU and Switzerland agree on free movement 19 veresnya 2018 u Wayback Machine 22 Dec 2016 www dfae admin ch Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2021 Transport Center in Legionowo Switzerland s Contribution to the Enlarged EU 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Swiss Federal Department of Foreign Affairs retrieved 12 July 2016 Swissinfo 8 travnya 2021 u Wayback Machine 7 December 2018 Swiss Confederation 12 listopada 2020 u Wayback Machine ACCORD FACILITANT LES RELATIONS BILATERALES 23 11 2018 EU equivalence assessment of Swiss stock exchanges 20 serpnya 2019 u Wayback Machine ILO com Retrieved 19 August 2019 Brussel soll warten die Schweiz schiebt den Rahmenvertrag auf die lange Bank 26 listopada 2019 u Wayback Machine in German Neue Zurcher Zeitung Retrieved 19 August 2019 Israel Stephan 28 April 2021 Das Schweizer Ultimatum kommt schlecht an in German Tages Anzeiger Retrieved 28 April 2021 Free movement is main hurdle in Swiss EU treaty talks Swiss minister Reuters Retrieved 28 April 2021 Markus Hafliger Beni Gafner April 26 2021 Weshalb der Bundesrat in Brussel auflief die Details in German Berner Zeitung Retrieved 28 April 2021 Switzerland pulls out of negotiations to redefine relationship with EU over free movement directive euronews com 26 travnya 2021 EU wants Swiss roadmap in place early next year swissinfo ch Retrieved 30 November 2021 European Election Database Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Ce qui nous lie a l Union europeenne Friday 4 April 2014 PDF 2016 Arhiv originalu PDF za 11 listopada 2020 Procitovano 19 bereznya 2016 2 bereznya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 Alexe Dan 2 bereznya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 15 chervnya 2016 Arhiv originalu za 16 chervnya 2016 Procitovano 15 chervnya 2016 Lenews ch 6 grudnya 1992 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 PDF 27 lipnya 2016 Arhiv originalu PDF za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 13 veresnya 2016 Webwire 18 listopada 2020 u Wayback Machine Credit Suisse Europe Barometer 13 November 2018 BBC News 4 bereznya 2001 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 5 travnya 2008 Federal Chancellery Arhiv originalu za 14 travnya 2009 Procitovano 17 lipnya 2009 Europa admin ch 14 grudnya 2010 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2001 Procitovano 7 sichnya 2011 Swiss Federal Office for Migration Arhiv originalu za 4 December 2008 Procitovano 24 listopada 2008 Neue Zurcher Zeitung nim 23 veresnya 2009 arhiv originalu za 25 listopada 2011 procitovano 16 lyutogo 2021 nim baz online 8 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 19 lipnya 2009 Procitovano 9 lyutogo 2009 Franklin Joshua 4 bereznya 2016 Reuters Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 Geiser Urs 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 26 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2016 16 grudnya 2016 Arhiv originalu za 17 grudnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Itten Anatol 2010 Foreign Policy Cooperation between the EU and Switzerland Notice of the wind of changes 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Saarbrucken VDM Verlag SBB Arhiv originalu za 26 sichnya 2008 Procitovano 14 travnya 2008 BBC News 15 sichnya 2015 Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2015