Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рештіграбен (нім. Röstigraben, буквально «рів рештів») — популярний о́бразний вислів на позначення кордону між німецькомовною і франкомовною частинами Швейцарії, один із символів культурних відмінностей між німецькошвейцарцями і франкошвейцарцями.
«Рів» названий за стравою «решті», що походить з німецької частини Швейцарії, але згодом почала вважатися знаковою національною стравою всієї Швейцарії. Мовна і культурна межа пролягає річкою Зане.
Взаємовідносини між французькою і німецькою частинами Швейцарії є найважливішим фактором у розвитку національної історії. З початку XIX століття, коли до території Швейцарії були приєднані густонаселені франкомовні області, і донині вони характеризуються значною кількістю конфліктів і протиріч. Особливо гострим питанням у цих взаєминах був [de] навколо створення нового кантону Юра. Основних причин дві. По-перше, велику роль відіграє пам'ять про предків. Франкошвейцарці пам'ятають, що їхні території під час Бургундських воєн були завойовані Берном, який провадив тоді політику територіальної експансії. З іншого боку й німецькошвейцарці не забувають, що кантональна державність західної частини країни була, по суті, закладена французькими багнетами. По-друге, існують відмінності в політичному темпераменті і менталітеті двох основних культурно-мовних спільнот країни.
Історія взаємовідносин німецької і французької частин країни
«Референдумні війни» кінця XIX — початку XX ст.
Період з 1874 року, коли була проведена перша тотальна ревізія конституції, і до початку Першої світової війни в 1914 році в швейцарській традиційної історіографії прийнято називатися періодом «референдумних воєн» між французькою і німецькою частинами Швейцарії. Цей період охарактеризований тим, що представники федералістично налаштованих західних франкомовних кантонів завжди виступали проти будь-яких спроб німецькомовної більшості зміцнити центральну владу в країні. Ефективним інструментом тиску «романської» Швейцарії був факультативний референдум, право на використання якого було закріплено в конституції 1874 року.
Майже відразу ж після тотальної ревізії конституції 1874 року спалахнуло протистояння з питання запровадження єдиних для всієї Швейцарії правил реєстрації шлюбів. Проти такого нововведення виступали представники католицької та протестантської церков, а також мешканці франкомовних областей. Довелося вдатися до референдуму, за результатами якого закон про нові правила реєстрації шлюбів був прийнятий.
Наступний етап боротьби припадає на 1877 рік, коли Федеральна рада Швейцарії внесла на розгляд парламенту так званий «Фабричний закон», який повинен був обмежити робочий день до 11 годин і застосування дитячої праці. Франкомовні федералісти почали активну кампанію проти цього закону, у черговий раз побачивши в ньому спробу посилення центру та обмеження прав кантонів. Проте цього разу вони програли, і закон, хоча й незначною більшістю, був прийнятий.
Особливу полеміку в суспільстві на межі XIX і XX століть викликала пропозиція вищих офіцерських кіл про реформування армії за прусським зразком, а також передачу всіх військових повноважень з кантонів федеральному центру. Ця пропозиція вимагала зміни конституції, оскільки варіант 1874 року розподіляв військові повноваження між кантонами та центром. Як і слід було очікувати, противниками цієї реформи стали франкомовні кантони. За результатами референдуму введення нової військової статті у федеральну конституцію було відкинуте населенням.
Згодом ще багато разів проявлялися розбіжності між двома культурно-мовними регіонами країни з таких питань, як шкільна освіта, реформування банківського законодавства, уніфікація цивільного і кримінального права, створення Національного банку та інших. Але всі суперечливі питання вирішувалися шляхом обговорення в парламенті, або винесенням питання на загальношвейцарський референдум.
Особливо сильні відмінності у ставленні громадян до зовнішньої і соціальної політики. Якщо як франкофонна Швейцарія більш відкрита до зарубіжних країн (зокрема ЄС) і до державного врегулювання у соціальних питаннях, їхні німецькомовні співгромадяни часто займають протилежні позиції.
Юрський сепаратизм і утворення кантону Юра
У післявоєнний період відносини між французьким і німецьким культурно-мовним ареалом не відрізнялися особливою напруженістю. Єдиною «гарячою точкою» у відносинах між ними була проблема франкомовного регіону кантону Берн – Юра.
Основи конфлікту були закладені ще в XIV столітті, коли ця франкомовна область у ході так званих «Бургундських воєн» була насильно включена до складу сильного німецькомовного кантону Берн, який тоді прагнув розширити свою територію за рахунок просування на захід і південь. Таким чином, захоплена територія ставала фактично колонією Берну. У XVI ст. після Реформації населення Берну переходить у протестантство, що природним чином негативно сприймається католицьким населенням Юри. Уже тоді були закладені основи конфліктного потенціалу, який призвів до утворення нового незалежного кантону Юра. У період існування Гельветійської республіки область Юра приєднується до Франції і живе протягом п'ятьох років у ліберальних соціально-політичних рамках «Кодексу Наполеона». Але незабаром відбувається реставрація політичного режиму в Швейцарії, і відповідно до Заключного акту Віденського конгресу 1815 року область Юра знову приєднується до кантону Берн.
Конфлікт загострився у другій половині XX століття, коли активізують свою діяльність різні терористичні угруповання юрських сепаратистів. Конфлікт закінчився проведенням загальнонаціонального референдуму, на якому населення країни висловилося за утворення нового кантону. Кантон Юра офіційно увійшов до складу Швейцарії 1 січня 1979 року.
Взаємини німецької та французької частин країни в новітні часи
Розвиток відносин у 1950-і і частково 1960-і роки проходив під знаком «холодної війни». Гітлер більше не загрожував Швейцарії, але тепер новим ворогом став СРСР. Спільним знаменником у позиціонуванні себе в «холодній війні» був антикомуністичний настрій усіх швейцарців. Утім якщо в «німецькій» частині антикомуністичний консенсус був дуже міцним, то щодо «французької» частини такого сказати не можна. Це простежується і в післявоєнному політичному розвитку. Якщо в «німецькій» частині комуністи зникли з політичної арени, то у «французькій» частини вони (Швейцарська партія праці) знаходили достатньо симпатій з боку населення.
Асиметричний розвиток країни у повоєнні десятиліття вів до виникнення протиріч між «французами» і «німцями». Ці протиріччя проявилися в питанні про армію Швейцарії. Якщо німці вимагали її доозброєння, то серед «французів» панували антивоєнні настрої, які після смерті Сталіна в 1953 році ще більше посилилися.
Різні позиції сторони зайняли і в питанні про ядерну зброю. Швейцарські військові у повоєнні роки розглядали можливість отримання власної атомної зброї. Протягом 1957—1958 років у Швейцарії, як і в багатьох країнах Європи, зародився потужний антиядерний рух, активну роль у якому відігравали політичні діячі з Романдії. Ними була зроблена спроба на конституційному рівні закріпити заборону на виробництво, ввезення, транзит, складування і застосування ядерної зброї. На референдумі 1962 року ця ініціатива була відхилена. Причому основна частина тих, хто голосував проти поправки, належала німецькомовній Швейцарії.
Протягом 1950-х і 1960-х років різниця між французькою і німецькою частинами Швейцарії ще багато раз проявлялася в підходах до різних проблем. Загалом же відносини між двома основними культурно-мовними областями Швейцарії розвивалися безпроблемно і якщо і набували якогось конфліктного характеру, то проявлялося це у «ввічливій байдужості» одне до одного. Пояснюється це стабільним економічним зростанням і збільшенням добробуту населення. Завдяки цьому будь-які культурні чи лінгвістичні протиріччя нівелювалися високим соціально-економічним розвитком країни або виносилися на другий план. Єдиною гарячою точкою у відносинах між французької і німецької частинами було питання навколо Юри.
У 1970-ті роки характер взаємин між двома основними культурно-мовними ареалами країни визначався з урахуванням нових реалій, пов'язаних з початком промислової рецесії і так званим «нафтовим шоком». Світова економічна рецесія насамперед торкнулася годинникової промисловості, здебільшого сконцентрованої у французькій частині Швейцарії. Це призвело до посилення економічної диспропорції країни і, певною мірою, до другого раунду «референдумних» війн. Саме тоді у статті швейцарського журналу Sprachspiegel з'являється тепер вже загальновідоме поняття «рештіграбен» («Röstigraben», в перекладі з німецької буквально «рештяний рів»).
Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років новим каменем спотикання у відносинах між німецькою і французькою частинами Швейцарії стала зовнішня політика країни. Якщо позиції обох сторін у питанні про входження до ООН були близькі — тоді, у березні 1996 року швейцарці відхилили такий крок (75,7 %), то відносно інтегрування до об'єднаної Європи чітко проявилися два різні підходи. Якщо франкошвейцарці виступали за вступ до ЄС, то німецькомовні швейцарці були проти такого розвитку подій.
Кроком до подолання розбіжностей між основними культурно-мовними групами Швейцарії стало внесення до Конституції країни в березні 1996 року нової редакції «мовної статті». Оновлена стаття не тільки гарантувала рівні права чотирьох мов у країні, але й покладала на Федеральну Раду обов'язок сприяти зміцненню взаєморозуміння між основними культурно-мовними регіонами країни. Голосування з цього питання виявило загальнонаціональний консенсус — за поправку проголосувало 76 % учасників референдуму.
Попри те, що мовна та культурна гармонія в суспільстві й була зафіксована на папері, вона не завжди збігалася зі швейцарською дійсністю. Так чи інакше, проблеми між двома основними культурно-мовними ареалами продовжують проявлятися. Хоч «рештіграбен» вже не відіграє тієї ролі, як раніше, все ж таки політичні, культурні, ментальні відмінності між «французькою» і «німецькою» частинами і на початку XXI сторіччя залишаються чинником національного розвитку країни.
Це наочно продемонстрував референдум з питання про заборону на зведення нових мінаретів (2009), в ході якого франкошвейцарці, хоч і з незначною перевагою, але виступили проти заборони.
Примітки
- Петров И. А. «Сепаратизм по-швейцарски» // «Вестник Европы». 2005,№ 13-14
- Ruch Ch. Struktur und Strukturwandel des jurassischen Separatismus. Bern. 2001. S. 117.
Посилання
- Riss im Kopf, стаття Frankfurter Allgemeinen Zeitung від 6 листопада 2009 року (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reshtigraben nim Rostigraben bukvalno riv reshtiv populyarnij o braznij visliv na poznachennya kordonu mizh nimeckomovnoyu i frankomovnoyu chastinami Shvejcariyi odin iz simvoliv kulturnih vidminnostej mizh nimeckoshvejcarcyami i frankoshvejcarcyami Oblasti perevazhannya nimeckoyi pomaranchevij i francuzkoyi zelenij mov u Shvejcariyi Riv nazvanij za stravoyu reshti sho pohodit z nimeckoyi chastini Shvejcariyi ale zgodom pochala vvazhatisya znakovoyu nacionalnoyu stravoyu vsiyeyi Shvejcariyi Movna i kulturna mezha prolyagaye richkoyu Zane Vzayemovidnosini mizh francuzkoyu i nimeckoyu chastinami Shvejcariyi ye najvazhlivishim faktorom u rozvitku nacionalnoyi istoriyi Z pochatku XIX stolittya koli do teritoriyi Shvejcariyi buli priyednani gustonaseleni frankomovni oblasti i donini voni harakterizuyutsya znachnoyu kilkistyu konfliktiv i protirich Osoblivo gostrim pitannyam u cih vzayeminah buv de navkolo stvorennya novogo kantonu Yura Osnovnih prichin dvi Po pershe veliku rol vidigraye pam yat pro predkiv Frankoshvejcarci pam yatayut sho yihni teritoriyi pid chas Burgundskih voyen buli zavojovani Bernom yakij provadiv todi politiku teritorialnoyi ekspansiyi Z inshogo boku j nimeckoshvejcarci ne zabuvayut sho kantonalna derzhavnist zahidnoyi chastini krayini bula po suti zakladena francuzkimi bagnetami Po druge isnuyut vidminnosti v politichnomu temperamenti i mentaliteti dvoh osnovnih kulturno movnih spilnot krayini Istoriya vzayemovidnosin nimeckoyi i francuzkoyi chastin krayini Referendumni vijni kincya XIX pochatku XX st Period z 1874 roku koli bula provedena persha totalna reviziya konstituciyi i do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci v shvejcarskij tradicijnoyi istoriografiyi prijnyato nazivatisya periodom referendumnih voyen mizh francuzkoyu i nimeckoyu chastinami Shvejcariyi Cej period oharakterizovanij tim sho predstavniki federalistichno nalashtovanih zahidnih frankomovnih kantoniv zavzhdi vistupali proti bud yakih sprob nimeckomovnoyi bilshosti zmicniti centralnu vladu v krayini Efektivnim instrumentom tisku romanskoyi Shvejcariyi buv fakultativnij referendum pravo na vikoristannya yakogo bulo zakripleno v konstituciyi 1874 roku Majzhe vidrazu zh pislya totalnoyi reviziyi konstituciyi 1874 roku spalahnulo protistoyannya z pitannya zaprovadzhennya yedinih dlya vsiyeyi Shvejcariyi pravil reyestraciyi shlyubiv Proti takogo novovvedennya vistupali predstavniki katolickoyi ta protestantskoyi cerkov a takozh meshkanci frankomovnih oblastej Dovelosya vdatisya do referendumu za rezultatami yakogo zakon pro novi pravila reyestraciyi shlyubiv buv prijnyatij Nastupnij etap borotbi pripadaye na 1877 rik koli Federalna rada Shvejcariyi vnesla na rozglyad parlamentu tak zvanij Fabrichnij zakon yakij povinen buv obmezhiti robochij den do 11 godin i zastosuvannya dityachoyi praci Frankomovni federalisti pochali aktivnu kampaniyu proti cogo zakonu u chergovij raz pobachivshi v nomu sprobu posilennya centru ta obmezhennya prav kantoniv Prote cogo razu voni prograli i zakon hocha j neznachnoyu bilshistyu buv prijnyatij Osoblivu polemiku v suspilstvi na mezhi XIX i XX stolit viklikala propoziciya vishih oficerskih kil pro reformuvannya armiyi za prusskim zrazkom a takozh peredachu vsih vijskovih povnovazhen z kantoniv federalnomu centru Cya propoziciya vimagala zmini konstituciyi oskilki variant 1874 roku rozpodilyav vijskovi povnovazhennya mizh kantonami ta centrom Yak i slid bulo ochikuvati protivnikami ciyeyi reformi stali frankomovni kantoni Za rezultatami referendumu vvedennya novoyi vijskovoyi statti u federalnu konstituciyu bulo vidkinute naselennyam Zgodom she bagato raziv proyavlyalisya rozbizhnosti mizh dvoma kulturno movnimi regionami krayini z takih pitan yak shkilna osvita reformuvannya bankivskogo zakonodavstva unifikaciya civilnogo i kriminalnogo prava stvorennya Nacionalnogo banku ta inshih Ale vsi superechlivi pitannya virishuvalisya shlyahom obgovorennya v parlamenti abo vinesennyam pitannya na zagalnoshvejcarskij referendum Osoblivo silni vidminnosti u stavlenni gromadyan do zovnishnoyi i socialnoyi politiki Yaksho yak frankofonna Shvejcariya bilsh vidkrita do zarubizhnih krayin zokrema YeS i do derzhavnogo vregulyuvannya u socialnih pitannyah yihni nimeckomovni spivgromadyani chasto zajmayut protilezhni poziciyi Yurskij separatizm i utvorennya kantonu Yura U pislyavoyennij period vidnosini mizh francuzkim i nimeckim kulturno movnim arealom ne vidriznyalisya osoblivoyu napruzhenistyu Yedinoyu garyachoyu tochkoyu u vidnosinah mizh nimi bula problema frankomovnogo regionu kantonu Bern Yura Osnovi konfliktu buli zakladeni she v XIV stolitti koli cya frankomovna oblast u hodi tak zvanih Burgundskih voyen bula nasilno vklyuchena do skladu silnogo nimeckomovnogo kantonu Bern yakij todi pragnuv rozshiriti svoyu teritoriyu za rahunok prosuvannya na zahid i pivden Takim chinom zahoplena teritoriya stavala faktichno koloniyeyu Bernu U XVI st pislya Reformaciyi naselennya Bernu perehodit u protestantstvo sho prirodnim chinom negativno sprijmayetsya katolickim naselennyam Yuri Uzhe todi buli zakladeni osnovi konfliktnogo potencialu yakij prizviv do utvorennya novogo nezalezhnogo kantonu Yura U period isnuvannya Gelvetijskoyi respubliki oblast Yura priyednuyetsya do Franciyi i zhive protyagom p yatoh rokiv u liberalnih socialno politichnih ramkah Kodeksu Napoleona Ale nezabarom vidbuvayetsya restavraciya politichnogo rezhimu v Shvejcariyi i vidpovidno do Zaklyuchnogo aktu Videnskogo kongresu 1815 roku oblast Yura znovu priyednuyetsya do kantonu Bern Konflikt zagostrivsya u drugij polovini XX stolittya koli aktivizuyut svoyu diyalnist rizni teroristichni ugrupovannya yurskih separatistiv Konflikt zakinchivsya provedennyam zagalnonacionalnogo referendumu na yakomu naselennya krayini vislovilosya za utvorennya novogo kantonu Kanton Yura oficijno uvijshov do skladu Shvejcariyi 1 sichnya 1979 roku Vzayemini nimeckoyi ta francuzkoyi chastin krayini v novitni chasi Rozvitok vidnosin u 1950 i i chastkovo 1960 i roki prohodiv pid znakom holodnoyi vijni Gitler bilshe ne zagrozhuvav Shvejcariyi ale teper novim vorogom stav SRSR Spilnim znamennikom u pozicionuvanni sebe v holodnij vijni buv antikomunistichnij nastrij usih shvejcarciv Utim yaksho v nimeckij chastini antikomunistichnij konsensus buv duzhe micnim to shodo francuzkoyi chastini takogo skazati ne mozhna Ce prostezhuyetsya i v pislyavoyennomu politichnomu rozvitku Yaksho v nimeckij chastini komunisti znikli z politichnoyi areni to u francuzkij chastini voni Shvejcarska partiya praci znahodili dostatno simpatij z boku naselennya Asimetrichnij rozvitok krayini u povoyenni desyatilittya viv do viniknennya protirich mizh francuzami i nimcyami Ci protirichchya proyavilisya v pitanni pro armiyu Shvejcariyi Yaksho nimci vimagali yiyi doozbroyennya to sered francuziv panuvali antivoyenni nastroyi yaki pislya smerti Stalina v 1953 roci she bilshe posililisya Rizni poziciyi storoni zajnyali i v pitanni pro yadernu zbroyu Shvejcarski vijskovi u povoyenni roki rozglyadali mozhlivist otrimannya vlasnoyi atomnoyi zbroyi Protyagom 1957 1958 rokiv u Shvejcariyi yak i v bagatoh krayinah Yevropi zarodivsya potuzhnij antiyadernij ruh aktivnu rol u yakomu vidigravali politichni diyachi z Romandiyi Nimi bula zroblena sproba na konstitucijnomu rivni zakripiti zaboronu na virobnictvo vvezennya tranzit skladuvannya i zastosuvannya yadernoyi zbroyi Na referendumi 1962 roku cya iniciativa bula vidhilena Prichomu osnovna chastina tih hto golosuvav proti popravki nalezhala nimeckomovnij Shvejcariyi Protyagom 1950 h i 1960 h rokiv riznicya mizh francuzkoyu i nimeckoyu chastinami Shvejcariyi she bagato raz proyavlyalasya v pidhodah do riznih problem Zagalom zhe vidnosini mizh dvoma osnovnimi kulturno movnimi oblastyami Shvejcariyi rozvivalisya bezproblemno i yaksho i nabuvali yakogos konfliktnogo harakteru to proyavlyalosya ce u vvichlivij bajduzhosti odne do odnogo Poyasnyuyetsya ce stabilnim ekonomichnim zrostannyam i zbilshennyam dobrobutu naselennya Zavdyaki comu bud yaki kulturni chi lingvistichni protirichchya nivelyuvalisya visokim socialno ekonomichnim rozvitkom krayini abo vinosilisya na drugij plan Yedinoyu garyachoyu tochkoyu u vidnosinah mizh francuzkoyi i nimeckoyi chastinami bulo pitannya navkolo Yuri U 1970 ti roki harakter vzayemin mizh dvoma osnovnimi kulturno movnimi arealami krayini viznachavsya z urahuvannyam novih realij pov yazanih z pochatkom promislovoyi recesiyi i tak zvanim naftovim shokom Svitova ekonomichna recesiya nasampered torknulasya godinnikovoyi promislovosti zdebilshogo skoncentrovanoyi u francuzkij chastini Shvejcariyi Ce prizvelo do posilennya ekonomichnoyi disproporciyi krayini i pevnoyu miroyu do drugogo raundu referendumnih vijn Same todi u statti shvejcarskogo zhurnalu Sprachspiegel z yavlyayetsya teper vzhe zagalnovidome ponyattya reshtigraben Rostigraben v perekladi z nimeckoyi bukvalno reshtyanij riv Naprikinci 1980 h pochatku 1990 h rokiv novim kamenem spotikannya u vidnosinah mizh nimeckoyu i francuzkoyu chastinami Shvejcariyi stala zovnishnya politika krayini Yaksho poziciyi oboh storin u pitanni pro vhodzhennya do OON buli blizki todi u berezni 1996 roku shvejcarci vidhilili takij krok 75 7 to vidnosno integruvannya do ob yednanoyi Yevropi chitko proyavilisya dva rizni pidhodi Yaksho frankoshvejcarci vistupali za vstup do YeS to nimeckomovni shvejcarci buli proti takogo rozvitku podij Krokom do podolannya rozbizhnostej mizh osnovnimi kulturno movnimi grupami Shvejcariyi stalo vnesennya do Konstituciyi krayini v berezni 1996 roku novoyi redakciyi movnoyi statti Onovlena stattya ne tilki garantuvala rivni prava chotiroh mov u krayini ale j pokladala na Federalnu Radu obov yazok spriyati zmicnennyu vzayemorozuminnya mizh osnovnimi kulturno movnimi regionami krayini Golosuvannya z cogo pitannya viyavilo zagalnonacionalnij konsensus za popravku progolosuvalo 76 uchasnikiv referendumu Popri te sho movna ta kulturna garmoniya v suspilstvi j bula zafiksovana na paperi vona ne zavzhdi zbigalasya zi shvejcarskoyu dijsnistyu Tak chi inakshe problemi mizh dvoma osnovnimi kulturno movnimi arealami prodovzhuyut proyavlyatisya Hoch reshtigraben vzhe ne vidigraye tiyeyi roli yak ranishe vse zh taki politichni kulturni mentalni vidminnosti mizh francuzkoyu i nimeckoyu chastinami i na pochatku XXI storichchya zalishayutsya chinnikom nacionalnogo rozvitku krayini Ce naochno prodemonstruvav referendum z pitannya pro zaboronu na zvedennya novih minaretiv 2009 v hodi yakogo frankoshvejcarci hoch i z neznachnoyu perevagoyu ale vistupili proti zaboroni PrimitkiPetrov I A Separatizm po shvejcarski Vestnik Evropy 2005 13 14 Ruch Ch Struktur und Strukturwandel des jurassischen Separatismus Bern 2001 S 117 PosilannyaRiss im Kopf stattya Frankfurter Allgemeinen Zeitung vid 6 listopada 2009 roku nim