Чича (ісп. Chicha, tʃi.tʃa) — схожий на пиво слабоалкогольний напій з Південної Америки, головним чином тропічної її частини.
Чича | |
Країна | Мексика |
---|---|
Країна походження | Інки |
Чича у Вікісховищі |
Назва
Чичу пили з давніх часів ще в Імперії інків, отримуючи напій шляхом ферментації різних рослин через слину. Цим і пояснюється жартівлива назва чичі — «нікчемне пиво» (нім. Spuckebier).
Наукова етимологія назви напою не цілком зрозуміла. За даними Королівської академії іспанської мови, «чича» походить від слова chichab, що означає «кукурудзу» на мові народу куна.
За іншими джерелами, на назву вплинуло ацтекське слово chichiatl, що означає «вода, що забродила». Мовою кечуа напій називається aqha.
Іспанці використовували назву «чича» для всіх виявлених в Америці ферментованих напоїв, навіть якщо вони істотно відрізнялися між собою за складом інгредієнтів.
Поширення та виготовлення
Перуанський історик Інка Гарсіласо пояснює, що надмірне вживання алкоголю розглядалося в Перу як основна вада людей. Багато інших текстів свідчать, що чичу охоче пили не тільки на свята, а й у будні.
Інки виготовляли чичу насамперед з паростків кукурудзи (Jora або Wiñapu), але також з кіноа, квасениці і перуанського перцю.
Чича завжди вважалася священним напоєм, символом родючості та багатства матері-природи (ісп. Pacha Mama). Сучасні жителі цінують чичу як спадщину предків, яка годує тіло і душу. Ритуал приготування напою є прерогативою жінок, хоча їм іноді допомагають і чоловіки.
Жінки жують випечений з кукурудзяного борошна хліб, просочуючи його слиною. Завдяки присутнім в слині ферментам крохмаль перетвориться в цукор, що сприяє бродінню. Вміст алкоголю в чичі коливається від 1 до 6 відсотків, в залежності від того, готується напій для повсякденного використання або для урочистих релігійних свят, таких, як Інті-Раймі.
Хіваро та інші народи Амазонської низовини за традицією готують чичу з маніока чи плодів персикової пальми, які спочатку зовсім недовго варять і розм'якшують, потім жують і випльовують в каструлю, доливаючи невеликою кількістю води при розмішуванні фруктової маси вручну, і нарешті залишають для бродіння як мінімум на один день. Традиційно чичу зберігають у видовбаних зсередини плодах лагенарії. Схожий на лимонад безалкогольний напій [de] готують з звареної фіолетової кукурудзи з додаванням цукру, шкірки ананаса й айви, прянощів (кориці і гвоздики), а також соку лайма.
У Венесуелі широко поширена рисова чича. Її безалкогольний варіант — холодний освіжаючий напій, приготований замість води з молоком і корицею, нагадує коктейль і продається на вулицях.
У Чилі, особливо в центральній частині країни, чичу готують з ферментованих яблук. Напій схожий на сидр і особливою популярністю користується під час осінніх національних свят. Чича в Куракаві виготовляється з винограду.
Див. також
Примітки
- Lieselotte und Theodor Engl: Die Eroberung Perus in Augenzeugenberichten. Deutscher Taschenbuch Verlag, 1975 (нім.)
- Mary-Fleur Tordjmann. Chicha – an ancestral beverage to feed body and soul. soundsandcolours.com. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2014.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) ()(англ.)
Посилання
- Чича // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (англ.)
Література
- Rosario Olivas Weston: La Cocina de los Incas . Universidad de San Martín de Porres. Lima 2006, (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chicha isp Chicha tʃi tʃa shozhij na pivo slaboalkogolnij napij z Pivdennoyi Ameriki golovnim chinom tropichnoyi yiyi chastini Chicha Krayina Meksika Krayina pohodzhennya Inki Chicha u Vikishovishi Stakan z chicheyu v Peru Suchasne vigotovlennya chichi za tradiciyami narodu hivaro Spozhivannya chichi v peruanskij hronici istorika Poma de AyalaNazvaChichu pili z davnih chasiv she v Imperiyi inkiv otrimuyuchi napij shlyahom fermentaciyi riznih roslin cherez slinu Cim i poyasnyuyetsya zhartivliva nazva chichi nikchemne pivo nim Spuckebier Naukova etimologiya nazvi napoyu ne cilkom zrozumila Za danimi Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi chicha pohodit vid slova chichab sho oznachaye kukurudzu na movi narodu kuna Za inshimi dzherelami na nazvu vplinulo actekske slovo chichiatl sho oznachaye voda sho zabrodila Movoyu kechua napij nazivayetsya aqha Ispanci vikoristovuvali nazvu chicha dlya vsih viyavlenih v Americi fermentovanih napoyiv navit yaksho voni istotno vidriznyalisya mizh soboyu za skladom ingrediyentiv Poshirennya ta vigotovlennyaPeruanskij istorik Inka Garsilaso poyasnyuye sho nadmirne vzhivannya alkogolyu rozglyadalosya v Peru yak osnovna vada lyudej Bagato inshih tekstiv svidchat sho chichu ohoche pili ne tilki na svyata a j u budni Inki vigotovlyali chichu nasampered z parostkiv kukurudzi Jora abo Winapu ale takozh z kinoa kvasenici i peruanskogo percyu Chicha zavzhdi vvazhalasya svyashennim napoyem simvolom rodyuchosti ta bagatstva materi prirodi isp Pacha Mama Suchasni zhiteli cinuyut chichu yak spadshinu predkiv yaka goduye tilo i dushu Ritual prigotuvannya napoyu ye prerogativoyu zhinok hocha yim inodi dopomagayut i choloviki Zhinki zhuyut vipechenij z kukurudzyanogo boroshna hlib prosochuyuchi jogo slinoyu Zavdyaki prisutnim v slini fermentam krohmal peretvoritsya v cukor sho spriyaye brodinnyu Vmist alkogolyu v chichi kolivayetsya vid 1 do 6 vidsotkiv v zalezhnosti vid togo gotuyetsya napij dlya povsyakdennogo vikoristannya abo dlya urochistih religijnih svyat takih yak Inti Rajmi Hivaro ta inshi narodi Amazonskoyi nizovini za tradiciyeyu gotuyut chichu z manioka chi plodiv persikovoyi palmi yaki spochatku zovsim nedovgo varyat i rozm yakshuyut potim zhuyut i viplovuyut v kastrulyu dolivayuchi nevelikoyu kilkistyu vodi pri rozmishuvanni fruktovoyi masi vruchnu i nareshti zalishayut dlya brodinnya yak minimum na odin den Tradicijno chichu zberigayut u vidovbanih zseredini plodah lagenariyi Shozhij na limonad bezalkogolnij napij de gotuyut z zvarenoyi fioletovoyi kukurudzi z dodavannyam cukru shkirki ananasa j ajvi pryanoshiv korici i gvozdiki a takozh soku lajma U Venesueli shiroko poshirena risova chicha Yiyi bezalkogolnij variant holodnij osvizhayuchij napij prigotovanij zamist vodi z molokom i koriceyu nagaduye koktejl i prodayetsya na vulicyah U Chili osoblivo v centralnij chastini krayini chichu gotuyut z fermentovanih yabluk Napij shozhij na sidr i osoblivoyu populyarnistyu koristuyetsya pid chas osinnih nacionalnih svyat Chicha v Kurakavi vigotovlyayetsya z vinogradu Div takozhAnanasova chichaPrimitkiLieselotte und Theodor Engl Die Eroberung Perus in Augenzeugenberichten Deutscher Taschenbuch Verlag 1975 nim Mary Fleur Tordjmann Chicha an ancestral beverage to feed body and soul soundsandcolours com Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr datepublished mozhlivo publication date dovidka angl PosilannyaChicha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 angl LiteraturaRosario Olivas Weston La Cocina de los Incas Universidad de San Martin de Porres Lima 2006 ISBN 9972 54 062 6 isp