Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фомальга́ут (альфа Південної Риби/α PsA) — найяскравіша зоря в сузір'ї Південної Риби та одна з найяскравіших зір на нічному небі. Назва зорі означає «паща кита» в перекладі з арабської فم الحوت fum al-ḥūt.
 Зображення Фомальгаута, зняте за допомогою DSS, поле зору 2,7° × 2,9°. NASA, ESA та DSS 2. Подяка: Davide De Martin (ESA/Hubble) | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Південна Риба |
| Пряме піднесення | 22г 57х 39.0465с |
| Схилення | −29° 37′ 20.050″ |
| Видима зоряна величина (V) | 1.16 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A3 V |
| Показник кольору (B−V) | 0.09 |
| Показник кольору (U−B) | 0.08
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +6.5 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: +328.95 мас/р Схил.: −164.67 мас/р |
| Паралакс (π) | 129.81 ± 0.47 мас |
| Відстань | 25.13 ± 0.09 св. р. (7.7 ± 0.03 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 1.72 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1.92±0.02 M☉ |
| Радіус | 1.842±0.019 R☉ |
| Світність | 16.63±0.48 L☉ |
| Ефективна температура | 8,590 K |
| Вік | (4.4±0.4)×108 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Fomalhaut |
| ARICNS | дані для 01877 |
| Енциклопедія Позасонячних планет | дані для Fomalhaut |
Спостереження
Фомальгаут є єдиною зорею 1-ї величини, видимою восени в південній частині неба в північних широтах. Його розпізнавали багато народів, що населяють північну півкулю, зокрема араби, перси та китайці.
За всю історію Фомальгаут змінив чимало назв. Уперше Фомальгаут був ідентифікований ще в доісторичний період: існують археологічні знахідки, які доводять «участь» зорі в певних ритуалах близько 2500 р. до н. е., що проводилися в Персії, де Фомальгауту відводилася роль однієї з чотирьох королівських зір. У середньовічних відьомський ритуалах (див.: [en]) Фомальгаут вважався «занепалим ангелом» та «четвертим вартовим північних воріт».
Характеристики
Це зоря Головної послідовності, має спектральний клас А3, розташована на відстані 25 світлових років (7,7 парсека) від Землі.
До березня 2000 року Фомальгаут та Ахернар (α Ерідана) були двома зорями першої величини, що розташовані на максимальній кутовій відстані від будь-якої іншої зорі першої величини в астрономічній сфері. Тепер найвіддаленішою на небесній сфері зорею першої величини вважається Антарес, зоря в сузір'ї Скорпіон.
Фомальгаут — відносно молода зоря, її вік становить від 200 до 300 мільйонів років, передбачувана тривалість життя — один мільярд років. Температура на поверхні зорі — близько 8500 кельвінів. Зоря Фомальгаут у 2,3 раза важча за Сонце, її світність більша у 16 разів, а радіус — в 1,85 раза.
Зоряні компаньйони
Останні дослідження астрономів дали змогу з'ясувати, що Фомальгаут входить до складу широкої потрійної зоряної системи. Спочатку було виявлено, що компаньйоном головної зорі Фомальгаут A є помаранчевий карлик (Фомальгаут B), віддалений на 0,9 світлового року від нього. Третя зоря в системі — червоний карлик (Фомальгаут C). Він віддалений від Фомальгаут A на 2,5 світлового року і має власний кометний пояс.
Протопланетний диск
Фомальгаут оточений диском космічного пилу тороїдальної форми з добре вирізненою внутрішньою межею на радіальній відстані 133 а. о., нахиленому під кутом 24°. Цей космічний пил має форму поясу завширшки 25 а. о.; геометричний центр цього пилового поясу розташований на відстані приблизно 15 а. о. від самого Фомальгаута. Цей пиловий диск також іноді називають «Поясом Койпера Фомальгаута». Диск навколо Фомальгаута вважають протопланетним. Він поширює інфрачервоне випромінювання.
Орбіту планети, названої Фомальгаут b, обчислено 1998 року під час аналізу розподілу космічного пилу навколо Фомальгаута. 13 листопада 2008 року НАСА опублікувало пресреліз, у якому повідомило, що шляхом порівняння знімків, зроблених 2004 і 2006 року, візуально доведено наявність планети, що обертається навколо зорі. Маса цієї планети становить близько 3 мас Юпітера, проте з часом вона може стати важчою, увібравши речовину з диска. Пізніше існування планети було поставлено під сумнів. У 2011 і 2012 роках астрофізики з Флоридського університету (США) та науковці проєкту ALMA (Великий міліметровий радіотелескоп Атаками) припустили існування у Фомальгаута щонайменше двох планет: Фомальгаут b і . Маса обох планет лежить в інтервалі від маси Марса до кількох мас Землі.
За розрахунками, пиловий диск повинен бути набагато більшим через сонячний вітер Фомальгаута, який відштовхує частинки диска назовні. Останнім часом на підставі даних обсерваторії Гершель прийнято гіпотезу про те, що диск має такі невеликі розміри з тієї причини, що він постійно оновлюється уламками від дуже частих, до тисяч на добу, зіткнень крижаних комет із більшими тілами на орбіті зорі. Така кількість зіткнень вимагає наявності в кометному поясі від 1011 до 1014 комет, що аналогічно кількості комет, яку припускають щодо Хмари Оорта в нашій Сонячній системі.
Однак у 2020 році астрономи під час нових спостережень за допомогою космічного телескопа «Вебб» з'ясували, що насправді Фомальгаут b — це не планета. Вчені вирішили, що, найімовірніше, це хмара з пилу, яка залишилася після зіткнення двох великих астероїдів.
Телескоп побачив два кільця: одне, середнє кільце з уламків, розташоване на відстані приблизно 100 а. о. від зорі (це вдвічі більше, ніж відстань від Сонця до Плутона). Друге, внутрішнє кільце, розташоване на відстані 11 а. о. (це трохи більше, ніж відстань від Сонця до Сатурна). Усі ці кільця є частиною великого протопланетного диска, в якому можуть з'явитися планети.
У самому зовнішньому кільці протопланетного диска телескоп зміг виявити раніше невідому структуру — хмару з пилу, що отримала назву «Велика пилова хмара». Ця хмара схожа на ту, яка раніше вважалася планетою Фомальгаут b, але в ній у 10 разів більше пилу та крижаних уламків. Учені вважають, що ця хмара утворилася внаслідок зіткнення астероїдів розміром із карликову планету Церера (її діаметр становить приблизно 900 км). Навіть попри це, саме кільце з уламків продовжує цікавити науковців.
У 2023 році астрономи сфотографували в інфрачервоному світлі розігрітий пил навколо Фомальгаута за допомогою космічного телескопа імені Джеймса Вебба з метою вивчити перший пояс астероїдів, виявлений поза межами Сонячної системи. Несподівано виявилося, що пилові структури мають значно складнішу структуру, ніж пилові пояси астероїдів і Койпера в Сонячній системі.
Загалом у Фомальгаута є три пояси, які простягаються на 23 млрд км від зорі; це в 150 разів більше, ніж відстань від Землі до Сонця. Розмір зовнішнього поясу приблизно вдвічі більший за розмір поясу Койпера, який розташовано за орбітою Нептуна і складається з малих тіл і холодного пилу. Внутрішні пояси, які раніше ніхто не бачив, телескоп Вебба виявив уперше.
Рух у просторі
Досліджуючи інші зорі, схожі за віком та властивостями, астрономи склали рухому групу зір Кастора, до якой належить і Фомальгаут.
Тьмяна спалахуюча зоря розташована на відстані одного світлового року від Фомальгаута. Ці дві зорі роблять загальне просторове переміщення небом. Вважається, що вони — зорі-компаньйони та могли утворитися з одного зоряного скупчення.
Фомальгаут в художній літературі
Фомальгаут приваблює насамперед авторів науково-фантастичної літератури та літератури фентезі.
- Королівство Фомальгаут згадується в дилогії Едмонда Гемілтона «Зоряні королі» (1949) та «Повернення до зірок» (1970). Світами, населеними гуманоїдами та негуманоїди, керує двопалатна Рада на чолі з принцесою Ліанною. Столиця — планета Хатхір у системі Фомальгаута.
- У науково-фантастичному романі Станіслава Лема «Повернення з зірок» головний герой повертається на Землю з експедиції в систему Фомальгаут.
- У циклі оповідань Станіслава Лема про Йону Тихого професор Тарантога (один із ключових персонажів) є співробітником Фомальгаутського Інституту.
- Зоряна система Фомальгаут згадується в романі Айзека Азімова «».
- На планеті системи Фомальгаута розгортається дія в романі Урсули Ле Гуїн «Світ Роканнона».
- Згадується у вірші Говарда Філліпса Лавкрафта .
- У романі Грега Ігена «Diaspora» одна з копій віртуального міста, у якому розгортається дія на борту автономного зорельота до Фомальгаут.
- За книгою Філіпа Діка «», людство зародилося в зоряній системі Абельмут (відомої нам зараз як Фомальгаут) та десятки тисяч років тому покинуло її, щоб колонізувати Землю.
Примітки
- van Leeuwen, F. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- Mamajek, E.E. (August 2012). On the Age and Binarity of Fomalhaut. Astrophysical Journal Letters. 754 (2): L20. arXiv:1206.6353. Bibcode:2012ApJL..754...20M. doi:10.1088/2041-8205/754/2/L20.
- Perryman, Michael (2010), The Making of History's Greatest Star Map, Heidelberg: Springer-Verlag, doi:10.1007/978-3-642-11602-5
- Researchers find that bright nearby double star Fomalhaut is actually a triple
- За допомогоюи «Гершеля» зроблено фантастичне відкриття
- ALMA Explores Fomalhaut’s Debris Disc. www.eso.org. Процитовано 22 травня 2017.
- HubbleSite — NewsCenter — Hubble Directly Observes Planet Orbiting Fomalhaut (11/13/2008) — NASA Release
- Herschel spots comet massacre around nearby star (англ.). ESA. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
- Adkins, Jamie (8 травня 2023). Webb Looks for Fomalhaut’s Asteroid Belt and Finds Much More. NASA. Процитовано 12 травня 2023.
- Секрет Фомальгаута. Телескоп «Вебб» виявив невідомі об'єкти навколо близької до нас зірки (фото). 11.05.2023, 13:19
Література
- Nature 435, 1067–1070 (23 June 2005)|doi: 10.1038/nature03601
Посилання
- Sky and Telescope: Fomalhaut's Kuiper Belt
- Fomalhaut. SolStation. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 23 листопада 2005.
- Яскрава зоря Фомальгаут у сузір'ї Південної Риби
- Газовий гігант в системі Фомальгаут, схоже, все-таки реальний (29 жовтня 2012 року)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fomalga ut alfa Pivdennoyi Ribi a PsA najyaskravisha zorya v suzir yi Pivdennoyi Ribi ta odna z najyaskravishih zir na nichnomu nebi Nazva zori oznachaye pasha kita v perekladi z arabskoyi فم الحوت fum al ḥut Fomalgaut Zobrazhennya Fomalgauta znyate za dopomogoyu DSS pole zoru 2 7 2 9 NASA ESA ta DSS 2 Podyaka Davide De Martin ESA Hubble Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Pivdenna Riba Pryame pidnesennya 22g 57h 39 0465s Shilennya 29 37 20 050 Vidima zoryana velichina V 1 16 Harakteristiki Spektralnij klas A3 V Pokaznik koloru B V 0 09 Pokaznik koloru U B 0 08 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 6 5 km c Vlasnij ruh m Pr sh 328 95 mas r Shil 164 67 mas r Paralaks p 129 81 0 47 mas Vidstan 25 13 0 09 sv r 7 7 0 03 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 72 Fizichni harakteristiki Masa 1 92 0 02 M Radius 1 842 0 019 R Svitnist 16 63 0 48 L Efektivna temperatura 8 590 K Vik 4 4 0 4 108 mlrd rokiv Inshi poznachennya a Piscis Austrini a PsA Alpha PsA 24 Piscis Austrini CPD 30 6685 FK5 867 Gl 881 HD 216956 HIP 113368 HR 8728 SAO 191524 PosilannyaSIMBADdani dlya FomalhautARICNSdani dlya 01877Enciklopediya Pozasonyachnih planetdani dlya Fomalhaut Fomalgaut u suzir yi Pivdennoyi RibiSposterezhennyaFomalgaut ye yedinoyu zoreyu 1 yi velichini vidimoyu voseni v pivdennij chastini neba v pivnichnih shirotah Jogo rozpiznavali bagato narodiv sho naselyayut pivnichnu pivkulyu zokrema arabi persi ta kitajci Za vsyu istoriyu Fomalgaut zminiv chimalo nazv Upershe Fomalgaut buv identifikovanij she v doistorichnij period isnuyut arheologichni znahidki yaki dovodyat uchast zori v pevnih ritualah blizko 2500 r do n e sho provodilisya v Persiyi de Fomalgautu vidvodilasya rol odniyeyi z chotiroh korolivskih zir U serednovichnih vidomskij ritualah div en Fomalgaut vvazhavsya zanepalim angelom ta chetvertim vartovim pivnichnih vorit HarakteristikiCe zorya Golovnoyi poslidovnosti maye spektralnij klas A3 roztashovana na vidstani 25 svitlovih rokiv 7 7 parseka vid Zemli Do bereznya 2000 roku Fomalgaut ta Ahernar a Eridana buli dvoma zoryami pershoyi velichini sho roztashovani na maksimalnij kutovij vidstani vid bud yakoyi inshoyi zori pershoyi velichini v astronomichnij sferi Teper najviddalenishoyu na nebesnij sferi zoreyu pershoyi velichini vvazhayetsya Antares zorya v suzir yi Skorpion Fomalgaut vidnosno moloda zorya yiyi vik stanovit vid 200 do 300 miljoniv rokiv peredbachuvana trivalist zhittya odin milyard rokiv Temperatura na poverhni zori blizko 8500 kelviniv Zorya Fomalgaut u 2 3 raza vazhcha za Sonce yiyi svitnist bilsha u 16 raziv a radius v 1 85 raza Zoryani kompanjoniOstanni doslidzhennya astronomiv dali zmogu z yasuvati sho Fomalgaut vhodit do skladu shirokoyi potrijnoyi zoryanoyi sistemi Spochatku bulo viyavleno sho kompanjonom golovnoyi zori Fomalgaut A ye pomaranchevij karlik Fomalgaut B viddalenij na 0 9 svitlovogo roku vid nogo Tretya zorya v sistemi chervonij karlik Fomalgaut C Vin viddalenij vid Fomalgaut A na 2 5 svitlovogo roku i maye vlasnij kometnij poyas Protoplanetnij diskFomalgaut otochenij diskom kosmichnogo pilu toroyidalnoyi formi z dobre viriznenoyu vnutrishnoyu mezheyu na radialnij vidstani 133 a o nahilenomu pid kutom 24 Cej kosmichnij pil maye formu poyasu zavshirshki 25 a o geometrichnij centr cogo pilovogo poyasu roztashovanij na vidstani priblizno 15 a o vid samogo Fomalgauta Cej pilovij disk takozh inodi nazivayut Poyasom Kojpera Fomalgauta Disk navkolo Fomalgauta vvazhayut protoplanetnim Vin poshiryuye infrachervone viprominyuvannya Protoplanetnij disk Fomalgauta znyatij ALMA Navkolozoryanij disk Navkolozoryanij disk protoplanetnij disk Fomalgauta Pokazano roztashuvannya planeti Fomalgaut b Znimok zrobleno koronografom teleskopa Gabbl Sichen 8 2013 NASA Orbitu planeti nazvanoyi Fomalgaut b obchisleno 1998 roku pid chas analizu rozpodilu kosmichnogo pilu navkolo Fomalgauta 13 listopada 2008 roku NASA opublikuvalo presreliz u yakomu povidomilo sho shlyahom porivnyannya znimkiv zroblenih 2004 i 2006 roku vizualno dovedeno nayavnist planeti sho obertayetsya navkolo zori Masa ciyeyi planeti stanovit blizko 3 mas Yupitera prote z chasom vona mozhe stati vazhchoyu uvibravshi rechovinu z diska Piznishe isnuvannya planeti bulo postavleno pid sumniv U 2011 i 2012 rokah astrofiziki z Floridskogo universitetu SShA ta naukovci proyektu ALMA Velikij milimetrovij radioteleskop Atakami pripustili isnuvannya u Fomalgauta shonajmenshe dvoh planet Fomalgaut b i Masa oboh planet lezhit v intervali vid masi Marsa do kilkoh mas Zemli Za rozrahunkami pilovij disk povinen buti nabagato bilshim cherez sonyachnij viter Fomalgauta yakij vidshtovhuye chastinki diska nazovni Ostannim chasom na pidstavi danih observatoriyi Gershel prijnyato gipotezu pro te sho disk maye taki neveliki rozmiri z tiyeyi prichini sho vin postijno onovlyuyetsya ulamkami vid duzhe chastih do tisyach na dobu zitknen krizhanih komet iz bilshimi tilami na orbiti zori Taka kilkist zitknen vimagaye nayavnosti v kometnomu poyasi vid 1011 do 1014 komet sho analogichno kilkosti komet yaku pripuskayut shodo Hmari Oorta v nashij Sonyachnij sistemi Odnak u 2020 roci astronomi pid chas novih sposterezhen za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Vebb z yasuvali sho naspravdi Fomalgaut b ce ne planeta Vcheni virishili sho najimovirnishe ce hmara z pilu yaka zalishilasya pislya zitknennya dvoh velikih asteroyidiv Teleskop pobachiv dva kilcya odne serednye kilce z ulamkiv roztashovane na vidstani priblizno 100 a o vid zori ce vdvichi bilshe nizh vidstan vid Soncya do Plutona Druge vnutrishnye kilce roztashovane na vidstani 11 a o ce trohi bilshe nizh vidstan vid Soncya do Saturna Usi ci kilcya ye chastinoyu velikogo protoplanetnogo diska v yakomu mozhut z yavitisya planeti U samomu zovnishnomu kilci protoplanetnogo diska teleskop zmig viyaviti ranishe nevidomu strukturu hmaru z pilu sho otrimala nazvu Velika pilova hmara Cya hmara shozha na tu yaka ranishe vvazhalasya planetoyu Fomalgaut b ale v nij u 10 raziv bilshe pilu ta krizhanih ulamkiv Ucheni vvazhayut sho cya hmara utvorilasya vnaslidok zitknennya asteroyidiv rozmirom iz karlikovu planetu Cerera yiyi diametr stanovit priblizno 900 km Navit popri ce same kilce z ulamkiv prodovzhuye cikaviti naukovciv U 2023 roci astronomi sfotografuvali v infrachervonomu svitli rozigritij pil navkolo Fomalgauta za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa imeni Dzhejmsa Vebba z metoyu vivchiti pershij poyas asteroyidiv viyavlenij poza mezhami Sonyachnoyi sistemi Nespodivano viyavilosya sho pilovi strukturi mayut znachno skladnishu strukturu nizh pilovi poyasi asteroyidiv i Kojpera v Sonyachnij sistemi Zagalom u Fomalgauta ye tri poyasi yaki prostyagayutsya na 23 mlrd km vid zori ce v 150 raziv bilshe nizh vidstan vid Zemli do Soncya Rozmir zovnishnogo poyasu priblizno vdvichi bilshij za rozmir poyasu Kojpera yakij roztashovano za orbitoyu Neptuna i skladayetsya z malih til i holodnogo pilu Vnutrishni poyasi yaki ranishe nihto ne bachiv teleskop Vebba viyaviv upershe Ruh u prostoriDoslidzhuyuchi inshi zori shozhi za vikom ta vlastivostyami astronomi sklali ruhomu grupu zir Kastora do yakoj nalezhit i Fomalgaut Tmyana spalahuyucha zorya roztashovana na vidstani odnogo svitlovogo roku vid Fomalgauta Ci dvi zori roblyat zagalne prostorove peremishennya nebom Vvazhayetsya sho voni zori kompanjoni ta mogli utvoritisya z odnogo zoryanogo skupchennya Fotografiya sistemi Fomalgauta z protoplanetnim diskom ta planetoyu b Znimok zrobleno koronografom teleskopa Gabbl NASA Fomalgaut v hudozhnij literaturiFomalgaut privablyuye nasampered avtoriv naukovo fantastichnoyi literaturi ta literaturi fentezi Korolivstvo Fomalgaut zgaduyetsya v dilogiyi Edmonda Gemiltona Zoryani koroli 1949 ta Povernennya do zirok 1970 Svitami naselenimi gumanoyidami ta negumanoyidi keruye dvopalatna Rada na choli z princesoyu Liannoyu Stolicya planeta Hathir u sistemi Fomalgauta U naukovo fantastichnomu romani Stanislava Lema Povernennya z zirok golovnij geroj povertayetsya na Zemlyu z ekspediciyi v sistemu Fomalgaut U cikli opovidan Stanislava Lema pro Jonu Tihogo profesor Tarantoga odin iz klyuchovih personazhiv ye spivrobitnikom Fomalgautskogo Institutu Zoryana sistema Fomalgaut zgaduyetsya v romani Ajzeka Azimova Na planeti sistemi Fomalgauta rozgortayetsya diya v romani Ursuli Le Guyin Svit Rokannona Zgaduyetsya u virshi Govarda Fillipsa Lavkrafta U romani Grega Igena Diaspora odna z kopij virtualnogo mista u yakomu rozgortayetsya diya na bortu avtonomnogo zorelota do Fomalgaut Za knigoyu Filipa Dika lyudstvo zarodilosya v zoryanij sistemi Abelmut vidomoyi nam zaraz yak Fomalgaut ta desyatki tisyach rokiv tomu pokinulo yiyi shob kolonizuvati Zemlyu Primitkivan Leeuwen F van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Mamajek E E August 2012 On the Age and Binarity of Fomalhaut Astrophysical Journal Letters 754 2 L20 arXiv 1206 6353 Bibcode 2012ApJL 754 20M doi 10 1088 2041 8205 754 2 L20 Perryman Michael 2010 The Making of History s Greatest Star Map Heidelberg Springer Verlag doi 10 1007 978 3 642 11602 5 Researchers find that bright nearby double star Fomalhaut is actually a triple Za dopomogoyui Gershelya zrobleno fantastichne vidkrittya ALMA Explores Fomalhaut s Debris Disc www eso org Procitovano 22 travnya 2017 HubbleSite NewsCenter Hubble Directly Observes Planet Orbiting Fomalhaut 11 13 2008 NASA Release Herschel spots comet massacre around nearby star angl ESA Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2012 Adkins Jamie 8 travnya 2023 Webb Looks for Fomalhaut s Asteroid Belt and Finds Much More NASA Procitovano 12 travnya 2023 Sekret Fomalgauta Teleskop Vebb viyaviv nevidomi ob yekti navkolo blizkoyi do nas zirki foto 11 05 2023 13 19LiteraturaNature 435 1067 1070 23 June 2005 doi 10 1038 nature03601PosilannyaSky and Telescope Fomalhaut s Kuiper Belt Fomalhaut SolStation Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 23 listopada 2005 Yaskrava zorya Fomalgaut u suzir yi Pivdennoyi Ribi Gazovij gigant v sistemi Fomalgaut shozhe vse taki realnij 29 zhovtnya 2012 roku