Турбаївське повстання (1789—1793) — один з найбільших антикріпосницьких селянських виступів у Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття. Відбулося в селі Турбаях Градизького повіту Катеринославського намісництва (тепер Кременчуцький район Полтавської області). Безпосередньою причиною повстання стала спроба селян домогтися звільнення від кріпосної залежності.
Передумови
Після Хмельниччини село Турбаї, населене козаками й посполитими, вважалося вільним військовим селом і належало до Миргородського полку. Але в 1711 році миргородський полковник Данило Апостол, виписавши турбаївців з козацького компуту, «велів по ревізіях писати їх своїми підданими». З 1776 року Турбаї належали поміщикам Базилевським, і вони експлуатували турбаївців як своїх підданих. Останні почали активно розвивати своє господарство, примушуючи селян відбувати повинності. Турбаївці не хотіли миритися з положенням кріпосних селян й активно домагалися підтвердження свого козацького стану, звертаючись до місцевих і центральних адміністративних установ. Борючись проти покріпачення, турбаївці подали позов до сенату.
Судова справа
У червні 1788 року сенат ухвалив рішення про визнання козацьких прав і привілеїв лише за 76 турбаївськими родинами (у селі проживало близько 2 тисяч чоловік), які ще у 1738 році були переведені до козаків миргородським полковником Василем Капністом. Ухвала сенату, яку турбаївцям було оголошено 5 (16 січня) 1789 року, викликала невдоволення в частини селян, чиї козацькі права не були визнані. Селяни, вирішивши домогтися волі власними силами, навідріз відмовилися працювати на панщині, перестали коритися Базилевським і створили самоврядування за козацьким зразком на чолі з Назаром Оліфером (отаман), Григорієм Яструбенком (суддя) та Трохимом Довженком (писар). Найважливіші питання вирішувалися на загальному сході жителів села.
Для врегулювання «справи про козацтво» і втихомирення селянського заворушення, до села у травні 1789 року прибули представники Голтвянського нижнього земського суду разом із військовою командою. Проте суд, під впливом поміщиків Базилевських, визнав козаками лише 29 турбаївців, до того ж з'ясувалося, що судді не мали і списка осіб, визнаних сенатом приналежними до козацького стану.
Хід повстання
8 (19 червня) селяни висловили свої обурення проти такого рішення суду, і за ініціативою селян Г. Ракші, Стапана і Леонтія Рогачків, Мусія і Манойла Пархоменків, Г. Величка, А. Бондаря, Семена Помазана та інших розпочали збройне повстання. Озброївшись косами, списами, кочергами вони обеззброїли військову команду, побили і заарештувавши членів суду, добилися від них написання документа про «добровільне переведення в козаки» турбаївських селян, напали на панський будинок, вибили вікна й виламали двері, стали розбирати майно, а самих поміщиків — Івана, Степана та Марію Базилевських — забили до смерті.
Запровадивши самоврядування — «Громадську збірню», селяни впродовж чотирьох років самостійно вирішували всі громадські справи. За прикладом турбаївців виступили селяни навколишніх сіл Очеретувате, Кринок, Остап'я.
Через ускладнення міжнародного становища (війни з Османською імперією і Швецією, революційні події у Франції) уряд Катерини II тривалий час намагався припинити селянський виступ без застосування військової сили. Проте, зазнавши невдачі, власті вдалися до жорстоких каральних дій.
Придушення
У червні 1793 року до села було введено батальйон піхоти Бузького єгерського полку і 200 козаків, на озброєнні яких було навіть дві гармати. Урядові війська провели масові арешти селян. Суд над повстанцями тривав з 11(22 липня) 1793 року до 31 січня (11 лютого) 1794 року. Найактивніших учасників побили канчуками, вирвали ніздрі, зробили на щоках і чолі тавро «вор» та відправили на довічні каторжні роботи до Тобольська, інших — покарали канчуками. 15 селян після знущань померли.
Частину турбаївців виселено до степів Херсонської і Таврійської губерній. Власті змінили навіть назву села Турбаї, перейменувавши його у Скорбне (до колишньої назви повернулися лише у 1919 році).
Повстання у культурі
Виступ турбаївських селян знайшов широке відображення у пісенній народній творчості, художній літературі та легендах.
У народній пісні співається:
Од Турбаїв до Вергунів покопані шанці —
Як побили Базилевців у п'ятницю вранці.
Ой на горі вогонь горить, а в долині димно, —
Як побили Базилевців — усім панам дивно.
Дивись також
Література
- Гуслистий К. Г. Турбаївське повстання. — К.: Укрполітвидав, 1947. — 42 с.
- І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Дорадянський період. Київ, «Вища Школа», 1978. стор. 230 — 231;
- Історія Української РСР. Київ, «Наукова думка», 1979,Т2, стор.442.
- Смолій В. А. Турбаївське повстання 1789—1793 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 178. — .
Посилання
- Віртуальна Русь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turbayivske povstannya 1789 1793 odin z najbilshih antikriposnickih selyanskih vistupiv u Livoberezhnij Ukrayini v drugij polovini XVIII stolittya Vidbulosya v seli Turbayah Gradizkogo povitu Katerinoslavskogo namisnictva teper Kremenchuckij rajon Poltavskoyi oblasti Bezposerednoyu prichinoyu povstannya stala sproba selyan domogtisya zvilnennya vid kriposnoyi zalezhnosti PeredumoviPislya Hmelnichchini selo Turbayi naselene kozakami j pospolitimi vvazhalosya vilnim vijskovim selom i nalezhalo do Mirgorodskogo polku Ale v 1711 roci mirgorodskij polkovnik Danilo Apostol vipisavshi turbayivciv z kozackogo komputu veliv po reviziyah pisati yih svoyimi piddanimi Z 1776 roku Turbayi nalezhali pomishikam Bazilevskim i voni ekspluatuvali turbayivciv yak svoyih piddanih Ostanni pochali aktivno rozvivati svoye gospodarstvo primushuyuchi selyan vidbuvati povinnosti Turbayivci ne hotili miritisya z polozhennyam kriposnih selyan j aktivno domagalisya pidtverdzhennya svogo kozackogo stanu zvertayuchis do miscevih i centralnih administrativnih ustanov Boryuchis proti pokripachennya turbayivci podali pozov do senatu Sudova spravaU chervni 1788 roku senat uhvaliv rishennya pro viznannya kozackih prav i privileyiv lishe za 76 turbayivskimi rodinami u seli prozhivalo blizko 2 tisyach cholovik yaki she u 1738 roci buli perevedeni do kozakiv mirgorodskim polkovnikom Vasilem Kapnistom Uhvala senatu yaku turbayivcyam bulo ogolosheno 5 16 sichnya 1789 roku viklikala nevdovolennya v chastini selyan chiyi kozacki prava ne buli viznani Selyani virishivshi domogtisya voli vlasnimi silami navidriz vidmovilisya pracyuvati na panshini perestali koritisya Bazilevskim i stvorili samovryaduvannya za kozackim zrazkom na choli z Nazarom Oliferom otaman Grigoriyem Yastrubenkom suddya ta Trohimom Dovzhenkom pisar Najvazhlivishi pitannya virishuvalisya na zagalnomu shodi zhiteliv sela Dlya vregulyuvannya spravi pro kozactvo i vtihomirennya selyanskogo zavorushennya do sela u travni 1789 roku pribuli predstavniki Goltvyanskogo nizhnogo zemskogo sudu razom iz vijskovoyu komandoyu Prote sud pid vplivom pomishikiv Bazilevskih viznav kozakami lishe 29 turbayivciv do togo zh z yasuvalosya sho suddi ne mali i spiska osib viznanih senatom prinalezhnimi do kozackogo stanu Hid povstannya8 19 chervnya selyani vislovili svoyi oburennya proti takogo rishennya sudu i za iniciativoyu selyan G Rakshi Stapana i Leontiya Rogachkiv Musiya i Manojla Parhomenkiv G Velichka A Bondarya Semena Pomazana ta inshih rozpochali zbrojne povstannya Ozbroyivshis kosami spisami kochergami voni obezzbroyili vijskovu komandu pobili i zaareshtuvavshi chleniv sudu dobilisya vid nih napisannya dokumenta pro dobrovilne perevedennya v kozaki turbayivskih selyan napali na panskij budinok vibili vikna j vilamali dveri stali rozbirati majno a samih pomishikiv Ivana Stepana ta Mariyu Bazilevskih zabili do smerti Zaprovadivshi samovryaduvannya Gromadsku zbirnyu selyani vprodovzh chotiroh rokiv samostijno virishuvali vsi gromadski spravi Za prikladom turbayivciv vistupili selyani navkolishnih sil Ocheretuvate Krinok Ostap ya Cherez uskladnennya mizhnarodnogo stanovisha vijni z Osmanskoyu imperiyeyu i Shveciyeyu revolyucijni podiyi u Franciyi uryad Katerini II trivalij chas namagavsya pripiniti selyanskij vistup bez zastosuvannya vijskovoyi sili Prote zaznavshi nevdachi vlasti vdalisya do zhorstokih karalnih dij Pridushennya U chervni 1793 roku do sela bulo vvedeno bataljon pihoti Buzkogo yegerskogo polku i 200 kozakiv na ozbroyenni yakih bulo navit dvi garmati Uryadovi vijska proveli masovi areshti selyan Sud nad povstancyami trivav z 11 22 lipnya 1793 roku do 31 sichnya 11 lyutogo 1794 roku Najaktivnishih uchasnikiv pobili kanchukami virvali nizdri zrobili na shokah i choli tavro vor ta vidpravili na dovichni katorzhni roboti do Tobolska inshih pokarali kanchukami 15 selyan pislya znushan pomerli Chastinu turbayivciv viseleno do stepiv Hersonskoyi i Tavrijskoyi gubernij Vlasti zminili navit nazvu sela Turbayi perejmenuvavshi jogo u Skorbne do kolishnoyi nazvi povernulisya lishe u 1919 roci Povstannya u kulturiVistup turbayivskih selyan znajshov shiroke vidobrazhennya u pisennij narodnij tvorchosti hudozhnij literaturi ta legendah U narodnij pisni spivayetsya Od Turbayiv do Verguniv pokopani shanci Yak pobili Bazilevciv u p yatnicyu vranci Oj na gori vogon gorit a v dolini dimno Yak pobili Bazilevciv usim panam divno Divis takozhAntikriposnickij ruh v Ukrayini 1789 1861 LiteraturaGuslistij K G Turbayivske povstannya K Ukrpolitvidav 1947 42 s I K Ribalka Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period Kiyiv Visha Shkola 1978 stor 230 231 Istoriya Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Naukova dumka 1979 T2 stor 442 Smolij V A Turbayivske povstannya 1789 1793 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 178 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaVirtualna Rus