Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Про правителів Росії до та після Імператорів Всеросійських — див. Правителі Росії
Імпера́тор Всеросі́йський — титул правителів Російської імперії з 22 жовтня (2 листопада) 1721 року (коли титул було прийнято Петром І) і до 2 березня 1917 року (коли Імператор Микола ІІ відрікся від престолу в ході Лютневої революції). Офіційно Петро I прийняв титул Імператора на прохання Сенату Російської імперії у зв'язку з перемогою у Північній війні. Більшість дослідників вважають це адаптацією під європейську систему титулатур.
До прийняття нового титулу правителі Московії (Московського князівства) іменувалися царями (зокрема, батько і дід Петра І Олексій Михайлович та Михайло Федорович відповідно). Усі російські імператори, окрім Івана VI, належать до імператорського дому Романових. Династія Романових на престолі закінчилася після смерті доньки Петра I Єлизавети Петрівни, а її наступники були представниками династії Гольштейн-Готторп-Романових.
Нижче наведено усіх 14 Імператорів Російської імперії, зокрема й тих, що правили номінально (наприклад, Іван VI). Найменше — шість місяців — правив Петро III, а найбільше — 34 роки — його дружина Катерина ІІ. Серед імператорів є чотири жінки (Катерина І, Анна Іванівна, Єлизавета Петрівна та Катерина ІІ). П'ята — Анна Леопольдівна — не була імператрицею, але правила при своєму синові Івану. Катерина ІІ була останньою жінкою-імператором, бо її син Павло І прийняв закон, за яким престол успадковувався лише по чоловічій лінії за порядком старшинства.
Імператори Російської імперії
| № п/п | Ім'я та роки життя | Портрет | Роки правління | Родинні зв'язки з іншими Імператорами | Коротка характеристика правителя |
|---|---|---|---|---|---|
(Романови; 1672–1725) |  | 1696—1725 | Перший Імператор Всеросійський. Син царя Олексія Михайловича | Отримав титул Імператора 1721 року. До того 25 років носив титул цар. Провів численні реформи. За правління Петра I Росія виграла Північну війну та окупувала великі території. | |
(; 1684–1727) |  | 1725—1727 | Дружина Петра І | Продовжувала політичний курс свого чоловіка; реального впливу не мала. Фактичним правителем за Катерини І був Олександр Меншиков. За її правління була створена Верховна таємна рада, внаслідок чого різко впав вплив Сенату. Економічне становище країни в той час було доволі складним, а реформи майже не проводилися. | |
(Романови; 1715–1730) |  | 1727—1730 | Онук Петра І | Реальної влади майже не мав. У першій половині свого правління продовжував курс попередніх правителів, перебуваючи під впливом Олександра Меншикова. Однак згодом останній втратив вплив, який перейшов до князів Долгорукових. У цей час держава почала відходити від політики Петра I. Москві було повернуто статус столиці Російської імперії; деякі реформи діда імператор під впливом роду Долгорукових скасував. | |
(Романови; 1693–1740) |  | 1730—1740 | Племінниця Петра І, донька Івана V | Повернула столицю в Санкт-Петербург. Державними справами не цікавилася, її правління отримало назву «біронівщина» за іменем фаворита Анни Бірона. В загальному продовжувався геополітичний курс Петра I, хоча збільшувалося засилля іноземців, зокрема німців. Розширювалася влада дворянства. | |
(Вельфи; 1740–1764) |  | 1740—1741 | Правнук Івана V (тобто, правнучатий племінник Петра І) | Коли Іван вступив на престол, йому не було навіть одного року. Його мати Анна Леопольдівна продовжувала політику попередніх правителів. Івана Антоновича скинули з престолу внаслідок палацового перевороту, організованого Єлизаветою Петрівною. Колишній імператор був заарештований, а 1764 року страчений в ув'язненні. | |
(Романови; 1709–1761) |  | 1741—1761 | Донька Петра І від Катерини І (Марти Скавронської) | Прийшла до влади внаслідок палацового перевороту. Довірила політичні справи фаворитам, зокрема, Олексію Розумовському. Становище Гетьманщини за Єлизавети значно покращилося, був обраний новий гетьман Кирило Розумовський. Продовжувалася збільшуватися влада дворянства. Остання представниця роду Романових на престолі. | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1728–1762) |  | 1761—1762 | Онук Петра І (син Анни Петрівни). Чоловік Катерини ІІ | Був пруссофілом, робив численні поступки Фрідріху II, зокрема підписав Петербурзький мир, за яким Росія виходила із Семирічної війни на вкрай невигідних для неї умовах: поступалася територією, зайнятою російськими військами. Видав Маніфест про вільність дворянства. Припинив переслідування старообрядників, посилив кріпосну залежність селян. Правив недовго, скинутий із престолу дружиною, згодом убитий. За короткий час провів багато реформ. | |
(Асканії; 1729–1796) |  | 1762—1796 | Дружина Петра ІІІ | Прийшла до влади внаслідок палацового перевороту, позбавивши влади свого чоловіка Петра. Проводила численні реформи які запланував її чоловік, намагалася дотримуватися ідей просвітництва. Вела загарбницькі війни, були проведені поділи Речі Посполитої. Росія успішно провела дві війни з Османською імперією (1768–1774 і 1787–1792). За правління Катерини значно погіршилося становище українців — 1775 року ліквідована Нова Січ, скасовано посаду гетьмана, уведена обов'язкова панщина. Російською імперією анексовані значні території, зокрема Кримське ханство | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1754–1801) |  | 1796—1801 | Син Катерини ІІ та Петра ІІІ | Скасував багато реформ матері. Завів суворі порядки у російській армії, намагався ослаблювати позиції дворянства, покращував становище селян (зокрема, видав відомий ), посилював цензуру, видав Маніфест про свободу віросповідання католикам і православним у Польщі. Скинутий в результаті останнього на сьогодні російського палацового перевороту. | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1777–1825) |  | 1801—1825 | Син Павла І | На початку правління проводив ліберальні реформи, розроблені ; здійснив міністерську реформу. Вів вдалу зовнішню політику, за нього Росія в коаліції з Англією та Прусією, а згодом і Австрією перемогла у війні з Францією; головував на Віденському конгресі і був одним із засновників Священного союзу. В останні роки правління схилявся до консерватизму. | |
 | 1825 | Син Павла І, брат Олександра І | Попередньо відмовився від влади. У 1823 р. був складений, проте так і не оприлюднений, відповідний маніфест. Утім, після кончини Олександра Костянтина було проголошено його наступником, і члени Державної ради присягнули йому як імператору. Проте Костянтин підтвердив відмову, а влада перейшла до Миколи Павловича. | ||
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1796–1855) |  | 1825—1855 | Син Павла І, брат Олександра І | На початку правління Миколи I було придушено повстання декабристів. Імператор провів централізацію Росії і кодифікацію законодавства, значно посилив цензуру. Був противником будь-яких серйозних змін у політичному житті і стояв на захисті існуючих політичних ладів в Європі. За його правління було придушено Листопадове повстання 1830—1831. 1853 року Російська імперія розпочала невдалу Кримську війну, але Микола до її завершення не дожив. | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1818–1881) |  | 1855—1881 | Син Миколи І | Провів селянську реформу, внаслідок якої було ліквідовано кріпацтво (за це отримав прізвисько «Визволитель»), а також багато інших реформ, зокрема земську, міську, воєнну та судову. Російська імперія за його правління пережила значне економічне піднесення; була виграна чергова російсько-турецька війна. Під час правління Олександра були видані Валуєвський циркуляр та Емський указ, спрямовані на обмеження вживання української мови поза побутовою сферою. Загинув у результаті терористичного акту, організованою партією «Народна воля». | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1845–1894) |  | 1881—1894 | Син Олександра ІІ | Провів ряд реформ в системі управління, але загалом його правління було доволі консервативним, були навіть скасовані деякі реформи його батька Олександра ІІ. Вів мирну зовнішню політику (не брав участь у жодній війні, за що в російській дореволюційній історіографії отримав прізвисько «Миротворець»). Уклав франко-російський союз, намагався укріпляти вплив Російської імперії на Балканах. | |
(Гольштейн-Готторп-Романови; 1868–1918) |  | 1894—1917 | Син Олександра ІІІ | Останній Імператор Всеросійський. Його правління було ознаменоване ростом економічного розвитку Росії, однак розвивався і революційний рух, посилювалося незадоволення у народі; був проведений перший в історії імперії перепис населення. Провів невдалу війну з Японією. За Миколи II Російська імперія вступила в Першу світову війну. В Росії відбулося дві революції (1905–1907 і 1917). Внаслідок останньої відрікся від престолу; 1918 року розстріляний більшовиками. Приєднаний до лику святих Російської православної церкви. |
Генеалогічне дерево
Див. також
Коментарі
- Микола ІІ відрікся від престолу на користь свого брата Михайла Олександровича. І, хоч 3 березня останній склав Маніфест (опубліковано 4 березня), в якому писав, що відмовляється прийняти владу, Михайла Олександровича все ж можна формально вважати останнім Імператором
- Якщо Павло I народився не від Петра III, а від [en], то після Катерини на російському престолі Романових взагалі не було, а лише Гольштейн-Готторпи
- Ходили чутки, що Павло Петрович насправді був сином одного із численних коханців Катерини ІІ
- Після смерті Олександра за порядком старшинства імператором повинен був стати не Микола Павлович, а його старший брат Костянтин Павлович. Той від влади відмовився, склавши 1823 року відповідний маніфест. Утім, після кончини Олександра Костянтина було проголошено його наступником, і члени Державної ради присягнули йому як імператору. Проте Костянтин підтвердив відмову, а влада остаточно перейшла до Миколи Павловича.
Примітки
- Шубинский С. Н. . Архів оригіналу за 4 січня 2012. (рос.)
- Царь Петр I принял титул Петра Великого, отца Отечества, императора Всероссийского, а Россия стала империей. (рос.)
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2011. (рос.)
- Чин канонизации новопрославленных святых состоялся в Храме Христа Спасителя [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Георгий Чулков. Императоры России. — Москва : «Слово», 2003. — 210 с. (рос.)
- Евгений Анисимов. Женщины на русском престоле. — Санкт-Петербург : «Питер», 2008. — 459 с. — . (рос.)
- Николай Павленко. Жизнь Замечательных Людей: Петр Первый. — Москва : «Молодая гвардия», 1975. — 384 с. (рос.)
- Николай Павленко. Жизнь Замечательных Людей: Петр II. — Москва : «Молодая гвардия», 2006. — 281 с. — . (рос.)
- Николай Павленко. Жизнь Замечательных Людей: Екатерина Великая. — Москва : «Молодая гвардия», 1999. — 495 с. (рос.)
- Алексей Песков. Жизнь Замечательных Людей: Павел I. — Москва : «Молодая гвардия», 2000. — 495 с. — . (рос.)
- Эдвард Радзинский. Александр II. Жизнь и смерть: документальный роман. — Москва : «АСТ», 2007. — 518 с. — . (рос.)
Посилання
- Правители Руси и России (рос.) (Перевірено 20 квітня 2014)
- Императоры России (рос.) (Перевірено 20 квітня 2014)
- Российские императоры (рос.) (Перевірено 20 квітня 2014)
- Великий Князь Александр Михайлович. Книга воспоминаний (рос.) (Перевірено 20 квітня 2014)
| Цей список належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro praviteliv Rosiyi do ta pislya Imperatoriv Vserosijskih div Praviteli Rosiyi Impera tor Vserosi jskij titul praviteliv Rosijskoyi imperiyi z 22 zhovtnya 2 listopada 1721 roku koli titul bulo prijnyato Petrom I i do 2 bereznya 1917 roku koli Imperator Mikola II vidriksya vid prestolu v hodi Lyutnevoyi revolyuciyi Oficijno Petro I prijnyav titul Imperatora na prohannya Senatu Rosijskoyi imperiyi u zv yazku z peremogoyu u Pivnichnij vijni Bilshist doslidnikiv vvazhayut ce adaptaciyeyu pid yevropejsku sistemu titulatur Korona ta skipetr Imperatoriv Vserosijskih Do prijnyattya novogo titulu praviteli Moskoviyi Moskovskogo knyazivstva imenuvalisya caryami zokrema batko i did Petra I Oleksij Mihajlovich ta Mihajlo Fedorovich vidpovidno Usi rosijski imperatori okrim Ivana VI nalezhat do imperatorskogo domu Romanovih Dinastiya Romanovih na prestoli zakinchilasya pislya smerti donki Petra I Yelizaveti Petrivni a yiyi nastupniki buli predstavnikami dinastiyi Golshtejn Gottorp Romanovih Nizhche navedeno usih 14 Imperatoriv Rosijskoyi imperiyi zokrema j tih sho pravili nominalno napriklad Ivan VI Najmenshe shist misyaciv praviv Petro III a najbilshe 34 roki jogo druzhina Katerina II Sered imperatoriv ye chotiri zhinki Katerina I Anna Ivanivna Yelizaveta Petrivna ta Katerina II P yata Anna Leopoldivna ne bula imperatriceyu ale pravila pri svoyemu sinovi Ivanu Katerina II bula ostannoyu zhinkoyu imperatorom bo yiyi sin Pavlo I prijnyav zakon za yakim prestol uspadkovuvavsya lishe po cholovichij liniyi za poryadkom starshinstva Imperatori Rosijskoyi imperiyi p p Im ya ta roki zhittya Portret Roki pravlinnya Rodinni zv yazki z inshimi Imperatorami Korotka harakteristika pravitelya1 Petro I Oleksijovich Romanovi 1672 1725 1696 1725 Pershij Imperator Vserosijskij Sin carya Oleksiya Mihajlovicha Otrimav titul Imperatora 1721 roku Do togo 25 rokiv nosiv titul car Proviv chislenni reformi Za pravlinnya Petra I Rosiya vigrala Pivnichnu vijnu ta okupuvala veliki teritoriyi 2 Katerina I 1684 1727 1725 1727 Druzhina Petra I Prodovzhuvala politichnij kurs svogo cholovika realnogo vplivu ne mala Faktichnim pravitelem za Katerini I buv Oleksandr Menshikov Za yiyi pravlinnya bula stvorena Verhovna tayemna rada vnaslidok chogo rizko vpav vpliv Senatu Ekonomichne stanovishe krayini v toj chas bulo dovoli skladnim a reformi majzhe ne provodilisya 3 Petro II Oleksijovich Romanovi 1715 1730 1727 1730 Onuk Petra I Realnoyi vladi majzhe ne mav U pershij polovini svogo pravlinnya prodovzhuvav kurs poperednih praviteliv perebuvayuchi pid vplivom Oleksandra Menshikova Odnak zgodom ostannij vtrativ vpliv yakij perejshov do knyaziv Dolgorukovih U cej chas derzhava pochala vidhoditi vid politiki Petra I Moskvi bulo povernuto status stolici Rosijskoyi imperiyi deyaki reformi dida imperator pid vplivom rodu Dolgorukovih skasuvav 4 Anna Ivanivna Romanovi 1693 1740 1730 1740 Pleminnicya Petra I donka Ivana V Povernula stolicyu v Sankt Peterburg Derzhavnimi spravami ne cikavilasya yiyi pravlinnya otrimalo nazvu bironivshina za imenem favorita Anni Birona V zagalnomu prodovzhuvavsya geopolitichnij kurs Petra I hocha zbilshuvalosya zasillya inozemciv zokrema nimciv Rozshiryuvalasya vlada dvoryanstva 5 Ivan VI Antonovich Velfi 1740 1764 1740 1741 Pravnuk Ivana V tobto pravnuchatij pleminnik Petra I Koli Ivan vstupiv na prestol jomu ne bulo navit odnogo roku Jogo mati Anna Leopoldivna prodovzhuvala politiku poperednih praviteliv Ivana Antonovicha skinuli z prestolu vnaslidok palacovogo perevorotu organizovanogo Yelizavetoyu Petrivnoyu Kolishnij imperator buv zaareshtovanij a 1764 roku strachenij v uv yaznenni 6 Yelizaveta Petrivna Romanovi 1709 1761 1741 1761 Donka Petra I vid Katerini I Marti Skavronskoyi Prijshla do vladi vnaslidok palacovogo perevorotu Dovirila politichni spravi favoritam zokrema Oleksiyu Rozumovskomu Stanovishe Getmanshini za Yelizaveti znachno pokrashilosya buv obranij novij getman Kirilo Rozumovskij Prodovzhuvalasya zbilshuvatisya vlada dvoryanstva Ostannya predstavnicya rodu Romanovih na prestoli 7 Petro III Fedorovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1728 1762 1761 1762 Onuk Petra I sin Anni Petrivni Cholovik Katerini II Buv prussofilom robiv chislenni postupki Fridrihu II zokrema pidpisav Peterburzkij mir za yakim Rosiya vihodila iz Semirichnoyi vijni na vkraj nevigidnih dlya neyi umovah postupalasya teritoriyeyu zajnyatoyu rosijskimi vijskami Vidav Manifest pro vilnist dvoryanstva Pripiniv peresliduvannya staroobryadnikiv posiliv kriposnu zalezhnist selyan Praviv nedovgo skinutij iz prestolu druzhinoyu zgodom ubitij Za korotkij chas proviv bagato reform 8 Katerina II Askaniyi 1729 1796 1762 1796 Druzhina Petra III Prijshla do vladi vnaslidok palacovogo perevorotu pozbavivshi vladi svogo cholovika Petra Provodila chislenni reformi yaki zaplanuvav yiyi cholovik namagalasya dotrimuvatisya idej prosvitnictva Vela zagarbnicki vijni buli provedeni podili Rechi Pospolitoyi Rosiya uspishno provela dvi vijni z Osmanskoyu imperiyeyu 1768 1774 i 1787 1792 Za pravlinnya Katerini znachno pogirshilosya stanovishe ukrayinciv 1775 roku likvidovana Nova Sich skasovano posadu getmana uvedena obov yazkova panshina Rosijskoyu imperiyeyu aneksovani znachni teritoriyi zokrema Krimske hanstvo9 Pavlo I Petrovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1754 1801 1796 1801 Sin Katerini II ta Petra III Skasuvav bagato reform materi Zaviv suvori poryadki u rosijskij armiyi namagavsya oslablyuvati poziciyi dvoryanstva pokrashuvav stanovishe selyan zokrema vidav vidomij posilyuvav cenzuru vidav Manifest pro svobodu virospovidannya katolikam i pravoslavnim u Polshi Skinutij v rezultati ostannogo na sogodni rosijskogo palacovogo perevorotu 10 Oleksandr I Pavlovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1777 1825 1801 1825 Sin Pavla I Na pochatku pravlinnya provodiv liberalni reformi rozrobleni zdijsniv ministersku reformu Viv vdalu zovnishnyu politiku za nogo Rosiya v koaliciyi z Angliyeyu ta Prusiyeyu a zgodom i Avstriyeyu peremogla u vijni z Franciyeyu golovuvav na Videnskomu kongresi i buv odnim iz zasnovnikiv Svyashennogo soyuzu V ostanni roki pravlinnya shilyavsya do konservatizmu de yure Kostyantin Pavlovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1779 1831 1825 Sin Pavla I brat Oleksandra I Poperedno vidmovivsya vid vladi U 1823 r buv skladenij prote tak i ne oprilyudnenij vidpovidnij manifest Utim pislya konchini Oleksandra Kostyantina bulo progolosheno jogo nastupnikom i chleni Derzhavnoyi radi prisyagnuli jomu yak imperatoru Prote Kostyantin pidtverdiv vidmovu a vlada perejshla do Mikoli Pavlovicha 11 Mikola I Pavlovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1796 1855 1825 1855 Sin Pavla I brat Oleksandra I Na pochatku pravlinnya Mikoli I bulo pridusheno povstannya dekabristiv Imperator proviv centralizaciyu Rosiyi i kodifikaciyu zakonodavstva znachno posiliv cenzuru Buv protivnikom bud yakih serjoznih zmin u politichnomu zhitti i stoyav na zahisti isnuyuchih politichnih ladiv v Yevropi Za jogo pravlinnya bulo pridusheno Listopadove povstannya 1830 1831 1853 roku Rosijska imperiya rozpochala nevdalu Krimsku vijnu ale Mikola do yiyi zavershennya ne dozhiv 12 Oleksandr II Mikolajovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1818 1881 1855 1881 Sin Mikoli I Proviv selyansku reformu vnaslidok yakoyi bulo likvidovano kripactvo za ce otrimav prizvisko Vizvolitel a takozh bagato inshih reform zokrema zemsku misku voyennu ta sudovu Rosijska imperiya za jogo pravlinnya perezhila znachne ekonomichne pidnesennya bula vigrana chergova rosijsko turecka vijna Pid chas pravlinnya Oleksandra buli vidani Valuyevskij cirkulyar ta Emskij ukaz spryamovani na obmezhennya vzhivannya ukrayinskoyi movi poza pobutovoyu sferoyu Zaginuv u rezultati teroristichnogo aktu organizovanoyu partiyeyu Narodna volya 13 Oleksandr III Oleksandrovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1845 1894 1881 1894 Sin Oleksandra II Proviv ryad reform v sistemi upravlinnya ale zagalom jogo pravlinnya bulo dovoli konservativnim buli navit skasovani deyaki reformi jogo batka Oleksandra II Viv mirnu zovnishnyu politiku ne brav uchast u zhodnij vijni za sho v rosijskij dorevolyucijnij istoriografiyi otrimav prizvisko Mirotvorec Uklav franko rosijskij soyuz namagavsya ukriplyati vpliv Rosijskoyi imperiyi na Balkanah 14 Mikola II Oleksandrovich Golshtejn Gottorp Romanovi 1868 1918 1894 1917 Sin Oleksandra III Ostannij Imperator Vserosijskij Jogo pravlinnya bulo oznamenovane rostom ekonomichnogo rozvitku Rosiyi odnak rozvivavsya i revolyucijnij ruh posilyuvalosya nezadovolennya u narodi buv provedenij pershij v istoriyi imperiyi perepis naselennya Proviv nevdalu vijnu z Yaponiyeyu Za Mikoli II Rosijska imperiya vstupila v Pershu svitovu vijnu V Rosiyi vidbulosya dvi revolyuciyi 1905 1907 i 1917 Vnaslidok ostannoyi vidriksya vid prestolu 1918 roku rozstrilyanij bilshovikami Priyednanij do liku svyatih Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Genealogichne derevoDiv takozhSpisok ditej Petra I Praviteli RosiyiKomentariMikola II vidriksya vid prestolu na korist svogo brata Mihajla Oleksandrovicha I hoch 3 bereznya ostannij sklav Manifest opublikovano 4 bereznya v yakomu pisav sho vidmovlyayetsya prijnyati vladu Mihajla Oleksandrovicha vse zh mozhna formalno vvazhati ostannim Imperatorom Yaksho Pavlo I narodivsya ne vid Petra III a vid en to pislya Katerini na rosijskomu prestoli Romanovih vzagali ne bulo a lishe Golshtejn Gottorpi Hodili chutki sho Pavlo Petrovich naspravdi buv sinom odnogo iz chislennih kohanciv Katerini II Pislya smerti Oleksandra za poryadkom starshinstva imperatorom povinen buv stati ne Mikola Pavlovich a jogo starshij brat Kostyantin Pavlovich Toj vid vladi vidmovivsya sklavshi 1823 roku vidpovidnij manifest Utim pislya konchini Oleksandra Kostyantina bulo progolosheno jogo nastupnikom i chleni Derzhavnoyi radi prisyagnuli jomu yak imperatoru Prote Kostyantin pidtverdiv vidmovu a vlada ostatochno perejshla do Mikoli Pavlovicha PrimitkiShubinskij S N Arhiv originalu za 4 sichnya 2012 ros Car Petr I prinyal titul Petra Velikogo otca Otechestva imperatora Vserossijskogo a Rossiya stala imperiej ros Arhiv originalu za 9 grudnya 2011 ros Chin kanonizacii novoproslavlennyh svyatyh sostoyalsya v Hrame Hrista Spasitelya 10 serpnya 2011 u Wayback Machine ros LiteraturaGeorgij Chulkov Imperatory Rossii Moskva Slovo 2003 210 s ros Evgenij Anisimov Zhenshiny na russkom prestole Sankt Peterburg Piter 2008 459 s ISBN 978 5 388 00055 2 ros Nikolaj Pavlenko Zhizn Zamechatelnyh Lyudej Petr Pervyj Moskva Molodaya gvardiya 1975 384 s ros Nikolaj Pavlenko Zhizn Zamechatelnyh Lyudej Petr II Moskva Molodaya gvardiya 2006 281 s ISBN 5 235 02886 4 ros Nikolaj Pavlenko Zhizn Zamechatelnyh Lyudej Ekaterina Velikaya Moskva Molodaya gvardiya 1999 495 s ros Aleksej Peskov Zhizn Zamechatelnyh Lyudej Pavel I Moskva Molodaya gvardiya 2000 495 s ISBN 5 235 02387 0 ros Edvard Radzinskij Aleksandr II Zhizn i smert dokumentalnyj roman Moskva AST 2007 518 s ISBN 5 17 040432 8 ros PosilannyaPraviteli Rusi i Rossii ros Perevireno 20 kvitnya 2014 Imperatory Rossii ros Perevireno 20 kvitnya 2014 Rossijskie imperatory ros Perevireno 20 kvitnya 2014 Velikij Knyaz Aleksandr Mihajlovich Kniga vospominanij ros Perevireno 20 kvitnya 2014 Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi