Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реформи Петра I перетворення у державному та громадському житті здійснені у період правління у Московському царстві Петр

Реформи Петра I

Реформи Петра I

Реформи Петра I — перетворення у державному та громадському житті, здійснені у період правління у Московському царстві Петра I.

image
Петро I «Великий»

Всю державну діяльність Петра I умовно можна розділити на два періоди: 1696—1715 й 1715—1725 роки.

Особливістю першого етапу були поспіх і не завжди продуманий характер, що пояснювалось веденням Північної війни. Реформи були спрямовані, перед усім, на збирання коштів для ведення війни, проводились насильницькими методами і, часто, не призводили до бажаного результату. Окрім державних реформ на першому етапі проводились широкі реформи з метою модернізації укладу життя.
У другому періоді реформи були більш планомірними.

Низка істориків: Василь Ключевський, , Микола Рожков та інші, — вказували, що реформи Петра I не були чимось принципово новим, а були лише продовженням тих перетворень, які здійснювались упродовж XVII століття. Низка проектів та пропозицій реформ, схожих на реформи Петра I, існувала ще в середині XVII століття, складена боярами Б. Морозовим, М. Романовим та Матвєєвим — найближчими радниками царя Олексія I. Двома десятиліттями по тому, у правління царівни Софії, видатний державний вельможа (і фаворит Софії) князь Василь Голіцин розробив проект реформ, який багато в чому збігався з петровськими. Реформи Голіцина, зокрема, передбачали: 1) розвиток промисловості й торгівлі; 2) введення подушного податку; 3) введення рекрутського набору й регулярної армії; 4) регулярні поїздки дворян за кордон.

Армія нового строю, реформована за іноземними зразками, була створена задовго до Петра I, ще за Олексія I, брала участь у Кримському поході 1689 року.

Інша група істориків, навпаки, пише про величезну особисту роль Петра I у проведенні тих чи інших реформ.

Реформи державного управління

У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.

З перших років правління Петра прослідковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з'являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»

Створений Петром для поточного управління державою на час відсутності царя, Сенат, у складі 9 чоловік, поступово перетворився із тимчасового на постійно діючий вищий урядовий заклад, що було закріплено Указом 1722 року. Він контролював правосуддя, контролював торгівлю, збори й видатки держави, стежив за відбуванням дворянами військової повинності, йому були передані функції Розрядного й Посольського приказів.

Одночасно із Сенатом з'явилась посада фіскалів, до обов'язків яких входив негласний нагляд за діяльністю закладів: виявляли випадки порушення указів та зловживань й доносили Сенату та царю.

Сенат як уряд міг приймати рішення, але для їх виконання потрібен був адміністративний апарат.

У 1717—1721 роках була проведена реформа виконавчих органів управління, в результаті якої паралельно до системи приказів з їхніми розпливчатими функціями були створені за шведським зразком 12 колегій — попередники майбутніх міністерств. На відміну від приказів функції і сфери діяльності кожної колегії були суворо розмежовані, а відносини у самій колегії ґрунтувались на принципі колегіальності рішень. Були введені:

Окрім того діяли Преображенський приказ і Таємний приказ (політичний розшук), Соляна контора, Мідний департамент, Межова канцелярія.

Колегії підпорядковувались Сенату, а їм — губернська, провінційна та повітова адміністрації.

Обласна реформа

У 1708—1715 роках була проведена обласна реформа з метою зміцнення вертикалі влади на місцях і кращого забезпечення армії постачанням і рекрутами. У 1708 році країна була розділена на 8 губерній на чолі з губернаторами, наділеними усією повнотою судової та адміністративної влади: Московську, Інгерманландську (у подальшому Санкт-Петербурзьку), Київську, Смоленську, Азовську, Казанську, Архангелогородську й Сибірську.

У 1719—1720 роках була проведена друга обласна реформа, що ліквідувала . Губернії стали поділятись на 50 провінцій на чолі з воєводами, а провінції на дистрикти на чолі з земськими комісарами, яких призначала . У відомстві губернатора залишились тільки військові й судові справи.

Судова реформа

За Петра були остаточно ліквідовані колишні принципи судочинства (XVI століття), що частково збереглись до кінця XVII століття, включаючи недоторканість особи без рішення суду, застосування суду присяжних (цілувальників), які могли забезпечити якусь подобу справедливого чи незалежного суду.. А нове судочинство й закони, введені Петром, тепер вже не «вершили суд», а «учиняли розшук» — тобто вибивали покази під тортурами..

«Бюрократична революція»

Ряд істориків висуває тезу про те, що Петро здійснив у Росії «бюрократичну революцію», що стало реалізацією його ідеї «досконалої держави».

Історики розглядають «бюрократичну революцію» в цілому як позитивний процес, хоча й вказують на її негативні сторони — збільшення державного апарату, зростання податкового тягарю, згортання місцевого самоврядування.

image
Рядові стрільці у 1674 році. Літографія з книжки XIX століття

Реформи армії і флоту

Реформа армії, зокрема, введення полків нового строю, реформованих за іноземним зразком, — була розпочата задовго до Петра I. Так, у 1663 році війська нового строю налічували вже 77 тис. чоловік, а у 1681 році — 90 тисяч, тобто, близько 50 % чисельності всієї армії, стрільців же до того часу лишалось трохи більше 20 тисяч. У другому Кримському поході 1689 року полки нового строю налічували 78 тисяч чоловік, а полки старого строю — 17 тисяч.

Введення рекрутської системи було вкрай складним заходом, пов'язаним із двома істотними моментами. Введення рекрутської системи означало зростання кріпацтва й різних форм примусу. По-друге, перехід від напівпрофесійної армії до професійної рекрутської армії був пов'язаний із величезними фінансовими витратами. Тому для здійснення такого переходу й побудови такої армії потрібно було різке збільшення податкового тягарю, що й стало другим неминучим наслідком військової реформи Петра I.

image
Рядовий армійського піхотного полку у 1720—32 роках. Літографія з книжки XIX століття

В результаті перетворень була створена сильна регулярна армія та потужний військово-морський флот. До завершення царювання Петра чисельність регулярних сухопутних військ сягала 210 тис. й до 110 тис. нерегулярних військ. Флот складався з 48 лінійних кораблів, 787 галер та інших суден; людей на всіх суднах було майже 30 тис.

Однак деякі історики вказують на такі помилки військової реформи:

  1. Помилки під час будівництва флоту...
  2. Низька боєздатність армії..
  3. Непосильний тягар утримання регулярної рекрутської армії для Росії..

Церковна реформа (знищення патріархії)

Одним із перетворень Петра I була здійснена ним церковна реформа, спрямована на ліквідацію автономної від московської держави церковної юрисдикції та абсолютне підпорядкування московської церковної ієрархії царю. Для управління майном патріаршого та архієрейських домів, а також монастирів, в тому числі й селян, що їм належали (приблизно 795 тис.) було відновлено на чолі з , який знову став завідувати судом над монастирськими селянами й контролювати прибутки від церковно-монастирських землеволодінь.

У 1701 році вийшла серія указів для реформування управління церковно-монастирськими володіннями та устрою побуту ченців.

У 1721 році Петро затвердив , складання якого було доручено псковському єпископу, наближеному до царя українцю Феофану Прокоповичу. В результаті відбулась докорінна реформа церкви, що ліквідувала автономію духовенства й цілком підкорила його державі.

Ченців Петро I називав «неробами» і збирався їх змусити служити державі; а указом 28 січня 1723 року постриг у ченці й черниці.

Фінансова реформа

image
Рубль сріблом. 1723

На першому етапі все зводилось до пошуку нових джерел коштів. До традиційних митних і шинкарських поборів додавались збори й вигоди від монополізації продажу окремих товарів (солі, алкоголю, дьогтю, щетини тощо), непрямих податків (банні, рибні, кінські податки, податок на дубові труни тощо), обов'язкове використання гербового паперу, карбування монет меншої ваги.

У 1704 році Петром була проведена грошова реформа, в результаті якої основною грошовою одиницею стала не дєньга, а копійка. Вона стала дорівнювати не ½ дєньги, а 2 дєньгам, а слово це вперше з'явилось на монетах. Тоді ж було скасовано й нерозмінний карбованець.


Ще одним нововведенням Петра I стало те, що податки почали «вибивати» з населення за допомогою армії.

Перетворення у промисловості й торгівлі

Істотних заходів було вжито стосовно розвідування корисних копалин Росії. Зокрема було відкрито родовища залізної руди на Уралі.

На Уралі ж у 1723 році було закладено найбільший залізний завод в Росії, з якого виросло місто Єкатеринбург.

За Петра були засновані Нев'янськ, Каменськ-Уральський, Нижній Тагіл.

З'являються збройні заводи (гарматні двори, арсенали) в Олонецькому краї, Сестрорецьку й Тулі, порохові заводи — у Петербурзі й під Москвою, розвиваються шкіряна й текстильна промисловість — у Москві, Ярославлі, Казані та на Лівобережній Україні.

image
Прориття Ладозького каналу
image
Карта каналу Імператора Петра Великого (1741-42)

Подальшого розвитку набула й торгівля. З будівництвом Петербурга роль головного порту країни перейшла від Архангельська до майбутньої столиці. Зводились річкові канали.

Число фабрик і заводів наприкінці царювання Петра сягало 233, в тому числі близько 90 являли собою великі мануфактури.

Станова політика

Станова політика Петра I була продовженням політики його попередників й була в цілому спрямована на возвеличення дворянства, якому надавались все нові й нові привілеї, й на поразку в правах решти станів — селян і міщан.

Перетворення у галузі культури

Петро I змінив початок літочислення з так званої візантійської ери («від створення Адама») на «від Різдва Христова». 7208 рік за візантійською ерою став 1700 роком від Різдва Христова, а Новий рік став відзначатись 1 січня.. Також було введено одноманітне застосування юліанського календаря.

Стали з'являтись світські навчальні заклади, засновано першу російську газету, з'являються перші переклади книжок російською.

У 1724 році Петро затвердив статут Академії наук (відкрилась 1725 року після його смерті).

  • image
    Петровська Асамблея
  • image
    Петро I у 1709 році. Малюнок середини XIX століття

Примітки

  1. Рожков М. Російська історія у порівняльно-історичному висвітленні (основи соціальної динаміки) Ленінград — Москва, 1928, т. 5, с. 273
  2. Ключевський В. О. Курс російської історії. Лекція LXVIII
  3. Рожков М. Російська історія у порівняльно-історичному висвітленні (основи соціальної динаміки) Ленінград — Москва, 1928, т. 5, с. 92
  4. Усі війни світової історії, за Харперською енциклопедією військової історії Р.Дюпюї і Т.Дюпюї з коментарями Волковських. С-Петербург, 2004, книга 3, с.420-421
  5. Анісімов Є. В. Час петровських реформ.— Ленінград, 1989.— с. 239
  6. Буровський. Імперія, що не відбулась. Красноярськ-Москва, 2001, с. 389
  7. Рожков М. Російська історія у порівняльно-історичному висвітленні (основи соціальної динаміки) Ленінград — Москва, 1928, т. 5, с. 205.
  8. Рожков М. Російська історія у порівняльно-історичному висвітленні (основи соціальної динаміки) Ленінград — Москва, 1928, т. 5, с. 208
  9. Всі війни світової історії, Р.Дюпюї і Т.Дюпюї з коментарями Волковських. С-Петербург, 2004, книга 3, с.420-421.
  10. Анісімов Є. В. Час Петровських реформ. Ленінград, 1989, с. 97-104-105
  11. . Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 22 травня 2011.
  12. Анісімов Є. В. Час петровських реформ. Ленінград, 1989, с. 119
  13. Покровський М. Російська історія з найдавніших часів. Москва, 1911, т. III, с. 200
  14. Павленко М. І. Петро Великий. М, 2010, с. 143
  15. Ключевський В. Курс російської історії. Лекції LXI-LXIV
  16. Енциклопедя історії України : У 10 т / В. А. Смолій. — Київ : Наукова думка, 2012. — Т. 9. — С. 27-28. — .
  17. Павленко М. І. Петро Великий. М, 2010, с. 637, 691—692
  18. Солоневич І. Л. Народна монархія. Москва, 1991, с. 462
  19. Павленко М. І. Петро Великий. М, 2010, с. 760
  20. Путеніхін В. П. Таємниці Аркаїма: спадщина стародавніх аріїв. Ростов н/Д, 2009, с. 89-93
  21. Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022
  22. Рохленко Д. Б. Перша російська друкована газета/Наука и жизнь. № 3, 2007.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Reformi Petra I peretvorennya u derzhavnomu ta gromadskomu zhitti zdijsneni u period pravlinnya u Moskovskomu carstvi Petra I Petro I Velikij Vsyu derzhavnu diyalnist Petra I umovno mozhna rozdiliti na dva periodi 1696 1715 j 1715 1725 roki Osoblivistyu pershogo etapu buli pospih i ne zavzhdi produmanij harakter sho poyasnyuvalos vedennyam Pivnichnoyi vijni Reformi buli spryamovani pered usim na zbirannya koshtiv dlya vedennya vijni provodilis nasilnickimi metodami i chasto ne prizvodili do bazhanogo rezultatu Okrim derzhavnih reform na pershomu etapi provodilis shiroki reformi z metoyu modernizaciyi ukladu zhittya U drugomu periodi reformi buli bilsh planomirnimi Nizka istorikiv Vasil Klyuchevskij Mikola Rozhkov ta inshi vkazuvali sho reformi Petra I ne buli chimos principovo novim a buli lishe prodovzhennyam tih peretvoren yaki zdijsnyuvalis uprodovzh XVII stolittya Nizka proektiv ta propozicij reform shozhih na reformi Petra I isnuvala she v seredini XVII stolittya skladena boyarami B Morozovim M Romanovim ta Matvyeyevim najblizhchimi radnikami carya Oleksiya I Dvoma desyatilittyami po tomu u pravlinnya carivni Sofiyi vidatnij derzhavnij velmozha i favorit Sofiyi knyaz Vasil Golicin rozrobiv proekt reform yakij bagato v chomu zbigavsya z petrovskimi Reformi Golicina zokrema peredbachali 1 rozvitok promislovosti j torgivli 2 vvedennya podushnogo podatku 3 vvedennya rekrutskogo naboru j regulyarnoyi armiyi 4 regulyarni poyizdki dvoryan za kordon Armiya novogo stroyu reformovana za inozemnimi zrazkami bula stvorena zadovgo do Petra I she za Oleksiya I brala uchast u Krimskomu pohodi 1689 roku Insha grupa istorikiv navpaki pishe pro velicheznu osobistu rol Petra I u provedenni tih chi inshih reform Reformi derzhavnogo upravlinnyaU Petra I spochatku bula vidsutnya chitka programa reform u galuzi derzhavnogo pravlinnya Poyava novogo derzhavnogo zakladu chi zmina administrativno teritorialnogo upravlinnya krayinoyu diktuvalis vedennyam vijn sho vimagalo znachnih finansovih resursiv j mobilizaciyi naselennya Uspadkovana Petrom I sistema vladi ne dozvolyala zibrati dostatno koshtiv na reorganizaciyu ta zbilshennya armiyi pobudovu flotu budivnictvo fortec i Sankt Peterburga Z pershih rokiv pravlinnya Petra proslidkovuvalas tendenciya znizhennya roli maloefektivnoyi Boyarskoyi dumi v upravlinni derzhavoyu U 1699 roci pri cari bulo organizovano Blizhnyu kancelyariya abo Konsilium Rada ministriv sho skladavsya z 8 dovirenih osib yaki upravlyali okremimi nakazami Ce buv proobraz majbutnogo Uryadovogo Senatu sformovanogo 22 lyutogo 1711 roku U Konsiliyi bulo vstanovleno pevnij rezhim roboti kozhen ministr mav osoblivi povnovazhennya z yavlyayutsya zvitnist i protokoli zasidan U 1711 roci zamist Boyarskoyi dumi i Konsiliyi bulo zapochatkovano Senat Petro tak sformulyuvav osnovnu zadachu Senatu Divitis u vsij derzhavi vitrat j nepotribni a osoblivo marni vidstaviti Groshej yakomoga zbirati oskilki groshi sut arteriyeyu vijni Stvorenij Petrom dlya potochnogo upravlinnya derzhavoyu na chas vidsutnosti carya Senat u skladi 9 cholovik postupovo peretvorivsya iz timchasovogo na postijno diyuchij vishij uryadovij zaklad sho bulo zakripleno Ukazom 1722 roku Vin kontrolyuvav pravosuddya kontrolyuvav torgivlyu zbori j vidatki derzhavi stezhiv za vidbuvannyam dvoryanami vijskovoyi povinnosti jomu buli peredani funkciyi Rozryadnogo j Posolskogo prikaziv Odnochasno iz Senatom z yavilas posada fiskaliv do obov yazkiv yakih vhodiv neglasnij naglyad za diyalnistyu zakladiv viyavlyali vipadki porushennya ukaziv ta zlovzhivan j donosili Senatu ta caryu Senat yak uryad mig prijmati rishennya ale dlya yih vikonannya potriben buv administrativnij aparat U 1717 1721 rokah bula provedena reforma vikonavchih organiv upravlinnya v rezultati yakoyi paralelno do sistemi prikaziv z yihnimi rozplivchatimi funkciyami buli stvoreni za shvedskim zrazkom 12 kolegij poperedniki majbutnih ministerstv Na vidminu vid prikaziv funkciyi i sferi diyalnosti kozhnoyi kolegiyi buli suvoro rozmezhovani a vidnosini u samij kolegiyi gruntuvalis na principi kolegialnosti rishen Buli vvedeni Kolegiya chuzhostrannih zakordonnih sprav Vijskova kolegiya komplektuvannya ozbroyennya sporyadzhennya ta navchannya suhoputnoyi armiyi Admiraltejstv kolegiya vijskovo morski spravi flot zminila zbirannya pributkiv derzhavi Shtats kontor kolegiya zaviduvala vidatkami derzhavi kontrol zboru i vitrat kazennih koshtiv Komerc kolegiya pitannya sudnoplavstva mitnici j zovnishnoyi torgivli Berg kolegiya girnicho metalurgijna sprava Manufaktur kolegiya legka promislovist Yustic kolegiya zaviduvala pitannyami civilnogo sudochinstva Duhovna kolegiya upravlyala cerkovnimi spravami piznishe Svyatijshij Uryadovij sinod Okrim togo diyali Preobrazhenskij prikaz i Tayemnij prikaz politichnij rozshuk Solyana kontora Midnij departament Mezhova kancelyariya Kolegiyi pidporyadkovuvalis Senatu a yim gubernska provincijna ta povitova administraciyi Oblasna reformaU 1708 1715 rokah bula provedena oblasna reforma z metoyu zmicnennya vertikali vladi na miscyah i krashogo zabezpechennya armiyi postachannyam i rekrutami U 1708 roci krayina bula rozdilena na 8 gubernij na choli z gubernatorami nadilenimi usiyeyu povnotoyu sudovoyi ta administrativnoyi vladi Moskovsku Ingermanlandsku u podalshomu Sankt Peterburzku Kiyivsku Smolensku Azovsku Kazansku Arhangelogorodsku j Sibirsku U 1719 1720 rokah bula provedena druga oblasna reforma sho likviduvala Guberniyi stali podilyatis na 50 provincij na choli z voyevodami a provinciyi na distrikti na choli z zemskimi komisarami yakih priznachala U vidomstvi gubernatora zalishilis tilki vijskovi j sudovi spravi Sudova reformaZa Petra buli ostatochno likvidovani kolishni principi sudochinstva XVI stolittya sho chastkovo zbereglis do kincya XVII stolittya vklyuchayuchi nedotorkanist osobi bez rishennya sudu zastosuvannya sudu prisyazhnih ciluvalnikiv yaki mogli zabezpechiti yakus podobu spravedlivogo chi nezalezhnogo sudu A nove sudochinstvo j zakoni vvedeni Petrom teper vzhe ne vershili sud a uchinyali rozshuk tobto vibivali pokazi pid torturami Byurokratichna revolyuciya Ryad istorikiv visuvaye tezu pro te sho Petro zdijsniv u Rosiyi byurokratichnu revolyuciyu sho stalo realizaciyeyu jogo ideyi doskonaloyi derzhavi Istoriki rozglyadayut byurokratichnu revolyuciyu v cilomu yak pozitivnij proces hocha j vkazuyut na yiyi negativni storoni zbilshennya derzhavnogo aparatu zrostannya podatkovogo tyagaryu zgortannya miscevogo samovryaduvannya Ryadovi strilci u 1674 roci Litografiya z knizhki XIX stolittyaReformi armiyi i flotuReforma armiyi zokrema vvedennya polkiv novogo stroyu reformovanih za inozemnim zrazkom bula rozpochata zadovgo do Petra I Tak u 1663 roci vijska novogo stroyu nalichuvali vzhe 77 tis cholovik a u 1681 roci 90 tisyach tobto blizko 50 chiselnosti vsiyeyi armiyi strilciv zhe do togo chasu lishalos trohi bilshe 20 tisyach U drugomu Krimskomu pohodi 1689 roku polki novogo stroyu nalichuvali 78 tisyach cholovik a polki starogo stroyu 17 tisyach Vvedennya rekrutskoyi sistemi bulo vkraj skladnim zahodom pov yazanim iz dvoma istotnimi momentami Vvedennya rekrutskoyi sistemi oznachalo zrostannya kripactva j riznih form primusu Po druge perehid vid napivprofesijnoyi armiyi do profesijnoyi rekrutskoyi armiyi buv pov yazanij iz velicheznimi finansovimi vitratami Tomu dlya zdijsnennya takogo perehodu j pobudovi takoyi armiyi potribno bulo rizke zbilshennya podatkovogo tyagaryu sho j stalo drugim neminuchim naslidkom vijskovoyi reformi Petra I Ryadovij armijskogo pihotnogo polku u 1720 32 rokah Litografiya z knizhki XIX stolittya V rezultati peretvoren bula stvorena silna regulyarna armiya ta potuzhnij vijskovo morskij flot Do zavershennya caryuvannya Petra chiselnist regulyarnih suhoputnih vijsk syagala 210 tis j do 110 tis neregulyarnih vijsk Flot skladavsya z 48 linijnih korabliv 787 galer ta inshih suden lyudej na vsih sudnah bulo majzhe 30 tis Odnak deyaki istoriki vkazuyut na taki pomilki vijskovoyi reformi Pomilki pid chas budivnictva flotu Nizka boyezdatnist armiyi Neposilnij tyagar utrimannya regulyarnoyi rekrutskoyi armiyi dlya Rosiyi Cerkovna reforma znishennya patriarhiyi Odnim iz peretvoren Petra I bula zdijsnena nim cerkovna reforma spryamovana na likvidaciyu avtonomnoyi vid moskovskoyi derzhavi cerkovnoyi yurisdikciyi ta absolyutne pidporyadkuvannya moskovskoyi cerkovnoyi iyerarhiyi caryu Dlya upravlinnya majnom patriarshogo ta arhiyerejskih domiv a takozh monastiriv v tomu chisli j selyan sho yim nalezhali priblizno 795 tis bulo vidnovleno na choli z yakij znovu stav zaviduvati sudom nad monastirskimi selyanami j kontrolyuvati pributki vid cerkovno monastirskih zemlevolodin U 1701 roci vijshla seriya ukaziv dlya reformuvannya upravlinnya cerkovno monastirskimi volodinnyami ta ustroyu pobutu chenciv U 1721 roci Petro zatverdiv skladannya yakogo bulo dorucheno pskovskomu yepiskopu nablizhenomu do carya ukrayincyu Feofanu Prokopovichu V rezultati vidbulas dokorinna reforma cerkvi sho likviduvala avtonomiyu duhovenstva j cilkom pidkorila jogo derzhavi Chenciv Petro I nazivav nerobami i zbiravsya yih zmusiti sluzhiti derzhavi a ukazom 28 sichnya 1723 roku postrig u chenci j chernici Finansova reformaRubl sriblom 1723 Na pershomu etapi vse zvodilos do poshuku novih dzherel koshtiv Do tradicijnih mitnih i shinkarskih poboriv dodavalis zbori j vigodi vid monopolizaciyi prodazhu okremih tovariv soli alkogolyu dogtyu shetini tosho nepryamih podatkiv banni ribni kinski podatki podatok na dubovi truni tosho obov yazkove vikoristannya gerbovogo paperu karbuvannya monet menshoyi vagi U 1704 roci Petrom bula provedena groshova reforma v rezultati yakoyi osnovnoyu groshovoyu odiniceyu stala ne dyenga a kopijka Vona stala dorivnyuvati ne dyengi a 2 dyengam a slovo ce vpershe z yavilos na monetah Todi zh bulo skasovano j nerozminnij karbovanec She odnim novovvedennyam Petra I stalo te sho podatki pochali vibivati z naselennya za dopomogoyu armiyi Peretvorennya u promislovosti j torgivliIstotnih zahodiv bulo vzhito stosovno rozviduvannya korisnih kopalin Rosiyi Zokrema bulo vidkrito rodovisha zaliznoyi rudi na Urali Na Urali zh u 1723 roci bulo zakladeno najbilshij zaliznij zavod v Rosiyi z yakogo viroslo misto Yekaterinburg Za Petra buli zasnovani Nev yansk Kamensk Uralskij Nizhnij Tagil Z yavlyayutsya zbrojni zavodi garmatni dvori arsenali v Oloneckomu krayi Sestrorecku j Tuli porohovi zavodi u Peterburzi j pid Moskvoyu rozvivayutsya shkiryana j tekstilna promislovist u Moskvi Yaroslavli Kazani ta na Livoberezhnij Ukrayini Prorittya Ladozkogo kanalu Karta kanalu Imperatora Petra Velikogo 1741 42 Podalshogo rozvitku nabula j torgivlya Z budivnictvom Peterburga rol golovnogo portu krayini perejshla vid Arhangelska do majbutnoyi stolici Zvodilis richkovi kanali Chislo fabrik i zavodiv naprikinci caryuvannya Petra syagalo 233 v tomu chisli blizko 90 yavlyali soboyu veliki manufakturi Stanova politikaStanova politika Petra I bula prodovzhennyam politiki jogo poperednikiv j bula v cilomu spryamovana na vozvelichennya dvoryanstva yakomu nadavalis vse novi j novi privileyi j na porazku v pravah reshti staniv selyan i mishan Peretvorennya u galuzi kulturiPetro I zminiv pochatok litochislennya z tak zvanoyi vizantijskoyi eri vid stvorennya Adama na vid Rizdva Hristova 7208 rik za vizantijskoyu eroyu stav 1700 rokom vid Rizdva Hristova a Novij rik stav vidznachatis 1 sichnya Takozh bulo vvedeno odnomanitne zastosuvannya yulianskogo kalendarya Stali z yavlyatis svitski navchalni zakladi zasnovano pershu rosijsku gazetu z yavlyayutsya pershi perekladi knizhok rosijskoyu U 1724 roci Petro zatverdiv statut Akademiyi nauk vidkrilas 1725 roku pislya jogo smerti Petrovska Asambleya Petro I u 1709 roci Malyunok seredini XIX stolittyaPrimitkiRozhkov M Rosijska istoriya u porivnyalno istorichnomu visvitlenni osnovi socialnoyi dinamiki Leningrad Moskva 1928 t 5 s 273 Klyuchevskij V O Kurs rosijskoyi istoriyi Lekciya LXVIII Rozhkov M Rosijska istoriya u porivnyalno istorichnomu visvitlenni osnovi socialnoyi dinamiki Leningrad Moskva 1928 t 5 s 92 Usi vijni svitovoyi istoriyi za Harperskoyu enciklopediyeyu vijskovoyi istoriyi R Dyupyuyi i T Dyupyuyi z komentaryami Volkovskih S Peterburg 2004 kniga 3 s 420 421 Anisimov Ye V Chas petrovskih reform Leningrad 1989 s 239 Burovskij Imperiya sho ne vidbulas Krasnoyarsk Moskva 2001 s 389 Rozhkov M Rosijska istoriya u porivnyalno istorichnomu visvitlenni osnovi socialnoyi dinamiki Leningrad Moskva 1928 t 5 s 205 Rozhkov M Rosijska istoriya u porivnyalno istorichnomu visvitlenni osnovi socialnoyi dinamiki Leningrad Moskva 1928 t 5 s 208 Vsi vijni svitovoyi istoriyi R Dyupyuyi i T Dyupyuyi z komentaryami Volkovskih S Peterburg 2004 kniga 3 s 420 421 Anisimov Ye V Chas Petrovskih reform Leningrad 1989 s 97 104 105 Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 22 travnya 2011 Anisimov Ye V Chas petrovskih reform Leningrad 1989 s 119 Pokrovskij M Rosijska istoriya z najdavnishih chasiv Moskva 1911 t III s 200 Pavlenko M I Petro Velikij M 2010 s 143 Klyuchevskij V Kurs rosijskoyi istoriyi Lekciyi LXI LXIV Enciklopedya istoriyi Ukrayini U 10 t V A Smolij Kiyiv Naukova dumka 2012 T 9 S 27 28 ISBN 978 966 00 1290 5 Pavlenko M I Petro Velikij M 2010 s 637 691 692 Solonevich I L Narodna monarhiya Moskva 1991 s 462 Pavlenko M I Petro Velikij M 2010 s 760 Putenihin V P Tayemnici Arkayima spadshina starodavnih ariyiv Rostov n D 2009 s 89 93 Dlya hristiyan 2022 j a dlya slov yan she j 7530 vid Stvorennya Miru Klub organichnogo zemlerobstva 26 chervnya 2022 Rohlenko D B Persha rosijska drukovana gazeta Nauka i zhizn 3 2007 Div takozhVotchinaPosilannyaVikno v Yevropu Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 168 1000 ekz

Дата публікації:
Топ